Нестандартні форми і методи викладання української літератури в 10 – 11 класах



Скачати 423.34 Kb.
Сторінка2/2
Дата конвертації29.04.2016
Розмір423.34 Kb.
#25035
ТипУрок
1   2

Урок – конкурс

9 клас


Тема уроку.
Розвиток української літератури від давнини до середини ХІХ століття (підсумково – узагальнюючий урок).

Мета уроку:
повторити й узагальнити вивчений матеріал по темі «Розвиток української літератури від давнини до середини ХІХ століття».

Обладнання:

ілюстрації до літературних творів, картини, картки, магнітофон, діафільм, діапроектор.



Хід уроку.

І. Повідомлення теми і мети уроку.

Вступне слово вчителя.

Ми вивчили дві теми: «Прадавня українська література» та «Давня література. Нова українська література перших десятиліть та 40-80 років ХІХ століття».

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Для проведення уроку клас ділиться на дві команди, які обирають собі назву, емблему та домашні завдання.

Урок проводиться у формі змагань між двома командами, знавцями української літератури.


  1. Організаційна частина.

    • Представлення, привітання учасників гри, вболівальників та гостей.

    • Представлення ведучих.

    • Побажання успіхів учасникам гри.

    • Представлення членів журі в складі п’яти осіб.

    • Слово до журі.

Бажаймо успіхів вам, члени журі,

Щастя й здоров’я від Бога в дари.

Достаток завжди хай у вас гостює,

Хліба ніколи хай не бракує,

Натхнення дай, Боже, з роси, з води, з піль,

Жертвуйте розум свій на народну ціль.

Сьогодні на журі чекає нелегка справа. Нашим шановним членам журі стануть у пригоді такі найкращі якості, як мужність, адже так непросто дати справедливу оцінку; благородство, бо їм не раз доведеться говорити слова схвалення для підтримки гравців; чесність, адже лиш істинна перемога може дати справжню радість.


  1. Проведення змагань.

Конкурс І. «Представлення команд»

Завдання. Кожна команда має представити себе, розповідаючи про свою назву, емблему. На виконання завдання представляється 2-3 хвилини.

Конкурс ІІ. «Родинні стосунки»

Завдання. Учасники повинні встановити родинні стосунки, в яких перебувають літературні герої.



Запитання для першої команди:
Еней і Венера (мати і син);

Наум і Настя (чоловік і дружина);

Марко і Ганна (син і мати);

Олена і Дем’ян Халявський (чоловік і дружина);

Лавінія і Латин (дочка і батько).

Запитання для другої команди:

Терпелиха і Наталка (мати й дочка);

Еней і Паріс (племінник і дядько);

Катерина та Івась (мати й син);

Ігор і Всеволод (брати);

Василь і Маруся (наречені).



Конкурс ІІІ. «Хто швидше».

Завдання. Потрібно відповісти на запропоновані запитання. Відповідає та команда, яка першою повідомить про свою готовність.

Запитання.


  1. Який спосіб придумав Пістряк, щоб порахувати конотопську сотню? (робив зарубки на хворостині)

  2. В яку народну гру бавилися герої повісті Г.Квітки-Основ’яненка «Маруся» на весіллі, коли страви уже були зібрані зі столу ( на стіл подавались горіхи, і хлопці, взявши в жменю горіхів, звертались до дівчат: «Парна чи непарна кількість горіхів?») Чіт чи нечіт?

  3. Наведіть один афоризм Г.Сковороди про те, як потрібно виховувати дитину. («Не вчи яблуню родити яблука. Сама природа її навчила. Очисти її від гусені.», «Клубок сам покотиться з гори, забери лише перешкоду. Не учи його котитися. А лише допомагай»).

  4. За що Юнона ненавиділа Енея? (за те, що він народився в Трої, звав Венеру мамою, що його дядько Паріс «путивочку» Венері дав).

Конкурс ІV. «Реклама»

Завдання. Кожна команда показує інсценізовану, заздалегідь підготовлену рекламу на любий вивчений художній твір. (домашнє завдання)

Конкурс V. «Далі…далі…»

Завдання. Кожній команді дається можливість протягом двох хвилин відповісти на групу запитань.

Запитання:


  1. Місце народження І.Котляревського.

  2. Автор «Послання до єпископів».

  3. Місце смерті І.Вишенського.

  4. Де створено першу бібліотеку на Русі?

  5. В якому році відбулася битва Ігоря з половцями?

  6. Як у давнину на Україні називали театр ляльок?

  7. Як називається художній засіб, заснований на перебільшенні?

  8. Яка основна ознака байки?

  9. Жанр «Наталки - Полтавки».

  10. Бог вітрів в «Енеїді».

  11. За що Котляревський помістив М.Парпуру в пекло?

  12. Яку посаду займав Тетерваковський?

  13. Рік викупу Т.Шевченка з неволі?

  14. Де відбувається дія в баладі «Причинна»?

  15. В якого господаря Ярема був наймитом?

  16. Автор твору «Сватання на Гончарівці».

Конкурс VІ. «Запитання на вибір».

Завдання. Пропонується шість запитань різного виду: два музичних, два відео запитання, два запитання за картинами чи ілюстраціями до творів.



Музичні запитання.

Дається змога прослухати уривок з опери «Наталка – Полтавка» М.Лисенка чи пісню за словами Т.Шевченка.

Назвати автора слів та музики і виконавця.

Відео запитання.
Вчитель демонструє окремі кадри з діафільмів.

Який епізод і з якого художнього твору відображений у кадрі?



Запитання за картиною
Демонструється картина чи ілюстрація до художнього твору.

За мотивами якого твору створено дану картину (ілюстрацію) і що на ній зображено?



Конкурс VІІ. «Захист літературного героя»

Команда «захищає» вибраного літературного героя, давши відповідь команді–супернику на п’ять запитань про нього.


Конкурс VІІІ. «Поезія»

Завдання. Продовжити поетичні рядки.



  1. У всякого своя доля….

  2. Еней був парубок …

  3. Де общеє добро в упадку…

  4. Гомоніла Україна…

  5. Думи мої…

  6. Мені однаково…

Конкурс ІХ. «Конкурс ерудитів»

У кожній команді визначається учень, який відповів на найбільшу кількість запитань. Між цими учнями проводиться заключне змагання.

Завдання. Скласти найбільше слів із букв слів «Шевченко» і «Роксолана».

ІV. Підведення підсумків і оголошення результатів. Оцінювання учнів.

V. Домашнє завдання. Намалювати ілюстрацію до улюбленого твору.

Урок – психологічне дослідження

10 клас


Тема уроку.

Смішний чи страшний Пузир у п’єсі І.Карпенка-Карого «Хазяїн»?



Мета уроку:

з’ясувати ідейно – художній зміст та особливості образу Пузиря – мільйонера з дрібновласницькою психологією та побутом.

Допомогти учням усвідомити виховне значення образу Пузиря в контексті сучасного життя; розвивати навички образного та логічного мислення; виховувати гуманізм, уміння орієнтуватись на справжні життєві цінності.

Обладнання:
портрет письменника, виставка його творів, ілюстрації до п’єси «Хазяїн», портрети акторів, виконавців провідних ролей п’єси на сценах театрів.


Хід уроку.

І. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Вступне слово вчителя.

В основі драматичного сюжету, як відомо, лежить конфлікт, що є наслідком життєвих суперечностей. І.Карпенко-Карий глибоко усвідомлював, що «стягання для стягання» - велике суспільне зло, бо нагромадження скарбів, зосередження їх у руках однієї людини суперечить і об’єктивним потребам окремого індивідуума, і прогресивним прагненням усього людства.

Чому ж конкретний носій цього зла капіталіст–мільйонер Терентій Пузир перебуває в постійному непримиренному конфлікті не просто з окремими людьми, а й з самою суттю життя?

Смішний чи страшний Пузир? Хто він, Терентій Пузир? Це ми з’ясуємо сьогодні на уроці.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.



  1. Робота в групах (групи розподіляються заздалегідь на попередньому уроці, якщо немає постійних робочих груп, і кожна група одержує своє домашнє завдання, з яким приходить на урок).

Перша група: виписати цитати з твору для характеристики образу Пузиря (І, ІІ, ІІІ дії).

Друга група: схарактеризувати особливості мови персонажа.

Третя група: дати самохарактеристику Пузиря та характеристики його іншими персонажами.

Четверта група: підготувати інсценізацію фрагментів п’єси з участю Пузиря.

2. Після виступів представників кожної групи (перших трьох груп) учні складають план образу Пузиря.

Учитель. Не власна чесна праця, а «бариші» - наслідки експлуатації інших людей – забезпечили економічну могутність Пузиреві, з дрібного глитая зробили його капіталістом–мільйонером. Однак, досягнувши величезного багатства, Пузир відверто заявляє: «Шукаю, де б більше купить землі, бо стільки чоловік її не має, все бракує». Все це й визначило характер капіталіста-землевласника. Давайте спробуємо відповісти на питання: смішний чи страшний Пузир?

Учень. Показуючи хижацьку жорстокість, бездушність і деспотичність Пузиря, Карпенко-Карий не прагне викликати сміх. Бо й справді: що може бути смішного в жорстокості і бездушності людини? Пузир тут виступає не смішним , а страшним у своїй потворності. «Дика, страшенна сила,» - говорить устами Золотницького автор. Цю …дику , страшенну силу драматург ганьбить і засуджує, використовуючи засоби прямого гострого викриття й осуду потворного явища.

Але в комедії український капіталіст–аграрій показаний не тільки страшним, а й смішним. Таким ми бачимо Пузиря в тих сценах і ситуаціях, в яких розкривається його некультурність, честолюбність, скупість. Для сатиричного розкриття цих рис характеру Пузиря драматург майстерно використовує суперечність між дрібновласницькою, глитайською психологією і його становищем капіталіста–мільйонера.

(Своє домашнє завдання демонструють учні 4 групи – інсценізація уривків п’єси. Доцільно взяти комедійні ситуації: ставлення Пузиря до видатного українського письменника І.П.Котляревського, історія з халатом, інші сцени, де висміюється честолюбство, інтелектуальна обмеженість).

Учень. Усне повідомлення на тему: «Зв'язок головного героя комедії з образами, змальованими іншими видатними письменниками: Плюшкін М.Гоголя, Дерунов та Разуваєв Салтикова-Щедріна, Дикой О.Островського, Гобсек Оноре де Бальзака.»

Учитель. Назвати риси характеру Пузиря.

Учні називають негативні риси характеру: жорстокість, черствість, жадібність, а також і позитивні: працьовитість, вміння господарювати, любов до землі, худоби, бережливість.

Висновок-коментар учителя.

Як справжній майстер слова, художник – реаліст, І.Карпенко-Карий не міг показати свого героя лише з одного боку – негативного. Так, це цинічна, жорстока, часто антигуманна людина. Але ж починав він усе із власних мозолів, власної праці, економічного мислення й досяг значних результатів.

Психологічне дослідження «Скільки в кожного з нас від Пузиря?


  1. Ви фермер. Жнива. Ви відправляєте найнятих комбайнерів далеко й надовго в поле. При цьому ви:

а) даєте їм сухарики, консерви, щоб вони там пообідали;

б) відряджаєте з ними кухаря, даєте продукти, матеріали для побудови польового стану й організації гарячого харчування та відпочинку робітників (у такому випадку ваш прибуток зменшиться вдвічі);

в) вважаєте, що це турбота самих робітників. Свій вибір обґрунтуйте.

2. Ви розводите овець. Настав час стрижки. Ви:

а) обладнуєте для найманих робітників спеціальні приміщення, видаєте їм респіратори, щоб не зашкодити здоров’ю робітників (але на це йде половина прибутку);

б) говорите, що на свіжому повітрі стрижку проводити краще і нічого не даєте робітникам;

в) обіцяєте тим, хто найшвидше і найякісніше виконає роботу, дати премію (вона становить чверть від прибутку).

3. Ви збираєте молоко в населення і здаєте на молокозавод. При цьому ви:

а) їздите по найглухіших селах, де можна купити молоко за безцінь;

б) даєте скрізь однакову ціну, залежно від якості молока, адже утримувати корову – це велика праця;

в) домовляєтесь з приймальником молокозаводу, щоб він записував вищу якість продукту, ніж є насправді. Це дало б удвічі більший прибуток, а на «подяку» пішла б усього п’ята частина прибутку.

4. Ви підприємець у сільському господарстві. Завтра ярмарок, на якому можна укласти дуже вигідні угоди. Але ввечері ви раптом захворіли, у вас висока температура. Ви:

а) ковтаєте купу таблеток і їдете на ярмарок. Отримуєте значний прибуток, але хвороба дає ускладнення;

б) звертаєтесь до лікаря і лікуєтесь. Угода зривається;

в) підключаєте помічників. Членів родини, які все таки укладають угоду, але менш вигідну, ви втрачаєте половину прибутку.

5. Ваш родич запропонував вам забрати й переховати з фірми, що збанкрутувала, частину майна, щоб його не забрали за борги. Вам обіцяють за це значну винагороду. Ви:

а) категорично відмовляєтесь, бо постраждають дрібні акціонери;

б) погоджуєтесь, але з умовою, що дрібні акціонери не постраждають. А лише великі;

в) з радістю та вдячністю погоджуєтесь, бо ваші власні фінанси на даний момент «співають романси».

ІV. Обговорення результатів дослідження. Висновки.

V. Підведення підсумків уроку. Оцінювання роботи учнів на уроці.

VІ. Домашнє завдання: написати твір – мініатюру «Скільки в кожного з нас від Пузиря?»



Урок – роздум

11 клас


Тема уроку.

Любові не згаснути, душі не опустошитись. Чи так це? (За романом О. Гончара «Собор» )



Мета уроку:
аналізуючи основні проблеми роману «Собор», розкрити учням сенс творчості Олеся Гончара, який вірив у перемогу сили добра, у відродження духовності свого народу; вчити учнів розбиратись у складних життєвих істинах, сприяти активному виявленню кожним учнем власних морально – етичних переконань.

Епіграф уроку. Бути людиною - не дуже просто,

Бути людиною – геройство в наші дні,

Устати й крикнути з трибуни, із помосту:

«О люди, залишайтеся людьми!»

І. Бехер


Хід уроку

І. Оголошення теми та мети уроку.

1. Слово вчителя

Перед негодою не гнись,

І перед радістю будь гідним.

Щоб стати долі сином рідним,

Прошу тебе: не запізнись!

Не запізнись в своїм саду

Плекати калину, мов дитину,

Щоб у скрутну життя годину

Твою розрадила біду

Не запізнись писать листи

Із щастям ніжного кохання,

З відлунням першого спіткання

І небажанням самоти.

Не запізнись в серпневу ніч,

Що зорі палить без зупин,

Знайти себе, свою стежину

У лабіринті протиріч.

О. Андрієнкова ,місто Славутич

І так, ми сьогодні звернемося до простих, на перший погляд, життєвих істин: добро, правда, щирість, святість, любов…

У наш прагматичний час якось склалось так, що з нашої мови зникли слова, які за всіма ознаками повинні жити вічно. Ми можемо спостерігати, що і в літературі, і в житті все рідше звучать слова «добро», «краса», «совість», «душа», «благородство», «справедливість» та чимало інших слів, за якими стоять поняття, пов’язані з життям сотень поколінь, з віковічними духовними надбаннями народу.

Яким має бути наше сьогодні й завтра і який зв'язок між минулим, сучасним і майбутнім? Література прагне дати конкретний образ прийдешнього світу – світу досконалості, доцільності, краси і людяності. Бо правдивий художник слова повинен відповідати за свою правду перед сучасниками й нащадками. Олесь Гончар був саме таким письменником, якого хвилювали не абстрактні категорії, а те, що наболіло й назріло в житті.

У романі поставлено багато питань, на які нам необхідно знайти відповіді.

Учитель. Добра людина… Багато це чи мало?

Учні: Звичайно багато. Під цим ми розуміємо все: людяність, щирість, сердечність. До доброї людини тягнуться, хочуть її чути, прислухаються до її думок, йдуть за порадою.

Учитель. Хто ж ця добра людина у творі «Собор»?

Учень. Ізот Лобода.

Учитель. Чому?

Учень. (Характеризує Лободу, зачитує цитати).

Учитель. Але він не завжди однаковий. Він виганяє власного сина з будинку пристарілих. Чому? Який стан батька?

Учень. Життя у нього складне, але ця людина не байдужа. Він любить свого сина.

Учитель. Чим він ще викликає до себе повагу?

Учень. У тяжку хвилину подає Єльці руку допомоги, інтуїтивно відчуває, що цій дівчині тяжко, чинить по-батьківськи.

Учитель. Доброта в людині розкривається по-різному: через думки, вчинки, відносини. Про кого ви ще могли б сказати добре слово?

Учні. Ягор Катратий, Вірунька, Микола Баглай (свої думки підтверджують цитатами, зачитуючи їх).

Учитель. І саме завдяки цим добрим людям у нас ще не все втрачено: не всі знищені пам’ятки давнини, не всі забуті звичаї, традиції. Їх викорінювали, вибивали, нищили, а вони жевріли маленьким вогником, і цей маленький вогник не дав потухнути всьому хорошому. Саме завдяки їм залишився собор.

Учитель. Чим був собор для Миколи Баглая?

Учень. Для Баглая собор – це пам’ятка архітектури, витвір мистецтва.

Учитель. А для Віруньки?

Учень. Це світлі спогади молодості, що нагадували про ніжне, чисте кохання.

Учитель. А для Ягора Катратого?

Учень. Тяжкі уроки дитинства, які він проніс через усе своє життя.

Учитель. А для таких, як Шпачиха?

Учень. Це ціла життєва доля, яка пройшла повз собор, це Боже слово, до якого зверталися в скрутну хвилину.

Учитель. Але всіх їх об’єднувало одне: собор – це щось величне і святе, це втілення духовності, яке оберігає людство від моральної деградації; це символ людської чесності та чистоти, це знак історичної пам’яті народу, витвір і символ високого мистецтва, котрий, мов естафета, переходить із покоління в покоління і поліпшує світ і людину.

Кожна людина - особистість, індивідуальність. Не можуть бути люди однаковими, то й думки їх не можуть бути однаковими. Тому такі різні герої роману. А в тім, давайте в цьому переконаємось, запросивши їх на урок. Послухаємо їх не тільки в монологах, а й в суперечливих діалогах.

( Запрошуються Ізот Лобода, Микола Баглай, Вірунька які в лаконічній формі розказують про свої життєві принципи).

Потім учні задають питання.

До Ізота Івановича:



  • Як ви розцінюєте сьогоднішню поведінку молоді? Що вам подобається, а що засуджуєте?

  • Що вами найбільше не сприймається?

  • Кого ви бачите сьогодні в ролі Президента?

  • До Віруньки:

  • Що б ти, Вірунько, побажала сьогоднішнім дівчатам?

  • Що ти цінуєш у чоловіках найбільше?

  • Чому сьогодні так багато молоді, яка стала на слизьку дорогу?

  • До Миколи Баглая:

  • Як ти думаєш, Баглаю, яку потрібно людям займати сьогодні позицію?

  • Хто з сьогоднішніх керівників України приваблює і чому?

  • Що ти побажаєш сьогоднішнім випускникам одинадцятикласникам?

Учитель. У нашому житті були і є Таратути, Голики, є Володька Лобода. Їх немало. Свою дорогу вони знають, вони вміють жити… Який їх основний принцип?

Учень. Пристосовництво.

Учитель. Хто ж Володька Лобода?

Учень. Не злодій, не вбивця, не душогуб. Але тип людей, які вміють «пробивати» дорогу, йти напролом, когось вражаючи, принижуючи, завдаючи болю…

Учитель. Як ми їх називаємо?

Учень. Бюрократами, кар’єристами.

Учитель. Чим страшні ці люди?

Учень. Заради себе вони переступлять будь - кого. Навіть рідного батька, щоб добитись свого.

Учитель. А душа спустошується, любов згасає, бо все хороше заступила кар’єра. Такі не падають духом. Вони пристосуються за будь-яких часів. Давайте послухаємо Володьку, він також присутній.

(Монолог Володьки)

Учень. Він «батькопродавець», бо хіба може людина себе по – справжньому відчувати не в домашньому затишку.

Учитель. Сьогодні до нас завітав адвокат, бо Володька Лобода, як і кожна людина, має право на захист.

(Слово надають адвокату)

Адвокат. Володька Лобода привітний, з усіма вітається, не гордує простим людом. Батька віддав у будинок пристарілих, бо думав,що там йому буде краще: догляд, вчасне харчування. Володька думає, що коли владнається його особисте життя, то він забере батька.

Він не завжди користолюб: Єльку покохав, не звертаючи уваги на те, що вона бідна, сирота. Значить мій герой вміє любити.

Він освічений, практичний у житті. А сьогодні це дуже важливо - вміти перебудуватися на інший лад, не розгубитися, а жити і вірити.

А те, що хотів знищити собор, очевидно, він просто не усвідомлював, що робить. На жаль, йому бракувало справжнього розуміння. Можливо, в цьому винен не він, а та бездуховність, яка панувала. Адже ріс без матері, не «розвинулася» його душа, не досягнуть «неба». Моя думка така: давайте поспівчуваємо йому.

Моя порада вам: намагайтеся дивитися на друзів і «недругів» з усіх сторін. Тоді нам буде легше сприймати життя, його перемоги і поразки.

Учень. Ви кажете, що була атмосфера бездуховності. Чому Микола Баглай не зайняв такої позиції?

Адвокат. Очевидно, у його житті було більше любові, тепла, ніжності. Микола був не лише винахідником, а й цікавився минулим. Миколі долею назначено продовжити справжній шлях.

Учитель. Я думаю, що можна оправдати все і всіх. Та є речі, які не підвладні законам, бо не накажеш душі і серцю. Найкращий суддя - це совість. Тут є Володька Лобода. І я думаю, що цей суд не пройшов для нього марно. Головне – бути у злагоді з власною душею і совістю.

Висновок. Роман «Собор» написаний рукою видатного майстра, чесного, правдивого, безкомпромісного. Він розкриває нам очі на сучасний світ, складний і суперечливий (хоч був написаний 40 років тому), допомагає знайти відповіді на питання: куди ми йдемо і що з нами буде. Він сповнений жорстокої правди і водночас віри в людину. Олесь Гончар своїм твором «Собор» вчить нас заповнювати свою душу красою, вірою, любов’ю, і тоді ми можемо не боятися, що заросте вона бур’янами зневіри, зарозумілості, зневаги до всього чистого і світлого.

І любові не згаснути, душі не опустошитись.

«Бережімо собори наших душ».

Життя наше сьогодні нелегке і суперечливе. Та все ж для нього не повинно бути місця для зла, брехні, лицемірства.

Устати й крикнути

З трибуни, із помосту:

«О люди, залишайтеся людьми!»

Тож залишайтеся за будь - яких обставин Людиною з великої літери.

ІІ. Домашнє завдання: написати твір-роздум «Чи можливе взаєморозуміння між поколіннями».



Урок – лекція з елементами бесіди

Тема уроку. Іван Франко. Поема «Мойсей».



Мета уроку:
здійснити ідейно – естетичний аналіз твору, показати образ Мойсея як пророка, як земної людини, з вірою і сумнівами, любов’ю і болем, проводиря мас. Виховувати принципи загальнолюдських норм моралі: почуття гуманізму, любові й оптимізму, віри в ідеали добра й справедливості, національної гідності.

Хід уроку.

І. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1. Оголошення теми і мети уроку.

2. Вступне слово вчителя.

Коли на східній Україні засяяв геній Шевченка і зупинив своєю могутньою силою масовий перехід української інтелігенції, за Гоголівським взірцем, у стан російської культури, відкривши перспективу культурної праці для власного народу, то Галичина ще пам’ятала, як Росія допомагала Австрії придушувати угорське повстання 1848 року, не кажучи вже про польське 1831 року – отож Росія уявлялася їй непереможною державою. А коли Австрія в 1850 році, після поразки в Італії, майже повністю віддала Галичину у володіння Польщі, яка одразу взялася за визиск та колонізацію краю, то всі сподівання на порятунок консервативне галицьке суспільство вбачало тільки в Росії, гадаючи, що російський цар мусить приєднати єдиновірних братів – слов’ян до своєї імперії.

Поборники таких поглядів, так звані «москвофіли», мали у Львові свою газету «Слово», в якій доводили марність і навіть шкідливість заходів з розвитку української мови та культури, бо ніяких українців нема (у Галичині українці називали себе русинами, від слова Русь), а є єдиний руський народ від Карпат до Камчатки.

Валуєвський циркуляр 1863 року – документ, що завдав надзвичайно важкого удару очоленому Шевченком і Кирило – Мефодіївськими братчиками національному відродженню на Наддніпрянщині. Царизм надавав «Москвофілам» допомогу, зокрема й матеріальну, спрямовану на придушення українського національного руху в Галичині.

І хоч Польща плекала далекосяжні наміри оволодіти Галичиною, боротьба москвофілів з українським відродженням була їй на користь. У Галичині, Буковині та Угорській Україні серед попівства та урядовців дуже поширювалось москвофільство. Усе українське осміювалось, з мови глузували, стало модно зрікатися своєї національності. Тільки невелика частина української інтелігенції, здебільшого молодь, пильно стежила за тим, що діялось на Наддніпрянщині. Як святу книгу українського народу переписували вони Шевченкового «Кобзаря», Східна Україна була для них праматір’ю, що породила героїв козацтва, дала світові Сковороду і відчуття єдності з нею було предметом їх національної гордості. Цих нечисленних подвижників на ниві українського національного відродження в Галичині називали «народовцями».

У такому безпросвітному мороці само знищеної боротьби і міщанської байдужості до свого майбутнього зустріла Галичина трагічний для долі України указ 16 травня 1876 року, коли одним махом самодержавної російської сокири підтиналась під корінь сама ідея загальноукраїнського визвольного руху. Було заборонено всяке друковане українське слово (навіть пісенні тексти до нот), діяльність Київського Географічного товариства, яке за короткий час згуртувало визначних учених світового рівня: істориків Антоновича і Драгоманова, етнографів Чубинського і Рудченка, чим заявило світові про існування української нації.

Серед молодих патріотів Галичини чільне місце посідали Іван Франко, Василь Стефаник, Лесь Мартович, Михайло Павлик, Марко Черемшина, буковинець Юрій Федькович та багато інших, чий внесок у пробудження нації, вагомий. Молодь зриває маски з «москвофілів», організовує бібліотеки по селах, популяризує твори Т. Шевченка та інших діячів зі Східної України. І якщо на Східній Україні політичний пульс життя народу занепадає, то в Галичині український рух набирає сили.

Матеріально вбога перенаселена Галичина за якихось два десятиліття робить такий гігантський крок на шляху національного відродження, на який не спромоглася Велика Україна в царській Росії за ціле століття. Галичина першою усвідомила, що свобода українського народу повинна говорити не по-польськи, на по-російськи, а рідною мовою.

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок.

Як біблійний Мойсей, що один знав шлях ізраїльського народу до волі, Франко серед ідейних пошуків вселюдського визволення, що охопили тодішню Європу, зокрема й Австрію, бачив шлях до свободи українського народу насамперед у боротьбі за національне відродження. Свої почуття і філософські міркування про це, про вічні істини, задля яких має жити людина, знайшли поетичне втілення в геніальній поемі «Мойсей», написаній в 1905 році.

ІІІ. Засвоєння нових знань.



  1. Створення поеми.

Образ біблійного пророка Мойсея жив у творчій свідомості поета впродовж усього його мистецького шляху. Мотив пророчої самозреченості присутній уже в «Каменярах», які «рівняють правді путі», знаючи, що «щастя всіх прийде по наших аж кістках».

Працюючи над поемою, Франко використав багатющий історико – культурний матеріал з життя давніх євреїв, досконально проштудіював їх міфологію, релігію, історію, а також географію Ізраїлю, Палестини, Єгипту.

Про Мойсея писали поети Олександрії, у скульптурі його відтворив Мікеланджело, в розписах Кирилівської церкви в Києві зобразив Врубель, в ораторії «Ізраїль в Єгипті» возвеличив Гендель та багато інших діячів світової культури.

І. Франко цікавився й теологічними розвідками про Мойсея, вважаючи його грандіозною фігурою в історії людства.

Робота над поемою йшла досить швидко. Перша її редакція була без «Пролога». Його створив поет на прохання видавця до другого видання. «Пролог» - завершений поетичний твір, «політичний заповіт українському народові», як назвав О. Білецький, пророкування його долі. Цей факт свідчить про те, що створивши поему, Франко не вичерпав теми до кінця, а продовжував жити нею. Пророк вмирає на шляху, не побачивши наслідків свого труду. Тож тепер, коли доля послала йому таку нагоду, загострив увагу читача на вірі у відродження української нації, на вірі, що труди пророків – патріотів не пропадуть марно, а заколосяться дорідним урожаєм у майбутньому.

Вірю в силу Духа

І в день воскресний твойого повстання.

Як і в поемі, в «Пролозі» домінують настрої пекучого болю за рабство свого народу та палкої віри в його майбутню свободу. Поетова віра вмотивована: бо не може ж довіку бути в рабстві народ, в мові якого «іскриться і сила й м’якість, дотеп і потуга, і все, чим може вгору дух підняться», і край, «политий кров’ю» борців за волю. Свою віру поет вручає народові як запоруку перемоги.

Висновок. Біблійна тема осмислювалась і опрацьовувалась Франком на національному ґрунті, прищеплювалась до національного дерева культури, історії і психології рідного народу.


  1. Тема твору.

«Основною темою поеми я зробив смерть Мойсея як пророка, не признаного своїм народом. Ся тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім оповіданні», - так писав Іван Франко в передмові до другого видання поеми. Мойсей як провідник народу, просвітитель і борець за його свободу, охоронець народних традицій, що знає ціну їм для збереження високої духовності нації, був для Франка психологічно близьким. Поет проводить свого героя тими шляхами боротьби з оточенням і самим собою, якими пройшов сам, шукаючи істину і прийшовши до примату духовного над матеріальним.

3. Жанр. Ліро – епічна філософська поема на біблійну тему. Для повнішої реалізації ідейно – тематичного задуму Франко розширює рамки біблійного сюжету про Мойсея, вводячи діалоги з Азазелем, втіленням злих сил, що переслідують людину впродовж усього життя. В уста Мойсея вкладає притчу, якої немає в біблійних оповіданнях, про те, як дерева обирали собі короля. Своїм глибоким філософським змістом вона наводить читача на роздуми про місце окремої людини серед людей та історичну значущість кожного народу в історії світової культури.

Перенісши біблійний сюжет на рідний грунт, Франко створив багато проблемний філософський твір, який «сягає корінням історичної долі українського народу, зачерпнувши при цьому страдницької долі свого геніального творця». Поема є дороговказом і пересторогою для української нації сьогодні, коли вона виходить з льоху на шлях своєї державності.

4. Біблійна основа поеми. (дивись «Біблія»)

Помер Мойсей віком 120 літ.


  1. Ідейно – естетичний аналіз поеми.

Реферат учня «Тема свободи в українській поезії».

Вчитель. Біблійний матеріал передається засобами реалістичного зображення. Завдяки яким читач спостерігає події, вчинки героїв.

Трагедія самотності Мойсея, вигнаного і не визнаного своїм народом, - це трагедія великого Франка, що не знав у житті ні спокою, ні достатку, невсипущо трудився на нивах громадського життя, аби вирвати український народ зі стану анабіозу.

Цю головну думку поеми поет підтверджує у «Пролозі». Він перейнятий гострим болем і сумом за талановитий свій народ, що перетворився в «паралітика на роздорожжю». Цей рабський стан рідного народу палив душу поета пекучим соромом. Та гнітючий настрій у ІІ частині змінюється – поета осяює пророче просвітління, тверда віра у щасливе майбутнє українського народу.

Та прийде час, і ти огнистим видом

Засяєш у народів вольних колі,

Труснеш Кавказ, вбережешся Бескидом,

Покотиш Чорним морем гомін волі

І глянеш, як хазяїн домовитий,

По своїй хаті і по своїм полі.

Поет і нас закликає вірити в його пророцтво і в безсмертя народу – велетня.

Бесіда за змістом:



  • Чому ізраїльтяни стомились вірити і чекати, збайдужіли до всього?

  • Як Мойсеєві вдавалося впродовж тяжкого шляху в 40 років утримувати в євреїв ентузіазм у пошуках обітованої землі, аж поки не виросло молоде покоління, що не знало рабства?

  • Як реагує юрба на заклики Датана і Аврора побити пророка камінням?

  • Розповісти зміст притчі, про те, як дерева обирали свого короля;

  • До чого закликає притча, який її алегоричний зміст?

(бути охоронцем людської духовності)

  • Чого не міг збагнути Датан? (народ, який кидає у своїх пророків камінням, не має права на щасливе майбутнє).

Кожду ж крапельку крові тих слуг

І чад своїх найкращих

Буде мстити Єгова на вас

І на правнуках ваших.

Ця істина перевірена вічністю. В цьому Іван Франко має спільні думки з пророцтвом Тараса Шевченка, звернені до «ненарожденних» земляків своїх:

Схаменіться! Будьте люди,

Бо лихо вам буде.


  • Як Франко вирішує проблему особи в суспільстві?

  • Який висновок – аналіз наприкінці життя свого робить пророк? (для кого жив і трудився).

  • В якій гармонії з природою перебуває душа пророка?

Висновок. (вчитель).

Посіяні Мойсеєм зерна віри в свободу не вмирають разом із ним. Після смерті пророка естафету боротьби підхоплюють його учні і досягають успіхів.

А коли народ єдиний у своїх прагненнях, в основі яких лежить свобода рідного краю, заповідана предками, то перемогу він здобуде.

Отже, звертаючись до біблійної теми про Мойсея, Франко геніально передбачив катаклізми, які чекають український народ на шляху до визволення і створення своєї державності, заповів бути одностайними у цій священній боротьбі і в основу свого заповіту поклав пророчу віру в перемогу.

Образ Мойсея.

План


  • Центральний образ поеми – Мойсей.

  • Місія Мойсея на землі.

  • Мойсей як земна людина: його віра і сумніви, любов до людей, громади, здатність розв’язувати складні проблеми, самозреченість і жертовність, віра й оптимізм пророка.

Вчитель. Мойсей залишається дивовижною постаттю в історії людської культури тому, що йому вдалося довгий шлях своїх життєвих змагань пройти на зіткненні земного і вічного і залишити для свого народу життєво важливі заповіти на довгі віки.

Домашнє завдання. Дати усні відповіді на запитання:



  1. Чим характерне суспільне життя Галичини наприкінці ХІХ століття?

  2. Що відрізняє біблійний сюжет про Мойсея від сюжету поеми Івана Франка?

  3. Чим досягає демон своєї мети , спокушаючи Мойсея відмовитися вірити Богові, і, якщо ні, то чому?

  4. Наявність зла (образ Азазеля) – помилка світобудови чи свідчення гармонійності буття?

  5. Які причини самотності Мойсея і Франка?

  6. Чому І. Франко порівнює долю українського народу і єврейського?

  7. Чому в критичній літературі поема трактується як заповіт українському народові?

Література

    1. Демчик О. Нестандартні уроки з української літератури 9 – 11.- Тернопіль: підручники і посібники, 2000.-142 с.

    2. Уманський О. Життєпис комедійного героя  Українська мова і література в школі. - 2004.- №83

    3. Історія української літератури ХХ ст.. у двох книгах. Книга перша за ред.. В. Донченка. - К.: Лебідь, 1994.-772с.

    4. Падалка Н.І. Вивчення творчості І. Карпенка-Карого (І. Тобілевича) в школі. – К.: Радянська школа, 1970. – 150 с.

    5. Українська література. 10 клас: Хрестоматія – довідник. / Упорядник О. І. Борденко. – Х.: Видавництво «Ранок», 2010

    6. Шевченко З. Про сучасний підхід до шкільного аналізу творів Івана Франка.  Диво слово. -2000.-№10.-с.43-47

    7. Мовчан В. В. та інші. Українська література 11 клас.-Ірпінь:2001 – 492с.

    8. Українська література. 11 клас; Хрестоматія  Упор. Р.В. Мовчан, Ю. І. Ковалів. - К.; 2000.

    9. Слово про Олеся Гончара: Нариси, статті, листи, есе, дослідження. – К.: Рад. Письменник, 1988. – 631 с.

    10. Неділько В. Я. Вивчення творчості Олеся Гончара: Посібник для вчителів. - К.: Рад. Школа, 1987.-188.с.

    11. Марко В. П., Клочек Г. Д., Панченко В. Є., Поляруш О. Я., Барабаш С. Г. І вічна таїна слова. Аналіз великого епічного твору: Посібник для вчителя. - К.: Рад. Школа, 1990.- 204 с.

Для нотаток

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Для нотаток

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________





Скачати 423.34 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка