Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Київ "Каравела" 2005 '276. 11(075. 8) Гриф надано



Сторінка23/23
Дата конвертації16.04.2016
Розмір5.37 Mb.
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   23

щ

ЩАСЛИВЧИК - щасливець

ЩЕГОЛЯТИ - франтити; красуватися, хизуватися ЩЕПКИ - тріски

ЩО Б НЕ ГОВОРИВ - хай що каже

ЩО Б (ТАМ) НЕ СТАЛОСЯ - хай що станеться, хай там що, хай що буде

Ю

ЮБ1ЛЕЙ - ювілей

ЮБКА - спідниця

ЮЛИТИ - крутитися, виляти

ЮРКИЙ - в'юнкий, верткий, проворний, жвавий

ЮТИТИСЯ - тулитися, міститися; мешкати, мати притулок


Я

ЯВКА - присутність

ЯВИТИСЯ З ПОВИННОЮ - прийти з покаянням

ЯВЛЯТИ СОБОЮ - становити собою

ЯВЛЯТИСЯ - 1) з'являтися, виникати; 2) бути

ЯВНА ПОМИЛКА - очевидна помилка

ЯД - отрута

ЯЗВА - виразка, ранка

ЯК БИ НЕ СТАРАВСЯ - хай як старається

ЯК БИ ТАМ НЕ БУЛО - що не кажіть, як не є, хай що буде, хай там що

ЯК ВИДНО - мабуть, певно

ЯК ДІЛА? - як справи?

ЯКИЙ БИ НЕ БУВ - хоч би який був

ЯК МОЖНА БІЛЬШЕ - якнайбільше, щонайбільше, якомога більше ЯК МОЖНА ШВИДШЕ - якнайшвидше, якомога швидше ЯК ПОВИННО БУТИ - як має бути ЯК ПОПАЛО - абияк

ЯК ПРАВИЛО - як звичайно, як водиться, як заведено, переважно

ЯК ПРИЙДЕТЬСЯ - як доведеться

ЯРИЙ - запеклий, завзятий, затятий

ЯРКИЙ - яскравий, сліпучий

ЯСНО - у спол. МЕНІ ВСЕ ЯСНО - зрозуміло

ЯЧЕЙКА - 1) комірка; 2) осередок

ЯЩИК (поштовий) - скринька (поштова)


ЛІТЕРАТУРА

  1. Антисуржик: Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити: Посібник / За заг. ред. О. Сербенської. - Львів, 1994.

  2. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. - Львів, 1990.

  3. Бибик СП., Михно І.Л., Пустовіт Л.О., Сюта Г.М. Універсальний довідник-практикум з ділових паперів. - К., 1997.

  4. Ботвина Н.В. Міжнародні культурні традиції: мова та етика діло­вого спілкування. - К., 2000.

  5. Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: Навч. посібн. - К., 1999.

  6. Глущик СВ., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: Навч. посібн. для вищ. та серед, спец. навч. закл. - 4-те вид., переробл. і доповн. - К., 2003.

  7. Ділова українська мова: Посібник для студентів вузів / За ред. Н.Д. Бабич. - Чернівці, 1996.

  8. Дороніна М. Культура спілкування ділових людей. - К., 1998.

  9. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: профе­сійне і непрофесійне спілкування. - Донецьк, 2004.

  10. Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова. - 4-те вид., доповн. -X., 2003.

  11. Зубков М.Г. Українська мова: Універсальний довідник. - X., 2004.

  12. Коваль А.П. Культура ділового мовлення. - К., 1982.

  13. Коваль А.П. Ділове спілкування. - К., 1992.

  14. Корж A.B. Ділова українська мова для юристів. - К., 2002.

  15. Кочан І.М., Токарська A.C. Культура рідної мови. - Львів, 1996.

  16. Культура ділового мовлення: Практикум / За ред. Н.Д. Бабич. -Чернівці, 1997.

  17. Культура української мови: Довідник / За ред. В.М. Русанівського. -К., 1990.

  18. Молдованов М.І., Сидоров Г.М. Сучасний діловий документ. - К., 1992.

  19. Намакштанська І.Є., Романова О.В., Кровицька О.В. та ін. Прак­тичний посібник з наукового мовлення. - Макіївка, 2002.

  20. Нелюба А. Теорія і практика ділової мови. - X., 1997.

  21. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів. - К., 2000.

  22. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української літературної мови: Підручник. - 3-тє вид., переробл. і доповн. - Тернопіль, 2000.

  23. Потелло Н.Я. Українська мова і ділове мовлення. - К., 2001.

  24. Русанівський В.М. Історія української літературної мови: Підруч­ник. - К., 2002.

  25. Сербенська О., Волощак М. Актуальне інтерв'ю з мовознавцем: 140 запитань і відповідей. - Львів, 2001.

  26. Сліпушко О. Українська мова й етапи кар'єри ділової людини. -К., 1999.

  27. Томан І. Мистецтво говорити: Пер. з чеськ. - 2-ге вид. - К., 1989.

  28. Український правопис / АН України, Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні, Ін-т української мови. - 4-те вид., випр. й доповн. -К., 1993.

  29. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Підручник. - К., 2003.

ДОДАТКИ
Вдумайся!

* Розвиток мови особистості - складний процес. Високої мовної довершеності досягає, як правило, та людина, яка багато працює над оволодінням мовою, прагне правильно говорити, виявляти у мовленні - усному та писемному - свою індивідуальність, усвідомлюючи, що „Я є мова".

О. Сербенська
* Якою ж була б ця культура (я з гірким болем запитую вас) наша, коли б ми прямували до неї битими шляхами, коли б ми творили її увесь час вільними руками?!... Український народ - це той казковий велетень, що коли його рубали надвоє - то й сили ставало вдвоє, коли рубали його далі - то сила все росла та росла...

В мові наша стара й нова культура, ознака нашого національного визнання.

Мова - це найясніший вираз нашої психіки, це найперша сторожа нашого психічного я.

Бережи чистоту своєї Рідної Мови, - і тим збережеш чистою й Душу Народу твого.

Рідна мова - найголовніший ґрунт, на якім зростає й цвіте нація, рідномовна політика - це найважніша політика всякого народу, яку конче мусить знати кожен інтелігент, якщо бажає бути свідомим чле­ном своєї нації, якщо бажає своєму народові стати сильною нацією.

І. Огієнко



  • Мова - не просто знаряддя спілкування. Це щось значно вагомі­ше. Мова - це всі глибинні пласти духовного життя народу, його істо­рична пам'ять, найцінніше надбання століть, мова - це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня, інтелектуальна і мислитель-на діяльність народу. О. Гончар

  • Над словом треба дуже багато працювати, щоб воно було не тільки кращим знаряддям виконання наших практично-життєвих функцій, але

тонким, досконалішим засобом розкриття нашого внутрішнього світу, на­ших вищих духових прагнень, поривань, всього комплексу нашого життя.

Щоб слово найкраще могло виконувати функції зовнішнього й внут­рішнього нашого світу, мусимо обточувати, шліфувати, різьбити його, нести... всю відповідальність за слово, мусимо уміти користуватися ним, наливати його щирістю правди й любови, і тоді воно буде служи­ти нашому вдосконаленню і самовдосконаленню.

Слово чи мова взагалі - хоч і не єдина, але наймогутніша форма, що обіймає всі прояви життя людини і її зв'язку з зовнішнім суспільним та власним індивідуальним світом, прояви душі й серця, розсудку й емо­цій, свідомости й інтуїції, всі її стремління, прагнення, вчинки й посту-повання, всі її потреби, залежні й незалежні від її волі. Це - універсальні-ший засіб, що за його допомогою всі людські імпульси, весь внутрішній людський світ, який потребує виявлення, оформлюється і транслюється в інший індивідуальний чи суспільний людський світ і навпаки.

Гнат О. Діброва


* Запитали мене колись, що є найважливішою причиною мовних помилок. Відповісти на це питання не важко: та найважливіша причи­на є лінощі і бездумність.

В. Дорошевський


* За станом мови можна встановити стан культури. Мова - це свідомість.

В. фон Гумбольдт


* Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тіль­ки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної куль­турної людини.

Недобре, коли людина, не знаючи гаразд української чи російської мови або тої й тої, плутає обидві ці мови, перемішує їхні слова, відмі­нює слова одної мови за граматичними вимогами другої, бере якийсь притаманний саме цій мові вислів і живосилом тягне його в іншу мову, оминаючи традиції класичної літератури й живу народну мову. Так створюється мовний покруч чи, як кажуть у нас, на Україні, суржик.

Б.Антоненко-Давидович

* Говорити скаліченою мовою - це все одно, що грати... на зіпсова­ній скрипці. Все одно, що з дерева красуню різьбити... тупою щерба­тою ложкою.

Скалічена мова отуплює, оглупляє людину, зводить її мислення до примітива. Бо мова - це лад мислення, це віконця, через які людина бачить світ. Що ж вона бачить, коли віконця - кіптяві, засновані паву­тинням, засиджені мухами?

Мовна культура - це живодайний корінь культури розумової, всьо­го розумового виховання, високої, справжньої інтелектуальності.

В. Сухомлинський
* Добре говорити - значить просто добре думати.

Е. Ренан


* Культуру мовлення формує запас знань, любов до рідної мови, прагнення до самовдосконалення, бажання вбирати в себе те, що віка­ми виробило людство, геній рідного народу.

Н. Бабич


* Хто вміє добре говорити, той легше вирішує свої проблеми.

І. Томан


Усі основні мови можна вивчити за шість років, свою ж рідну треба вчити ціле життя.

Вольтер


* Мова для культури - те саме, що центральна нервова система для людини.

С. Лем


* Своя мова корисна вже тому, що вона дає відчуття соціальної гар­монії, тобто єдності, неподільності й цілісності соціального організму як середовища, у якому територіальне й станове (стратове) розмаїття у найтонших своїх проявах має спільний орудний засіб для взаємозв'яз­ку й ефективної взаємодії. Це, зрештою, і є почуття комфорту, без якого цілий народ почувається чужинцем на своїй землі і обпльовує все поза стінами свого гнізда, починаючи зі сходів і ліфтів свого будинку".

В. Білецький, В. Радчук

* Межі моєї мови - межі мого світу.

Л. Вітгенштайн



Зацікався!

  • За законами спілкування можна виділити сім кіл, які форму­ють людину-мовця. Перше коло складається з біологічно пов'яза­них осіб - батьків. Стиль спілкування у цьому колі на 70-80 % пе­реноситься у власну сім'ю. До 7 років авторитетами є тато й мама, від 7 до 14 років настає час матері, саме тоді формуються почуття взаємоповаги, гармонії, любові; від 14 до 21 року - час батька - у цей час вас намагаються сприйняти такими, якими ви є, і допомог­ти реалізуватися. Друге коло можна назвати "дружнє". У ньому при­близно 18 осіб (по 3 віку особи, старших і молодших за неї, а також різних статей.). Мати друзів - дуже важливо для формування осо­бистості. Вважають, що це коло найсприятливіше для пошуку своєї половинки. Третє коло - партнерське, воно складається із "потріб­них людей" (не друзів), їх радять не пускати у перше коло. Четвер­те коло - одногрупники, колеги по роботі. Спілкування усе більше стає професійним, задовольняється потреба бути професійно ви­знаним. П'яте коло - "службові люди", від яких ми багато в чому залежні (продавці, лікарі, офіційні особи). Шосте коло - мешканці нашого села, міста, країни. Сьоме коло - це інформаційне спілку­вання з усім світом.

  • Мова має різні роди: а) мова дотику (стиснути руки, поглади­ти, поцілувати, обійняти); б) мова зору 1) міміка, пластичні рухи (обернутись до когось плечима на знак погорди, поклонитись, хита­ти головою - так, ні; махати рукою, складати руки до молитви, клас­ти палець на уста, чухатися за вухом, широко відкривати очі); 2) зо­рова сигналізація (вивішені прапори, національний прапор, сигнали ракетами і прапорцями, залізничні сигнали, дороговкази, однострої, ордени і медалі, здіймати капелюх на знак вітання, підняти чарку, хліб-сіль, вивіски, мова квітів); 3) письмо (нотне, орфографія); в) мова слуху 1) слухова сигналізація (стук у двері, стук в стіл, стук молотка при ліцитаціях, оплески, стріли гармат, дзвінок у трамваї, домашній дзвінок, автомобільний гудок, сурма, будильник, гімн); 2) слухові знаки, викликані людиною... Без розуміння мови немає мови взагалі (За Р. Смаль-Стоцьким).

  • Міжнародні мови - це мови, що є засобом спілкування народів різних держав. Висування тієї або іншої мови на світову роль визнача­ється сукупністю екстралінгвальних (політичних, економічних, куль­турних) та лінгвальних чинників. Цей статус мови юридично закріп­люється завдяки її визнанню як офіційної або робочої мови міжнарод­них організацій чи конференцій (ООН, ЮНЕСКО). Такими є англійська, арабська, іспанська, китайська, російська, французька.

  • Задуми створити штучну мову почали виникати з XVII ст. у зв'яз-ку з занепадом латинської. Відомо понад 500 проектів. Серед штучних мов міжнародного спілкування можна назвати кілька. Так, у 1879 р. створено волапюк, з 1887 р. поширюється есперанто, далі з 1907 р. користувалися мовою ідо, з 1921 по 1922 - окциденталь, аз 1951 р. існує інтерлінгва. Есперанто народи Землі отримали завдяки польсь­кому лікарю Людвігові Заменгофу. Ще змалку Заменгоф виношував мрію дати людям мову, зрозумілу для всіх. 26 липня 1887 року, після 10 літ наполегливої праці, у Варшаві з'явилася 40-аркушна книжка, яку Заменгоф підписав псевдонімом "Доктор Есперанто", "той, хто сподівається". Поступово псевдонім став назвою мови. В есперанто всього 16 граматичних правил, які не мають винятків. Освоєння шес­ти букв, що відрізняють алфавіт від латинського, дає можливість про­тягом кількох годин почати читати, писати й перекладати цією мовою.

  • Професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка Костянтин Тищенко дослідив і виявив так звані лексичні відстані між мовами Європи, тобто те, що робить їх відмінними одна від одної, а отже, дає підстави говорити про їхню самостійність, окремішність, силу. Від професора дізнаємось, що українська мова різниться від ро­сійської на 38 % своєї лексики. Для порівняння: відстань між україн­ською і білоруською - 16 %, словацькою і чеською - 15 %, болгар­ською і македонською -10%, російською і білоруською - 27 %, чесь­кою і польською - 26 %, польською і українською - 30 %, а також: іспанською та італійською - 33 %, французькою та італійською - 30 %, німецькою і голландською - 25 %, іспанською і португальською - 25 % та ін. Завдяки його науковим відкриттям студенти університету мають змогу швидко вивчати одразу чотири найпоширеніші романські мови: іспанську, португальську, французьку та італійську.

  • Для оволодіння етикою спілкування, культурою людських взає­мин варто прочитати книгу американського ученого Дейла Карнегі "Як здобувати друзів і впливати на людей" (К., 1990). її написано більш як піввіку тому і вона витримала більше 100 видань. Це книга про науку людських і ділових стосунків, практичні поради, як культурно пово­дити себе в сім'ї, на виробництві, у громадських структурах. Основа­на вона на філософії прагматизму з девізом "істинне те, що практич­не". Карнегі інтерв'ював багатьох людей, які досягай значних успіхів у житті, політиків, економістів, президентів, намагаючись з'ясувати техніку їхніх взаємин з іншими людьми. Є така риса в американців -"романтичний практицизм": мати мрію, робити її метою свого життя і досягати на шляху до неї успіхів. Це перегукується із висловом Елео­нори Рузвельт: "Майбутнє належить тим, хто вірить у красу своєї мрії".

  • Найбільшими енциклопедіями сьогодні вважаються "Британська енциклопедія" ("Encyclopedia Britannica"), франкомовна енциклопе­дія Ларусса ("Larousse"), Американська енциклопедія ("The Encyclopedia Americana"). Перше 3-томне видання "Британської ен-циклопедїГ відбулось 1768 -1771 pp. в Единбурзі. З початку 40-х років XX ст. вона видається в Чикаго, а у Лондоні працює лише відділення редакції. Витримала більше 20-ти видань, включно з електронними варіантами. Французьке енциклопедичне видання фірми Ларусс було засновано 1852 p. у Парижі педагогом і лексикографом П'єром Ла-руссом. Протягом 1865 - 1876 pp. фірмою було видано "Великий уні­версальний енциклопедичний Ларусс" у 10 томах. З 1971 видається "Велика енциклопедія" у 60 томах. Перше 3-томне видання Амери­канської енциклопедіївідбулось у 1829 - 1833 pp. у Філадельфії. З 1902 р. видається у Нью-Йорку. Усі названі енциклопедії містять ін­формацію про Україну, хоча подана вона не завжди об'єктивно, бо ав­тори часто користувалися не українськими, а російськими чи польсь­кими джерелами.

Однією з найкращих енциклопедій вважають і виданий у 1890 -1907 pp. у Петербурзі акціонерним видавничим товариством Брокга-уз-Ефрон „Энциклопедический словарь", що мав 41 том (82 півтоми). Відзначався досить об'єктивною інформацією про Україну і україн­ців, авторами якої були Іван Франко, Володимир Гнатюк, Михайло Грушевський (Дуда Н.).

Серія «Вища освіта в Україні» Заснована в 1999 р.


Навчальне видання

МАЦЮК Зоряна Омелянівна СТАНКЕВИЧ Ніна Іванівна



УКРАЇНСЬКА МОВА ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ
Керівник видавничих проектів Ю. В. Піча Літературний редактор А. І. Ґедзь

Коректор Л. В. Шевченко Комп'ютерна верстка В. С. Гарвона



Здано на складання 20.07.2005 р. Підписано до друку 27.08.2005 р. Формат 60x84/16. Папір офсетний. Гарнітура Тип Times. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 22,0. Обл.-вид.арк 23,2. Тираж 1000 прим. Зам. № 5-354.
Видавництво «Каравела» а/с № «В 474», м. Київ-1, 01001, Україна. Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб'єктів видавничої справи: ДК, №56, від 19.05.2000 р.
Віддруковано з готових діапозитивів на ВАТ "Білоцерківська книжкова фабрика", вул. Леся Курбаса, 4, м. Біла Церква, 09117, Україна. Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб'єктів видавничої справи: ДК, № 567, від 14.08.2001 р.


1' Див.: Постанова Президії вищої атестаційної комісії України від 15.01.2003 р. №7-05/1 „Про підвищення вимог до фахових видань, внесених до переліків ВАК України".

2Докладніше про вимоги до написання курсових (дипломних, магістерських) робіт див.: Методичні вказівки до написання курсових (дипломних, магістерських) робіт / Уклад.: 3. Мацюк, О. Антонів. - Львів, 2004.

3Методичні вказівки до написання курсових (дипломних, магістерських) робіт / Уклад.: 3. Мацюк, О. Антонів. - С. 19-20.

4У словнику використано матеріали: Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити /За заг. ред. О. Сербенської. - Львів, 1994; Сербенська О., Білоус М. Екологія українського слова. Практичний словничок-довідник. - Львів, 2003; Лесюк М. Словник росіїзмів у сучасній українській мові (ненормована лек­сика) // Доля моєї мови. - Івано-Франківськ, 2004. - С. 214-251.

1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   23


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка