Неакордові звуки та їх види



Сторінка1/4
Дата конвертації15.09.2017
Розмір0.78 Mb.
  1   2   3   4
Тема 1 «Тризвуки головних ступенів»
Самостійне заняття №1

Тема: Неакордові звуки та їх види.
Теоретичні питання

  1. Загальна характеристика неакордових звуків.

  2. Затримання, особливості голосоведіння при застосуванні затримань.

  3. Прохідні та допоміжні звуки.

  4. Предйом.

Основна література

  1. Абызова Е.Н. Гармония / Е.Н.Абызова. – М.: Музыка, 2008. – С. 297 – 312.

  2. Барабашов В. Практический курс гармонии / В. Барабашов. - К.: Музична Україна, 1987. – С . 137 – 143.

  3. Дубовский И., Евсеев С., Способин И., Соколов В. Учебник гармонии / И.Дубовский, С.Евсеев, И.Способин, В.Соколов. – М.: Музыка, 2007. – С. 9 – 15.

  4. Дубінін І. Гармонія. В 2ч./ І.Дубінін. – К.: Музична Україна, 1981. – Ч.I. – С. 9 – 11.

  5. Мясоедов А.Н. Учебник гармонии / А.Н.Мясоедов. – М.: Музыка, 2000. – С. 192 – 229.

  1. М.: Музыка, 1974. – 480 с.

Практичні завдання

  1. Скласти конспект з теми «Неакордові звуки»

  2. Зробити гармонічний аналіз уривків з творів:

Й.Гайдн. Симфонія № 16, ч.ІІ, 9 тактів.

П.Чайковський «Липень». «Пісня жайворонка» із збірки «Пори року».

Ф.Шопен. Етюд ор.10 №2, ор.25 №6.

В.Моцарт. Реквієм.

Й.Бах.ДТК.т.1.Прелюдія №12 (фа мінор).

П.Чайковський. Романс «Страшная минута».

М.Глінка. Романс «Не искушай».

С. Прокоф’єв. Гавот соль мінор.


Методичні рекомендації

Готуючись до цього самостійного заняття, необхідно насамперед усвідомити, що, знайомлячись навіть із нескладними музичними творами, ми постійно зустрічаємо неакордові звуки, тобто такі, що не входять до складу того чи іншого акорду, який лунає в цей момент. Зверніть увагу на те, що неакордові звуки у сполученні з акордовими утворюють специфічні звороти, які називають мелодичною фігурацією. Залежно від того, в яких умовах взято той чи інший неакордовий звук, визначають види або прийоми мелодичної фігурації. Найпоширеніші з них – затримання, прохідні та допоміжні звуки. Аналізуючи виконання гармонічного аналізу пропонованих музичних творів, зверніть увагу на те, що затримання – це такий неакордовий звук, який затримує появу акордового звука та з’являється на секунду вище або нижче і завжди на більш слабкій долі, ніж було взято затримання. Прохідні – це неакордові звуки, які поступовим рухом заповнюють інтервал між двома акордовими звуками одного й того ж акорду або різних. Зверніть увагу, що допоміжні звуки розташовані на слабкій долі між акордовим звуком та його повторенням і розміщуються на ступінь нижче або вище за акордовий звук.


Самостійне заняття №2

Тема: Функціональна система головних тризвуків. Лад, функція, гармонічні звороти та їх види.
Теоретичні питання

  1. Лад та ладова функція, функціональність.

  2. Функціональна система головних тризвуків.

  3. Поняття про звороти та їх види. Логічна послідовність звороту.


Основна література

  1. Абызова Е.Н. Гармония / Е.Н.Абызова. – М.: Музыка, 2008. – С.71 – 82.

  2. Барабашов В. Практический курс гармонии / В. Барабашов. - К.: Музична Україна, 1987. – С . 12 – 13.

  3. Дубовский И., Евсеев С., Способин И., Соколов В. Учебник гармонии / И.Дубовский, С.Евсеев, И.Способин, В.Соколов. – М.: Музыка, 2007. – С. 20 – 24.

  4. Дубінін І. Гармонія. В 2ч./ І.Дубінін. – К.: Музична Україна, 1981. – Ч.I. – С.1 9 – 22.

  5. Мясоедов А.Н. Учебник гармонии / А.Н.Мясоедов. – М.: Музыка, 2000. – С. 27 – 35.

Практичні завдання

  1. Будувати в тональностях мажору і мінору(до 3-х знаків) тризвуки Т, S,D в тісному та широкому розташуванні.

  2. Завдання 1-3 (стор.21-22) підручника Дубініна І. «Гармонія». В 2ч. - Ч.1.

  3. Проаналізувати послідовність акордів Т, S, D в наступних уривках: Л.Бетховен Соната для ф-но, ор.2, №2, ч.ІІ (т.т.1-4).

Л.Бетховен Соната для ф-но, ор.2, №3, ч.І (т.т. 1-4).

О.Гурільов «Грусть девушки» (т.т.1-5).


Методичні рекомендації

Вивчаючи питання про лад, гармонічні функції та функціональну систему головних тризвуків, студенти повинні усвідомити, що, розглядаючи лад як систему звуків, котрі утворюють певні зв’язки між собою та об’єднуються навколо найважливішого опорного тону – тоніки, необхідно виявити закономірності тяжіння в гармонії, які властиві не лише ступеням ладу, а й акордам, побудованим на цих ступенях. Кожний акорд, кожне співзвуччя, побудоване на певному ступені ладотональності, відіграє певну роль у гармонічному русі, тобто виконує відповідну гармонічну функцію. З’ясуйте, що найвиразніше основні функції виявилися у тризвуку першого ступеня (тонічному), п’ятого ступеня (домінантовому) і четвертого ступеня (субдомінантовому), які дістали назву головних тризвуків на відміну від тризвуків інших ступенів, що називають побічними.

При побудові тризвуків головних ступенів у тональностях мажору та мінору дотримуйтеся правил розташування акордів у гармонічному чотириголоссі: подвоєння звуків, правил тісного та широкого розташування та мелодичного положення акордів.
Самостійне заняття №3

Тема: Переміщення тризвуків. Значення та техніка переміщень.

Теоретичні питання


  1. Переміщення акорду та його роль.

  2. Техніка виконання переміщень.


Основна література

  1. Абызова Е.Н. Гармония / Е.Н. Абызова. – М.: Музыка, 2008. – С. 33 – 37.

  2. Барабашов В. Практический курс гармонии / В. Барабашов. – К.: Музична Україна, 1987. – С. 18 – 23.

  3. Дубовский И., Евсеев С., Способин И., Соколов В. Учебник гармонии / И. Дубовский, С. Евсеев, И. Способин , В. Соколов. – М.: Музыка, 2007. – С. 36 – 38.

  4. Дубінін І. Гармонія. В 2ч. / І. Дубінін. – К.: Музична Україна, 1981. – Ч. I. – С. 27 – 33.

  5. Мясоедов А.Н. Учебник гармонии / А.Н. Мясоедов. – М.: Музыка, 2000. – С. 20 – 21.

Практичні завдання

  1. Виконати письмово в тональностях мажору і мінору (до 5 знаків) переміщення тризвуків Т, S, D різними способами.

  2. Грати на фортепіано в тональностях мажору і мінору (до 5-ти знаків) переміщення тризвуків T, S, D.

  3. Завдання 1 (стор. 31–32) підручника І. Дубініна «Гармонія». В 2 ч. – Ч. 1.

  4. Зробити гармонічний аналіз уривків з творів:

    1. Верді Д. Хор із опери «Аїда»;

    2. Гріг Е. Хор із опери «Улаф Трюгвасон»;

    3. Глінка М. Інтродукція до опери «Іван Сусанін».


Методичні рекомендації

Далеко не завжди безпосередньо після будь-якого акорду береться акорд іншої функції. Дуже часто, перш ніж перейти до акорду іншого ступеня, він повторюється один, два чи кілька разів у відповідній видозміні. Такий виклад акорду називається переміщенням. Готуючись до цього заняття, зверніть увагу на те, що при переміщенні можуть змінюватися тільки мелодичне положення, мелодичне положення і розташування, а іноді (при незмінному мелодичному положенні) лише розташування акорду. Хоча при переміщенні акорду дозволяється досить вільне голосоведіння, але, щоб зберегти його природність, не рекомендується одночасно застосовувати стрибки в кількох голосах. Щоб уникнути цього, переміщення акордів роблять за чітко визначеними правилами. Усвідомте: коли мелодія рухається на терцію чи кварту, розташування може залишатись незмінним або змінюватися: при русі мелодії вгору – розширитися, а при русі вниз – звужуватись. Коли ж мелодія рухається на квінту чи сексту, розташування доцільно змінювати (розширювати при русі вгору, звужувати при русі вниз), щоб уникнути небажаних одночасних стрибків у кількох голосах. Аби зберегти те ж розташування при стрибках мелодії на квінту чи сексту, доводиться застосовувати великі стрибки в усіх голосах.

У практичних роботах з гармонії цим користуватися не варто, але в художній музичній літературі подібні приклади зустрічємо.

Зверніть увагу на те, що допускається переміщення акорду без зміни його мелодичного положення. Це викликане необхідністю змінити розташування акорду або підтримати заданий ритм руху.

Отже, перш ніж перейти до гармонізації мелодії, треба визначити в ній ті місця, де ознаки переміщення акордів особливо чіткі. Це стрибки в мелодії на кварту, квінту і сексту, оскільки досі при сполученні тризвуків будь-який із трьох верхніх голосів міг рухатись лише поступово.
Самостійне заняття № 4

Тема: Стрибки терцієвих тонів в тенорі.
Теоретичні питання


  1. Стрибки терцієвих тонів у тенорі (висхідні).

  2. Стрибки терцієвих тонів у тенорі (нисхідні).

  3. Необхідність зміни розташування.


Основна література

  1. Абызова Е.Н. Гармония / Е.Н. Абызова. – М.: Музыка, 2008. – С. 83 – 88.

  2. Дубовский И., Евсеев С., Способин И., Соколов В. Учебник гармонии / И. Дубовский, С. Евсеев, И. Способин , В. Соколов. – М.: Музыка, 2007. – С. 43 – 46.

  3. Дубінін І. Гармонія. В 2ч. / І. Дубінін. – К.: Музична Україна, 1981. – Ч. I. – С. 61 – 67.

  4. Мясоедов А.Н. Учебник гармонии / А.Н. Мясоедов. – М.: Музыка, 2000. – С. 23 – 24.


Практичні завдання

  1. Виконати письмово висхідні та нисхідні стрибки терцієвих тонів у тенорі в тональностях мажору і мінору (до 3 знаків).

  2. Грати на фортепіано висхідні та нисхідні стрибки терцій в тенорі в тональностях мажору і мінору (до 3 знаків).

  3. Завдання 1 (стор. 64) підручника І. Дубініна «Гармонія». В 2 ч. – Ч. 1.

  4. Зробити гармонічний аналіз уривків:

Моцарт В. Хор із опери «Весілля Фігаро»;

Бах Й. Хорал № 102 (4 такти).



Методичні рекомендації

У музиці зустрічаються стрибки будь-якого з тонів акорду. Найбільш поширені стрибки на кварту або квінту в висхідному та нисхідному напрямках.

При підготовці до заняття необхідно засвоїти техніку виконання висхідних та нисхідних стрибків терцій у тенорі, які використовують при гармонізації тризвуків кварто-квінтового співвідношення.

Зверніть увагу, що при гармонічному сполученні тризвуків можливе використання стрибка терції одного з тризвуків до терції другого на кварту чи квінту. Розташування тризвуків у таких випадках обов’язково треба змінювати. Стрибки терцієвих тонів у тенорі застосовують рідше, ніж у сопрано. У цих випадках слід запам’ятати: коли тенор робить стрибок угору, перший акорд слід брати в широкому розташуванні, а другий – у тісному; коли ж тенор робить нисхідний стрибок тоді навпаки треба йти від тісного розташування до широкого. Треба мати на увазі, що практичні роботи з гармонії тим кращі, чим цікавіші і виразніші будуть не тільки найбільш відчутні голоси, (тобто мелодія і бас), а й, по можливості, середні. Досягти цього, користуючись наявними в цей час засобами, можна, застосовуючи поряд з плавними ходами в різних голосах стрибки при переміщенні, а також стрибки терцієвих тонів у тенорі.



Тема 2 «Гармонізація мелодії і баса тризвуками»
Самостійне заняття №1

Тема: Гармонізація мелодії тризвуками головних ступенів тільки в тісному або тільки в широкому розташуванні.

Теоретичні питання

  1. Гармонізація мелодії тризвуками головних ступенів у тісному розташуванні.

  2. Гармонізація мелодії тризвуками головних ступенів у широкому розташуванні.

Основна література

  1. Абызова Е.Н. Гармония / Е.Н. Абызова. – М.: Музыка, 2008. – С. 23 – 33.

  2. Барабашов В. Практический курс гармонии / В. Барабашов. – К.: Музична Україна, 1987. – С.23-40.

  3. Дубовский И., Евсеев С., Способин И., Соколов В. Учебник гармонии / И. Дубовский, С. Евсеев, И. Способин , В. Соколов. – М.: Музыка, 2007. – С. 30-35, С.39-43.

  4. Дубінін І. Гармонія. В 2ч. / І. Дубінін. – К.: Музична Україна, 1981. – Ч. I. – С. 32-36.

  5. Мясоедов А.Н. Учебник гармонии / А.Н. Мясоедов. – М.: Музыка, 2000. – С. 35-39.

Практичні завдання

  1. Гармонізувати головними тризвуками мелодію № 9, 10, 12 (стор. 35) підручника И. Дубовского и др. «Учебник гармонии».

  2. Гармонізувати нотні приклади, використовуючи тризвуки І, IV і V ступенів (завд. 1–3) на стор. 25 посібника І. Дубінін «Гармонія». В 2 ч. – Ч. 1.

  3. Грати гармонічні послідовності в тональності G-dur, D-dur, F-dur, B-dur

T–S| D–T| S–S| D–D|T||

T–T–S–S| D–T–D–D| T–S–D–D|T–S–T||



  1. Зробити гармонічний аналіз творів:

    • Чайковський П. «Камаринська» з «Дитячого альбому»;

    • Чайковський П. «Російський танок»;

    • Шуман Р. «Цигани»;

    • Шопен Ф. Мазурка, тв. 68, № 3.


Методичні рекомендації

Приступаючи до гармонізації мелодії, необхідно дотримуватися таких рекомендацій:



  1. Визначити тональність, проспівати мелодію або уявити її звучання.

  2. У перших гармонічних роботах не змінювати вид розташування тризвуків. Якщо він все-таки змінився, це означає, що сполучення акордів у даному місці неправильне.

  3. Якщо мелодія знаходиться переважно в нижній частині нотного стану, найдоцільніше використати тісне розташування акордів. Коли ж мелодія знаходиться у верхній частині нотного стану – широке.

  4. Визначити, до складу якого тризвуку входить той чи інший звук мелодії.

  5. Коли побудова не має затакту, треба починати гармонізацію з тоніки. Якщо затакт є - перший акорд може належати до іншої функції. Завершується гармонізація тонічною функцією.

  6. Не застосовувати двох ходів підряд у басовому голосі на інтервали квінту або кварту, оскільки в такому разі він позбавляється гнучкості й виразності.

  7. Якщо нота входить до складу двох тризвуків, необхідно, враховуючи дальший рух мелодії, обрати той акорд, який дозволить уникнути повторення попередньої функції через тактову риску.

  8. Не повторювати один акорд підряд на слабкій та сильній долях такту (через тактову риску), а в складних тактах, окрім цього, – на слабкій та відносно сильній долях.

  9. Коли один і той же акорд займає цілий такт, можна повторювати його в наступному такті. Можливе також повторювання акорду через тактову риску, коли він розміщений на початку нового речення.

  10. Дотримуватись правильних сполучень при з’єднанні першого акорду з другим, другого – з третім і т.д. до кінця, оскільки всі послідовності в побудові повинні утворити логічну низку акордів.

  11. Кожну пару акордів спочатку спробувати з’єднати мелодичним способом, а коли це неможливо – гармонічним.


Самостійне заняття № 2

Тема: Гармонізація баса тризвуками головних ступенів у простому восьмитактовому періоді.
Теоретичні питання

  1. Використання гармонічного сполучення акордів при гармонізації басу.

  2. Використання мелодичного сполучення акордів при гармонізації басу.

  3. Використання переміщень.


Основна література

    1. Абызова Е.Н. Гармония / Е.Н. Абызова. – М.: Музыка, 2008. – С. 38 – 47.

    2. Барабашов В. Практический курс гармонии / В. Барабашов. – К.: Музична Україна, 1987. – С. 40 – 47.

    3. Дубовский И., Евсеев С., Способин И., Соколов В. Учебник гармонии / И. Дубовский, С. Евсеев, И. Способин, В. Соколов. – М.: Музыка, 2007. – С. 39-43.

    4. Дубінін І. Гармонія. В 2ч. / І. Дубінін. – К.: Музична Україна, 1981. – Ч. I. – С. 34 – 38.

    5. Мясоедов А.Н. Учебник гармонии / А.Н. Мясоедов. – М.: Музыка, 2000. – С. 21 – 23.



Практичні завдання

    1. Скласти конспект з теми «Гармонізація басу тризвуками І, IV і V ступенів».

    2. Гармонізувати нотні приклади № 1, 2, 3, 4 (стор. 36) підручника І. Дубініна «Гармонія». В 2 ч. – Ч.1.

    3. Гармонізувати такі послідовності акордів в тональностях E-dur, As-dur, G-dur, F-dur, B-dur та грати їх на фортепіано:

T – S – D, T – D – T – S – D;

S – T – S – D – T;

D – T – S – D – T


    1. Гармонізувати баси з використанням переміщення акордів №1, 2, 3 (стор. 42) підручника Дубовского И., Евсеева С., Способина И., Соколова В. «Учебник гармонии».


Методичні рекомендації

На початку навчання, коли гармонічні засоби обмежені лише тризвуками, гармонізація баса не викликає ускладнень у виборі акордів. Однак у зв’язку з тим, що тут виникає нове дуже важливе завдання – створення виразної мелодії – гармонізація басового голосу від самого початку вимагає до себе великої уваги.

Заданий басовий голос дає можливість створити цілий ряд спочатку мелодичних, а на певному етапі вивчення курсу – гармонічних варіантів. Щоб вибрати найбільш вдалий варіант, треба не лише дотримуватись окремих технічних вказівок, а й керуватися мелодичним відчуттям.

Для створення мелодії, яка відповідала б художнім вимогам, треба враховувати такі вказівки:



  1. Уникати постійного повторення одних і тих же звуків на сильних та відносно сильних долях тактів. Досягти цього можна завдяки широкому використанню мелодичних сполучень, а також уникати при гармонічному сполученні розміщення спільного звука у верхньому голосі.

  2. Поряд з поступеневим рухом слід вживати стрибки, пам’ятаючи, що переважати повинен поступеневий рух мелодії.

  3. Після стрибків звичайно вживають поступеневий рух голосу в протилежному напрямку, однак цей рух можливий і в тому ж напрямку.

  4. У тому випадку, коли мелодія після стрибка йде поступенево в тому ж напрямку, бажано, щоб внаслідок двох ходів не утворився інтервал септими. А це може статись, наприклад, тоді, коли стрибок дорівнює квінті, а другий хід – терції.

  5. Можна також використовувати два стрибки підряд переважно в різних напрямках і на різні інтервали, хоча (як виняток), іноді застосовують стрибки в одному напрямку. При правильному сполученні такі стрибки не зможуть утворитись, бо потребують обов’язкового використання секстакордів, які розглядатимуться пізніше.


Тема 3 «Каденції та їх види. Кадансовий квартсекстакорд»
Самостійне заняття №1

Тема: Каденції, період, речення.

Теоретичні питання

  1. Структура та елементи періоду.

  2. Основні види каденцій.


Основна література

  1. Абызова Е.Н. Гармония / Е.Н. Абызова. – М.: Музыка, 2008. –С. 55 – 70.

  2. Барабашов В. Практический курс гармонии / В. Барабашов. – К.: Музична Україна, 1987. – С. 40 – 46.

  3. Дубовский И., Евсеев С., Способин И., Соколов В. Учебник гармонии / И. Дубовский, С. Евсеев, И. Способин , В. Соколов. – М.: Музыка, 2007. – С. 46-54.

  4. Дубінін І. Гармонія. В 2ч. / І. Дубінін. – К.: Музична Україна, 1981. – Ч. I. – С. 67 – 81.



Практичні завдання

  1. Скласти конспект з теми «Каденції, період, речення».

  2. Визначити каденції в наступних творах:

    • Чайковський П. «Утреннее размышление» з «Дитячого альбому»;

    • Прокофьев С.. Гавот g-moll;

    • Моцарт В. Соната № 5, ч. 1;

    • Чайковський П. «Марш дерев’яних солдатиків» з «Дитячого альбому»;

    • Гулак-Артемовський С. Український танець з опери «Запорожець за Дунаєм»;

    • Лисенко М. Пісня Лисички з опери «Коза-Дереза».

  1. Завдання № 1, 4 (стор. 78-79) підручника Дубініна І. «Гармонія». В 2 ч. – Ч. 1.

  2. Грати на фортепіано каденції:

а) плагальну досконалу (g-moll, E-dur);

б) автентичну недосконалу (G-dur, b-moll);

в) плагальну недосконалу (e-moll, Des-dur);

г) автентичну досконалу (c-moll, H-dur);

д) повну досконалу (B-dur, cis-moll);
Методичні рекомендації

Готуючись до цього заняття, студентам треба чітко усвідомити, що каданс - це мелодичний або мелодико-гармонічний зворот, який більш-менш визначено завершує побудову і таким чином призводить до членування музичного мовлення. Слід звернути увагу на те, що період поділяється на дрібні частини, які відділяються одна від одної кадансами і називаються реченнями. Чітко засвойте види каденцій. Слід чітко розмежовувати каденції за їх розташуванням, гармонічною належністю та ступенем завершеності.


Самостійне заняття № 2

Тема: Кадансовий квартсекстакорд, метричні умови його використання в періоді.

Теоретичні питання

  1. Метричні умови використання кадансового квартсекстакорду.

  2. Голосоведіння при сполучення кадансового квартсекстакорду з наступними акордами.


Основна література

  1. Абызова Е.Н. Гармония / Е.Н. Абызова. – М.: Музыка, 2008. – С. 55 – 70.

  2. Барабашов В. Практический курс гармонии / В. Барабашов. – К.: Музична Україна, 1987. – С. 81 – 82.

  3. Дубовский И., Евсеев С., Способин И., Соколов В. Учебник гармонии / И. Дубовский, С. Евсеев, И. Способин , В. Соколов. – М.: Музыка, 2007. – С. 55 – 61.

  4. Дубінін І. Гармонія. В 2ч. / І. Дубінін. – К.: Музична Україна, 1981. – Ч. I. – С. 81 – 91.


Практичні завдання

  1. Скласти конспект з теми «Можливості використання кадансового квартсекстакорду та голосоведіння при сполученні кадансового квартсекстакорду з наступними акордами»

  2. Проаналізувати умови використання К64 в різних кадансових зворотах:

  • Шуман Р. Листок из альбому fis-moll;

  • Лисенко М. «Плач Ярославни»;

  • Степовий Я. «Утоптала стежечку»;

  • Моцарт В. Соната F-dur;

  • Лисенко М. Обробка української народної пісні «Лугом іду, коня веду»;

  • Леонтович М. Обробка української народної пісні «Тиха вода»;

  • Шостакович Д. «Пісня про зустрічного».

  1. Визначити тональність, мелодичне положення та розташування в наступних кадансових квартсекстакордах, після чого грати та розв’язувати із доведенням до тоніки:

e – cis – e – a;

c – f – aes – c;

fis – fis – dis – h;

f – b – f – des;

cis – ais – fis – cis;

b – b – es – ges.



  1. У тональностях B-dur, A-dur, F-dur грати гармонічну послідовність:

T –S – K64 – D – T.

  1. Задачі на гармонізацію мелодії № 35-39 (стор. 11) посібника Б. Алексеева «Задачи по гармонии».


Методичні рекомендації

При підготовці до самостійного заняття студенти повинні знати метричні умови використання кадансового квартсекстакорду, подвоєння його басового звуку (квінтового тону акорду), голосоведіння при сполученні його з наступними акордами. Слід звернути увагу на те, що бас при переході кадансового квартсекстакорду до п’ятого ступеня залишається на місці або робить стрибок на октаву вниз, висхідний стрибок на октаву зустрічається значно рідше. Перед переходом у домінанту К64 може переміщуватись.



  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка