Недержавне пенсійне забезпечення андрій єщенко



Скачати 132.96 Kb.
Дата конвертації17.04.2016
Розмір132.96 Kb.
#11415
НЕДЕРЖАВНЕ ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Андрій ЄЩЕНКО

юрист-консультант журналу «МЕН»


Система недержавного пенсійного забезпечення є складовою частиною системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб, крім випадків, передбачених законами, у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов’язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат.

Система недержавного пенсійного забезпечення передбачає накопичення грошових коштів у недержавних пенсійних фондах. Ці суми будуть помножуватися шляхом їх вигідного вкладення (у цінні папери, банківські депозити, операції з нерухомістю и т.д.). А коли особа досягла визначеного нею віку, їй будуть виплачувати недержавну пенсію за рахунок коштів, які зібралися на її пенсійному рахунку, незалежно від розміру його державної пенсії.

Накопичені пенсійні кошти в сумі розміру пенсійних внесків, що сплачені на користь учасника фонду, та розподіленого на його користь прибутку (збитку) пенсійного фонду, є власністю такого учасника, якою він розпоряджається згідно з Законом України ”Про недержавне пенсійне забезпечення” N 1057-IV від 9 липня 2003 року.

Недержавне пенсійне забезпечення у першу чергу потрібно особам, які отримують велику заробітну плату. Адже внески на державне страхування сплачуються з заробітку, який не перевищує нормативно визначену суму. Згідно пункту 4 статті 19 Закону України ”Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 9 липня 2003 року, страхові внески нараховуються на суми заробітної плати у межах максимальної величини, що встановлюється законом про розмір страхових внесків. Ця максимальна величина щороку встановлюється на рівні величини семи середніх заробітних плат, що склалася в попередньому календарному році, і не може бути меншою діючої на день набрання чинності цим Законом максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів (на сьогодні   2660 гривень). А тому пенсії з державної системи будуть нараховуватися тільки із суми, яка не перевищує зазначену межу (наприклад, 2660 гривень), і ніколи не будуть достатньо великими. Отже, якщо особа отримує дохід розміром 5000 або 10000 гривень на місяць та хоче робити додаткові відрахування за для того, щоб отримувати у майбутньому суттєву матеріальну підтримку, вона може сплачувати внески до недержавного пенсійного страхування і отримувати додаткову пенсію.

Для найманих працівників передбачено можливість робити внески до добровільної недержавної пенсійної системи як працівником, так i роботодавцем. Внески, які сплачені роботодавцем на користь працівника у розмірі до 15% від нарахованої таким роботодавцем суми заробітної плати платнику податку протягом кожного звітного податкового місяця, не оподатковуються. Тобто, роботодавець може вносити до пенсійного фонду до 15% сукупного оподаткованого заробітку свого працівника та сума цих внесків відноситься до валових витрат роботодавця i зменшує базу оподаткування.

П. 9.8.2. та п. 9.8.3. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889 від 22.05.2003 року встановлюють пільги щодо оподаткування виплат, які будуть отримувати за недержавним пенсійним страхуванням. Податковий агент (страховик   резидент) утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок за ставкою 13% від 60 відсотків суми одноразової страхової виплати за договором недержавного пенсійного страхування або від 60 відсотків сум регулярних та послідовних пенсійних виплат (додаткової пенсії) за договором недержавного пенсійного страхування.

Крім того, не підлягають оподаткуванню та не включаються до складу загального оподатковуваного доходу платника податку суми регулярних та послідовних пенсійних виплат (додаткової пенсії) за договором недержавного пенсійного страхування, одержувані платником податку   резидентом, що має вік, не менший 70 років.

Відповідно до п.5.3.5. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889, платник податку має право включити до складу податкового кредиту суму витрат платника податку на сплату за власний рахунок страхових внесків страхувальнику-резиденту за договорами недержавного пенсійного страхування як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, яка не перевищує відповідних розмірів. Але є декілька застережень. По-перше, цей пункт набере чинності не раніше 1 січня 2005 року згідно з п. 22.1.3. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889. По-друге, на цей час остається під сумнівом, чи мають взагалі приватні нотаріуси право на податковий кредит.

Можливо є ще інші переваги недержавного пенсійного забезпечення, але зупинимось на положеннях нормативної бази.

Спеціальним законом, який регламентує відносини у сфері недержавного пенсійного забезпечення є Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення» N 1057-IV від 9 липня 2003 року. Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади недержавного пенсійного забезпечення в Україні та регулює правовідносини, пов’язані з цим видом діяльності.

Відповідно до цього Закону, суб’єктами недержавного пенсійного забезпечення є:

· недержавні пенсійні фонди;

· страхові організації, які уклали договори страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті;

· банківські установи, які уклали договори про відкриття пенсійних депозитних рахунків;

· вкладники та учасники пенсійних фондів;

· вкладники пенсійних депозитних рахунків;

· фізичні та юридичні особи, які уклали договори страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті;

· засновники пенсійних фондів;

· роботодавці   платники корпоративних пенсійних фондів;

· та інші.

Учасник недержавного пенсійного забезпечення-фізична особа, на користь якої сплачуються пенсійні внески до пенсійного фонду, страхової організації або на пенсійний депозитний рахунок до банківської установи, і яка має право на недержавне пенсійне забезпечення на умовах і в порядку, визначених пенсійним контрактом, договором страхування або договором про відкриття пенсійного депозитного рахунку.

Вкладник недержавного пенсійного фонду (далі   вкладник фонду)   особа, яка сплачує пенсійні внески на користь учасника шляхом перерахування грошових коштів до недержавного пенсійного фонду відповідно до умов пенсійного контракту.

Вкладником фонду може бути сам учасник фонду, подружжя, діти, батьки, роботодавець учасника фонду або професійне об’єднання, членом якого є учасник фонду.

У будь-якому пенсійному фонді його учасники можуть бути одночасно і вкладниками такого фонду.

Учасник недержавного пенсійного фонду (далі   учасник фонду)   фізична особа, на користь якої сплачуються пенсійні внески до недержавного пенсійного фонду.

Учасниками фонду можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства. Участь фізичних осіб у будь-якому недержавному пенсійному фонді є добровільною. Фізична особа може бути учасником кількох пенсійних фондів за власним вибором.

Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється:

· пенсійними фондами шляхом укладення пенсійних контрактів між адміністраторами пенсійних фондів та вкладниками таких фондів;

· страховими організаціями шляхом укладення договорів страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду відповідно до цього Закону та законодавства про страхування;

· банківськими установами відповідно до цього Закону та законодавства про банківську діяльність шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що встановлюється згідно із законом.

Недержавний пенсійний фонд (далі – пенсійний фонд) – юридична особа, створена відповідно до цього Закону, яка має статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду у визначеному цим Законом порядку.

За видами пенсійні фонди можуть утворюватися як відкриті пенсійні фонди, корпоративні пенсійні фонди та професійні пенсійні фонди.

Відкритий пенсійний фонд – недержавний пенсійний фонд, учасниками якого можуть бути будь-які фізичні особи незалежно від місця та характеру їх роботи.

Корпоративний пенсійний фонд   недержавний пенсійний фонд, засновником якого є юридична особа-роботодавець або декілька юридичних осіб-роботодавців та до якого можуть приєднуватися роботодавці-платники. Учасниками цього фонду можуть бути виключно фізичні особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з роботодавцями-засновниками та роботодавцями-платниками цього фонду.

Професійний пенсійний фонд– недержавний пенсійний фонд, засновником (засновниками) якого можуть бути об’єднання юридичних осіб-роботодавців, об’єднання фізичних осіб, включаючи професійні спілки (об’єднання професійних спілок), або фізичні особи, пов’язані за родом їх професійної діяльності (занять). Учасниками такого фонду можуть бути виключно фізичні особи, пов’язані за родом їх професійної діяльності (занять), визначеної у статуті фонду.

Закон передбачає наступне визначення пенсійної виплати та її видів:

– пенсійна виплата – грошова виплата учасникові недержавного пенсійного забезпечення або його спадкоємцям, що здійснюється за рахунок накопичених у недержавному пенсійному фонді та облікованих на індивідуальному пенсійному рахунку грошових коштів;

– довічна пенсія (довічний ануїтет) – пенсійні виплати, які здійснюються страховою організацією на підставі договору страхування довічної пенсії протягом життя фізичної особи періодично після досягнення нею пенсійного віку відповідно до законодавства про страхування;

– пенсія на визначений строк – пенсійні виплати, що здійснюються періодично протягом визначеного строку;

– одноразова пенсійна виплата – пенсійна виплата, що здійснюється одноразово;

Стаття 60 цього Закону встановлює наступні види пенсійних виплат недержавних пенсійних фондів:

1) пенсія на визначений строк;

2) одноразова пенсійна виплата.

Розміри пенсійних виплат визначаються виходячи з сум пенсійних коштів, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду, тривалості виплати та формули розрахунку величини пенсії на визначений строк згідно з методикою, затвердженою Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

Підставами для здійснення пенсійних виплат пенсійними фондами є:

1) досягнення учасником фонду пенсійного віку, визначеного відповідно до цього Закону;

2) визнання учасника фонду інвалідом;

3) медично підтверджений критичний стан здоров’я (онкозахворювання, інсульт тощо) учасника фонду;

4) виїзд учасника фонду на постійне проживання за межі України;

5) смерть учасника фонду.

Пенсійний вік, після досягнення якого учасник фонду має право на отримання пенсійної виплати, визначається за заявою учасника фонду.

Точно визначеного пенсійного віку у недержавному пенсійному забезпеченні не визначено. Тому, особа може не чекати досягнення 55 або 60 років та раніше або пізніше почати отримувати виплати з недержавних пенсійних фондів. Але є обмеження – пенсійний вік, що визначається учасником фонду, може бути меншим або більшим від пенсійного віку, який надає право на пенсію за загальнообов’язковим державним пенсійним страхуванням, але не більше ніж на 10 років, тобто 45-65 років для жінок та 50-70 років для чоловіків.

Учасник фонду має право змінити визначений ним пенсійний вік шляхом подання про це заяви адміністратору не пізніше ніж за 15 робочих днів до настання визначеного ним пенсійного віку.

У разі набуття учасником фонду права на отримання пенсії по інвалідності за загальнообов’язковим державним пенсійним страхуванням виплата пенсії за рахунок коштів пенсійного фонду допускається раніше настання пенсійного віку, визначеного цим Законом.

Пенсійні виплати з пенсійного фонду здійснюються незалежно від отримання виплати за загальнообов’язковим державним пенсійним страхуванням або з інших джерел.

Особливості сплати пенсійної виплати, що здійснюється одноразово, встановлені ст. 65 Закону.

Пенсійна виплата може здійснюватися адміністратором одноразово на вимогу учасника фонду в разі:

1) медично підтвердженого критичного стану здоров’я (онкозахворювання, інсульт тощо) або настання інвалідності учасника фонду;

2) коли сума належних учаснику фонду пенсійних коштів на дату настання пенсійного віку учасника фонду не досягає мінімального розміру суми пенсійних накопичень, встановленого Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України;

3) виїзду учасника фонду на постійне проживання за межі України.

Виплата пенсії на визначений строк здійснюється адміністратором пенсійного фонду:

1) за бажанням учасника фонду, який має право на отримання пенсійних виплат відповідно до його заяви;

2) на вимогу учасника фонду (з дня виникнення у нього права згідно з умовами пенсійного контракту на страхування довічної пенсії, якщо придбання довічного ануїтету може негативно вплинути на розмір пенсійних виплат).

Пенсія на визначений строк розраховується виходячи із строку не менш як десять років від початку здійснення першої виплати.

Договір про виплату пенсії на визначений строк укладається у письмовій формі. Розмір пенсії на визначений строк обчислюється за методикою, затвердженою Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

Зупинимося на порядку укладення та оплати договору страхування довічної пенсії за рахунок пенсійних коштів учасника фонду.

Довічні пенсії (довічні ануїтети) виплачуються учасникам фондів страховими організаціями, з якими ці учасники уклали договір страхування довічної пенсії, за рахунок грошових коштів, перерахованих страховій організації.

Договір страхування довічної пенсії укладається між учасником фонду та страховою організацією згідно із законодавством про страхування з урахуванням вимог, передбачених цим Законом та пенсійним контрактом, після настання пенсійного віку, визначеного учасником фонду відповідно до цього Закону.

Учасник фонду повідомляє адміністратора про обрану ним страхову організацію та подає письмову заяву про перерахування до цієї страхової організації належних йому пенсійних коштів. Учасник фонду має право перерахувати до страхової організації свої пенсійні кошти повністю або частково.

Страхова організація розраховує розмір довічної пенсії, який зазначається в договорі страхування довічної пенсії, на основі актуарних розрахунків згідно з сумою, що визначена особою, яка укладає договір, та довідкою, виданою адміністратором пенсійного фонду, про наявність у такої особи цієї суми пенсійних коштів.

Ці виплати покладено на страхові компанії, тому що неможливо передбачити тривалість життя людини та дуже складно встановити розмір виплат так, щоб гроші не скінчилися раніше. Тому страхова організація бере на себе весь ризик з такими ”переплатами”.

Декілька слів про пенсійний контракт.

Пенсійний контракт є договором між пенсійним фондом та його вкладником, який укладається від імені пенсійного фонду його адміністратором та згідно з яким здійснюється недержавне пенсійне забезпечення учасника або декількох учасників фонду за рахунок пенсійних внесків такого вкладника за визначеною пенсійною схемою.

Кожен вкладник фонду може укласти один або кілька пенсійних контрактів з адміністратором (адміністраторами) одного чи кількох пенсійних фондів на користь осіб, визначених цим Законом.

Вкладник фонду, який є учасником фонду, має право в односторонньому порядку розірвати пенсійний контракт, який укладено з ним особисто, або вимагати зміни його умов.

У разі розірвання пенсійного контракту таким вкладником він повинен укласти новий пенсійний контракт щодо участі в іншому пенсійному фонді, або укласти договір зі страховою організацією, або відкрити в банку пенсійний депозитний рахунок. Таким чином, вийти з недержавного пенсійного фонду можливо лише шляхом переходу до іншого фонду, страховій організації або відкриття пенсійного рахунку у банку, окрім випадку, коли особа має право на отримання одноразової виплати.



Строк дії пенсійного контракту. Пенсійний контракт набирає чинності з моменту його підписання вкладником фонду та адміністратором. Дія пенсійного контракту вважається закінченою:

1) після повного виконання вкладником фонду своїх зобов’язань за пенсійним контрактом та укладення учасником (учасниками) фонду договору про виплату пенсії на визначений строк з пенсійним фондом;

2) після передачі пенсійних коштів учасника фонду страховій організації відповідно до укладеного учасником фонду договору страхування довічної пенсії;

3) після передачі пенсійних коштів учасника фонду банківській установі відповідно до укладеного учасником фонду договору про відкриття пенсійного депозитного рахунку;

4) у разі смерті учасника фонду та виконання передбачених у зв’язку з цим умов;

5) у разі ліквідації пенсійного фонду;

6) у разі заміни вкладником фонду пенсійного фонду;

7) у разі ліквідації вкладника фонду-юридичної особи, без визначення його правонаступника;

8) у разі дострокового розірвання контракту;

9) в інших випадках, передбачених пенсійним контрактом згідно з цим Законом.

Умови та порядок недержавного пенсійного забезпечення, що здійснюється пенсійними фондами, визначаються пенсійними схемами, які розробляються з дотриманням вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів з питань недержавного пенсійного забезпечення.

Пенсійний фонд може використовувати кілька пенсійних схем.

Пенсійна схема повинна відображати:

· опис всіх видів та умов здійснення пенсійних виплат;

· порядок визначення розміру пенсійних виплат;

· строк, протягом якого здійснюються пенсійні виплати, та порядок їх здійснення;

· порядок та строки сплати пенсійних внесків, у тому числі можливість їх зміни за умовами пенсійного контракту;

· умови та порядок участі у пенсійній схемі;

· права та обов’язки вкладника, учасника фонду за даною пенсійною схемою.

Вкладники фонду мають право вільного вибору пенсійної схеми, якщо інше не передбачено законодавством, а також мають право на зміну пенсійної схеми, але не частіше одного разу на 6 місяців.

Зосередимо увагу на особливостях сплати пенсійних внесків.

Пенсійні внески до пенсійного фонду сплачуються у розмірах та у порядку, встановлених пенсійним контрактом, відповідно до умов обраних пенсійних схем. Зазначені в пенсійному контракті розміри сплачуваних до пенсійного фонду пенсійних внесків можуть змінюватися відповідно до умов обраних пенсійних схем.

Рада пенсійного фонду має право встановити мінімальний розмір пенсійних внесків – 10 відсотків мінімальної заробітної плати у розрахунку на один місяць. На сьогодні ця сума складає 20,5 гривень.

Максимальний розмір пенсійних внесків за пенсійними схемами недержавного пенсійного забезпечення не обмежується.

Звернемося до питань розподілу та успадкування пенсійних активів.

Пенсійні кошти, накопичені за час перебування у шлюбі одним з подружжя у пенсійному фонді, страховій організації чи на пенсійному депозитному рахунку, є спільним майном подружжя, якщо інше не передбачено шлюбним контрактом. У разі розподілу пенсійних коштів у зв’язку з розірванням шлюбу кожна із сторін визначає відповідно пенсійний фонд, страхову організацію чи банківську установу, яка має право на відкриття пенсійного депозитного рахунку, для передачі належної їй частини пенсійних коштів та письмово повідомити про це адміністратора, страхову організацію та банківську установу, з яких передаються пенсійні кошти.

Пенсійні кошти успадковуються особою (особами), яка є спадкоємцем власника таких коштів згідно з цивільним законодавством України.



Успадковані пенсійні кошти виплачуються спадкоємцям як одноразова пенсійна виплата в порядку, визначеному цим Законом.
Каталог: wp-content -> uploads -> 2014
2014 -> Методика превентивного
2014 -> Методичні рекомендації для самостійної роботи слухачів курсів підвищення педагогічної кваліфікації Херсон 2015
2014 -> Урок 1 Здоровий спосіб життя. Принципи здорового способу життя. Практична робота Моделювання поведінки в разі погіршення самопочуття
2014 -> Положення про навчальні кабінети І лабораторію звукозапису Херсонського музичного училища Херсон 2008 положення про навчальні кабінети І лабораторію Херсонського музичного училища Загальні положення
2014 -> План роботи кабінету історії Старосалтівського професійного аграрного ліцею Завідуючий кабінетом
2014 -> Організація та науково-методичне забезпечення діяльності психологічної служби І пмпк
2014 -> Черкасова Любов Михайлівна, заступник директора з виховної роботи у 2013/2014 навчальному році набув чинності новий державний стандарт
2014 -> Соціальна робота з агресивними підлітками

Скачати 132.96 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка