Навчально-методичний посібник для студентів, викладачів та фахівців вищих навчальних закладів інтегрованого типу



Сторінка4/7
Дата конвертації11.04.2016
Розмір1.08 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

Таблиця 4




Забезпечення безбар’єрності освітнього середовища для студентів з вадами опорно-рухового апарату, які пересуваються на милицях чи візках


Територія
Умови безбар‘єрності

Зовнішній простір

Під’їздні шляхи та входи-виходи

  • Наявність майданчика перед будівлею для вільного пересування та маневрування інвалідних візків

  • Спеціально обладнаний вхід до приміщення: наявність пандуса, поручнів, козирка над пандусом (на випадок несприятливих погодних умов)

Автостоянка для автомобілів, керованих інвалідами

  • Ширина місця для паркування одного автомобіля не менше 3,5 м



Внутрішній простір

Аудиторії

  • Місця за першими рядами парт без стільців, призначені для під’їзду візка

  • Наявність вільної зони між рядами для під’їзду інвалідного візка

  • Наявність на партах панелей для підключення електричного обладнання
Бібліотека

  • Спеціальна конструкція стелажів в читальних залах, що дає змогу самостійного вибору літератури студентам-візочникам

  • Наявність вільної зони, необхідної для маневрування інвалідного візка

  • Наявність на столах панелей для підключення електричного обладнання

Ліфти та підйомники

  • Дотримання належних габаритів кабіни та ширини дверного отвору (не менше 80 см)

  • Підйомник у місцях перепаду рівнів висоти

  • Наявність вільної зони перед кабіною, необхідної для маневрування інвалідного візка

Коридори

  • Ширина коридору не менше 140 см для проїзду візка, не менше 70 см - для пересування з палицею

  • Достатня ширина дверних отворів (не менше 80 см)

  • Відсутність порогів

Приміщення санітарно-гігієнічного призначення (туалети)

  • Достатня ширина дверних отворів (не менше 80 см)

  • Відсутність порогів

  • Наявність вертикальних та горизонтальних поручнів

  • Достатня площа для маневрування візка

  • Розташування вимикачів світла на зручній висоті (не вище 1 м)




      1. Організація позааудиторної роботи студентів в Центрі

самостійної роботи студентів з особливими потребами
Важливе місце в організації навчального процесу для студентів з особливими потребами має самостійна робота, спрямована на засвоєння і оволодіння студентами навчального матеріалу у позааудиторний час. Самостійна робота студентів забезпечується технічними засобами, навчальною, довідниковою та методичною літературою, можуть надаватися також консультації викладачів.

В Університеті “Україна” створений Центр самостійної роботи студентів з особливими потребами (Центр) для надання студентам з інвалідністю спеціалізованої технічної, інформаційної та консультаційної підтримки, зокрема:



  • навчання роботі на комп’ютері та офісній техніці;

  • надання студентам з вадами зору можливості роботи на обладнаних синтезаторами мови комп’ютеризованих робочих місцях (зокрема, юриста, перекладача, оператора ПК, фахівця з інформаційних технологій);

  • надання доступу до офісного та адаптивного технічного обладнання (комп‘ютера, сканера, принтера, копіювального апарату, музичного центру, Брайлівської друкарської машинки, спеціалізованого магнітофону тощо) для сканування, читання та обробки навчальної літератури, прослуховування аудіозаписів лекцій, виконання самостійних практичних завдань тощо;

  • надання можливості користування медіатекою (альтернативною бібліотекою аудіо-, тифло- та електронних навчальних матеріалів);

  • надання психологічної підтримки (консультацій психолога);

  • надання допомоги у подоланні труднощів, що виникають під час навчання;

  • надання інформації щодо технологій та технічних засобів навчання студентів з інвалідністю.

Відомо, що оволодіння сучасними комп’ютерними технологіями відкриває нові можливості для незрячих людей. З метою навчання таких студентів роботі на комп’ютері та офісній техніці у Центрі працюють курси комп’ютерної грамотності, навчання на яких проводиться за методикою реабілітаційної комп’ютерної школи “Вікно в світ” (м. Київ). На комп’ютерах встановлено русифіковану програму мовного доступу для незрячих користувачів “Jaws”. Навчання студентів з вадами зору користуванню технічними засобами включає в себе теоретичні та практичні заняття, на яких студенти знайомляться з принципами роботи з відповідними пристроями, правилами їх використання, набувають практичних навичок самостійної роботи. План навчання передбачає:

  • 10 обов’язкових занять з вивчення основних операцій при роботі з комп’ютером (робота в групі);

  • додаткові заняття з оволодіння набору сліпим десятипальцевим способом (самостійна робота на клавіатурному тренажері);

  • оволодіння специфікою роботи на спеціалізованих комп’ютерних місцях (оператора ПК, юриста, перекладача);

  • отримання навичок роботи в Інтернеті;

  • навчання роботі з електронною бібліотекою.

В результаті опанування програми підготовки студенти з вадами зору мають можливість:

  • читати плоскодруковані тексти;

  • набирати та редагувати електронні тексти;

  • працювати з електронною бібліотекою;

  • використовувати матеріали з мережі Інтернет.

На заняттях обов’язково присутній лаборант, який відповідає за якісну роботу апаратури, а також тьютори-консультанти, які допомагають студентам.

Для студентів, які опанували технічні засоби та офісну техніку і можуть працювати самостійно, створені комп’ютеризовані робочі місця оператора ПК, фахівця з інформаційних технологій (підключене до Інтернету), юриста (оснащене комп‘ютерною бібліотекою Юрист-Плюс), перекладача з іноземних мов (оснащене програмою Prompt та словником ABBYY Lingvo).

У Центрі обладнано робочі місця для студентів з вадами зору (додатки 2-3), слуху (додаток 4), опорно-рухового апарату (додатки 5-6), створено постійно поповнювану медіатеку (додаток 7).



Медіатека (альтернативна бібліотека) - зібрання навчальної та художньої літератури, підручників, посібників, конспектів лекцій, довідників, методичного та ілюстративного матеріалу, які представлені у формі, адаптованій до потреб студентів з особливими потребами. Технічні засоби, необхідні для забезпечення функціонування медіатеки, наведені у табл. 5.

Її обладнано завдяки гранту від Міжнародного Жіночого Клубу м. Києва.

Для поповнення медіатеки постійно ведеться робота з перетворення плоскодрукованих матеріалів у електронний вигляд шляхом їх сканування або комп’ютерного набору. Іншим способом поповнення медіатеки є аудіо- та відеозапис необхідних навчальних матеріалів. Для відтворення інформації використовується сучасний музичний центр та спеціальний 4-доріжковий магнітофон. Адаптована література може бути надана студентам у плоско- друкованому вигляді, на CD-дисках чи дискетах, на аудіо-носіях.

Враховуючи специфіку навчання студентів з особливими потребами, в Центрі відкрито адаптаційно-консультаційний пункт.

В Центрі самостійної роботи проводиться науково-дослідна робота з розробки системи технічного, психологічного та індивідуального супроводу навчання студентів з особливими потребами, впровадження в навчальний процес спеціальних технологій навчання, проводиться аналіз потреб таких студентів, труднощів їх навчання та соціалізації, організуються семінари-практикуми для викладачів інтегрованих груп.
Таблиця 5

Технічні засоби медіатеки





Технічний засіб

Призначення засобу



Комп‘ютер

Для опрацювання навчальних матеріалів, представлених в електронному вигляді



Сканер

Переведення плоскодрукованих текстів та ілюстрацій в електронний вигляд



Принтер

Видрук навчальних матеріалів




Копіювальний апарат

Тиражування навчальних матеріалів, ілюстрацій, конспектів




Пристрій CD-RV

Запис та тиражування СD-дисків з електронними матеріалами




Електронна бібліотека

Зібрання електронних версій підручників, посібників, довідників, ілюстрацій та інших навчальних матеріалів для самостійного опрацювання



Аудіотека

Зібрання аудіо-версій підручників, посібників, конспектів лекцій, літературних творів для самостійного прослуховування



Музичний центр

Запис та прослуховування навчальних матеріалів, художньої літератури тощо на аудіо-носіях



Магнітола (4 доріжки)

Запис та прослуховування навчальних матеріалів, художньої літератури тощо на аудіо-касетах для студентів з вадами зору



Відеотека

Зібрання навчальних відео-матеріалів




Відеокамера


Для відеозапису лекцій, семінарів, тренінгів, ігрових навчальних матеріалів



Відео двійка чи відео-магнітофон з телевізором

Для перегляду лекцій, семінарів, тренінгів, ігрових навчальних матеріалів, навчальних та художніх фільмів



Комплекти тифлоілюстрацій та графічних зображень

Зібрання ілюстрацій (рельєфних та рельєфно-крапкових) до лекційного та навчального матеріалу



Рельєфнографічний принтер типу TIGER

Виготовлення ілюстрацій рел’єфно-крапковим способом




Пристрій для виготовлення графічних зображень типу PIAF

Виготовлення рельєфно-графічних матеріалів на термопапері


4.2.5. Індивідуальний (тьюторський) супровід
Тьюторський супровід – це індивідуальна форма підтримки навчання студентів з інвалідністю [34,88]. “Тutor” перекладається як опікун, піклувальник, репетитор, домашній учитель. Функції тьюторів визначаються в залежності від форми індивідуальної підтримки, нозології та групи інвалідності студента. Тьютори соціального спрямування допомагають студентам орієнтуватись в інформаційному та архітектурному просторі університету, конспектувати лекції, виконувати лабораторні роботи, опановувати незрозумілий навчальний матеріал, готуватись до залікової та екзаменаційної сесій, спілкуватись з викладачами та колегами по групі, вирішувати питання з адміністрацією. Тьютори технічного спрямування допомагають студентам з інвалідністю при користуванні технічними засобами навчання та офісною технікою, трансформують навчально-методичні матеріали в адаптовану до їх потреб форму.

Практично всім студентам з інвалідністю потрібна консультативна допомога різного типу. Тьютори-консультанти супроводжують навчання таких студентів від моменту зарахування до навчального закладу і до його закінчення, а інколи й після випуску.

Основне навантаження припадає на консультантів-координаторів з питань навчання студентів з особливими потребами, які працюють на кожному факультеті. До обов‘язків координатора входить ознайомлення студентів-першокурсників зі структурою університету, організацією навчального процесу, системою супроводу навчання, соціальною підтримкою, що надається студентам з інвалідністю. Координатор, здійснюючи оперативний зв‘язок між студентами та всіма службами університету (зокрема, з управлінням соціальної адаптації та реабілітації), допомагає вирішувати проблеми, що виникають у студентів з інвалідністю впродовж навчання. На посаду координатора призначається студент-старшокурсник, який має хороші організаційні та комунікативні здібності.

За потреби, для студентів-першокурсників (з тяжкими ураженнями зору чи візочників) тьютор-консультант організовує інструктаж з орієнтування в архітектурному середовищі ВНЗ. Він працює впродовж одного-двох тижнів перед початком навчального року, забезпечуючи адаптацію студентів до архітектурного середовища ВНЗ, аналізує бар‘єри, що можуть зашкодити їх навчанню. Потім тьютор передає зібрану інформацію, зауваження та побажання фахівцям управління соціальної адаптації та реабілітації, які відповідають за безбар‘єрність університетського середовища. Для надання такої допомоги можуть залучатися студенти спеціальностей соціального спрямування та кафедри дизайну, які спеціалізуються на безбар‘єрній архітектурі чи універсальному дизайні.

Послуги тьюторів-консультантів з навчальних дисциплін потрібні тим студентам з інвалідністю, у яких виникають труднощі із засвоєнням навчального матеріалу. Такими тьюторами теж можуть бути студенти-одногрупники, або студенти старших курсів тієї ж спеціальності. Тьютор-консультант з навчальних дисциплін повинен мати хороші знання і вміти пояснити навчальний матеріал відповідно до індивідуальних особливостей студента з функціональними обмеженнями.

Тьютор-консультант з користування технічними засобами допомагає студентам з інвалідністю навчитись працювати з комп‘ютерною та офісною технікою, іншим обладнанням та програмним забезпеченням Центру самостійної роботи студентів з особливими потребами та медіатеки. До обов‘язків такого консультанта входить також надання допомоги студенту з інвалідністю з трансформування навчального матеріалу в альтернативну, адаптовану до його потреб, форму. Таким тьютором може бути штатний співробітник Центру самостійної роботи чи студент-волонтер, можливо тієї ж нозології інвалідності, який вже опанував ці технічні засоби. Тьютор-консультант з користування технічними засобами (бажано, студент-старшокурсник одного з технічних факультетів), має добре знатися на технічному обладнанні Центру самостійної роботи та медіатеки, програмному забезпеченні та мати досвід самостійної роботи у Центрі.

Послугами тьюторів - записувачів можуть користуватися студенти з вадами зору, слуху та ДЦП, яким з певних причин важко самостійно конспектувати лекційний матеріал. Таким тьютором бажано призначати студента тієї ж групи, в якій навчається й студент з інвалідністю. До обов‘язків тьютора-записувача входить ретельне конспектування під час лекційних та практичних занять і тиражування навчального матеріалу. До тьютора-записувача висуваються дві вимоги: розбірливий почерк та акуратне ведення конспекту.



Тьютори-сурдоперекладачі залучаються для полегшення спілкування студентів з вадами слуху з іншими людьми поза навчальним процесом. Зокрема, вони залучаються для вирішення питань з посадовими особами навчального закладу, під час культурно-масових заходів, подорожей, благодійних акцій та інших моментів соціального життя студентів. Тьютори-сурдоперекладачі, з числа волонтерів соціальної служби студентів, опановують сурдопереклад на курсах, за допомогою фахівців управління соціальної адаптації та реабілітації. Бажано, щоб така група тьюторів готувалась з числа студентів факультету соціальних технологій, які зможуть широко використовувати досвід цієї роботи в подальшій професійній діяльності.

Для підготовки аудіо-записів навчального матеріалу та зачитування вголос текстової інформації за потребою сліпих студентів залучаються тьютори-начитувачі. До підготовки аудиозаписів залучаються студенти гуманітарних спеціальностей з хорошим знанням української мови, чіткою дикцією, м‘яким і виразним голосом. Для зачитування текстів можна залучати студентів-одногрупників, які орієнтуються в навчальному матеріалі і можуть пояснити важкі місця тексту.

Оскільки проблема бар‘єрності освітнього середовища ще далека від вирішення, студентам з вадами зору, візочникам та деяким іншим може знадобитися допомога тьютора-супроводжувача. Супроводжувач не тільки допомагає таким студентам пересуватися в межах ВНЗ, він може, наприклад, доставити необхідні книги з бібліотеки, ксерокопіювати чи віднести в адміністрацію необхідні документи, зробити телефонний дзвінок. Тьютором- супроводжувачем може працювати достатньою фізично сильна людина (для пересування візка), яка має навички соціальної роботи.

Оскільки тьютори опікуються проблемами людей з інвалідністю, вони повинні бути доброзичливими, співчутливими, обізнаними з особливостями функціональних обмежень студентів різних нозологій, мають пройти соціально-психологічну підготовку в школі тьюторів. Для організації роботи тьюторів повинні об’єднати зусилля кафедри, відділ спеціальних технологій навчання, управління соціальної адаптації та реабілітації, управління з виховної роботи та студентська волонтерська служба.



    1. Педагогічний супровід

В основі педагогічного супроводу навчання студентів з особливими потребами в інтегрованих групах лежить не тільки висока професіональна майстерність викладачів, але й глибоке розуміння ними особливостей психофізичного розвитку людей з різними типами інвалідності, індивідуальних потреб таких студентів, зокрема специфіки сприйняття ними навчального матеріалу. Викладач має володіти спеціальними педагогічними методами та сучасними технічними засобами навчання, навичками ефективної педагогічної взаємодії з інтегрованим студентським колективом.

Необхідність у педагогічному супроводі навчання студентів з інвалідністю виникає через консерватизм, низьку пластичність і недосконалість загальноприйнятих у ВНЗ традиційних навчальних технологій, які важко трансформувати до індивідуальних потреб таких студентів [19]. Крім того, у ВНЗ темп навчання, обсяг навчального матеріалу, кількість і складність завдань та вимоги викладачів значно вищі, ніж у школі, це й обумовлює потреби студентів з інвалідністю у додатковій увазі та допомозі педагогів. Педагогічний супровід передбачає створення умов для професійного та особистісного розвитку кожного студента, незалежно від його нозології, і тому потребує вдосконалення технологій і змісту навчання. Цей вид супроводу здійснюється впродовж всього періоду навчання студентів у ВНЗ.

Педагогічний супровід навчання здійснюють викладачі і куратори інтегрованих груп, які відповідають за фахову підготовку та виховання студентів. Багато педагогічних проблем виникають у викладачів через небажання деяких студентів повідомляти про свою інвалідність і про ті труднощі, що виникають у них в процесі навчання. Таке поводження може бути обумовлено, зокрема, прагненням виглядати рівними серед рівних, переоцінкою своїх можливостей, не поінформованістю щодо технічного забезпечення та індивідуальної допомоги, які може надати університет. Тому управління соціальної адаптації та реабілітації має повідомляти викладачів інтегрованих груп про наявність студентів з інвалідністю і про труднощі у сприйняті навчального матеріалу, які можуть у них виникати. Така інформація має бути повністю конфіденційною: викладач не має права зловживати нею, принижувати гідність студента, підкреслювати його інвалідність.

Педагогічний супровід тісно пов‘язаний з технічним, психологічним та соціальним супроводом, тому при його впровадженні потрібна участь фахівців відділу спеціальних технологій навчання, управління соціальної адаптації і реабілітації та управління виховної роботи.

З широкого спектру педагогічних технологій вищої школи найбільш ефективними для навчання студентів з інвалідністю є: інформаційні та креативні технології, застосування інтерактивних форм проведення занять, впровадження модульно-рейтингової системи контролю знань, дистанційні форми навчання, в тому числі через Інтернет тощо. Для студентів з інвалідністю особливого значення набуває організація самостійної роботи під керівництвом викладачів, яка повинна органічно поєднувати додаткове консультування з навчальних дисциплін, застосування адаптивних технічних засобів навчання, медіатеки (альтернативної бібліотеки), тьюторської допомоги.

Педагогічний супровід передбачає застосування індивідуального підходу до студентів з інвалідністю в умовах навчання в інтегрованому освітньому середовищі, що включає наступну систему заходів:


  • ознайомлення студентів з особливостями навчання у ВНЗ (сприйняття та конспектування лекційної інформації, підготовка до практичних, лабораторних та семінарських занять, організація самостійної роботи, форми контролю знань, складання заліків та іспитів тощо);

  • розробку (з урахуванням особливостей сприйняття навчального матеріалу студентами різних нозологій) спеціального навчально-методичного забезпечення, зокрема, опорних конспектів лекцій з виділенням основних інформаційно значущих фрагментів тексту, глосаріїв, методичних рекомендацій;

  • використання спеціальних технологій та технічних засобів для репрезентації навчального матеріалу в адаптованому до потреб студентів вигляді: вербальному, візуальному, звуковому, рельєфному, електронному тощо;

  • розробку і впровадження адаптованих форм контролю знань;

  • розробку індивідуальних програм та організацію індивідуального графіку навчання;

  • організацію самостійної роботи студентів, її технічне і методичне забезпечення (робота у Центрі самостійної роботи студентів з особливими потребами, користування бібліотекою та медіатекою, засвоєння методів самостійного аналізу, структуризації, обробки та фіксації інформації);

  • надання консультаційної допомоги для компенсації “пробілів” знань студентів з інвалідністю, проведення з ними індивідуальних та групових додаткових занять;

  • забезпечення наскрізності навчально-наукової роботи студентів: від рефератів, курсових робіт до дипломної роботи;

  • розвиток пізнавальної та пошукової активності, інтелектуальної незалежності студентів з інвалідністю.

На основі аналізу труднощів, з якими стикаються викладачі інтегрованих груп нашого університету [20-23] і зарубіжних навчальних закладів, можна виділили дві групи проблем. Перша група охоплює спільні проблеми навчання, притаманні студентам незалежно від їх нозологій, а саме:



    • низький рівень загальноосвітньої підготовки;

    • пробіли у знаннях з базових дисциплін;

    • уповільненість темпу сприйняття навчального матеріалу;

  • порушення концентрації уваги;

  • швидка втомлюваність, знижена працездатність;

  • несвоєчасне звернення по допомогу через низький рівень комунікативності, замкненість у собі, недовіру до оточуючих;

  • пропуски занять через підвищену вразливість до інфекційних захворювань.

Друга група проблем пов‘язана з типами функціональних обмежень студентів з інвалідністю, які описані у розділах 4.2.1-4.2.3. Викладаючи в інтегрованих групах, де навчаються студенти з інвалідністю, необхідно враховувати особливості сприйняття, засвоєння та відтворення навчального матеріалу цією категорією молоді.

Так, специфіка навчання незрячих та слабозорих студентів полягає в тому, що вся навчальна інформація (тексти лекцій, підручники, малюнки, графіки, таблиці тощо) мають бути підготовлені в альтернативній формі - в електронному вигляді або за Брайлем. На лекціях таким студентам необхідно створити всі умови для користування звукозаписуючою технікою та індивідуальними технічними засобами. При складанні іспитів та заліків викладач, по-можливості, має замінити письмові форми контролю на усні, чи дозволити використання комп‘ютера з синтезатором мови.

Працюючи зі студентами з вадами слуху, необхідно враховувати, що при виконанні ними письмових завдань можуть виникати певні складнощі через обмежений словниковий запас, невміння висловити свої думки у письмовій формі, велику кількість орфографічних помилок. При усних відповідях основні труднощі виникають через недостатню швидкість читання, нерозуміння абстрактних слів і виразів, контексту і, як часто трапляється, відсутність бажання читати вголос взагалі. Тому при роботі зі студентами з вадами слуху основну увагу необхідно звертати на активізацію візуального сприйняття та зорової пам‘яті, лаконічність та логічність викладання навчального матеріалу. Ключову роль у взаємодії викладача та нечуючого студента відіграє сурдоперекладач, від професіоналізму та підготовленості якого залежить якість навчання такого студента. Великою проблемою для всіх трьох учасників такого навчального процесу є відсутність дактильно-жестових словників спеціальних термінів з фахових дисциплін. Тому для підвищення якості фахової підготовки студентів з вадами слуху вкрай необхідно створити спільними зусиллями викладачів та сурдоперекладачів словники найбільш уживаних термінів для кожної спеціальності.

Практичні поради викладачам інтегрованих груп розроблено на основі досвіду роботи викладачів Університету “Україна”, порад іноземних фахівців, які працювали в університеті, та досвіду самих студентів з інвалідністю, наведені у додатках 8-9.

Слід також зазначити, що при організації навчання студентів з особливими потребами можна застосовувати весь арсенал відомих сучасних форм організації навчального процесу, зокрема кредитно-модульну систему, модульно-рейтингову систему оцінки знань, дистанційне навчання тощо [66].

Не можна забувати про таку важливу складову навчально-виховного процесу, як розвиток творчості студентів з інвалідністю. В нашому університеті працює Центр студентської творчості, в якому студенти з інвалідністю мають змогу розвивати свої таланти в інтегрованих колективах художньої самодіяльності. Великою популярність користується фестиваль творчості студентів з інвалідністю “Сяйво надії”, який проводиться за 11 номінаціями.
4.4. Психологічний супровід
Проблеми впливу інвалідності на психіку та особистісний розвиток людини досліджувались вітчизняними та зарубіжними вченими на основі комплексного підходу до медико-психологічних проблем людей з особливими потребами [4,7,25,35,37,39,42,45-49,57-58,62,67,71]. Теоретичні та практичні здобутки цих вчених були покладені в основу розробки психологічного супроводу навчання студентів з особливими потребами, тісно пов‘язаного з медичним та педагогічним супроводом навчання.

З урахуванням особливості складу студентів в університеті „Україна”, їх психологічний супровід розпочинається на етапі вступу до університету і продовжується до завершення навчання в університеті. Він тісно пов’язаний з педагогічним та соціальним супроводом і спрямований на підвищення ефективності навчання за рахунок вирішення психологічних проблем студентів, що заважають пізнавальній діяльності, а також набуття ними навичок, що покращують адаптацію до навчального процесу. Потрібно наголосити, що студенти з інвалідністю, незалежно від нозології, мають багато спільних психологічних проблем, які стримують процеси їх адаптації та інтеграції в освітнє середовище. В той же час, та чи інша хвороба та ступінь її вираженості привносять в життя людини свою специфіку, яку необхідно враховувати, тому підхід до кожного студента має бути індивідуальним.

Психологічна допомога студентам має бути комплексною і охоплювати всі сфери їх життєдіяльності.

Психологічний супровід включає:



  • психологічну діагностику студентів з особливими потребами з метою виявлення і вирішення проблем, які виникають в процесі їх інтеграції в освітнє середовище;

  • створення індивідуальних карт студентів на основі отриманих даних та розробка психологічної компоненти індивідуальних програм реабілітації;

  • надання психологічних консультацій для вирішення виявлених психологічних проблем;

  • проведення групової роботи: тренінгів, семінарів, психотерапевтичних груп з метою вирішення студентами психологічних проблем та набуття необхідних навичок для ефективної адаптації до умов навчання;

  • виявлення складнощів взаємодії студентів з викладачами, методистами та іншими працівниками університету, проведення семінарів і тренінгів, спрямованих на покращення взаєморозуміння та налагодження співпраці;

  • виявлення конфліктних ситуацій, що виникають у студентських групах та сприяння у їх вирішенні;

  • сприяння у подоланні студентами з функціональними обмеженнями негативного впливу своєї хвороби на процес навчання та соціалізації.

Особлива увага приділяється студентам перших курсів з метою їх адаптації до нової соціальної ситуації – навчання в інтегрованому ВНЗ та студентам-випускникам, яких необхідно готувати до виходу на ринок праці та пошуку роботи.

На базі попереднього психологічного тестування вступників та індивідуальних співбесід з першокурсниками формуються індивідуальні картки студентів з особливими потребами, в яких максимально враховуються особливості їх психофізичного стану, потреба у технічних засобах навчання, психологічній і педагогічній корекції.

Зі студентами проводиться як індивідуальна, так і групова робота. Індивідуальна робота включає психопрофілактичну і психокорекційну допомогу та надання психологічних консультацій (за зверненням). Таку роботу може проводити тільки кваліфікований психолог.

Для студентів з особливими потребами доцільно створити кімнати релаксації та кімнати емоційного розвантаження, що може підвищити ефективність навчального процесу.

Групова робота передбачає проведення психологічних тренінгів та семінарів, створення груп підтримки. Ця робота може проводитися в групах, що складаються виключно із студентів, що мають функціональні обмеження, чи у „змішаних” групах.



Перед студентами 1 – 2 курсів, які проходять процес адаптації до умов навчання у інтегрованому колективі, найбільш гостро постає проблема пристосування до нового, інколи малознайомого середовища ВНЗ, у якому має пройти значний відрізок їхнього життєвого шляху. Для таких студентів доцільно проведення наступних тренінгів:

  • тренінг розвитку життєвих цілей, який включає наступні блоки: особистісний, емоційний, комунікативний, сімейний, інтеграційний та блок соціальної активності;

  • тренінг впевненості у собі, в якому передбачається розвиток навичок вирішення конфліктів, вміння говорити „ні”, позитивно сприймати себе та інших людей, бути самим собою;

  • тренінг комунікативності, який крім своєї основної мети спрямований на формування та розвиток команди, почуття належності до групи, формування навичок кооперації, взаємосприйняття та розуміння, вміння допомагати іншим людям та приймати допомогу від них та ін.;

  • тренінг розвитку самопізнання, самосвідомості, самоповаги та саморегуляції;

  • тренінг розвитку інтелектуальних здібностей для підвищення зосередженості, концентрації уваги, покращення ефективності процесів мислення й пам’яті та інших навичок, що допомагають у процесі навчання;

  • тренінг подолання стресових ситуацій, що можуть виникати під час навчання в інтегрованій групі, що передбачає опанування основних стратегій подолання стресових ситуацій, методів релаксації, аутогенного тренування та ін.;

  • тренінг особистісного зростання;

  • мотиваційний тренінг та ін.

Не менш важливою є тренінгова робота і для студентів випускних курсів, коли вони постають перед фактом виходу на ринок праці. Проблеми випускників з інвалідністю пов‘язані з необхідністю залишити звичне студентське середовище з налагодженими зв‘язками, усталеним ритмом навчання і визначеними правами та обов‘язками і поринути у реальний світ, доросле життя, де самому потрібно вирішувати проблеми працевлаштування, будувати кар‘єру, боротися та відстоювати своє місце у житті. Слід відзначити, що саме на випускному курсі у студентів підвищується рівень депресії, тривожності, невпевненості у своєму майбутньому. Тому метою тренінгової роботи, що проводиться у Центрі розвитку кар’єри та підприємництва, має бути підготовка випускників до самостійного професійного життя. Для студентів випускних курсів рекомендується проведення наступних тренінгів:

  • тренінг розвитку життєвих цілей, який включає наступні блоки: особистісний, емоційний, комунікативний, сімейний, інтеграційний та блок соціальної активності;

  • тренінг впевненості у собі – для розвитку навичок вирішення конфліктів, вміння говорити „ні”, бути самим собою, для пошуку свого місця у житті (роботі);

  • тренінг партнерського спілкування;

  • тренінг прийняття рішень;

  • тренінг переконуючого впливу;

  • тренінг ведення ділових переговорів;

  • тренінг протидії чужому впливу;

  • тренінг продаж;

  • тренінг подолання стресових ситуацій, що можуть виникати при відмові прийняття на роботу, втраті роботи, непорозумінь з начальством та ін.

Крім адаптаційно-інтеграційних тренінгів для студентів з особливими потребами впродовж всього процесу їх навчання у ВНЗ дуже важливими і корисними є розвиваючі тренінгові програми, націлені на їх особистісний та фізичний розвиток :

  • тренінг сенситивності – вміння відчувати, поважати і враховувати почуття, думки та дії іншої людини;

  • тренінг креативності - розвиток власних творчих здібностей, уяви;

  • тренінг „Як подолати агресію та гнів?”;

  • танцювальний тренінг - тілесно-орієнтована терапія;

  • арт-терапія та ін.

Отже, з огляду на особливості індивідуального розвитку студентів з особливими потребами та їх життєвого шляху акцент у груповій роботі потрібно зробити на розвиток у них навичок спілкування, інтелектуальних здібностей, впевненості у собі, розвиток самосвідомості, самопізнання, самоповаги, саморегуляції, креативності та ін. Також особливо ефективними для них є танцювальна та арт-терапія, тренінг подолання стресових ситуацій та інші. Крім того, для цих студентів бажано впроваджувати різноманітні мотиваційні програми заохочення їх до успішного навчання та соціальної активності.

Слід зазначити, що при впровадженні тренінгових програм необхідно застосовувати диференційований підхід в залежності від спеціальності студентів. Наприклад для студентів факультетів соціальних технологій, філології та журналістики, правознавства та міжнародних відносин доцільно проводити тренінги комунікативності, сенситивності, тренінг ведення переговорів Для студентів факультету економіки та менеджменту краще проводити тренінги партнерського спілкування, продаж, ведення переговорів, впевненості в собі, тренінг переконуючого впливу та ін.

Інтегроване навчання студентів з ОП не обмежується лише їх присутністю в інтегрованих групах, оскільки інтеграція - це залучення, співжиття, співтворчість. Вона передбачає становлення і гармонійний розвиток студентської групи. Тільки в такій групі забезпечується розвиваючий ефект інтегрованого навчання для всіх членів студентської спільноти.

На початковому етапі формування студентської групи як колективу необхідно проведення професійними психологами консультацій, семінарів та тренінгів для підвищення кваліфікації викладачів та кураторів інтегрованих груп. Подібні заходи необхідно організувати для студентського активу, зокрема старост інтегрованих груп, студентських адміністраторів, лідерів студентського самоврядування. Така діяльність має забезпечити подолання відчуженості, підвищення групової згуртованості та міжособистісної сумісності, мінімізацію конфліктності, сприйняття вираженої індивідуальності студента з інвалідністю поряд з іншими студентами.
4.5. Соціальний супровід:
В сучасному суспільстві, яке все ще схильне сприймати людину з інвалідністю крізь призму негативних стереотипів, значна кількість людей звикла упереджено ставитись до них, вважаючи таких людей непрацездатними і неспроможними [70]. Це, безумовно, принижує людину з інвалідністю, не дає їй повірити в свої сили, в повній мірі розкрити і розвити свої таланти і здібності. Навчаючись у ВНЗ, молодь з інвалідністю стикається з різноманітними труднощами і перешкодами, які є віддзеркаленням неготовності суспільства в повній мірі подбати про таких людей, надати їм рівні можливості отримати якісну освіту. Відсутність рівних можливостей при отриманні освіти значно звужує життєві обрії людей з інвалідністю.

В Університеті “Україна”, головною метою якого є гармонійний розвиток особистості кожного студента, послідовно створюється атмосфера рівності, партнерства, взаємодопомоги і взаємоповаги. Відомий лозунг соціальних працівників “Допомогти людям домогти собі” [70] має безпосереднє відношення до організації соціальної роботи в нашому університеті.

Соціальний супровід навчання студентів з особливими потребами має забезпечувати виконання ними основних соціальних функцій, а саме навчання, працевлаштування, комунікації з людьми. Основною метою цього супроводу є забезпечення інтеграції студентів в університетське середовище, а втім – і в суспільство, забезпечення їх активного соціального життя, формування у студентів почуття власної гідності та поваги оточуючих до них, сприяння їх самоактуалізації, самовдосконаленню, їх повної соціалізації.

Інтеграція та адаптація особистості до соціального середовища значно складніший процес, ніж це може здатися на перший погляд [68,69,72]. Для забезпечення інтеграції студента з інвалідністю найціннішим є виникнення у нього відчуття комфортності, яке допомагає йому прийняти правила співжиття в колективі [19].

Для організації соціального супроводу необхідно створити “мережу підтримки” студентів з інвалідністю впродовж всього терміну їх навчання у ВНЗ. Першим кроком у створенні такої мережі є виявлення і аналіз проблем студентів з інвалідністю, які виникають у соціальному середовищі ВНЗ. При цьому визначаються індивідуальні потреби таких студентів у соціальному супроводі в залежності від їх нозології, рівня знань, матеріального становища, стану інтегрованості в суспільство, наявності практичних умінь і навичок, ступеню самостійності. Для кожного студента з інвалідністю має бути складена індивідуальна програма соціального патронажу, елементи якої безпосередньо пов‘язані з педагогічним, психологічним, тьюторським, реабілітаційним супроводом.

До соціального патронажу можуть бути залучені органи соціального захисту інвалідів, фахівці управління соціальної адаптації та реабілітації, куратори груп, координатори з питань навчання студентів з особливими потребами, студенти-тьютори, волонтери студентської соціальної служби.

Соціальний супровід розпочинається на етапі вступу до ВНЗ, як описано в розділі 4.1. Саме тоді з‘ясовується стан підготовленості до навчання, потреби і особливості майбутнього студента. На цьому етапі складається програма соціального патронажу студентів з інвалідністю і визначаються її виконавці.

Перші кроки студента з інвалідністю в університеті є найважчими. Незвичний ритм навчання, великий обсяг навчального матеріалу, інтегрований колектив, труднощі в орієнтуванні, архітектурна бар‘єрність і багато інших чинників можуть негативно впливати на морально-психологічний стан першокурсників. Саме на цьому етапі найбільш ефективною підтримкою є соціальний патронаж студентів з інвалідністю.

Специфіку соціального супроводу студентів з інвалідністю в значній мірі визначає характер їх захворювання. Наприклад, студентам з сенсорними вадами може бути важко переміщатися по університету, знаходити потрібні аудиторії та службові приміщення, отримувати необхідну інформацію. Їм потрібна допомога тьютора-консультанта з орієнтування, аби ознайомитися з територією університету та освоїтися у його приміщеннях. Такі тренування, особливо для незрячих студентів та візочників, повинні відбутися до початку занять, оскільки пізніше це буде ускладнюватись через брак часу та велику кількість людей на території ВНЗ. За потребою студентів їм може надаватися план-карта приміщень університету.

Ключовим моментом соціального супроводу є організація роботи школи тьюторів (координаторів, записувачів, супроводжувачів, консультантів з навчальних дисциплін, сурдоперекладачів, інструкторів з орієнтування), які надалі будуть здійснювати повсякденну підтримку студентів з інвалідністю. До організації такої школи доцільно залучити досвідчених викладачів кафедр соціальної роботи і психології, фахівців управлінь соціальної адаптації та реабілітації і виховної роботи. Студенти-тьютори незалежно від їх спеціальності, мають набути в цій школі певних навичок соціальної роботи, основ медичних знань, пройти психологічні тренінги.

В сучасних ринкових умовах багато людей з інвалідністю опинились у скрутному матеріальному становищі. Тому надання матеріальної допомоги таким малозабезпеченим студентам є одним з найважливіших завдань соціального супроводу. Студентів з інвалідністю, які навчаються у державних ВНЗ, за законодавством України [73-76] підтримує держава за рахунок бюджетних коштів. На жаль, для недержавних ВНЗ це питання не вирішено, тому їх студенти вимушені звертатись до різних фондів та громадських організацій інвалідів чи шукати спонсорів. В Університеті “Україна” малозабезпечені студенти з інвалідністю навчаються за рахунок Київської міської державної адміністрації (програма “Турбота”), Фонду соціального захисту інвалідів України, деяких інших фондів.

Одним з видів матеріальної допомоги може бути матеріальне заохочення студентів з інвалідністю за успіхи у навчанні, науковій роботі та громадському житті (надання іменних стипендій, премій, цінних подарунків, путівок тощо). Таке стимулювання має велике значення для виховання студентів.

Дуже важливою складовою соціального супроводу є залучення студентів з інвалідністю до активної участі у соціальному житті університету. Вибори таких студентів до органів студентського самоврядування, профспілкового комітету, залучення старшокурсників до тьюторської діяльності та інші заходи є ознакою довіри і поваги до студентів з інвалідністю, впевненості в їх силах, визнання їх рівними серед рівних.

Участь студентів з особливими потребами у роботі громадських організацій інвалідів, зокрема, студентських підвищує їх самостійність, зміцнює активну життєву позицію, сприяє згуртованості у вирішенні спільних проблем. Так, за ініціативою студентів Університету “Україна” створено Всеукраїнську громадську організацію студентів-інвалідів “Гаудеамус”, яка об‘єднує 19 осередків, що діють у більшості регіонів України. Організація сприяє розвитку інноваційної освітньої діяльності в галузі навчання студентів з інвалідністю, вирішенню проблем їх навчання та виховання (додаток 10).

Наявність фізичних вад не є перешкодою для розвитку талантів і творчих здібностей студентів. Тому їх необхідно ширше залучати до участі в різноманітних гуртках художньої самодіяльності, творчих майстернях, до культурно-масових заходів, зокрема, конкурсів, фестивалів, виставок, концертів.

Для розвитку і покращання комунікативних здібностей студентів з інвалідністю дуже ефективною формою роботи є не тільки проведення спеціальних тренінгів, а й організація вечорів знайомств, відпочинку, клубів-кафе для спілкування та дискусій.

Треба враховувати, що люди з інвалідністю часто відчувають більше довіри один до одного. Тому доцільно залучати студентів-старшокурсників, які вже адаптовані до навчання в інтегрованому колективі, для консультаційної допомоги першокурсникам тієї ж нозології. Така консультаційна служба могла б здійснювати телефонний патронаж студентів, які навчаються за заочною чи дистанційною формою навчання, але ізольовані від соціуму і мають обмежене коло спілкування.

Дуже складною проблемою для студентів з інвалідністю є працевлаштування, без якого неможливо вважати завершеним процес їхньої інтеграції в суспільство. Для вирішення цієї проблеми необхідно готувати студентів в Центрі розвитку кар‘єри та підприємництва до виходу на ринок праці, організувати студентську біржу праці, яка сприяла би тимчасовій і постійній зайнятості студентів і випускників з інвалідністю.

Невід‘ємною складовою соціального супроводу є запровадження елементів доброчинної роботи, організація благодійних акцій для підтримки студентів з інвалідністю, пошук спонсорів для забезпечення їх технічними засобами навчання і реабілітаційним обладнанням, візками, транспортом, надання гуманітарної допомоги.

Можна сподіватися, що в процесі здійснення глибоких соціально-економічних реформ нашого суспільства держава зробить суттєві практичні кроки у розв‘язанні гострих соціальних проблем, зокрема, людей з інвалідністю, і буде надавати адресну підтримку для здобуття вищої освіти всім студентам з інвалідністю, незалежно від типу власності навчального закладу.



4.6. Професійна адаптація та реабілітація
Основними передумовами успішності людини з інвалідністю на ринку праці є освіта (особливо вища) та соціальна реабілітованість. ХХІ століття не тільки розширює можливості для освітньої діяльності, а й висуває нові вимоги до якості освіти. Насамперед, це пов’язано з модернізацією системи освіти в Україні, важливою умовою якої є поєднання навчання, науки та практики. Якість освіти визначається не тільки сумою знань, оцінених високими балами, але й вмінням використовувати ці знання, практичними навичками, набутими під час практики, стажування чи науково-дослідної роботи студента. Крім цього, дуже важливим для студентів є розуміння ринкових відносин, економічні знання та підприємницькі навички. Тому однією з найважливіших складових системи супроводу навчання студентів з інвалідністю є професійна реабілітація таких студентів.

В Університеті „Україна” професійна адаптація та реабілітація студентів впроваджується за трьома напрямками. На перших курсах навчання передбачається можливість набуття студентами робітничих професій за обраною спеціальністю. Так, наприклад, студенти автомеханічного відділення вже на 1-2 курсах можуть отримати професії слюсаря-складальника та автомеханіка, студенти кафедри видавничої справи та редагування – професію оператора комп‘ютерного набору, студенти кафедри побутової електронної апаратури – електромонтажника, студенти кафедри фізичної реабілітації – масажиста, студенти кафедри обліку і аудиту - бухгалтера. Для студентів з інвалідністю це дуже важливо: якщо навчання у ВНЗ видасться для них занадто важким, чи якщо з певних причин виникне необхідність взяти академвідпустку, у них вже буде реальна професія, з якою можна виходити на ринок праці.

Другий напрямок професійної реабілітації – це участь студентів у роботі студентських навчально-науково-виробничих підрозділів (СННВП), які створюються на факультетах за напрямками підготовки фахівців і є новою, сучасною формою підготовки висококваліфікованих кадрів [77]. Основним завданням СННВП є отримання студентами практичної підготовки шляхом залучення їх до реальної роботи за обраним фахом. Технологія навчання в СННВП органічно поєднує навчальний процес, наукову роботу, виробничу практику, надає можливість студентам закріпити отримані теоретичні знання за обраною спеціальністю, набути практичних навичок своєї майбутньої професії. СННВП можуть мати різні форми: юридичної клініки, наукової лабораторії, інформаційно-консультаційного центру, конструкторського бюро, сервісної служби, видавничо-поліграфічного центру тощо. Фахове керівництво СННВП здійснюють досвідчені викладачі-наставники. В процесі розвитку СННВП на базі найбільш успішних структур, які вже набули певного досвіду роботи, мають постійних клієнтів, довели свою конкурентоспроможність і готові до виходу на ринок товарів і послуг можуть створюватись студентські підприємства. Участь в роботі СННВП і оволодіння професійними навичками значно підвищує шанси студентів-випускників з інвалідністю не працевлаштування чи, навіть, на відкриття власної справи. Слід відзначити, що діяльність СННВП може приносити неабияку користь не тільки його учасникам, які діють в імітаційному „внутрішньому ринку” університету, але й самому університету за рахунок надання послуг чи випуску продукції за помірними цінами (рис. 5).

Важливу роль при виході студента з інвалідність на ринок праці чи його переході до самостійної підприємницької діяльності відіграє Центр розвитку кар‘єри та підприємництва студентів. Це третій напрямок професійної реабілітації студентів з інвалідністю в умовах університету. Робота Центру передбачає психологічну, інформаційну та консультаційну допомогу студентам. Співробітники Центру допомагають студентам написати резюме, провести пошук вакансій на ринку праці, підготуватися до інтерв‘ю з роботодавцем. У план роботи Центру входить проведення тренінгів, ділових ігор, відео-інтерв‘ю, створення комп‘ютерної бази вакансій, відеотеки, надання послуг Інтернет.

Для тих студентів, які мають намір започаткувати власну справу, Центр організує підготовку з основ підприємницької діяльності.. Програма навчання передбачає теоретичні та практичні заняття і охоплює основні аспекти організації підприємництва: від реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності, планування та організації його роботи, ведення документообігу до складання податкових звітів. Практичні заняття проводяться у формі тренінгів із застосуванням сучасних кейсових технологій та ділових ігор. Кожний учасник має можливість змоделювати створення і діяльність власного підприємства при різних формах його організації та обраних системах оподаткування, ознайомитись з пільгами, що надаються підприємствам інвалідів.
4.7. Фізкультурно-спортивний супровід
Фізкультурно-спортивний супровід розпочинається з перших днів навчання в університеті. Основною метою фізкультурно-спортивного супроводу є формування фізичної культури молоді з інвалідністю, поліпшенню стану їх фізичного і психічного здоров‘я, фізичної підготовленості, підвищення мотивації до самовдосконалення, ведення здорового способу життя [78-81]. Виховним моментом такого супроводу є формування у студентів з інвалідністю свідомого ставлення до власного здоров‘я і прагнення до систематичних самостійних занять фізкультурою і спортом [82-84]. Впровадження системи фізкультурно-спортивного супроводу створює умови для включення студента в активну і ефективну рухову діяльність за індивідуальною програмою, яка передбачає консультування, корекцію, контроль і самоконтроль. Завдяки цьому до студентів повертається відчуття повноцінного життя, яке було втрачене в результаті травми або хвороби.

На першому етапі супроводу (рис.6) спільно з медичною частиною визначаються психофізичні характеристики студентів з інвалідністю із застосуванням тестів Кетела, Спілбергера-Ханіна, А. Басса та А.Дарки, САН, опитувальника Яна Стреляу [85]. Для підтвердження отриманих даних застосовується методика теппінг-тесту [85]. На основі обстеження складових особистості студента та рівня його фізичної підготовленості формуються групи студентів для занять фізичним вихованням: спеціальна медична група загальнофізичної підготовки, групи з окремих видів спорту (плавання, аквафітнесу, спортивних ігор, легкої атлетики тощо) та група спортивного удосконалення (інваспорт).

Для кожної з цих груп проводиться диференціація засобів і методів фізичного виховання з урахуванням типу і рівня захворювання студента. При цьому моделі занять розробляються з метою формування основних рухових умінь і навичок, послаблення наслідків функціональних обмежень і вад фізичного розвитку, сприяння підвищенню розумової працездатності.

За результатами досліджень, проведених фахівцями спортивного клубу університету[81], можна рекомендувати для студентів з вадами слуху такі види спорту: аеробіку, плавання:, аквафітнес, волейбол, баскетбол, настільний теніс, спортивну боротьбу, арм-рестлінг, атлетизм. Студентам з вадами зору доцільно запропонувати аеробіку, плавання, аква-фітнес, спортивну боротьбу. Студенти з вадами опорно-рухового апарату можуть займатися атлетизмом, арм-рестлінгом, настільним тенісом, аеробікою, плаванням, аквафітнесом.

Кожне заняття з фізичного виховання чи в спортивній секції починається з оперативної оцінки стану здоров‘я і фізичної працездатності студента з інвалідністю для обрання однієї з варіативних програм фізичного виховання чи спортивного тренування. Під час індивідуальної роботи у студентів формується впевненість у собі, у своїх силах, бажання самостійно займатися фізичним самовдосконаленням, вести здоровий спосіб життя. Контрольні вимірювання показників ще раз проводяться наприкінці заняття з фізичного виховання для експрес-оцінки їх результативності та ефективності.

Періодичне обстеження стану фізичної підготовленості студентів проводиться 1-2 рази на семестр. При цьому визначаються рівні фізичних якостей (швидкості, витривалості, сили, гнучкості, спритності), рівновага, вестибулярна функція, показники функції зовнішнього дихання, антропометричні показники [78,83,85,86] Таке обстеження допомагає коригувати індивідуальні програми занять з фізичного виховання чи занять спортом в залежності від динаміки фізичного розвитку і рівня фізичної підготовленості студентів.

На жаль на відміну від розвинутих країн Європи і США, де спорт, фізична культура і повага до власного тіла давно вже стали другою релігією, в Україні і досі фізкультурна освіта, зокрема студентів з інвалідністю, носить другорядний і досить пасивний характер. З шкільної лави люди з інвалідністю звикають до того, що їх звільняють від уроків фізкультури, занять спортом, що їм пропонують тільки лікувальну фізкультуру, але цей стереотип потрібно рішуче ламати. Необхідно формувати у студентів з особливими потребами і викладачів нову, цілісну систему знань про фізичну культуру і спорт, яка би включала засоби і методи фізичного виховання, методи розвитку фізичних якостей, методи навчання руховим діям, знання та уміння організувати здоровий спосіб життя та багато інших.

Така науково-практична робота досить активно розвивається в нашому університеті [81], де розроблено і впроваджується Концепція фізичного виховання студентів, в тому числі з інвалідністю. В Концепції втілено новий погляд на виховання фізичної культури студентів, у відповідності з нею навчається і виховується нове покоління молодих фахівців з фізичної реабілітації, озброєне сучасними знаннями з валеології, методів і засобів виховання фізичної культури, здорового способу життя людей з інвалідністю. Спортивний клуб Університету виступив ініціатором проведення І Всеукраїнських спортивних ігор серед студентів-інвалідів в 2004 році.



4.8. Медико-реабілітаційний супровід
Медико-реабілітаційний супровід є необхідною складовою системи супроводу навчання студентів з особливими потребами. Студенти з інвалідністю, як правило, мають знижений імунітет, підвищену вразливість до інфекційних захворювань, хронічні хвороби, супутні основному захворюванню. Тому постійний контроль стану їх здоров‘я, впровадження системи профілактичних оздоровчих заходів, реабілітаційно-відновлювальна допомога є необхідними компонентами цього виду супроводу.

Медико-реабілітаційний супровід передбачає:



    • організацію роботи медичної частини ВНЗ, а при віддаленості його факультетів - медичних пунктів в кожному з них;

    • надання невідкладної медичної допомоги;

    • проведення співбесід, аналіз медичних довідок та визначення стану здоров‘я абітурієнтів на етапі їх комплексної діагностики;

    • укладання договору з міською студентською поліклінікою на медичне обслуговування іногородніх студентів;

    • постійний контроль стану здоров‘я студентів, пропусків ними занять через хворобу, ведення медичних карт студентів з особливими потребами;

    • виявлення групи посиленої уваги серед студентів, розробка і впровадження індивідуальних реабілітаційно-відновлюваних програм для них (масаж, мануальна терапія, корекція статичного та рухового стереотипу, фізіотерапія, голковколювання тощо)

    • впровадження загальнооздоровчих програм, зокрема забезпечення студентів фіточаями, вітамінами, соками; організацію заходів, націлених на збереження та відновлення фізичного здоров’я студентів;

    • контроль за проходженням студентами флюорографічного обстеження та здійсненням профілактичних щеплень;

    • створення медико-реабілітаційного центру, здійснення медико-реабілітаційної допомоги, розробку індивідуальних програм фізичної реабілітації на основі рекомендацій МСЕК;

    • організацію наукових досліджень, розробку і впровадження сучасних програм реабілітації студентів, зокрема, арт-терапії, музичної та танцювальної терапії, лікувальної гімнастики;

    • організацію клубу здоров‘я і пропаганду здорового способу життя;

    • направлення студентів до санаторіїв, профілакторіїв, таборів відпочинку;

    • участь у формуванні груп з фізичного виховання;

    • медичне супроводження спортивних заходів та змагань.

    • підвищення кваліфікації викладачів та кураторів інтегрованих груп з надання невідкладної медичної допомоги та основ медичних знань щодо студентів з інвалідністю.

Практичний досвід організації медико-реабілітаційного супроводу у філіях та представництвах Університету “Україна” наведено у наукових збірниках [21-23,87].

Додаток 8.

Практичні рекомендації щодо інтеграції студентів з вадами зору
Що потрібно враховувати викладачам,

які працюють зі студентами з вадами зору

1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка