Ночовна Юлія Олександрівна



Сторінка1/8
Дата конвертації18.04.2016
Розмір0.95 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8


ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ УКРАЇНИ

На правах рукопису


Ночовна Юлія Олександрівна



УДК: 657.474

Організація управлінського обліку на хлібопекарних підприємствах споживчої кооперації


08.00.09 – Бухгалтерський облік, аналіз та аудит



(за видами економічної діяльності)

Дисертація

на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Науковий керівник

Максімова Валентина Федорівна

доктор економічних наук, професор

Полтава – 2009

ЗМІСТ


Вступ

3

Розділ 1. Суть і значення управлінського обліку у призмі його виникнення, становлення та розвитку










1.1. Еволюція управлінського обліку, його сучасна концепція

10

1.2. Сутність управлінського обліку та його місце в системі управління підприємством

22


1.3. Сучасний стан і значення управлінського обліку в діяльності хлібопекарних підприємств споживчої кооперації

41

Висновки до розділу 1





53

Розділ 2. методичні ТА ОрганізаційнІ аспекти управлінського обліку





2.1. Вплив особливостей хлібопекарного виробництва на організацію управлінського обліку

56


2.2. Класифікація витрат як основа організації управлінського обліку

68

2.3. Організація управлінського обліку витрат

91
Висновки до розділу 2




125
Розділ 3. Використання даних управлінського обліку для прийняття рішень






3.1. Критична оцінка сучасних підходів до вивчення поведінки витрат

128
3.2. Моделювання взаємозв’язку витрат, обсягу діяльності та прибутку при прийнятті управлінських рішень

145

Висновки до розділу 3


167



Висновки

169


Додатки


172

Список використаних джерел


182


ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Сучасний етап розвитку національної економіки характеризується становленням системи ринкових відносин і створенням адекватного їй господарського механізму та інфраструктури. Закономірно цей процес вимагає розробки принципово нових підходів до управління підприємством, спрямованих на формування та забезпечення успішної реалізації конкурентної тактики і стратегії підприємницької діяльності. У цьому контексті особливої актуальності набуває проблема інформаційного забезпечення процесу управління, оскільки від якості, своєчасності та змістовності отриманої інформації залежить його ефективність і, як наслідок, успішність і конкурентоспроможність бізнесу в динамічних ринкових умовах.

У зв’язку з цим важливого значення набуває необхідність впровадження в практику вітчизняних підприємств управлінського обліку як цілісної, гнучкої, багатофункціональної системи, орієнтованої на задоволення специфічних інформаційних потреб оперативного і стратегічного управління з метою прийняття управлінських рішень. Саме ефективно організована система управлінського обліку за допомогою відповідного інструментарію здатна забезпечити формування необхідної економічної інформації та сприяти успішній реалізації основних функцій управління: планування, обліку, контролю, аналізу та оцінки діяльності, регулювання, обміну інформацією, мотивації та стимулювання, прийняття управлінських рішень.

Опанування теорії та практики управлінського обліку є особливо корисним у рамках міжнародного передового досвіду застосування його основних технічних прийомів та інструментів. При цьому, звернення до досвіду зарубіжних країн, в яких існують давні ринкові традиції, ніяким чином не зумовлює руйнування національної системи обліку. Мова йде, насамперед, про її удосконалення в напряму переосмислення місця і ролі бухгалтера в управлінні, надання гнучкості функціонуючим та введення нових обліково-аналітичних прийомів і процедур, створення якісної інформаційної бази для розробки, обґрунтування і прийняття управлінських рішень, що дозволить ефективніше здійснювати управління підприємством.

Проблеми методики та організації управлінського обліку знайшли відображення у працях вітчизняних вчених: О.С. Бородкіна, Ф.Ф. Бутинця, Б.І. Валуєва, С.Ф. Голова, З.В. Гуцайлюка, В.І. Єфіменка, З.М. Задорожного, О.В. Карпенко, В.О. Ластовецького, М.Р. Лучка, В.П. Моссаковського, Л.В. Нападовської, В.О. Озерана, О.А. Петрик, М.С. Пушкара, В.В. Сопка, М.Г.Чумаченка, а також у працях зарубіжних дослідників: К. Друрі, Р. Ентоні, В. Івашкевича, Р. Каплана, Р. Манна, Е. Майера, Б. Нідлза, С. Ніколаєвої, В. Палія, Дж. Ріса, С. Сатубалдіна, С. Стукова, В. Ткача, М. Ткача, Дж. Фостера, Ч. Хорнгрена, А. Шеремета, А. Яругової та інших.

Проте, довгий час пріоритет у наукових дослідженнях визначеної проблеми стосовно української облікової практики надавався, передусім, висвітленню інформаційних, організаційних та методологічних аспектів окремих технічних прийомів і методів управлінського обліку. Питання ж забезпечення ефективного сукупного функціонування усіх взаємопов’язаних елементів системи управлінського обліку, як цілісного механізму в досягненні єдиної мети, потребують додаткового вивчення та розробки.

Разом з тим, формування основних положень вітчизняної концепції управлінського обліку на основі оптимального поєднання національних облікових традицій та напрацювань світової науки і практики вимагає Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, згідно з яким суб’єктам господарювання надається право самостійно визначати систему та форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку. Ця проблема є особливо актуальною на сьогодні для виробничих підприємств різних галузей, зокрема і хлібопекарних підприємств споживчої кооперації.



Теоретична та практична значимість, об’єктивна необхідність вирішення наведених проблемних питань обумовили актуальність теми, мету та основні напрями дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Полтавського університету споживчої кооперації України і є складовою наукового дослідження за темою “Бухгалтерський облік в управлінні підприємством” (номер державної реєстрації 0105U008468). У межах наукової теми особисто автором розроблено пропозиції щодо впровадження управлінського обліку на виробничих підприємствах на основі децентралізації системи управління, виділення центрів відповідальності та удосконалення методики обліку витрат і калькулювання собівартості продукції.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка науково-практичних рекомендацій щодо організації управлінського обліку на хлібопекарних підприємствах споживчої кооперації. Необхідність реалізації поставленої мети зумовила вирішення таких завдань:

  • дослідження історичних аспектів розвитку та становлення управлінського обліку як окремої сфери економічних знань;

  • уточнення сутності та місця управлінського обліку в системі управління підприємством, визначення передумов його впровадження;

  • обґрунтування впливу особливостей хлібопекарного виробництва на організацію управлінського обліку;

  • удосконалення класифікації витрат хлібопекарних підприємств споживчої кооперації;

  • систематизації існуючих методів обліку витрат і методів калькулювання собівартості продукції з метою вибору оптимальних варіантів їх поєднання для хлібопекарних підприємств споживчої кооперації;

  • розробки рекомендацій стосовно виділення центрів відповідальності на хлібопекарних підприємствах споживчої кооперації та організації обліку витрат за центрами відповідальності;

  • уточнення послідовності і методики аналізу взаємозв’язку витрат, обсягу діяльності та прибутку в умовах багатопродуктового виробництва;

  • критичної оцінки сучасних підходів до вивчення поведінки витрат з метою удосконалення методики розподілу витрат на змінні та постійні в умовах багатопродуктового виробництва.

Об’єктом дослідження виступає діюча система обліку витрат на хлібопекарних підприємствах споживчої кооперації.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних, організаційних і практичних аспектів управлінського обліку на хлібопекарних підприємствах споживчої кооперації.

Методи дослідження. Дисертаційну роботу виконано із застосуванням загальнонаукових методів і специфічних прийомів. При проведенні дослідження використовувалися: діалектичний метод пізнання - для уточнення сутності управлінського обліку як економічної категорії; методи індукції та дедукції - для дослідження загальних тенденцій розвитку управлінського обліку і хлібопекарної промисловості споживчої кооперації; методи теоретичного узагальнення, групування і порівняння - для удосконалення класифікації витрат та систематизації методів обліку витрат і методів калькулювання собівартості продукції; метод причинно-наслідкового зв’язку та абстрактно-логічний метод - для обґрунтування вибору оптимальної моделі обліку витрат, виділення центрів відповідальності та розробки форм внутрішньої (сегментної) звітності; метод спостереження - для вивчення сучасного стану обліку витрат і калькулювання собівартості на хлібопекарних підприємствах; методи аналізу, синтезу та лінійного програмування - для поділу витрат на змінні і постійні, аналізу беззбитковості виробництва та пошуку резервів підвищення прибутку.

Інформаційною базою дисертаційного дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти України, Постанови Укоопспілки, дані статистичних щорічників Держкомстату України та Укоопспілки, дані бухгалтерського обліку та звітності хлібопекарних підприємств споживчої кооперації, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем управлінського обліку.



Наукова новизна одержаних результатів полягає у обґрунтуванні теоретичних положень та розробці науково-практичних рекомендацій щодо організації ефективної системи управлінського обліку на хлібопекарних підприємствах споживчої кооперації.

До основних положень, що характеризують наукову новизну дисертаційного дослідження і виносяться на захист, належать наступні:



вперше:

  • запропоновано обґрунтоване з точки зору системного та процесно-функціонального підходів визначення елементно-інтегрованої цілісності управлінського обліку як передумови формування його теоретичних, організаційних і методичних засад з використанням у цій системі окремих методів управління для збору, обробки та передачі інформації внутрішнім користувачам з метою прийняття управлінських рішень;

удосконалено:

  • класифікацію витрат хлібопекарних підприємств відповідно до цільової спрямованості інформаційних потоків управлінського обліку, що сприятиме системному накопиченню облікової інформації про витрати в різних аналітичних аспектах і розширить можливості її використання;

  • методику обліку витрат шляхом деталізації відповідних синтетичних і аналітичних рахунків та організації обліку за центрами відповідальності, що має важливе значення для управління витратами;

  • методику поділу витрат на змінні та постійні в умовах багатопродуктового виробництва, що дозволить підвищити достовірність даних для проведення аналізу взаємозв’язку витрат, обсягу діяльності та прибутку і забезпечить прийняття ефективних управлінських рішень;

набуло подальшого розвитку:

  • розробка форм внутрішньої (сегментної) звітності про виконання кошторисів в межах виділених центрів витрат, що дозволить здійснювати аналіз результативності їх діяльності і сприятиме підвищенню ефективності використання ресурсів;

  • систематизація існуючих методів обліку витрат і методів калькулювання собівартості продукції з метою застосування найбільш ефективної моделі обліку витрат на хлібопекарних підприємствах споживчої кооперації;

  • уточнення послідовності і методики аналізу взаємозв’язку витрат, обсягу діяльності та прибутку в умовах багатопродуктового виробництва, що запобігатиме збитковому виробництву та підвищить ефективність діяльності підприємства внаслідок прийняття обґрунтованих управлінських рішень;

  • побудова оптимізаційних моделей лінійного програмування в умовах обмежених ресурсів хлібопекарних підприємств, за допомогою яких здійснюється пошук шляхів підвищення прибутку.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що основні положення та висновки дисертаційного дослідження носять прикладний характер і спрямовані на організацію управлінського обліку на хлібопекарних підприємствах споживчої кооперації. Застосування запропоно-ваних автором методик і рекомендацій дасть змогу значно підвищити цінність та ефективність використання обліково-аналітичної інформації в процесі планування, контролю, аналізу діяльності та прийняття управлінських рішень.

Окремі теоретичні та практичні пропозиції автора апробовані і впроваджені в практичну діяльність хлібопекарних підприємств: Полтавської обласної спілки споживчих товариств - пропозиції щодо організації обліку витрат за центрами відповідальності (довідка № 08-31/35 від 11 березня 2008р.); Кіровоградської обласної спілки споживчих товариств - рекомендації щодо удосконалення класифікації витрат, методики обліку витрат і калькулювання собівартості продукції, проведення аналізу взаємозв’язку витрат, обсягу діяльності і прибутку (довідка № 386-1/8 від 22 лютого 2008р.); Укоопспілки - рекомендації з дослідження функції витрат, аналізу беззбитковості та оптимізаційного моделювання прибутку в умовах багатопродуктового виробництва (довідка № 02-1711/03 від 29 вересня 2008р.).

Положення дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Полтавського університету споживчої кооперації України при розробці навчально-методичного забезпечення для підготовки фахівців спеціальності “Облік і аудит” з дисциплін „Бухгалтерський облік на виробничих підприємствах”, „Управлінський облік”, „Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті”, „Облікова політика підприємства” (довідка №53-17/14 від 8 квітня 2008р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаним завершеним науковим дослідженням. Подані до захисту рекомендації та пропозиції розроблені автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на 8 науково-практичних конференціях: Міжвузівській науково-практичній конференції “Проблеми реформування бухгалтерського обліку в сучасних умовах господарювання” (м.Львів, 1997р.), Міжнародній науково-методичній конференції “Облік, аналіз та контроль в системі управління економікою підприємства” (м.Київ, 1997р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми удосконалення бухгалтерського обліку в умовах ринкової економіки” (м.Полтава, 1999р.), Науковій конференції за результатами досліджень професорсько-викладацького складу, аспірантів та студентів Полтавського кооперативного інституту за 1996-1998 рр. (м.Полтава, 1999р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми і перспективи розвитку фінансів, обліку та контролю в Україні” (м.Донецьк, 1999р.), Всеросійській науково-практичній конференції студентів і молодих вчених “Соціально-економічні пріоритети регіонального розвитку”(м.Самара, 2001р.), Науково-практичній конференції „Бухгалтерський облік і контроль в управлінні підприємством” (м.Полтава, 2003р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Обліково-аналітичні системи: глобальний і національний аспекти” (м.Полтава, 2006р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 13 наукових праць обсягом 3,9 д.а., у тому числі у співавторстві 0,2 д.а. З них 6 – статті у наукових фахових виданнях, 7 – матеріали і тези конференцій.

РОЗДІЛ 1

суть і значення УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ у призмі

його виникнення, становлення та розвитку


    1. Еволюція управлінського обліку, його сучасна концепція

Удосконалення системи управління підприємством у сучасних економічних умовах не можливе без організації управлінського обліку. Необхідною передумовою його моделювання та побудови на вітчизняних підприємствах є ідентифікація управлінського обліку як базової економічної категорії та дослідження історії його зародження і розвитку.

Дослідження основних тенденцій та закономірностей розвитку управлінського обліку представляє значний інтерес з багатьох причин і дає змогу:


  1. осмислити еволюцію управлінського обліку від простих схем до сучасної філософії управління;

  2. зрозуміти економічну сутність управлінського обліку, усвідомити його значення та можливості;

  3. відстежити основні напрями розвитку управлінського обліку, його рушійну силу;

  4. виокремити базові ідеї управлінського обліку на різних етапах розвитку та сформувати його сучасну концепцію;

  5. “викристалізувати” найбільш ефективні, універсальні та прогресивні прийоми та методи управлінського обліку;

  6. осмислити досвід попередників та передбачити напрями подальшої еволюції управлінського обліку в світі;

  7. встановити, на якому етапі розвитку знаходиться управлінський облік в Україні, оцінити його сучасний стан, проблеми та перспективи.

Історія доводить, що бухгалтерський облік завжди віддзеркалював економічний стан і розвивався у відповідь на запити суспільства. З переходом від феодальних відносин до мануфактурного, а потім і промислового виробництва, облік набував нових якостей. Поступове розширення та ускладнення підприємницької діяльності давало поштовх розвитку нових функціональних можливостей обліку в цілому і управлінського обліку зокрема.
Вырезано.

Для заказа доставки полной версии работы

воспользуйтесь поиском на сайте www.mydisser.com.
Поступово удосконалюючись у відповідь на подібні зауваження, сучасний управлінський облік досяг такого рівня розвитку, що дозволяє вирішувати численні проблеми на основі як внутрішньої, так і зовнішньої інформації; в його системі формуються різноманітні як фінансові, так і не фінансові показники діяльності підприємства; його інформаційна база використовується для прийняття як оперативних, тактичних, так і стратегічних управлінських рішень; його інструменти постійно збагачуються і удосконалюються за рахунок запровадження більш ефективних прийомів і методів, а саме: калькулювання на основі діяльності, калькулювання шляхом зворотного потоку, калькулювання життєвого циклу виробу, цільового калькулювання, системи управління „якраз вчасно”, системи збалансованих показників тощо.

Якщо до цього часу управлінський облік, головним чином, орієнтувався на управління лише виробничим процесом, то тепер він дедалі більше перетворюється на управлінський облік стратегічного спрямування, що дозволяє приймати ефективні рішення в різних сферах бізнесу: виробництві, маркетингу, інноваційній, інвестиційній та фінансовій діяльності, у сфері досліджень тощо.

Використовуючи прогресивні технічні прийоми і процедури у поєднанні із системним та ситуаційним підходами управління, методами моделювання, новітніми комп’ютерними технологіями, сучасний управлінський облік зміщує акценти з інформаційного забезпечення оперативного управління на стратегічне та орієнтується на формування і забезпечення успішної реалізації мети бізнесу.

Концепції стратегічного управлінського обліку приділяється значна увага в працях П.Атрилла [8], І.Ансоффа [5], С.Голова [42,46], З.Гуцайлюка [50], К.Друрі [55], О.Карпенко [65], У.Кита [67], С.Николаевой [109], Б.Райана [145]. Проте більшість із порушених у цих працях питань до цього часу залишаються проблемними та дискусійними.

Цілком закономірною, на думку автора, є оцінка перспектив подальшого розвитку світового управлінського обліку, зроблена професором З.В.Гуцайлюком [49], котрий підкреслює, що на сучасному історичному етапі під егідою управлінського обліку завершується формування унікальної інформаційної системи, призначеної для обслуговування потреб управління.

Отже, в силу прагматичного характеру знань розвиток управлінського обліку проходив не через заперечення існуючих поглядів, а шляхом системного впорядкування його основ на новій, більш місткій базі. У результаті такого підходу до теорії в систему управлінського обліку поступово включалися концепції, що максимально відповідали вимогам часу та підтверджувалися практичним досвідом, довівши свою працездатність і ефективність.

Дослідження еволюції управлінського обліку дало змогу авторові проаналізувати основні етапи його розвитку, впродовж яких управлінський облік пройшов складний шлях зародження, становлення та розвитку, і зробити висновок про виокремлення його в самостійну сферу економічних знань.

Це унаочнює існуючу проблему епізодичного висвітлення теоретичних, недосконалість розробленості методичних та організаційних засад управлінського обліку і ставить перед дослідником завдання, вирішення яких можливе шляхом більш ґрунтовного дослідження сутності управлінського обліку, визначення його місця в інформаційній системі та в системі управління підприємством, визначення основних передумов становлення і оцінки сучасного стану розвитку управлінського обліку в Україні, формулювання пріоритетних напрямів його впровадження на вітчизняних підприємствах.



Вырезано.

Для заказа доставки полной версии работы

воспользуйтесь поиском на сайте www.mydisser.com.

Внаслідок цього прийнятий 16 липня 1999 року Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” [136] крім визначення поняття “внутрішньогосподарського (управлінського) обліку” (яке, на думку автора, не розкриває повною мірою його суті та особливостей) і констатування факту, що підприємствам надається право самостійно розробляти систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю, не містить жодних пояснень щодо сфери застосування, можливостей і необхідності виокремлення управлінського обліку в системі бухгалтерського обліку підприємства на методологічному та організаційному рівнях.

В свою чергу План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкція про його застосування [134], затверджені у листопаді 1999 року, передбачали виділення двох класів рахунків для обліку витрат: 8 класу – для обліку витрат за елементами, що могли стати прототипом рахунків фінансового обліку і 9 класу – для обліку витрат діяльності, що могли б використовуватися для ведення управлінського обліку. Однак, реальних можливостей розмежування інформаційних потоків фінансового і управлінського обліку зазначені нормативні документи вітчизняним підприємствам не надали.

Водночас, близько 30 законодавчих та нормативних актів України містять окремі положення, пов’язані із визначенням обсягів та захистом комерційної таємниці вітчизняних підприємств.

Стосовно наукових передумов необхідно зазначити, що з одного боку, є необхідним пізнання та осмислення різноманітних аспектів зарубіжного досвіду запровадження управлінського обліку: факторів і причин виникнення; динаміки розвитку; сутності та змісту; історичних і національних особливостей; тенденцій та перспектив подальшого розвитку; переваг і недоліків використання.

З іншого боку, є необхідним дослідження та переосмислення багатих традицій національної обліково-аналітичної школи. Адже в теорії та практиці вітчизняного бухгалтерського обліку використовувались і використовуються окремі прийоми управлінського обліку: облік за видами витрат; місцями виникнення і центрами відповідальності; об’єктами калькулювання; нормативний метод обліку витрат; системи планування, контролю й аналізу витрат [106].

Певні кроки у визначеному напрямі вже зроблені сьогодні. Так, у вітчизняних закладах освіти, починаючи з середини 90-х років, є обов’язковою вимогою включення дисципліни “Управлінський облік” у освітньо-професійну програму підготовки бакалаврів зі спеціальності “Облік і аудит” й у навчальні програми перепідготовки бухгалтерів і менеджерів Факультетів та Інститутів підвищення кваліфікації. Федерація професійних бухгалтерів та аудиторів України проводить навчальні тренінги та семінари з проблем управлінського обліку. Проблеми управлінського обліку досліджуються в кандидатських і докторських дисертаціях, обговорюються в наукових публікаціях.

Вивчення зарубіжних та вітчизняних робіт з управлінського обліку свідчить про те, що не всі автори одностайні у концептуальному трактуванні сутності управлінського обліку (Додаток А).

Більшість західних дослідників так чи інакше підтримують твердження про те, що управлінський облік представляє собою процес підготовки інформації, необхідної керівництву для управління.

Так, Американська асоціація бухгалтерів [102, с. 30] наводить визначення управлінського обліку як процесу ідентифікації інформації, обчислення і оцінки показників та надання даних користувачам для вироблення, обґрунтування і прийняття рішень.

На думку, Ч.Т. Хорнгрена і Дж. Фостера [178, с. 8] управлінський облік – це ідентифікація, вимірювання, збір, систематизація, аналіз, розкладання, інтерпретація і передача інформації, необхідної для управління будь-якими об’єктами.

Р. Ентоні і Дж. Ріс [195, с. 269] вважають, що управлінський облік є процесом у рамках організації, який забезпечує управлінський апарат інформацією, що використовується для планування, власне управління і контролю за діяльністю організації. При чому цей процес включає виявлення, вимірювання, збір, аналіз, підготовку, інтерпретацію, передачу і приймання інформації, необхідної управлінському апарату для виконання його функцій.

Наведені визначення загалом досить повно розкривають сутність управлінського обліку. Однак, з нашої точки зору, більш обґрунтованим є визначення управлінського обліку як системи, а не як процесу. Аргументом на користь цього висновку є те, що поняття процесу характеризує управлінський облік як практичну діяльність, що передбачає виконання відповідних процедур (дій) у певній заданій послідовності. Визначення ж управлінського обліку як системи є набагато ширшим і змістовнішим, оскільки характеризує його як сукупність взаємопов’язаних між собою та взаємообумовлених складових (елементів), що утворюють єдине ціле і спрямовані на досягнення єдиної мети.

Набагато менше одностайності у тлумаченні сутності управлінського обліку спостерігається серед вітчизняних і російських дослідників.

Так, згідно із Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” [136] внутрішньогосподарський (управлінський) облік – це система обробки і підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством.

Вырезано.

Для заказа доставки полной версии работы

воспользуйтесь поиском на сайте www.mydisser.com.

У цьому контексті, з метою впровадження та ефективної організації управлінського обліку на вітчизняних підприємствах уявляється доцільним здійснити низку відповідних заходів:



  1. Уточнити “сферу компетенції” управлінського обліку.

На наш погляд, управлінський облік не є обліком у вузькому розумінні і представляє собою певний „конгломерат” різноманітних методів обліку, планування, контролю і аналізу господарської діяльності підприємства, орієнтованих на задоволення інформаційних потреб як тактичного, так і стратегічного управління у процесі виявлення відносно стійких переваг над конкурентами та прийняття управлінських рішень.

  1. Визнати, що управлінський облік є підсистемою бухгалтерського обліку та оскільки його дані носять закритий характер і становлять комерційну таємницю, то вони мають бути відокремлені від даних фінансового обліку, інформація якого підлягає оприлюдненню.

  2. Визначити співвідношення та взаємозв’язок між фінансовим і управлінським обліком у системі бухгалтерських рахунків підприємства.

На нашу думку, за умов використання сучасної комп’ютерної техніки добре налагоджена в межах Плану рахунків система аналітичного обліку в змозі забезпечити інформаційні потреби внутрішніх користувачів всіх рівнів управління. Отже, немає термінової необхідності впроваджувати двокругову систему бухгалтерського обліку.

  1. Серед основних об’єктів управлінського обліку доцільно визнати наступні: витрати, доходи і фінансові результати у розрізі окремих сегментів діяльності (видів продукції, центрів відповідальності, каналів реалізації, покупців тощо); якість продукції; цикли замовлень нових продуктів; гнучкість та рівень задоволення потреб клієнтів; термін реагування клієнтів; ефективність постачальницької, виробничої, збутової та інвестиційної діяльності; показники, які характеризують ринки збуту та силу конкурентів тощо.

  2. Доповнити існуючі облікові процедури та методики новими, більш прогресивними і гнучкими.

Мова йде, насамперед, про рекласифікацію витрат відповідно до цільової спрямованості інформаційних потоків управлінського обліку; використання системи обліку стандартних витрат і системи обліку неповних витрат, гнучкого бюджетування, трансфертного ціноутворення; дослідження поведінки витрат, моделювання їх функції; здійснення на постійній основі оперативного аналізу взаємозв’язку витрат, обсягу діяльності та прибутку; всебічне застосування прийомів оптимізаційного моделювання тощо.

  1. Здійснити структурну перебудову документообороту на рівні первинного узагальнення та аналізу фінансових і не фінансових показників управлінського обліку через впровадження системи внутрішньої (сегментної) звітності як основного елементу зворотного зв’язку управління.

  2. Виокремити у складі бухгалтерії відділ управлінського обліку і покласти на його працівників функції планування та прогнозування, обліку та калькулювання собівартості, контролю, аналізу та проектування управлінських рішень або створити із числа працівників планового, економічного, фінансового відділів та бухгалтерії відокремлений структурний підрозділ, в якому будуть реалізовані функції планування, обліку, контролю, аналізу, моделювання та прийняття управлінських рішень.

  3. Здійснити структурну децентралізацію системи управління підприємства, оптимально збалансувавши відповідальність та повноваження керівників різних організаційних рівнів.

  4. Організувати відповідно до вимог управлінського обліку систему центрів відповідальності та забезпечити ієрархічно-комунікативні взаємозв’язки між ними.

  5. Створити сприятливі умови для технічного переоснащення обліково-аналітичного процесу на основі впровадження сучасних інформаційних і комп’ютерних технологій, автоматизованих систем управління підприємством.

Отже, формування вітчизняної концепції управлінського обліку та успіх його практичного впровадження на вітчизняних підприємствах залежить від наукового опрацювання низки вищезазначених проблем теоретичного, методологічного та організаційного характеру.

Основними факторами, на наш погляд, що будуть визначати тенденції подальшого розвитку управлінського обліку в Україні, слід вважати поглиблення ринкових процесів, посилення конкуренції, інформатизацію та глобалізацію суспільства, розвиток новітніх технологій, підвищення ролі бухгалтерів-аналітиків в процесі управління підприємством.

1.3. Сучасний стан і значення управлінського обліку в діяльності хлібопекарних підприємств споживчої кооперації
Сучасний бізнес є надзвичайно динамічним. У цьому контексті особливо актуальною стає проблема прийняття своєчасних і ефективних управлінських рішень стосовно ведення та розвитку бізнесу вітчизняними підприємствами, в тому числі і хлібопекарними підприємствами споживчої кооперації України.

Споживча кооперація України є громадсько-господарською організацією з багатогалузевою діяльністю та розвинутою інфраструктурою. На сьогоднішній день вона обслуговує близько 13 млн. чоловік, у тому числі 10 млн. чоловік сільського та 3 млн. чоловік міського населення, яке проживає переважно в районних центрах та селищах міського типу.



Вырезано.

Для заказа доставки полной версии работы

воспользуйтесь поиском на сайте www.mydisser.com.

Водночас, хлібопекарне виробництво характеризується також рядом технологічних особливостей, що мають безпосередній вплив на формування інформаційних потоків управлінського обліку і можуть бути встановлені при проведенні детального аналізу структури виробничого процесу хлібопекарних підприємств (табл. 2.1).


  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка