Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Київ "Каравела" 2005 '276. 11(075. 8) Гриф надано



Сторінка19/23
Дата конвертації16.04.2016
Розмір5.37 Mb.
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   23
§ 5. Різновиди наукових робіт

Реферат - це короткий письмовий (або усний) виклад змісту нау­кової праці, результатів наукової діяльності; доповідь на будь-яку тему, що складається на основі огляду літературних та інших джерел і в якій викладають найголовніше з обраної теми, подають як чужі, так і влас­ні думки та оцінки, роблять висновки.

Реферат обов'язково містить такі елементи:


  1. Титульну сторінку.

  2. План.

3. Текст, який складається зі вступу, основної частини, висновків
(назв цих частин не подають).

4. Список використаної літератури.



Титульна сторінка — це перша сторінка реферату, яка призначена для початкового ознайомлення з роботою. Вона містить такі реквізити:

  1. Назва міністерства, якому підпорядковується установа.

  2. Назва закладу, в якому навчається автор.

  3. Тема реферату.

  4. Вказівка на тип роботи (реферат).

  5. Відомості про автора роботи.

  6. Місце і рік написання.

Зразок титульної сторінки реферату:

Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка

НЕДОЛІКИ ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ
Реферат

студентки І курсу економічного факультету групи ЕКЕ-12 Гапчин Наталії Богданівни


Львів 2005

Наукова стаття - це невеликий за обсягом твір у збірнику, журна­лі, газеті. У ній поєднуються аналіз, опис, критичне осмислення стану дослідження проблеми.

Наукова стаття має такі неодмінні елементи:


  • постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок з важли­вими науковими чи практичними завданнями;

  • аналіз останніх досліджень та публікацій, в яких започатковано розв'язання конкретної проблеми і на які спирається автор, виділення тих частин загальної проблеми, яким присвячено статтю;

• формулювання мети та завдань статті;

  • виклад основного матеріалу дослідження з повним обгрунтуван­ням одержаних наукових результатів;

  • висновки з проведеного дослідження і перспективи подальших розвідок у цьому напрямі1.

Оформлення статті залежить переважно від вимог друкованого органу, куди її подано. Наприклад, для друку у фаховому виданні „Вісник Львівського національного університету імені Івана Фран­ка. Серія філологічна" наукові статті мають відповідати таким вимогам:

Текст [обсяг до 10 сторінок] подавати особисто на дискеті разом із одним надрукованим примірником у такому оформленні:



  1. Текстовий редактор Microsoft Word 6.0 або 7.0.

  2. На аркушах формату A4 шрифт Times New Roman, розмір - 10 кеглів, інтервал 1, поле верхнє, нижнє - 4,6 см, ліве, праве - 4 см від краю колонтитула, верхнього, нижнього - 4,6 см.

  3. У лівому верхньому кутку - УДК статті. Через інтервал велики­ми літерами назва статті (по центру). Ім'я та прізвище автора посере­дині рядка, виділені жирним шрифтом. Через інтервал анотація, клю­чові слова українською мовою. Текст подавати з абзацу (1,5 см).

  4. Посилання подавати в тексті у квадратних дужках із зазначен­ням прізвища автора (авторів), року видання та сторінки цитованого джерела, напр.: [Пономарів: 1981: 145].

  5. Бібліографію, складену за алфавітом, подати після тексту за зраз­ком: Городенська К.Г., Кравченко М.В. Словотвірна структура слова (відіменні деривати). - К., 1981.

6. Після бібліографії подати ім'я та прізвище автора, назву статті, коротку анотацію та ключові слова англійською мовою.

Зразок фрагмента наукової статті: УДК 811.161.2'3737
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКО-ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН „ДЕРЖАВА - ПІДПРИЄМНИЦТВО"
Сергій Марченко
На основі аналізу напрямів розвитку економічних відносин, що сформу­вались у світовій економіці другої половини XX ст., оцінено процеси рефор­мування української економіки на етапі переходу до ринку. Основну увагу зо­середжено на висвітленні механізмів взаємоузгодження інтересів держави і підприємництва та побудові на цій основі господарсько-фінансових відносин між ними.

Ключові слова: господарсько-фінансові відносини, реформування, підпри­ємництво, приватизація, державний бюджет.
(Далі подають текст статті)

Курсова (дипломна, магістерська) робота - одна з важливих форм фахової підготовки майбутніх фахівців (бакалаврів, спеціалістів та магістрів). Вона має продемонструвати глибокі спеціальні теоретичні знання та вміння практично їх використовувати для розв'язання кон­кретної проблеми. Курсова (дипломна, магістерська) робота пов'я­зана з формуванням умінь опрацьовувати і творчо використовувати наукову літературу, самостійно добирати фактичний матеріал, систе­матизувати та по-науковому описувати його, робити висновки та уза­гальнення.

Курсова (дипломна, магістерська) робота - це результат наукового пошуку, який проводять студенти під керівництвом викладача. Фор­мулювання тематики курсових (дипломних, магістерських) робіт по­в'язане з урахуванням змісту спеціальних дисциплін та спецкурсів, які слухають студенти впродовж навчання. Тему для дослідження сту­дент вибирає самостійно із низки тем, які пропонує викладач. Дипло­мна (магістерська) робота може бути своєрідним продовженням роз­початої на попередніх курсах праці. Унаслідок розширення аспектів опису, залучення нового фактичного матеріалу студент вивчає пробле­му на вищому науковому рівні, робить ґрунтовніші висновки.

Захист наукових робіт відбувається в кінці навчального року. Під час захисту курсової роботи студент коротко доповідає про результати дослідження, відповідає на запитання. На основі захисту та поперед­ньої оцінки керівника, висловленої в рецензії, виставляють остаточну оцінку.

Дипломну (магістерську) роботу оцінює рецензент. Керівник пише відгук, в якому висловлює думку щодо рекомендації дипломної (магі­стерської) роботи до захисту. Остаточну оцінку виставляють члени дер­жавної екзаменаційної комісії на підставі рецензії та публічного за­хисту дипломної (магістерської) роботи.

Мінімальний обсяг курсової роботи - 25 сторінок, дипломної - 65 рукописних або 45 друкованих сторінок; магістерської - 60 друкова­них сторінок. До загальної кількості сторінок наукової роботи не вхо­дять додатки, список використаної літератури, таблиці та рисунки, які за обсягом займають сторінку, хоча їх теж нумерують.

Курсову (дипломну, магістерську) оформляють на папері формату А4 (297 ммх210 мм). Текст друкують через півтора міжрядкових ін-тервала, кегль шрифту - 14. Шрифт друку має бути чітким, чорного кольору, середньої насиченості, щільність тексту однакова.



Нумерація сторінок курсової (дипломної, магістерської) роботи по­чинається з четвертої сторінки. Титульну сторінку, зміст, першу сторі­нку вступу враховують, але не нумерують. Номери проставляють по­середині верхнього поля аркуша арабськими цифрами на відстані не менше 10 мм. Слово „сторінка" не пишуть, а біля цифр не ставлять ніяких позначок.

Рубрикація тексту курсової (дипломної, магістерської) роботи перед­бачає членування на частини та їх називання: вступ, розділ, висновки.

Заголовки мають бути короткі та однозначні. Основні частини роботи починають писати з нової сторінки.

Встановлено вимоги до змісту, структури та обсягу, яких слід до­тримуватися у процесі написання та оформлення наукових робіт2.

Курсова (дипломна, магістерська) робота складається з таких зміс­тових компонентів: вступ, основна частина, висновки.

Вступ - це початкова змістова частина наукового дослідження. Обсяг вступу не має перевищувати 10% загального обсягу роботи. Цей компонент наукової роботи не потребує поширених цитувань, абстракт­них роздумів.

У вступі мотивують актуальність теми, з'ясовують зміст основ­них термінів (понять), ступінь вивчення зазначеної теми (огляд лі­тератури, історія питання), предмет та об'єкт дослідження, форму­люють мету, визначають завдання, обґрунтовують застосування від­повідних методів та прийомів, з'ясовують теоретичне та практичне значення роботи, вказують на її джерельну базу, зазнача­ють структуру роботи.

Основні вимоги до написання структурних елементів вступу кур­сової (дипломної, магістерської) роботи:

Актуальність - пов'язана з формулюванням суті проблеми, яка завжди виникає тоді, коли попередні дослідження не спроможні пояс­нити функціонування певного явища чи теорія не може пояснити щойно виявлені факти.

Зміст основних термінів, понять - дослідник обґрунтовує вжи­вання ключових термінів, подає їхнє тлумачення за допомогою поси­лань на конкретні лексикографічні джерела чи наукові праці (це мо­жуть інколи з'ясовувати в першому розділі).

Ступінь вивчення теми - передбачає огляд літератури, критич­ний її аналіз, виділення суттєвого, оцінювання того, що зробили рані­ше інші дослідники, що привернуло увагу науковців, але не стало об'єк­том їхнього докладного аналізу.

Предмет дослідження - це явище, обране для вивчення, яке зумов­лює проблемну ситуацію.

Об'єкт дослідження - це матеріал, який безпосередньо аналізу­ють, систематизують, опрацьовують у роботі і на основі опису якого роблять відповідні висновки.

Мета - це запланований кінцевий результат, якого прагне досягти дослідник у процесі виконання дослідження.

Завдання - це проміжний результат, якого планує досягти дослід­ник на конкретних етапах виконання роботи. Вони визначають спря­мованість і хід дослідження, структуру роботи (кожному із завдань може відповідати певна змістова частина - розділ, параграф).

Методи дослідження - це основні шляхи, прийоми розв'язання проблеми.

Теоретичне та практичне значення роботи визначає спроба осмислити, систематизувати певні явища, дослідити закономірності і тенденції їх функціонування, можливості використати здобуті резуль­тати в практичній діяльності.

Джерельна база - це носії фактичного матеріалу, який послужив базою для дослідження.

Наприкінці вступу доцільно вказати на структуру роботи, тобто подати перелік її основних змістових частини, зазначити наявність додатків.

Основна частина - це найбільший за обсягом компонент курсової (дипломної, магістерської) роботи, що засвідчує вміння студента само­стійно описувати, аналізувати та систематизувати матеріал. Теоретич­ну основу наукового опису становлять наукові праці (статті, моногра­фії, підручники).

Основну частину подають у вигляді розділів, у межах яких виділя­ють підрозділи, пункти, підпункти. Виділення розділів, їх кількість та назву узгоджують з різними аспектами опису та напрямами досліджен­ня. Для виділення підрозділів (пунктів, підпунктів) можна використа­ти критерії систематизації матеріалу. Розділи нумерують римськими цифрами і паралельно з нумерацією подають слово Розділ, а підрозді­ли - арабськими, вживаючи знак параграфа (§), якщо використовують традиційну систему рубрикації. Назва має бути коротка (переважно просте називне речення), відповідати змісту виділеної частини, не до­пускати двозначності в трактуванні слів та заголовка в цілому. Напри­клад, назву одного з розділів (і параграф) до теми „Моделі багатофак-торного статистичного аналізу" можна сформулювати так:




Розділ І

Основні статистичні оцінки багатофакторного рівняння регресії §1. Вибіркові похибки коефіцієнтів множинної регресії
Після назви розділу можна подавати невеликий за обсягом текст, в якому викладають загальні твердження, обґрунтовують доцільність визначених параметрів опису, формулюють принципи класифікації, називають виділені класи, підкласи. Кожен розділ і параграф має ко­роткі, приблизно 3>-4 речення, висновки про результати опису.

У тексті основних розділів широко використовують фактичний ма­теріал, який ілюструє сформульовану автором роботи думку.

Для підтвердження висловлених думок у тексті основної частини широко використовують цитати, поклики на праці науковців, обсяг яких не повинен перевищувати 30% від загального обсягу текстової части­ни роботи. Використані цитати оформляють за типом речень з пря­мою або непрямою мовою, напр.: Економіст О.О. Терещенко ствер­джує: „ Санація - це система фінансово-економічних, виробничо-тех­нічних, організаційно-правових, соціальних заходів, спрямованих на відновлення платоспроможності, ліквідності та прибутковості під-приємства-боржника ", або: Як зауважує економіст О. О. Терещенко, „санація — це система фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових, соціальних заходів, спрямованих на відновлення платоспроможності, ліквідності та прибутковості підприємства-боржника ", або: економіст О. О. Терещенко зауважує, що санація -це система фінансово-економічних, виробничо-технічних, організацій­но-правових, соціальних заходів, спрямованих на відновлення плато­спроможності, ліквідності та прибутковості підприємства-борж-ника. У ролі присудка можуть бути слова стверджувати, відзначати, зазначати, констатувати, наголошувати, а також конструкції на думку науковців, за спостереженням економістів, як свідчать дослідження останніх років. Доцільно також використовувати слова-кваліфікато-ри, напр.: справедливо (стверджує), переконливо (свідчить), багатьох (науковців) та ін.

При цитуванні слід дотримуватися таких правил3:



  1. Книгу для цитування вибирають за останнім або за авторизова­ним виданням. Бажано не вилучати окремих слів чи фраз із тексту; цитату не скорочувати, а подавати її повністю, але з коментарем. Ско­рочуючи цитати, обов'язково вживати три крапки (...).

  2. Використану в тексті цитату беруть у лапки і відповідно нумеру­ють, у підрядковій примітці повторюють цей номер із зазначенням джерела згідно з правилами бібліографічного опису друкованих праць.

Застосовують ще й такі форми покликів: а) у тексті після цитати в круглих дужках подають бібліографічний опис використаного джере­ла (скорочено); б) після цитати в тексті у квадратних дужках зазнача­ють номер поклику відповідно до зведеного бібліографічного списку літератури в кінці роботи.

  1. До тверджень інших авторів, не цитованих, а вільно переказаних у тексті, подають точний бібліографічний опис у підрядковій примітці з пояснювальним словом Див.

  2. Цитату, узяту не з першоджерела, а з іншої наукової літератури, подають за останнім джерелом. У цьому випадку вводять такі пояс­нювальні слова, як Цит. за або Див.

  3. Повторно цитуючи за тим самим джерелом, бібліографічне по­силання на тій самій сторінці роботи подають у формі Там само. - С. 25, а на наступних сторінках - скорочено. Скорочувати можна: а) заголовок роботи, якщо він багатослівний чи складається з одного або більше підзаголовків; б) вихідні дані, крім зазначеної сторінки.

Скорочення у цитатах і бібліографічних покликах позначають за допомогою трьох крапок.
Висновки - це завершальна частина курсової (дипломної, магіс­терської) роботи, в якій узагальнено викладають результати наукового дослідження. Висновки не містять опису фактичного матеріалу. Уза­гальнені відомості підтверджують невеликою кількістю прикладів.

Висновки становлять 10% від загального обсягу роботи.

Текст висновків - це сукупність мікротем, що відображають багат­ство аспектів опису. Відсутність узагальнень щодо якогось з аспектів опису є свідченням його незначущості. Одна мікротема може склада­тися з одного абзацу або об'єднувати кілька абзаців. Подібно до тез, їх можна нумерувати за допомогою арабських цифр, але частіше одну думку від іншої відділяють абзацами.

Послідовність викладу висновків відповідає порядку опису матеріа­лу в основній частині роботи. Початкові речення висновків визнача­ють актуальність теми, потребу всебічного її вивчення. Наприклад, до курсової роботи на тему „Моделі багатофакторного статистичного аналізу" їх можна сформулювати так:



Багатофакторний статистичний аналіз - це шлях, який допома­гає знайти явний вигляд залежності досліджуваного показника від численних факторів, що впливають на його зміну, а також кількісно оцінити їхній вплив.

Дослідивши основні аспекти побудови багатофакторноїмоделі та проаналізувавши отримані результати на прикладі багатофактор­ноїлінійноїрегресійної моделі, можна зробити такі висновки.

Прикінцеві фрази висновків можуть бути пов'язані з узагальнен­ням проведеного в роботі опису матеріалу в різних аспектах та напря­мах, визначенням перспектив подальшого дослідження проблеми. На­приклад, висновки до роботи на запропоновану вже тему можна закін­чити такими реченнями:



Сфера практичного застосування методу моделювання обмежуєть­ся можливостями й ефективністю формалізації економічних проблем і ситуацій, а також станом інформаційного, математичного, техніч­ного забезпечення використовуваних моделей. Перспективною може стати спроба застосувати математичну модель для досягнення ба­жаних результатів щодо зростання внутрішнього валового продукту.

Крім названих змістових частин, до структури роботи входять ти­тульна сторінка, зміст, список використаної літератури. Роботу можна також доповнити додатками та списком умовних скорочень.



Титульна сторінка - перша сторінка наукової роботи, призначена для початкового знайомства з працею, тому важливо, щоб на ній були зафік­совані відомості про роботу. Титульна сторінка подає таку інформацію:

  1. Назва міністерства, якому підпорядковується установа.

  2. Назва закладу, в якому навчається автор.

  3. Назва кафедри, на якій виконано роботу.

  4. Тема курсової (дипломної, магістерської) роботи.

  5. Вказівка на тип роботи (курсова, дипломна, магістерська).

  6. Відомості про автора роботи.

  7. Науковий ступінь, посада, прізвище та ініціали керівника роботи.

  8. Місце і рік написання роботи.

Зразок титульної сторінки курсової роботи:

Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка Економічний факультет

Кафедра економічної теорії

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА В УКРАЇНІ

Курсова робота студентки II курсу економічного факультету групи ЕКЕ-22 Гапчин Наталії Богданівни


Науковий керівник -проф. Заставний В.П.

Львів 2005



Зміст - це друга або остання сторінка роботи, на якій відтворено назви основних змістових частин роботи із зазначенням їх початкової сторінки.

Зразок змісту курсової роботи:

Зміст


Вступ З

Розділ І. Класична лінійна багатофакторна модель та її модифікації § 1. Процес побудови багатофакторної регресійної моделі 6 § 2. Методи побудови багатофакторної регресійної моделі 15 Розділ II. Особливості економічних спостережень і вимірювань § 1. Застосування методу математичного моделювання в економіці 21

§ 2. Випадковість і невизначеність в економічному розвитку 26

§ 3. Перевірка адекватності моделей 37

§ 4. Етапи економіко-математичного моделювання 45

Висновки 55

Додаток А

Додаток Б



Список використаної літератури - це бібліографічний опис ви­користаної наукової літератури, джерел, лексикографічних посібни­ків. Розміщують після висновків. У списку використаної літератури рекомендовано окремо подавати джерела та словники, відділивши їх абзацом.

Вивчивши наукове джерело, треба зробити його повний бібліогра­фічний опис. Список використаної літератури оформляють за такими зразками:



Характеристика джерела

Приклад оформлення

Монографія

Головенко С.Ф., Єфименко В.І. Фінансовий та управлінський облік.-К., 1996.-544 с.

Підручник

Василик ОД. Державні фінанси України: Навч. посібн. - К., 1997. -383 с.

Складові частини

а) журналу

б) матеріалів
конференцій


Чугунок І.Я., Луценко Р.В. Основні підсумки виконання бюджету у 2002 році // Фінанси України. - 2003. - № 5. - С. 25^1. Кудін С.І. Становлення акціонерної справи // Актуальні проблеми економічної системи України: Матеріали міжнар. студ.-аспір. наук. конф. -Львів, 2002. -С. 153-155.

Бутейко Ю. Марки акцизного збору нового зразка // Вісник податкової служби України. - 2003. - № 35. - С. 25-27.

Автореферати

Процик І.Р. Українська фізична термінологія другої половини XIX - першої половини XX століття: Автореф. дис... канд. філол. наук.-Львів, 1999.-21 с.

Дисертації

Галь В. І. Розвиток валютного ринку економіки України: Дис... канд. екон. наук. - Львів, 2003. - 209 с.

Перекладні видання

Словник сучасної економіки Макміллана / Пер. з англ. - 4-те вид. / Гол. ред. Девіс В. Пірс. - К., 2000.

Словники Енциклопедії

Словник фондового ринку / Автори-укладачі: А.Т. Головко, В.Ф. Кобзар, О.О. Науменко та ін. - К.,1999. Банківська енциклопедія / Уклад.: МІ. Савлук, А.М. Поддерьогін, A.A. Пересада та ін.; За ред. А.М. Мороза. - К., 1993. - 327 с.

Інтернет-видання

Декрет Кабінету Міністрів України „Про акцизний збір" № 18 від 26.12.92 року // www.rada.kiev.ua


Додатки оформляють у кінці наукової роботи. Правила оформлен­ня додатків передбачають використання заголовків, які друкують уго­рі малими літерами, крім першої, симетрично відносно тексту сторін­ки. Посередині рядка над заголовком друкують слово Додаток і вели­ку літеру, що його позначає.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, І, Й, О, Ч, Ь, напр.: Додаток А, Дода­ток Б і т. д. Єдиний додаток позначається як Додаток А.

Текст кожного додатка можна поділити на розділи й підрозділи, пронумерувати їх у межах кожного додатка: перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, напр.: Додаток А. 2 -другий розділ додатка А; Додаток В. 3.1 - підрозділ 3.1 додатка В.
Відгук - це висновки уповноваженої особи (кількох осіб) про нау­кові роботи, вистави, фільми, подані на розгляд чи до захисту.
Реквізити документа:


  1. Назва документа.

  2. Заголовок, що містить вказівку на:

а) характер роботи;

б) прізвище, ім'я та по батькові автора роботи;

в) назву роботи;

г) місце і рік написання;

д) кількість сторінок.

3. Текст, що містить:


а) вступ;

б) стислий виклад змісту роботи;

в) критичні зауваження;


г)висновки.

4. Підпис особи, що склала відгук.

У разі потреби підпис засвідчують печаткою.

Зразок відгуку:

Відгук


про дипломну роботу студента V курсу економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Демчука Василя Івановича на тему: „Моделі багатофакторного статистичного аналізу". - Львів, 2004. - 79 с.
Дипломну роботу присвячено вивченню параметрів багатофактор-ної моделі з довільною кількістю вихідних факторів. Такі досліджен­ня дуже актуальні, особливо на сучасному етапі, коли українська еко­номіка стає на шлях інтенсивного розвитку.

Автор роботи створив цілісну систему моделей статистичного ана­лізу. Для побудови та аналізу багатофакторних регресійних моделей розроблено спеціальну програму. Застосування її пов'язане із потре­бою використання обчислювальної техніки. Це дало можливість здій­снити розрахунки та узагальнення тієї інформації, яку неможливо об­рахувати вручну.

У результаті використання моделей багатофакторного статистич­ного аналізу Демчук Василь побудував багатофакторну регресійну модель, яка визначила вплив на валовий внутрішній продукт чотирьох основних факторів - експорт товарів та послуг, оборот роздрібної тор­гівлі, номінальна середньомісячна заробітна плата одного працівника та чисельність зареєстрованих безробітних.

Побудувавши і проаналізувавши модель, автор зміг зробити вагомі висновки щодо впливу чисельності безробітних на рівень ВВП, зв'язку факторних змінних із залежним параметром, а також запропонувати детальні розрахунки, пов'язані з експортом товарів та послуг, оборотом роздрібної торгівлі, заробітною платою та кількістю безробітних.

Висновки до роботи логічні, ґрунтовні, відповідають змісту та об­сягу дослідження.

Вважаю, що дипломна робота „Моделі багатофакторного статис­тичного аналізу" Демчука Василя відповідає вимогам, які ставлять до робіт такого типу, і може бути рекомендована до захисту.


20.06.05
Науковий керівник

доцент кафедри економічної кібернетики (Підпис) О. В. Костів


Рецензія - це невеличка стаття науково-теоретичного, науково-по­пулярного чи художньо-публіцистичного характеру, яка містить крити­чне осмислення первинної продукції (наукової праці, вистави, фільму).

Науково-теоретичні рецензії, поряд з бібліографічними описами, анотаціями, оглядами та рефератами, є, по суті, вторинними текстами. Вони утворюються в результаті перетворень інформації після вивчен­ня першоджерел (праці, монографії, винаходу). Функція, що її вико­нує така рецензія, багатопланова - інформаційно-пошукова, інформа­тивна, сигнальна, довідкова, адресна, комунікативна.

Сучасна рецензія повинна засновуватися на двох основних ідеях: 1) визнання індивідуальності та свободи творчості як автора роботи, яку рецензують, так і рецензента; 2) дотримання високих наукових вимог та критерії науковості. Йдеться передусім про повноту та ви­сокий ступінь опрацювання джерельної бази, наукової літератури з порушеної проблеми, термінологічну коректність, логічність, послі­довність викладу думок, обґрунтованість висновків, мовну культуру, наукову новизну і сумлінність дослідження. У фахових рецензіях слід уникати панегіричної тональності та повчань. Толерантність до роз­маїття підходів, гіпотез, концепцій треба відрізняти від поблажли­вості до некомпетентності, адже це може перетворити науку на белетристику.

Вимоги до оформлення текстів наукових рецензій тверді, спрямовані на досягнення лаконізму викладу, точності, недвозначності, відсутності емоційно-забарвлених суб'єктивних суджень автора рецензії.


Структурні елементи тексту наукової рецензії: 1. Введення в проблематику зі стислою характеристикою історіо­графічної традиції, ступеня опрацювання теми.

  1. Характеристика структури роботи, викладення найважливіших висновків і процедури їх отримання.

  2. Виправлення фактичних і мовних помилок, висловлення пропо­зицій, побажань та зауважень, полеміка з автором на засадах діалогу.

  3. Висновки щодо відповідності роботи встановленим критеріям, оцінювання.


Реквізити рецензії:

  1. Назва документа.

  2. Заголовок, що містить вказівку на:

а) характер та назву роботи;

б) прізвище, ім'я та по батькові її автора;

в) місце та рік видання (для рукописних робіт - написання);

г) загальна кількість сторінок.

3. Текст, який містить:

а) короткий виклад змісту та структури роботи;

б) зауваження, висновки, пропозиції автора рецензії.


  1. Дата.

  2. Підпис особи, яка рецензувала роботу.

У разі потреби подають засвідчення підпису.

Зразок рецензії:

Рецензія


на курсову роботу студента IV курсу економічного факультету Львів­ського національного університету імені Івана Франка Зварича Миро­слава Володимировича на тему „Математичні моделі адаптивних і раціональних очікувань в економіці та підприємництві". - Львів, 2005. -45 с.

У процесі переходу до ринкової економіки неодмінним стає ство­рення умов для розвитку такого виду соціально активної діяльності, як підприємництво. На теперішньому етапі існування українського суспільства важко переоцінити значення розвитку економіки та під­приємництва.

Кожна наука має свою історію, свій предмет і метод, свою мету і завдання. Для українських економістів це питання є особливо актуаль­ним, адже впродовж значного періоду часу в Україні в поглядах на предмет економічної теорії панував заідеологізований підхід. Отже, на часі - злам отриманих у спадщину від радянських часів стереоти­пів і формування нового, економічного способу мислення.

У рецензованій курсовій роботі досліджені психологічні, техноло­гічні та інституціональні причини, які впливають на прийняття і вико­нання певного економічного рішення. Встановлено, що економічна залежна змінна може реагувати на зміну в економічній визначальній змінній через деякий проміжок часу, названий у роботі лагом.

Виділено два типи лагових змінних: лагові пояснювальні змінні і лагові залежні змінні. Для позначення регресійних моделей запропо­новано назву дистрибутивно-лагові моделі, а регресійні моделі, в яких попередні значення залежної змінної включені разом з пояснювальни­ми змінними, означені як авторегресивні.

Авторові роботи вдалося віднайти метод допоміжних змінних, що допоміг знайти незміщені оцінки і забезпечив консистентні оцінки.

Критично оцінивши досить популярну в економічній економетриці модель Койка, автор запропонував використовувати моделі адаптив­них очікувань і моделі часткових пристосувань. На конкретних при­кладах вдалося показати, як у цих моделях враховується роль економі­чних агентів при формуванні очікувань щодо невизначених економіч­них подій і можливість їх пристосування, якщо їхні очікування не збігаються з дійсністю.

Незважаючи на проблеми, що траплялися при оцінюванні, автор приходить до висновку, що дистрибутивно-лагові та авторегресивні моделі є дуже корисними в емпіричній економіці. Вони здатні пере­творити статичні моделі на динамічні за допомогою фактора часу.

Курсова робота Зварича Мирослава „Математичні моделі адаптив­них і раціональних очікувань в економіці та підприємництві" свідчить про добру підготовку студента, написана грамотно, оформлена відпо­відно до вимог і заслуговує оцінки „відмінно".

02.05.05


Доктор економічних наук, професор кафедри

фінансів, грошового обігу і кредиту (Підпис) В.М. Кміть



ПРОГРАМА КУРСУ УКРАЇНСЬКА МОВА ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ"

Мета курсу - ознайомити студентів з основами культури мовлен­ня, виявити специфіку функціонування усної і писемної форми діло­вої мови відповідно до фаху, навчити студентів основних принципів користування словниками, вільно володіти лексикою і термінологією своєї спеціальності, виробити у них навички оформлення сучасних ділових паперів.

Завдання курсу - дати студентам наукове обґрунтування поняття куль­тури мови професійного спілкування, що охоплює усі мовні рівні - фо­нетичний, лексичний, граматичний, стилістичний, виховати у студентів "мовне чуття", основане на знанні мовних норм, навчити їх правильно створювати й оформляти різноманітні види сучасних ділових паперів.

Навчальний процес, окрім активного засвоєння лекційного матері­алу, передбачає:



  • вироблення навичок професійного спілкування, дотримання правил ділової етики на мовному рівні, знання основних фахових тер­мінів, вміння вправно висловлювати свої думки як в усній, так і в пи­семній формі;

  • вироблення вміння охарактеризувати та оформити відповідно до вимог такі найуживаніші ділові папери, як: заява, автобіографія, ре­зюме, візитна картка, характеристика, доручення, розписка, протокол і витяг з протоколу, доповідна та пояснювальна записки, оголошення, діловий лист (прохання, пропозиція, запрошення, подяка та ін.);

  • закріплення основних орфографічних норм, а саме: чергування приголосних звуків; правопис складних іменників, прикметників, при­слівників; правопис слів іншомовного походження; правопис власних географічних назв і прикметників, утворених від них; правопис і від­мінювання українських та іншомовних прізвищ, імен, по батькові; пра­вила вживання великої літери;

  • виконання письмових робіт, зокрема написання рефератів;

  • вироблення навичок контролю за своїм мовленням (за правиль­ністю, логічністю, виразністю мовлення).

Тематичний план курсу
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   23


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка