Навчально-методичний посібник для студентів спеціальності 010104 «Професійна освіта. Комп’ютерні технології»



Сторінка1/3
Дата конвертації11.04.2016
Розмір0.55 Mb.
  1   2   3


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕСТИТЕТ імені ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА


Кафедра комп’ютерних технологій

Курсова робота з методики професійного навчання

Навчально-методичний посібник для студентів спеціальності 6.010104 «Професійна освіта. Комп’ютерні технології»

Пробне видання

ТЕРНОПІЛЬ 2014



ББК: 74.480.268+74.460

УДК: 378.637

К93
Курсова робота з методики професійного навчання. Навчально-методичний посібник для студентів спеціальності 6.010104 «Професійна освіта. Комп’ютерні технології» / Цідило І. М., Горбатюк Р. М., Рак В. І. – Тернопіль : Вид-во ТНПУ імені В. Гнатюка. – 2014. – 46 с.

Навчально-методичний посібник розроблено з урахуванням досвіду педагогічної діяльності колективу кафедри комп’ютерних технологій та покликані надавати студентам спеціальності 6.010104 «Професійна освіта. Комп’ютерні технології» практичну допомогу під час підготовки й виконання курсових робіт з «Методики професійного навчання». Основний зміст рекомендацій є обов’язковим для виконання. Окремі положення можуть бути використані частково або перероблені стосовно до змін робочих навчальних програм дисциплін професійної та практичної підготовки, навчальної програми з інформатики та інформаційних технологій для професійно-технічних закладів освіти та профільного вивчення інформатики старших класів загальноосвітньої школи.

У процесі написання рекомендацій автори керувалися програмою написання курсових робіт для студентів педагогічних спеціальностей, рекомендованою Міністерством освіти та науки України та положенням про курсові роботи в ТНПУ імені Володимира Гнатюка.
Рецензенти:

Осадчий В. В., доктор педагогічних наук, професор

Панасюк Н. Л., кандидат педагогічних наук, доцент

Туранов Ю. О., кандидат педагогічних наук, доцент



Рекомендовано до друку науково-методичною радою

Тернопільського національного педагогічного університету

імені Володимира Гнатюка

(протокол № 3 від 19 листопада 2014 року)

© Цідило І. М., Горбатюк Р. М., Рак В. І.

©ТНПУ імені В. Гнатюка

Зміст





Вступ

3

1.

Структура курсової роботи

5

2.

Етапи виконання курсової роботи

6




2.1. Вибір теми

7




2.2. Задум та організація науково-педагогічного дослідження

8




2.3. Збір теоретичного і фактичного матеріалу та його дослідження

12




2.4. Робота над текстом

14




2.5. Ілюстрування і графічне оформлення

17




2.6. Оформлення курсової роботи

18




2.7. Захист

21

3.

Орієнтовний перелік тем курсових робіт

23

4.

Рекомендована література до виконання курсових робіт

25




Список використаних джерел

30




Додатки

31


Вступ

Пропонований навчально-методичний посібник містить вказівки до виконання курсових робіт з методики професійного навчання для студентів спеціальності «Професійна освіта. Комп’ютерні технології».

Курсова робота – це самостійне теоретико-методичне дослідження студентів, яка засвідчує засвоєння загального курсу дисципліни, поглибленого розгляду певної актуальної наукової проблеми, має навчально-дослідницький характер, виконується під керівництвом наукового керівника і є важливим етапом у фаховій підготовці майбутніх викладачів практичного навчання в галузі комп’ютерних технологій. Виконання роботи сприяє формуванню особистості майбутнього викладача, активізації його пізнавальної діяльності, вчить методам і прийомам навчально-виховної роботи з учнями професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ), вищих професійних училищ (ВПУ), технікумів та коледжів. Написання курсової роботи є обов’язковою частиною навчального процесу, що передбачено навчальними планами та повинна засвідчити вміння студента здійснювати пошук та аналіз джерел інформації, самостійно систематизувати теоретичні знання, робити обґрунтовані висновки, викладати текстовий матеріал у стислій формі грамотно і логічно, виступати з презентацією результатів роботи.

Курсова робота сприяє ґрунтовному вивченню студентами основної і додаткової науково-методичної та навчальної літератури, виділенню в ній головного і другорядного (провідної ідеї, ключових положень, думок, фактів тощо), знаходженню подібності і розбіжності в психолого-педагогічних процесах і явищах, узагальненню конкретних соціологічних даних, встановленню причинно-наслідкових зв’язків; систематизації та групуванню матеріалу за загальними ознаками, відбору та структуруванню опрацьованої інформації, складанню структурно-логічних схем навчального процесу тощо. Курсова робота виконується з метою закріплення, поглиблення й узагальнення знань, отриманих студентами під час навчання, та їх застосування для комплексного розв’язання конкретних завдань з фаху.

Робота над курсовим завданням з методики професійного навчання ставить за мету підготувати студента до осягнення логіки навчально-виховного процесу, уміння давати правильну оцінку тому чи іншому психолого-педагогічному явищу, виділяти ті грані, які відіграють важливу роль у навчанні та вихованні учнів, робити відповідні узагальнення і формулювати висновки.

Виконання курсових завдань стимулює самостійну навчально-дослідницьку діяльність студентів. Напрями досліджень, які пропонуються в посібнику, допоможуть студентам оволодіти навичками самостійної наукової роботи.

У рекомендаціях немає чітко регламентованих вказівок і положень, оскільки курсова робота, на наше переконання, є першим самостійним науково-педагогічним дослідженням студента у царині методики майбутнього фаху.

З кожного виду індивідуальних завдань подаються орієнтовні теми, за якими студент має змогу обрати для своєї майбутньої роботи одну з них, або за аналогією з ними самостійно визначити і сформулювати цікаву для себе тему. Це робить ціннішим і різноманітнішим дослідження студента, оскільки відкриваються можливості проявити творчий науковий потенціал.

Написання та захист курсової роботи є важливим підготовчим етапом для реалізації наступного, складнішого завдання – виконання дипломних і магістерських робіт.

1. Структура курсової роботи
Тематика курсової роботи має відповідати завданням навчальних дисциплін «Методика професійного навчання: дидактичне проектування» і «Методика професійного навчання: основні технології навчання» і пов’язуватися з реалізацією теоретичних засад у практичній діяльності викладача практичного навчання в галузі комп’ютерних технологій.

Основними завданнями курсової роботи є:

– сприяння поглибленню пізнавальної активності та систематизації знань студентів з теорії та методики професійного навчання;

– навчання студентів самостійно опрацьовувати психолого-педагогічну, науково-методичну, довідкову літературу й інші джерела інформації з використанням інформаційно-комунікаційних технологій;

– розвивати вміння і навички методичної підготовки до навчального року, навчального модуля, теми, заняття;

– формувати вміння розробляти методичні рекомендації щодо організації матеріально-технічної бази, створювати творче навчальне середовища, проводити заняття згідно з типовими і авторськими навчальних програмами, розвивати технічне мислення та інформаційну культури обробки інформації, дидактичний відбір об’єктів праці для учнів різних спеціальностей, їх екологічне та економічне обґрунтування.

Відповідно до положення про курсові роботи в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка курсова робота має таку структуру:



  • титульний лист;

  • зміст;

  • вступ;

  • основна частина;

  • висновки;

  • список використаних джерел;

  • додатки (за необхідністю).

На титульній сторінці є: назва вищого навчального закладу, факультету, кафедри; прізвище, ім’я, по батькові студента; тема курсової роботи; предмет, з якого виконується курсове завдання; курс, семестр, рік написання роботи; відомості про наукового керівника (див. додаток А).

Зміст подають на початку курсової роботи. Він містить пронумеровані назви розділів і параграфів курсової роботи із зазначенням номерів сторінок.

Вступ охоплює обґрунтування теми курсової роботи та її актуальність, мету і завдання дослідно-пошукової роботи, визначення її об’єкта і предмета, методів збору та обробки інформації та стислий аналіз одержаних результатів.



Основна частина курсової роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів. Кожен розділ починається з нової сторінки. Виклад матеріалу підпорядковується одній провідній ідеї, визначеній автором.

У висновках відображено найважливіші узагальнені результати курсової роботи відповідно до поставлених завдань.



Список використаних джерел оформляється відповідно до державних стандартів.

У додатках подаються матеріали, що мають ілюстративно-довідкове значення і є доцільними для повнішого висвітлення теми, наприклад, копії документів, витяги із звітних матеріалів, окремі положення інструкцій і правил, статистичні дані, рисунки, схеми тощо.


2. Етапи виконання курсової роботи
Робота над курсовим завданням містить такі етапи:

1) вибір теми;

2) задум і організація науково-педагогічного дослідження;

3) збір теоретичного і фактичного матеріалу та його дослідження (ознайомлення з літературними та іншими джерелами інформації);

4) робота над текстом;

5) ілюстрування і графічне оформлення;

6) оформлення курсової роботи;

7) захист.


2.1. Вибір теми

Важливим етапом під час підготовки і написання курсової роботи є вибір проблеми дослідження і відповідної теми. Слід пам’ятати, що від правильного обрання теми та складання плану залежить якість виконання роботи.



Тема наукового дослідженняце лаконічне формулювання проблеми дослідження.

Правильний вибір теми дослідження значною мipою визначає успіх усієї подальшої роботи. Можливими шляхами вибору теми дослідження є:

- запозичення теми з критичних оглядів досягнень у галузі педагогіки, освіти, управління, психології або з переліку тем, який рекомендується відповідними комісіями;

- критичний огляд виконаних у даній галузі наукових робіт, що допомагає виявити питання, на які автори цих праць не дали належних переконливих та обґрунтованих відповідей;

- повторення раніше виконаного дослідження, але з новими матеріалами, з використанням нових методів або нових технічних засобів;

- вивчення педагогічних явищ або зв'язків між явищами, які спостерігаються випадково, і сутність яких у рамках інших досліджень залишається незрозумілою;

- системне структурування інформації тощо.

Незалежно від способу вибору теми дослідження, вона повинна бути перспективною. Основними критеріями перспективності теми є:

- її актуальність, яка виражається у теоретичній і практичній значущості для педагогіки та освіти;

- новизна отриманих фактичних даних, методів чи напряму дослідження;

- безпосередній зв'язок із потребами освітянської практики і діяльністю навчальних закладів;

- цілеспрямованість на вирішення певного наукового завдання у конкретному напрямі освіти, педагогіки і психології;

- реальність виконання поставлених наукових завдань [2, с. 27].

Приклад формулювання теми курсової роботи.

Тема курсової роботи: «Реалізація системи дистанційного навчання Atutor на заняттях з вивчення текстового процесора учнями ПТНЗ».

Тематика курсових робіт пропонується випусковою кафедрою навчального закладу. В процесі розробки тем курсових робіт враховуються наукові інтереси кафедри, особливості майбутньої фахової діяльності студентів. Тематика курсових робіт постійно оновлюється з урахуванням нагромадженого на кафедрі досвіду, побажань фахівців, які беруть участь у рецензуванні.

Курсова робота вибирається студентом самостійно та узгоджується з науковим керівником.

Студент може самостійно запропонувати тему курсової роботи з необхідним обґрунтуванням, аргументацією, доцільністю її розробки. У цьому випадку тема роботи і науковий керівник затверджується на засіданні кафедри.

У процесі вибору теми необхідно мати уявлення про наявність і характер існуючих інформаційних матеріалів, орієнтуватися в їх змісті, впевнитися у можливості отримання достатньо вичерпної інформації про ці матеріали (з літературних та інших джерел). Однак не слід забувати, що головним під час вибору теми є її актуальність для майбутньої педагогічної діяльності.

Безпосереднє керівництво за виконанням курсової роботи здійснюється науковим керівником із числа професорсько-викладацького складу кафедри, на якій студент здійснює дослідження.


2.2. Задум і організація науково-педагогічного дослідження
Студенти глибоко опрацьовують окремі положення і питання дослідження, вчаться аналізувати літературу, критично оцінювати їх зміст, полемізувати з авторами, висловлюючи власні думки та аргументовано їх відстоюючи, роблять теоретичні узагальнення та практичні висновки, набувають навичок сучасних методів психолого-педагогічних досліджень.

У процесі роботи студент проходить нелегкий шлях творчих пошуків, який містить взаємопов’язані етапи:

1. Обґрунтування теми, визначення мети, предмету й об’єкту дослідження.

2. Визначення завдань дослідження на основі проведеного літературного огляду стану проблеми згідно з обраною метою.

Чим конкретніше сформульована педагогічна проблема і тема, тим простіше визначити об'єкт і предмет дослідження, його мету і завдання [2, с. 28].

Об’єкт наукового дослідження – це процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію, і обране для вивчення.

Для вірного визначення об’єкту дослідження, необхідно відповісти на запитання: «Що є носієм проблемної ситуації і підлягає дослідженню?». У педагогічній науці об’єктом дослідження виступають педагогічні процеси та явища. Часто дослідники-початківці об’єктом чи предметом свого дослідження помилково називають учасників педагогічного процесу.

Вивчити об’єкт повністю та досконало в одному дослідженні практично неможливо. Для теоретичного аналізу і наступного дослідження вибираються декілька властивостей або якостей об’єкта, які й складають предмет даного педагогічного дослідження.

Предмет наукового дослідження – це частина об’єкта.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове.



Приклад формулювання об’єкта і предмета наукового дослідження.

Об’єкт дослідження: процес реалізації системи дистанційного навчання Atutor на заняттях з вивчення текстового процесора учнями професійно-технічних закладів освіти дисципліни «Інформатика та інформаційні технології».

Предмет дослідження: засоби та технологія застосування систем дистанційного навчання в процесі вивчення текстового процесора.

Отже об’єкт наукового пізнання виступає загальною сферою пошуку, а предмет – як конкретне, що вивчається. Один і той самий об’єкт може досліджуватися у різних аспектах. Тому визначення предмета слід розуміти як вирізнення певного paкуpcy дослідження, як припущення про найсуттєвіші для вивчення обраної проблеми характеристики об’єкта. Важливою вимогою є відповідність предмета об’єкту дослідження. Дотримання цієї вимоги допомагає обґрунтовано сформулювати мету дослідження [2, с. 28].



Мета наукового дослідження – ідеальне уявлення про результат дослідницької діяльності.

Метою будь-якої наукової роботи є виявлення нових або уточнення відомих раніше, але недостатньо досліджених фактів, висновків, рекомендацій, закономірностей. Мета завжди відображає спрямованість наукового пошуку на одержання нових знань та їх експериментальну апробацію. Мета дослідження визначає і спрямовує діяльність дослідника, мобілізує волю та енергію на розв'язання проблеми і досягнення результату.



Приклад формулювання мети наукового дослідження.

Мета дослідження: розробити й експериментально перевірити методику застосування системи дистанційного навчання Atutor на заняттях з вивчення текстового процесора учнями професійно-технічних закладів освіти.

Загальна мета конкретизується у дослідницьких завданнях, сукупність яких дає уявлення про те, що слід зробити для її досягнення.



Завдання наукового дослідження – конкретні кроки щодо досягнення мети дослідження.

Щоб визначити завдання конкретного педагогічного дослідження, рекомендується відповісти на запитання: «Що необхідно зробити, щоб досягти мети дослідження?». Як правило, формують 4-5 завдань. Завдання, що є більш частковими, виступають підзавданнями до одного з основних. Ієрархічно організована послідовність завдань утворює програму діяльності.

Єдиного стандарту у формулюванні завдань не існує, але загальними тенденціями є такі:


  • перше завдання пов’язують з виявленням, уточненням, поглибленням, методологічним обґрунтуванням сутності, природи, структури, законів функціонування і розвитку об’єкта, що вивчається;

  • друге завдання спрямовують на аналіз реального стану предмета дослідження, динаміки, внутрішніх протиріч його розвитку;

  • третє завдання направлене на розкриття загальних способів перетворення об’єкта, на побудову його моделей, виявлення умов ефективного функціонування та їх дослідно-експериментальну перевірку;

  • четверте завдання пов’язують з виявленням шляхів і засобів підвищення ефективності досліджуваного явища, процесу тощо;

  • п’яте завдання присвячують створенню, розробці конкретних методик і технологій та практичних рекомендацій щодо їхнього використання [2, с. 30].

Завдання дослідження, з одного боку, розкривають сутність теми дослідження, а з іншого – знаходять своє тлумачення у висновках, які фіксують та узагальнюють результати їх виконання.

Приклад формулювання завдань наукового дослідження.

Завдання дослідження:

1. Обґрунтувати сутність дистанційного навчання як педагогічної проблеми.

2. Провести аналіз програмних засобів для організації дистанційного навчання.

3. Теоретично обґрунтувати та відібрати зміст навчального матеріалу з вивчення учнями професійно-технічних закладів освіти текстового процесора.

4. Розробити та апробувати методичні матеріали для системи дистанційного навчання Atutor.

5. Сформулювати практичні рекомендації щодо розробки та застосування систем дистанційного навчання.

Об’єкт, предмет, мета і завдання окреслюють ту галузь педагогічної діяльності, яка досліджуватиметься у науковій роботі. Однак, вони не розкривають обраний автором принциповий шлях реалізації поставленої проблеми. Він розкривається у провідній ідеї, яка формулюється як гіпотеза дослідження [2, с. 31].

Для проведення літературного огляду з теми дослідження доцільно, передусім, скласти план і продумати його структуру. План має відтворювати основний зміст огляду, а структура – форму його втілення.

Перелік питань, що розглядаються, структуруються за принципом від загального до конкретного, тобто в розділі здійснюється репродукція основного питання (теми дослідження) до більш конкретних положень, які висвітлюють завдання дослідження. Коло завдань дослідження залежить від фахової підготовки студента і попереднього досвіду наукової роботи, наявності часу і матеріально-технічного забезпечення.

3.  Розробка програми дослідження у вигляді плану, в якому вказані послідовність і зміст етапів дослідження.

4. Обробка й аналіз результатів дослідження, а також формулювання висновків і рекомендацій згідно з його результатами.

5. Літературне оформлення курсової роботи і підготовка її до захисту.

Орієнтовна структура курсової роботи, тема, мета, об’єкт предмет та завдання якої описано вище наведено в додатку Б.
2.3. Збір теоретичного і фактичного матеріалу та його дослідження
Виконання курсової роботи, незалежно від особливостей тієї чи іншої теми, розпочинається з вивчення наукової літератури, отримання необхідної інформації з інших джерел та збору фактичного матеріалу практичного характеру. Студент повинен взяти з літератури основний матеріал з досліджуваної проблеми, дати аргументовану оцінку вивченим джерелам, висловити власний погляд щодо цієї інформації, зв’язано, грамотно та логічно обґрунтувати вибрану тему, зробити відповідні узагальнення і висновки.

Попереднє «входження» в зміст інформаційного матеріалу, шляхом ознайомлення з відповідною літературою, важливе для визначення переліку досліджуваних питань і положень.

Для складання бібліографії з теми курсової роботи, студент використовує наявні в бібліотеках систематичні каталоги, в яких назви творів розташовані за галузями знань; алфавітні каталоги, у яких картки на книжки розташовані в алфавітному порядку прізвищ авторів; предметні каталоги, що містять назви творів з конкретних проблем і спеціальностей, а також різноманітні бібліографічні довідникові видання (покажчики з окремих тем і розділів). Для підбору періодичної літератури, необхідної для курсової роботи, слід звернутися до покажчика статей, опублікованих протягом календарного року, що містяться в останньому номері фахового журналу.

Керуючись складеним списком літературних джерел, студент приступає до їх вивчення. Читаючи наукові праці, студент навчається правильно їх занотовувати, що згодом дасть можливість використовувати цей матеріал у подальшій творчій роботі. Зібрана інформація має фіксуватися на спеціальних картках (однакового формату), у записниках або зошитах у вигляді коротких нотаток, цитат тощо. Водночас потрібно занотовувати точні відомості про джерело отриманої інформації. На одному боці картки записується прізвище та ініціали автора, назва роботи, рік, номер, місце видання та обсяг у сторінках (на картці, а в подальшому у списку використаних джерел, зазначається, на яких сторінках надрукована стаття, або скільки сторінок містить книга). На зворотному боці записується все, що зацікавило студента у прочитаному джерелі. При цьому завжди потрібно залишати невеличке поле, на якому виконуються додаткові нотатки роздумів чи ідей.

Якщо в книзі міститься значна кількість цікавого й важливого інформаційного матеріалу, який не вміщається на картці, тоді бажано занотувати лише назви питань, поданих у праці, і посилатися на спеціальний зошит, де детально виписані положення у вигляді тез.

Отже, у студента збереться багато карток і декілька зошитів із записами важливого матеріалу з прочитаних праць, що стане у пригоді при написанні будь-якої іншої роботи (дипломної, магістерської).

Для виконання курсової роботи важливе значення має вивчення спеціальної літератури. При цьому, вимагається не тільки ознайомлення зі змістом книг і статей з досліджуваних проблем, а й пошук у них необхідних матеріалів, їх аналіз та узагальнення. На основі цього аналізу можна зробити висновки про зв’язки тих чи інших психолого-педагогічних явищ та їх сучасної інтерпретації, скласти уявлення про механізми впливу на особистість учня професійно-технічного закладу різними засобами, методами чи прийомами тощо.

У тексті роботи напрацьований матеріал може використовуватися по-різному: або наводиться повністю, або робляться відповідні посилання.

Останнім часом чітко простежується тенденція переходу від поширення наукової, методичної чи нормативної інформації на паперових носіях (друкований текст у монографіях, підручниках і посібниках, періодичних виданнях, збірниках наукових статей тощо) до зберігання подібної інформації в електронній формі. Особливістю комунікативних систем і мереж є можливість поповнення інформаційних потоків даними будь-якого змісту і форми, зокрема: передавання документів, текстів, зображень, звуків, навчальних, контролюючих та інших комп’ютерних програм. Комп’ютерні комунікації дають змогу одержати швидкий доступ до необмежених баз даних і масивів інформації, а саме: навчального програмного забезпечення, сучасних комп’ютерних програм, каталогів бібліотек, різноманітних баз даних з різних галузей знань.
2.4. Робота над текстом
Роботу над текстом курсової роботи потрібно вести у певній послідовності, відповідно до плану. Виклад тексту має бути логічним, кожне положення – виходити з попереднього і бути попередником наступного. Обсяг тексту може варіювати залежно від специфіки тієї чи іншої теми, наявності додаткового матеріалу, який включено в текст (графічного, додатків тощо).

Поділ тексту на певні частини – розділи (а в середині них на підрозділи (параграфи)) повинен бути відображений не тільки в змісті, а й у самому викладі: кожна частина і параграф виділяються й отримують відповідну назву (додаток Б).

Визначення теми роботи, коротке розкриття сутності й обґрунтування її значущості подаються у вступі. Тут важливо подати стислий теоретичний аналіз проблеми і попереднього досвіду її вивченості, здійснити обґрунтування та логіко-історичний аналіз проблеми, оцінити ступінь теоретичної і практичної значущості дослідження. У вступі бажано подати критичну оцінку методів та окремих позицій різних авторів щодо досліджуваної проблеми (додаток А).

Основна частина курсової роботи складається з розділів і підрозділів, які за назвою, структурою і змістом мають відповідати завданням дослідження. У розділах основної частини подають огляд літератури за темою і виклад загальних положень з методики професійного навчання, зокрема в галузі комп’ютерних технологій; розкривають організаційні та методичні засади навчальної і виховної роботи з учнями професійно-технічних закладів освіти; акцентують увагу на особливостях використання форм, методів, прийомів, засобів, технологій у навчально-виховному процесі; висвітлюють навчально-методичні матеріали щодо окремих тем і розділів типових навчальних програм дисциплін професійно-практичної підготовки, типової програми з інформатики та інформаційних технологій для ПТНЗ і програми інформатики для старших класів профільних шкіл; здійснюють аналіз та узагальнення результатів наукового пошуку.

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет потребує точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:



  • текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз «так званий»;

  • цитування має бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців під час цитування допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, наприкінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

  • кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

  • під час непрямого цитування (переказу, викладу думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело;

  • якщо необхідно виявити ставлення автора курсової роботи до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання;

  • коли автор курсової роботи, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, то робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали студента, а весь текст застереження вміщується у круглі дужки. Варіантами таких застережень є: (курсив наш. – Г.М.), (підкреслено мною. – Г.М.), (розбивка моя. – Г.М.).

У процесі роботи над рукописом необхідно звертати увагу на розбивку тексту за абзацами. Кожен абзац має містити в собі певну думку, виражену однією чи кількома фразами або реченнями.

Узагальнені числові дані, що концентруються в таблицях, зображуються на діаграмах і графіках, чи з допомогою схем, повинні наводитися з необхідним ступенем точності й аргументованості та з обов’язковим посиланням на відповідні джерела.

Виклад матеріалу основної частини підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній у меті курсової роботи.

Завершальна частина вміщує в концентрованому вигляді основні результати дослідження, узагальнені висновки з усіх поставлених завдань, що виконувалися студентом у процесі написання роботи. Важливою частиною висновків є пропозиції та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів.

Список використаних джерел (елемент бібліографічного апарату, що містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків) слід розміщувати одним із таких способів: 1) у порядку появи посилань в тексті (найбільш зручний для користування); 2) в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків; 3) у хронологічному порядку. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної і видавничої справи (додаток В).

У пронумерованому списку використаних джерел досягається значна економія обсягу тексту курсової роботи, оскільки в необхідних випадках досить у кінці наведеної цитати вказати у квадратних дужках номер відповідного джерела інформації за списком і сторінку, з якої вона взята, наприклад [14, с. 35]. У випадку опису джерела в дужках зазначається лише його номер за списком, наприклад [8].

До додатків за необхідності доцільно включати допоміжний матеріал: таблиці, ілюстрації, світлини тощо.

Оскільки курсова робота є першим етапом самостійної наукової діяльності студента, вона має відповідати вимогам, що висуваються до даного виду науково-дослідницьких робіт.

Під час написання роботи її обсяг не має перевищувати 30 сторінок друкованого тексту, не враховуючи списку використаних джерел і додатків.
2.5. Ілюстрування і графічне оформлення
Ілюстрації в роботі є важливим аргументом на підтвердження тієї чи іншої думки або положення. Форми ілюстрування можуть бути різними. Їх вибір залежить від характеру виконуваного завдання і теми. Кількість ілюстрацій зумовлюється змістом роботи. Вони призначені для якнайкращого візуального доповнення тексту, підтвердження основних положень і проміжних узагальнень та висновків.

Допускаються різні види ілюстрування тексту курсової роботи. Це можуть бути схеми, світлини, замальовки, креслення, Print Screen тощо.

Ілюструють курсові роботи виходячи з певного задуму, за ретельно продуманим планом. Кожна ілюстрація повинна відповідати тексту, а текст – ілюстрації.

Основними видами ілюстративного матеріалу курсової роботи є: креслення, рисунок, схема, світлина, діаграма і графік.

Ілюстрації, які розміщуються в тексті, повинні мати порядкову і загальну нумерацію розділу (арабськими цифрами) і позначатися словом «Рис.» (рисунок), наприклад: Рис. 1.8 (восьмий рисунок першого розділу); рис. 2.5 (п’ятий рисунок другого розділу).

Кожна ілюстрація повинна мати точну і коротку назву, а в окремих випадках – необхідний пояснювальний текст.

Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщуються послідовно під ілюстрацією. Ілюстрації, а також рисунки, схеми невеликого розміру можна розмістити на одному листку.

Аналогічні позначення використовують і для таблиць.

Таблиці нумерують послідовно в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її порядкового номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.4» (четверта таблиця першого розділу).

Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. Якщо рядки виходять за формат сторінки, то в кожній наступній частині повторюють головку таблиці. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказуються один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовж. табл.» і вказують номер таблиці, наприклад «Продовж. табл. 1.2».

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують під написом «Таблиця» над самою таблицею симетрично до тексту. Слово «Таблиця» та її назву пишуть з великої букви. Назву не підкреслюють.

Ілюстрації і таблиці в курсовій роботі бажано подавати зразу після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці.


2.6. Оформлення курсової роботи
Літературне оформлення курсової роботи є важливим елементом якості її виконання та одним із критеріїв, що враховуються під час оцінювання. Передусім увага звертається на зміст викладу матеріалу: логічність і послідовність, повноту та репрезентативність, тобто обсяг використання основних і допоміжних літературних джерел, загальну грамотність та відповідність до стандартів і чинних правил.

Текст оформляється на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм), друкується з комп’ютера за допомогою принтера шрифтом Times New Roman та розміром 14 кеглів через 1,5 міжрядкові інтервали (до 30 рядків на сторінці).

Текст курсової роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве – не менше 30 мм, праве – не менше 10 мм, верхнє і нижнє – не менше 20 мм. Недотримання цієї вимоги ускладнює можливість внесення керівником необхідних зауважень чи доповнень.

У курсовій роботі весь матеріал поділяється на змістові частини – розділи та підрозділи (параграфи), які відокремлюються заголовками.

Розділ прийнято нумерувати арабськими цифрами (1, 2, 3). Параграфи нумерують окремо в кожному розділі за порядком у роботі (наприклад: 1.1, 1.2, …, 2.1, 2.2. …).

Заголовки структурних частин курсової роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» пишуть або друкують великими літерами симетрично до тексту. Всі структурні частини, крім розділів, не мають порядкового номера, тобто не можна писати: «1. Вступ» або «Розділ 6. ВИСНОВКИ». Після назви розділу крапка не ставиться.

До формулювання заголовків (назв) розділів і підрозділів ставляться такі вимоги: стислість, чіткість і синтаксична різноманітність у побудові речень, з перевагою простих поширених, послідовне та точне відображення внутрішньої логіки змісту курсової роботи.

У тексті кожну структурну частину курсової роботи, крім підрозділів, треба починати з нової сторінки.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Порядкові номери підрозділів розташовують в один рядок з назвами їх заголовків, причому в кінці речення крапка не ставиться.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць подають арабськими цифрами. Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок курсової роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять. Нумерацію другої сторінки розпочинають зі «ВСТУПУ». Номери сторінок проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

До змісту курсової роботи, крім текстової частини, входить різноманітний графічний та ілюстративний матеріал. Щоб не перевантажувати надмірно описову частину, рекомендується частину цього матеріалу включати в додатки.

Додатки оформляються як продовження курсової роботи на наступних її сторінках або на окремих аркушах, у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх в порядку посилань у тексті.

Якщо додатки оформляються на наступних сторінках, то такий додаток повинен мати тематичний заголовок, який розміщують вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої розміщується напис «Додаток __» і велика літера, що його позначає. Якщо додатків декілька, то їх слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Ґ, Є, И, І, Ї, О, Ч, Ь (наприклад: додаток М, додаток Н і т.д.). Один додаток позначається як додаток А.

Під час оформлення додатків окремою частиною (книгою) на окремому аркуші пишуть великими літерами слово «ДОДАТКИ».

У курсовій роботі не рекомендується вести виклад від першої особи однини на кшталт: «Я спостерігав», «Я вважаю», «Мені здається», «На мою думку». Допускаються звороти зі збереженням першої особи множини, в яких виключається займенник, як-от: «спостерігаємо», «встановлюємо», «маємо на увазі» тощо. В окремих випадках можна використовувати вирази «на наш погляд», «на нашу думку», «вивчення передового досвіду свідчить, що...», «на основі проведеного аналізу можна стверджувати…».

У процесі згадування в тексті прізвищ, їх ініціали, зазвичай, ставляться перед прізвищем.

Висновки і практичні рекомендації мають бути всебічно обґрунтовані в тексті роботи. Вони мають коротко резюмувати проведене дослідження.

Усі сторінки тексту разом із титульною сторінкою, завданням до курсової роботи (додаток А), списком використаних джерел та іншими можливими додатками брошуруються та переплітаються.


2.7. Захист
Захист курсової роботи проходить на засіданні комісії, у складі не менше 2-х викладачів, у тому числі наукового керівника. Дата захисту передбачається графіком підсумкового семестрового контролю на факультеті.

Захист курсової роботи включає в себе короткий виступ студента, його відповіді на запитання членів комісії. У виступі студента відображаються актуальність теми, завдання курсової роботи та її основні результати.

Форми захисту можуть бути найрізноманітнішими, однак бажано з використанням медійного супроводу (презентації).

Виступ перед комісією доцільно підготувати за таким планом:



  • назва теми, обґрунтування її вибору, актуальність проблематики;

  • короткий аналіз (огляд) курсової роботи;

  • досягнуті результати та висновки роботи;

  • відповіді на запитання членів комісії.

Виступ доповідача повинен бути розрахований на 5-7 хвилин.

Після закінчення процедури захисту комісія ухвалює рішення щодо підсумкової сумарної оцінки за курсову роботу з урахуванням орієнтовних критеріїв, представлених нижче, в тому числі, конкретизованих додаткових показників (участь у конференціях, публікація результатів пошукової роботи тощо). Результати захисту в той же день оголошуються і заносяться у заліково-екзаменаційну відомість та індивідуальний навчальний план студента (залікову книжку).

У підсумковій оцінці за курсову роботу, відповідно положенню про курсові роботи в ТНПУ ім. В. Гнатюка, враховуються такі критерії:

1. Якість обґрунтування теми (опрацювання навчально-наукової проблеми, її зв’язок з практикою, сучасними інноваційними процесами в галузі).

2. Науково-теоретичний рівень змісту: творчий підхід до аналізу явищ і процесів, уміння самостійно працювати з інформаційними джерелами, аналізувати концепції і використовувати теоретичні положення стосовно теми дослідження, узагальнювати окремі факти та процеси, робити висновки.

3. Науково-прикладний (практичний) рівень змісту: уміння виокремлювати практичні елементи наукової проблеми і формулювати припущення, які можна перевірити експериментально; вміння здійснювати обробку одержаних результатів; наявність і практична цінність додатків; практичне застосування результатів роботи.

4. Використання методів дослідження, їх різноманітність та логіка застосування.

5. Систематичність роботи студента, дотримання графіку та проходження проміжної атестації.

6. Правильність оформлення курсової роботи (у тому числі посилань на джерела та оформлення їх списку).

7. Своєчасність подачі курсової роботи на кафедру.

8. Захист курсової роботи.

Оцінки за якість виконання курсової роботи та результати її захисту відображаються в сумарній підсумковій оцінці (див. таблиця 1).

Сумарна оцінка за курсову роботу не може перевищувати 89 балів за 100-бальною шкалою ЄКТС, якщо студент не пройшов проміжної атестації (отримав за проміжну атестацію «не атестовано»).

Таблиця 1

Рекомендований розподіл балів за курсову роботу



п/п

Критерії оцінювання

Кількість балів

1

Якість обґрунтування теми

5

2

Науково-теоретичний рівень змісту

20-30

3

Науково-прикладний рівень змісту (упровадження, застосування, додатки)

20-30

4

Використання методів дослідження

10

5

Планомірність і систематичність роботи (проміжна атестація)

11

6

Оформлення курсової роботи

5

7

Захист курсової роботи

19




Усього:

100

Студент не допускається до захисту курсової роботи у випадках:

1. Порушення термінів подачі робіт на кафедру без поважних причин – лаборант не приймає курсову роботу, про що робиться відмітка в журналі обліку курсових робіт.

2. Грубих порушень професійної етики (див. [3, с. 7]) – керівник курсової роботи повідомляє про такий факт комісію, яка приймає рішення про допуск курсової роботи до захисту.



В обох випадках вважається, що студент має академічну заборгованість з курсової роботи. Йому виставляється незадовільна оцінка і рішенням кафедри пропонується нова тема роботи, яку студент повинен виконати та захистити у встановлений в університеті термін ліквідації академічної заборгованості.
3. Орієнтовний перелік тем курсових робіт


  1. Використання інтерактивних технологій на заняттях з дисциплін комп’ютерного циклу в закладах професійної підготовки.

  2. Зміст та методика проведення занять з поглибленого вивчення операційних систем.

  3. Комплексне методичне забезпечення організації самостійної роботи учнів ПТНЗ у процесі вивчення дисциплін інформатичного циклу.

  4. Методика вивчення програмних пакетів на заняттях з дисциплін комп’ютерного циклу в закладах професійної підготовки.

  5. Методика вивчення розділу «Інформаційна система» учнями ПТНЗ на заняттях з «Інформатики та інформаційних технологій».

  6. Методика вивчення учнями ПТНЗ прикладних програм для підтримки навчання окремих предметів практичної підготовки.

  7. Методика використання соціальних мереж для самоосвіти учнів у закладах професійної підготовки.

  8. Методика організації та проведення екскурсій в процесі професійної підготовки фахівців у закладах професійної підготовки.

  9. Методика проведення занять з поглибленого вивчення розділів курсу «Основи інформатики та обчислювально техніки» відповідно до спеціалізації професійно-технічного навчального закладу.

  10. Методика розробки електронних дидактичних матеріалів.

  11. Методика формування професійних дій учнів ПТНЗ у практичному навчанні.

  12. Методичні аспекти діяльності сайтів у закладах професійної освіти.

  13. Моделювання навчального процесу на основі використання інтерактивних засобів у закладах професійної підготовки.

  14. Нетрадиційні форми навчання у вивченні дисциплін інформатичних циклу в закладах професійної підготовки.

  15. Організація дистанційного навчання учнів ПТНЗ у процесі вивчення дисциплін інформатичного циклу.

  16. Організація та методика проведення занять із використанням електронних ресурсів.

  17. Організація та методика проведення практичних занять з обробки зображень графічними редакторами (на прикладі одного).

  18. Організація та обладнання навчальних аудиторій для вивчення інформатичного циклу дисциплін у закладах професійної підготовки.

  19. Організація і проведення олімпіад з інформатичних дисциплін.

  20. Орієнтація та профвідбір учнів на спеціальності у сфері комп’ютерних технологій.

  21. Особиснісно-орієнтований підхід під час проведення занять з інформатичних дисциплін у закладах професійної підготовки.

  22. Особливості вивчення програмних пакетів на заняттях з дисциплін комп’ютерного циклу в закладах професійної підготовки.

  23. Особливості вивчення систем опрацювання текстів учнями ПТНЗ на заняттях з «Основ інформатики та обчислювальної техніки».

  24. Особливості використання засобів унаочнення під час проведення занять в закладах професійної підготовки.

  25. Особливості індивідуальної роботи з учнями на заняттях з циклу інформатичних дисциплін в закладах професійної підготовки.

  26. Особливості організації самостійної роботи учнів ПТНЗ на заняттях з інформатичного циклу дисциплін в закладах професійної підготовки.

  27. Проблемне навчання на заняттях з вивчення баз даних.

  28. Проектно-конструкторська діяльність учнів ПТНЗ на уроках з «Основ інформатики та обчислювальної техніки».

  29. Психолого-педагогічні основи комп’ютерного навчання в закладах професійної підготовки.

  30. Розробка дидактичних матеріалів для проведення занять з вивчення електронних таблиць.

  31. Розробка дидактичних матеріалів для проведення занять з розділу «Глобальна мережа Інтернет та її можливості» у закладах професійної підготовки.

  32. Розробка електронних дидактичних посібників для занять з дисциплін інформатичного циклу в закладах професійної підготовки.

  33. Розробка методики використання тестових завдань на заняттях у закладах професійної підготовки.

  34. Технологія формування професійних дій у теоретичному навчанні.

  35. Формування творчої особистості учнів на заняттях з інформатичних дисциплін у закладах професійної підготовки.



4. Рекомендована література до виконання курсових робіт


    1. Авербух А. В. Изучение основ информатики и вычислительной техники: Пособие для учителя / Авербух А. В., Гисин В. Б., Зайдельман Я. П., Лебедев Г. В. – М. : Просвещение 1992. – 302 с.

    2. Агапонов С. В. Средства дистанционного образования. Методика, технология, инструментарий. / [Агапонов С. В., Джалиашвили З. О., Кречман Д. Л. Та ін.] / Под. ред. З. О. Джалиашвили. – СПб. : БХВ-Петербург, 2003. – 336 с.

    3. Артюх С.Ф. Інженерно-педагогічна освіта в Україні на рубежі тисячоліть / С. Ф. Артюх // Професійно-технічна освіта: Науково-методичний журнал. – К. – 1999. – №4. – 56 с.

    4. Артюх С. Ф. Концепция инженерно–педагогического образования в Украине / С. Ф. Артюх, А. Т. Ашеров, В. И. Лобунец // Регіональні перспективи. – 1998. – № 2 (3). – С. 21–25.

    5. Бауэр Ф. Л. Информатика / Бауэр Ф. Л., Гооз Г. – М. : Мир. 1990. – Т. 1,2.

    6. Брюханова Н. О. Методика навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичних матеріалів: Методичні рекомендації [для викладачів дисциплін, що викладаються в інженерно-педагогічних навчальних зкладах] / Н. О. Брюханова. – Харків : УІПА, 2001. – 156 с.

    7. Волкова Т. В. Методика професійного навчання: Посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / Т. В. Волкова. – Бердянськ : Вид-во «Модем», 2008. –343 с.

    8. Воронина Т. П. Образование в эпоху новых информационных технологий / Воронина Т. П., Кашицин В. П., Молчанова О. П. – М. : Информ-Пресс-94, 1995. – 220 с.

    9. Воронина Т. П. Образование в эпоху новых информационных технологий / Т. П. Воронина, В. П. Кашицин, О. П. Молчанова. – М. : Информ-Пресс-94, 1995. – 220 с.

    10. Галузевий стандарт вищої освіти. Професійне навчання. Комп’ютерні технології в управлінні та навчанні. Стандарти освіти. Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра / О. Е. Коваленко, В. І. Лобунець, А. П. Тарасюк, А. Т. Ашеров, В. І. Гусєв, І. В. Рогозін, В. Г. Хоменко. – К., 2000. – 34 с.

    11. Галузинський В. М. Педагогіка: теорія та історія: Навчальний посібник / Галузинський В. М., Євтух М. Б. – К. : Вища шк., 1995. – 237 с.

    12. Горбатюк Р. М. Система професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп’ютерного профілю: монографія / Р. М. Горбатюк. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2009. – 400 с.

    13. Гуревич Р. С. Інформаційно-комунікаційні технології в навчальному процесі та наукових дослідженнях / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія. – Вінниця : Планер, 2005. – 366 с.

    14. Дибкова Л. М. Інформатика та комп’ютерна техніка. Посібник [для студ. вищ. навч. закл.] / Дибкова Л. М. – К. : 2002. – 320 с.

    15. Дидактика средней школы / Под ред. М. Н. Скаткина. – М. : Просвещение. 1982. – 320 с.

    16. Енциклопедія освіти / гол. ред. В. Г. Кремень. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.

    17. Есаян А. Р. Информатика Учеб. пособие для педагогических институтов / Есаян А. Р. – М. : Просвещение. 1991. – 288 с.

    18. Закон України про вищу освіту: за станом на 1 лип. 2014 р. [Електронний ресурс] / Верховна рада України. – К. 2014. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1556-18. – назва з екрану.

    19. Зинченко В. П. Эргономика и информатика / В. П. Зинченко // Вопр.фил., 1986. – №7. – С.53–64.

    20. Змеєв С. В. Андрагогика: становление и пути развития / С. В. Змеєв // Педагогика. – 1995. – №2. – С. 64–67.

    21. Інноваційні педагогічні технології в трудовому навчанні: навч.-метод. посібник: пробне видання / В. Г. Гетта, Р. С. Гуревич, О. М. Коберник та ін.; за ред. О. М. Коберника, Г. В. Терещука. – Тернопіль; Умань, 2007. – 208 с.

    22. Інформатика: Навч. посібн. [для 10-11 кл. середн. загальноосвітн. шкіл] / І. Т. Заренька, Б. Г. Колодяжний, А. М. Гуржій, О. Ю. Соколов. – К. : Навчальна книга, 2002. – 496 с.

    23. Коваленко Е. Э. Методика профессионального обучения. Учебное пособие [для студентов инженерно-педагогических специальностей] / Е. Э. Коваленко. –Харьков : УИПА, 2000. – 120 с.

    24. Коваленко Е. Э. Методика профессионального обучения: инженерная педагогика / Е. Э. Коваленко. – Харьков : УИПА, 2002. –158 с.

    25. Коваленко Е. Э. Методика профессионального обучения: Учебник [для инженеров-педагогов, преподавателей спецдисциплин системы профессионально-технического и высшего образований] / О. Е. Коваленко. – X. : Штрих, 2003. – 480 с.

    26. Козубовська І. В. Дистанційне навчання в системі освіти. Видання друге, перероблене, доповнене / І. В. Козубовська, В. В. Сагарда, О. П. Пічкар. – Ужгород : УжНУ, 2002. – 364 с.

    27. Кремень В. Г. Філософія освіти XXI століття / В. Г. Кремень // Педагогіка і психологія. – 2003. – № 1. – С. 442–512.

    28. Курова Н. Н. Проектная деятельность в развитой информационной среде образовательного учреждения: учеб. пособие для системы доп. проф. образования / Н. Н. Курова. – М.: Федерация Интернет Образования, 2002. – 64 с.

    29. Кушниренко А. Г. Основы информатики и вычислительной техники: Пробный учебник [для средних учебных заведений] / Кушниренко А. Г., Лебедев Г. В., Сворень Р. А. – 2-е изд. – М. : Просвещение, 1991. – 224 с.

    30. Лотман Ю. М. Мозг – текст – культура – искусственный интеллект / Ю. М. Лотман // Семиотика и информатика. – М. , 1981. – Вып. 17. – С. 3–17.

    31. Міхеєв В. В. Методика навчання інформатики: Мет. посібник [для студ. вищих навч. закл.] / Міхеєв В. В. – Житомир, 2004. – 224 с.

    32. Міхеєв В. В. Основи інформатики: Методичний посібник [для студ. вищих навч. закл.] / Міхеєв В. В. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2005. – 123 с.

    33. Мушак А. Я. Інтерактивна мультимедіа – невід’ємний атрибут сучасних технологій дистанційного навчання / А. Я. Мушак // Вісник ХДТУ. – 1999. – №1(5). – С.100–101.

    34. Нечепоренко Л. С. Твоя Доля – в твоїх руках (Педагогіка для всіх) / Л. С. Нечепоренко. – Харків : ХДУ, 1995. – 206 с.

    35. Оржеховська В. М. Посібник з самовиховання / В. М. Оржеховська, Т. В. Хілько, С. В. Кириленко. – К. : ІЗМН, 1996. – 192 с.

    36. Пономарьов О. С. Модель спеціаліста як джерело вибору та обґрунтування змісту професійної освіти: текст лекції / О. С. Пономарьов. – Х.: НТУ «ХПІ», 2006. – 58 с.

    37. Психология и педагогика: Учебное пособие [для вузов] / Составитель и ответственный редактор А. А. Радугин ; Научный редактор Е. А. Кротков. – М. : Центр, 1999. – 256 с.

    38. Рожик О. М. Система інтерактивного навчання на базі Інтернет / О. М. Рожик // Вісник ХДТУ – 1999. – №1(5). – С. 256.

    39. Рожик О. М. Система інтерактивного навчання на базі Інтернет ВДОІГ / Вісник ХДТУ // Рожик О. М. – 1999. – №1(5). – С. 256–261.

    40. Сбруєва А. А. Порівняльна педагогіка: Навчальний посібник / А. А. Сбруєва. – Суми : Редакційно-видавничий відділ СДПУ, 1999. – 300 с.

    41. Спирин Л. Ф. Теория и технология решения педагогических задач / Л. Ф. Спирин – М. : Российское педагогическое агентство, 1997. – 174 с.

    42. Сухомлинська О. В. Проблеми теорії виховання дітей і молоді в Україні / О. В. Сухомлинська // Педагогіка і психологія. – 1997, №4. – С. 109–125.

    43. Теорія і методика професійної освіти: навч. посібник / З. Н. Курлянд, Т. Ю. Осипова, Р. С. Гурін та ін.; за ред. З. Н. Курлянд. – К.: Знання, 2012. – 390 с.

    44. Терещук Г. В. Основи педагогічних досліджень / Терещук Г. В., Сидоренко В. К. – Ольштин, 2010. – 327 с.

    45. Фіцула М. М. Педагогіка: Навч. посібник. / Фіцула М. М. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 1997. – 192 с.

    46. Цідило І. М. Нечітке моделювання педагогічних явищ: монографія; за наук. ред. В. Ю. Бикова / І. М. Цідило. – Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2013. – 264 с.

    47. Шестопалов Є. А. Інформатика, комп’ютерні тести, практичні роботи. Базовий курс. Частина 1 / Шестопалов Є. А. – 2004 – 96 с.

    48. Шматков Є. В. Методика професійного навчання. Навчальний посібник (для студентів вищих навчальних закладів зі спеціальностей «Професійне навчання») / Є. В. Шматков. – Харків : УІПА, 2000. – 111 с.

    49. Эльясберг П. Е. Измерительная информация: Сколько ее нужно? Как ее обрабатывать? – Изд. 2-е. / П. Е. Эльсберг. – М.: URSS, 2011. – 208 с.


Список використаних джерел

  1. Коваленко О. Е. Методика професійного навчання: навчальний посібник [для студентів вищих навчальних закладів інженерно-педагогічних спеціальностей] / О. Е. Коваленко, Н. О. Брюханова, Н. В. Корольова, Є. В. Шматков. – Харків : ВПП «Контраст», 2008. – 488 с.

  2. Коваленко О. Е. Методологічні засади професійної освіти: Навчальний посібник для студентів інженерно-педагогічних спеціальностей. – Вид. 2-ге, перероб. і доп / Коваленко О. Е., Брюханова Н. О., Посохова І. С., Штефан Л. В., Лисенко С. А. – Харків : УІПА, 2010. – 191 с.

  3. Положення про курсові роботи в ТНПУ імені В. Гнатюка / Г. В. Терещук. – Тернопіль, В-тво ТНПУ ім.В. Гнатюка – 2012. – 8 с.

  4. Автоматизоване проектування технології в управлінні та навчанні. Методичні вказівки до виконання курсової роботи для студентів спеціальності 7.010104 «Професійне навчання. Комп’ютерні технології в управлінні та навчанні» денної та заочної форми навчання Ю. Й. Тулашвілі. – Луцьк : ЛНТУ, 2007. – 28 с.

  5. Артюх С. Ф. Навчальний посібник з курсового проектування [для студентів інженерно-педагогічних закладів] / С. Ф. Артюх, О. К. Бєлова, О. Е. Коваленко. – Харків, 1999. – 58 с.

  6. Омельчук Л. Л. Методичні рекомендації до виконання та оформлення курсових робіт / Л. Л. Омельчук. – К. : 2011. – 32 с.

  7. Ашеров А. Т. Введення до фаху інженера-педагога комп’ютерного профілю: Навчальний посібник / Ашеров А. Т., Коваленко О. Е., Артюх С. Ф. – Харків: Вид. УІПА, 2005. – 224 с.

  8. Брюханова Н. О. Основи педагогічного проектування в інженерно-педагогічній освіті: [монографія] / Н. О. Брюханова. – Харків: НТМТ, 2010. – 438 с.

  9. Гончаренко С. У. Педагогічні дослідження: Методологічні поради молодим науковцям / С. У. Гончаренко. – Київ-Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2008. – 278 с.



  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка