Навчально-методичний посібник Київ 2012 к 43 Рецензенти: Болтівець С.І., доктор психологічних наук, професор



Сторінка13/18
Дата конвертації11.04.2016
Розмір2.9 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18

Таблиця 4.3


Значення емпіричних показників

експериментальної ситуації до експерименту

Змінні експеримен-

тальної ситуації

N

Меап

Міпітит

Махітит

SD

Самоефективність у

сфері діяльності



30

49,23810

-6,0000

80,00000

20,37377

Самоефективність у

сфері спілкування



30

14,57143

3,0000

30,00000

8,42954
Самоактуалізація

30

62,38095

52,0000

77,0000

6,14391

Ясність Я-концепції

30

40,09524

29,0000

48,00000

4,70005

Примітка. Максимальний показник ясності Я-концепції в балах – 60; унормований показник самоефективності у сфері діяльності за Бояренцевою – 30,6; самоефективності у сфері спілкування – 3,8; максимальний показник самоактуалізації – 90.

Таким чином, експериментальна ситуація характеризувалася такими показниками: показник самоефективності безробітного у сфері діяльності – 49 балів, а у сфері спілкування – майже 14 (що значно вище від унормованого); самоактуалізації – 62 (67% до максимального значення 90 балів); показник ясності Я-концепції – 40 (що становило 60,7% до максимального – 60 балів); показник ясності Я-концепції – 40 балів (що становило 60,7% до максимального).

В результаті соціально-психологічного експерименту, спрямованого на підвищення рівня самоефективності у сфері діяльності та спілкування, самоактуалізації та інтегрального показника ясності Я-концепції, показники цих складових Я-концепції значно зросли (див. табл. 4.4).

Емпіричні дані, наведені в таблиці 4.4. переконливо доводять: якщо на початок експерименту по­казник самоактуалізації становив 62,4 (71,3% від максимального значення), то на завершення експерименту цей показник зріс до 67,7 (на 75,2% від максимального значення).

Таблиця 4.4

Значення показників рівня самоактуалізації безробітних до і після експерименту

(із дослідження О.В. Киричука, О.В. Ладижевої в Охтирському міському центрі зайнятості Сумської області).



Показники:

N

Меап

Міпітит

Махітит

SD

Самоактуалізація

до експерименту



21

62,38095

52,0000

77,0000

6,14391

Самоактуалізація

після експерименту



21

67,66667

53,0000

80,00000

6,24767

Примітка.Максимальний показник у балах 90

Таким чином, можна стверджувати (на рівні статистичної значущості р<0,05), що система умов, яка була створена в процесі перенавчання (експериментальний фактор), сприяла процесу самоактуалізації безробітних.

Але поряд із цим значно зросли показники внутрішньоособистісних детермі­нант експериментального наслідку –ясності Я-копцепції та самоефективності у сфері діяльності і спілку­вання.

Так, показники самоефективності у сфері діяльності зросли з 41,7 до 49,2 при р=0,040, а показники ясності Я-концепції – з 40,1 до 45,5. У першому випадку відбувся процес інтеграції слухачів навколо середньої величини (SD=24,3 і SD=20,4), у другому – навпаки, дезінтеграція (SD=7,8 і SD=8,4) закономірно пов'язана з інтенсивністю спілку­вання слухачів у процесі перенав­чання.

Значно зріс показник ясності Я-концепції з 40,1 до 45,5 після перенавчання. Відповідно до показ­ників самоефективності у сфері спілкування відбулася диференціація слухачів за показником ясності Я-концепції (SD=4,7 і SD=6,0). Зростання цих показників у процесі перенавчання свідчить про ефектив­ність навчального процесу, який дав можливість кожній особистості роз­крити свої внутрішні резерви, стимулював прагнення до самоактуалізації, підвищення самоефективності у сфері діяльності та спілкування.

Проте залишилося відкритим питання сили впливу ясності Я-концепції на процес самоактуалізації слухачів до і після перенавчання. Вирішити його можна за допомогою регресійного аналізу.

Показники рівня самоактуалі­зації після експерименту виступали як детермінований фактор (ознаки-способи поведінки особистості, за якими встановлювався експеримен­тальний ефект), а ясність Я-кон­цепції, самоефективність у сфері діяльності та спілкування – як де­термінуючі фактори, що впливають на експериментальний ефект. Тут мова йде про внутрішньоособистісні детермінанти (причини) експериментального наслідку.

Емпіричні дані, наведені в таблиці 4.5, переконливо свідчать: якщо на початку експерименту показник самоактуалізації становив 62,4 (71,3% від максимального значення), то на завершення – цей показник зріс до 67,7 (75,2% від максимального значення). Таким чином, можна стверджувати (на рівні статистичної значущості р=0,040), що система умов, яка була створена в процесі перенавчання (експериментальний фактор), сприяла процесу само­актуалізації безробітних. Але поряд із цим значно зросли показники внутрішньоособистісних детермі­нант експериментального наслідку – ясності Я-копцепції та самоефективності у сфері діяльності і спілку­вання (див. табл. 4.5).

Так, показники самоефективності у сфері діяльності зросли з 41,7 до 49,2 при р=0,040, а показники ясності Я-концепції – з 40,1 до 45,5. У першому випадку відбувся процес інтеграції слухачів навколо середньої величини (SD=24,3 і SD=20,4), у другому – навпаки, дезінтеграція (SD=7,8 і SD=8,4), що закономірно пов'язано з інтенсивністю спілку­вання слухачів у процесі перенав­чання.

Таблиця 4.5



Значення показників ясності Я-концепції та самоефективності безробітних до і після перенавчання

Детермінуючі фактори

N

Меап

Міпітит

Махітит

SD

Самоефективність у

сфері діяльності:













до перенавчання

21

41,66667

-22,0000

77,00000

24,30706

після перенавчання

21

49,23810

-6,0000

80,00000

20,37377

Самоефективність у

сфері спілкуванні:













до перенавчання

21

11,71429

-2,0000

30,00000

7,84948

після перенавчання

21

14,57143

3,0000

30,00000

8,42954

Ясність Я-концепції:











до перенавчання

21

40,09524

29,0000

48,00000

4,70005

після перенавчання

21

45,47619

30,0000

58,0000

6,04664

Разом із тим значно зріс показник ясності Я-концепції з 40,1 до 45,5 (максимальний показник 60). Відповідно до показ­ників самоефективності у сфері спілкування відбулася диференціація слухачів за показником ясності Я-концепції (SD=4,7 і SD=6,0). Зростання цих показників у процесі перенавчання свідчить про ефектив­ність навчального процесу, який дає можливість кожній особистості роз­крити свої внутрішні резерви, стиму­лює прагнення до самоактуалізації, підвищує самоефективність у сфері діяльності і спілкування.
Висновки до розділу



  1. Результати дослідження, наведені в четвертому розділі роботи, переконливо свідчать, що стан людини в ситуаціії безробіття пред’являє до неї особливі вимоги, які полягають в тому, щоб не чекати, коли ситуація розв’яжеться сама собою, а виявляти апліканту особистісну активність і приймати ряд важливих самостійних рішень, що дадуть змогу йому самовизначитися в ситуації та вибудувати для себе модель можливого майбутнього.

  2. Основними завданнями стимулювання активності безробітного на ринку праці є вироблення у клієнта служби зайнятості:

  • об’єктивного сприйняття реальності безрообіття, вільного від стереотипів, самостійності і незалежності від думки оточуючих;

  • повного сприйняття себе таким, яким він є, з усіма достоїнствами та недоліками;

  • відповідальності за власну поведінку та за власний вибір;

  • позитивної спрямованості незалежно від життєвих обставин;

  • підвищення цінності критерію «успішності в реалізації себе у виробничих відносинах»;

  • стійкості до фруструючих факторів;

  • творчого підходу до власного життя з орієнтацією на майбутнє.

  1. Активність особистості в кризовій ситуації безробіття може бути суттєво підвищена, а в деяких випадках може бути змінений її модус, у разі застосування спеціальних психокорекційних заходів, проведення рефлексивного аналізу сформованих компонентів субєктного потенціалу та умінь саморегуляції.

  2. Після проведення нами психокорекційних заходів з формування активності безробітних відбулися певні зміни в показниках компонентів субєктного потенціалу особистості: середні тестові оцінки рівня самоактуалізації безробітних піднялися до рівня норми і навіть потрапили в діапазон самоактуалізації.

  3. Виявлено, що в процесі психологічного тренінгу можливе формування у безробітних такої вищої потреби розвитку особистості, як орієнтація на осмислену справу, необхідну для суспільства, що передбачає утвердження у свідомості правильності здійсненого вибору щодо формування та закріплення якостей та уявлень. Здобуття смислу сприятиме збереженню свого «Я», суб’єктогенезу і виходу з суб’єктивно-кризової ситуації.

  4. Експериментальне дослідження виявило досить високу ефективність тренінгу як засобу психологічної допомоги безробітним. В результаті проведення тренінгу зростає рівень самоусвідомлення безробітного, зокрема, – ясності та інтегрованості Я-концепції учасників; рівень їхньої соціально-комунікаційної компетентності; готовність до соціальної взаємодії і діяльності (спрямованість і придатність); підвищується рівень адекватності самооцінки; зростає впевненість у собі і у можливості досягнути результат власними силами; зменшується страх невдач; полізалежність; знижується рівень тривожності.

  5. В цілому посилюються суб’єктні властивості особистості, зокрема, актуалізується професійна суб’єктність. Поєднання психологічного тренінгу із індивідуальною формою роботи, якою є психологічна консультація (для проблемних безробітних), сприяє трансформації Я-концепції особистості у напрямі суб’єктогенезу, що означає усвідомлення людиною себе в якості суб’єкта саморозвитку і власної життєпобудови.

  6. У “самозвітах” наприкінці тренінгу 70% учасників відповіли, що тренінг допоміг їм більш яскраво зрозуміти власне ставлення до життєвої ситуації, в якій вони опинилися, та побачити “світло у кінці тунелю”, тобто намітити шляхи виходу з неї. Окрім цього, більша половина учасників (55%) зазначила, що “відчула істотні зміни в них самих і що це допоможе їм здійснити впевнені кроки для зміни ситуації на краще”.

  7. Зміни відбулися не тільки в показниках тестових методик, а й у життєдіяльності самих безробітних. Щодо напрямів сформованої активності вважаємо, що в результаті проведеної роботи вдалося досягти певних результатів, особливо у групі сублімативно-адаптивних, оскільки їхній рівень активності вдалося спрямувати у бік професійного самовизначення. В групі пасивних також відбулися певні зрушення: безробітні, що більше трьох місяців перебували на обліку в службі зайнятості, не виявляючи ані цікавості, ані активності в поведінці щодо працевлаштування, зробили перші кроки у вирішенні цієї ситуації.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Ситуація безробіття належить до психологічно травмуючих ситуацій – стресогенних, таких, що викликають зміни у самосвідомості людини, яка втратила роботу. Перебування у ситуації безробіття, що представляється нам як взаємодія людини, яка є суб’єктом ситуації безробіття із, самою ситуацією, спричиняє значні зміни у Я-концепції безробітного.

2. Ці зміни можуть мати позитивний характер і тоді відбувається позитивна трансформація Я-концепції, а процес суб’єктогенезу особистості йде в напрямі досягнення автентичності, а саму активність людини можна визначити як суб’єктно-вчинкову.

3. Результати наших і багатьох досліджень виявляють зміни не тільки позитивного, а й негативного характеру: погіршення самоставлення, невротизація особистості безробітного, зменшення інтегрованості та конгруентності Я-концепції, створення фіктивної Я-концепції. Активність людини тоді можна розглядати як процес відчуження від своєї сутності. Такі безробітні перебувають у стані дезадаптації.

4. Форми дезадаптації можуть бути різними, зокрема: хронічне відчуття тривоги; невротичні розлади (субдепресивні стани, депресії, психосоматичні порушення); загострення акцентуацій, втрата віри у власні сили (власну здатність вирішити свої проблеми); втрата віри у майбутнє (відчуття невизначеності), що є порушенням психічного здоров’я.

5. Психологічна допомога безробітному в умовах служби зайнятості може йти шляхом психологічної підтримки (індивідуальна первинна психологічна діагностика, психологічна просвіта, індивідуальна та групова консультація) та психологічної допомоги (поглиблена психологічна діагностика та кореляційний аналіз, різного виду корекційні програми, соціально-психологічні тренінги, соціально-психологічний експеримент та ін.).

6. Особливе місце у психологічній підтримці посідає психологічне консультування: процес взаємодії двох людей – клієнта та консультанта. Результат цієї взаємодії – налагодження втраченого контакту клієнта із самим собою, із своїм внутрішнім світом. «Мандрівка» до себе необхідна щоб краще пізнати себе, встановити зв'язок з власними ресурсами.

7. Особливостями психологічної допомоги в центрах зайнятості має стати увага психолога, яка повинна бути зосереджена на індивідуальних можливостях подолання аплікантом ситуації безробіття.

8. Серед психологічних факторів самоактуалізації апліканта на ринку праці є: а) соціально-психологічний стан людини на момент втрати роботи (що визначає як буде здійснюватись подальший процес адаптації – у напрямі розвитку посттравматичного синдрому чи, навпаки, використання ефективної стратегії подолання); б) особливості ціннісно-смислової сфери (що визначають пріоритети та переконання); в) особливості потребнісно-мотиваційної сфери (що визначають посилення чи втрату мотивації до діяльності); г) когнітивно-афективні особливості (що визначають специфіку суб’єктивного сприйняття ситуації безробітним).

9. Ефективним засобом надання психологічної допомоги є організація соціально-психологічного експерименту, в процесі якого встановлюється вплив установленого в дослідженні екпериментального фактора на показники Я-образу безробітного, його самооцінки суб'єктного потенціалу на рівні організму, індивіда, особистості, індивідуальності, абсолютного суб'єкта; самоефективності у сфері діяльності та спілкування; самоактуалізації; ясності Я-концепції.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Bandura A. Self-efficacy mechanism in human agency. American Psychologist, 1982, 37, 122-147.

  2. Bandura A. Self-regulation of motivation and action through goal systems. In L.A.Perwin Goal concepts in personality and social psychology. Hillsdale, NJ: Erlbaum,1988.

  3. Bandura A. Social learning theory. Englewood cliffs.-N.Y.: Prentice Hall,1977.

  4. Campbell J.D., Trapnell P.O., Heine S.J., Katz J.M., Lavalle L.F., Lehman D.R. Self-concept clarity: measurement, personality correlates and cultural bound­aries. // Journal! of Personality and Social Psychology. - 1996. - V.70. - Ml. - P. 141-156.

  5. Gawler J.Peace of mind: How you can learn to meditate a use the power of your mind. – Melbourne, 1989.

  6. Goodloe A. Managing yourself: How to control emotion, stress, a time. – N.Y., 1984

  7. Haan N. Coping and Defending. N.Y., 1977.

  8. Havighurst R.G. The world of work. In B.Wolman (Ed.) The handbook of developmental Psychology. Englewood Cliffs, NJ:Prentice Hall. 1982.

  9. Holmes T.H., Rahe R.H The social readjustment rating scale // J. Psychosom. Res. 1967. V. 11.

  10. Janoff-Bulman R., Timko Ch. Coping with traumatic events: the role of denial in light of people’s assumptive worlds/Ed.C.R.Snyder, C.E.Ford// Coping with negative life events: Clinical and social psyhological perspectives. N.Y., L.: Plenum Press, 1987.

  11. Levinson D.A. A conception of adult development//American psychologist.-1986.-№41.-P.3-13

  12. Lewin K. A dynamic theory of personality. - N.Y.-London, 1935

  13. Lewin K. Principles of topological psychology. – N.Y.,1936

  14. Lindemann E. Symptopathology and management of acute grif // Americanjournal of psychiatry, 1944. – T.101.-№2.-P.141-148.

  15. May R. Mans search for himself. N.Y.: Signet book, 1953.

  16. Perls F. Gestalt therapy verbatim. – Real People Press. Lafayette, Calif., 1969.

  17. Schultz D.P. Growth psychologi: Models of the healhy personality.N.Y..etc.,1977.

  18. Skinner B.F. Science and human behavior. N. Y.: Macmillan, 1953.Bandura A. Self-efficacy mechanism in human agency. American Psychologist, 1982, 37, 122 – 147.

  19. Stebbins К. A. A theory of the definition of the situation // The Psychology of social situations. Oxford: Pergamon, 1981.

  20. Watson D.L., Tharp R.G. Self-directed behavior: Self-modification for personal adjustment. Pacific Grove, CA: Brooks / Cole, 1989.

  21. Абдульханова К.О. Методологічне значення категорії суб'єкта для сучасної психології / / Людина, суб'єкт, вчинок. К., 2006. С. 37–51.

  22. Абульханова К. А. О субъекте психической деятельности. М., 1973.

  23. Аболин Л.М. Психологические механизмы эмоциональной устойчивости человека. – Казань: Изд-во Казанск. ун-та, 1987. – 262 с.

  24. Абрамова Г.С. Возрастная психология. – Екатеринбург, 1999. – 624 с.

  25. Абульханова К.О. О субъекте психической деятельности. – М., 1973.

  26. Абульханова–Славская К. А. Категория субьекта в современной психологии // Сучасна психологія у ціннісному вимірі: Матеріали третіх Костюківських читань (20— 22 грудня 1994 р.): В 2 т. Т. 1. К., 1994. С. 4–10.

  27. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. – М.: Наука, 1980. –335с. С. 45.

  28. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. – М.: Мысль, 1991. – 299 с.

  29. Абульханова-Славская К.О. Диалектика человеческой жизни. – М., 1977.

  30. Авдеева Н.Н. Понятие идентификации и его применение к проблеме понимания человеком человека // Теоретические и прикладные проблемы психологии познания людьми друг друга. – Краснодар, 1971. – С.45-49.

  31. Агафонов А.Г. Человек как смысловая модель мира. – М., 2000. – 335 с.

  32. Адаптация организма подростков к учебной нагрузке / Колесов Д.В., Корниенков И.А., Фарбер Д.А. и др. – М.: Педагогика, 1987. – 152 с.

  33. Адаптация организма учащихся к учебной и физической нагрузке / Под ред. А.Г. Хрипковой, М.В. Антроповой; Науч.–исслед. ин-т физиологии детей и подростков Акад. пед. наук СССР. – М.: Педагогика, 1982. – 222 с.

  34. Адаптация учащихся и молодежи к трудовой и учебной деятельности: Сб. стат. – Иркутск: Изд-во Иркутск. гос. пед. ин-та, 1986. – 124 с.

  35. Адаптация человека / Под ред. З.И. Барбашовой, И.И.Лихницкой – Л.: Наука, 1972. – 267 с.

  36. Адаптация человека и животных в норме и патологии/Отв. ред. С.С. Полтырев. – Ярославль, 1971. – 137 с.

  37. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии. – М.: Изд. Ин-та психотерапии, 2002.

  38. Аканде А. Психологические последствия безработицы. Психол. журнал, 2003, №,1 с.127-136.

  39. Александрова З.Е. Словарь синонимов русского языка. – М.: Советская энциклопедия, 1968. – 600 с.

  40. Александрова М.Д. Проблемы социальной и психологической геронтологии. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1974. – 136 с.

  41. Александровский Ю.А. Социально-стрессовое расстройство – причины и следствия // Обозрение психиатрии и мед. психологии им. В.М. Бехтерева. – СПб. – 1992. – № 2. – С. 3 - 12.

  42. Александровский Ю.А. Причины психической дезадаптации //Актуальные вопросы военной и экологической психиатрии–СПб.–1995.–№ 2.–С.15-22.

  43. Алхазишвили А.А. Специфика потребности у человека // Проблема формирования социогенных потребностей. – Тбилиси, 1974. – С. 88 - 120.

  44. Альперович В.Д. Социальная геронтология: Учебное пособие. – Ростов н/Д.: Феникс, 1997. – 576 с.

  45. Амбрумова А.Г., Тихоненко А.А., Бергельсон Л.А. Социально-психологическая дезадаптация личности и профилактика суицида//Вопросы психологии. – 1981. - №4. –С.91-102.

  46. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2т. – М.: Педагогика, 1980.-Т.1.-230с.;Т.2.-287с.

  47. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания.-М.:Наука,1977.-380с.

  48. Ананьев Б.Г. Психологическая структура человека как субъекта//Человек и общество.- Вып.2.-Л.:ЛГУ,1967.-249с.

  49. Ананьев Б.Г. Теория ощущений. –Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1961. – 156 с.

  50. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания.-Л.:ЛГУ,1968.-336с.

  51. Андреева Г.М. Социальная психология. - М.: МГУ, 1980. - 196 с.

  52. Анцыферова Л.И. Личность в трудных жизненных условиях: переосмысливание, преобразование ситуаций и психологическая защита // Психологический журнал. – 1994. – Т.15. – №1. – С.3-18.

  53. Анцыферова Л.И. Психология формирования и развития личности. – М.: Наука, 1982. – 214 с.

  54. Анцыферова Л.И. Системный подход в психологии личности // Принцип системности в психологических исследованиях. - М., 1990. - С. 61-77.

  55. Анцыферова Л.И. Эпигенетическая концепция развития личности Эрика Г.Эриксона // Принцип развития в психологии. - М., 1978. – С. 212-242.

  56. Аристотель. Сочинения. Т.1. М.:Мысль, 1971. 550 с. 146.

  57. Асеев В.Г. Мотивация поведения и формирование личности. – М.: Мысль, 1976. – 157 с.

  58. Асмолов А.Г. Личность как предмет психологического исследования. – М., 1984.

  59. Асмолов А.Г. Психология личности. Деятельность и установка. – М.:Изд-во МГУ, 1979. - 151 с.

  60. Балл Г.А. Нормы деятельности и творческая активность личности // Вопросы психологии. – 1990. – № 6. – С. 25-35.

  61. Балл Г.А. Психологическое содержание личностной свободы: сущность и составляющие// Психологический журнал. – 1997. – Т.18. - №5. – С.7-19.

  62. Бардин К.В. Проблема порогов чувствительности и психофизические методы. –М.: Наука, 1976. – 395 с.

  63. Бердяев Н.А. Сочинения. – М.: Раритет, 1994. – 416 с.

  64. Березин Ф.Б. Психическая и психофизиологическая адаптация человека. – Л.: Наука, 1988. – 270 с.

  65. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание (перев. с англ.). – М.: Прогресс, 1986. – 420 с.

  66. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. // Психология самосознания. Хрестоматия / под общей редакцией Д. Я. Райгородского. – Самара, 2003. – С. 91.

  67. Бернштейн Н.А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности. – М.: Медицина, 1966. – 349 с.

  68. Бехтерев В.М. Коллективная рефлексология. – М. - 1921.

  69. Библер В. С. Понимание Л. С. Выготским внутренней речи и логика диалога (еще раз о предмете психологии) // Методологические проблеми психологии личности. М., 1981. С. 117–134.

  70. Богоявленская Д.Б., Петухова И.А. Умственные способности как компонент интеллектуальной активности // Психологические исследования интеллектуальной деятельности / Под ред. О.К.Тихомирова.– М., 1979. – 188 с.

  71. Бодалев А.А. Психология общения. – М.: Знание, 1996. – 234 с.

  72. Бодунов М.В. Структура формально-динамических особенностей активности личности // Вопросы психологии. – 1977. - № 5. – С. 129-134.

  73. Болотова А.К. Человек и время в ситуации социальной нестабильности // Общественные науки и современность. – 1997. – №6.- С.38-44

  74. Боришевський М.Й. Традиції в українській психологічній науці та їх розвиток у сучасному контексті // Спадкоємність та інновації в українській психологічній науці (Матеріали міжнародної науково-практичної конференції) (частина 1).- Київ-Хмельницький-Камянець-Подільський, 2002. – С.9-15.

  75. Боровиков В.Л. Популярное введение в программу СТАТИСТИКА. - М.: Компью-тер Пресе, 1998. -С. 127-163.

  76. Братусь Б.С. Актуальные проблемы психологического изучения в коррекции алкоголизма // Психологический журнал. – 1987. - №2. – С.102-111.

  77. Братусь С.Б. К проблеме развития личности в зрелом возрасте // Вестн. Моск. ун-та.- Сер.14. Психология. – 1980. – №2. – С.3-13.

  78. Брушлинский А.В. Проблемы психологии субъекта. - М.: РАН Ин-та психологии, 1994. – 109 с.

  79. Брушлинский А.В. Психология субъекта: индивида и группы (ч. І) / Психол. Журн., 2002, т. 23, №1.- С.10.

  80. Брушлинский А.К. Проблема субъекта в психологической науке // Психологический журнал. – 1991. – Т. 12. –№ 6. – С. 3-11.

  81. Буева Л.П. Человек: деятельность и общение. – М.: Мысль, 1978. – 216 с.

  82. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика личности. – К.: Здоровье, 1989. – 168 с.

  83. Буякас Т.М. Личностное развитие в условиях работы самопонимания, опосредованное символами// Вопросы психологии. – 2000. - №1.- С.96-108.

  84. Василюк Ф.Е. Психология переживания. – М.:Изд-во Моск.ун-та,1984.– 193 с.

  85. Васильев И.А., Поплужный В.Л., Тихомаров О.К. Эмоциии и мышление. – М.: МГУ, 1980. – 190 с.

  86. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений – М.: МГУ, 1976. – 142 с.

  87. Вит Н.В. Об эмоциях и их выражении // Вопр. психол.–1964.–№3.- С. 140-154.

  88. Виткин Дж. Женщина и стрес. – Санкт-Петербург, 1996 - 320 с.

  89. Вітязь І.М. Самоактуалізація як фактор соціально-комунікативної активності //Психологія особистості безробітного / Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції. – К.:, 2006. – С.117-122.

  90. Возрастные особенности умственной деятельности взрослых: Сборник научных трудов / Под ред.Е.И.Степановой. –М., 1974. – 89 с.

  91. Волошина И.А., Галицына О.В., Гребенников К.А., Знакова Т.А. Групповая работа как форма психологической поддержки человека в ситуации безработицы // Вопросы психологии. - 1999. – №4. – С.43-51.

  92. Воробьёв Ю.Л. Логико-семантический анализ понятия активность// Материалы межвузовской научной конференции по проблеме возрастания активности общественного сознания. – Курск, 1968. – С. 44- 46.

  93. Выготский Л.С. Собр. соч. в 6 т. –М.: Педагогика, 1982. – Т.2. – 500 с.

  94. Гальперин П.Я. Введение в психологию. – М.: Изд-во МГУ, 1967. – 150 с., с.130.

  95. Гамезо М.В., Герасимова В.С., Горелова Г.Г., Орлова Л.М. Возрастная психология: личность от молодости до старости – М.:Педагогическое общество России, 2001. – 272 с.

  96. Гармашев А.А. Активность безработного в обеспечении
    собственной занятости: предпосылки, источники, результативность /Материалы Белгородского областного центра занятости населения. -Белгород, 1995. - 14 с.

  97. Гегель Г. Философия духа. Энциклопедия философских наук. – М: Мысль, 1977. – 407 с.

  98. Гинсбург М.Р. Неинтеллектуальные факторы интеллектуальной активности // Психологические исследования познавательной деятельности / Под ред. О.К. Тихомирова. – М., 1979. – С. 74-143.

  99. Годфруа Ж. Что такое психология. – В 2 т.- Т.2. – М.:Мир, 1992. – 376 с.

  100. Гозман Л.Я. Психология эмоциональных отношений. – М.: МГУ, 1987. – 147 с.

  101. Голубева Э.А. Индивидуальные особенности памяти человека (психофизиологическое исследование). – М.: Педагогика, 1980. – 151 с.

  102. Горбов Ф.Д. Я – второе Я. – М.: МГУ, 2000. – 143 с.

  103. Гращенков Н. И., Латаш Л.П., Фейгенберг И.М. Диалектический материализм и некоторые проблемы современной нейрофизиологии высшей нервной деятельности // Философские вопросы физиологии высшей нервной деятельности и психологии. – М., 1963. – С. 34- 51.

  104. Даль В. Толковый словарь живого русского языка.– М.,1989–Т. 1.– 699 с.

  105. Дашкевич А.В.Корекція негативних психічних станів безробітних у цетрі зайнятості//Бюлетень ІПК ДСЗУ. №2, 2002 . – С.18-21.

  106. Дашкевич А.В.Семінарські заняття з техніки пошуку роботи //Бюлетень ІПК ДСЗУ. №2, 2002 . – С.52-54..

  107. Джеймс У. Личность // Психология личности. Тексты. – М., 1982.

  108. Джемс У. Психологія. М.: Педагогіка, 1991.

  109. Джонсон Д.В. Соціальна психологія: тренінг міжособистісного спілкування/Пер з англ.В.Хомика. – К.:Вид.дім “КМ Академія”, 2003.

  110. Диагностика и регуляция эмоциональных состояний / Под общей ред А.Я.Чебыкина. В 2 ч. – М., 1990. – Ч.1. – 214 с.

  111. Дикая Л.Г., Семикин В.В. Особенности и эффективность разных форм психической саморегуляции в экстремальных условиях деятельности // Эмоциональная регуляция учебной и трудовой деятельности. – М.: Изд-во Одесск. гос. пед. ун-та, 1987. – С.15–24.

  112. Донцов А.И. Проблемы групповой сплоченности. – М.: Изд-во МГУ, 1979.

  113. Дружинин В.Н. Экспериментальная психология. – М.: ИНФРА, 1997. – 256 с.

  114. Единая технология профориентационной работы с клиентами службы занятости Москвы: Методическое пособие. – М., 2001 – 52 с.

  115. Економічна активність населення України 2002 рік: Стат. збірник./ Державний комітет статистики України: № 6-3-62/183 від 20.06.2003 р. Відповідальний за випуск Н.В.Григорович.

  116. Елфимова Н.В. Функции эмоции в создании мотивационного компонента деятельности // Эмоциональная регуляция учебной деятельности. – М.: Изд-во Одесск. гос. пед. ин-та, 1987. – С.24–31.

  117. Емельянов Ю.Н. Групповые методы социально-психологической подготовки специалистов // Вопросы психологии. – 1985. - №6. – С.88-95.

  118. Емельянов Ю.Н., Кузьмин Е.С. Теоретические и методические основы социально-психологического тренинга – Л., 1983. – 103 с.

  119. Єгорова Є.Індивідуальна консультація як форма психологічної допомоги безробітним // Психологія особистості безробітного/Матеріали конференції. К.: 2004. – С.188-193.

  120. Жизненный путь личности / Под ред. Л.В. Сохань. Киев, 1987.

  121. Жизнь как творчество / Отв. Ред. Л.В. Сохань, В.А. Тихонович. – К.: Наукова думка, 1985. – 303 с.

  122. Життєві кризи особистості: науково-методичний посібник: У 2 ч. / Ред.рада: В. Доній та ін. – К., 1998.-Ч.1:Психологія життєвих криз особистості.-355 с.

  123. Життєві кризи особистості: науково-методичний посібник: У 2 ч. / Ред.рада: В. Доній та ін. – К., 1998.-Ч.2: Діти та молодь у кризовому суспільстві: технології допомоги і підтримки -568 с.

  124. Забегайлова И.В. Типология становления произвольной регуляции в младшем школьном воздасте // Вестник Моск. ун-та. Сер.14. Психология, 2000.- №4.- С.20-33.

  125. Зараковский Г.М., Степанова Г.Б. Психологический потенциал индивида и популяции // Человек. – 1998. - №3. – С.50-59.

  126. Зелінська Я.Ц. Саморегуляція діяльності суб’єкта в кризовій ситуації //Соціальна психологія /Спеціальний випуск 2010.- С.72-83.

  127. Изард К. Эмоции человека. – М.: МГУ, 1980. – 440 с.

  128. Ильин Е.П. Успешность деятельности, компенсации и компенсаторные отношения // Вопросы психологии. – 1983.- №5. – С. 95-98.

  129. Іваник Г.С. Тренінг як засіб активізації позитивного мислення у безробітних //Психологія особистості безробітного /Матеріали конференції. – К.: 2005.- С.

  130. Іванова І.О. Концептуальні аспекти теорії і практики надання психологічної допомоги // Актуальні проблеми профорієнтації та професійного навчання безробітних в сучасних умовах ринку праці – К., 2000 – С.69-74.

  131. Кадыров Б.Г. Уровень активации и некоторые динамические характеристики психологической активности // Вопросы психологии. – 1976. - № 4. – С. 133-138.

  132. Калин В.К. Актуальные аспекты теории воли // Эмоционально-волевая регуляция поведения и деятельности. Материалы тезисов второго всесоюзного семинара молодых ученых. – Симферополь, 1986. – С. 120-129

  133. Калин В.К. Анализ психологической структуры деятельности с позиций системного подхода//Эмоционально-волевая регуляция поведения и деятельности. Материалы тезисов всесоюзной конференции молодых ученых. – Симферополь, 1983. – С. 143-151.

  134. Калин В.К. Анализ самоорганизации и самодетерминации активности личности с позиций системного подхода // Наука і освіта. – 1999. – № 1-2. С. 45 – 48.

  135. Калина Н.Ф. Основы психоанализа. – М-К.: Ваклер, Рефл-бук, 2001. – 368с.

  136. Калина Н.Ф. Основы психотерапии. – К.: Ваклер, 1997. - 272 с.

  137. Кандиба Н.А.Зміст і форми надання психологічної допомоги безробітним //Бюлетень ІПКА ДСЗУ. №2, 2002 . – С.32-36.

  138. Кант И. Сочинения: В 6 т. – М.: Мысль, 1964. – Т. 2. – 607 с.

  139. Карпенко З С. Аксіологічна психологія особистості. − Івано-Франківськ: Лілея- НВ, 2009. - 512 с.

  140. Карпенко З.С. Аксіопсихологія особистості. – К.: ТОВ «Міжнар. фін. агенція. - 1998 - 216 с. – С.163-164.

  141. Карцева Т.Б. Личностные изменения: проблемы психологической ди­агностики // Человек в системе наук. - М.,1989. - С. 483-492.

  142. Киричук О.В. Моніторинг особистісного зростання / Програма вхідного, проміж­ного та вихідного тестування підготовки фахівців соціономічних спеціальнос­тей. - К.: ІПК ДСЗУ, 2001.- 36 с.3.

  143. Киричук О.В. Психологічне забезпечення діяльності служби зайнятості // Бюллетень Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України. - 2002. – №2. – С.3-7.

  144. Киричук О.В. Психологія праці й управління в контексті суб’єктно-вчинкової парадигми // Ринок праці та зайнятість населення / №2, 2009. – С.25-30.

  145. Киричук О.В. Стратегії поведінки аплікантів на ринку праці та їх психологічні характеристики // Психологія особистості безробітного/ Матеріали ІІ-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції (26 травня 2005 р.). – К.: Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України, 2005. – С. 5-17

  146. Киричук О.В. Феноменологія сприйняття аплікантами ситуації безробіття// Соціальна психологія/ Спеціальний випуск 2010 р. – С.4-12.

  147. Киричук О.В., Блажкун Т.Д. Критерії і показники активності апліканта в процесі пошуку роботи //Бюлетень ІПК ДСЗ України, №2, 203. – С.16-19.

  148. Киричук О.В., Блажкун Т.Д. Самоефективність як показник активності безробітного на ринку праці // Бюлетень ІПК ДСЗУ. – 2004.-№1. – С.26-34

  149. Киричук О.В., Карпенко З.С. Рівні суб’єктності та індикатори духовності людини //Психологія та педагогіка /Науково-теоретичний та інформаційний журнал АПН України. - №3, 1995.

  150. Киричук О.В., Корчевна О.В. Самоактуалізація в структурі Я-концепції особистості // Психологія у ХХІ столітті: перспективи розвитку: Матеріали VІ Костюківських читань (28-29 січня 2003 р.). – Т.2.-К.: Міленіум.- 2003.- С. 79-84

  151. Киричук О.В., Ладижева О.В. Вплив перенавчання на самоактуалізацію аплікантів // Ринок праці та зайнятість населення /Бюлетень ІПК ДСЗУ, №3,2007. – С.20-23.

  152. Киричук О.В., Логвиненко В.П. Когнітивна репрезентація соціально-психологічної ситуації безробіття // Бюлетень ІПК ДСЗУ. – 2004.-№2. – С.40-43

  153. Киричук О.В., Логвиненко В.П. Я-концепція особистості в контексті суб’єктно-вчинкової парадигми// Психологія праці та управління: Збірник наукових праць VІ Міжнародної науково-практичної конференції. Част.І. – К.:ІПК ДСЗУ, 2009. – 205 с.

  154. Киричук О.В. Старатегії поведінки аплікантів на ринку праці та їх психологічні характеристики //Психологія особистості безробітного /Матеріали ІІ-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції.- К.: ІПК ДЗУ, 2005.

  155. Киршбаум Э.И., Еремеева А.И. Психологическая защита–М.:Смысл, 2000-181c.

  156. Кияшко Л.А. К проблеме исследования факторов формирования и изменения социальных стереотипов // Вісник Харківського університету. – 2002. – № 550. – Ч. 2. – С. 103-105.

  157. Климов Е.А. Как выбирать профессию. – М.: Просвещение, 1990. – 159 с.

  158. Климов Е.А. Общая психология. Общеобразовательный курс: Учеб. Пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ -ДАНА, 1999.

  159. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. – Ростов-на-Дону:Феникс, 1996.

  160. Клиническая психология / Под ред. Н.В. Тарабриной. – СПб.: Издательство «Питер», – 352с.

  161. Ковалев А.Г. Психология личности. – М.: Просвещение, 1969. – 391 с.

  162. Колесников Е.П. Проблемная ситуация в контексте изучения действия, организующего жизнь // Наука і освіта.-№3-4.-1999.-С.66-68.

  163. Колесников Е.П. Психологические особенности действий, организующих жизнь личности. Збірник статей / Інститут соціальної та політичної психології. – К .,2000.-Вип.3 (6).-С.59-70.

  164. Колесников Е.П. Теоретико-методологические основы изучения деятельности по организации жизни // Наука і освіта.-№4-5.-1998.-С.52-55.

  165. Колесніков Є.П. Психологія дії, що організує життя: Автореф.канд.дис.-Одеса, 2003.

  166. Колосницына М.Г. Экономика труда. Учеб. Пособие для студ. бакалаврата экон. Вузов.-М.: Изд-во «Магистр», 1998.-236 с.

  167. Коляденко Н.В. Трансформація особистості безробітного в процесі перенавчання //Психологія особистості безробітного /Матеріали конференції. – К.: 2005.- С.209-213.

  168. Кон И.С. В поисках себя: Личность и ее самосознание. – М.: Политиздат, 1984. – 289 с.

  169. Кондратова Н.О. Особливості методичного забезпечення психологічного консультування людини в ситуації безробіття і пошуку роботи //Психологія особистості безробітного /Матеріали конференції. – К.: 2005.- С.1231-237.

  170. Конопкин О.А. Психологические механизмы регуляции деятельности. – М.: Политиздат, 1980. – 144 с.

  171. Конопкин О.А., Моросанова В.И. Стилевые особенности саморегуляции деятельности // Вопросы психологии. – 1989. – №5. – С.18-26.

  172. Короленко И.П. Психофизиология человека в экстремальных условиях. – Л., 1978. – 271 с.

  173. Корчевна О.В. Активність особистості безробітного: проблема теоретичного аналізу // Психологія особистості безробітного/ Матеріали ІІ-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції (26 травня 2005 р.). – К.: ІПК ДСЗУ, 2005. – С. 52-59.

  174. Корчевна О.В. Проблема становлення, розвитку, формування та змін “Я-концепції” особистості // Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: Зб. наукових праць. – К.: Університет “Україна”, 2004.- С. 295-301.

  175. Корчевна О.В. Психологічні чинники активності безробітного на сучасному ринку праці // Наукові записки Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д.Максименка. – К.:Главник, 2005. – Вип.26, в 4-х томах. – Том 2. – С. 359-365.

  176. Корчевна О.В. Рекомендації щодо проведення профконсультації безробітних, які довго перебувають на обліку в центрі зайнятості // Професійне консультування безробітних в центрах зайнятості .- К., 2002. – С. 32 – 39.

  177. Корчевна О.В. Психологічна підтримка безробітних у фомуванні їхньої активності на ринку праці //Бюл. ІПК ДСЗУ. №2, 2006 . – С.38-41 (психокорекційний тренінг).

  178. Костюк Г.С. Избранные психологические труды. - М.: Педагогика, 1998. – 304с.

  179. Костюк Г.С. Психологія. К.: Рад.Шк. 1986.

  180. Крайг Г. Психология развития. – СПб.: Издательство «Питер», 2000. – 992с.

  181. Краткий психологический словарь / Под ред. А.В. Петровского, М.Г.Ярошевского. – М.: Политиздат, 1985. – 431 с.

  182. Крупнов А.И. Динамические черты активности и эмоциональности как основные характеристики темперамента // Психология и психофизиология активности и саморегуляции поведения и деятельности человека. – Свердловск: Свердловский гос. пед. ин-т. – 1989. – С. 3 – 14.

  183. Крупнов А.И. Психофизиологический анализ индивидуальных различий активности личности. – Свердловск: ГПИ, 1983. – 71 с.

  184. Кряжев М.Г. Методологическая схема объект–субъект– объектного взаимодействия и ее возможные импликации // Субъектность в личностном и профессиональном развитии человека: Материалы Всероссийской научно–практической конференции. Казань, 2004. С. 23—25.

  185. Кузовкин В.В. Тренинг личностного роста/ Под ред. Соломатиной Т.Б. – Химки:Изд-во Высшая школа UNIVERSUM, 2001.

  186. Лазурский А.Ф. К учению о психической активности. – М., 1916. – 115с.

  187. Лактионов А.Н. Координаты индивидуального опыта. – Харьков, 1998.

  188. Лапин Н.И. Модернизация базовых ценностей россиян // Социс. -
    1999.- №5-с.5-15

  189. Ларионова-Кречетова А.А. Профессиональное становление в контексте возрастного развития//Психология зрелости и старения. - №4(28).-2004.-С.16-39.

  190. Леана К., Фельдман Д. Как справиться с потерей работы. М., 1995. -176 с.

  191. Лебедев В.И. Личность в экстремальных условиях. – М.: Политиздат, 1989. – 304 с.

  192. Лейтес Н.С. Умственные способности и возраст. – М., 1971. – 248 с.

  193. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. – М.: МГУ, 1972. – 572с.

  194. Леонтьев В.Г. Психологические механизмы мотивации.–Новосибирск,1992.– 169 с.

  195. Леонтьев Д.А. Личностное в личности: личностный потенциал как основа самодетерминации // Ученые записки кафедры общей психологии МГУ им.М.В.Ломоносова.Вып.1/ Под ред.Б.С.Братуся, Д.А.Леонтьева. – М.:Смысл, 2002. – С.56-65

  196. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М., 1975.

  197. Лидерс А.Г. Возрастно-психологические особенности консультирования пожилых людей. // Психология зрелости и старения, 1998, № 4. – С. 13-22.

  198. Логвиненко В.П. Психологічний ресурс особистості як фактор виходу із ситуації безробіття. – К.: 2011.- 164 с.-

  199. Логвиненко В.П. Я-концепція безробітних в умовах критичної ситуації // Бюлетень ІПК ДСЗУ. – 2004.-№2. – С.43-47

  200. Логинова Н.А. Развитие личности и ее жизненный путь// Принцип развития в психологии / Под ред.Л.И.Анциферовой. – М.:Наука, 1978. – С.156-172.

  201. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии.– М.: Наука, 1984. – 444 с.

  202. Лосский Н.О. История русской философии / Пер.с англ. – М.: Советский писатель, 1991. – 480 с.

  203. Лурия А.Р. Об историческом развитии познавательных процессов. – М.: Наука, 1974. – 172 с.

  204. Людина. Суб’єкт. Вчинок: Філософсько-психологічні студії / За заг. ред В.О.Татенка/. –К., 2006.

  205. Ляміна Л.Є. Цілі, форми та методи психологічної підтримки клієнтів служби зайнятості відповідно до ЄТОНН//Бюлетень Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України. – 2002. - №2. – С.26-28.

  206. Максименко С.Д. Общая психология.–М.:«Рефл-бук». – К. : «Ваклер»,1999.–528с

  207. Максимова Н.В. К вопросу об онтологическом и гносеологическом аспектах активности // Материалы межвузовской научной конференции по проблеме возрастания активности общественного сознания. – Курск, 1968. – С. 88-90.

  208. Маноха И.П. Человек и потенциал его бытия. Опыт синтезирования онтологических и психологических познавательных техник. – К.:Наук.думка, 1995.

  209. Маркова А.К. Психология профессионализма. – М.: Международный гуманитарный фонд «Знание», 1996.

  210. Маршавін Ю., Ляміна Л., Фокас Л., Руженський М., Поліванов В. та інші. Єдина технологія обслуговування незайнятого населення в центрах зайнятості України. – К.: Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості, 2000.-с.300.

  211. Маршавін Ю.М. Мотиваційний аспект забезпечення продуктивної зайнятості населення. // Бюлетень ІПК ДСЗУ №2// Київ, 2002, С. 15-17.

  212. Маслоу А. Мотивация и личность. – СПб.: Евразия, 1999. – 478 с.

  213. Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы. М.: Смысл, 1999.

  214. Мастерство психологического консультирования /Под ред.А.А.Бадхена, А.М.Родиной. СПб.: Речь, 2010. – 229 с.

  215. Матвієнко Л.І. Особливості самооцінки аплікантів різних вікових категорій в ситуації безробіття // Психологія праці та управління: Збірник наукових праць VІ Міжнародної науково-практичної конференції. Част.І. – К.:ІПК ДСЗУ, 2009. – 205 с- С.98.

  216. Матюшкин А.М. Психологическая структура и динамика развития познавательной активности // Вопросы психологии. – 1982. – № 4. – С. 5-17.

  217. Медведев В.И., Зараковский Г.М. Психофизиологический потенциал как фактор устойчивости популяции в условиях глобальных изменений природной среды и климата // Физиология человека. – 1994. – Т.20. - № 6. – С.5-15.

  218. Минигалиева М.Р. Взрослость: типы и контексты анализа // Психология зрелости и старения. - №1(9).-2000.-С.5-18.

  219. Минигалиева М.Р. Фазы и проблемы развития взрослой личности // Психология зрелости и старения. - №3 (23). – 2003. – С.26-31.

  220. Митина Л.М. Психология развития конкурентноспособной личности. – М .: Московский психолого-социальный институт Воронеж: Издательство НПО «МОДЗК», 2002. - 400 с.

  221. Михайлова Н.Б. Опыт психологического исследования ситуации безработицы // Психологический журнал.- 1998. – Т.19.- №6.- С. 91- 102.

  222. Мордкович В.Г. Активность как философская категория // Материалы межвузовской научной конференции по проблеме возрастания активности общественного сознания. – Курск, 1968. – С. 111-113.

  223. Моросанова В.И. Акцентуация характера и стиль саморегуляции у студентов // Вопр. психол. 1997. № 6. С. 30 – 38.

  224. Моросанова В.И. Индивидуальный стиль саморегуляции в произвольной активности человека // Психол. журн. 1995. № 4. С. 26 – 35.

  225. Моросанова В.И. Индивидуальный стиль саморегуляции произвольной активности человека: Автореф. докт. дис. – М., 1995.

  226. Моросанова В.И. Индивидуальный стиль саморегуляции: феномен, структура и функции в произвольной активности человека. – М.: Наука, 1998.

  227. Моросанова В.И. О стилевых особенностях саморегулирования как факторе успешности овладения профессиональной деятельностью школьниками // Психологические условия профессионального становления личности в свете реформы общеобразовательной и профессиональной школы ||Славянск, 1988. С.52 – 53.

  228. Моросанова В.И. Стилевые особенности саморегулирования личности // Вопр. психол. 1991. № 1. С. 121 – 127.

  229. Моросанова В.И., Коноз Е.М. Стилевая саморегуляция поведения человека // Вопр. психол. 2000. № 2. С. 118 – 127.

  230. Моросанова В.И., Сагиев Р. Р. Диагностика индивидуально-стилевых особенностей саморегуляции в учебной деятельности студентов // Вопр. психол. 1994. № 5. С. 134 – 140.

  231. Моросанова В.И., Соколова Л.А. Опросный метод для диагностики осознанного уровня саморегуляции деятельности. Сообщение 1. О связи осознанного уровня саморегулирования с успешностью деятельности // Новые исследования в психологии и возрастной физиологии. 1989. № 2. С. 14 – 18.

  232. Моросанова В.И., Холопова Е.Н. Стиль саморегуляции и успешность предвыборной борьбы // Психологические аспекты социальной нестабильности / Под ред. Б.А. Сосоновского. – М.: МПГУ, 1995. С. 110 – 120.

  233. Муздыбаев К. Психология ответственности. – Л.: Наука, 1983. – 240 с.

  234. Надирашвили Ш.А. Классификация форм активности в свете теории установки // Психология личности и образ жизни / Под ред. Е.В.Шороховой. – М., 1987. – С. 48- 55.

  235. Нартова-Бочавер С.К. ”Coping behavior” в системе понятий психологии личности // Психологический журнал. – Т.18. – 1997. - №5. – С.20-30.

  236. Небылицин В.Д. Психофизиологические исследования индивидуальных различий. – М.: Наука, 1976. - 336 с.

  237. Немов Р.С. Психология: В 3-х т. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. – Т. 1.– 688 с.

  238. Никифорова А.А. Рынок труда: занятость и безработица.-М:Международные отношения, 1991.-184 с.

  239. Ницше Ф. Антихристианин // Сумерки богов / Под. ред. А.А.Яковлева.– М.: Политиздат, 1990. – С. 17 – 94.

  240. Образование взрослых: социально-психологические проблемы, поиски, решения / Под ред. Ю.Н.Кулюткина, Г.С.Сухобской. - В 2-х кн.-Кн.1., - СПб.: ИОВ РАО, 2000. – 184 с.

  241. Общая психодиагностика/ Под ред. А.А.Бодалева, В.В.Столина. - м,: Изд-во Московского университета, 1987. – 303 с.4.

  242. Ожегов С.И. Словарь русского языка. – М.: Сов. энциклопедия, 1973. – 846 с.

  243. Осницкий А.К. Проблемы исследования субъектной активности // Вопросы психологии. -–1996. - №1. – С.5-19.

  244. Основи психології/ За заг. ред. О.В.Киричука, В.А.Роменця. – Вид. 6 , стереотип.. – Либідь, 2006. – 612 с.

  245. Пезешкиан Н. Психосоматика и позитивная психотерапия.:Пер. с нем. – М.:Медицина, 1996.

  246. Пельцман Л. Стрессовые состояния у людей, потерявших работу. // Психологический журнал. 1992. Т. 13. 1. С. 126-130.

  247. Первин Л., Джон О. Психология личности. Теории и исследования. – М.:Аспект Пресс, 2000. – 607 с. – С.290-439.

  248. Перлз Ф. Опыты психологии самопознания. – М.:Гиль-Эстель, 1993. – 240 с.

  249. Петровский А.В. К психологии активности личности // Вопросы психологии. – 1975. - № 3. – С.26- 38.

  250. Петровский А.В., Петровский В.А. Личность и ее активность в свете идей А.Н. Леонтьева // А.Н. Леонтьев и современная психология. – М., 1983. – С. 88- 176.

  251. Петровский В.А. Личность в психологии: парадигма субъектности. – Ростов-на-Дону: Изд-вл «Феникс, 1996. – 512 с.

  252. Петровский В.А. Неадаптивная активность – М., 1992.- 224с.

  253. Петровский В.А. Психология неадаптивной активности / Российский открытый университет. – М.: ТОО «Горбунок», 1992. – 85 с.

  254. Пиняева С.Е., Андреев Н.В. Личностное и профессиональное развитие в период зрелости// Вопросы психологии. – 1998. – №2. – С. 3-10.

  255. Платон. Диалоги. – М.: Мысль, 1986. – 607 с.

  256. Платонов К.К. Краткий словарь психологических понятий. – М.: Высш. шк., 1984. – 174 с.

  257. Положий Б.С. Постстрессовые состояния // Обозрение психиатрии и мед. психологии им. В.М. Бехтерева. – С.-Петербург, 1993. – № 4. – С. 6 - 11.

  258. Поршнев Б. Ф. Функция выбора - основа личности // Проблемы личности. - М., 1967.

  259. Прангишвили А.С. Установка и деятельность // Вопросы психологии. – 1972. – № 1. – С. 3 - 10.

  260. Психологический словарь / Под ред. В.П.Зинченко, Б.Г.Мещерякова. – М.: Педагогика–Пресс, 1996. – 440 с.

  261. Психология жизненного успеха: Опыт социально-психологического анализа преодоления критических ситуаций / Л.В. Сохань и др.; НАН Украины, Ин-т социологии. – К.: 1995, – 150 с.

  262. Психология и психофизиология активности и саморегуляции поведения и деятельности человека: Сб. науч. тр. – Свердловск: Свердловский гос. пед. ин-т, 1989. – 102 с.

  263. Психология личности. Т.2. Хрестоматия. – Самара:Издательский Дом БАХРАХ, 1999. – 544с.

  264. Психология человека от рождения до смерти. СПб.:прайм ЕВРОЗНАК, 2002. – 656 с.

  265. Психология. Словарь / Под ред А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. – М.: Политиздат, 1990. – 494 с.

  266. Психологічний словник / За ред. В.І. Войтко. – К.: Вища школа, 1982. – 216 с.

  267. Психологія особистості: Словник-довідник/ За ред. П.П.Горностай, Т.М.Титаренко. – Рута, 2004. – 320 с. - С.246.

  268. Психотерапия / Под ред. Б.Д. Карвасарского, – СПб: Изд-во «Питер», 2000. – 752 с.

  269. Путінцева В., Елбакян Г. Особистий потенціал безробітного як вирішальний фактор виходу із ситуації безробіття. // Україна: аспекти праці-2002 р-№3, с. 18-22.

  270. Пушкин В.Н. Психология целеполагания и проблемы интеллектуальной активности // Вопросы психологии. – 1977. – № 5. – С. 74 - 87.

  271. Разумная организация жизни личности: проблемы воспитания и саморегулирования / Л.В. Сохань, В.А. Тихонович, О.А. Киселева и др.; Ред. кол. Л.В. Сохань, В.А. Тихонович, Н.И. Михальченко; АН УССР. Ин-т философии. – Киев: Наук. думка, 1989. – 328с.

  272. Рибалка В.В. Психологічний аналіз особистісної цінності безробітного як передумова надання йому допомоги у повторному професійному самовизначенні//Психологія особистості безробітного/ Матеріали ІІ-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції (26 травня 2005 р.). – К.: ІПК ДСЗУ, 2005. – С. 273-285.

  273. Ринок праці України в 2004 році: Аналітико-статистичний збірник./Державний центр зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України/ - К., 2005.

  274. Роджерс К.Р. Взгляд на психотерапию. Становление человека. – М.: Прогресс, 1994. – 210 с.

  275. Роменець В.А. Психологія творчості. – К., 1971.

  276. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – СПб.: Изд-во «Питер», 1999. – 720 с.

  277. Рубинштейн С.Л. Принципы и пути развития психологиии.. –М.: Изд-во АН СССР, 1959. – 354 с. – С. 117.

  278. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии . – М.: Педагогика, 1973. –423 с. – С. 261.

  279. Рудестам К. Групповая психотерапия. – СПб.:Питер Ком, 1999. – 384 с.

  280. Русалов В.М. Биологические основы индивидуально-психологических различий. – М.: Наука, 1979. – 352 с.

  281. Рыбалко Е.Ф. Возрастная и дифференциальная психология. – Л.:ЛГУ, 1990.

  282. Санжаева Р.Д. Психологические механизмы готовности человека в деятельности. – Улан-Удэ, 1997. – 87 с.

  283. Саннікова О.П. Феноменологія особистості: Вибрані психологічні праці. – Одеса: СМИЛ, 2003. – 256 с.

  284. Сарджвеладзе Н.И. Тренинг свободы и открытости// Психология с человеческим лицом / Под ред. Д.А.Леонтьева, В.Г.Щур.- М., 1997.- С.315-325

  285. Сартр Ж.-П. К театру ситуаций / Как всегда об авангарде: Антология французского театрального авангарда. – М.: ТПФ, «Союз театр», 1992. – С. 44 - 61.

  286. Секун В.И. Психология активности. – Мн.: Ред.журн. «Адукацыя і выхованне», 1996. – 280 с.

  287. Сеченов И.М. Избранные произведения.– М.: Учпедгиз, 1952. – Т. 1. – 370 с.

  288. Синявський В.В. До питання професійної консультації безробітних //Психологія особистості безробітного /Матеріали конференції. – К.: 2005.- С.221-231.

  289. Слободчиков В.И. Развитие субъективной реальности в онтогенезе: Автореф.докт.дис. – М.:Прогресс, 1990.

  290. Слободчиков В.И., Исаев Е.И. Психология развития человека. – М., 2000.

  291. Словарь иностранных слов. – М.: Рус. яз., 1987. – 608 с.

  292. Словник іншомовних слів /Уклад.:С.М.Морозов, Л.М.Шкарапута. – К.:Наук.думка, 2000. – 680 с.

  293. Смирнова О.П., СидоренкоТ.В. Психологічний тренінг як чинник ефективності учіння безробітної молоді //Психологія праці та управління. Ч.2. К.:, 2008 . –С.211-228

  294. Снегирева Т.В. Методика изучения особенностей личностной саморегуляции// Диагностическая и коррекционная работа школьного психолога.–М.,1987.– С.89-98.

  295. Солдатова Г.У., Шайгерова Л.А., Шарова О.Д. Жить в мире с собой и другими:тренинг толерантности для подростков. – М.:Генезис, 2000.

  296. Статистичний щорічник України за 2004 рік – К.: Видавництво “Консультант”, 2005.

  297. Степанова Е.И. Умственное развитие и обучаемость взрослых: Учебн.пособие. – Л., 1981.

  298. Столин В.В. Самосознание личности. – М.: Изд-во МГУ, 1983. – 286 с.

  299. Тарасюк С.О. Онтологічний статус життєвого самовизначення людини в кризовій ситуації// Соціальна психологія / Спеціальний випуск 2010. – С.66-73.

  300. Татенко В.А. Психология в субъектном измерении. Монография. – К.: «Просвіта», 1996. – 404 с.

  301. Тимошенко І.Г. Тренінг регуляції психічних станів //Бюл. ІПК ДСЗУ. №2, 2002 . – С.40-42.

  302. Титаренко Т.М. Буденний досвід як матеріал особистісного самоосмислювання // Психологія. Збірник наукових праць.-Вип.1(8), 2000.- 328 с.

  303. Титаренко Т.М. Життєвий світ особистості: структурно-генетичний підхід / Автореф. дисерт. на здобуття наукового ступеня доктора психол. наук. – Київ, 1994. – 48 с.

  304. Титаренко Т.М. Отношение к смерти как механизм миропостроения // Философская и социологическая мысль, 1992. – № 5. – С. 21-45.

  305. Титаренко Т.М.. Поняття життєвого шляху особистості // Основи практичної психології / В. Панок, Т. Титаренко, Н. Чепелєва та ін. : Підручник. – К.: Либідь, 1999. – 536 с.

  306. Тихомиров О.К.Понятия и принципы общей психологии. – М., 1992.

  307. Толковый словарь русского языка / Под ред. Д.Н. Ушакова. – М.: АСТ, 2000. – Т. 1. – 848 с.

  308. Туленков М.В., Крутінь Г.І. Соціологічний аналіз поведінкових стратегій безробітних на ринку праці. // Бюлетень ІПК ДСЗУ. – 2002. - №1, с. 54-59.

  309. Узнадзе Д.Н. Психологические исследования. – М.: Наука, 1966. – 451с.

  310. Фихте И.Г. Назначение человека. – СПб., 1906. – 315 с.

  311. Фонтана Д. Как справиться со стрессом. - М.: Педаго­гика-Пресс, 1995. - 352 с.

  312. Фопель К. Психологические группы: Рабочие материалы для ведущего: Практическое пособие/ Пер. с нем. – М.:Генезис, 1999.

  313. Фрай М. Энциклопедия мифов: Роман.Т.1.А-К.-СПб.:Амфора, 2001. – 462 с.

  314. Франкл В. Основы логотерапии и религия. – СПб.: Речь, 2000. – 286 с.

  315. Франкл В. Человек в поисках смысла. – М.: Прогресс, 1990. – 368 с.

  316. Фрейд А. Психология Я и защитные механизмы. М.: Педагогика, 1993. – 213с.

  317. Фрейд З. «Я» и «Оно». Труды разных лет в 2-х т. – Тбилиси: «Мерани», 1991. – Т. 1. – 385 с.

  318. Фрейджер Р., Фейдимен Д. Личность: теории, эксперименты, упражнения. – СПб.:Прайм-ЕВРОЗНАК, 2002. – 864 с.

  319. Фромм Э. Иметь или быть? – М.: Прогресс, 1990. – 330 с.

  320. Хайкин В.Л. Активность (характеристика и развитие). – М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж: Издательство НПО «МОДЭК», 2000. – 448 с.

  321. Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность: В 2-х т. – М.: Педагогика, 1986. – Т. 1. – 406 с.

  322. Хорни К. Самоанализ. – М.: ЭКСМО-Пресс, 2001. – 448 с.

  323. Чебыкин А.Я. Эмоциональная регуляция учебно-познавательной деятельности. – Одесса: Изд-во Одесск. гос. пед. ин-та, 1992. – 168 с.

  324. Чернышев И.В. Статистика для новых рынков труда в странах с переходной экономикой.- К.:ИИЦ Госкомстата Украины, 1999.-274 с.

  325. Четвернина Т. Российская система защиты от безработицы в конктексте мирового опыта//Вопросы экономики-2002-№11-С.59-75.

  326. Чудновский В.Э. К проблеме соотношения «внешнего» и «внутреннего» в психологии // Психологический журнал. – 1993. – Т.14. - №5.- С.3-12.

  327. Шапиро Ф. Психотерапия эмоциональных травм с помощью движений глаз: основные принципы, протоколы и процедуры: Пер. с англ. – М.: Независимая фирма "Класс", 1998. – 87 с.

  328. Шемелюк І.Я. Короткий індекс самоактуалізації та шкала ясності Я-концепції як показники особистісної зрілості./Практична психологія та соціальна робота, №6, 2000. – С.26-27.

  329. Штепа О.С. Особистісна зрілість як динамічна особистісна структура // Практична психологія та соціальна робота. – №8,2005.–с. 10-12, №9, 2005. – с.4-8.

  330. Штепа О.С. Пропріум зрілої особистості // Практична психологія та соціальна робота. – №2, 2004. – с. 26-34

  331. Штепа О.С. Тренінг «Актуалізація особистісної зрілості» // Практична психологія та соціальна робота. - № 2, 2005. – с. 42-46; №3, 2005. – с.48-62; №4,2005. – с.22-36.

  332. Щекин Г. Визуальная психодиагностика: познание людей по их внешности и поведению: Учеб. – метод пособие. – 2 изд. – К.МАУП, 2001. – 616 с.

  333. Щотка О.П. Вікова психологія дорослої людини. Навчальне видання – Ніжин: Редакційно-видавничий відділ НДПУ, 2001. – 194 с.

  334. Эриксон Э. Детство и общество. – СПб.: Ленато, АСТ, 1996. – 592 с.

  335. Юнг К.Г. Психологические типы – М. – СПб.: Прогресс – Универс, Ювента, 1995. – 716 с.

  336. Якиманская И.С. Требование к учебным программам, ориентированным на личностное развитие школьников // Вопросы психологии. – 1994. - №2. – С.64-76.

  337. Ямницький В.М. Психологія життєтворчої активності особистості: Монографія. – Одеса:СВД Черкасво М.П., Рівне:РДГУ, 2004. – с. 359.

  338. Яценко Т.С. Психологічні основи групової психокорекції: навч.посібник. – К.:Либідь, 1996. – 264 с.

Д О Д А Т К И

Додаток А
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка