Навчальний посібник Вінниця внту 2015 (075) ббк 88я73



Сторінка9/9
Дата конвертації15.04.2016
Розмір1.94 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9
Сценическая речь: Учебник / Под ред. И. П. Козляниновой и И. Ю. Промптовой. 3-е изд. М. : Изя-во «ГИТИС». 2002. — 511 с.
  • Таранов П.С. Искуство риторики: Универсальное пособие для умения говорить красиво и убедительно: учебн. пособие / Таранов П. С. – Симферополь, 2001. – 576 с.
  • Таранов П. С. Приемы влияния на людей / Таранов П. С. – Симферополь : Таврия, 1996. – 493 с.
  • Теория и практика сценической речи. Коллективная монография / Отв. ред. В. Н. Галендеев – СПб. : СПбГАТИ, 2005. –135 с.
  • Томан І. Мистецтво говорити : пер. з чес. / Томан І. – К. : Політвидав України, 1986. – 1986 с.
  • Фишер Д. Путь к согласию, или переговоры без поражения : пер. с англ. / Д. Фишер, У. Юри. – М. : Наука, 1990. – 158 с.
  • Хазагеров Г. Г. Риторика для делового человека : учебн. пособие / Г. Г. Хазагеров, Е. Е Корнилова. – М. : Филинта, 2001. – 136 с.

  • Хміль Ф. І. Ділове спілкування : навч. посібник / Хміль Ф. І. – К. : Академвидав, 2004. – 280 с.

  • Цимбалюк І. М. Психологія спілкування : навч. посібник / Цимбалюк І. М. – К. : ВД “Професіонал”, 2004. – 304 с.

  • Чайка Г. Л. Культура ділового спілкування менеджера : навч. посібник / Чайка Г. Л. – К. : Знання, 2005. – 442 с.

  • Чаффинс С. «Стеклянный потолок»: занимают ли женщины в США должное положение в обществе? / Чаффинс С. // Лидерство. Психологические проблемы в бизнесе. – Дубна : Изд. центр «Феникс», 1997. – 176 с./

  • Чирикова А. Е. Женщина во главе фирмы. / Чирикова А. Е. – М. : Изд-во института социологии РАН, 1998. – 358 с.

  • Чмут Т. К. Етика ділового спілкування : навч. посібник : 3-є вид., перероб. і доп. / Т. К. Чмут, Г. Л. Чайка. – К. : Вікар, 2003.– 223 с.

  • Шеломенцев В. М. Етикет і сучасна культура спілкування: 2-е вид. / Шеломенцев В. М. – К. : Лібра, 2003. – 416 с.

  • Шостром Э. Анти-Карнеги, или человек-манипулятор : пер. с англ. / Шостром Э. – Минск : ТПЦ “Полифакт”, 1992. – 128 с.

  • Южин В. И. Полная энциклопедия этикета / Южин В. И. – М. : РИПОЛ классик, 2007. – 512 с.

  • Geis F. L. Self-fulfilling prophecies: A social psychological view of gender // A. E. Beall, R. J. Sternberg (Eds.). – 1993.

  • Lippman Walter. Public Opinion. – New York, London: The Free Press. A Division of Macmillan Publishing Co., Inc. New York; Colier Macmillan Publishers, London, 1949. - 268 p.

  • Martin, J. Deconstructing organizational taboos: The suppression of gender conflict in organizations // Organizational Science. 1990. – № 1. – Pp. 339 – 359.

    Короткий термінологічний словник
    Аналогія (analogy) – зіставлення об’єктів (явищ, проблем, понять) з метою перенесення закономірностей з одного (відомого) на інший (менш відомий чи невідомий) об’єкт.

    Артикуляція (articulation) – система положень органів, що вимовляють звуки. Чіткість артикуляції визначається правильним положенням цих органів.

    Асертивність ( аssertiveness ) – впевненість особистості в обстоюванні своїх прав на засадах відвертого і безпосереднього діалогу з опонентами, права яких не порушуються.

    Вербальна комунікація (verbal communication) – комунікація за допомогою усної і письмової мови.

    Ґендер (gender) це складний соціокультурний конструкт, який відображає відмінності в ролях, поведінці, ментальних і емоційних характеристиках між чоловічим і жіночим.

    Ґендерна рівність (gender equality) – є процесом справедливого відношення до жінок і чоловіків. Для забезпечення справедливості, критерії часто повинні компенсувати історичні та соціальні перешкоди, які не дають жінкам і чоловікам існувати в рівних умовах.

    Ґендерна соціалізація (gender socialization)процес засвоєння людиною соціальної ролі, визначеної для неї суспільством від народження, в залежності від того, чоловіком чи жінкою вона народилась.

    Ґендерні стереотипи (gender stereotypes)набір загальноприйнятих норм і суджень, які стосуються існуючого становища чоловіків і жінок, норм їхньої поведінки, мотивів і потреб.

    Ґендерні стратегії (gender strategies)визначення суспільно значимих ґендерних спрямувань в діяльності соціумів та їх організаційних структур, направлених на утвердження ґендерної демократії в суспільстві з метою розвитку ґендерної культури.

    Ґендерна стратифікація (gender stratification)ієрархічний розподіл в суспільстві економічних та соціальних ресурсів за статевою належністю.

    Ґендерні ролі (gender roles)1) зразки поведінки жінок і чоловіків, які ґрунтуються на традиційних очікуваннях, пов'язаних з їх статтю; 2) сукупність загальноприйнятих, з точки зору культури, норм і правил поведінки, які закріплюються за людьми в конкретній ситуації.

    Ґендерні стратегії (gender strategies)визначення суспільно значимих ґендерних спрямувань в діяльності соціумів та їх організаційних структур, направлених на утвердження ґендерної демократії в суспільстві з метою розвитку ґендерної культури.

    Гіпербола (hyperbole) – троп, який визначають як перебільшення. Як правило, використовується для кількісних характеристик.

    Дедуктивний метод (deductive method) – метод, що передбачає рух думки від загального до часткового, перехід від загальних сентенцій, положень до прикладів, фактів, випадків: від тези до її підтвердження.

    Ділова бесіда (розмова) (business conversation (talk)) – це вид міжособистісного ділового, службового спілкування, що передбачає обмін інформацією, поглядами, думками і спрямований на вирішення певної проблеми.

    Ділове спілкування (business communication) – спілкування, метою якого є організація і оптимізація виробничої, наукової, комерційної чи іншої діяльності, де на першому місці стоять інтереси справи, а не конкретних співрозмовників.

    Діловий етикет (business etiquette) – норми, які регулюють стиль роботи, манеру поведінки, спілкування при вирішенні ділових проблем.

    Дискримінація (diskrimіnatsіya) ─ дії або практика систематичного приниження групи або однієї людини.

    Диспозиція (disposition) – другий етап мисленнєво-мовленнєвої діяльності, етап “аранжування” компонентів матеріалу, здобутого в процесі інтенції, процес побудови композиції промови.

    Елокуція (elocutio) – третій етап підготовки риторичного тексту, передбачає вираження думки в дієвій словесній формі, яка становить собою систему комунікативних якостей мовлення (правильність, точність, виразність, ясність, стислість, доцільність).

    Емпатія (empation) – уміння проникнути в переживання іншої людини, уміння співпереживати, співчувати.

    Епітет (epithet) – один з найпоширеніших тропів, образне означення, що містить у собі характеристику предмета мовлення.

    Етос (ethos) – засоби переконання, які апелюють до норм людської поведінки.

    Ідентифікація (identification) – уподібнення себе іншому.

    Інвенція (invention) – перший етап мисленнєво-мовленнєвої діяльності, етап визначення теми і мети майбутнього виступу, розробки концепції, відбору матеріалу для промови.

    Індуктивний метод (inductive method) – метод, що передбачає рух мовленнєвого цілого від часткового до загального. Спочатку оратор викладає окремі факти, випадки, спостереження, а потім, після їх аналізу й оцінювання, вказує на закономірність, робить загальні висновки.

    Інтонація (intonation) – ритмо-мелодійний малюнок мовлення, що базується на підвищенні або пониженні тону.

    Іронія (irony) – троп, сутність якого у вживанні слова у значенні, протилежному буквальному значенню. Використовується з метою прихованої насмішки.

    Композиція (composition) – побудова виступу, співвідношення його окремих частин, відношення кожної окремої частини до виступу як єдиного цілого.

    Жест (gesture) – система рухів рук та тіла, яка відіграє допоміжну, але важливу роль в ораторському виступі. Жести поділяються на автоматичні, ілюстративні, емоційні.

    Керівник (leader; manager; chief) – особа, на яку офіційно покладено функції управління організацією.

    Комунікабельність (sociability) риса особистості, здатність її до спілкування з іншими людьми, товариськість.

    Комунікація (communication) фундаментальна ознака людської культури, яка полягає у взаємозв’язку, взаємоспілкуванні, взаємодії людей на основі обміну певною інформацією.

    Культура спілкування (culture of communication) – це сума набутих людиною знань, вмінь та навичок спілкування, які створені, прийняті та реалізуються в конкретному суспільстві на певному етапі його розвитку.

    Культура управління (management culture) – комплексна узагальнена характеристика управлінської праці, що відображає її якісні ознаки і особливості. К. у. містить: сукупність знань, міру поглядів, морально-естетичні норми праці, ставлення до праці, навички організації праці, уміння володіти собою і розуміти людей, які працюють поряд.

    Літота (litotes) – троп, протилежний гіперболі, зменшення.

    Логос (logos) – засоби переконання, що апелюють до розуму, логічні умовиводи.

    Маніпулятор (manipulator) – людина, яка свідомо (тоді це цинізм) або несвідомо вдається до всіляких хитрощів, щоб контролювати ситуацію та досягти своєї мети.

    Маніпуляція (manipulation)комунікативний вплив, який веде до створення в іншої людини мотиваційних станів (почуттів, стереотипів), що спонукають його до поведінки, вигідної тому, хто на неї впливає.

    Метафора (metaphor) – один з головних тропів, перенесення назви з одного предмета на інший; заміна прямого найменування словом у переносному значенні.

    Міміка (mimicry) – рухи м’язів обличчя, в яких виражаються емоції та почуття людини.

    Мова (language) суспільно зумовлена система словесних знаків, яка слугує засобом спілкування в певному суспільстві.

    Мовлення (speech)процес спілкування засобами мови, мова в дії.

    Моральна культура (moral culture) – частина існуючої в суспільстві культури, зміст якої включає вироблене віками загальнолюдське уявлення про добро, сумління, обов’язок і відповідну їм поведінку.

    Навіювання (cast) – це психологічний вплив однієї людини на іншу або на групу людей, що передбачає некритичне сприймання висловлених думок і волі. Воно є механізмом, який дає змогу вплинути на несвідоме: установки, емоційні реакції, очікування тощо. Виокремлюють такі види Н. на людину: 1) коли вона перебуває в активному стані; 2) під гіпнозом; 3) під час сну.

    Наслідування (imitation) – особлива форма поведінки людини, що полягає у відтворенні нею дій інших осіб. (Наслідування дітьми дорослих, наслідування дій наших кумирів).

    Невербальна комунікація (nonverbal communication) комунікація за допомогою немовних засобів (жести, міміка, паузи, манери, зовнішність).

    Пафос (pathos) – засоби переконання, що апелюють до почуттів слухачів, пристрасність, ставлення оратора до своєї ідеї (захоплення, піднесення), яке передається слухачам.

    Переговори (negotiation) – це метод досягнення угоди шляхом ділового спілкування, коли обидві сторони мають як спільні, так і протилежні інтереси.

    Переконання (persuasion) – це спосіб впливу, коли людина звертається до свідомості, почуттів і досвіду людини з тим, щоб сформувати у неї нові установки. Це такий вплив однієї людини на іншу або на групу людей, який діє на раціональне та емоційне в їх єдності, формує нові погляди, відносини.

    Повтор (repetition) – фігура, що являє собою повторення одного чи кількох слів або цілих речень.

    Фемінність і маскулинність (femіnny i masculinity)сукупність поведінкових і психічних рис, властивостей і особливостей, об’єктивно притаманних жінкам на відміну від чоловіків і чоловікам, на відміну від жінок.

    Порівняння (comparison) – один з головних тропів; зіставлення двох предметів (явищ, понять), які мають спільні ознаки.

    Правильність мовлення (correct speech) – відповідність мовлення встановленим правилам, нормам (лексичним, граматичним, орфоепічним) літературної мови.

    Публічний виступ (public speech) – це усне монологічне висловлювання з метою вплинути на аудиторію.

    Риторика (rhetoric) – наука про ораторське мистецтво; про ефективні форми впливу на аудиторію з урахуванням її особливостей; інтегральна програма трансформації ідеї в слово (Н. Безменова); філософсько-дидактична наука про закони управління мисленнєво-мовленнєвої діяльності (Г. Сагач).

    Риторична етика (rhetorical ethics) – визначений традиційною мораллю та суб’єктивною аксіологією оратора „момент істини”: оратор не може виголошувати аморальні речі.

    Риторичне запитання (rhetorical question) – ствердження чи заперечення, що подається у формі запитання, мета якого активізувати сприйняття слухачів, дати їм можливість домислити самому, щоб підказана думка стала їх власною.

    Риторичний ідеал (rhetorical ideal) – система вимог до мовленнєвого твору, мовленнєвої поведінки. Риторичний ідеал є історично змінним, культуроспецифічним, соціально обумовленим.

    Самонавіювання (selfcast) – свідоме саморегулювання, навіювання самому собі уявлень, почуттів, емоцій. Приклад: “Я вирішу ці проблеми. Я закінчу роботу. Я щасливий...”.

    Скляна стеля” (“qlass ceiling”) – незрима психологічна перешкода, яка не дає жінці просуватись службовими сходами відповідно до її намагань.



    Риторичний ідеал сократівський (rhetorical ideal of Socrates) – риторичний ідеал, сформований на засадах діалогічності, гармонійності, істинності, добра, справедливості.

    Риторичний ідеал софістський (rhetorical ideal Sophists) – риторичний ідеал, основними ознаками якого є: монологічність (категоричність, безапеляційність), агональність (агресивність, боротьба), релятивізм (відсутність цінності істинності).

    Риторичні фігури (figure of speech) – синтаксичні засоби виразності, що передбачають трансформацію структури речення, сприяють експресивності, динамічності, ясності висловлювання.

    Спілкування (communication) взаємодія людей, яка полягає в обміні інформацією, діями та встановленні взаєморозуміння.

    Стратегія спілкування (communication strategy) – це загальна схема дій (або загальний план досягнення мети). На відміну від способів і моделей спілкування вона описує не одну його сторону, а характеризує в єдності мотиваційну, змістовну і операційну.

    Тактика спілкування (communication tactics) – це система дій, що використовується для реалізації стратегії.

    Темпоритм (speaking rate) – швидкість мовлення. Оптимальний темпоритм мовлення оратора: 130 – 150 слів на хвилину.

    Тропи (trope) – це різноманітні способи вживання слів у переносному значенні.

    Цінності (values) – об’єкти, явища та їх властивості, абстрактні ідеї, які втілюють у собі узагальнені ідеали, виступаючи завдяки цьому еталоном належного.

    Навчальне видання

    Прищак Микола Демянович

    Залюбівська Оксана Броніславівна

    Слободянюк Олена Михайлівна
    Ділове спілкування
    Навчальний посібник

    Редактор В. Дружиніна

    Коректор З. Поліщук

    Оригінал-макет підготовлено М. Прищаком


    Підписано до друку 99.99.2010 р.

    Формат 29,742¼. Папір офсетний.

    Гарнітура Times New Roman.

    Друк різографічний. Ум. друк. арк. 99.99. .

    Наклад прим. Зам. № 2010-999


    Вінницький національний технічний університет,

    навчально-методичний відділ ВНТУ.

    21021, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,

    ВНТУ, к. 2201.

    Тел. (0432) 59-87-36.

    Свідоцтво суб’єкта видавничої справи

    серія ДК № 3516 від 01.07.2009 р.
    Віддруковано у Вінницькому національному технічному університеті

    в комп’ютерному інформаційно-видавничому центрі.

    21021, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,

    ВНТУ, ГНК, к. 114.

    Тел. (0432) 59-87-38.

    Свідоцтво суб’єкта видавничої справи



    серія ДК № 3516 від 01.07.2009 р.

  • 1   2   3   4   5   6   7   8   9


    База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка