Наукове редагування – О.І. Пометун, доктор педагогічних наук, професор Рецензенти



Сторінка6/18
Дата конвертації11.04.2016
Розмір2.72 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

Подумайте і дайте відповідь

Деякі вчені (політологи) вважають, що демократія може бути тільки прямою, інакше це не влада народу. Інші зазначають, що за умов безпосередньої демократії ніхто не несе відповідальності за прийняття рішень

Яку точку зору поділяєте ви? Чи є, на вашу думку, представницька демократія реальною демократією? Чому?

3. СВІТОВІ ПАМ’ЯТКИ ДЕМОКРАТІЇ

Ми не дізналися б про складний історичний шлях розвитку демократії, якби мислителі кожної епохи не намагалися пояснити ті прояви демократії, котрі вже існували в суспільстві, та змалювати риси “ідеальної демократії”.

Одним з найважливіших питань в роздумах мислителів та політичних діячів минулого була також постать свідомого громадянина, який не може бути байдужим до загальних справ, має позитивне ставлення до прав і свобод інших громадян та до обов’язків перед суспільством.

Виконайте та обміркуйте

Об’єднайтеся в малі групи. Працюючи в групах, ознайомтеся з одним із наведених фрагментів документів різних історичних епох, що увійшли в історію як світові пам’ятки демократії. Спробуйте розпізнати історичні прояви демократії, аналізуючи текст за наведеними ознаками:

- кому належала влада?

- хто був джерелом влади?

- чи була влада виборною?

- які права і свободи мала людина в суспільстві?

- чи існували будь-які обмеження її прав?

- чи існувала можливість контролю над державною владою?

Підготуйтеся до представлення своєї думки у класі.

Обговоріть, які висновки можна зробити про розвиток ідей демократії в суспільстві?

Документи розповідають…

1) “… Щодо державного устрою афінян, то я не схвалюю той лад, який вони собі обрали. Адже вони обрали собі такий порядок, що простому люду живеться краще, ніж благородним людям. Ось за це я його не схвалюю. Вважається справедливим, щоб всі могли дістати державні посади шляхом жеребкування або голосуванням, підняттям рук. В народних зборах дозволяється виступати усім бажаючим з громадян. В кожній країні благородні за походженням люди виступають противниками демократії, бо благородні люди рідко припускаються несправедливості і злих вчинків. А в простого народу ми бачимо вражаючу неосвіченість,, недисциплінованість та підступність.”



Анонімний автор, Стародавня Греція

2) “… В нас державний устрій не схожий на спосіб життя наших сусідів: ми швидше самі даємо зразок іншим, ніж наслідуємо їх. Отже і називається він “демократія” через те, що основа його не меншість, а більшість громадян . Вона дає всім громадянам рівні права, що ж до суспільної поваги, то в нас кожний користується нею. А коли хто зробив щось добре для міста, то навіть бідність не позбавляє його поваги …Ми не порушуємо законів у житті громадському найбільше через повагу до них. Ми шануємо, зокрема ті закони, які встановлені на користь скривджених , і хоч ці закони не записані, вони завдають загальновизнаної ганьби тим, хто їх зневажає… …Мені здається, що в нас кожна людина, яка розуміється на багатьох речах і вміє робити їх майстерно і навіть вишукано, може досягти незалежного стану…”



Перікл - головний стратег Афін

3) “… 12. Ні щитові гроші, ні /будь-яке інше/ … не повинні стягуватися в королівстві нашому інакше, як за загальною радою королівства нашого…13... І місто Лондон повинне мати всі давні вільності і вільні свої звичаї…; щоб всі інші міста … мали усі вільності і вільні свої звичаї…14... А для того, щоб мати загальну раду королівства,…покликати архієпископів, єпископів, абатів, графів і старших баронів…20... Вільна людина буде штрафуватися за малу провину тільки згідно роду провини…39... Жодна вільна людина не буде заарештована і ув”язнена, чи позбавлений майна, чи оголошена поза законом, чи вигнана... інакше, як згідно із законним вироком рівних його і за законом країни.”



З Великої хартії вільностей, опублікованої в Англії у 1215 р.

4) “…Цій Генеральній старшині, полковникам і генеральним радникам належить давати поради теперішньому Ясновельможному Гетьману та його наступникам про цілісність батьківщини, про її загальне благо й про всі публічні справи. Без їхнього попереднього рішення і згоди, на власний розсуд (Гетьмана) нічого не повинно починатися, ні вирішуватися, ні здійснюватися. Через це вже тепер, при обранні Гетьмана, за одностайною ухвалою встановлюються три генеральні ради, які щороку збиратимуться у гетьманській резиденції…для слухання і обговорення справ. І коли Ясновельможний гетьман запропонує публічній раді щось на обміркування, тоді усі без винятку муситимуть з чистим сумлінням, відкинувши чужі й приватні інтереси… прийняти правильне рішення, виконання якого жодною мірою не зашкодить гетьманській честі, не стане публічним тягарем для батьківщини, її розоренням… І подібно до того, як старшини, полковники і генеральні радники зобов’язані дотримуватися відповідного права й виявляти всіляку шанобливість до Ясновельможного Гетьмана, віддавати йому належні почесті й вірно служити, так і Ясновельможному Гетьману належить взаємно їх поважати, мати за бойових соратників, а не за рабів… “



Пакти й конституції законів та вільностей Війська Запорізького (Конституція Пилипа Орлика 1710 року)

5) “… Визнаємо наступні істини очевидними: що всіх людей створено рівними, що Творець наділив їх певними непорушними правами, що до тих прав належить життя, свобода і прагнення до щастя, що з метою забезпечення цих прав з посеред людей вибиралося правління, справедлива влада яких випливала зі згоди підлеглих, що, якщо якась форма правління робила б неможливим досягнення цих цілей, то народ має право змінити такий уряд або скинути і скликати новий, фундаментом якого будуть такі засади й така організація влади, які будуть здаватися народові найбільш сприятливими для його щастя та безпеки…”



Декларація незалежності (США, 1776 р.)

6) “…Метою будь якого політичного союзу є збереження природних та невідчужуваних прав людини. Права ці: свобода, власність, безпека і супротив гнобленню. Принцип всієї верховної влади знаходиться головним чином в нації. Ніяка установа, ніяка особа не може здійснювати владу, що не походить прямо від нації.

Закон є вираженням спільної волі. Всі громадяни мають право особисто або через представників брати участь у виданні законів. Закон має бути однаковим для всіх, незалежно від того, чи він захищає чи карає. Оскільки всі громадяни перед ним рівні, остільки вони повинні однаково допускатися до всіх звань, місць та суспільних посад за своїми здібностями, чеснотами і талантами.”

Декларація прав людини і громадянина (Франція 1789 р.)

Зверніть увагу!

Ознаками демократії, що сформувались в історії людства, можна вважати:

- народ – джерело і носій влади (народний суверенітет);

- виборність органів державної влади;

- надання людини і громадянину прав і свобод;

- можливість контролю над державною владою

Отже, упродовж століть демократія змінювала свої форми, вона була більш широкою або обмеженою, безпосередньою або представницькою, послідовною чи непослідовною, але ідея про владу народу, про діяльність цієї влади в інтересах громадян не зникала, викликаючи прагнення удосконалювати суспільство.



Перевірте себе

Оберіть із запропонованого списку те, що ви вважаєте “коренями” і те, що вважаєте “плодами” демократії. Розмістіть відповідно свого вибору картки на малюнку із зображенням дерева. Аргументуйте свій вибір. Якщо у вас є потреба, можете додати до цього переліку 2-3 положення.



- Поінформованість громадян про зовнішню політику країни

- Можливість стати підприємцем

- Участь громадян в управлінні

- Рівність

- Вільні та справедливі вибори

- Контроль громадян над владою

- Можливість бути обраним президентом країни

- Верховенство закону

- Самоврядування

- Суверенітет народу

Поняття і терміни: * демократія * суверенітет народу * політика * безпосередня демократія * представницька демократія

Це Ви зможете зробити самі

У зв’язку з розвитком засобів зв’язку (мережа Інтернет, супутниковий зв’язок) деякі політологи вважають, що що в майбутньому можливо введення прямої демократії з поданням голосів по каналах зв’язку, вихід на які буде мати кожен. Чи може таке відбутися? Якщо так, то як це вплине на політичне життя суспільства?



ЯК ЗАРОДЖУВАЛИСЯ І РОЗВИВАЛИСЯ ПРАВА ЛЮДИНИ

* як зароджувалися і розвивалися права людини? * що таке загальна декларація прав людини? * що означають поняття “право людини” і “свобода людини”? * які права людини закріплені в міжнародних документах? *

Свобода дає право робити те, що не шкодить іншим”

М.Клаудіус

Свобода людей, що знаходяться під владою уряду, полягає в тому, щоб мати постійне правило для життя, загальне для всіх в цьому суспільстві і встановлене законодавчою владою, створеною в ньому; це – свобода слідувати своєму власному бажанню у всіх випадках, коли цього не заперечує закон, і не бути залежним від постійної, невизначеної, невідомої, самовладної волі іншої людини”



Дж.Локк

Для громадянина політична свобода є душевним спокоєм, заснованим на переконанні у своїй безпеці”.



Ш.Монтеск”є

Після цього уроку ви зможете:

 пояснювати що таке права людини, наскільки вони важливі для існування людини;

 визначати етапи формування прав людини та розрізняти види прав;

 висловлювати своє ставлення до необхідності міжнародних документів про права людини



1. ЯК ЗАРОДЖУВАЛИСЯ І РОЗВИВАЛИСЯ ПРАВА ЛЮДИНИ?

Демократичне суспільство, демократична держава нерозривно пов’язані з поняттям “права і свободи людини”. Кожен чи кожна з вас у повсякденному житті, напевно, вимовляли слова “я маю право “, “це моє право“ , “права людини“, і т. д.



Виконайте та обміркуйте

Працюючи в парах, придумайте і напишіть 1-2 речення зі словами “права людини»

Закінчить словосполучення: “Я вважаю, що права людини - це …»

Назвіть 1 - 3 причини, які, на ваш погляд, переконають іншу людину у необхідності вивчення прав людини
Шлях людства до сучасного розуміння прав людини був довгим. Спочатку права людини існували у вигляді моральних норм, наприклад, право на повагу, на власну точку зору. Такі права існують і сьогодні. Вони важливі для людини, але не мають відношення до правових норм, до законів.

Закони, що з’явилися з появою держави, зробили права людини поняттям юридичним. Права людини (на життя, безпеку, власність, працю тощо) або охоронялися законом, або держава не забезпечувала їх дотримання. Інколи бувало, що права були зафіксовані в законах держави, але не виконувалися в реальному житті.

У перших державах, відомих історії, права людини були дуже обмеженими, вузькими. Наприклад, у державах Давнього Сходу закон відрізнявся достатньо жорстким ставленням до людини, нерідко був кастовим. Про які права міг мріяти раб? Навіть права на життя йому не було забезпечено. Про такі права, як право на працю, освіту, соціальне забезпечення, ніхто навіть не замислювався. Для численного прошарку тодішнього суспільства – рабів - існувало одне «право» - бути річчю, “твариною”, що говорить.

В античні часи й у Середньовіччя, незважаючи на можливість деяким верствам суспільства користуватися окремими правами, про права людини (в сучасному розумінні терміну) говорити не можна. Насамперед тому, що людина в рабовласницьких державах і абсолютних монархіях не розглядалася як вільна особистість. Люди були нерівні за становими, майновими, релігійними, національними та іншими ознаками. Така нерівність людей унеможливлювала реалізацію прав і свобод людини.

Першою з подій, що наблизили торжество прав людини, було прийняття англійської Маgna Сharta Libertatum - Великої хартії вільностей (1215 р.). Вона проголосила деякі привілеї лицарству, верхівці вільного селянства, містам. У ній, зокрема, було сказано: “Ні єдина людина не буде заарештована і ув’язнена, або позбавлена майна, або оголошена поза законом, або вигнана... інакше як по законному вироку рівних їй і за законом країни...”. Це була зірниця свободи особи (нехай і дуже обмеженої) у задушливій атмосфері Середньовіччя. За Великою хартією вільностей у європейських державах був прийнятий ряд документів, що розширювали права вищих прошарків населення (Золота булла імператора Карла IV (1356), англійський Білль про права та ін.)

Але дійсний відлік історії прав людини в їх теперішньому виді починається від Великої Французької революції.

За три дні до взяття Бастилії “герой Старого і Нового світу” маркіз Лафайет, що нещодавно повернувся зі Сполучених Штатів, пред’явив Національним зборам проект Декларації прав людини і громадянина, сказавши при цьому: “Щоб нація стала вільною, їй достатньо цього захотіти”. Історія показала, що потрібно ще, щоб цього захотіла держава, щоб вона була готова поділитися своєю владою з пресою, громадською думкою... Незабаром після 14 липня 1789 р. Національні збори Франції проголосували за XI статтю Декларації: “Вільний обмін думками і думками є одним із найцінніших прав людини...”.

Проте нова республіка, що засудила монархію, незабаром стала практикувати жорстокий терор, перетворилася в диктатуру. Французам потрібно було ще 100 років для того, щоб у їхній країні зміцнилась демократія і були створені умови для реалізації прав людини.

У Сполучених Штатах, що перемогли у війні за незалежність, боротьба за права людини йшла більш успішно. Творці американської Конституції (1789 р.) оголосили народ суверенним. Під час її затвердження найбільшу стурбованість у представників штатів викликала відсутність в ній положень, які б захищали як штати, так і їхніх громадян з боку центрального уряду. З уваги на це в 1791 році штати прийняли перші десять поправок до Конституції Сполучених штатів, відомі тепер як Білль про права. Зрозуміло, і в США пройшли довгі десятиліття, відзначені боротьбою з рабством у південних штатах, громадянською війною, ганьбою “підкорення” західних і центральних індіанських територій, перед тим, як стало можливим говорити про відповідність Білля про права реальному життю країни.

2.ЩО ТАКЕ ЗАГАЛЬНА ДЕКЛАРАЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ?

Країни Західної Європи і Північної Америки створили умови для того, щоб не тільки декларувати права і свободи людини, але і гарантувати їх здійснення. У середині XX сторіччя, переживши найжахливішу з усіх війн - другу світову, що позбавила світ від одного із заклятих ворогів демократії та прав людини – нацизму, багато хто у світі зрозумів, що, якщо права людини, її честь і гідність нехтуються в окремих країнах, весь світ легко може бути втягнутий у кривавий конфлікт. Порушення прав людини в окремих країнах - осередок пожежі, що може охопити увесь світ або його значну частину.

Саме тому, країни - переможці разом з іншими державами створили Організацію Об’єднаних Націй (ООН), головним завданням якої є підтримка і зміцнення миру і безпеки у світі, розвиток співробітництва між державами. В її Статуті, зокрема говориться, що ООН сприяє загальній “повазі і дотриманню прав людини і основних свобод для всіх, без огляду на раси, статі, мови і релігії”.

Один із найважливіших документів, що увібрав у себе багатовікові сподівання людей у всіх кутках планети, - Загальна декларація прав людини, прийнята Генеральної Асамблей ООН 10 грудня 1948 року. Її значення полягає в тому, що вперше в історії людства були сформульовані для здійснення у всіх країнах основні права і свободи людини, котрі в усьому світі розглядаються як стандарти, зразки для відповідних національних юридичних документів (наприклад, розділів конституцій про права громадян).

Збірник міжнародних документів про права людини, виданий ООН у 1989 році, хронологічно починається з Конвенції про рабство, підписаної в Женеві 26 вересня 1926 року. У ньому біля сімдесяти міжнародних договорів про захист прав і свобод людини. Їх склад постійно поповнюється, і зараз їх більше ста. Один із найважливіших нових документів, з яким ви обов”язково має бути знайомими, - Конвенція про права дитини, прийнята ООН у 1989 р. Прекрасно, якщо люди будуть знати всі ці документи, але, напевно, важко досягти цього. Вивчення і впровадження в життя цих міжнародних актів - завдання політичних діячів, юристів, управлінців. Усім же іншим людям достатньо прагнути дізнатися про них якнайбільше.

3. ЩО ОЗНАЧАЮТЬ ПОНЯТТЯ “ПРАВО ЛЮДИНИ” І “СВОБОДА ЛЮДИНИ”?

Виконайте та обміркуйте

Обговоріть свої думки в парах:

- Що означає поняття “право людини» ?.

- Поясніть, чи є свобода правом людини, чому?

- Чи важливо для вас особисто мати свободу?

Право людини - можливість щось робити і діяти, яка охороняється та забезпечується державою і є узаконеною.

Право людини - це те, що відповідає природі людини і що дозволено законами. Це забезпечена законом міра можливої поведінки громадянина або організації, спрямованої на досягнення цілей, пов’язаних із задоволенням їхніх інтересів.

За відсутності у людини свободи вона не може володіти і реально користуватися своїми правами. Саме свобода створює умови для реального набуття прав та їх реалізації. Свобода - це те, у що держава не повинна втручатися, бо вона проголошена природнім правом людини. Наприклад, у статті 18 Декларації говориться: «Кожна людина має право на свободу думки, совісті і релігії... »

Свобода людини (у тому значенні, у якому це поняття вживається в документах про права людини) - це відсутність яких-небудь обмежень, утисків у чомусь (діяльності, поведінці). Свобода потрібна, але не завжди допускається, як ми знаємо, владою, державою, законом. Зрозуміло, що права і свободи людини знаходяться в прямій залежності від того, вільна це держава чи залежна від іншої, демократична чи тоталітарна (від латинського totalis – весь, повний, цілий, - тобто така, яка характеризується повним контролем з боку органів державної влади над всіма сферами суспільного життя та значним обмеженням прав і свобод людей).

4. ЯКІ ПРАВА ЛЮДИНИ ЗАКРІПЛЕНІ В МІЖНАРОДНИХ ДОКУМЕНТАХ?

Усі права не є однотипними. Прийнято представляти їх у зведеному вигляді як групи прав:

Громадянські (особисті) права - це можливості людини, необхідні для її фізичного існування, для забезпечення її біологічних та матеріальних потреб, це можливості збереження прояву, розвитку і захисту морально-психологічної індивідуальності людини, її світогляду та духовності;

Політичні права - це можливості людини брати участь у здійсненні влади у керівництві державними справами та суспільно-політичному житті;

Соціально-економічні права дають можливості людині реалізувати свої здібності та створювати засоби для існування, беручи участь у виробництві матеріальних та інших благ. Вони є основою економічної самостійності людини, а також визначають загальні умови її соціального життя;

Права на чисте довкілля, культурні права і права розвитку - це можливості збереження і розвитку національної самобутності, своєї мови, культури, доступ до духовних надбань людства, їх засвоєння, використання та участь у подальшому їх розвитку. Вони визнають також, що у людей є право жити у такому оточуючому середовищі, яке є чистим, захищеним від забруднень і знищення.



Виконайте та обміркуйте

Ознайомтеся з переліком прав людини, наданим в Загальній декларації прав людини. Візьміть картку, де записано якесь право. Зберіться в групи відповідно до виду права на вашій картці.

Ознайомте інших членів вашої групи з тим, яке у вас право і доведіть їм, що ви належите саме до цієї групи.

Перевірте разом з іншими: 1) чи правильно ви визначили свою приналежність; 2) переглянувши текст ЗДПЛ, визначте, чи всі права, що стосуються вашої групи, є в наявності

Підготуйтеся до представлення своїх думок у класі.

Перевірте себе

Уявіть собі, що ви - мешканець невеликої країни Фуксії, оточеної могутніми державами. Прокинувшись одного ранку, ви раптом дізналися, що вашу країну захопила могутня сусідка – держава - Будякія. На кожному дереві та на кожних дверях будинків висять оголошення такого змісту:



УВАГА!

З цього дня Фуксія знаходиться під контролем нових господарів. Всі мають підкорятися наступним правилам:

1. вживання фуксійської мови заборонено

2. всі релігійні свята заборонені

3. громадські зібрання заборонені

4. видання газет заборонено

5. всі мешканці у віці від 20 до 30 років повинні вступати в шлюб з партнерами з країни Будякії

6. всі автомобілі переходять у власність нового уряду

7. працездатні мешканці Фуксії підлягають переселенню в трудові табори

8. фуксійці з 18 років підлягають призову на військову службу

Обговоріть в парах:

- які з ваших прав, передбачених Загальною Декларацією прав людини будуть порушені?

- Як зміниться ваше життя?

- Чого вам найбільше буде не вистачати з вашого життя у перод до цих подій?

Об`єднайтесь в четвірки та напишіть короткого листа в ООН з описом ваших проблем.

Поняття і терміни: *права людини *свободи людини *демократична, тоталітарна держава *Організація Об’єднаних Націй *Загальна декларація прав людини *громадянські (особисті) права *політичні права *соціально-економічні права *права на чисте довкілля, культурні права і права розвитку



Це Ви зможете зробити самі

Поміркуйте і напишіть коротку письмову відповідь на одне з запитань:

1) які етапи розвитку ідеї прав людини можна визначити, які з них найважливіші?

2)чи можна вважати повстання рабів в Стародавньому світі (зокрема в Давньому Римі) – боротьбою за права людини?

3)кому більше потрібні права людини – бідним чи багатим?
РОЗДІЛ ІІІ.

СУЧАСНЕ ОБЛИЧЧЯ ДЕМОКРАТІЇ ТА ДЕМОКРАТИЧНОЇ ДЕРЖАВИ


ДЕМОКРАТІЯ СЬОГОДНІ: ЩО ЦЕ ТАКЕ

* якими є основні принципи сучасної демократії? * що таке державна влада за умов демократії? * що таке розподіл влади? *

Тільки те суспільство, в якому народ користується верховною владою, є істинним вмістилищем свободи”

Ціцерон

Демократія - це не просто право більшості, але право більшості, яка належним чином поважає право меншості.”



К. Етлі

Демократія – це не влада більшості, а захист меншості”



А.Камю

Політичну свободу знаходимо в тих країнах, де правлять помірно, але й там вона є не завжди. Політична свобода проявляється в таких країнах, де не існує використання влади зі злісними намірами. Проте досвід вчить нас, що у кожної людини, наділеної владою, існує схильність до застосування її зі злісними намірами і вона намагається розтягти її до безмежності”



Ш.Л.Монтеск`є

Політична свобода підданих є тим своєрідним спокоєм духу, який випливає з впевненості у безпеці своєї особи… Щоб забезпечити таку свободу, уряд має бути створений таким чином, щоб люди не боялися один одного. Свобода не може існувати, якщо законодавча і виконавча влада будуть сконцентровані в одних руках… Свобода не може існувати і в тому випадку, якщо законодавча влада не відділена від виконавчої”



Ш.Л.Монтеск`є

Після цього уроку ви зможете:

 визначати основні принципи демократії як способу організації суспільного життя та розповідати про сфери діяльності законодавчої, виконавчої і судової влади;

 доводити, що Українська держава базується на принципах демократії

 пояснювати, яке значення в житті демократичного суспільства має розподіл влади та наводити відповідні приклади.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка