Наталія Куб’як



Скачати 114.55 Kb.
Дата конвертації24.04.2016
Розмір114.55 Kb.

Наталія Куб’як


(Чернівці)

КРИТЕРІЇ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО РОБОТИ З ДИСТАНТНИМИ СІМ’ЯМИ

На сучасному етапі розвитку суспільства велика кількість сімей потрапляє до розряду функціонально-неспроможних та неблагополучних. Чимало українських громадян виїжджає на заробітки за кордон, а їх сім’ї стають дистантними, тобто такими, члени яких тривалий час проживають на відстані[8, 87].

У психолого-педагогічній літературі майже немає досліджень із проблем дистантних сімей. Лише Ф. А. Мустаєва визначає дистантну сім’ю як таку, у якій життя для кожного з подружжя проходить більшою мірою окремо, через специфіку професії одного чи обох партнерів. До числа дистантних сімей вона відносить сім’ї бортпровідників, моряків, артистів, космонавтів, геологів, військових, спортсменів і вважає, що в середньому таких сімей 4-6% від загальної кількості [8, с.152]. І.М.Трубавіна, розкриваючи методику соціально-педагогічної роботи із неблагополучними сім’ями, дає визначення поняття “дистантна сім’я” і окремими штрихами розглядає напрямки роботи з нею. Вона вважає, що дистантна – це та сім’я, члени якої на відстані з різних причин: професія, ув’язнення, лікування, неспроможність утримувати сім’ю і передача дітей тимчасово в інтернат, тощо [9, с.113]. Сьогодні до них додаються ще сім’ї заробітчан за кордоном.

Для української родини жінка традиційно була берегинею родинного вогнища, передавала традиції. Займалася вихованням дітей. Тому особливо непокоїть сьогодні таке явище, як жіноче заробітчанство, коли жінка залишає родину, дітей і їде на декілька років у пошуках заробітку.

Питання стабільності такого шлюбу досить суперечливе. Одні вчені вважають, що тривала розлука зміцнює сім’ю, інші навпаки, що вона спричиняє розлучення. Однак усі дослідники визнають, що у таких сім’ях найчастіше виникають труднощі у вихованні дітей. Оскільки у дистантних сім’ях виникає чимало психолого-педагогічних проблем у вихованні дітей, діти з таких сімей потребують особливої уваги з боку педагогів. Сьогодні педагогічні працівники загальноосвітніх навчальних закладів та профтехосвіти не завжди мають достатній рівень знань, умінь та навичок для роботи з такими дітьми. Виникає потреба готувати до такої роботи під час навчання або в процесі післядипломної освіти. Тому актуальною є проблема підготовки педагогів до роботи дистантними сім’ями.

Проблемами підготовки соціальних педагогів та практичних психологів займаються: В. Г. Панок, Т. М. Титаренко, Н. Л. Коломінський, О.Ф.Бондаренко, Г. М. Лактіонова, Г. В. Ложкін та інші [5]. Особливості роботи з дітьми з неблагополучних сімей висвітлюють у своїх працях: З. Г. Зайцева, В. Г. Постовий [7, 15], М. І. Буянов [2], І. В. Дубровіна [6, 364-368], Ремезова В.В., Кузнєцова Є.В., Проблеми та особливості роботи з дистантними сім’ями описує І. М. Трубавіна [10, 113], Мустаєва Ф. А. Сьогодні готовність вчителів до роботи з сім’єю досліджують Бугаєць Н. А., Шанскова Т.І., Аннєнкова Н.В., Бабаєв Е.З., Гущина Т. Ю.[3] та інші. Однак проблема підготовки майбутніх педагогів до роботи з дистантною сім’єю, а саме формування готовності до такої роботи, визначення критеріїв та показників цієї готовності ще достатньо не вивчена.

Проблема формування готовності майбутніх педагогів до організації взаємодії з дистантною сім’єю недостатньо розроблена в плані створення конкретної системи підготовки педагога до цієї діяльності в загальній системі його професійної підготовки. Ця система повинна бути зорієнтована на випереджувальну підготовку молодого педагога до діяльності в умовах суспільства, що динамічно розвивається, на формування його готовності до цілеспрямованої творчої педагогічної діяльності. Оскільки в реальній практиці виявляються протиріччя між об’єктивною потребою в підготовці майбутніх учителів до взаємодії з дистантною сім’єю школяра і недостатньою розробленістю змісту і технології формування готовності педагогів до такої взаємодії, важливо виявляти і описувати труднощі, які необхідно долати при підготовці майбутнього педагога до взаємодії з дистантною сім’єю школяра.

Не претендуючи на повне висвітлення проблеми, ми маємо на меті розглянути деякі особливості роботи педагогів з дистантними сім’ями, суть і структуру готовності педагога до взаємодії з дистантною сім’єю школяра та обґрунтувати критерії і показники її сформованості.

Сьогодні ще не достатньо вивчені особливості дистантних сімей, та їх вплив на виховання дітей, на формування їх особистості, і водночас виникає нагальна потреба взаємодіяти з такими сім’ями, готувати педагогів до такої взаємодії. Аналізуючи особливості функціонування дистантних сімей можна побачити, що у таких сім’ях часто складаються умови виховання дітей аналогічні до умов неповної сім’ї, дистантну сім’ю вчені вважають потенційно неблагополучною сім’єю, тому вивчаючи проблему підготовки до взаємодії з дистантними сім’ями ми порівнювали наш досвід роботи з дистантними сім’ями з поглядами вчених і педагогів-практиків щодо роботи з неблагополучними та неповними сім’ями, які на сьогодні є більш висвітленими в науковій літературі.

Розглянемо особливості дистантної сім’ї щодо створення умов для повноцінного виховання і соціалізації особистості дитини. Аналізуючи життєдіяльність сімей у яких батьки виїхали на заробіток за кордон, щодо виконання ними основних функцій можна відмітити цілий ряд особливостей.

Економічна або матеріальна функція у таких сім’ях як правило не виконується належним чином (саме через житлові труднощі, безробіття та дискримінацію жінки на ринку праці сім’я часто стає дистантною) однак з часом рівень виконання цієї функції може підвищуватися, залежно від стабільності заробітків та категорії дистантної сім’ї.

Виконання демографічної функції погіршується, тому що через тривале роздільне перебування членів сім’ї знижується реалізація репродуктивної функції, потреби батьків у дітях, а дітей – у братах і сестрах.

У дистантних сім’ях зменшується можливість у організації спільного змістовного дозвілля і відпочинку дітей та батьків, що в спричиняє порушення виконання рекреативної функції.

Неналежне виконання виховної функції спричиняє порушення процесу соціалізації особистості дитини, виникає дефіцит виховання через руйнування повноцінного суб’єкта виховання (мати + батько), виникає потреба допомоги інших близьких родичів у вихованні дітей.

Не достатньо виконуються комунікативна та емоційна функції сім’ї: порушуються потреби членів сім’ї у спілкуванні та взаєморозумінні, порушується формування емоційної культури, порушується емоційний зв’язок з батьками, що на заробітках, у дитини формується невпевненість у собі, агресивність, ворожість.

Крім того порушується регулятивна функція сім’ї або функція первинного соціального контролю: у дистантних сім’ях обмежені можливості контролю за тим, як дитина проводить свій вільний час, з ким спілкується, як навчається, погіршується можливість формування і підтримки моральних та правових норм, формування відповідальності у міжособистісних, внутрішньосімейних, суспільних відносинах.

Оскільки дистантна сім’я не спроможна належним чином виконувати свої функції, що неодмінно позначається на соціалізації дитини з такої сім’ї, на допомогу повинні прийти інші інститути соціалізації і насамперед навчально-виховні заклади, в особі педагогічних працівників.

Зміст підготовки педагогічних працівників певною мірою буде зумовлений основними напрямками, формами та методами роботи з дітьми з дистантних та неблагополучних сімей. Ці напрямки досить різноманітні: яиявлення проблем кожної конкретної дитини, психодіагностика, корекційна робота, допомога батькам і дітям у встановленні правильних взаємовідносин, Розширення знань дітей та батьків про правила формування знань про правила формування здорового способу життя, навчання засобів захисту від психологічних і соціальних стресів, контроль за умовами життя дитини в сім’ї та школі, зниження емоційного напруження учнів, оцінка індивідуально-психологічних особливостей і можливостей дитини та створення програми її розвитку допомога у встановленні контактів батьків з класними керівниками, створення сприятливого мікро клімату у класних колективах та ін [11, с.78].

При роботі з дітьми з дистантних сімей необхідні ще й такі напрямки роботи, як: формування позитивного мислення, профілактика помилок у родинному вихованні та сімейних конфліктів, просвіта з прав сім’ї та дітей, корекція стосунків сім’ї та її членів з мікросередовищем, допомога в адаптації членів сім’ї до розлучень та зустрічей, допомога в організації спілкування на відстані, організація груп взаємо підтримки, залучення дітей до культурно-дозвільнєвої діяльності та ін.[10, 113].

У залежності від ситуації сімейного виховання педагог, вибирає форми і методи соціально-педагогічної допомоги батькам та учням з дистантних сімей; визначає межі компетентності педагогічного колективу щодо компенсації дефіциту виховання дитини в дискантній сім’ї, при потребі вирішує питання залучення спеціалістів, інших соціальних інститутів з метою надання кваліфікованої допомоги дистантній сім’ї. Оскільки немає і не може бути єдиної моделі сімейного виховання. Педагог повинен володіти інформацією про різноманітні моделі і технології, щоб вибрати самому найбільш ефективні засоби і методи виховання і допомогти в цьому батькам.

Педагогічні працівники сьогодні повинні бути готовими до роботи з дітьми з дистантних сімей та до взаємодії з такими сім’ями. В структуру професійної готовності до педагогічної діяльності поряд з іншими компонентами повинна входити і готовність до взаємодії з різними типами сімей і у тому числі з дистантними сім’ями.

Будь яка професія потребує спеціальних знань, умінь, навичок, спеціальної освіти, що забезпечують вирішення особливих завдань. Ступінь оволодіння членами професійної групи прийомами і способами вирішення спеціальних професійних завдань називають професійною культурою.

Готовність педагога до педагогічної діяльності є однією з складових його професійно-педагогічної культури.

Готовність майбутнього педагога до взаємодії з дистантною сім’єю школяра це якісно нова характеристика професійно-педагогічної культури майбутнього педагога, зумовлена взаємовпливом ціннісного, технологічного, емоційного і рефлексивного компонентів, спроектована у сферу взаємодії з дистантною сім’єю.


Щоб формувати готовність до професійно-педагогічної діяльності необхідно чітко визначити її критерії та показники, що дасть можливість вимірювати рівні її сформованості. Перш ніж говорити про “критерії” та “показники” слід уточнити ці поняття. Критерії – це ознаки на основі яких проводиться оцінка[4]. Ми розглядатимемо критерій як ознаку, на основі якої проводиться класифікація змін, що відбуваються в процесі формування готовності майбутнього педагога до взаємодії з дистантною сім’єю і оцінка цих змін. Показник – це характеристика певного аспекту критерію, вони співвідносяться як ціле і часткове.

Багато дослідників, зокрема О.А.Абдуліна, В.А.Сластьонін, А.И.Міщенко виділяють узагальнені критерії готовності до професійно-педагогічної діяльності, інтегруючи ряд конкретних показників[1, 78]. О.А.Абдуліна в якості інтегративного критерія виділяє системність загально педагогічних знань та умінь, В.А.Сластьонін таким критерієм вважає професійно-педагогічну спрямованість, що має три види: гуманістичну, професійно-педагогічну та пізнавальну, в дослідженні А.И.Міщенко в якості інтегративного критерію виступає готовність до реалізації цілісного педагогічного процесу. В роботах інших авторів в якості критеріїв використовувалися виділені авторами компоненти готовності: Г.А. Кручініна виділяє сформованість мотиваційного, пізнавального і емоційно вольового компонента; Н.П. Клушина мотиваційно-ціннісного, інтелектуально-пізнавального, дієво-практичного та емоційно-вольового; Н. А. Усманова мотиваційно-ціннісний, когнітивний і операційний. Деякі дослідники в якості функціональних показників визначають: мотиви вибору професії, рівень обізнаності про неї, прагнення оволодіти теоретичними основами професійної діяльності, задоволеність вибором професії, середній бал успішності з профілюючих дисциплін, рівень суспільної активності, успішність проходження педагогічної практики, професійні мотиваційно-ціннісні орієнтації та професійно-педагогічний досвід студентів.

Опираючись на розроблену цілим рядом авторів систему критеріїв оцінки рівня готовності до професійно-педагогічної діяльності Т.Ю.Гущина визначає конкретні якісні показники сформованості готовності майбутнього педагога до взаємодії з неповною сім’єю школяра [3,77-79].

Розглянувши дані критерії і показники та проаналізувавши їх можемо визначити основні критерії готовності майбутніх педагогів до роботи з дистантними сім’ями. У якості критеріїв оцінки рівня готовності майбутнього педагога до взаємодії з дистантною сім’єю школяра можна виділити чотири критерії, що відповідають компонентам готовності до роботи з сім’єю запропонованим Т.Ю.Гущиною[3]: 1) ставлення до роботи з сім’єю, 2) практична готовність до роботи з сім’єю, 3) прагнення до досягнення мети взаємодії, 4) оцінка власної діяльності і самого себе як її суб’єкта.

Розглянемо зміст та структуру кожного з названих критеріїв.

Показниками ставлення до роботи з дистантною сім’єю є: 1)особистісний зміст педагогічної діяльності; 2) безпосередній інтерес(або байдужість) до цієї діяльності. Характер особистісного змісту визначає три рівні: утилітарно-прагматичний, імперативний та ціннісний. За другим показником три основних рівня інтересу до взаємодії з дистантною сім’єю школяра такі: позитивний інтерес не проявляється, позитивний ситуативний інтерес, позитивний стійкий інтерес.

Другий критерій – практична готовність до роботи з дистантною сім’єю представлений: когнітивним та операційним показниками. Характер критерію практичної готовності до взаємодії з дистантною сім’єю за обома показниками визначає три рівня його сформованості: репродуктивний, конструктивний і творчий. Кожен наступний рівень включає риси попереднього і має ще особливі риси, що характерні лише для нього.

Показниками третього критерію - прагнення до досягнення мети взаємодії є :1)задоволеність навчально-професійною діяльністю і взаємодією з дистантними сім’ями (під час педагогічної практики та виконання дослідницьких завдань); 2)наполегливість (відмова) та активність (пасивність) при вирішенні завдань на взаємодію з неповними та дистантними сім’ями учнів (під час навчальних занять, під час педагогічної практики та виконання дослідницьких завдань). Рівні прояву емоційно-вольового компонента по кожному з показників визначаються як : низький, середній, високий.

Показниками сформованості критерію оцінки власної діяльності і самого себе як її суб’єкта виступають: потужність рефлексії та адекватність рефлексії.

Рівнями прояву показника потужності рефлексії є формальний, егоцентричний та власне рефлексивний.

Адекватність рефлексії оцінюється за трьома рівнями : адекватність практично не спостерігається, часткова адекватність, висока адекватність.

Проблема підготовки майбутніх педагогів до роботи з дистантними сім’ями сьогодні є досить актуальною. Для розробки технологій формування готовності майбутніх педагогів до взаємодії з дистантними сім’ями важливо визначити, що являє собою така готовність та за якими критеріями і показниками її можна оцінювати.

Лише на основі критеріїв та показників можливо об’єктивно оцінити сформованість рівня готовності майбутнього педагога до взаємодії з дистантною сім’єю. У подальших дослідженнях ми маємо на меті розглядати технології формування готовності майбутніх педагогів до роботи з дистантними сім’ями та вивчати педагогічні умови ефективності її формування.

Список літератури:


  1. Абдулина О.А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования. –М., 1990.-141 с.

  2. Буянов М. И. Ребенок из неблагополучной семи: записки детского психиатра.: Кн. Для учителей и родителей .-М.: Просвещение, 1988 – 207с.

  3. Гущина Т.Ю. Формирование готовности у будущих педагогов к работе с неполными семьями.-Белгогрод, 1997.-261 с.

  4. Исаев И. Ф. Теория и практика формирования професионально-педагогической культуры преподавателя высшей школы.-Москва-Белгород.1993.-219с.

  5. Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції “Психолого-педагогічні засади професійного становлення особистості практичного психолога і соціального педагога в умовах вищої школи” 27-28 лютого 2003р.-Тернопіль – 2003.

  6. Практическая психология образования / Под. Ред. И. В. Дубровиной: Учебник для студентов и средних специальных учебных заведений. – М.: Т. Ц. «Сфера», 1997. – 528с.

  7. Програма формування педагогічної культури батьків. За редакцією Постового В. Г. – К., 2003, - 108с.

  8. Соціальна робота в Україні: теорія та практика: Посібник для підвищення кваліфікації працівників соціальних служб для молоді. 4-а частина /за ред. доц. А. Я. Ходорчук – К.: ДЦССМ, 2003 – 272с.

  9. Соціальна робота / соціальна педагогіка(понятійно-термінологічний словник). / під заг. ред. І. Д. Звєрєвої. – К.: Етносфера, 1994 – 119с.

  10. Соціально-педагогічна робота з неблагополучною сім’єю. Трубавіна І. М. Навчальний посібник – К.: ДЦССМ, 2003. – 132с.

  11. Якубова Ю. М., Антонова-Турченко О. Г., Святненко Г. В., Московка М.М. Проблеми сім’ї: діти і батьки. – К., 1998.



Аннотация

Наталия Кубьяк

(Черновцы)

КРИТЕРИИ ГОТОВНОСТИ БУДУЩИХ ПЕДАГОГОВ К РАБОТЕ С ДИСТАНТНЫМИ СЕМЬЯМИ

В статье раскрыто понятие “дистантная семья”, описаны особенности работы педагогов с таким типом семьи. Автор анализирует критерии и показатели готовности будущих педагогов к взаимодействию с дистантными семьями. Основными критериями готовности являються: отношение к работе с семьей, практическая готовность к работе с семьей, стремление к достижению цели взаимодействия, оценка собственной деятельности и самого себя как ее субъекта.



The summary

Natalia Kub'jak


(Chernovtsy)

CRITERIA of READINESS of the FUTURE TEACHERS To WORK With Distant FAMILIES

In article the concept “distant family ” is opened, features of work of teachers with such type of family are described. The author analyzes criteria and parameters of readiness of the future teachers to interaction with distant families. The basic criteria of readiness is: the attitude to work with family, practical availability for service with family, aspiration to achievement of the purpose of interaction, an estimation of own activity and as its subject.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка