Навчально-методичний посібник до навчальної програми «Сімейні цінності»



Сторінка5/13
Дата конвертації15.04.2016
Розмір3.05 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
Тема 8. Уроки життєвої зрілості

(психічна, фізична й особистісна зрілість) (2 години)
Психофізіологічні особливості старшого підліткового віку. Основні аспекти фізичного дозрівання. Акселерація. Особливості соціального становлення як передумови наближення до дорослості. Образ майбутньої сім’ї. Якості, необхідні майбутньому сім’янину. Особистісна зрілість. (2 години)
Учень:

  • знає і розкриває сутність поняття «психічна зрілість», «фізична зрілість», «особистісна зрілість»;

  • характеризує психофізіологічні особливості старшого підліткового віку;

  • має уявлення про сутність акселерації та її вплив на особливості соціального становлення людини як майбутнього сім’янина;

  • розкриває образ майбутньої сім’ї;

  • називає якості, необхідні майбутньому сім’янину.

Необхідною умовою для створення щасливої сім’ї є життєва зрілість жінки та чоловіка, які вирішили вступити в шлюб. Від цього безпосередньо залежить якість сімейного простору. Чи буде панувати в сім’ї любов, свобода, радість, мудрість, здоров’я, достаток? Наскільки соціально реалізованими будуть усі члени сім’ї? Як вони будуть розвиватися самі і, що дуже важливо, як впливатимуть на розвиток суспільства, держави й усього навколишнього світу? Щоб відповісти на ці питання, необхідно визначитися, що ми маємо на увазі, коли говоримо, що людина є життєво зрілою.

У генезисі розвитку особистості спочатку настає біологічне і фізіологічне дозрівання організму, згодом – психологічна зрілість як показник роботи сенсорних, мнемічних (пам’ять, увага) та інтелектуальних функцій людини, і насамкінець – особистісна зрілість. Психологічна зрілість пов’язана зі становленням самостійності та самодостатності людини. Але при цьому недостатньо жити самостійним життям, бути незалежним від батьків та професійно реалізуватися. Потрібно вміти будувати гармонійні стосунки із власним родом, сім’єю, знаходити в них потенціал особистого зростання. Важливим є також усвідомлення і реалізація своїх чоловічих та жіночих якостей з метою розкриття себе в подружньому житті. Адже психологічно незрілому чоловіку та жінці важко самореалізуватися в сім’ї, вони не завжди вміють виявляти любов, довіру, відповідальність у ставленні до іншого, при цьому чекають таких проявів з боку партнера.

Зрілість є основним досягненням періоду дорослості. Однак її фундамент закладається на попередніх етапах життя людини, одним із яких є підлітковий вік. До цього періоду прикута увага багатьох дослідників, адже в підлітковому віці – багато джерел і починань усього подальшого становлення особистості. Саме в цьому віці відбувається специфічний розвиток особистості, закладаються нові зразки поведінки, формуються цінності, складаються нові взаємини з дорослими і друзями. Це перехідний вік від дитинства до дорослості, що супроводжується індивідуалізацією, відкриттям і утвердженням власного унікального й неповторного «Я».

Гетерохромність (нерівномірність) фізичного, психологічного та соціального розвитку особливо яскраво відстежується в підлітковому віці. У цей час розпочинається статеве дозрівання, що супроводжується загальними змінами морфологічної будови організму, відбувається швидкий розвиток усіх фізіологічних систем. Іноді спостерігаються такі прояви, як непропорційність фігури, незграбність, збільшення ваги тіла. Це може стати для підлітка причиною появи невпевненості в собі, комплексів, надмірно критичного ставлення до себе. Однак треба пам’ятати, що всі системи організму людини досягають своєї біологічної зрілості у 18 – 21 рік. Саме тому вживання спеціальних засобів і притримування різноманітних дієт з метою схуднення та покращення зовнішності в підлітковому віці є дуже небажаним і навіть небезпечним.

Біологічний фактор суттєво впливає на самопочуття та поведінку підлітків. Часто причиною швидкої зміни настрою, депресивності, непосидючості, поганої концентрації уваги, дратівливості, імпульсивності, агресивності, стомлюваності є саме гормональна перебудова організму. Для стабілізації цих станів доцільним є дотримання режиму харчування, праці та відпочинку, заняття фізкультурою і спортом, вправи на релаксацію тощо.

Особливістю сучасного фізичного розвитку дітей і підлітків є акселерація (від лат. acceleratio – «прискорення»). Це прискорення соматичного розвитку і фізіологічного дозрівання, що проявляється в збільшенні ваги і розмірів тіла, у прискореному статевому дозріванні. Дослідження доводять, що зрілість у сучасних підлітків настає на 2–3 роки раніше, ніж у попередніх поколінь. Акселерація часто супроводжується розбіжністю між високим рівнем розумового розвитку та дитячою поведінкою (невміння себе опанувати, відповідати за власні вчинки, бути самостійним у навчальній діяльності, побуті тощо), швидким статевим дозріванням і неготовністю брати на себе відповідальність за статеві стосунки.

З активізацією психічного і фізичного розвитку в юної особистості з’являється прагнення швидше подорослішати. Підліток відчуває, що він – уже не дитина й вимагає від дорослих визнання цього факту. Тому в цей час підлітки активно засвоюють цінності, установки, норми, притаманні дорослим, які їх оточують. Важливий аспект почуття дорослості – прагнення робити щось корисне, суспільно значиме. Укорінення дитини в просторі зовнішнього світу, встановлення перших вагомих контактів поза сім’єю, освоєння життєвого простору в усій його повноті та цілісності є завданнями підліткового віку. Саме в цей час формуються зрілі зв’язки з іншими людьми.

«Дорослість» підлітка може втілюватися у виявленні любові, дружби, гідності, доброти, щирості, поваги у ставленні до себе та до інших, прагненні порозуміння. Однак може спостерігатися й наслідування негативних зовнішніх атрибутів поведінки дорослих (паління, вживання алкоголю, надмірне використання косметики, нецензурні слова тощо). У стосунках з однолітками створюється прототип дорослих відносин. Запозичуються «дорослі» форми романтичних взаємин (побачення, поїздки за місто, знайомства на дискотеках, статеві стосунки). Такі форми вияву дорослості часто носять демонстративний характер і не супроводжуються відповідальністю за своє життя та здоров’я.

Тенденція до особистісного зростання яскраво починає проявлятися саме в підлітковому віці, коли юна людина, відкриваючи себе, докладає зусиль для становлення своєї індивідуальності. Підлітковий вік є періодом посиленого формування моральних почуттів. Більшість підлітків зорієнтовані на розвиток почуття відповідальності за себе, за інших, на необхідність самостійно приймати рішення в повсякденному житті. Відповідальність у вчинках дає змогу підліткові самоствердитися, зрозуміти свої можливості. Розвиток відповідальності має неабияке значення для профілактики адитивної (залежної) поведінки. Із зростанням самостійності з’являється потреба керуватися у своїй діяльності й поведінці особистими поглядами та принципами. Здатність до самостійного морального вибору підлітка свідчить про його розвиток. Підлітковий вік є сенситивним для розвитку почуття власної гідності, яке виявляється в самоповазі, ставленні до себе й до інших як до цінності, усвідомленні своїх позитивних рис, що не дозволяє нехтувати ними.

Отже, завданнями підліткового віку є самопізнання, самоствердження і самовизначення в соціумі. Сутність самоствердження підлітка пов’язана з відчуттям своєї «самості» (унікальності) та відокремленості від інших; із прагненням до рольового самовизначення; із потребою бути самоцінним, визнаним, вільним; показати себе, стати предметом уваги інших; відстояти власну гідність, досягнути переваг, мати владу над собою, набути впевненості в собі і стати авторитетом для інших. На процес самоствердження підлітка дуже впливає його самооцінка. Але в період дорослішання самооцінка має нестійкий характер. Вона формується під впливом думок оточуючих та уявлення підлітка про самого себе. Особливості самооцінки впливають на всі сторони життя юної людини: на емоційне самопочуття і взаємини з оточуючими, на розвиток творчих здібностей і на успіхи в навчанні. Саме тому підлітку потрібно свідомо формувати адекватну самооцінку, виходячи з позитивного ставлення до себе, враховуючи власні недоліки та переваги. Допомогти в цьому може самоаналіз власної діяльності з визначенням конкретних кроків у саморозвитку.

Фізична зрілість людини пов’язана не лише з фізичним дозріванням, а й з усвідомленням свого фізичного «Я», позитивним ставленням до себе, свого тіла, турботою про власне здоров’я. Лише коли людина усвідомлює індивідуальні фізичні та фізіологічні особливості свого тіла, дбає про себе, можна говорити про її фізичну зрілість.

Ранній психофізіологічний розвиток у підлітковому віці іноді призводить до роздумів і бажання жити самостійним життям. Саме тому необхідним є формування чітких уявлень про себе, своє майбутнє, розуміння відповідальності за власне життя та власний розвиток. Важливі також уявлення про власну майбутню сім’ю. На думку М. Прихожан, уявлення про майбутню сім’ю в підлітковому віці пов’язані або з наслідуванням батьківської моделі сім’ї, або з прагненням «зробити все по-іншому». Образ сім’ї постає в психіці людини як відображення реального або ідеального (узятого з фільмів, книжок, тощо) сімейного життя. При цьому формується він не одразу, а в процесі особистісного розвитку, розширення репертуару поведінки, поступово збагачуючись. Адекватний образ сім’ї відіграє важливе значення у взаємостосунках між хлопцями та дівчатами, а також у готовності до подружнього життя. Він включає в себе сімейні ролі, особливості взаємостосунків, сімейні цінності, необхідні для створення сім’ї якості, уявлення про особистісні якості партнера.

Образ сім’ї, яку чоловік і жінка бажають побудувати, – одне із завдань, що стоїть на етапі проектування щасливої сім’ї. «Якою має бути моя сім’я?» – мабуть, саме таке питання ставить собі кожен юнак чи дівчина. Однак, за результатами досліджень, у переважній більшості образ сім’ї є неусвідомлюваним або несформованим (фрагментарним). Це означає, що людині важко пояснити, чому їй подобається саме цей представник протилежної статі, чому вона обрала його супутником життя, чому стосунки в парі складаються не так, як хотілося б. Як правило, у таких стосунках багато взаємних звинувачень, невиправданих очікувань, розчарувань у партнері. Іноді молодь взагалі не замислюється над цим. «Будемо разом, а там видно буде», – це приклад думок незрілої особистості. «Сядемо у сімейний човен, відштовхнемося від берега і попливемо…» А куди, що там буде, яка мета подружнього життя, які бажання молодят, чи узгоджені вони між собою, – про це мало хто думає на початку сімейного життя.

Саме в юнацькому віці бажано починати свідомо формувати образ майбутньої сім’ї, вільний від стереотипів, настанов з боку інших людей. Тобто людина має чітко розуміти, що саме для неї важливо в майбутній сім’ї, яким має бути її партнер, що можливе, а що недопустиме для неї в стосунках тощо. Якщо чоловік та жінка по-різному дивляться на світ, мають полярні погляди на життя, різну ієрархію цінностей, шляхи досягнення цілей, то їм буде важко порозумітися й визначити спільну стратегію творення сім’ї, виховання дітей, життєдіяльності в суспільстві. Результати психологічних досліджень демонструють, що щасливі в коханні пари мають передусім подібну структуру свідомості, тобто однакову структуру життєвих цінностей, особистісних прагнень, інтересів, соціальних орієнтацій і поглядів на життя.

Однак неможливо зрозуміти іншого без розуміння себе. Необхідно спочатку проаналізувати себе як майбутнього сім’янина, зрозуміти, над чим треба попрацювати для саморозвитку, а вже потім придивлятися до іншої людини. Оптимізм, позитивне ставлення до себе, до людей і навколишнього світу в цілому, а також самокритичність – дуже важливі й цінні якості, необхідні для побудови міцних сімейних стосунків. Крім цього, за результатами досліджень, чоловіки чекають від жінок проявів любові, мудрості, ласки, ніжності, піклування, емоційності, сердечності, сексуальності в сімейному житті. Жінки хочуть бачити чоловіків чуйними, ініціативними, масштабними, соціально реалізованими, чесними, матеріально благополучними, відповідальними, сильними, сексуальними. Отже, розвиток саме цих якостей є важливим для гармонійної взаємодії чоловіка і жінки в подружньому житті.

Необхідним є також усвідомлення важливості дружніх стосунків між чоловіком та жінкою в сім’ї. Адже друзі часто вміють без слів відчувати, розуміти та підтримувати один одного. Саме тому чуйність, терпимість, взаємоповага, довіра – основа щасливої сім’ї.

Образ сім’ї є керівництвом до дій, він виконує спонукальну функцію. Тому важливо, щоб людина перед тим, як створити власну сім’ю, мала чіткі уявлення про те, якою вона має бути. Якщо образи сім’ї в чоловіка та жінки, що планують поєднати долі, співпадатимуть, – це перший і найважливіший крок до щасливого життя. Саме тому обов’язковим є обговорення з майбутнім партнером питань, пов’язаних із мотивами і принципами створення сім’ї, з метою визначення точок дотику і розходження та подальшим знаходженням шляхів узгодження спільного образу сім’ї. Важливим є усвідомлення очікувань партнерів щодо прояву чоловічих і жіночих якостей у парі. Це дасть можливість розвивати свої найкращі риси, проявляти їх у стосунках з партнером та будувати щасливу сім’ю.

Особистісна зрілість не завжди співпадає з хронологічним віком. Часто можна зустріти дорослу людину з низьким рівнем критичності, несамостійну та безвідповідальну, яка в поведінці виявляє максималізм, непослідовність, низький рівень самоконтролю. У такому випадку говорять про прояви інфантилізму (дитячості) в поведінці. У підлітковому віці особистісна незрілість може виявлятися в здатності йти на будь-які вчинки заради визнання в колі однолітків, навіть якщо це суперечить власним поглядам і переконанням. Невиправданий ризик, вживання наркотичних речовин, тютюну, алкоголю тощо, порушення прав інших, ранні сексуальні стосунки часто пов’язані саме з бажанням «бути своїм» у певній групі. Однак така поведінка може негативно позначитися на всьому подальшому житті та зашкодити фізичному здоров’ю.

У психології та сексології вивчається інтимофобія – стан незрілої людини, яка не хоче створювати сім’ю. Такі чоловіки можуть мати різні стосунки з жінками, у тому числі й сексуальні, бути галантними, чуйними, уважними, турботливими, легко заволодівати жіночим серцем. Але створити родину для них – практично нереальне завдання. Іноді під впливом жінки, матері або оточуючих вони одружуються, але сім’я, замість того, щоб сприяти творчості та розвитку, стає для них тяжким обов’язком чи навіть тягарем. У такому випадку чоловік або несе цей тягар, або розриває подружні стосунки в пошуках іншої партнерки. Психічно незрілі чоловіки, як правило, створюють проблеми не лише в особистому, а й у суспільному житті.

Психічно ненароджені чоловіки та жінки беруться за непосильні для них справи, від чого страждають і вони самі, і всі, хто їх оточує. Якщо двоє психічно незрілих молодих людей намагаються створити сім’ю, то яких дітей вони народжують і виховують? Іншими словами, діти народжують дітей. Інтимофобія, або психічне ненародження, стає глобальною проблемою.

Фізичний і психічний розвиток особистості, з одного боку, підпорядковується загальним закономірностям, а з іншого, відбувається індивідуально. На психічний розвиток підлітка та його соціальне становлення впливає багато факторів, серед них провідне місце займають індивідуальні особливості, стиль та особистий приклад батьків у сімейному вихованні, наявність друзів, можливості та бажання самореалізації. Головним для саморозвитку є усвідомлення того, що будь-яку ситуацію можна використати з метою самопізнання, саморозуміння та розширення репертуару поведінки, тобто для особистісного зростання. Девізом, що ілюструє таку точку зору, може бути прислів’я: «Проблем у моєму житті немає, а є лише ситуації – приємні або корисні». Такий підхід дозволяє підлітку навчитися брати на себе відповідальність за все, що трапляється в його житті.

Особистісне зростання пов’язане з усвідомленням того, що саме потрібно змінити в собі, аби стати кращим. Багато людей переживають стан незадоволення своїм життям, відчувають внутрішню дисгармонію. Але при цьому не розуміють, що якість життя людини залежить передусім від неї самої. Ідеалом різнобічно розвиненої людини є гармонійна особистість. Гармонійні відносини між особистістю і світом означають гармонію між тим, чого особистість вимагає від інших, і тим, що вона може й повинна дати їм. Гармонійна людина – це людина, що перебуває в єдності зі світом, людьми й сама із собою. При цьому особистість набуває гармонійності не у зв’язку з розвитком усіх її рис, а внаслідок вдосконалення тих здібностей, які роблять змістовнішими її життя і діяльність.

Із психологічної точки зору, психічне народження включає три етапи:



  1. Етап вирішення родових завдань і побудови гармонійних стосунків із батьками і родичами. Ставши самостійним, не слід розривати стосунки з родом.

  2. Етап соціальної реалізації. Для чоловіка це означає набуття професійних (спеціальних) знань, умінь і навичок, що дозволяють матеріально забезпечити як своє життя, так і життя своєї сім’ї. Для жінки цей етап полягає в засвоєнні знань, умінь, навичок з питань організації родинного життя, ведення домашнього господарства, готовності стати матір’ю і виховувати дітей. То значить, соціальна реалізація жінки полягає у веденні домашнього господарства й готовності бути матір’ю? Ні, це не так. Соціальна реалізація жінки може проявлятися в усіх сферах життя, але найповніше й найефективніше вона виявиться з появою інтуїції. У результаті кожен крок у житті мудрої жінки стає творчістю.

  3. Третій етап психічного народження полягає в якнайповнішому розкритті чоловічих і жіночих якостей.

По-іншому можна сказати, що психічна зрілість – це відповідність між психікою та віком людини.

В народі кажуть: «Жінками народжуються, а чоловіками стають». Справді, жінки від народження володіють більшістю жіночих якостей, які вони розвивають та вдосконалюють протягом свого життя. Чоловіки більшість своїх якостей набувають (або не набувають) у результаті виховання батьками та оточенням – у родині, школі, ВНЗ, суспільстві, а згодом і у власній сім’ї.

Останнім часом часто можна почути від жінок такі скарги: «Хіба можна зараз зустріти справжніх чоловіків? Вони позникали!». На жаль, слід визнати: дійсно, побачити сьогодні справжні чоловічі якості (силу, хоробрість, волю, чесність, доброту, великодушність, творчість, самореалізацію) дуже важко, а зустріти всі ці якості в одному чоловікові здається практично неможливим завданням.

Насправді зовсім не складно навчитися, навіть без знань із психології, за зовнішніми ознаками визначати психічну зрілість людини. Це дозволить зрозуміти, хто знаходиться перед вами, з ким ви маєте справу. Але спочатку слід зазначити ще одну дуже важливу обставину: визначити психічний вік іншої людини не дуже складно, набагато важче побачити ознаки незрілості в самому собі. Невипадково говорять: «У чужому оці порошину бачиш, а в своєму пенька не помічаєш». Не треба забувати, що світ починається саме з вас. Якщо людина сама ще не зріла й не усвідомлює цього, то який сенс, що вона бачить незрілість в інших? Психічно незріла людина буде постійно стикатися саме з такими людьми. Уникнувши зустрічі з однією, вона обов’язково зустріне іншу незрілу особистість. Подібне притягується до подібного. Насамперед треба зайнятися своїм розвитком. Як кажуть у народі: «Не замітай чужої хижі – дивись, чи твоя заметена». Хочеш змінити світ – почни із себе. А психічно зрілу, розвинену людину завжди оточують гармонійні люди.

Дорослу дитину, дорослого підлітка, дорослу молоду людину можна відрізнити від дійсно зрілої людини завдяки відповідним дитячим, підлітковим, юнацьким проявам: підвищена емоційність, вразливість, недостатня відповідальність (або безвідповідальність), непослідовність, агресивність, максималізм, показовість тощо.

Незрілий чоловік, як правило, нереалізований у соціумі: у нього може бути складне фінансове становище, або проблеми із сім’єю, або і те, й інше. У гіршому випадку незрілі чоловіки та жінки потрапляють в ігрову, алкогольну чи навіть наркотичну залежність. Сексуальні збочення, гомосексуальні нахили, фанатизм у будь-якому прояві – теж походять від незрілості. Незрілі чоловіки люблять різні «іграшки»: зброю, прикраси, супермодні телефони, годинники і т. п. Вони намагаються підмінити внутрішній світ зовнішнім антуражем.

Психологи називають таких чоловіків спеціальними термінами. Найбільша група має назву «Вічно в пошуках». Ці чоловіки все життя шукають жінку, улюблену справу, гроші, ставлять якісь цілі й не досягають їх, ніяк не можуть визначитися в житті. Такому чоловікові важко оцінити всю суть і переваги того, що він має тут і зараз, а значить, і відповідно цінувати жінку й узагалі життя.

Психічно незріла людина у будь-якому віці залишається неадекватною і їй досить важко приймати правильні рішення.

А що ж значить психічна зрілість для жінки? Поряд із психічно зрілою жінкою завжди буде і зрілий чоловік, тому що вона своїм коханням допомагає юнакові ставати справжнім чоловіком, не принижуючи при цьому його гідності, а дуже тонко й мудро допомагаючи чоловікові й тим самим допомагаючи собі.

Загалом ці процеси тісно взаємопов’язані. Але все-таки відсоток психічно незрілих жінок менший, ніж чоловіків. Очевидно, це пов’язано з тим, що жінки часто дозрівають під час пологів. Процес пологів – надзвичайно потужний психічний, фізіологічний, психоемоційний процес, у результаті якого жінка, як правило, стає зрілою. Цим і пояснюється, що жінки часто краще за чоловіків включаються в життєву діяльність.

Багато з того, що говорилося про психічно ненароджених чоловіків, відноситься і до жінок. Але в цьому контексті слід зазначити й таку важливу якість, як жіночність. Саме жіночності, як правило, і не вистачає психічно незрілим жінкам. Дівчата часто занадто рано виходять заміж, «перескакують» через ступінь психічного становлення (дозрівання) жінки і стають відразу матерями. Швидка, відразу після весілля, а то й до неї, вагітність, відсутність поруч психічно зрілого чоловіка, відсутність позитивних прикладів у сім’ї і в суспільстві – усе це призводить до того, що молода незріла жінка стає матір’ю не лише для дитини, а й чоловіка.

Жінки, котрі виявляють надмірні почуття, гіперопіку до своїх дітей є психічно незрілими. Це явна ознака. Часто через багато років, коли діти підростають, у жінки відбувається психічне народження, і тоді на цьому ґрунті відбувається конфлікт із психічно незрілим чоловіком. Чоловік-дитина перестає задовольняти зрілу жінку. І починаються страждання, пошуки, розлучення…

Нерідко і чоловіки дозрівають у певному віці. Це може відбуватися завдяки активному громадському життю, через взаємодію зі зрілими жінками. А вдома дружина, як і раніше, грає роль «матусі», і вона стає йому нецікавою.

Конфлікти психічно зрілих особистостей із незрілими, як правило, мають руйнівний характер. Їх можна вирішити лише через психічне народження партнера або через його заміну. Тому зустрічається так багато розлучень (кількість розлучень до кількості зареєстрованих шлюбів в Україні з року в рік коливається близько 60 %), і так багато повторних шлюбів.

У різних людей процес психічного становлення проходить у різний час, а може проходити і в декілька етапів, які розтягуються на все життя. Час входження в цей процес теж індивідуальний. Дехто дуже рано вступає в зрілий стан. Коли молода людина рано розпочинає самостійне життя, стає незалежною від батьків, то й психічне дозрівання відбувається швидко. Разом із тим, досить часто батьки не відпускають дітей до самої своєї смерті, і діти так і залишаються психічно незрілими.

Для орієнтування можна визначити деякі терміни. Бажано завершити основний етап психічного становлення до двадцяти семи років. До цього часу людині світ іще дає «аванси», а після вже починає потроху запитувати: чому ти ще не став зрілим? У результаті в житті людини можуть виникати різні труднощі, розчарування, проблеми, хвороби. І з кожним роком запит, чому людина не вступає в зрілу пору, зростає.

Для того щоб вирішити завдання психічної зрілості, передусім потрібні чесність і бажання. Слід особливо відзначити, що відвертість і відкритість перед самим собою, а також у відносинах з людьми, особливо з близькими, є найважливішою якістю зрілої людини. Разом із тим, якщо людина стає на цей шлях, їй необхідно розвивати в собі й інші якості.

Існує багато різних думок щодо характеристики зрілої особистості. Більшість дослідників показниками особистісної зрілості вважають:



  • здатність вчитися, при цьому людина ефективно використовує власні знання і здібності, а також досвід інших людей, що приносить користь багатьом;

  • у житті людини набуває великої цінності не кількість, а якість;

  • для неї праця – один зі способів розкрити себе, тому вона інтенсивно, цілеспрямовано та із задоволенням трудиться;

  • любов до себе – не просто слова, а основа життя;

  • гнучкість й не категоричність у судженнях;

  • людина цінує своє тіло і займається розвитком свого здоров’я, розуміє значення природи;

  • взаємовідносини чоловіка і жінки є невід’ємною частиною її життя;

  • пара, родина, рід для неї – не просто загальноприйняті категорії, а важливі складові її світогляду;

  • людина усвідомлює завдання свого життя й починає виконувати їх;

  • вона відповідальна за своє життя, життя оточуючих та поважає навколишнє середовище;

  • здатність до активної участі в житті суспільства;

  • здатність до психологічної близькості з іншими людьми;

  • можливість конструктивно вирішувати різні життєві завдання на шляху до повноти самореалізації;

  • мудрість;

  • самоприйняття;

  • здатність до самопізнання, досягнення і підтримання радісного та доцільного життєвого рівня;

  • почуття гумору;

  • наявність позитивної та щасливої життєвої філософії;

  • повага до прав і свобод інших людей.

Таким чином, особистісна зрілість включає соціальну, моральну, світоглядну та професійну зрілість людини як свідчення її можливостей ефективно та радісно здійснювати власну життєдіяльність. В основі життя зрілої особистості лежить любов і повага до себе та інших, відповідальність, чесність, мудрість, постійне прагнення до саморозвитку, внутрішня свобода.

Після завершення першого етапу особистісної зрілості людини наступають інші. Розвиток нескінченний! Разом із тим, пізніше, бажано до психічної зрілості, до психічного стану додати ще й духовну складову. Невипадково вік тридцять три роки називають віком розкриття мудрості.

Мудрість – це розум, наповнений любов’ю!

У цілому ж, друга зрілість настає тоді, коли людина виконала завдання зрілої людини, усвідомила завдання другої зрілості й готова їх виконувати.

Друга зрілість – це період набуття найбільшого духовного досвіду і ще більшої мудрості. Минає гонитва за миттєвими цінностями, людина більш зважено підходить до оцінки ситуації, що склалася, до своїх вчинків.

Духовна зрілість – це час особистісного зростання, можливість займатися улюбленою справою й освоєнням духовних сфер, період розкриття тих своїх талантів, які з різних причин не були розкриті в попередні роки. У цьому віці людина все більше проявляє такі якості, як пізнання себе, формування свого світорозуміння. Її свідомість виходить на новий рівень. Їй остаточно відкривається сенс життя. Відходить категоричність як ознака відсталості та нестачі поваги й любові до себе і навколишнього світу. Мудрість остаточно стає основою життя. Нове не відкидається, а навпаки, проявляється все більше прагнення до нового і прийняття його (це ознака молодості духу). Радість життя разом із мудрістю стає подвійною основою існування. Людина в повній мірі стає патріархом роду, його мудрістю, совістю, духовним наставником і визначає шлях розвитку роду, народу, людства.

А за другою зрілістю особистості настає третя, потім четверта і т. д.

Практична робота

Дискусія, пов’язана з проблемами дорослішання.



Мета: Усвідомлення учнями важливості психічної зрілості чоловіка та жінки як необхідної умови для створення щасливої сім’ї.

І. Питання до обговорення:

  1. Чи ми можемо говорити про те, що поєднання фізичної зрілості, психічної та особистісної – шлях до гармонії? Поясніть, будь ласка, свою думку.

  • Сформулюйте ознаки особистісної зрілості.

  • Чи є у вашому оточенні людина з яскраво вираженими ознаками особистісної зрілості?

  • Чому б ви хотіли у неї навчитись?

  1. Чому особистісна зрілість дає можливість ефективно здійснювати власну життєдіяльність?

  2. Які показники особистісної зрілості, на вашу думку, найлегше розвинути в собі та виявити, а які найскладніше? Чому?

  3. Дорослість у підлітковому віці, її особливості та вплив на подальше життя.

  4. Чому важливо створити свій власний образ майбутньої сім’ї?

  5. Підлітковий вік і виховання в собі якостей майбутнього сім’янина. Чи важливо це робити саме в цей віковий період?

ІІ. Основна частина. Попередньо вчитель нагадує учням про необхідність дотримуватися правил ведення дискусії, повагу один до одного. Під час дискусії бажаним є висловлення декількох учнів по кожному питанню. У разі необхідності вчитель коментує думки учнів, доповнює їх, задає уточнюючі питання, спонукає до більш відвертої розмови.

ІІІ. Підведення підсумків. Вчитель робить узагальнюючі висновки колективного обговорювання з теми дискусії.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка