Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Київ "Каравела" 2005 '276. 11(075. 8) Гриф надано



Сторінка11/23
Дата конвертації16.04.2016
Розмір5.37 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   23
§ 3. Синоніми

Синоніми (від грец. Бупопутоз - однойменний) - це слова, що по-різному звучать, але близькі за значенням. Вони відрізняються відтін­ками значення, стилістичним забарвленням, можливістю поєднання з іншими словами або можуть бути тотожні за значенням. У зв'язку з цим синоніми можна поділити на такі групи:

а) лексичні синоніми, що відрізняються смисловими відтінками:
відомий — видатний, славетний, знаменитий;

стислий — короткий, лаконічний; здобуток — досягнення, завоювання; дефект — недолік, вада.


25 Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. - 2-ге вид., виправл. та доповн. - Львів, 1997. - С. 4.

б) стилістичні синоніми, що відрізняються емоційно-експресивним
забарвленням:

говорити — мовити, промовляти, ректи, верзти, балакати, базіка­ти, теревенити;

іти — ступати, простувати, прямувати, шкандибати, плентатися, чвалати;

розуміти - осягати, метикувати;

щоб - аби;

оскільки - тому що, через те що, позаяк;

в) абсолютні синоніми, які не мають відмінностей у значенні:



століття — сторіччя;

процент - відсоток;

аплодисменти — оплески;

площа - майдан;

шеф — керівник.

Абсолютних синонімів у мові небагато. Поступово вони розходять­ся у значенні або у вживанні, щоб не бути безцільними замінниками один одного. Серед таких слів-дублетів є багато українських відповід­ників до запозичених слів, часто термінологічних понять, напр.: окси­дація — окислення; лінгвістика — мовознавство; симптом — ознака; прерогатива — перевага; інвестор — вкладник; контракт — договір; апеляція - звертання; баланс -рівновага та ін. Назву "абсолютні си­ноніми" усе ж потрібно розуміти із певним застереженням, "оскільки в самій мовній практиці повних синонімів, як таких, по суті, немає, тому що за своїм фактичним становищем у стилістичній системі вони все-таки різняться, хоч і не завжди помітно на перший погляд"26. Різ­нитися вони можуть частотністю вживання, певною стилістичною маркованістю, неоднаковою активністю використання в різних стилях, сполучуваністю тощо.

Синонімічне багатство мови передусім свідчить про її красу, мож­ливості передавати всі відтінки значень слів та емоційно-експресивне забарвлення. „Багатство синонімів - одна з питомих ознак багатства мови взагалі,"27 - наголошував М. Рильський. Ось яскраві приклади "рясноти синонімів" української мови:


Тараненко О.О. Синоніми української мови // Словник синонімів української мови: У 2 т. - К., 2000. - Т. 2. - С. 947.

Рильський М. Передмова до „Матеріалів до синомічного словника української мови" А. Багмета // Вітчизна. - 1959. - №2. - СІ.

завірюха — метелиця, хуртовина, курява, віхола, буран, заметіль, пурга, хуга, сніговій, сніговійниця, поземка, пороша, хиза, охиза, хурія, хурдига, хурделиця, шквиря, зав 'юга, завія, кура, хвижа, хвища;

горизонт - обрій, небозвід, небосхил, небокруг, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокіл, виднокрай, небо­край, овид;

дорога — шлях, гостинець, путівець, путь, стежка, шосе, траса, магістраль, автострада, орбіта.

Кожен синонім має свою історію, традиції у вживанні, своє місце і роль. Синоніми називають "скарбами мови", "багатими самоцвіта­ми", "фарбами в руках артиста-маляра", тому синонімія передусім є невичерпним джерелом стилістики. „Уміле користування синонімами, тобто вміння поставити саме те слово і саме на тому місці - невід'єм­на прикмета доброго стилю, доконечна риса справжнього майстра"28. Синоніміка - один із найважливіших чинників, що зумовлюють своє­рідність стилю будь-якого письменника. У художньому стилі синоні­ми є засобом естетичним.

Однією із важливих функцій синонімів у мовленні є урізноманіт­нення викладу, уникнення монотонності, повторів. Основуючись на пев­ному значеннєвому нюансі слова, можна виділити, підсилити, уточни­ти, оцінити, а отже, висловити думку якнайдоречніше. Для цього у ре­єстрі словників синонімів є значні за обсягом синонімічні ряди, як-от:

відносини — стосунки, взаємини, взаємовідносини;

авторитет — повага, пошана, престиж, вага, репутація;

галузь — сфера, ділянка;

інцидент — випадок, пригода, непорозуміння;

стимул — заохочення, імпульс, поштовх;

старанність — пильність, ретельність, завзяття;

енергійний — активний, працьовитий, наполегливий, рішучий, діяльний;

збільшити —підвищити, підняти, примножити, посилити;

турбуватися — піклуватися, клопотатися, дбати;

хронічний — затяжний, тривалий, довгий, постійний, довготрива­лий, довгочасний.


28 Там само.



Синонімія пов'язана з культурою мови. Багатство синонімів дає змогу відшукати найдоречніше, найпотрібніше для контексту слово, а самі пошуки такого слова розвивають і збагачують думку, виховують навички правильного спілкування, підвищують мовну культуру. У мові ділового спілкування є чимало різних мовних позначень того самого поняття, напр.: бажати - хотіти; властивий — притаманний, харак­терний; вживати - застосовувати, використовувати, користувати­ся; проживати - мешкати; одержувати - отримувати; потрапляти - попадати; змушений - вимушений та ін. На перший погляд, це се­мантичні дублети. „Гадаєте, що це абсолютні синоніми? - зауважує Н. Бабич. - Але ж мова теж прагне до економії, тому вона не зберігала б в активному запасі так багато семантично тотожних слів"29. Варто звернутися до тлумачного словника, прочитати готові ілюстрації в посібниках, але це той випадок, вважає авторка, коли „власне відчуття мови, слова може бути тоншим, точнішим, ніж рекомендоване".

Отже, багато слів з одного синонімічного ряду мають певні значен­нєві відтінки, які потрібно врахувати, щоб висловитися точно, уникну­ти неоднозначного тлумачення висловлювання або зберегти нейтраль­ний тон, зваживши на стилістичний відтінок. Наведемо приклади:



Замісник, заступник.

Замісник - посадова особа, яка тимчасово виконує обов'язки керів­ника.

Заступник - офіційна назва посади, друга особа після керівника. Положення, становище, стан.

Положення - розташування у просторі (горизонтальне, вертика­льне); певне теоретичне твердження чи думка (основні положення вчен­ня); зведення законів, правил (Положення про вибори).

Становище - події, обставини, ситуації (міжнародне, офіційне, знайти вихід з певного становища).

Стан - сукупність певних явищ, процесів (стан рідини, стан здо­ров 'я, стан економіки, стан справ).

Наступний, подальший.

Наступний - вживається з конкретними поняттями (зупинка, тиж­день).

Подальший - вживається на означення абстрактного поняття (жит­тя, доля).

Суспільний, громадський.


:9 Бабич Н. Навчи мене, вчителю, розмовляти. - К., 1992. - С.13.

Суспільний - стосується суспільства (лад, клас, система, праця, ста­новище, виробництво).

Громадський - стосується громади чи окремого колективу (обов 'я-зок, діяч, робота, вигін, організація). Закінчити, завершити.

Завершити - довести справу до остаточного кінця, успішно закін­чити дії; відтворює схвальний, урочистий тон оповіді {навчання, осві­ту, досліди, операцію, переговори, видання).

Закінчити - називає кінець різноманітних дій, видів роботи, діяльнос­ті, відрізку життя, навчання (оповідання, школу, університет, роботу).

Багато, чимало.

Багато - переважно писемного мовлення на позначення кількості, міри, часу.

Чимало - вживається здебільшого в художніх текстах, має відтінок розмовності.

Загальний, спільний.

Загальний - такий, що охоплює всіх, стосується всіх, поширюється на всіх (правила, збори, право, повинність).

Спільний - належить двом і більше, об'єднуючи їх (справа, мрії, турботи, засідання)

Зміст, значення, смисл.

Зміст - те, про що йде мова, розповідається; те, що описується, зображається (оповідання, речення); найважливіша ідея, основа, сутність чогось (буття, поведінки, поняття); стилістично нейтральне слово.

Значення - внутрішня особливість, сутність чого-небудь; є термі­ном (значення слова, граматичне значення).

Смисл - внутрішня основа, суть чого-небудь; має розмовний характер. Замість смисл слова варто вживати значення слова, замість: у смислі того — у розумінні того; в якому смислі - в якому розумінні, щодо того; є смисл — є рація, є сенс; немає смислу — немає сенсу; неправомірно слово смисл використовувати і у значенні „розум", наприклад, тверезий смисл, здоровий смисл, нормативними будуть словосполучення тверезий ро­зум, здоровий глузд.

Екземпляр, примірник.

Екземпляр - рідкісний предмет (або тварина, рослина). Примірник - друковане видання, одне з тиражу. Тепер, зараз.

Тепер — у наш час, останнім часом. Зараз — цієї ж миті, вже, негайно.

Треба також бути уважним, вводячи слова із синонімічного ряду в текст, оскільки часто слова-синоніми вимагають після себе додатка в різних відмінках, напр.:



навчатися (чого?) мови - вивчати (що?) мову;

опановувати (що?) мову - оволодівати (чим?) мовою;

зважати (па що?) на обставини — враховувати (що?) обставини;

наголосити (на чому?) на питанні — підкреслити (що?) питання;

присвячувати (чому?) події - приурочувати (до чого?) до події.

Процес утворення синонімів відображає рух мови, взаємодію літе­ратурної мови і діалектів, розподіл між функціональними стилями. Си­нонімія - це історія мови. Найдавніші рукописи при редагуванні, пе­рекладі, навіть переписуванні збагачувались новими словами (чи то діалектними, чи то старослов'янськими), таким чином збагачуючи си­нонімічний фонд. Піком розвитку синонімії української мови науко­вці вважають ХУІ-ХУІІ ст. і 20-ті роки XX ст. Водночас цей процес перебував під впливом негативних тенденцій у розвитку української мови, зокрема свідомої русифікації. Під час укладання перекладних словників з низки українських синонімів вибирали той, який копію­вав російський відповідник, а вилучали ті, які своєю звуковою семан­тикою відповідали законам української мови. Зникали слова летови-ще, малярство, відсоток, слухавка, підсоння, риска, садовина та інші, на їхнє місце приходили аеродром, живопис, процент, трубка, клі­мат, тире, фрукти. Сучасна мовленнєва практика засвідчує повер­нення багатьох з них до вжитку.

На основі явища синонімії побудований такий засіб, як евфемізм (від грец. добре говорю) - слова або вислови, що пом'якшують або завуальовують зміст сказаного. У ділових текстах евфемізми вжива­ють тоді, коли загальновживане слово надто експресивне або викли­кає небажані побутові асоціації. Такими висловами можуть бути: у стані алкогольного сп яніння, у нетверезому стані, під дією алкоголю у значенні „п 'яний"; відійшов у інший світ, покинув нас, закінчив жит­тя, навіки заснув, перестало битися серце, спочив у значенні „помер"; не хапає зірок з неба, немудрий у значенні „дурний"; це фантазії, ви помиляєтесь замість „брехня" та ін. Аналогічні пом'якшувальні ви­слови можемо бачити на застережних написах, у яких немає катего­ричності, напр.: У нас не курять; Просимо не курити; Курити заборо­няється; Дякуємо, що ви не курите; Просимо без дозволу не заходити тощо. Дослідники зауважують, що такі написи коректніші і набагато дієвіші. Можна навести й гумористичний приклад одного з таких на­писів на дорогах Франції: „Якщо ви будете їхати через наше місто зі швидкістю 60 км за годину, то матимете нагоду ознайомитися з на­шою новою тюрмою, швидкість понад 80 км приведе вас у нашу чудо­ву лікарню, якщо ж ви перевищите 100 км — вам гарантовано задово­лення спочивати в мирі на нашому гостинному кладовищі".

Образний рівень синонімії відображає перифраз (від грец. образна паралель) - описовий зворот, за допомогою якого передається зміст ін­шого слова через підкреслення його особливості. Перифрази бувають загальномовні зі стертою образністю та оригінальні, індивідуально-ав­торські, напр.: біле золото, чорне золото, близьке зарубіжжя, легені планети, голубе паливо, місто каштанів, місто Лева, країна з Чорно­билем у серці. Цей синонімічний засіб використано у творенні багатьох професійних висловів чи термінів в галузі економіки. Деякі з них є каль­ками чужомовних, напр., біпі краватки - спеціальний прошарок найма­них робітників - конторських служб та інженерно-технічного персоналу; сині краватки - наймані робітники, що займаються фізичною працею; сірі краватки - наймані робітники на державній соціальній службі; бест­селер - акція, яка користується великим попитом; бику стійлі - дилер або спекулянт у "довгій позиції" щодо цінних паперів чи іншого товару, який не знаходить покупців, внаслідок чого втрачає змогу вести торгівлю та ін. Економічні словники дедалі частіше вносять їх до свого реєстру.

Мовно-синонімічна культура - свідчення культури мислення, знан­ня мови, ерудиції. Вміння вибрати найдоречніше слово дає змогу по­бороти одноманітність мовлення, невиразність, побачити багатство і барви слова.
§ 4. Омоніми

Омоніми (від грец. homos - однаковий, опута — ім'я) — це слова, які однаково звучать, але мають різне значення. Явище омонімії - на­слідок випадкового збігу звучання, у значенні ж два слова-омоніми не мають абсолютно нічого спільного, напр.: дід' - батьків або материн батько; дід2 - будяк; дід3 - сніп соломи чи очерету; дід4 - їжа з пшона та борошна; дід5 - назва танцю; або стан' - стоянка; воююча сторона; стан2 - талія; стан3 - умови, ситуація; стан4 - пристрій.



Джерелами омонімії є:

  • випадковий збіг неспоріднених слів: деркач (птах) - деркач (ві­ник); термін (слово) - термін (строк);

  • розпад багатозначного слова: переказати (переповісти) - пере­казати (гроші); сісти (про людину) - сісти ( про батарейку);

  • словотворчі процеси: винний (вина) - винний (вино); безділля (не­робство) - безділля (відсутність долі); компостувати (компостер) -компостувати (компост); ВАК (Вища арбітражна комісія) -ВАК(Вища атестаційна комісія);

  • збіг абревіатури та вже наявного в мові слова: СУМ (Словник української мови - сум (смуток); СТО (станція технічного обслугову­вання) - сто (100);

  • збіг українського та іншомовного слова: лава (предмет для си­діння) - лава (з італ. - розплавлена вулканічна маса); клуб (диму) -клуб (з англ. - товариство, приміщення);

  • засвоєння з різних мов: ліга (з франц. - асоціація) -ліга (з італ. -знак над нотами у вигляді дуги); клінкер (з нім. - спечені глиняні вироби у вигляді цегли) - клінкер (з англ. - вузький довгий спортивний човен).

Омоніми становлять неабияку трудність у практиці слововживан­ня. Тому основна вимога до тексту з омонімом - чіткість, виразність, повнота інформації, точність контексту.

Існує також явище міжмовної омонімії - продукт взаємодії близь-коспоріднених мов, сплутування однакових за звучанням слів, що позначають різні поняття у різних мовах. Це дало змогу називати між­мовні омоніми "фальшивими друзями перекладача", "підводними ри­фами у мовленні", "ключами, що відмикають зовсім різну дійсність". За словами І. Фаріон, „...різність супроти однаковости звучання - це згущений вияв окремішности кожної мовної системи на тлі спільно­слов'янських закономірностей; це можливість крізь однакову форму побачити зовсім инший зміст; це, врешті, звукова омана, яка ніби на­вмисне приховує національно-мовні смисли, що властиві тільки тому, а не иншому народові"30.




Фаріон І. Оманливість омонімії //Аудиторія. - 2002. - 15-21 лют. - С. 9.

Провокаційна близькість слів - однаковість (чи приблизна однако­вість) звучання - створює проблему в міжкультурній комунікації, є при­чиною двозначних ситуацій або словесною пасткою під час перекладу.

Наведемо приклади з різних слов'янських мов, напр.: польської: ро^ггеЪ (похорон) - погріб (укр.); сЬагакґегпу (відважний, рішучий) -характерний (укр.); grzywna (штраф) - гривня (укр); йита (гордість, пиха) - дума (укр.); ёумап (килим) - диван (укр.); зіеіапка (легке, безтурботне життя, ідилія) - селянка (укр.); м>аі.а (супниця) - ваза (укр.); чеської: Ыograph (кінематограф) - біограф (укр.); ЬисЫа (булка) -бухта (укр.); Ноіка (дівчина) - голка (укр.); с>5гуу (свіжий) - черствий (укр.); ІшЬа (рот) - губа (укр.); гасИосі (туалет) - захід (укр.); рогог (увага) - позор (рос, ганьба); ріеппік (грабіжник) - пленник (рос, по­лонений); босіш (статуя) - соха (рос, плуг); сербської: сад (зараз) -сад (укр.); хорватської: домовина (батьківщина) - домовина (укр.); вреднота (надбання) - вреднота (укр.); російської: пыльный (від пилу) - пильний (укр., ретельний); наглый (раптовий) - наглий (укр., нахаб­ний); неделя (тиждень) - неділя (укр., день тижня); мешкать (бути повільним) - мешкати (укр., проживати); орать (кричати) - орати (укр., землю); рожа (морда, пика) - рожа (укр., мальва, троянда); че­ловек (людина) — чоловік (укр., одружений); запамятовать (забути) — запам 'ятати (укр.) та ін.




Кочерган М. Словарь русско-украинских межъязыковых омонимов. - К., 1997.

Результатом досліджень явища російсько-української міжмовної омонімії став словник, який нараховує близько 2,5 тисяч омонімічних пар31. Причиною прикрих помилок у щоденному мовленні є сплуту­вання слів, однакових за звучанням у російській та українській мовах. Дібрала та докладно пояснила правильне вживання таких омонімів І. Фаріон: Ми часто боліємо за „Шахтар" (замість уболіваємо); назива­ємо по фамілії (замість на прізвище, а фамілія живе у селі); губимо чужу долю (замість занапащаємо, а губимо речі); мішаємо працювати (замість заважаємо, а мішаємо кашу); їмо обід з трьох блюд (замість із трьох страв на різних блюдах); лишаємо когось прав (замість позбав­ляємо, а лишаємо напризволяще); відказуємо у послузі (замість відмо­вляємо, а відказуємо на запитання); дурно себе почуваємо (замість погано, зле, але дурно кудись йдемо); смутно згадуємо (замість нечіт­ко, ледве, а смутно хіба від цього на душі); приїздимо зі свитою (за­мість із почтом, але у старій свиті); путаємо терміни (замість плутає­мо, а путаємо коней); заказуємо квитки (замість замовляємо, але зака­зуємо туди їхати); заставляємо щось робити (замість змушуємо, а заставляємо хату меблями і річ у ломбарді); доказуємо теорему (за­мість доводимо, а доказуємо казку до кінця); цілу неділю ходимо на роботу (замість тиждень, а в неділю відпочиваємо); заїжджаємо ко­мусь у рожу (замість у пику, а рожі зацвітають у саду); поступаємо до університету (замість вступаємо, а поступаємо комусь шмат городу); гойдаємо дитину в люльці (замість колисці, а люльку куримо); зачиня­ємо калітку (замість хвіртку, а калитку ховаємо); йдемо до книжного магазину (замість книжкового чи книгарні, але знаємося на книжному стилі); являємося найбільшими знавцями (замість є, а являємося хіба що у сні); їздимо на рибалку (замість на риболовлю, але з рибалками); гадаємо на кавовій гущі (замість ворожимо, а гадаємо, що знаємо укра­їнську мову...)32.

Міжмовна омонімія може стосуватися й віддалених від української мов. Найчастіше це зумовлює помилки під час перекладу текстів. Пе­рекладачі залишають поза увагою окремі відтінки значень слів, напр., з англійської: accurate (точний), magazine (журнал), figure (цифра), dramatic (несподіваний, яскравий), decade (десятиріччя), formal (офі­ційний), nation (народ, країна), sabotage (диверсійний акт), popular (народний), з французької: artiste (художник) та ін. Звичайно, для того, щоб уникати таких помилок, треба знати предмет перекладу, досконало володіти мовою оригіналу та його лексико-граматичними особливостями у зіставленні з рідною, частіше звертатися до перекладного словника.

Омоніми можуть застосовуватися у різних функціональних стилях, але лише в художньому - з певною стилістичною метою. Науковий і офіційно-діловий вимагає точності контексту, тому омоніми у них не мають стилістичних функцій.
§ 5. Пароніми в діловому мовленні


Фаріон І. Зазнач, праця. - С. 9.



Пароніми (грец. para - біля, поруч, опума - ім'я) - слова, які дуже близькі за звучанням, але різні за значенням і написанням. Саме ця близь­кість, незначна звукова різниця у мовленні спричиняє труднощі у засво­єнні і призводить до помилок. Паронімія - явище, поширене у всіх сфе­рах мовної діяльності. Опису цієї групи слів присвячений словник: Грин-чишинД.Г., Сербенська О. А. Словник паронімів української мови. —К.,

1986, який містить понад 1000 паронімів, що трапляються у періодиці, науково-популярних виданнях, побутовому мовленні.

Слова можуть мати спільні корені, але відрізнятися різними префік­сами або наявністю / відсутністю префіксів. Найчастіше це дієслова або похідні від них утворення, напр.:



ознайомити — дати відомості, інформацію (зі станом справ, з пла­ном, з проектом) - познайомити - представити, рекомендувати (з при­ятелем, зі співробітниками);

вирізнятися — виділятися серед інших, бути помітним (зростом, силою, голосом) - відрізнятися - характеризуватися особливостями, які не властиві подібним іншим (від своїх колег, один від одного);

засвоювати - сприймаючи нове, робити його звичним і звичайним для себе (матеріал, ідеї, правила) — освоювати — робити придатним для використання, використовувати (землі, космос, кошти), за допо­могою навчання опановувати щось (виробництво, нову техніку);

зумовлювати - бути причиною чогось, створювати передумови (пе­ремогу, тенденції, якість) - обумовлювати - визначати умови, обме­жувати певною умовою (пунктом договору);

заснований - закладений, розпочатий будівництвом, організований (університет, товариство) — оснований — який ґрунтується на чомусь (на принципах, на вченні);

виплата - видання плати за що-небудь; сплачування боргу (авансу, відсотків, гонорару) - оплата - внесення плати, платіж, вид плати (додаткова оплата праці, умови оплати) - плата - винагорода за вико­нану працю, послуги; віддяка, відшкодування (заробітна плата, квар­тирна плата, за навчання);

витрати - кошти, гроші, витрачені на що-небудь (на соціальне забезпечення, на ремонт) - втрати - марне витрачення чогось, збит­ки (фінансові втрати, при транспортуванні); жива сила , а також військова техніка, втрачені під час війни (великі втрати, бойової техніки) - затрати - гроші, матеріальні цінності, енергія, сила, праця, затрачені на що-небудь (часу, матеріальних і фінансових ресурсів).

Паронімічна пара (або й більша кількість слів) може відрізнятися суфіксами, напр.:



адресант - „той, хто посилає лист, телеграму, відправник" - адре­сат - „той, кому адресується лист, телеграма, одержувач";

відносини - „стосунки, взаємини, зв'язки" - відношення - „зв'язок між одиницями-поняттями (числами, словами) у математиці, мовознав­стві, філософії тощо";

дипломант - „особа, відзначена почесним дипломом за видатні ус­піхи в якій-небудь галузі" - дипломат - „службова особа, яка займа­ється дипломатичною діяльністю" - дипломник- „студент навчально­го закладу, який виконує дипломну роботу чи проект";

дільниця - „адміністративно-самостійний об'єкт або виробничий вузол на будівництві, підприємстві, залізниці тощо" - ділянка - „час­тина якої-небудь поверхні, земельної площі, зона військових дій; га­лузь, сфера діяльності";

експонат - „предмет, продукція, що їх показують на виставці або виставляють у музеї для огляду" - експонент - „особа чи організація, що виставляє на виставці для огляду експонати";

ожеледиця - „тонкий шар льоду на поверхні землі" - ожеледь -„кристали льоду-снігу, якими обростають стовбури та гілки дерев, дро­ти тощо";

паливо - „горюча тверда, рідка або газоподібна речовина, яка слу­жить джерелом теплової енергії, тепла" - пальне - „паливо для двигу­нів внутрішнього згоряння (бензин, солярка тощо)";

пам 'ятка - „предмет матеріальної культури минулого, який зберіг­ся" - пам 'ятник - „архітектурна або скульптурна споруда в пам'ять чи на честь когось, чогось";

україніка - „сукупність чого-небудь, крім наук, що стосується істо­рії, культури України" - україністика - „сукупність наук, які вивча­ють мову, літературу, культуру, історію українського народу".

Серед слів-паронімів, що відрізняються суфіксами, є дуже багато прикметників. Знати їхні значення або й невеликі значеннєві відтінки важливо, тому що можна допустити помилку тоді, коли вони вступа­ють у зв'язки з іншими словами, на рівні синтаксичних сполучень. Прикметники тут є важливим засобом уточнення інформації, напр.:



виборний - орган, посада, особа;

виборчий - округ, дільниця, комісія, бюлетень, голос, кампанія; військовий - комісаріат, патруль, частина, госпіталь, квиток, звання; воєнний - стан, кампанія, тактика, стратегія, період, роки, маневр; гарантійний - лист, паспорт, талон, ремонт, кредит, договір, зобо­в'язання;

гарантований - заробіток, оплата, право, свобода, доходи; громадський - активіст, діяч, орган, діяльність, думка, робота, до­ручення;

громадянський - обов'язок, позиція, свідомість, права, свободи, почуття;

інформативний - характер, лекція, функція, перевантаженість; інформаційний - агентство, бюро, служба, новини, канал, технології; книжковий - видавництво, магазин, графіка, полиця, шафа, форум; книжний - мова, стиль, лексика, зворот, вислів, відтінок, забарв­лення;

методичний - допомога, робота, література, рекомендації, поради, рада;

методологічний - принцип, засади, спрямованість, рівень, концепція; первинний - продукція, обробка, ознака, організація, ланка; первісний - епоха, люди, тварини, суспільство, редакція, варіант; перекладацький - праця, практика, майстерність, талант, техніка; перекладний - література, текст, поезія, словник, мова; писемний - різновид літературної мови, форма мовлення, пам'ятка; письменний - людина, населення, народ, бути письменним; письмовий - екзамен, твір, переказ, розпорядження, стіл, приладдя; професійний - рівень, кваліфікація, компетентність, майстерність, обов'язок;

професіональний - диктор, розвідник, футболіст, театр, виконання; хронікальний - жанр, матеріал, запис, розповідь, фільм, кадри; хронічний - хвороба, запалення, криза, безробіття, відставання; хронологічний - рамки, відрізок, таблиця, цикл, порядок, поділ; чисельний - склад, перевага, більшість;

численний - армія, група, виступи, факти, зразки, статті, праці, фактори;

числовий - ряд, функція, величина, знак, послідовність, пряма, вісь.

У мовній практиці відбувається змішування паронімічних пар, сло­ва в яких відрізняються наявністю / відсутністю постфікса -ся, напр.:



вибачати - „виявляти поблажливість до когось, прощати провину" - вибачатися - „просити вибачення, усвідомлюючи свою провину";

додержувати - „виконувати щось точно, забезпечувати наявність чогось (слова, обіцянки, порядку)" — додержуватися - „бути прихиль­ником якихось думок, певних поглядів (курсу, переконань)";

нервувати - „хвилювати когось" - нервуватися - „хвилюватися самому".

У паронімічні ряди можуть поєднуватися споріднені слова і випад­ково співзвучні. У багатьох випадках вони відрізняються голосними чи приголосними звуками, звукосполученнями, наявністю / відсутніс­тю закінчення, напр.:



в 'язи - „шийні хребці, задня частина шиї; шия" -м'язи - „тканина живого організму, здатна скорочуватися, забезпечуючи функцію руху";

глуз - „уїдливе насміхання з когось, з чогось; глузування" - глузд -„розум, розумний зміст чого-небудь; смисл";

талан - „доля, щастя, удача " - талант - „видатні природні здіб­ності, високий ступінь обдарування";

їда - „споживання їжі" - їжа - „харчі";

група - „сукупність осіб, істот, предметів, речовин, об'єднаних чи­мось спільним" - трупа - „колектив артистів театру або цирку"; степінь - „добуток двох, трьох і більше однакових співмножників"

- ступінь - „порівняльна величина, що характеризує що-небудь, міра; посада, чин, звання; складова частина ракети";

покажчик - „напис, стрілка або інша позначка, що вказує на на­прям руху, розташування чого-небудь; довідкова книжка чи довідко­вий список, доданий до книжки; контрольно-вимірювальний прилад"

- показник — „доказ, ознака чого-небудь; дані про результати якоїсь роботи, якогось процесу".

Серед таких близькозвучних слів багато запозиченої лексики, напр.: адрес - „письмове, переважно ювілейне вітання, звернене до особи чи установи" - адреса - „місце проживання чи перебування особи, місце знаходження установи";



афект - „короткочасне бурхливе переживання людини, сильне нер­вове збудження" - ефект - „результат, наслідок дій, заходів; сильне враження";

бювет - „будівля над мінеральним джерелом, обладнана для при­ймання лікувальних вод" — кювет — „водостічна канава вздовж шляху чи залізничного полотна";

кампанія - „сукупність заходів для здійснення важливих громадсь­ко-політичних, господарських або культурних завдань" - компанія -„група осіб, об'єднана певними інтересами; товариство; торговельне або промислове об'єднання, спілка";

коледж - „вищий або середній навчальний заклад у зарубіжних кра­їнах; середній спеціальний навчальний заклад в Україні" - котедж -„невеликий заміський житловий будинок з ділянкою землі";

легіон - „вища військова організація в Стародавньому Римі; у XVII - XVIII ст. - в багатьох країнах назва різних військових формувань з добровольців; переносно - надзвичайно велика кількість" - регіон -„територія, що характеризується комплексом ознак (фізико-географіч­них, економічних, етнографічних тощо";

сервіз - „повний набір столового або чайного посуду, розрахований на певну кількість осіб" - сервіс - „обслуговування побутових потреб населення".

Якщо орієнтуватися на широке розуміння паронімії, до таких паро-німічних пар можна зарахувати й такі, у яких близькозвучність сумнів­на, але частотність вживання у невластивому значенні велика, напр.:



виключно - лише, тільки (виключно для працівників банку);

винятково - дуже, особливо, надзвичайно (практика має винятко­во важливе значення);

завдання - те, що вимагає виконання; складне питання, проблема, яка потребує вирішення, дослідження;

задача - вправа, яку розв'язують шляхом обчислення та умовиводів.

Якщо значення близькозвучних слів розмежовуються повністю, їх вважають повними паронімами. Однак є й такі, у яких процес розме­жування за значенням не завершився, вони можуть навіть взаємно за­мінюватись, напр.: міфічний /міфологічний; заклик / поклик; виног­радний / виноградовий; психологічний / психічний та ін.

Отже, пароніми одночасно можуть бути:

- синонімами, напр.: повінь - повідь; будівля - будинок ;

— антонімами, напр.: прогрес —регрес; еміграція — імміграція;

- словами, семантично близькими, напр.: свідчення - свідоцтво; суперечка - суперечність; людський - людяний; черепаховий - чере­пашачий;

словами однієї тематичної групи, напр.: ніготь — кіготь; ківш — кіш; боцман — лоцман.

Неправильне вживання слів-паронімів у повсякденному мовленні призводить до непорозуміння, іноді створює комічний ефект (сплуту­вання слів уява/уявлення, компанія/кампанія, плутати / путати; по­ява незрозумілих слів, замість фотогенічний — фотогігієнічний та ін.).

Ось деякі приклади неправильного слововживання: Стан хворого за­доволений (замість задовільний); Посольство Японії в Україні засвічує (замість засвідчує) свою повагу і має честь повідомити про Програму надання грантів... Посольство також висловлює прохання уважно по­знайомитись (замість - ознайомитись) з умовами і донести інформа­цію усім зацікавленим; Класична "економічна людина " найчастіше яв­ляється нам ('замість - миуявляємо класичну "економічнулюдину") в образі підприємця, що максимізує прибуток.

Спорідненим з паронімією є явище парономазії-спеціальний сти­лістичний прийом, що передбачає навмисне зближення слів, які ма­ють звукову подібність. Підібрані спеціально, такі слова стають засо­бом створення ритмозвукового образу, увиразнення, створення афори­зму, каламбуру, напр.: Маріє, мріє, мрієчко моя, моя Марієчко тривожна (М. Вінграновський); Навчаючи, люди вчаться (Сенека). Але такого стилістичного засобу немає в науковому, офіційно-ділово­му стилях, які вимагають точного формулювання думки.

Явище паронімії вимагає знання значень близькозвучних слів, мож­ливостей сполучення з іншими словами. Лише за такої умови можна досягти адекватного їх вживання.

1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   23


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка