Неопалима купина



Скачати 89.69 Kb.
Дата конвертації01.05.2016
Розмір89.69 Kb.




НЕОПАЛИМА КУПИНА

Готовність особистості виконувати обов’язки перед

державою насамперед визначає ефекивність громадянської

спрямованості сучасних освітніх технологій. “В усі часи й

епохи, в усіх цивілізованих країнах найважливішим завдан-

ням суспільства було виховати громадянина”, - стверджуєть-

ся у концепції педагогіки і психології життєтворчості.

Виховання – це діяльнісне засвоєння особистістю

духовності, культури рідного народу, його національного ду-

ху, способу буття. Ґрунтовно продумана система виховання

юних громадян України вимагає цілеспря-

мованого формування національного типу особистості, роз-

витку в неї національної свідомості і самосвідомості, завдяки

чому досягається духовна єдність поколінь, наступність націо-

нальної культури і безсмерття нації. Українська національна система виховання, використовуючи елементи педагогіки народного календаря, української козацької педагогіки і педагогіки народознавства, ставить за мету інтегрувати принципи, напрями, підходи, методи, прийоми, засоби, ідеї, форми в оновленому змісті громадянського виховання. Наукові педагогічні концепції виховання мають життєдайний зв’язок з культурно-історичною спадщиною рідного народу, тому що виховання у всі віки було, є і буде глибоко національним за сутністю, змістом, характером і засобами його реалізації.

Теорія і практика патріотичного виховання фундаментально розроблена в педагогічній системі В.О.Сухомлинського “Виховання патріотичної свідомості, почуттів і переконань нерозривно пов’язане з розумовим, моральним, трудовим, ідейно-світоглядним, естетичним, емоційним становленням особистості. Патріотичне виховання – це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, узнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується”, - наголошував патріот-гуманіст з Павлиша. Програма бесід про громадянськість для дітей молодшого, середнього і старшого шкільного віку, хрестоматія громадянського виховання – це педагогічне джерело реалізації національного виховання в сучасній школі суверенної України. “Ми добиваємося того, щоб духовними наставниками, вчителями наших вихованців були видатні громадяни нашої Батьківщини, ті кращі сини людства, образ яких для нас є зразком відданого служіння інтересам народу, тобто є ідеалом”, - писав В.О.Сухомлинський.

На полотні історії нашої держави іменами її величних та прекрасних синів і дочок виткане червоними і чорними нитками українське сузір’я. І воно вічно світитиме життєдайним сяйвом в душі кожного громадянина України.

Вивчення біографій видатних людей України, відповідно до педагогіки життєтворчості, як життєвий сценаріїв, як життєвих проектів, як взірців будувати своє життя на благо Вітчизни – надзвичайно важливий напрямок роботи класного керівника, класовода при проведенні бесід про громадянськість у класному колективі.

Завершення вказаної діяльності у первинних колективах вінчає загальношщкільна подія в нашому закладі – свято “Неопалима купина”.

У житті українців квіти здавна займають одне з найчільніших місць. Жодне свято не обходиться без квітів, які символізують поетичність, духовність, ліричність, стійкість, незламність, незнищенність і непоборність.



Сценарій свята “Неопалима Купина”

Зал святково прибраний. На сцені державна атрибутика, символіка НВК. Виставка тематичних букетів.

Виконується гімн України та НВК.

Ведуча 1 : Ми раді вітати вас на святі “Неопалима Купина”. Цим святом започаткував свою роботу в минулому році Промінь Зорі Життєтворчості - Промінь патріотизму.

На сцену запрошується кращий хоровий колектив району – хор НВК. Керівник Воленчук Л.В. Пісня “Червона калина”.



Ведуча 2 : З давніх давен про Неопалиму Купину наш народ склав ось яку легенду. Було це давно. Два королі об’єднали свої війська, щоб разом завоювати наш край. Захисникам граду, княжим воїнам, міщанам і мешканцям навколишніх сіл, які заховалися від нападників за міськими стінами, - прибульці передали листа. Пропонували без битви відчинити міські брами, вийти в поле без зброї і здатись в полон. За це королі обіцяли зберегти усім життя. В іншому випадку погрожували, місто буде спалене і на ласку переможців сподіватися нічого. Коли був відведений на роздуми час,- вийшов посланець. Воїни зустріли його і привели на узвишшя, де на золочених стільчиках возсідали королі.

- Я приніс відповідь на ваш лист, - сказав посланець і передав бадилину з розчерпірчатим, схожим до ясеневого листям та блідо –рожевим суцвіттям на верхівці.



  • Як ? Здивувалися володарі-Оце й усе.

  • Мені старійшини доручили передати тільки це...

  • А ще веліли сказати: якщо вам цього зілля замало, то ось довкола Вас на пагорбі його цвіте скільки завгодно.

Що з посланця візьмеш ?!

Зібрали королі своїх радників, та наймудріших мужів. Думали, думали ніяк не зрозуміють, що саме захисники міста сказали їм оцим зелом. Коли знайшовся один : Я знаю це зілля. Воно горить і не згоряє.



Ведуча 1: Він взяв із багаття палаючу скіпку і підніс її до квітучого куща. В ту ж мить увесь кущ спалахнув голубувато-зеленкуватим полум’ям. Та через мить полум’я згасло. І всі побачили, що кущ стоїть неушкодженийтакий же рожевоквітий, усміхнений.

І всі враз зрозуміли, що саме відповіли захисники Вітчизни на їхній ультиматум. І мовив король королеві:



  • Ми ніколи не завоюємо цієї країни. Тому я повертаю своїх воїнів додому.І тобі раджу зробити те ж саме.

Давно це було. Відтоді сотні разів вороги воювали наш край. Але кожного разу залишалися з облизнем. А край зеленіє під синім небом та ясним сонцем. І щоліта тут рожево квітнуть на осонні кущі неопалимого зела, стверджуючи незнищенність української землі, її народу.

Неопалима Купина. Так називається це зело. Здавна так називається.

Люди завжди з пошаною ставилися до нього. Народна фантазія приписувала рослині різноманітні магічні властивості. Воно й зрозуміло: де ще знайдеш подібне. Щоб горіло і не згорало ?!

Ведуча 2: Вчені ботаніки, дослідили, що нічого надприродного в такому горінні немає. Просто у спекотний день квітуча рослина виділяє ефірну олію. Отож довкола квітів скупчується невидима хмарка летких речовин. Якщо ж до верхівки куща піднести запалений сірник, то ці леткі речовини спалахують голубувато-зеленим вогнем. При цьому сама рослина залишається неушкодженою. Саме від цього пішла народна назва “неопалима купина”. Ботаніки називають рослину прозаїчніше : ясенець. Бо листя ЇЇ справді дещо нагадує листя ясена. А ще в Карпатах подекуди назвають “неопалиму купину” червоною рутою – саме про це зело йдеться у відомій пісні Володимира Івасюка “Червона рута”.

Ведуча 1: Є ще одна легенда, яка розповідає про те, що ще в сиву давнику на Поділлі, у тихій і затишній долині, де било з-під землі кришталеве джерело, осіли люди. Жили мирно і щасливо, аж поки на рідний край не напали монголо-татарські орди. Не раз налітали люті вороги, але щоразу підіймалося з руїн село.

Якось зненацька наскочили ординці, спалили хати та повели всіх людей у полон. Нікому було вже відбудовувати село. І тоді сталося диво. На попелищі в долині виросли дивовижні рослини, які не боялися вогню, бо самі спалахували полум’ям і залишалися цілісінькими. Здавалося, в них уселився дух непоборного народу, що його ніякі вороги не могли зломити.

У народі назвали цю рослину неопалимою купиною. Так розповідає легенда. В українському фольклорі неопалима купина стала символом невмирущості і незнищенності нашої землі.

Ведуча 2: Червона рута, як квітка надзвичайно гарна і неповторна, як і наша українська земля зі своєю історією.

Багата давнина на видатних особистостей. Українська земля подарувала нам надзвичайно мудру і освідчену людину – великого князя Ярослава Мудрого, князя Володимира, фундаторів Київської Русі. Найлегендарнішим минулим вкраїнського народу є Запорозька Січ, подвиги мужніх і відважних козаків, оспівані в думах і піснях. Мати - Україна прославилася на весь світ своїми синами велетами духу – Григорієм Сковородою, Іваном Франком, Тарасом Шевченком.

Україно! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо, горда і вродлива

З тебе дивуватися навік...



Ведуча 1 : З часів козаччини минуло більше, як 2 століття. Українська жінка зазнала тяжких випробувань: кріпацтво, холод, голод, репресії, але не втратила вона таких рис духовної краси, як доброта, милосердя, щедрість, вірність, працелюбність, дотепність, веселість.

Придивіться уважніше до будь-якої жінки чи дівчини. І ви побачите. Що в кожної із них живе Роксолана, княгиня Ольга, Соломія Крушельницька, Ліна Костенко, Олена Теліга, мужня Маруся Чурай, Леся Українка. Звучить пісня “Україночка”

Древні греки уявляли душу у вигляді метелика. Наша українська душа на крилах має візерунок жовто-гарячого сонця і блакитного неба, живиться вона життєдайним нектаром Неопалимої купини, квітки що символізує незнищенність духу українського народу, непохитність віри українського народу, незламність волі українського народу. У Промені Неопалимої купини сяють слова Оксани Радушинської, приурочені з нагоди свята:

Наші душі – до сонця й Бога!

З нами вічність, як два крила!...

Проведе нас життям дорога,

Що початок свій тут взяла!

Щасливі і сумні дороги нашого життя ведуть нас по світу і беруть свій початок тут, на нашій Батьківщині, на Україні.


Як розпускаються пелюстки червоної рути із сходом сонця, так розквітають наші юні таланти школи. Поезія для цих дівчаток стала необхідністю, потребою, піснею самої душі.

Власні вірші “ Неопалима Купина” читає Катя Кот, Руслана Олексійчук, Ольга Козенко.


Неопалима купина
Життя, свободи, сили символ Вона горить і не згоряє Прекрасна наша Батьківщина!

Кохання вічного тепла, Немов душа, неначе мрія, Ріднішої у нас нема.

Горить незгасно ї красиво Вона наш край відображає Горить нам полум’ям блакитним

Неопалима Купина. Вселяє віру і надію. Неопалима купина.

І цвіт її нам б’є промінням, І хто знайде це диво дивне, Ця квітка – символ України

Блакитне сяйво поглина Хто доторкнеться, хоч би раз, І незламана душа,

Рожевий цвіт-тендітний й ніжний В душі вкарбує слід незримий, Країни, що через руїни

Похилиться, та не вмира. У серці вогник залиша Крізь сльози й кров до волі йшла.

Символізує незнищенність, Щоб видатних людей стрічати Паплюжили і плюндрували,

Росте, цвіте, як Україна Щоб пізнавати силу слова Вогнем й мечем по ній пройшли

І посилає нам натхнення, Щоб Україну прославляти, Та не скорилась і вставала

Щоб пізнавати Батьківщину. Наш весь народ і рідну мову. І знову несла цвіт душі.

Це полум’я – “Червона рута” Неопалима Купина, Вона не скориться нікому

Зігріє в холод, заметіль, Вона завжди напоготові. Бо в кожного в душі із нас

Впаде в долоню перламутром Яка б біда до нас не йшла, Горить частинка цвіту того

І зникне вмить у далечінь. Оберіга нас від усього. І цей вогонь іще не згас.

Нехай вона цвіте в нас в школі

Й душа людини, мов метелик К.Кот О.Козенко

Літає, пурхає довкола

І світлий шлях в майбутнє стелить.

Р.Олексійчук

Ведуча 2: Історія України. В ній стільки гіркоти, але ми повинні знати, що в боротьбі за незалежність ми повік зобов’язані українському козацтву. Очолювали його відомі українські гетьмани і старшини. Сьогодні відроджується козацька слава, дух рицарства у генах нашого народу.

Славна Січ ворогам йшла навстріч. і Хмельницький в нас знайшовся,

Рідну землю захищала і народ наш прославляли. і Сірко і Дорошенко

Лиха отчий край зазнав... й Полуботок й Морозенко.

Але наш народ боровся Рабства каламутну ніч переборювала Січ.

Ведуча 1 : На сцену запрошується учениця гімназії , переможиця районних конкурсів Склонна Анна та Воленчук Лариса Володимирівна з - історичною піснею “Повіяв вітер”.

“Неопалима Купина” – це поетичне зображення долі України та українського народу. Яких тільки бід не випадало на наш край. Його палили, плюндрували, грабували, нищили століттями різні заброди, висмоктували животворні сили, забороняли українську мову і культуру, викорчовували саму назву Україна. Але, як писав поет:

Я есть народ, якого правди сила Яка біда мене, яка чума косила! -

Ніким звойована ще не була А сила знову розцвіла.



Ведуча 2: Незнищенність нашої Вітчизни, незнищенність нашого народу – ось, що символізує рожево-квітна Неопалима купина.

Ця диво-квітка схожа на людську душу, з усіма її тривогами і радостями. Вона тягнеться до світла, сонця, тепла. І тому негоді неможливо її зламати.



Сам образ “неопалимої купини” використовується ва Україні досить часто. Зокрема значного поширення здобула ікона, яка називається “Неопалима Купина”. На ній зображення Богородиці з Сином на руках, вписується у восьмикутну зірку, яка складається з двох – червоного і зеленого – чотирикутників з гострими кутами і увігнутими в середину сторонами. Зелений означає колір куща купини, червоний – колір полум’я, яке охопило рослину. Сама композиція такої ікони виникла на основі порівняння Богоматері з незгораючим кущем, побаченим, згідно з Біблією, Мойсеєм на горі Фагор. Ікона “Неопалима Купина” виставляється у храмі чи в хаті, оберігає приміщення від пожежі і блискавки. Є і християнське свято “Неопалима купина”, воно відзначається щорічно 17 вересня. Віруючі моляться Неопалимій купині – Богоматері – прохаючи захистити дім і худобу від блискавки та вогню.

Ведуча 1: Шановні вчителі, батьки, гості, учні, свято “Неопалима Купина” вважається завершеним.

Звучить гімн України і гімн НВК.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка