Навчальний посібник для слухачів курсів підвищення кваліфікації вчителів української мови і літератури / За загальною редакцією Н. В. Ганіної. Харків: Харківська академія неперервної освіти, 2011. [1- ше видання]. 96 с



Сторінка6/11
Дата конвертації16.04.2016
Розмір1.22 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Методика вивчення літератури рідного краю



Самостійна робота

Знання, здобуті школярами на уроках літератури рідного краю і в позакласній краєзнавчій діяльності, повинні давати:

- уявлення про історію розвитку української літератури на Харкiвщинi, про тему Харкiвщини в українській літературі;

- відомості про письменників, які народилися в цьому краї або збагачували своє художнє слово його образами й картинами;

- інформацію про літературні видання, літературну періодику на Харкiвщинi;
- історію письменницьких організацій краю, їхнє місце в загальноукраїнському літературному житті.

Із вивченням літератури рідного краю формуються й удосконалюються уміння й навички, необхідні для самостійного й творчого засвоєння художньої літератури в галузі техніки читання, засобів записування, складання планів, планів-конспектів, тез, бібліотечно-бібліографічної діяльності, аналізу художнього твору.

Слід відзначити, що з уведенням літератури рідного краю як структурного елемента до предмета української літератури посилюється один з найважливіших напрямів виховання на прикладі здобутків місцевої, близької дитині культури. Ці уроки поглиблюють літературно-краєзнавчу діяльність шкіл, активізують позакласну та позашкільну роботу. Для цього важливо створити в навчальних закладах певні умови: організувати учнів на пошук фактів життя та літературної діяльності забутих, репресованих або замовчуваних раніше письменників, вести листування з письменниками-земляками, розвивати літературну творчість учнів у гуртках і об'єднаннях, організувати шкільні літературні музеї, проводити літературні вечори із запрошенням письменників та ін.

Активному використанню творчості письменників-земляків повинні сприяти курси за вибором (факультативи) власне ті, які належать до шкільного компонента змісту загальної середньої освіти.

Тематична спрямованість цих курсів може бути такою:
«Харківський край в усній народній творчості»,

«Духовна краса народних традицій у творчості письменників-земляків»,


«Краса рідної землі в художньому слові»,

«Письменники-земляки – представники «розстріляного відродження»,


«Сучасні письменники Харківщини».

Отже, прищеплення любові до рідної землі, формування національно свідомого громадянина через осягнення краси рідного слова у творчій спадщині письменників-земляків – важливе завдання, яке необхідно реалізувати в початковій, основній та старшій школах, профтехучилищах через уроки літератури рідного краю як складової частини основного курсу літератури, через курси за вибором, факультативи (шкільний компонент освіти) й різноманітну позакласну й позашкільну літературну роботу учнів.


Тема семінарського заняття: Мотивація краєзнавчого компоненту в літературній освіті школярів: від патріотичного до націотворчого аспекту.

Мета семінарського заняття: визначення засобів впливу художнього слова при вивченні літератури рідного краю на становлення особистості молодої людини, її національної самосвідомості, духовності, розвитку інтелекту, громадянської активності.
Завдання й запитання до семінарського заняття

  1. Визначте науково-теоретичні засади вивчення літератури рідного краю (тут і надалі під літературою рідного краю мається на увазі література Слобожанщини).

  2. Розгляньте роль диференційованого підходу в реалізації освітньої програми з вивчення літератури рідного краю як результат урахування історико-географічних та культурно-етнографічних особливостей ментального життя певного регіону.

  3. Обґрунтуйте методологічні особливості дослідницько-пошукової діяльності учнів при вивченні літератури рідного краю в основних напрямках.

  4. Укладіть рубрикацію літературного краєзнавства та побудуйте технологічні карти до вивчення рубрик:

  • Письменники, які народилися в Харкові.

  • Сторінки творчої біографії письменників, життя і творчість яких пов’язані з Харківщиною.

  • Культурні осередки та літературні угруповання, школи, мистецькі традиції краю.

  • Літературна карта Харкова (Харківщини, Слобожанщини) в іменах.

  • Ретроспективний огляд літературного життя краю: від давнини до сьогодення.

  1. Визначте мотиваційні аспекти розгляду питань:

  • Харківський колегіум як центр літературного життя Слобожанщини у ХVІІІ столітті (Ілля Филипович, Стефан Вітинський, Василь Двигубський) Літературна спадщина Г.С.Сковороди (“Басні Харьковскіе”).

  • Відкриття Харківського університету. Заснування літературного журналів “Харьковській Демокрит” (1816) “Украинскій вестник” (1816-1819) та “Украинскій журнал”(1823-1825). Осереддя Слобожанського літературного кола: Орест Сомов, Петро Гулак-Артемовський, Григорій Квітка-Основ’яненко, Амвросій Метлинський, Микола Костомаров, Левко Боровиковський, Михайло Петренко, Яків Щоголів. Харківська школа романтиків. Вихід “Українського альманаху” (1831) – помітна подія в культурному житті краю. Україномовна книга в Харкові.

  • Перипетії літературного життя Слобожанського регіону в ХІХ столітті. Літературно-художній альманах “Складка” (1887 – 1897) та його автори: Борис Грінченко, Микола Вороний, Дмитро Яворницький, Павло Грабовський, Ганна Барвінок, Іван Нечуй-Левицький, Леся Українка, Іван Франко.

  • Літературне життя Харкова у ХХ столітті. Заснування часописів та видавництв. Розмаїття літературного життя: утворення організацій та угруповань (“Плуг”, “Гарт”, ВАПЛІТЕ, “Молодняк” та інші).

  • Створення Харківської обласної письменницької організації (1934).

  • Митці – вихідці зі Слобожанщини в українській діаспорі (Юрій Шерех, Іван Багряний, Григорій Костюк).

  • Відновлення літературного життя в повоєнний період. Повернення до Харкова Василя Мисика, Ігоря Муратова, Івана Виргана, Василя Борового. Журнал “Прапор”(1956).

  • Харківське поетичне коло (Анатолій Перерва, Леонід Тома, Віктор Бойко, Ольга Тараненко, Сергій Шелковий та інші).

  • Початок 90-х – період активізації авангардного літературного руху на Харківщині: “Червона фіра” (Сергій Жадан, Ростислав Мельників).

  • Літературна молодь Харкова та її творчі об’єднання: “Весло Слова”, “Zacharpolis ММ”.


Література

  1. Багалій Д.І. Історія Слобідської України / Д.І. Багалій. – Х : Дельта. – 1990 – 256 с.

  2. Борзенко О. Біля джерел літературної слави Харкова / О. Борзенко // Слобідський край. – 1987. – 17 вересня. – С. 3.

  3. Гетьманец М. Литературная Харьковщина. Методические рекомендации по литературному краеведению в школе / М. Гетьманец. – Х. : ОСДПУ. – 1972.

  4. Глебова И. Нет пророка в своём отечестве: Литературный обзор / И. Глебова // Событие. – 2002.– № 1. – С. 10-11.

  5. Головінов В. Духовні джерела Слобожанщини : [навчальний посібник] / В. Головінов, П. Гомон. – Х. : Прапор, 1998. – 208 с.

  6. Гомон П. Літературному краєзнавству – наукові засади / П. Гомон // Українська мова і література в школі. – 2003. – №2.–
    С. 61-64.

  7. Зеров М. Українське письменство ХІХ ст. / М. Зеров. / Твори :
    [у 2-х т.]. – К. – 1990. – Т. 2.

  8. Куліш В. Слово про будинок «Слово» / В. Куліш // Березіль. – 1991. – № 5. – С. 85-15.

  9. Мельників Р. Нарис історії літературного життя Слобідського краю / Р. Мельників // Від бароко до постмодерну. – Х. : Майдан, 2002. – С. 196-212.

  10. Рідний край: [навчальний посібник з краєзнавства]. – Х. : ХДПУ. – 1999. – 562 с.

  11. Семененко О. Харків, Харків… / О. Семененко. – Х. : Фолио. – 1992.

  12. Слобожанська муза : [Антологія поезії]. – Х. : Майдан. – 2001.

  13. Хрестоматія з літератури рідного краю. – Х. : Східно-регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив, 2001. – 416 с.



1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка