Навчально-методичний комплекс



Сторінка2/2
Дата конвертації11.04.2016
Розмір0.59 Mb.
1   2

Дієвим засобом психологічної допомоги, який може бути застосований в процесі психологічного консультування працівників, які перебували в екстремальних умовах діяльності, є кризова інтервенція.

Головною метою кризової інтервенції є уникнення госпіталізації чи хроніфікації симптомів, які виникають унаслідок кризових ситуацій. Мета кризової інтервенції полягає у загальній підтримці людини та її оточення, у здатності активізувати ресурси для саморегуляції та самодопомоги.


Кризова інтервенція – це робота, спрямована на вираження сильних емоцій постраждалого, відкриття доступу до дослідження гострих проблем та формування розуміння поточних проблем, для його психологічної підтримки, а також створення фундаменту для прийняття ним пережитого досвіду. Загальним змістом описаної стратегії дій психолога є допомога постраждалому в розумінні змісту того, що відбулося, у відновленні почуття контролю свого емоційного стану та контролю над своїм життям, відновленні самооцінки.

Присутність психолога для клієнта, який пережив екстремальні події, це повне привнесення себе в інтеракцію з компетентним фахівцем. Клієнти часто йдуть саме до психолога, оскільки якісні стосунки зі значущими фігурами, можливість бути присутнім з іншою важливою особою в неопосередкованій близькості з якихось причин блокована. Тому психологи повинні бути готові емоційно реагувати та співпереживати постраждалим працівникам, уміючи при цьому дистанціюватися.

Процес вербалізації пережитого досвіду черезконсультування має величезне значення в наданні психологічної підтримки. Психолог виступає в ролі слухача і допомагає працівникові сформулювати свої думки, висловитися, поділитися пережитим.

Як відомо, внутрішня робота з асиміляції нового, в тому числі, травматичного, досвіду проходить через процес вербалізації.

Терапевтичні відносини, побудовані на підставі діалогу, мають деякі специфічні характеристики. Контроль за ходом бесіди – це прояв відповідальності консультанта. Тільки лише слухання, навіть самого чуйного, в більшості ситуацій недостатньо. Прояв активності в обмеженні змісту промови клієнта і утримання фокусу на певних скаргах, темах, ситуаціях дозволяє консультанту формулювати і перевіряти початкові гіпотези щодо працівника (як клієнта) і його проблем, тим самим з максимальною користю використовувати потенційну можливість їх вирішення.

Розповідаючи про свої проблеми та труднощі, особа формулює проблемну ситуацію. Психологічні проблеми не існують ізольовано, їх можна виділити лише з контексту. До появи чи загострення дисгармонії завжди призводять конкретні життєві та професійні ситуації. Переживання клієн кризової ситуації це процес, що триває певний час. З боку психолога йому відповідає зустрічний процес співпереживання.



Процес співпереживання включає: докладну розмову про кризову ситуацію; емпатичне розуміння і безумовне прийняття консультантом емоційної реакції співробітника на кризову ситуацію, вербалізація психологом його почуттів, його ставлення до тих чи інших елементів чи учасників кризової ситуації; оцінка переживань співробітника як природних в даній ситуації. Окремим елементом психологічної підтримки постраждалого є визнання психологом його страждань. Психологу необхідно вербально підтвердити розуміння того, що він зазнав певних емоційних потрясінь, серйозно поставитися до його переживань та турбот у конкретній ситуації.

Існує ряд прийомів, які сприяють найбільш успішному здійсненню техніки слухання. Зазвичай їх об'єднують в єдину групу під назвою «Прийоми активного слухання». Активне слухання дозволяє завоювати довіру клієнта, зібрати максимально повну інформацію про нього та його проблеми. До прийомів активного слухання відносяться такі:

1. Кивання головою і використання вигуків «так», «угу».

2. Питання-відлуння: дослівне повторення основних положень висловлених працівником. 

3. Уточнення, при яких психолог просить уточнити окремі положення, висловлювання працівника.

4. Переформулювання полягає у поверненні сенсу висловлювання працівника консультантом за допомогою використання інших слів, мовних оборотів.

5. Відображення емоцій відбувається при прямому описі переживань, які психолог помітив у поведінціпрацівника.

Важливим для кризової інтервенції є також позитивне підкріплення емоційного стану працівника.

Ефективною технікою впливу на емоційний стан є навіювання, яке має цілеспрямований, неаргументований характер. При навіюванні здійснюється процес передачі інформації, заснованої на її некритичному сприйнятті. Навіювання відрізняється і від переконання: воно безпосередньо викликає певний психологічний стан без доводів та критичного сприйняття. Переконання ж побудовано на тому, щоб за допомогою логічного обгрунтування домогтися згоди від постраждалого, що вислуховує інформацію.

На кожному етапі консультативного процесу психолог-консультант використовує спеціальні прийоми та техніки:



- «Відзеркалення» – прийом полягає в непомітному для працівника повторенні його висловів і рухів.

- «Перифраза»– коротка, поточна репліка психолога, яку він вимовляє під час сповіді працівника і призначена для прояснення, уточнення значення того, що він говорить.

- «Узагальнення»– прийом, який зовні чимось нагадує перифразу, але відноситься не до того останнього, що сказав працівник, а до цілого вислову, який складається з декількох думок або пропозицій.

- Прийом емоційної підтримки – психолог уважно вислуховує працівника, слідує за його думкою, намагаючись в потрібні моменти виражати підтримку його висловлювань, зокрема демонструвати позитивні емоції.

- Постановка перед клієнтом питань, які стимулюють його мислення. Підведення підсумків змісту думок, висловлювань та почуттів.

- Уточнення змісту та почуттів. Запропонувати йому назвати свої почуття, визначити та виразити їх.

Інформування постраждалого представляє досить делікатний і складний процес, оскільки передбачає не тільки неупереджене надання фактів, а й урахування можливих його реакцій на інформаціюпро себе.

Ще одним важливим та доцільним елементом психологічного консультування клієнтів, які перебувають в екстремальних умовах діяльності, є навчання їх навичкам саморегуляції.

Надзвичайно актуальним питанням для процесу психологічного консультування є його ефективність.

Зазвичай основним джерелом інформації про ефективність консультування є сам клієнт, надана їм оцінка.

Отже, психологічна консультація є дієвим та доступним методом психологічної особам після їх перебування в екстремальних умовах діяльності. Даний метод психолог може застосовувати іноді навіть в несприятливих умовах, за відсутністю певного обладнання та комфорту (що в цілому є важливим фактором роботи психолога). Дотримання принципів кризового консультування, емпатійний контакт,високий рівень активності психолога-консультанта дозволяє вчасно надати необхідну допомогу та виграти час для включення в дію механізмів психологічної адаптації клієнта.
Питання 3. Методи (техніки), що використовуються при роботі з психологічною травмою.
Я – тілесне Тілесно-орієнтована терапія:

Прогресивна м’язова релаксація;

«Мисленеві рухи – пальці рук»;

«Мисленеві рухи по всьому тілу»;

«Дихання через долоні».

Техніки соматичної терапії травми.

«Усвідомлення меж»;

«Перезавантаження та невагомість»;

«Опори зовнішні та внутрішні»
Тілесно-орієнтована психотерапія – головний напрям сучасної практичної психології. Сьогодні у світі існують понад 50 інститутів з навчаючими та терапевтичними програмами різних шкіл та напрямів тілесно-орієнтованої психотерапії. Основними з них вважаються: біосинтез, біоенергетичний аналіз, біодинаміка, соматопсихологія, процесуальна психотерапія.

Спеціалісти вважають, що тілесно-орієнтована психотерапія - це унікальний та ефективний спосіб роботи з ПТСРЮ який допомагає зв’язувати між собою чуття, розум і тілесні відчуття, відновлювати зв’язки між ними, створювати умови повного контакту людини зі своїм тілом. Соматичні симптоми психічних травм пояснюються як тілесні прояви переживань та поведінки людини, а психотерапія направлена на те, щоб зробити їх доступними переживанню і усвідомленню.

З точки зору терапії важливо не допустити, щоби посттравматичні симптоми стали хронічними.

В якості основного методу в терапії психічної травми використовується техніка «соматичного переживання». Техніка передбачає трансформаціюдезадаптивних тілесних реакцій в адаптивні, що досягається шляхом відновлення внутрішніх ресурсів в формі захисних та орієнтовних реакцій, які були втрачені під час травматизації.

Робота з травмою передбачає створення певних меж переживання, контейрування – усвідомлення, яке дозволяє тому, що відбувається в середині клієнта, бути сприйнятому на тілесному рівні у вигляді різних соматичних проявів.

В практиці соматичної терапії травми використовують такі, специфічні психотерапевтичні метафори, як «воронка травми», «воронка зцілення».

Психотерапевт при зціленні травми працює з досвідом клієнта. В практиці соматичної терапії травми гештальт-досвід отримав назву «SIBAM» (відчуття (sensation), образ(image), поведінка (behavior), афект(affect), сенс (meaning)). «SIBAM» - це спосіб організації досвіду, встановлення контакту з оточуючим середовищем, організації реакції індивіда на те,що відбувається.

Методи та техніки роботи з цілісним переживанням травми створюють передумови для відновлення природньої здатності особистості до саморегуляції, необхідної для терапії травми.


Я – соціальнеБіхевіріально-когнітивна терапія:

Когнітивно-імажинативний метод;

«Заповнення пробілу»;

«Логіча та емпірична конфронтація»;

Десенсибілізація;

Переструктурування мислення;

Терапія занурювання….
Відповідно до когнітивної моделі ПТСР, зцілення пов’язано з наступними процесами:


    • для позбавлення від симптомів повторного небажаного переживання травми необхідно провести ретельну оцінку спогадів, інтегрувати травматичний досів;

    • необхідно змінити ті дисфункіональнікогнітивні оцінки травми та її наслідки, які пов’язані з переживанням постійно існуючої загрози;

    • необхідно змінити дисіункіональні поведінкові та когнітивні стратегії, що блокують відновлення пам’яті про події, посилюють симптоми ПТСР.

В перші тижні після травми постраждалому може бути запропонована «перша психологічна допомога». Не рекомендується на цьому етапі застосовувати будь-які спеціальні психологічні інтервенції.

Основні рекомендації:



    • забезпечити можливість задоволення всіх фізіологічних потреб (медикаменти, їжа, вода);

    • забезпечити атмосферу безпеки;

    • надати практичну допомогу у побутових питаннях;

    • допомогти відновити контакти з близькими та друзями;

    • орієнтувати на постійний контакт з близькими людьми.

Почати «психологічну освітню» роботу:

    • інформувати постраждалих про різні реакції, що виникають у відповідь на «тяжкі» події, нормалізувати ці реакції;

    • розповісти про те, що типовий розвиток подій призводить до одужання, зробивши акцент на можливостях людської психіки;

    • рекомендувати не дивитися телевізор;

    • надавати допомогу при прийнятті конкретних життєвих рішень.

Будь-які обговорення травми в перші тижні після неї мають проходити за бажанням постраждалого. Психотерапевтам не рекомендується заохочувати клієнтів знову і знову розказувати про психотравмуючу подію для попередження формування ПТСР.

Етапи когнітивної психотерапії:



  • діагностичний етап;

  • інформування про хід психотерапії;

  • відновлення занять, які раніше доставляли задоволення;

  • відновлення травматичних спогадів та когнітивне їх переструктурування;

  • пролонговане поринання у уявлення;

  • поринання invivoі когнітивне переструктурування;

  • виявлення тригерів спогадів та емоцій, що повторюються;

  • тренінг управління тривогою;

  • когнітивне переструктурування;


Я – реальне Психодинамічна терапія

Психодрама «Робота з метафорою»;

«Сімейна історія»;

«Виконання бажань»;

«Джерело сили»;

«Захисток».


Психодинамічна терапія підкреслює роль конфліктів, які виникають через невідповідність цінностей та внутрішньої картини світу клієнта. Психологічна допомога в цьому напрямі психотерапії полягає в дослідженні системи цінностей і потреб постраждалого та руйнуванню їх травмуючою ситуацією; в розв’язанні свідомих та без свідомих конфліктів; в направленні енергії руйнування на творення в атмосфері емоційного комфорту.

Метою психодинамічної терапії також є відновлення самоповаги, розвиток здорового рівня особистісної відповідальності, відновлення цілісності Я.

В короткостроковій психодинамічнійтерапії ПТРС М.М.Решетніков виокремлює три основних етапи:


    • встановлення довіри і формування у клієнта відчуття безпеки для пред’явлення будь-якого емоційного чи вербального матеріалу;

    • проблемно-орієнтовна робота у поєднанні з підтримуючою терапією;

    • інтеграція особистості пацієнта та повернення його до реальності з наступним переходом до формування життєвої перспективи (12 – 15 сеансів).

Сучасний психодинамічний підхід в короткостроковій терапії ПТРС наближається до раціональної терапії.

Я – духовне Екзістенціальна терапія

Фокусування на проблемі;

«Кроки пошуку»;

Спрямована візуалізація;

Рефреймінг;

«Лінія життя», «Мета-модель» та інші


Екзистенціальний психотерапія – це динамічний психотерапевтичний підхід, який фокусується на базисних проблемах існування індивіда та направлений на фундаментальні зміни в його житті.

Кожний практичний курс екзистенціальної психотерапії складається з таких етапів роботи:


    • створення психотерапевтичного альянсу;

    • поглиблення проблематики клієнта;

    • робота з процесом внутрішнього пошуку;

    • робота з внутрішнім спротивом;

    • робота з терапевтичними відносинами;

    • завершальний етап, підведення підсумків.

При наданні допомоги постраждалим з розладами адаптації короткий курс екзистенціальної необхідний в більшості випадків. Як правило, в подальшому клієнт в змозі самостійно справитися з труднощами без загрози для здоров’я.

Усі сфери особистості Арт-терапія

Робота з піском.

Робота з глиною.

Казкотерапія.

Медитативні казки, мандрування ….

Медитадивне малювання.

Вважається, що арт-терапія має велике значення в психотерапії ПТСР. Це метод допомоги клієнту, який полягає в застосуванні художньої творчості.

Задачі арт-терапевтичної роботи:



    • послаблення симптомів, які є у клієнта, оптимізація та стабілізація їх психічного стану і соціального функціонування;

    • досягнення більш високого рівня психосоціальної адаптації, формування навичок саморегуляції, розвиток здібностей розуміти себе, вербально та невербально проявляти свої чуття та думки;

    • удосконалення спроможності клієнтаприйматисамостійні рішення, діяти в конфліктних та напружених ситуаціях, формування стійкої системи соціально значимих зв’язків, інтересів, захоплень.

Етапи арт-терапевтичного процесу:

    • підготовчий етап;

    • етап формування системи психотерапевтичних відносин і початку образотворчої діяльності;

    • етап укріплення та розвитку психотерапевтичних відносин;

    • завершальний етап.


Висновки

Психологіна допомога людям, які пережили надзвичайну ситуацію, необхідно розглядяти як психологічне супроводження особистості, спрямоване на позитивні зміни з метою інтеграції та розвитку всіх рівнів індивіда. Це достатньо складе завдання в сучасних соціально-політичних, соціально-економічних умовах. Психологу необхідно пам’ятати, що для того, щоби допомогти людині, необхідно знати основні методи надання психологічної допомоги , вміти вибрати найефективніші з них для конкретного клієнта, вміти застосовувати їх. Для роботи з психотравмованими особами необхідна також особистісна зрілість. Психолог має бути психічно стійким, надійним, врівноваженим, усвідомлювати свої переваги та обмеженість власних можливостей.

Надаючи психологічну допомогу постраждалим психологу необхідно пам’ятати, що їх реакції нормальні і відповідають ситуації, яку вони пережили.
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Поняття та критерії діагностики посттравматичного стресового розладу

Семінарське заняття – 2 год.

1. Розлади психіки, що виникають в наслідок екстремальних ситуацій.

2. Критерії діагностики та основні симптоми ПТСР.

3. Теоретичні концепції ПТСР.

4. Типи психічної дезадаптації у ветеранів бойових дій.

5. Методики психодіагностики ПТСР.


Література: [2, 3, 5, 9,12,17,19]
Тема 2. Принципи надання психологічної допомоги при посттравматичному стресовому розладі

Семінарське заняття – 2 год.

1. Принципи надання психологічної допомоги при ПТСР

2. Етапи надання психологічної допомоги при ПТСР

Література: [2, 3, 4, 5,12,20]
Тема 3. Методи та техніки надання психологічної допомоги особам, які перебували в надзвичайних ситуаціях
Практичне заняття – 2 год.
Мета заняття: Формування вмінь та навичок з оцінки психологічного стану осіб, що перебували в екстремальній ситуації; визначення необхідності надання психологічної допомоги; вибору ефективних методів психологічної допомоги;визначення необхідності надання психотерапевтичної допомоги;складання плану проведення дебріфінгу та кризового консультування.
Література: [13,14, 17,19, 20, 21]
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇПІДГОТОВКИ

Вимоги до організації самостійної роботи слухачів та структура навчальних завдань визначаються робочими навчальними програмами дисципліни.



Основними завданнями самостійної роботи слухачів є підготовка і виконання поточних навчальних завдань, а також самостійне вивчення окремих питань дисципліни. Самостійна робота передбачає підготовку навчально-наукової доповіді (обсягом 5-7 сторінок друкованого тексту) за однією з запропонованих нижче тем.

  1. Особливості стресовий реакцій у учасників бойових дій.

  2. Особливості психологічної допомоги в екстремальних ситуаціях.

  3. Психологічна характеристика ПТСР у учасників бойових дій.

  4. Історія вивчення наслідків психотравмуючого стресу.

  5. Психофізіологічна модель ПТСР.

  6. Психодинамічна модель ПТСР.

  7. Когнітивна модель ПТСР.

  8. Інформаційна модельПТСР.

  9. Гештальт-терапія ПТСР.

  10. Нейролінгвістичне програмування при ПТСР.

  11. Особливості ПТСР у дітей.

  12. Психологічна допомога дітям з ПТСР.

  13. Психологічна підготовка до екстремальних ситуацій.

  14. Прийоми саморегуляції психічного стану.

  15. Психологічні особливості групової психокорекції ПТСР.

  16. Ефективність застосування техніки «Когнітивне переструктурування».

  17. Ефективність застосування техніки «Створення розслаблюючих образів» .

  18. Ефективність застосування техніки «Локалізація тривоги».


ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ

  1. Гостра реакція на стрес.

  2. Перехідний період.

  3. Генералізований тривожний розлад.

  4. Розлади реакції пристосування.

  5. Реакція горя.

  6. Критерії діагностики ПТСР.

  7. Основні симптоми ПТСР.

  8. Психологічна характеристика ПТСР у учасників бойових дій.

  9. Особистісні зміни у ветеранів війни.

  10. Психофізіологічна модель ПТСР.

  11. Психодинамічна модель ПТСР.

  12. Когнітивна модель ПТСР.

  13. Інформаційна модель ПТСР.

  14. Особливості протікання ПТСР у дітей.

  15. Основні симптоми ПТСРудитей різного віку.

  16. Особливості емоційної симптоматики ПТСР у дітей.

  17. Психофізіологічна модель ПТСР.

  18. Психодинамічна модель ПТСР.

  19. Когнітивна модель ПТСР.

  20. Інформаційна модель ПТСР.

  21. Адаптивні реакції у учасників бойових дій.

  22. Дезадаптивні реакції у учасників бойових дій.

  23. Психологічні методики діагностики ПТСР.

  24. Особливості застосування «Методу структурованого клінічного інтерв’ю» для діагностики ПТСР.

  25. Особливості застосування методики «Опитувальник травматичного стресу» для діагностики ПТСР.

  26. Особливості застосування методики «Шкала оцінки тяжкості травматичної події» для діагностики ПТСР.

  27. Додаткові методики дослідження ПТСР.

  28. Принципи надання психологічної допомоги при ПТСР.

  29. Етапи надання психологічної допомоги приПТСР.

  30. Психологічний дебріфінг як метод надання психологічної допомоги при ПТСР.

  31. Основні завдання психологічного дебріфігу.

  32. Частини і фази психологічного дебріфінгу.

  33. Кризове консультування як метод надання психологічної допомоги при ПТСР.

  34. Прийоми та техніки консультування при ПТРС.

  35. Тілесно-орієнтована психотерапія.

  36. Основні техніки тілесно-орієнтованої терапії при ПТСР.

  37. Біхевіріально-когнітивна психотерапія.

  38. Основні техніки біхевіріально-когнітивної терапії при ПТСР.

  39. Етапи когнітивної психотерапії.

  40. Психодинамічна психотерапія.

  41. Основні техніки психодінамфічної психотерапії при ПТСР.

  42. Етапи психодинамічної психотерапії при ПТСР.

  43. Екзистенціальна терапія.

  44. Основні техніки екзистенціальної терапії при ПТСР.

  45. Етапи екзистенціальної психотерапії.

  46. Арт-терапія.

  47. Основні техніки арт-терапії при ПТСР.

  48. Етапи арт-терапії.

  49. Гешталь-терапія.

  50. Механізми захисту в гештальт-терапії.

  51. Етапи гештальт – терапії.

  52. Нейролінгвістичне програмування.

  53. Основні техніки нейролінгвістичного програмування при ПТСР.

  54. Психологічна допомога дітям з ПТРС.

  55. Екстрена психологічна допомога маленьким дітям.

  56. Екстрена психологічна допомога підліткам.

  57. Робота з родиною дітей з ПТСР.

  58. Ігротерапія дітей з ПТСР.

  59. Психологічна підготовка особового складу до дій в екстремальних умовах.

  60. Техніки регуляції психічного стану.
1   2


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка