Навчальний посібник для слухачів курсів підвищення кваліфікації вчителів української мови і літератури / За загальною редакцією Н. В. Ганіної. Харків: Харківська академія неперервної освіти, 2011. [1- ше видання]. 96 с



Сторінка8/11
Дата конвертації16.04.2016
Розмір1.22 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Новітні підходи до аналізу художнього твору



Самостійна робота

Головним у роботі вчителя літератури є вивчення художнього твору, особливо його аналіз. Ров’язання проблем шкільного аналізу пов’язане з науковим розумінням його сутності й залежить від поняття літературно-художній твір.

Аналіз повинен мати цілісний характер, тобто кожен компонент твору розглядається у зв’язку з усіма іншими складовими частинами й усією художньою тканиною твору. Аналіз при цьому завершується синтезом (від гр. synthesis – складання, з’єднання). Розглянувши, проаналізувавши окремі компоненти, ми наче зводимо воєдино окремі частини, глибоко сприймаємо твір як єдине ціле.

У вчительській практиці виробилися різні шляхи аналізу художніх творів: пообразний (традиційний), проблемно-тематичний, «за сюжетом» («за автором», послідовний), композиційний, мовностильовий.

Завдання вчителя-словесника оновленої школи – підходити до вивчення літератури як системного явища, бачити в літературному творі не лише зображене, а й виражене, осмислено проникати через зовнішню й внутрішню форми слів у смислові надра художнього матеріалу й адекватно реагувати на нього, одержувати емоційно-розумове задоволення й робити відповідні образні й понятійні узагальнення.

Методичні засади шкільного аналізу тексту:



  • в основі аналізу художнього твору – текст, а не літературознавчий чи методичний посібник;

  • розкриття умовності підтексту та інших аспектів ідейно-художнього змісту твору, зокрема – функціонального значення художніх засобів, їхньої фактури;

  • мистецьке, а не вульгарно-соціологічне чи побутове трактування змісту твору;

  • подолання наївно-реалістичного підходу до художнього тексту;

  • теорія літератури – своєрідний компас аналітичного процесу;

  • зразок аналізу – в літературно-критичній класиці;

  • мета аналізу – розвиток естетичних читацьких смаків школярів;

  • аналіз не повинен бути ілюстрацією до готових тверджень;

  • варіативність аналізу, подолання методичного й літературознавчого стереотипу.



Завдання й запитання для самоконтролю

1. У чому полягає відмінність між літературознавчим та шкільним аналізом художнього твору?

2. Які можливі шляхи шкільного аналізу літературного твору? Обґрунтуйте обрані підходи.

3. Обґрунтуйте методичні принципи шкільного аналізу художнього твору.

4. Розгляньте запропоновані методистами схеми аналізу літературного твору та самостійно складіть власний алгоритм з подальшою ілюстрацією на конкретних прикладах

а) аналіз епічного полотна;

б) аналіз ліричного тексту;

в) аналіз драматичного твору.



Література

1. Волошина Н.Й. Шляхи аналізу художніх творів / Н.Й.Волошина, О.М. Бандура // Українська література в загальноосвітній школі. – К., 2003. – № 6.

2. Волощук Е.В. Технэ майевтике. Теория и практика анализа литературного произведения / Е.В. Волощук, Б.Я. Бегун // Тема 1-2/97.

3. Зборовська Н. Код української літератури. Проект психоісторії новітньої української літератури / Н. Зборовська. – К.: Академвидав, 2006. – 504 с.

4. Зборовська Н. Українська реконкіста: Анти-роман / Н. Зборовська. – Тернопіль: Джура, 2003.– 300 с.

5. Зубрицька М. Homo Iegens: читання як соціокультурний феномен / М. Зубрицька. – Львів: Літопис, 2004. – 350 с.

6. Ильин И. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм / И. Ильин. – М.: Интрада, 1996. – 260 с.

7. Ковбасенко Ю. Аналіз та інтерпретація художнього тексту: розмежування й межі безмежності / Ю. Ковбасенко // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2003. – № 2.– С. 11–13.

8. Литвиненко Т. “Сад Гетсиманський” Івана Багряного як твір доби неоміфологізму / Т. Литвиненко // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях та колегіумах. – 2002. – № 5. – С. 39–46.

9. Літературознавчі бесіди. Тамара Гундорова: „Література багата тим, що вона неоднакова” // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях та колегіумах. – 2003. – № 2. – С. 37-41.

10. Наєнко М. Українське літературознавство. Школи, напрями, тенденції / М. Наєнко. – К., 1997.

11. Потебня О. Думка й мова / О. Потебня // Слово. Знак. Дискурс: Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / [За ред. М. Зубрицької]. – Львів, 1996. – С. 31.

12. Селиванова Е.А. Когнитивная ономасіологія / Е.А. Селиванова. – К.: Изд-во Украинского фитосоциологического центра, 2000. – 248 с.

13. Ситченко А.Л. Навчально-технологічна концепція літературного аналізу: [монографія] / А.Л. Ситченко. – К.: Ленвіт, 2004. – 304 с.




Актуальні проблеми викладання української мови. Особливості навчальних програм

для дворічної старшої школи.

Організація навчання в малочисельній школі
Тема семінарського заняття: “Актуальні проблеми викладання української мови”.

Мета семінарського заняття: сформувати позитивне сприйняття нової освітньої мети й завдань, визначених у Національній доктрині розвитку освіти, з’ясувати шляхи реалізації основних завдань сучасної україномовної освіти; актуалізувати сучасні проблеми викладання української мови, головні підходи, методи та прийоми вивчення мови, розвинути здатність робити усвідомлений вибір сучасних методів та прийомів викладання згідно з конкретною навчальною ситуацією.
Запитання до семінарського заняття

  1. Назвіть основні константи формування нового змісту мовної освіти. Що необхідно зробити, щоб організувати навчальний процес на уроках рідної мови для оволодіння системою наукових знань.

  2. Розкажіть про поєднання комунікативно-діяльнісного, функціонально-стилістичного, культурологічного, проблемного та особистісного підходів до викладання української мови як провідне завдання оновлення змісту навчання.

  3. Як сформувати засобами навчання інтелектуальний, духовний потенціал молодого покоління?

  4. Визначте шляхи забезпечення володіння нормами української літературної мови та культурою усного та писемного мовлення.

  5. У чому полягає, на Вашу думку, співпраця учня та вчителя як засіб підвищення результативності та ефективності навчальної діяльності на уроках української мови?

  6. Розкажіть про засоби активізації мовленнєвого спілкування на аспектних уроках.

  7. Що Ви можете сказати про умови ефективної організації навчальної діяльності на уроках української мови?

  8. Як виробити уміння сприймати мову як мистецьке явище, що має етичну й естетичну цінність?

  9. У чому проявляються особливості підготовки школярів до зовнішнього незалежного оцінювання з української мови?


Самостійна робота

Навчання української мови створює передумови для усвідомлення художньої літератури як мистецтва слова, закладає основи, важливі для опанування іноземних мов та інших шкільних предметів гуманітарного і негуманітарного циклів. Адже досконале володіння українською мовою, яка водночас є державною, високий рівень мовленнєвої культури – невід’ємна характеристика людини освіченої й культурної незалежно від обраного нею фаху.



Необхідна цілісна особистісно зорієнтована система шкільної україномовної освіти, а саме: чітке визначення загальних  і специфічних цілей вивчення української мови, уникнення дублювання й перевантаженості другорядним матеріалом, актуалізація інтегративного підходу, внутрішньопредметні й міжпредметні зв’язки в процесі навчання. Безперечним є врахування потреб, соціальних і пізнавальних мотивів, інтересів, інтелектуального рівня, розвитку образного мислення, естетичних уподобань, художніх смаків старшокласників, зорієнтованість на системну роботу з виявлення й творчого зростання філологічно обдарованих учнів.
Література

  1. Єрмоленко С.Я. Нариси з української словесності: (Стилістика та культура мови) / С.Я. Єрмоленко, Ін-тут укр. Мови НАН України, Укр. Наук.-вироб. Центр «Рідна мова». – К.: Довіра, 2010. – 352 с.

  2. Життєва компетентність особистості / [За ред. Л.В.Сохонь, І.Г.Єрмакова та ін.] // Науково-метод. Посібник. – К. : Богдана, 2003. – 520 с.

  3. Пентилюк М.І. Методика вивчення української мови в загальноосвітній школі / М.І. Пентилюк. – К., 2001.

  4. Подмазин С.И. Личностно-ориентированное образование: Социально-философское исследование / С.И. Подмазин. – Запорожье : Просвіта. – 2000.

  5. Пометун О. Дискусія українських педагогів навколо питань запровадження компетентнісного підходу в українській освіті / О. Пометун // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / [Під заг. Ред. О.В.Овчарук.]. – К. : К.І.С., 2004. – С. 66-72.

  6. Пометун О. Теорія та практика послідовної реалізації компетентнісного підходу в досвіді зарубіжних країн // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / О. Пометун / [Під заг. Ред. О.В.Овчарук.]. – К. : «К.І.С.», 2004. – С. 16-25.

  7. Селіванова О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики / О. Селіванова. – К. : Либідь, 1999.



1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка