Навчальних закладах



Сторінка3/4
Дата конвертації11.04.2016
Розмір0.9 Mb.
1   2   3   4

Динаміка визначення коефіцієнта вияву емоційно-почуттєвого

ставлення до ідей економічної освіти (К – 117, у %)


Групи

Репродуктивний

рівень


Конструктивний

рівень


Творчий рівень


(кількість

студ.)


констат. зріз

підсумк. зріз

констат. зріз

підсумк. зріз

констат. зріз

підсумк. зріз

Експери-

менталь-


ні (152 студ.)

2,6 %


28,0 %


9,8 %


11,0  %

8,6 %


26,3 %


Контро-

льні


(155 студ.)

2,4 %

6,0 %

2,6 %

9,1 %

6,3 %

9,0 %

Застосовуючи технологію управління розвитком пізнавальної активності, ми спиралися на оцінки змін якості професійно-економічних знань студентів, способів їхньої пізнавальної і творчої діяльності, розвитку творчих компонентів, а також особливостей їхніх мотивацій та використаних алгоритмів аналізу педагогічно-економічної дійсності. За час навчання у ВНЗ під впливом суспільних, спеціальних та інших дисциплін розвивається і формується професійна спрямованість особистості, тобто особисте прагнення застосовувати свої знання, досвід і здібності в майбутній професійній діяльності.

Отже, професійна спрямованість студентів у системі професійно-економічної підготовки передбачає розуміння, внутрішнє прийняття цілей і завдань їхньої майбутньої професійної діяльності, інтересів, ідеалів, настанов, поглядів і переконань, що належать до неї. Названі особливості й компоненти професійної спрямованості є показниками рівня її розвитку і сформованості у студентів, характеризуються стійкістю (нестійкістю), домінуванням суспільних чи особистих мотивів, а також перспективністю. Позитивні зміни у змісті професійної спрямованості виявляються у зміні мотивацій, пов’язаних з майбутньою професією учителя: готовність належно виконувати свої обов’язки, виявити себе знаючим, умілим фахівцем; зростає потреба успішно розв’язувати складні навчальні завдання, посилюється відповідальність, бажання досягти успіху в педагогічній діяльності.

У четвертому розділі „Загальна логіка дослідження та система експериментальної роботи” викладено методику експерименту, виходячи з його методології та програми, що розкриває: реалізацію ефективності педагогічної технології; методику дослідження професійно-економічної підготовки майбутнього вчителя; дослідження процесу формування професійно-економічних знань студентів у навчально-пізнавальній діяльності; технологію формування професійних якостей студентів у позааудиторний час.

Ознайомлення викладачів і студентів із новітніми педагогічними технологіями професійної підготовки майбутнього вчителя дало змогу розробити відповідні дослідницькі методики, оцінки рівнів підготовленості фахівців – обґрунтувати статистичні вимірювання як важливу умову дослідно-експериментальної роботи. У процесі наукового пошуку враховано необхідність дотримування й інших психолого-педагогічних і дидактичних вимог: передбачити ґрунтовну підготовчу роботу з викладачами і студентами, розроблення необхідних документів, методик і методичних рекомендацій тощо. Дослідну роботу умовно поділено на три етапи.

На першому етапі експеримент проводили у 1992–1994 рр. на соціально-педагогічному факультеті Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (143 особи) та на математичному факультеті Волинського державного університету імені Лесі Українки (136 осіб). Розроблено монопредметну схему навчально-пізнавальної діяльності, коли в заданому часовому інтервалі вивчали тему «Економіка та новітні технології управління» (предмет «основи педагогічних технологій», кількість годин: 8 лекційних, 4 семінарські, 2 лабораторні, 4 години самостійної роботи і спецкурс). У навчальному процесі ми намагалися не допустити розриву логічних зв’язків між попереднім і наступним навчальним матеріалом, враховували психологічні закономірності сприйняття професійно-економічного матеріалу. Вивчення здійснювали у три етапи: перший – формування економічних знань у студентів; другий – наукові праці авторів про інноваційні технології управління, їхній вплив на формування професійних якостей особистості; третій – урахування специфіки комп’ютерних технологій у фаховій підготовці спеціалістів. На цьому етапі відпрацьовано експериментальний план для вияву професійно-економічного мислення студентів, їхніх умінь аналізувати основний навчальний матеріал. Контрольні групи навчалися за чинним планом традиційних технологій навчання (на всіх трьох етапах).

На другому етапі (1995–2005 рр.) здійснювалася експериментальна перевірка для циклу вивчення основ економіки і педагогічних технологій та фундаментальної підготовки майбутніх фахівців.

Третій етап тривав три навчальні роки (2006–2008 р. р.), протягом якого апробовано нову методику професійно-економічної підготовки вчителів, враховано ефективність реалізації новітніх педагогічних технологій освіти у процесі фундаментального і спеціального оволодіння фаховими знаннями за монопредметною технологією навчально-пізнавальної діяльності. Дієвість професійно-економічної підготовки – це здатність студента самостійно реалізовувати одержані фахові знання на практиці для розв’язування різних педагогічних завдань. Цей критерій дав змогу оцінити відповідний рівень теоретичних знань, умінь і навичок студентів, шляхи використовування педагогічних технологій у підготовці фахівців, застосовування методів і засобів формування основ педагогічної культури майбутніх фахівців, підвищення ефективності їхнього практичного використовування під час педагогічної практики.

Критеріальною оцінкою ефективності, що уможливлювала встановити рівень відповідності реальних навчальних результатів запланованому нормативу, ми обрали коефіцієнт засвоєння К.

Експеримент проводили протягом 1992–2008 рр. на соціально-педагогічних факультетах Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова та Волинського державного університету імені Лесі Українки. В експерименті брали участь 176 студентів контрольних груп і 141 студентів експериментальних груп (за спеціальністю 7.01.01.04 «Початкове навчання»).

Для студентів експериментальних груп кількісними оцінками прояву кожної ознаки і параметра ми обрали рейтингові оцінки, одержані студентами з кожного модуля і блоку. При цьому враховували, що навчальний матеріал, закладений у професійно-пізнавальних модулях програми курсу, повністю відображав ознаки параметрів, а у функціональних блоках – параметри операційного компонента готовності майбутнього педагога до застосування нових освітніх технологій управління у навчанні учнів.

У контрольних групах проведено чотири зрізи, з них перші два дали змогу діагностувати рівень професійно-економічних знань та умінь студентів за параметрами 1 і 2. Контрольні зрізи проведено після вивчення студентами передбаченого навчальним планом підготовки вчителя нормативного курсу «Сучасні педагогічні технології». Наступні два зрізи спрямовано на виявлення рівня засвоєння студентами змісту інформаційної підготовки майбутнього вчителя, який відповідав параметрам 3 і 4, і проведено їх після вивчення спецкурсу «Використовування комп’ютерів у початкових класах», який читали для студентів ІV курсу педагогічного факультету. Аналіз та інтерпретацію одержаних у ході формувального експерименту результатів за кожним із параметрів ми здійснювали, застосовуючи статистичні методи за загальною схемою. Вона охоплювала такі етапи: узагальнення кількісних даних – побудова розподілу згрупованих частот коефіцієнтів засвоювання навчального матеріалу; графічне подання одержаного розподілу згрупованих частот; установлення наявності центральних тенденцій в одержаних результатах (обчислення середнього коефіцієнта засвоєння за вибірками); дослідження одержаних результатів для установлення особливостей їхньої розсіяності й мінливості (обчислення дисперсій) за формулою:



, (1)

де Хі – значення коефіцієнта засвоєння для певного студента за відповідним параметром, n – кількість результатів, отриманих у ході оцінки рівня засвоєння студентами експериментальних та контрольних груп навчального матеріалу за цим параметром.

Визначення відмінностей у рівні розсіяності результатів, показаних студентами контрольних і експериментальних груп за допомогою F – критерію Фішера:

, (2)

де D1, D2 – дисперсії вибірок, причому завжди вибирається D1 > D2, n1 – об’єм вибірки з D1, а n2 – об’єм вибірки з D2.

У розділі проаналізовано засвоєння студентами навчального матеріалу, що відповідає першому параметру змісту професійно-економічної підготовки:

У табл. 2 і 3 викладено розподіл згрупованих частот коефіцієнтів засвоєння студентами навчального матеріалу за параметром розуміння ними завдань і змісту професійно-економічної підготовки вчителя початкових класів. Графічні зображення одержаних розподілів подано у вигляді гістограм на рис. 1 і 2.



Таблиця 2 Таблиця 3

Розподіл згрупованих частот Розподіл згрупованих частот

коефіцієнтів засвоєння за 1-м коефіцієнтів засвоєння за 1-м

параметром (контр. групи, n=60) параметром (експер. групи, n=54)


Розрядні інтервали

Частота, f




Розрядні інтервали

Частота, f

0,68 – 0,70

0,65 – 0,67

0,62 – 0,64

0,59 – 0,61

0,56 – 0,58

0,53 – 0,55

0,50 – 0,52

0,47 – 0,49

0,44 – 0,46

0,41 – 0,43

0,38 – 0,40


2

3

2



3

4

8



5

9

11



6

7





0,98 – 1

0,95 – 0,97

0,92 – 0,94

0,89 – 0,91

0,86 – 0,88

0,83 – 0,85

0,80 – 0,82

0,77 – 0,79

0,74 – 0,76

0,71 – 0,73

0,68 – 0,70

0,65 – 0,67



2

2

2



5

11

6



6

9

4



1

3

3



Результати систематизовано в табл. 2 та на відповідній їй гістограмі. Можемо зробити узагальнення, що студенти контрольних груп на досить низькому рівні засвоїли навчальний матеріал про основні компоненти змісту професійно-економічної підготовки вчителя початкових класів. Склад цих компонентів передбачає усвідомлення інваріантності структури системи фахової підготовки вчителя (коефіцієнти засвоєння нижчі за нормативний К=0,7).

Як бачимо, істотно відрізняються й усереднені значення коефіцієнтів засвоєння студентами контрольних та експериментальних груп (Ксер. =0,50 у контрольних групах та Ксер.=0,83 в експериментальних). Дані міри центральної тенденції показують, що в контрольних групах результати систематизовано навколо порівняно невисокого значення К=0,50, тоді як в експериментальних – до К=0,83.

Внаслідок вимірювання варіації оцінок, одержаних студентами контрольних та експериментальних груп, ми отримали значення дисперсій Дк=0,0068 та Де=0,0066 для контрольних та експериментальних груп відповідно.

Рис. 1. Гістограма розподілу згрупованих частот коефіцієнтів

засвоєння за 1-м параметром (контр. групи, n=60).

На основі здійсненого аналізу результатів експериментальної роботи встановлено, що 46 (75 %) студентів контрольних груп виявили знання на рівні К<0,53. З усієї вибірки тільки 2 (3,3 %) студенти показали рівень засвоєння, близький до нормативного (К=0,69). Значну частину в контрольних групах становлять студенти – 13 (21,7 %), – які засвоїли навчальний матеріал на рівні, нижчому за К=0,41.


Рис. 2. Розподіл згрупованих частот коефіцієнтів

засвоєння за 1-м параметром (експер. групи, n=54).
Систематизовані в табл. 2 та у відповідній гістограмі дані свідчать, що результати засвоєння студентами експериментальних груп навчального матеріалу, зміст якого відповідав першому параметру, кардинально відрізняються від результатів студентів контрольних груп. Тільки 6 студентів (11,1 %) з вибірки засвоїли цей матеріал на рівні, нижчому за нормативний, причому відставання від нормативу досить незначне (в середньому 0,03). З іншого боку, виявлено, що значна частина студентів засвоїли професійно-економічний матеріал на досить високому рівні (79,6 % студентів показали коефіцієнт засвоєння у межах 0,74–0,91).

Зміст навчального матеріалу відповідав авторській програмі навчального курсу «Економіка освіти» для педагогічних університетів.

Важливим напрямом дальшого впровадження змісту і технологій професійно-економічної підготовки було введення нормативного курсу для магістрів з педагогіки вищої школи.

ВИСНОВКИ

На основі вивчення науково-методичних джерел виявлено, що проблему професійно-економічної підготовки майбутніх учителів у науково-педагогічній літературі висвітлено фрагментарно. Її розглянуто переважно шляхом аналізу окремих нормативних документів, розрізнених інформаційних підходів до фахової підготовки з питань практики управління діяльністю ВНЗ. Такі підходи унеможливлювали виокремлення інноваційних технологій як самостійного напряму в педагогічній науці. Теоретичне обґрунтування окремих положень професійно-економічної підготовки майбутнього вчителя у ВНЗ відбувалося безсистемно. Це ускладнювало об’єктивне концептуальне обґрунтування професійно-економічної підготовки як педагогічної у вищому навчальному закладі. Виявлені теоретичні прогалини спричинені недооцінкою ролі основних підходів до професійно-економічної підготовки та інших суміжних напрямів і завдань майбутніх учителів.

Здійснення системно-структурного аналізу професійно-економічної підготовки майбутніх учителів дало змогу виділити такі важливі аспекти, як: професіограма праці вчителя; психолого-педагогічні засади успішної професійної діяльності вчителя; механізм адаптації молодого педагога; шляхи і засоби ефективного професійного становлення вчителя в умовах ВНЗ педагогічного профілю; динаміка формування готовності випускників вищої школи до професійної діяльності; умови формування професійної майстерності майбутніх учителів.

З урахуванням результатів цього аналізу було розроблено модульний варіант програми авторського спецкурсу «Професійно-економічна підготовка вчителя». Його зміст передбачає: засвоєння питань, що сприяють накопиченню наукових понять, принципів і закономірностей використовування нових технологій управління економічною підготовкою учнів на сучасному рівні, а також певної професійної освіти, що сприяє застосовуванню здобутих студентом знань у практичній діяльності; використання модульної технології професійної підготовки особистості до економічного виховання учнів у загальноосвітній школі, врахування важливості складових компонентів кожного модуля, їхнього діалектичного взаємозв’язку та об’єктивної наступності, існування модуля як окремої одиниці програми; побудову кожного модуля програми економічної підготовки вчителя за принципом поступового ускладнення, що дає змогу вдосконалювати технології управління професійною підготовкою особистості, підвищувати ефективність засвоювання ґрунтовної економічної інформації на основі розуміння нових ринкових відносин.

Теоретико-методологічне обґрунтовування концепції педагогічних технологій професійно-економічної підготовки студентів на основі структурного аналізу механізму реалізації фахової підготовки майбутнього вчителя виявилось актуальним у діяльності ВНЗ, які перейшли на нові форми організації ступеневої освіти: бакалавр, спеціаліст, магістр. Це зумовлено тим, що перенесення інтересів особистості в центр уваги науки збіглося з посиленням уваги до управлінської діяльності деканату, кафедр в організації навчального процесу, спрямованої на формування учителя-професіонала в умовах ступеневої освіти. Провідною є ідея професійно-економічної підготовки особистості як об’єднуючої детермінанти, що уможливила реалізацію дидактичної мети в навчально-пізнавальній діяльності студентів і підвищення ефективності оволодіння фаховими знаннями.

Педагогічний аналіз передбачає виокремлення основних взаємопов’язаних елементів професійної діяльності викладача і навчально-пізнавальної діяльності студента, пізнавання основних суперечностей педагогічного процесу, обґрунтування технології освіти через проникнення у логіку взаємодії окремих ланок педагогічного явища як об’єднуючого структурного утворення. У цьому контексті важливу роль відіграє інноваційна технологія, що уможливлює розкриття пріоритетних напрямів професійної діяльності учителя, його взаємозв’язку з іншими учасниками навчально-виховного процесу. Впровадження інноваційної технології управління професійно-економічною підготовкою вчителя забезпечує гнучкість і динамічність цього процесу, підвищення рівня засвоєння студентами економічних знань. Створена і теоретично обґрунтована концептуальна модель педагогічної технології професійно-економічної підготовки вчителя спрямована на вдосконалення методики фахової освіти студентів за умови ефективної ситуативно-діалогічної організації навчання.

Педагогічні технології професійно-економічної підготовки майбутнього вчителя є складно організованими, багатофункціональними, відкритими, нелінійними, цілісними динамічними системами. Творче використання інноваційних технологій є важливою умовою формування, розвитку і збагачення професійно-економічних знань майбутнього вчителя, його готовності до професійної діяльності. Процес ступеневої освіти студентів має відносну самостійність, свою професійно-дидактичну мету, конкретні виховні завдання, певні суперечності та закономірності становлення і динаміки розвитку особистості, що реалізуються у навчально-пізнавальній діяльності.

Сучасною тенденцією розвитку педагогічних технологій професійно-економічної підготовки вчителя як відкритої системи ступеневої освіти особистості є врахування індивідуальності, психологічної структури майбутнього спеціаліста, проявів його активності, підвищення ролі самоврядування, формування майбутнього фахівця засобами навчально-пізнавальної діяльності. В її основі – пізнавальна діяльність студента, що спирається на динаміку структур навчальної інформації, предметно-змістовий компонент мети, конструювання навчальних завдань, можливість використання нової пізнавальної інформації. Такий підхід сприяє вдосконаленню технології професійно-економічної підготовки майбутнього вчителя і дає змогу подолати пасивність студента, активізувати розвиток економічного мислення на основі вдосконалення нових форм стосунків і спілкування, створення необхідних умов для їхніх творчих пошуків, утвердження власної думки, підтримки оптимальних ситуацій вільного вибору.

Педагогічні технології професійно-економічної підготовки студентів охоплюють такі компоненти цілісного процесу: інтенсивні освітні технології (соціально-педагогічна модель); рефлексивно-інноваційні технології (предметно-дидактична модель); особистісно орієнтовані технології (психологічна модель); технологія управління професійно-економічною підготовкою учителя (інноваційно-організуюча модель), які є теоретичною основою фахової освіти спеціалістів. Дослідження розвитку трансформації освітніх ідей у цьому процесі, професійно-економічна підготовка студентів, реалізація науково-функціонального, фахово-кваліфікаційного, педагогічно-гуманістичного та економічного мислення у майбутнього вчителя здійснено на основі системного розв’язування обраної проблеми. Логічно обґрунтоване визначення детермінуючих чинників теоретичної і практичної фахової підготовки студентів дало змогу зробити аргументований висновок: технологія управління професійно-економічною підготовкою учителя залежить від науково-методичного забезпечення навчально-пізнавальної діяльності, а внутрішні зв’язки мають певну особливість удосконалюватися; їхній поступ зумовлений метою професійно-економічної освіти, змістом професійно-практичної діяльності колективу викладачів, педагогічною майстерністю і рівнем розвитку професійної рефлексії.

Важливим компонентом педагогічної технології у фаховій освіті є система індивідуального і диференційованого підходів до професійної підготовки особистості, що сприяє підвищенню їхньої ефективності в навчально-виховному процесі. Специфіка використання педагогічних технологій професійно-економічної підготовки вчителя, яка зумовлює необхідність їх удосконалення у процесі навчально-пізнавальної діяльності, де її професійне спрямування розвиває позитивні взаємовідносини між учасниками фахової підготовки. Формування творчого потенціалу майбутнього вчителя і його самовдосконалення об’єктивно пов’язані з ефективністю реалізації технологій управління навчальним процесом. Сутність його полягає у перенесенні акценту з надання студенту певної суми професійно-економічних знань, умінь і навичок на активізацію його фахового мислення, на реалізацію особистісних функцій у навчально-пізнавальній діяльності. На основі такого підходу вдосконалено авторську модель технології управління професійно-економічною підготовкою вчителя та доведено, що інтенсивні освітні технології набувають ознак, необхідних для вищого рівня розвитку особистості спеціаліста.

У ході формувального експерименту обґрунтовано основні положення методики професійно-економічної підготовки майбутніх учителів, у межах якої ми виділяємо дві групи: методики проблемного викладання нормативних курсів з елементами використання економічних знань та методику проблемного вивчання і засвоювання професійних знань студентами. Методики першої групи є динамічними, володіють ефективними можливостями в оцінці не тільки кількісних показників рівня підготовки вчителя до управління економічною освітою учнів, а й дають змогу дослідникові аналізувати таку підготовку в якісному аспекті. Виявлені нами переваги методик другої групи є особливо цінними, оскільки з’являється потужний інструментарій оперативної адаптації до індивідуальних особливостей студента, за допомогою якого стає можливим внесення коректив в організацію підготовки майбутнього вчителя, усунення прогалин у його економічних знаннях.

Доведено, що підвищення сформованості особистісних якостей майбутніх фахівців у процесі оволодівання економічними знаннями, вміннями і навичками можливе за умови використання фронтальної, групової, індивідуальної і змішаної організаційних форм.

Дослідження педагогічних технологій професійно-економічної підготовки вчителя на методологічному, теоретичному і практичному рівнях підтвердило, що динаміка становлення фахової освіти студентів спирається на принципи інноваційної діяльності, врахування об’єктивного співвідношення теоретичного та практичного аспектів у роботі ВНЗ. Одержані результати дослідження дають підстави вважати, що запропонована методика є ефективною. Реалізація основних положень дослідження спрямована на вдосконалення сучасної практики застосовування технології управління навчально-пізнавальною діяльністю особистості й подальший розвиток теоретико-методичних засад її функціонування.

У технології управління професійно-економічною підготовкою вчителя виділено три етапи навчання, які реалізуються в дидактичному процесі педагогічних університетів. У першому – студентам надається повноцінна інформація у готовому вигляді на репродуктивному рівні. В другому – майбутнім учителям у готовому вигляді пропонують тільки частину зразків-орієнтирів, а інші дії вони виконують за заданим алгоритмом. Це пов’язано з тим, що частина інтелектуальних дій після міцного засвоєння згортається і виконується на рівні навичок. Третій тип навчання відрізняється тим, що орієнтовна основа в технологічному компоненті управління має повний склад, а орієнтири подають в узагальненому вигляді. Це відповідає повній самостійній діяльності студента в оволодінні економічними знаннями та методикою їх використання у майбутній практичній діяльності.

Визначено й обґрунтовано критерії та показники ефективності професійно-економічної підготовки майбутнього вчителя. Як базовий, комплексний критерій, що дає змогу оцінювати підготовку студентів соціально-педагогічних спеціальностей у галузі використання нових інформаційних технологій у навчанні учнів і відображає тісний взаємозв’язок знань і вмінь студентів, навичок їх практичного використання, було реалізовано критерій системності знань і вмінь. На підставі критеріїв оцінки готовності студентів до творчої діяльності визначали рівень формування творчого економічного мислення, застосовування педагогічних знань у науково-дослідній роботі. На основі вивчення якостей розвитку особистості студента, дослідження цієї проблеми протягом тривалого часу ми дійшли висновку, що основними критеріями формування у студентів готовності до творчої праці є: цілеспрямованість, ініціативність, економічне мислення, вияв творчих здібностей.

Експериментально перевірено методику формування професійно-економічних знань та якостей студентів. Узагальнення результатів дослідження складних процесів професійно-економічної підготовки в нелінійному середовищі, використання технологій освіти на апробованій моделі спонукало до виділення провідної ланки фахової підготовки особистості вчителя, через яку здійснююєть вплив еволюційних процесів самоструктурування в ефективній педагогічній діяльності з професійної освіти майбутнього спеціаліста.

Результати експерименту свідчать, що створення відповідних педагогічних умов забезпечує взаємодію педагогів ВНЗ, студентів, органів самоврядування, розвиток мотивації до оволодіння економічними знаннями. Все це впливає на ставлення до власності, формує почуття господаря, допомагає органічно поєднувати власні інтереси кожного студента з інтересами колективу. Такий підхід дає змогу якісно покращувати економічне виховання майбутніх фахівців, краще усвідомлювати економічне значення творчої праці й моральний зміст економічних законів, краще усвідомлювати свої обов’язки перед колективом групи і викладачами, висувати до себе та однокурсників вищі й принциповіші вимоги.

Таким чином, визначені завдання дослідження реалізовано, мету досягнуто. Сукупність одержаних наукових висновків має важливе значення для теорії та практики розвитку педагогічної науки.



Здійснене дослідження не розкриває усіх аспектів проблеми професійно-економічної підготовки вчителя. Потребують подальшого вивчення технології управління вихованням особистості, технології дидактичних процесів професійної підготовки спеціаліста, зміст і технології професійно-економічної підготовки вчителя, розроблення означеної проблеми в контексті компетентнісного підходу до вивчення педагогічних умов моніторингу якості досягнень студентів з професійно-економічних компетенцій з метою розроблення системно-структурних компонентів діяльності ВНЗ педагогічного профілю в Україні. Поальші дослідження проблеми пропонуємо пов’язувати з розробленням технологій, положень, змісту в контексті Болонської декларації.
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка