Навчально-методичний посібник для студентів, викладачів та фахівців вищих навчальних закладів інтегрованого типу



Сторінка2/7
Дата конвертації11.04.2016
Розмір1.08 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

Інтегрована форма навчання у ВНЗ передбачає спільне навчання студентів, які мають функціональні обмеження, з іншими студентами. Така форма навчання визнає за людьми з інвалідністю рівні права на отримання освіти і потребує здійснення політики рівних можливостей. Навчання та виховання студентів з інвалідністю здійснюються в інтегрованих групах, які можуть розглядатися як мікро-модель соціального середовища.

Інтеграція в освітнє середовище, а втім і в суспільство, допомагає молоді з інвалідністю отримати професію, самореалізуватися, досягти успіху в житті і кар'єрі, відчути себе особистістю, невід'ємною частиною суспільства [19].


Інтеграція студентів з особливими потребами у ВНЗ вимагає взаємної адаптації обох сторін: студентів, які здобули середню освіту у спеціальних школах, до нових умов навчання в інтегрованому середовищі і навчального закладу до потреб студентів з інвалідністю у спеціальних технологіях та засобах навчання, педагогічному, психологічному та соціальному патронаті.

Основою набуття вищої освіти є державні освітні стандарти, обов'язкові для всіх студентів, незалежно від стану їх здоров‘я. Тільки при такому підході до навчання людей з інвалідністю вони, як професіонали, надалі можуть бути конкурентноздатними на ринку праці.

Студенти з особливими потребами мають певні проблеми, які сформувалися в попередні періоди життя і навчання молодих людей і суттєво впливають на їх пізнавальну активність та інтеграцію в освітнє середовище. Серед них:


  • прогалини в знаннях,

  • труднощі у подоланні бар‘єрності оточуючого середовища, зокрема, освітнього;

  • труднощі у сприйнятті навчального матеріалу у загальноприйнятому вигляді;

  • знижена працездатність, підвищена втомлюваність та виснажливість, порушення концентрації уваги;

  • підвищена вразливість до інфекційних захворювань і в зв'язку з цим проблеми з відвідуванням занять;

  • низький рівень фізичної підготовки;

  • дефіцит комунікабельності;

  • недостатня орієнтація в соціумі, низька соціальна активність;

  • звичка до невимогливого, поблажливого ставлення, завищені уявлення про свої можливості;

  • низький рівень мотивації досягнення мети, відчуття втрати майбутнього;

  • низький рівень самоактуалізації, нерішучість, переважання інтровертності поведінки, низька самооцінка, нерозвиненість самоконтролю;

  • підвищена тривожність, вразливість, емоційна нестійкість, депресивні стани та багато інших.

Особливістю навчання студентів з інвалідністю в інтегрованому колективі є те, що сприймаючи їх як рівних, до них висувають такі ж вимоги з боку ВНЗ, як і до інших студентів. В інтегрованій групі не можна уповільнювати темп лекції, зменшувати кількість пар та їх тривалість, спрощувати чи скорочувати обсяг навчального матеріалу тощо, тому що це знижує якість фахової підготовки. Тому компенсувати функціональні обмеження, що впливають на якість навчання студентів з інвалідністю, і надати необхідну підтримку можна тільки шляхом впровадження системи супроводу їх навчання.

На етапі розробки системи супроводу навчання нас цікавили саме ті труднощі і проблеми, які заважають студенту сприймати навчальний матеріал, набувати фахових знань, брати участь у суспільному житті, всебічно розвиватись, тобто бути повноправним учасником навчального процесу.

Для оптимальної організації навчального процесу перш за все слід ураховувати і, по можливості, компенсувати труднощі сприйняття навчального матеріалу студентами з сенсорними вадами. При цьому важливим є чітке розуміння того, яким чином студенту зручніше сприймати цей матеріал (візуально, на слух, на дотик). Відповідно до особливостей сприйняття студентами зі значними порушеннями зору, слуху та опорно-рухового апарату навчального матеріалу, суттєвим чином відрізняються і методики викладання їм навчальних дисциплін.

Приймаючи на навчання людей з інвалідністю, ВНЗ мають вирішувати низку організаційних, технічних, психолого-педагогічних, методичних, соціальних та інших проблем, зокрема:


  • Створення безбар‘єрного архітектурного середовища;

  • Створення спеціалізованої матеріально-технічної бази;

  • Підготовка спеціалізованого навчально-методичного забезпечення;

  • Впровадження спеціальних інформаційних і навчальних технологій;

  • Адаптація викладачів та студентів до навчання в інтегрованих групах;

  • Урахування в навчальному процесі індивідуальних потреб студентів з інвалідністю;

  • Організація психологічної підтримки;

  • Формування в колективі толерантного ставлення до людей з інвалідністю, розуміння їх проблем;

  • Організація соціальної та медико-реабілітаційної допомоги.

Процес адаптації молоді з інвалідністю до інтегрованого середовища розпочинається в доуніверситетський період у рамках підготовчих курсів і продовжується на студентській лаві, в умовах реального вузівського навчання. Інтеграція стає для цих молодих людей головним завданням перших студентських років. Їм потрібно інтегруватися у навчальний процес з його режимом, формами навчання, системою контролю знань, познайомитися зі структурою університету; його традиціями, "вписатися" в життя факультету, у колектив студентської групи; пристосувати до ритму університетського життя і навчання свій організм, підтримуючи його працездатність, розкрити свої здібності і таланти.

При цьому доступність та безбар‘єрність освітнього середовища є необхідною умовою успішного навчання студентів з особливими потребами, в першу чергу для студентів з вадами опорно-рухового апарату, зору та слуху. Всі нові споруди, що будуються ВНЗ, чи орендовані ним приміщення повинні бути збудовані чи перебудовані з урахуванням потреб студентів з фізичними обмеженнями із застосуванням принципів універсального дизайну. Всі приміщення та аудиторії мають бути фізично доступними для студентів, незалежно від їх функціональних обмежень. Треба також забезпечити умови, за якими їм були б повністю доступні всі форми навчальних занять, освітніх послуг і соціально-культурного життя.
Таким чином, для інтеграції студентів з інвалідністю в освітнє середовище необхідно забезпечити вільний архітектурно-освітньо-комунікаційний простір, в якому вони можуть безпечно пересуватись, навчатись та спілкуватись.


  1. Міжнародний досвід підтримки навчання

студентів з особливими потребами
Підтримка навчання студентів з інвалідністю існує в усіх розвинених країнах світу. Вона розпочалась у відповідності до “Всесвітньої программ дій відносно інвалідів”, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН в її Резолюції 37/52 від 3 грудня 1982 року, і здійснюється згідно зі “Стандартними правилами забезпечення рівних можливостей для інвалідів” (Резолюція 48/96 від 20 грудня 1993 року) [1].

Перш за все, виконуються вимоги щодо безбар‘єрності університетських містечок (корпусів, гуртожитків та внутрішніх приміщень), студенти з інвалідністю забезпечуються технічними засобами навчання, допомогою консультантів чи асистентів, отримують психологічну, медичну та соціальну підтримку.

Так, наприклад, університети та коледжі Великої Британії [24-27] впродовж останніх років з дедалі більшим розумінням ставляться до потреб студентів з інвалідністю, створюють для них спеціальні умови, наймають в штат людей з інвалідністю як радників з питань підтримки таких студентів. У країні діє Національне бюро для студентів з інвалідністю - Скілл, яке надає людям з інвалідністю аналітичну інформацію про всі ВНЗ країни, консультативну допомогу з різних аспектів навчання, суспільного життя, обрання професії, працевлаштування, проводить конференції, видає публікації, веде науково-дослідницькі роботи, пропагує досягнення людей з інвалідністю, налаштовує зв‘язки між ними, здійснює лобіювання їх інтересів в процесі прийняття державних рішень, співпрацює з представниками громадських організацій інвалідів. Інформування щодо ВНЗ включає правила вступу до нього, види підтримки та пільг на навчання для людей з інвалідністю, правила надання грантів, державного страхування і грошових виплат. Скілл організувало для студентів безкоштовну телефонну лінію підтримки.

Кембриджський університет [25], що включає 31 інститут і більше 100 факультетів має досвід успішного навчання студентів та аспірантів з інвалідністю. В університеті працює Центр підтримки студентів з інвалідністю, в якому надаються поради та необхідна інформація стосовно послуг університету, організовуються індивідуальні візити до коледжів або факультетів. На сайті Центру розміщено всю інформацію стосовно підтримки людей з інвалідністю та “Путівник для абітурієнтів”, що також можуть бути надані у друкованому вигляді чи в аудіо-запису. Університет забезпечує студентів індивідуальними навчальними програмами, адаптованим до їх потреб житлом, за потреби наймає персонального асистента. При вступі до університету студент може обговорити з радником Центру питання розвитку своєї майбутньої кар‘єри.

В Оксфордському Університеті [25] діє Служба особливих потреб для студентів з інвалідністю, яка підтримує їх у процесі навчання. Студентів з вадами зору і дислексією університет забезпечує аудіозаписами лекцій. Комп`ютерна служба університету впровадила ряд системних технологій, включаючи екранне читання, збільшення текстів і вивчення програмного забезпечення. Для студентів, яким потрібні записувачі і начитувачі, існує штат працівників, з якого вони можуть обирати собі тьютора. Великою проблемою в Оксфорді є забезпечення архітектурної безбар‘єрності, оскільки університет розташовано в старовинних будівлях, які майже неможливо переобладнати. Але нові корпуси вже споруджуються з урахуванням сучасних архітектурних вимог.

Серед британських коледжів виділяються Коледж Св. Мартіна [25] та Трелоарський коледж [28]. У коледжі Св.Мартіна діє персоналізована система наставництва, що дозволяє абітурієнтам з інвалідністю легко влитися в університетське життя, дуже активно діє студентська служба, яка надає професійні та конфіденційні послуги і поради як перед вступом до ВНЗ, так і впродовж навчання. У Трелоарському коледжі, який знаходиться під патронатом Лорда-мера Лондона, навчається молодь з важкими проявами ДЦП. Цей коледж здобув світове визнання через вагомі досягнення в галузі навчання і реабілітації студентів з ДЦП, тут впроваджено найсучасніші технології і новітні технічні засоби навчання таких людей.

У Британії діє державна система матеріальної допомоги студентам з інвалідністю (МДСІ), яку надають місцеві управління освіти. МДСІ надається студентам ВНЗ, які проходять повний або частковий курс навчання, аспірантам, а також студентам Відкритого Університету та дистанційної форми навчання. Для отримання МДСІ студенти та аспіранти мають документально підтвердити, що їх функціональні обмеження чи стан здоров‘я впливають на процес навчання і потребують додаткових витрат для отримання рівного доступу до нього. МДСІ допомагає сплатити додаткові витрати протягом навчання і покриває витрати на немедичних персональних помічників (начитувачів, сурдоперекладачів, записувачів), необхідне обладнання, транспорт тощо.

Сума МДСІ визначається відділом освіти після тестування фахівцями потреб студента з інвалідністю, в результаті якого визначається, яке саме обладнання або інша підтримка йому необхідні, скільки це коштуватиме та куди потрібно звернутися, щоб це отримати. Обладнання, яке придбали студенти на кошти МДСІ, є їхньою власністю і залишиться у них. Сума МДСІ не залежить від доходів студента чи його родини.

Ліміт коштів МДСІ для студентів встановлено в такому розмірі:


  • кошти на спеціальне обладнання – до ₤ 4,255 на весь термін навчання

  • кошти на немедичних помічників – до ₤ 10,755 на рік

  • інші кошти – до ₤ 1,420 на рік.

Для студентів, які проходять частковий курс (у тому числі дистанційний) та студентів Відкритого Університету:

  • кошти на спеціальне обладнання – до ₤ 4,255 на весь термін навчання

  • кошти на немедичних помічників залежно від обсягу курсу навчання

для 50% від повного курсу – до ₤ 5,378 на рік;

для 60% від повного курсу – до ₤ 6,453 на рік;



  • інші кошти – до ₤ 1,065 на рік.

Цікаво, що вік особи не впливає на право отримувати МДСІ. Навіть якщо студентам з інвалідністю виповнилося 50-54 роки, вони можуть отримати матеріальну підтримку за умови письмового підтвердження намірів працювати після закінчення ВНЗ. Такі студенти також мають право взяти позику на свої потреби та пов‘язані з навчанням додаткові витрати.



В університетах США [29-32], зокрема, у Південно-Ілінойському (м.Едвардзвіль), Олд-Домініонському - діє Служба підтримки інвалідів (СПІ), яка надає академічну, координаційну та консультаційну допомогу студентам, які мають вади здоров’я. Для того, щоб скористатися підтримкою СПІ, необхідно стати на облік у відділі роботи з інвалідами і надати необхідні папери, що відображають дійсний стан здоров’я студента і чітко визначають види необхідної йому допомоги. Після розгляду цих документів та проходження співбесіди, студент підписує Договір про надання підтримки. Фінансову підтримку для залучення студентом помічників (записувачів, начитувачів, тьюторів з навчальних дисциплін) може надати федеральне агентство з реабілітації.

Працівники СПІ надають консультації студентам-волонтерам та викладачам, які потребують додаткових знань для роботи з інвалідами. До обов‘язків СПІ входить також надання технічних засобів, консультативно-юридичної підтримки, неформальних консультацій, направлення студентів, за потреби, на медичне обстеження. Студенти звертаються до СПІ для вирішення певних побутових проблем, наприклад, встановлення в кімнатах телефонів з гучномовцем, додаткових звукопідсилюючих пристроїв та візуальної пожежної сигналізації.

У згаданих двох американських університетах діють клінічні, реабілітаційні та рекреаційні центри, майстерні для лагодження візків, центри інформаційних технологій та комп’ютерного навчання, служба перевезень студентів з вадами зору та опорно-рухового апарату, студентські центри відпочинку, туристичні центри. Бібліотеки повністю доступні для студентів з інвалідністю. Служба зайнятості займається підготовкою студентів до працевлаштування.

При Університеті Манітоба, м.Вінніпег (Канада) діє Служба Підтримки Студентів з інвалідністю, послугами якої безкоштовно можуть скористатися студенти будь-якої форми навчання. Звернувшись до працівників Служби, вони можуть отримати необхідну інформацію та замовити різноманітні послуги: екскурсію по студмістечку, допомогу у отриманні гранту або стипендії, допомогу на контрольних та іспитах. Студенти з вадами слуху можуть замовити сурдоперекладача, котрий супроводжуватиме їх не лише на заняттях, але і на додаткових зустрічах у межах студмістечка.

Детальна інформація про послуги Служби розміщена на сайті університету. Зокрема, студентів заохочують звертатися з будь-якими питаннями, пропозиціями чи скаргами щодо запропонованих послуг. Інформація Служби корисна не лише студентам, а й викладачам – на сайті розміщено посібник з порадами як зробити заняття більш доступними для студентів з особливими потребами, створити їм сприятливі умови при складанні іспитів.

Студентам-першокурсникам з інвалідністю, які ще не знайомі з послугами Служби, пропонують скористатися послугами менторів. Окрім того, адаптуватися до навчання їм допомагають студенти старших курсів.

В університеті Манітоба працює Центр академічної підтримки, де студенти та аспіранти з інвалідністю можуть домовитися про додаткові заняття з певних предметів. У першу чергу, це стосується студентів з труднощами у навчанні, яким можуть запропонувати альтернативні методи покращення їх академічних результатів (тренування комунікативних навичок, психологічне розвантаження, подолання конфліктів). Окрім цього студенти можуть звертатися до Центру за допомогою та порадами щодо оптимальної організації часу, методів покращення пам‘яті, написання рефератів, підготовки до іспитів тощо. В університеті діє Група підтримки студентів із психічними вадами, яка збирається щомісяця, при цьому теми для обговорень обирають самі студенти.

У Німеччині одним із найбільших є Університет м. Карлсруе [33-34], де навчається близько 30000 студентів і створено максимально сприятливі умови для студентів з інвалідністю. У 2001 році Карлсруе отримав звання міста з найсприятливішими екологічними умовами для дітей та юнацтва. До святкування свого 300-річчя в 2015 році Карлсруе вирішено перетворити в безбар‘єрне місто, сприятливе для проживання та навчання людей з особливими потребами. В першу чергу, проблемами безбар’єрності опікується мерія. Вже сьогодні на кожній туристичній карті міста нанесено всі місця, обладнані для інвалідів: паркінги, туалети тощо. Моніторинг доступності проводять самі студенти-візочники, які подають до мерії відомості про всі бар’єри, що потребують усунення.

Для абітурієнтів з особливими потребами існує спеціальна квота при вступі до університету. За бажанням, вони можуть звернутися до Центру по роботі зі студентами з особливими потребами, створеного у 1980 році. Фахівці Центру проводять співбесіди, виявляють рівень підготовленості до навчання, дають поради щодо вибору спеціальності, допомагають інтегруватися в групу, формують правильне уявлення про студентське життя, готують до подолання можливих труднощів і проблем, надають інформацію про індивідуальні технічні засоби навчання, в т.ч. джерела їх придбання та оплати, витрати на проживання, транспорт, тощо. Прийом абітурієнтів з інвалідністю до університету проводиться без іспитів, з урахуванням рейтингових оцінок, одержаних у школі (коледжі), за результатами співбесіди з професором.

Центр (через Інтернет) забезпечує кожного студента розкладом занять з повним описом корпусів та аудиторій, додержання в них вимог щодо безбар’єрності: наявність пандусу, спеціальних стільців, обладнаних туалетів, активних дошок, мікрофонів тощо. Якщо аудиторія не відповідає виду нозології студента - він звертається до Центру, і розклад занять змінюється.

Університет має великий досвід щодо організації навчання студентів з вадами зору. Центр по роботі з такими студентами створено у 1986 році. Центр наймає на роботу з числа студентів-старшокурсників тьюторів, котрі відповідають за виготовлення спеціалізованої літератури для кожного сліпого студента, здійснюють зв’язок з офіційними особами, вирішують усі можливі проблеми такого студента в період навчання. При вступі до університету сліпі студенти проходять двотижневий тренінг з орієнтування в студентському містечку під керівництвом досвідченого фахівця. Кожний незрячий студент забезпечується ноут-буком та комплектом спеціалізованої апаратури за рахунок фондів підтримки людей з інвалідністю. Інформацію про місцезнаходження фондів та правила оформлення документів Центр надає студентам на початку навчання.

Університет Карлсруе розпочинає роботу зі школярами з інвалідністю ще за 2 роки до їх випуску. Згідно з системою Bridge (Школа-Університет) фахівці Центру разом зі сліпими студентами виступають у школах з розповідями про університет, проводять „круглі столи” та дні відкритих дверей в університеті,

У Данії [35], після прийняття закону про спеціальну педагогіку, в 2000-2001 роках було започатковано нову систему підтримки студентів з інвалідністю. Мета цього закону - забезпечити студентам із фізичними або психічними вадами рівні з іншими студентами можливості для навчання за умови, що вони є громадянами Данії або мають аналогічні права, мають достатню освітню базу для навчання за обраною спеціальністю та академічно активні (не відстають від звичайних студентів більш як на 2 роки).

На жаль, не всі види освіти підпадають під новий закон, до того ж підтримка закінчується із отриманням ступеня магістра і не поширюється на аспірантів.

До того ж система отримання фінансової підтримки досить складна. Студент з інвалідністю має подати заяву до навчального закладу. Заклад, у свою чергу, направляє рекомендацію до Міністерства Освіти, яке приймає остаточне рішення. Рішення надсилають безпосередньо до закладу, який буде надавати підтримку. Фінансування відбувається за рахунок колективного (для всіх ВНЗ) гранту від Міністерства Освіти.

Допомогу, що надається у рамках “спеціальної педагогіки” можна поділити на такі групи:



  • консультування людини з інвалідністю ще до фактичного вибору освіти;

  • консультування щодо складання списку предметів (плану навчання);

  • надання додаткових технічних засобів (наприклад, комп’ютерні програми для сліпих та слабозорих, система підсилення звуку для слабочуючих, спеціальні меблі для людей з вадами опорно-рухового апарату тощо);

  • організація додаткових курсів;

  • допомога студентам, що мають проблеми у спілкуванні.

  • оплата сурдоперекладачів;

  • надання матеріалів на альтернативних носіях та у альтернативних формах;

  • надання обладнання, необхідного для навчання даного студента (власне, це є однією з умов його вступу).

Для отримання реабілітаційної допомоги датські студенти мають звертатися до соціальних служб з проханням підготувати “реабілітаційний план”, реалізацію якого фінансово забезпечує держава.

У Польщі проблеми вищої та професійної освіти для людей з особливими потребами вирішуються шляхом. створення спеціальних та інтегрованих навчальних закладів [35]. Піонером з надання освіти людям з особливими потребами є Підляшський університет (м. Седльце), де ще в 1989 році започатковано експеримент з інтегрованого навчання. Це було обумовлено тим, що польському суспільству бракувало толерантності, коли мова йшла про людей з особливими потребами [35], яких намагалися відокремити від суспільства. Вважалось, що такі люди не в змозі навчатися; що людям з особливими потребами освіта не потрібна - вони отримують гроші з соціального фонду і цього для них повинно бути достатньо. Цікаво те, що самі люди з вадами, а особливо їхніх батьки - поділяли таку точку зору.

Відкриття дверей Підляшського університету для молоді з особливими потребами передбачало їх повною інтеграцію. Це означало усунення будь-яких можливих бар’єрів - як фізичних (архітектура, інформація), так і соціальних (упередженість, квола воля, страх). З іншої сторони, університет не надавав ніяких переваг або привілеїв для студентів з інвалідністю стосовно вимог до навчального процесу. Приміщення, ліфти було обладнано звуковою орієнтаційною системою, застосовано й інші (включаючи написи на тротуарах і карбування) орієнтаційні знаки. Було запроваджено усний контроль для сліпих і письмовий - для глухих. Студентам дозволялось користуватися комп’ютером (зі звуковим процесорои), чи збільшити часовий термін здачі іспиту (у випадку церебрального паралічу). В цьому закладі студенти з порушенням зору користуються аудіостудією, де надаються платні послуги з аудіозапису книг.

Особливо серйозні рішення було прийнято відносно глухих від народження студентів, для яких польська мова є іноземною. У Польщі з 1999 року впроваджується Програма підтримки навчання студентів з вадами слуху на університетському рівні, яка фінансується за рахунок Державного фонду реабілітації людей з інвалідністю. Згідно з Програмою, студенти з вадами слуху мають можливість купувати технічні засоби та наймати сурдоперекладачів, що, безумовно, дозволить гарантувати вступ до вищих навчальних закладів Польщі більшій кількості студентів із вадами слуху.

У Кракові, в одному з найстаріших університетів Польщі – Ягелонському - відкритому для людей з особливими потребами, діє Відділ обслуговування студентів з особливими потребами. Відділ використовує інтерактивну модель розуміння вад і розглядає вади як відмінності, що впливають на діяльність особистості, але не є дефектом чи недоліком. Завданнями Відділу є усунення перешкод у доступі до інформації, підготовка електронних версій матеріалів, формування толерантного ставлення до людей з вадами, співпраця з викладачами, підготовка для них інформаційних матеріалів, проведення адаптаційних зустрічей для першокурсників, вивчення технологій, які допоможуть подолати вади, надання асистентів - спеціалістів з реабілітації і студентів-волонтерів. Усі працівники повинні проходити систематичні тренування з вивчення специфіки в сфері психології, медичних проблем, реабілітації і технологій навчання студентів з інвалідністю.

Особлива увага приділяється безбар‘єрному доступу студентів з інвалідністю до головних фондів університетської бібліотеки. Для таких студентів існує можливість взяти напрокат комп’ютерне обладнання, що суттєво полегшує їхнє навчання.

Для студентів з певними вадами є можливість виключення з навчального плану дисциплін, що особливо важкі для сприйняття, наприклад, іноземна мова для глухих чи фізичне виховання, мистецтво, дизайн, музика - для студентів з ураженнями нервової системи.

Серед молодих вищих навчальних закладів Польщі виділяється Карконоський Колегіум – державний вищий професійний навчальний заклад, створений у 1998 році. Розташування колегіуму в курортній зоні Еленья Гура, серед мінеральних джерел обумовило медичну спрямованість спеціальностей цього закладу і особливості контингенту студентів, серед яких багато людей з сенсорними вадами та вадами опорно-рухового апарату. Колегіум приділяє багато уваги реалізації ідеї рівних можливостей при набутті вищої освіти людьми з інвалідністю.

Карконоський Колегіум спільно з чеськими та німецькими партнерами реалізує в рамках програми «Леонардо да Вінчі» за фінансової підтримки ЄС проект «Програма навчання та реабілітації людей з особливими потребами». Проект передбачає створення спеціальних програм вищого професійного навчання студентів з фізичними та функціональними обмеженнями.

Основною відмінністю навчального процесу в колегіумі є поєднання навчання з комплексною реабілітацією студентів з використанням лікувального потенціалу місцевого курорту. Студенти з інвалідністю суміщають навчання з професійною практикою на робочих місцях курорту.

Колегіум започаткував “Євро-регіональний центр з питань освіти та реабілітації інвалідів”. Тут формується база даних про учнів з інвалідністю, визначаються їх схильність та здібності до певних спеціальностей, надається допомога вчителям, які з ними працюють, заздалегідь готуються помічники (ментори), організовуються літні адаптаційні школи перед вступом до колегіуму, проводяться дні відкритих дверей для молоді з інвалідністю, розробляються індивідуальні програми реабілітації, застосовуються сучасні технічні засоби навчання

Види підтримки навчання студентів з інвалідністю (за видами нозологій) у вищих навчальних закладах Європи та Америки наведені у додатку 1.

Інвалідність не має національності, вона не залежить від кордонів, віросповідання, статі, віку. Інвалідність - це загальнолюдська проблема, подолати яку можна тільки спільними зусиллями державних та міжурядових органів, громадських організацій та фондів, науковців, освітян, просто небайдужих людей. Об‘єднавшись - ми покращимо становище у сфері освіти, працевлаштування, реабілітації та інтеграції в суспільство людей з інвалідністю в усіх країнах.



3. Модель системи супроводу навчання
При розробці моделі системи супроводу навчання студентів з особливими потребами авторами враховувались психофізичні особливості та проблеми навчання людей різних нозологій, їх потреби у компенсації сенсорних вад, що заважають сприймати навчальний матеріал, соціально-психологічні фактори, ускладнюючі інтеграцію студентів у ВНЗ, потреби у фізичній реабілітації та багато інших.

Супровід навчання і виховання студентів з особливими потребами базується на наступних засадах:



  • архітектурна безбар‘єрність освітнього середовища;

  • доступність всіх форм навчання та освітніх послуг;

  • запровадження спеціальних технологій та адаптивних технічних засобів навчання;

  • індивідуалізація та адаптація навчальних програм з урахуванням потреб і можливостей студентів з інвалідністю;

  • поєднання традиційних та інноваційних підходів до розвитку людини з особливими потребами;

  • створення сприятливих умов для соціалізації, самовизначення та самореалізації студентів;

  • медико-фізична реабілітація студентів;

  • професійна адаптація студентів з особливими потребами.

Супровід навчання студентів з особливими потребами здійснюється за такими напрямами: технічний, педагогічний, психологічний, медико-реабілітаційний, спортивний, соціальний, професійна адаптація та реабілітація [36]. Супровід розпочинається з моменту звертання людини з особливими потребами до університету і охоплює процеси підготовки до вступу, вступу та навчання у ВНЗ і передбачає підтримку зв‘язків з випускниками, як показано на рис.1.

Усі блоки моделі системи супроводу вступають в дію поступово і можуть діяти одночасно, доповнюючи один одного. Взаємозв‘язок блоків системи супроводу та їх виконавці показані на структурній схемі системи супроводу (рис.2).

Найпершою запорукою успішного навчання студентів з інвалідністю є спеціалізований технічний супровід навчання, метою якого є забезпечення таких студентів адаптивними технічними засобами та спеціальними технологіями навчання. Технічний супровід має компенсувати функціональні обмеження студентів і забезпечити принцип доступності до якісної вищої освіти всім студентам, незалежно від виду нозології та ступеня важкості захворювання. На всіх етапах технічного супроводу передбачається індивідуальний (тьюторський) супровід студентів з особливими потребами з метою допомоги людині з інвалідністю у розв’язанні індивідуальних проблем опанування навчальних дисциплін. Технічний та тьюторський супровід здійснюється відділом спеціальних технологій навчання, фахівцями технічної служби та студентами.



Медико-реабілітаційний супровід – це комплекс заходів, спрямованих на підтримку, збереження та відновлення фізичного здоров’я студентів. Його складовими є невідкладна медична допомога, консультативно-профілактична та реабілітаційно-відновлювальна підтримка. Здійснюється супровід персоналом медичних кабінетів та медичних пунктів філій; фахівцями з фізичної реабілітації профілакторіїв та реабілітаційних центрів.

Педагогічний супровід навчання передбачає оптимізацію викладання навчального матеріалу студентам з інвалідністю у максимально сприйнятній для них формі, впровадження сучасних педагогічних технологій навчання, забезпечення навчально-методичними матеріалами. Такий вид супроводу здійснює кафедра за підтримки управління методичної роботи та відділу спеціальних технологій навчання. Цей блок повністю залежить від підготовленості викладачів до роботи в інтегрованій групі та від їхньої педагогічної майстерності.

Психологічний супровід спрямований на з‘ясування психологічних особливостей кожного студента, зміцнення та збереження його психологічного здоров‘я, надання йому необхідної допомоги з адаптації в інтегроване освітнє середовище, сприяння особистісному розвитку. Супровід здійснюється управлінням соціальної адаптації та реабілітації, службою психологічної допомоги та залученими фахівцями.

Соціальний супровід навчання включає заходи, спрямовані на забезпечення соціалізації студентів з особливими потребами, зокрема їх соціально-побутової, соціально-культурної та соціально-трудової адаптації. Основною функцією цього блоку є подолання соціальної ізоляції інвалідів, сприяння збереженню і підвищенню їх соціального статусу, залучення до всіх сфер суспільного життя. Соціальний супровід здійснюється управліннями виховної роботи, соціальної адаптації та реабілітації, волонтерами соціальної служби та залученими фахівцями.

Фізкультурно-спортивний супровід заохочує студентів до активних занять фізичною культурою та окремими видами спорту, участі у змаганнях різного рівня та паралімпійському русі, зміцнює мотивацію до здорового способу життя, передбачає поліпшення психофізичного стану студентів і підвищення їх інтелектуальної працездатності. Супровід здійснюється викладачами кафедри фізичного виховання та фахівцями спортивного клубу.

Професійна адаптація та реабілітація студентів з особливими потребами може здійснюватися шляхом надання їм робітничої спеціальності в межах фахової підготовки, залучення до роботи у студентських навчально-науково-виробничих підрозділах, студентському науковому товаристві, наукових гуртках, проходження виробничої практики, навчання студентів у центрі розвитку кар‘єри та підприємництва, надання таким студентам допомоги у працевлаштуванні. Цей супровід здійснює кафедра, відділ наукових досліджень та підприємництва студентів, відділ практики та працевлаштування, управління виховної роботи.



  1. Організація системи супроводу навчання у ВНЗ України

Система супроводу навчання студентів з особливими потребами розробляється, впроваджується і постійно удосконалюється у Відкритому міжнародному університеті розвитку людини „Україна”. При впровадженні такої системи в інших ВНЗ має враховуватись їхня специфіка, зокрема: форма власності ВНЗ, територіальна локалізованість університетського містечка, наявність служб, що опікуються студентами з інвалідністю, контингент студентів та багато інших.


4.1. Супровід вступу абітурієнтів у ВНЗ
Дія комплексної системи супроводу починається з моменту звертання людини з інвалідністю до приймальної комісії університету (рис.3). В приймальній комісії абітурієнт одержує інформацію щодо спеціальностей університету, умов та форм навчання, системи пільг та знижок, необхідних документів для вступу і направляється до фахівців управління соціальної адаптації та реабілітації.

Лікар спільно з фахівцями відділу адаптації та реабілітації здійснюють комплексну діагностику, яка передбачає з‘ясування стану здоров‘я вступника, його профорієнтацію та співбесіду з психологом. Попередня професійна орієнтація проводиться у формі співбесіди з абітурієнтом та його батьками на основі аналізу медичних документів та документів про освіту.

На цьому етапі психолог з‘ясовує сподівання, життєві плани, інтереси та побажання вступника, адекватність його самооцінки власних знань, здібностей, якостей, усвідомлення своїх почуттів, інтересів та дій. Психолог допомагає позитивно настроїтися на вступне тестування, побороти хвилювання, почуття тривожності і невпевненості в своїх силах.

Педагог-дефектолог тактовно коригує, спрямовує абітурієнта на вибір спеціальності з урахуванням стану його здоров’я, можливостей і здібностей, ознайомлює його з особливостями майбутньої професійної діяльності. Лікар дає висновки щодо професійної придатності вступника на основі рекомендацій профільних спеціалістів. Враховуючи рекомендації лікаря, вступник обирає спеціальність з тих, на які немає медичних протипоказань.


В залежності від підготовленості абітурієнта він може складати вступні випробування чи обрати для себе відповідний курс на підготовчому відділенні. На етапі комплексної діагностики з‘ясовуються потреби вступника у спеціальних технічних засобах та у тьюторській підтримці для складання вступних предметних випробувань чи навчання на підготовчому відділенні.

Результати комплексної діагностики, потреби і побажання вступника та рекомендації фахівців, які приймали участь у співбесідах, заносяться в індивідуальну картку абітурієнта.

Вступні випробування можуть проводитися у формі іспиту, тестування чи співбесіди за вибором ВНЗ. Для людей з інвалідністю оптимальною формою є вступне тестування чи співбесіда, які дозволяють більш повно і об‘єктивно оцінити рівень знань абітурієнта. При недоборі балів для вступу абітурієнт має шанс поповнити свої знання у групах корекції і пройти повторне тестування.

Вступним випробуванням передує психологічне тестування, метою якого є визначення рівня психологічної готовності до навчання у ВНЗ, інтелектуального потенціалу, особистісних характеристик вступника, схильностей до заняття певною професійною діяльністю. Це тестування проводять психологи управління соціальної адаптації та реабілітації. За результатами психологічного тестування вступникам, які показали проблемні результати, надається консультація психолога з метою можливого перепрофілювання на іншу спеціальність.

Час для проходження предметного тестування може бути подовжений з урахуванням індивідуальних особливостей абітурієнта з інвалідністю За вимогою їм надаються необхідні технічні засоби та тьюторська (асистентська) допомога.

Результати психологічного та предметного тестувань враховуються при конкурсному відборі абітурієнтів на навчання в університеті.

Такий супровід є індивідуальним і диференційованим для кожного абітурієнта і має забезпечити прихід до університету молоді, яка прагне навчатися й має для цього можливості здоров’я і творчий потенціал.

Після одержання вступником позитивних результатів предметного тестування на кожного студента складається індивідуальна карта супроводу, в якій відображено потреби студента з інвалідністю в підтримці його навчання та реабілітації. Визначаються види необхідного супроводу, які може надати університет та сторонні організації, технічні і людські ресурси, необхідні для цього. Складається індивідуальна програма реабілітації, яка містить медичну, психологічну, соціальну та професійну складові і коригується в процесі навчання.

Фахівці відділу спеціальних технологій навчання приступають до організації технічного супроводу навчання, готують робочі місця у Центрі самостійної роботи студентів з особливими потребами. Формується група тьюторів і організується їх навчання. Кафедри передають необхідне навчально-методичне забезпечення фахівцям Центру самостійної роботи. Після трансформації матеріалів у зручну для сприйняття студентом форму (аудіо-, відео-, тифло-, електронну) вони поступають до медіатеки. Після зарахування на навчання студенти з інвалідністю проходять курси користувачів технічних засобів навчання, зокрема, комп‘ютеризованих робочих місць та медіатеки в Центрі самостійної роботи.

Абітурієнти, які отримали незадовільну оцінку на предметному тестуванні чи не пройшли конкурсний відбір, направляються за їх бажанням у групи корекції (з можливістю повторно пройти предметне тестування) чи на підготовчі курси до вступу у наступному році.
4.2. Організація спеціалізованого технічного супроводу навчання
Технічний супровід навчання студентів з особливими потребами (рис.4) призначений для полегшення сприйняття ними навчального матеріалу. Реалізується він за такими основними напрямами:


  • забезпечення студентів адаптивними технічними засобами навчання (технічними ресурсами):

  • впровадження спеціальних технологій навчання;

  • впровадження індивідуального (тьюторського) супроводу (людських ресурсів);

Під адаптивними технічними засобами навчання ми розуміємо програмно-апаратне забезпечення, яке включає весь арсенал сурдо-, тифлотехнічного та іншого адаптивного обладнання.
Спеціалізований технічний супровід реалізується у трьох напрямах:

  • аудиторне технічне забезпечення індивідуального користування:

  • аудиторне технічне забезпечення колективного користування:

  • технічне забезпечення позааудиторної самостійної роботи.


4.2.1. Особливості супроводу навчання студентів з вадами зору
Розробка системи супроводу навчання студентів з вадами зору базувалась на ґрунтовних роботах відомих вчених: офтальмологів, дефектологів, педагогів [7, 37-57], в яких досліджені особливості психофізичного розвитку, навчання, соціалізації цієї категорії студентів. В залежності від ступеню порушення функції зорового аналізатора виділяють дві категорії людей:

  • Сліпих (або незрячих), у яких зорові відчуття або зовсім відсутні, або зберігається відчуття світла чи незначний залишковий зір;

  • Слабозорих, які мають низьку гостроту зору, що піддається корекції за допомогою окулярів та інших оптичних засобів.

Велике значення для розвитку психіки незрячої людини має час настання сліпоти. Психічний розвиток сліпої чи слабозорої особи має свої особливості. Сліпі особи не можуть безпосередньо сприймати візуальні й просторові ознаки об’єктів і явищ навколишньої дійсності, що серйозно збіднює їх чуттєвий досвід, ускладнює орієнтування в просторі, перешкоджає образному мисленню. Сліпота також негативно впливає на формування моторно-рухової сфери людини.

На розвитку вищих форм пізнавальної діяльності (логічного мислення, мови, довільного запам’ятовування, цілеспрямованої уваги) сліпота, по суті, не відбивається. Однак певна дисгармонія у взаємодії чуттєвих та інтелектуальних (пов’язаних з абстрактно-логічним мисленням) функцій у них нерідко має місце. Наприклад, перевагою словесно-логічної форми пізнання над чуттєвою можна пояснити те, що сліпі особи іноді володіють досить широким запасом абстрактно-словесних конструкцій, не наповнених, однак, адекватним конкретно-предметним змістом. Спостерігається у них і деяке відставання у розумінні слів з конкретним значенням.

Сліпа людина зберігає значні можливості повноцінного пізнання. Втрачена функція зорового аналізатора у сліпих людей компенсується за рахунок активної діяльності збережених аналізаторів – слухового, рухового, тактильного тощо. Процеси компенсації багато в чому залежать від збереженості залишкового зору. Успіх компенсаторних процесів залежить також від ставлення оточуючих та залучення незрячих у навчальну та трудову діяльність. Компенсація відбувається внаслідок активізації аналітико-синтетичної функції та формування певної мотивації.

Що стосується слабозорих людей, то основним видом відчуттів у них залишається зір.



Слух сліпих розвивається в цілому нормально і, за умови інтенсивного застосування, підвищується його чутливість. Це дозволяє при повному чи частковому порушенні функції зору успішно опановувати знання і реалізовувати їх на практиці.

У сліпих різко підвищується активність дистальних частин тіла, особливо тактильна чутливість пальців рук, що використовується у пізнавальній і трудовій діяльності сліпих для читання рельєфно-крапкового шрифту Брайля.



Дотик є необхідним компонентом людської діяльності, а при втраті зору компенсує його пізнавальні і контролюючі функції. Дотик дає сліпому необхідні знання про навколишній світ і досить точно регулює його взаємодію з середовищем, є одним з основних засобів компенсації сліпоти.

Для полегшення орієнтації таких студентів в університетському середовищі необхідно застосування акустичних та дотиково-візуальних допоміжних засобів, наприклад, рельєфних позначень нумерації аудиторій, поверхів на кнопках ліфтів, світлових та звукових засобів сигналізації тощо.

В залежності від того, який ступень втрати зору мають студенти, у них можуть виникати певні труднощі у навчанні. Деякі студенти, що мають низький зір, але користуються оптичними засобами корекції, можуть навчатися в аудиторії поруч з іншими студентами. Іншим може бути важко читати звичайні друковані матеріали, вони можуть не бачити записів або малюнків на дошці. Специфіка навчання незрячих студентів та тих, хто має значний відсоток втрати зору, який не дозволяє самостійно опрацьовувати навчальний матеріал, зводиться до того, що вся інформація (тексти лекцій, підручники, малюнки, графіки, таблиці тощо) повинна пред’являтися їм в альтернативному форматі - в озвученому вигляді, або за Брайлем.

В процесі навчання студенти з вадами зору можуть застосовувати сучасні спеціальні технології навчання [33, 40-44, 54] та адаптивні технічні засоби.

Завдяки спеціальним комп‘ютерним технологіям студенти з вадами зору мають можливість читати чи прослуховувати плоскодруковані тексти; самостійно виконувати письмові роботи (в електронному варіанті); редагувати тексти; використовувати Інтернет, зокрема, для пошуку інформації, спілкування, дистанційного навчання. Інформація з комп’ютера сприймається незрячими студентами двома способами: за допомогою синтезатора мови (на слух) та за допомогою брайлівського дисплей-рядка (тактильно).

Підтримка навчання студентів з вадами зору передбачає широкий спектр послуг, що можуть надаватися навчальним закладом. Зміст послуги буде залежати від ступеню втрати зору та особистих можливостей студента. Серед них:



  • забезпечення роздатковим матеріалом, надрукованим великим шрифтом, та тифлоілюстраціями;

  • додаткові консультації викладачів;

  • надання додаткового часу на складання іспитів, заліків та контрольних робіт;

  • надання студентам дозволу на аудіозапис лекцій;

  • надання послуг тьюторів - записувача та начитувача навчального матеріалу;

  • надання послуг тьюторів-консультантів з навчальних дисциплін та з користування технічними засобами;

  • надання послуг супроводжувача та інструктора з орієнтування в архітектурному середовищі ВНЗ;

  • допомога при користуванні бібліотекою та медіатекою тощо.

Рівний доступ до навчання незрячих та слабозорих студентів реалізується завдяки адаптивним технологіям, за допомогою яких навчальний матеріал перетворюється у вигляд, адаптований до потреб студентів з вадами зору. Ці технології включають:



  • підготовку та тиражування аудіо- та відеозаписів лекційних матеріалів, виготовлення електронних конспектів лекцій (формування медіатеки);

  • підготовку та тиражування ілюстративного матеріалу, зокрема, тифлоілюстрацій;

  • виготовлення навчальних матеріалів збільшеним шрифтом;

  • застосування в навчальному процесі мультимедійних курсів;

  • навчання студентів користуванню адаптивними технічними засобами: комп‘ютером та периферійними пристроями, програмним забезпеченням, відеолупами, магніфайєрами, медіатекою та іншими засобами;

  • підготовку груп тьюторів для підтримки навчання студентів тощо.

Практичне використання адаптивних технічних засобів, наведених у табл.2, допомагає студентам з вадами зору сприймати і самостійно опрацьовувати навчальний матеріал, виконувати практичні завдання, контрольні роботи, складати іспити тощо.

Технічне забезпечення робочих місць незрячих та слабозорих студентів наведені у додатках 2-3.

Таблиця 2.

Адаптивні технічні засоби для супроводу навчання студентів з вадами зору

Супровід

Технічний засіб

Призначення адаптивного засобу

Супровід сліпих студентів:

Аудиторне технічне забезпечення індивідуального користування

Диктофон

Запис аудиторних занять для самостійного прослуховування

Пристрій для письма шрифтом Брайля

Конспектування лекційного матеріалу за Брайлем

Пристрій для рельєфного креслення

Самостійне виконання студентом графічного матеріалу під час занять




Аудиторне технічне забезпечення колективного користування

Комплекти тифлоілюстрацій (рельєфних та рельєфно-крапкових)

Дотикове сприйняття в аудиторії карт, схем, малюнків під час пояснень викладача




Пристрій для рельєфного креслення

Виготовлення викладачем графічного матеріалу в аудиторії під час занять




Встановлення на партах розеток

Для підключення електричного обладнання




Технічне забезпечення позааудиторної самостійної роботи

Персональний комп‘ютер, обладнаний звуковою картою

Сприйняття та опрацювання інформації, представленої в електронному вигляді;




Програма мовного доступу

"Jaws for Windows"



Програма синтезу мови для озвучення інформації з екрану монітора




Навушники

Забезпечення ізольованості під час роботи з синтезатором мови




Колонки

Для навчання студентів роботі з синтезатором мови




Модем + Інтернет-зв‘язок

Робота в Інтернет, дистанційне навчання





Сканер планшетний

Переведення плоскодрукованих текстів в електронний формат




Принтер

Для видруку результатів роботи студента (рефератів, курсових та дипломних робіт тощо) для викладача




Клавіатура з Брайлівським дисплеєм

Набір та зчитування комп‘ютерних текстів за Брайлем





Брайлівський принтер

Видрук електронних матеріалів за Брайлем





Рельєфнографічний принтер

Виготовлення рельєфних ілюстрацій





Пристрій для рельєфного креслення

Самостійне виконання креслень, малюнків




Музичний центр

Запис та прослуховування навчальних матеріалів на аудіо-носіях

1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка