Навчально-методичний посібник Київ 2012 к 43 Рецензенти: Болтівець С.І., доктор психологічних наук, професор



Сторінка9/18
Дата конвертації11.04.2016
Розмір2.9 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   18

Примітка. Унормований показник самоефективності за Бояринцевою у сфері діяльності – 30,6, у сфері спілкування – 3,8.

Дослідження показують, що показники самоефективності аплікантів значно підвищуються в результаті розв'язання реальних завдань і досягнення конкретних цілей. Віра у свої можливості локалізує ймовірність депресії, збільшує простір потенційного успіху. Самоефективність не лише допомагає глибоко пізнати себе, а й повірити у власні здібності та результативність діяльності [106, 3].



3.4. Методи і процедури емпіричного дослідження самоактуалізації апліканта на ринку праці

Як показали наведені вище результати емпіричних досліджень однією із складових Я-концепції апліканта є рівень його самоактуалізації.

На думку багатьох дослідників, категорія самоактуалізації є найбільш адекватною, методично розробленою і є операційним аналогом особи­стісної зрілості людини [332, 26–27].

Під самоактуалізацією розуміють найбільш повну та вільну реалізацію людиною свого суб’єктного потенціалу.

Поняття самоактуалізації синтетичне, воно вбирає в себе: всебічний і безперервний розвиток творчого та духовного потенціалу людини; максимальну реалізацію всіх її можливостей; адекватне сприйняття оточуючих, світу і свого місця в ньому; багатство емоційної сфери та духовного життя; високий рівень психічного, соціального та духовного здоров’я. Самоактуалізація виявляється в реальних вчинках, що виражають особистісну активність і відповідальність. Вона ототожнюється з такими особистісними проявами, як самовідданість, самоствердження, вільне саморозкриття.

У самоактуалізованих людей більше зацікавленості життям і роботою, менше страху, тривоги чи відчуття недоцільності існування. Такі індивіди не бояться творити, робити помилки, не стоять на місці, а навпаки, наполегливо працюють. Вони креативні, безпо­середні і сміливі, кожен прагне до особистого вдосконалення, відчуваю­чи потребу стати тим, ким він може стати. Вони самі вирішують, що є для них найважливішим при розкритті особистісного потенціалу: бути хо­рошим батьком чи домогосподар­кою, викладачем чи спортсменом, політиком чи бізнесменом, тобто якнайкраще виконувати те, чим займаються.

Застосування в нашому дослідженні комплексу методик, методів експертної оцінки, анкетування дає можливість зробити висновок – емпіричним корелятом самоактуалізації безробітного на ринку праці може стати короткий індекс самоактуалізації (SI) в поєднанні з показником ясності Я-концепції (SCC) Кемпбелла до диференціації аплікантів з різними ступенями самоактуалізації [4, 141–156].

У подальшому зіставимо рівень самоактуалізації (максимальна кількість балів 90) безробітних з працюючими (див. табл. 3.18).

Таблиця 3.18

Середні значення рівнів самоактуалізації безробітних і працюючих

(дослідження О.В. Киричука, І.І. Вишинської

в Івано-Франківському міському центрі зайнятості)

Соціальні групи

Вибірка

Середні

значення


Стандартне

відхилення



Безробітні

30

55,3

5,79

Працюючі

30

58,1

6,66

Тут спостерігаємо загальну тенденцію: середні значення рівня самоактуалізації працюючих (58,1) значно перевищують середні значення безробітних (55,3) при p<0,05, що у відсотках до максимальної кількості балів становить у першому випадку 54,6; у другому – 61,5.

Ці показники дали можливість висунути гіпотезу: той чи інший рівень самоактуалізації зумовлюється рівнем усвідомлення власного Я-образу, адекватності самооцінки та ясності Я-концепції в цілому.

Результати емпіричного дослідження дають змогу зробити такі висновки:


  • більшості працюючим притаманна інтроверсія. Їм притаманні такі якості, як обмірковування того, що потрібно сказати, їх не влаштовують “пусті” розмови, вони надають перевагу в спілкуванні обмеженому колу осіб, здатні до самоаналізу, їм важче адаптуватися до нових умов;

  • більшість досліджуваних (як серед безробітних, так і серед працюючих) вважають себе добрими, схильними до співробітництва, довірливими та щедрими. Правда прояви антагонізму більше властиві працюючим;

  • більшості аплікантам притаманний нейротизм. Вони почувають себе напруженими, нервовими, емоційними. Працюючі – емоційно більш стабільні, для них характерний спокій, врівноваженість, задоволеність, хоча інколи простежується нервова збудливість;

  • більшості працюючим за загальними результатами обслідування притаманна відкритість новому досвіду (показник 33,7). Апліканти більш закриті, щось нове їх трохи страхає. Однак вони готові до тимчасового дискомфорту, аби тільки зміни, які відбудуться, принесли впевненість у завтрашньому дні.

Значні відмінності між аплікантами та працюючими виявлено в показниках самооцінки (див. табл. 3.19).

Таблиця 3.19



Особливості самооцінки безробітних і працюючих

(дослідження О.В. Киричука, І.І. Вишинської

в Івано-Франківському міському центрі зайнятості)

Соціальні групи

Самооцінка, в %

Загальний

показник


занижена

адекватна

завищена

М

SD

Безробітні

53,3

26,7

20,0

0,34

0,32

Працюючі

26,7

33,3

40,0

0,52

0,23

Характерною особливістю аплікантів із заниженою самооцінкою є тривожність і вразливість. Вони часто звужують коло тих, з ким спілкуються, оскільки є побоювання почути негативну думку про себе, що може призвести до страждань. Дуже часто реальні успіхи та позитивну оцінку оточуючих сприймають як випадкову та тимчасову. У них знижена соціальна активність, ініціативність, послаблений інтерес до суспільних справ. Часом низький рівень самооцінки поєднується з негативним, недовірливим і недоброзичливим ставленням до людей. Низька самооцінка заважає індивідуальному зростанню особистості, гальмує розкриття індивідуальності, провокує комплекси, які ускладнюють взаємини. Таким, наприклад, є комплекс неповноцінності.

Щодо показників адекватності, то різниця між аплікантами та працюючими в показниках незначна.

Значні відмінності виявлено в показниках завищеної самооцінки на користь працюючих. У них часто спостерігається надмірна самовпевненість. Такі люди часто беруться за справи, які реально перевищують їхні можливості. Дуже часто при виникненні невдач вони розчаровуються і бажають перекласти відповідальність за це на інших людей та на обставини. Вони шукають такого середовища і способу життя, які забезпечили б їм задоволення надмірних домагань.

Поряд із використанням індексу самоактуалізації (SI) Кемпбелла для виявлення внутрішніх чинників і зовнішніх умов самоактуалізації аплікантів на ринку праці, для вивчення внутрішніх суб’єктних факторів необхідно використати “Самоактуалізаційний тест” (Л.Я. Гозман, М.В. Кроз, М.В. Латинська). Він базується на концепціях самоактуалізації А. Маслоу, побудований за принципом вимушеного відбору та дозволяє зареєструвати 2 базових (шкала компетентності в часі – Tc, шкала підтримки – I) і 12 додаткових параметрів самоактуалізації (шкала сензитивності до себе (Fr), спонтанності (S), самоповаги (Sr), самосприйняття (Sa), уявлень про природу людини (Nc), синергії (Sy), прийняття агресії (A), шкала контактності (C), пізнавальних потреб (Cog), креативності (Cr) [153, 117–122].

Для прикладу, з використанням “Самоактуалізаційного тесту” встановимо силу впливу показників самоактуалізації на ефективність людини у сфері спілкування (див. табл. 3.20).

Таблиця 3.20



Самоактуалізація як фактор самоефективності усфері спілкування апліканта на ринку праці

(дослідження О.В. Киричука, О.В. Ладижевої

в Охтирському міському центрі зайнятості Сумської обл.)

Шкала

Кодування

шкали

Показники

Орієнтації в часі

Tc

0,22

Підтримки

I

0,41*

Ціннісної орієнтації

SAV

0,47*

Гнучкості поведінки

Ex

0,16

Сензитивності

Fr

0,49*

Спонтанності

S

0,47*

Самоповаги

Sr

0,38

Самосприйняття

Sa

0,13

Уявлень про природу людини

Nc

0,37

Синергії

Sy

0,26

Прийняття агресії

A

0,21

Контактності

C

0,27

Пізнавальних потреб

Cog

0,07

Креативності

Cr

0,41*

Кореляційний аналіз дозволив виділити статистично значущі зв’язки між такими складовими самоактуалізації, як шкала підтримки (0,41), шкала ціннісної орієнтації (0,47), шкала сензитивності (0,49), шкала спонтанності (0,47), шкала креативності (0,41).

Аксіологічний компонент відображається в шкалах ціннісної орієнтації та підтримки. Якщо виходити з даних дослідження, то за шкалою “ціннісні орієнтації” можна зробити висновки про ціннісну спрямованість апліканта, а за “шкалою підтримки” – про найбільш імовірні зовнішні прояви цієї норми та ступінь їх залежності від впливу зовнішніх умов. Доведено, що людина, що має високий бал за шкалою підтримки, відносно незалежна в своїх вчинках, прагне керуватися своїми цілями, настановами та принципами, що не означає ворожості до оточуючих та конфронтації з груповими нормами, вона вільна у виборі, менше піддається зовнішньому впливу. Низький бал за цією шкалою свідчить про залежність, конформність, несамостійність суб’єкта (“зовнішньо керована” особистість), зовнішній локус контролю, що не сприяє розвиткові високого рівня соціально-комунікативної активності.

Можна припустити, що статистично значущий кореляційний зв’язок між показниками сензитивності та ефективності у сфері спілкування пов’язаний з необхідністю добре усвідомлювати свої відчуття в процесі спілкування. Кореляційний зв’язок між показником спонтанності та ефективність у сфері спілкування показує на важливість прояву усвідомлених відчуттів у поведінці людини, що спілкується. Процес усвідомлення людиною своїх особистих відчуттів проходить через порівняння з уже сформованими цінностями.

Процес самоактуалізації є керованим процесом. Для прикладу, з використанням індексу самоактуалізації Кемпбелла (SI) наведемо результати експериментального дослідження, проведеного в Охтирському міському центрі зайнятості на тему “Вплив перенавчання на самоактуалізацію аплікантів” до і після проведеного експерименту [153, 20–23] в табл. 3.21.

Таблиця 3.21

Значення показників рівня самоактуалізації безробітних до і після навчання

(дослідження О.В. Киричук, О.В. Ладижевої

в Охтирському міському центрі зайнятості Сумської обл.)



Показники

N

Меап

Міпітит

Махітит

SD

до експерименту

21

62,38095

52,0000

77,0000

6,14391

після експерименту

21

67,66667

53,0000

80,00000

6,24767

Примітка. Максимальний показник самоактуалізації в балах 90.

Показники рівня самоактуалі­зації до і після перенавчання виступали як детермінований фактор (ознаки-способи поведінки особистості), за яким встановлювався експеримен­тальний ефект. Тут мова йде про внутрішньоособистісну детермінанту (причину) експериментального наслідку.

Емпіричні дані, наведені в таблиці, переконливо доводять: якщо на початок експерименту показник самоактуалізації становив 62,38 (75,2% від максимально­го значення), то на завершення цей показник зріс до 67,66 (75,2 максимального значення). Таким чином, можна стверджувати (на рівні статистичної значущості р<0,04), що система умов, яка була створена в процесі перенавчання (експериментальний фактор), сприяла процесу само­актуалізації безробітних.

Прослідковується статистично значущий зв'язок самоактуалізації та показник ясності Я-концепції, а також зв'язок самоактуалізації з рівнем активності апліканта в процесі пошуку роботи. Так, чим вищий рівень активності, тим вищий індекс самоактуалізації та ясність Я-концепції. Підтвер­джується думка, що психологічно здоровій, самоактуалізованій особистості притаманна висока ясність Я-концепції.



3.5. Методи і процедури емпіричного дослідження ясності
Я-концепції апліканта

Як уже зазначалося вище, наукові дослідження торкаються різних структурних аспектів Я-концепції. Американський психолог Кемпбелл виділяє один із них – ясність Я-концепції [332] – тобто межі, в яких зміст індивідуальної Я-концепції (наприклад, сприйняття 12 персональних атрибутів) є чітко і послідовно визначений, внутрішньо завершений і достатньо стабільний на даному етапі розвитку особистості. Поняття ясності Я-концепції частково збігається з більш традиційним поняттям, наприклад, ідентичністю, але є доступнішим для емпіричного підходу в дослідженнях. Ясність є характеристикою самовірувань (уявлень людей про самих себе), будучи структурною характеристикою, вона теоретично незалежна стосовно змісту Я-концепції.

Ясність Я-концепції представлена такими феноменами: суперечність думок про власне Я (1); часта зміна їх (2); витрачання багато часу на з’ясування якою людиною я є і якою був у минулому (3, 5); відсутність переживання конфліктів між різними сторонами особистості (6); думка про інших людей краща, ніж про себе (7); уявлення про себе дуже часто змінюються (8, 9); важко встановити, яким є є насправді (10); не знання власних потреб (12) тощо.

Показники вікових особливостей згаданих вище феноменів подаємо в табл. 3.22.



Таблиця 3.22

Вікові особливості основних феноменів ясності Я-концепції

(дослідження О.В. Киричука, С.О. Тарасюк у

Деснянському центрі зайнятості м. Києва)

Феномени

До 30 років

30–45

45 і старше

M

SD

M

SD

M

SD

1

3,50

2,00

3,21

0,77

2,83

1,34

2

3,27

1,26

2,73

1,26

3,17

1,09

3

3,87

0,94

3,37

0,76

2,80

1,21

4

3,30

0,99

3,17

0,01

3,23

1,25

5

3,53

1,14

3,87

2,27

3,03

1,40

6

3,20

1,22

3,10

0,95

3,00

1,36

7

3,33

1,06

3,27

1,23

3,17

1,05

8

3,70

1,12

3,37

1,19

3,83

0,9

9

3,60

1,13

3,60

0,93

3,30

0,95

10

3,47

1,07

3,27

1,01

3,10

1,35

11

3,73

0,94

3,06

1,17

4,07

0,91

12

3,23

1,14

4,30

5,35

3,46

0,97

Інтегр.

показник

41,13

7,97

36,73

8,56

38,77

7,65

Примітка. Максимальна кількість балів по тесту 60.

Люди з низькою ясністю Я-концепції більше залежать від соціального середовища, вища ясність пов’язана з вищою самооцінкою і свідомістю.

Якщо людина втрачає роботу, в першу чергу звужується її індивідуальний психологічний простір, із втратою роботи “вирвано”, ліквідовано частину її індивідуального психологічного простору. Те, що сприймалося як своє: мій офіс (тобто моя територія), мій колектив (тобто мій соціум), моя робота (тобто можливість моєї самореалізації), моє майбутнє і мій соціальний статус, – раптово зникають. Зникають ті звички, настанови, емоційні уподобання, які були пов’язані з роботою. За якусь мить просторова і часова карта, що є в концепції людини, перекроюється, піддається втручанню.

У загальному плані ми спостерігаємо досить низькі показники ясності Я-концепції по всіх категоріях досліджуваних. Найвищий показник ясності Я-концепції спостерігається в категорії безробітних до 30 років (p<0,027). У категорії від 30 до 45 років цей показник значно знижується, а у безробітних віком 45 років і старші цей показник дещо збільшується (p<0,17). Цей факт потребує додаткового дослідження.

Що стосується окремих феноменів ясності Я-концепції, то тут з віком прослідковується зниження показників по першому (p<0,066), третьому (p<0,0007), шостому (p<0,275) сьомому (p<0,294), дев’ятому (p<0,154) та десятому (p<0,122). Разом із тим зростають показники по 11 (p<0,08) та 12 (p<0,201) феномену. Причини цього теж потребують більш ґрунтовного аналізу, що пов’язані з виявленням індивідуальних особливостей безробітних і працюючих.

Попередні емпіричні дані, одержані дослідницею В. Логвиненко, дозволяють зробити висновок, що такими факторами можуть стати: екстраверсія, нейротизм, самоактуалізація, самоефективність у сферах діяльності та спілкуванні.

Нижче наводимо показники інтеркореляцій між зазначеними вище факторами та ясністю Я-концепції (див. табл. 3.23).

Таблиця 3.23



Показники інтеркореляцій між ясністю Я-концепції та особистісними характеристиками

(дослідження В.П. Логвиненко ІПК ДСЗ України)

екстраверсія

нейротизм

самоакту-алізація

самоефек-тивність в

діяльності

самоефек-тивність у

спілкуванні

-0,19

-0,43*

0,45*

0,51*

0,33

* На рівні статистичної значущості (p<0,05).

Попередньо можна стверджувати, що одним із негативних впливів виступає нейротизм (-0,43), а самоактуалізація та самоефективність у сфері діяльності – сприяють ясності Я-концепції.

Напрошується загальний висновок: у Я-концепції соціально адаптованої особистості постійно зберігається баланс між своїм Я та зовнішнім світом, іншими людьми, чим забезпечується задоволення притаманної людині потреби як відрізнятися від “інших”, так і належати до них. Відчуття неналежності до “інших”, своєї ізольованості призводить до дисбалансу в Я-концепції безробітного, про що свідчать результати наших досліджень за допомогою регресійного аналізу.

Як відомо, регресійний аналізце стати­стичний метод, який вивчає залеж­ність між змінним і незмінним фак­торами і виявляє, що є причиною, а що – наслідком. Коефіцієнти регресії мають просту й чітку інтерпретацію і демонструють, наскільки зміниться значення залежної змінної в разі зміни незалежної змінної (фактора) на одну одиницю. Інакше кажучи , кожен коефіцієнт регресії оцінює вплив відповідного фактора на залежну змінну з усуненням впливу всіх інших факторів, що беруть участь у рівнянні регресії. Для прикладу наведемо результати дослідження залежності самоактуалізації аплікантів від ясності їх Я-концепції, проведеного в Охтирському центрі зайнятості (табл. 3.24).

Таблиця 3.24

Результати регресійного аналізу залежності самоактуалізації від показників ясності Я-концепції
(дослідження О.В. Киричука, О.В. Ладижевої

в Охтирському міському центрі зайнятості Сумської обл.)

Показники

Ясність Я-концепції

на початку навчання

в кінці навчання

Веіа

0,635873

0,655595

Std Err.

0,177062

0,173235

В

0,83121

0,67739

Std Err.

0,231455

0,178994

t

3,591253

3,784427

р-level

0,001

0,001

Коефіцієнт регресії В пока­зує, що при збільшенні показника ясності Я-концепцїї на один бал показник са­моактуалізації зростає на 0,83121 на початку навчання і на 0,67739 – в кінці навчання. Більш того, ясність Я-конценції детермінує не лише рівень самоактуалізації, а й рівень самоефективності у сферах діяльності і спілкування (табл. 3.25).

Таблиця 3.25



Результати регресійного аналізу залежності самоефективності

у сферах діяльності та спілкування

від показників ясності Я-концепції в кінці навчання

(дослідження О.В. Киричука, О.В. Ладижевої

в Охтирському міському центрі зайнятості Сумської обл.)

Показники

Вплив ясності Я-концепції на самоефективність

у сфері діяльності

у сфері спілкування

Веіа

0,696314

0,716382

Std Err.

0,164660

0,160065

В

2,3462

0,9987

Std Err.

0,55481

0,22314

t

4,22879

4,47556

р-level

0,0004

0,0002
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   18


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка