Напрям. Професійна етика прокурора згідно з Керівними принципами ООН щодо ролі обвинувачів особи, відібрані як обвинувачі, повинні мати



Дата конвертації14.09.2017
Розмір144 Kb.




Напрям. ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА ПРОКУРОРА

1. Згідно з Керівними принципами ООН щодо ролі обвинувачів особи, відібрані як обвинувачі, повинні мати:

А) вищу юридичну освіту та необхідний стаж роботи у сфері правозастосування;

Б) високі моральні якості і здібності, а також відповідну підготовку і кваліфікацію;

В) знання, уміння та практичні навички в сфері юридичної діяльності;

Г) відповідний досвід роботи в сфері кримінального судочинства;
2. Керівними принципами ООН щодо ролі обвинувачів закріплено, що для обвинувачів законом або опублікованими нормами чи положеннями встановлюються:

А) правила оформлення проваджень і виготовлення примірників процесуальних документів;

Б) порядок використання особистого транспорту в службових цілях;

В) розумні умови служби обвинувачів, їх належна винагорода, термін повноважень, пенсійне забезпечення та вік виходу на пенсію;

Г) відкриті й транспарентні відносини представників служби обвинувачів з поліцією, судами, юристами, захисниками та іншими урядовими органами або інституціями.
3. Відповідно до Керівних принципів ООН щодо ролі обвинувачів останні мають право:

А) дотримуватись при здійсненні професійних повноважень світоглядних позицій тієї релігії, яку вони сповідують;

Б) створювати або приєднуватись до політичних партій з метою задоволення політичних, економічних інтересів служби обвинувачення;

В) створювати або приєднуватися до професійних асоціацій або інших організацій, які представляють їх інтереси, що підвищує їх професійну підготовку та захищає їх статус;

Г) толерантно ставитись до дискримінації на основі політичних переконань, соціального походження, раси, культури, статі або будь-якої іншої дискримінації.
4. Згідно з Керівними принципами ООН щодо ролі обвинувачів у тих випадках, коли неупереджене розслідування вказує на необґрунтованість обвинувачення, обвинувачі повинні:

А) продовжувати обвинувальну діяльність та обстоювати перед судом попередньо обрану позицію;

Б) захищати державні інтереси, приділяючи посилену увагу обвинуваченню та враховуючи положення підозрюваного у кримінальному правопорушенні;

В) не починати або не продовжувати обвинувачення або робити все можливе для зупинення провадження;

Г) вимагати попередніх письмових роз’яснень від компетентного публічного обвинувача або керівника органу, який здійснює публічне обвинувачення.
5. Рекомендація REC (2000) 19 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Про роль служби публічного обвинувачення в системі кримінальної юстиції» встановлює, що публічні обвинувачі в усіх системах кримінальної юстиції:

А) вирішують питання про ініціювання або продовження процедури обвинувачення, підтримують обвинувачення в суді, можуть оскаржувати або подавати апеляційні скарги на всі або деякі судові рішення;

Б) розпочинають або дають згоду на початок виконавчих дій;

В) взаємодіють з органами місцевого самоврядування;

Г) організують і керують діяльністю органів юстиції.
6. Держави – учасниці Ради Європи, дотримуючись положень Рекомендації REC (2000) 19 Комітету міністрів державам-членам «Про роль служби публічного обвинувачення в системі кримінальної юстиції», повинні гарантувати, що при виконанні публічними обвинувачами своїх обов’язків вони керуються:

А) низькою правосвідомістю та принципами гуманізму;

Б) кодексом поведінки;

В) правилами етики суддів;

Г) принципами децентралізації.
7. Рекомендацією REC (2000) 19 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Про роль служби публічного обвинувачення в системі кримінальної юстиції» встановлено, що професійна діяльність публічних обвинувачів, їх просування на посаді й переміщення здійснюються відповідно до відомих і об’єктивних критеріїв, таких як:

А) наявність середньої освіти та загального стажу роботи;

Б) компетентність і досвід;

В) здатність одночасно виконувати обов’язки публічного обвинувача й судді;

Г) тривалість перебування особи на посаді адвоката.
8. Згідно з положеннями Рекомендації REC (2000) 19 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Про роль служби публічного обвинувачення в системі кримінальної юстиції» процедура дисциплінарної відповідальності публічних обвинувачів повинна:

А) забезпечувати умови для створення командного духу серед представників служби публічного обвинувачення;

Б) передбачати особисту участь заявника у дисциплінарному провадженні та його право на оскарження рішення;

В) гарантувати справедливу й об’єктивну оцінку, а рішення може бути піддане незалежному й безсторонньому перегляду;

Г) гарантувати оскарження рішення до органів виконавчої влади.

9. Комітет міністрів Ради Європи визначає професійну підготовку як до призначення на посаду, так і постійно в будь-який інший час:

А) правовим обов’язком усіх публічних обвинувачів;

Б) правом усіх публічних обвинувачів і обов’язком керівників служби публічного обвинувачення;

В) правом і обов’язком усіх публічних обвинувачів;

Г) альтернативою підвищенню професійної компетентності публічних обвинувачів.
10. Відповідно до Рекомендації REC (2000) 19 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Про роль служби публічного обвинувачення в системі кримінальної юстиції» публічні обвинувачі, зокрема, повинні бути інформовані про:

А) рівень їхнього фізичного та емоційного навантаження під час виконання функціональних обов’язків публічного обвинувача;

Б) принципи і моральні обов’язки їхньої служби;

В) соціально-побутове забезпечення;

Г) особливості їхньої міжособистісної взаємодії з органами поліції та суду під час виконання функціональних обов’язків публічного обвинувача.
11. Будапештські керівні принципи встановлюють, що прокурори своєю поведінкою у приватному житті НЕ повинні ставити під загрозу фактичну чи в розумних межах очікувану:

А) професійну толерантність за ознаками статі, раси, кольору шкіри, віросповідання, політичних та інших переконань, етнічного або соціального походження, належності до національних або сексуальних меншин, майнового, соціального чи іншого статусу інших осіб;

Б) спрямованість на кар’єрне зростання та самоствердження у прокурорській професії;

В) здатність до конструктивного вирішення приватних конфліктів і вміння їх попереджувати задля збереження авторитету прокурорської професії;

Г) доброчесність, справедливість та неупередженість прокурорської професії.
12. Європейські керівні принципи з етики та поведінки прокурорів встановлюють вимоги, згідно з якими будь-які подарунки, призи, пільги, заохочення чи знаки гостинності від третіх осіб, які можуть розглядатися як такі, що компрометують їх доброчесність, справедливість та неупередженість, прокурори:

А) можуть приймати, якщо вартість подарунка чи послуги не перевищує обмежень, встановлених національним законодавством;

Б) можуть приймати, але повинні вносити до щорічної декларації про доходи й інші фінансові надходження;

В) у кожному випадку вчиняють на власний розсуд;

Г) не повинні приймати.
13. Застосування положень Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, схваленого всеукраїнською конференцією працівників прокуратури 28 листопада 2012 року та затвердженого наказом Генерального прокурора України від 28 листопада 2012 року № 123, передбачається:

А) до 15 грудня 2015 року;

Б) до 15 квітня 2016 року;

В) до формування органів прокурорського самоврядування – Ради прокурорів України та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів України;

Г) до затвердження всеукраїнською конференцією працівників прокуратури Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури.
14. Відповідно до визначених Законом України «Про прокуратуру» загальних прав та обов’язків прокурор зобов’язаний:

А) брати участь у прокурорському самоврядуванні для вирішення питань внутрішньої діяльності прокуратури у порядку, встановленому законом;

Б) поводитися таким чином, щоб розвивати і зберігати довіру громадськості до органів прокуратури, зокрема не виконувати завдання, які можуть розглядатися як такі, що компрометують доброчесність, справедливість та неупередженість прокурора;

В) додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури;

Г) використовувати будь-яку інформацію, до якої він має доступ, у своїх приватних інтересах чи інтересах третіх осіб;
15. У якому нормативному документі закріплено основі вимоги до професійної поведінки працівника прокуратури?

А) Кримінальний кодекс України;

Б) Цивільний кодекс України;

В) Кодекс професійної етики та поведінки працівників прокуратури;

Г) Етичний кодекс працівників органів правосуддя.
16. Дія Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури поширюється:

А) на всіх працівників органів прокуратури, науково-навчальних закладів та інших установ прокуратури, що мають класні чини, а також стажистів на посади прокурорів або слідчих прокуратури;

Б) лише на працівників органів прокуратури;

В) на працівників органів прокуратури та стажистів на посади прокурорів;

Г) на працівників органів прокуратури та установ, що мають класні чини.
17. Відповідно до Закону України «Про прокуратуру», до засад, на яких ґрунтується діяльність прокуратури, належить:

А) колегіальність;

Б) індивідуальність при призначенні покарання;

В) неухильне дотримання вимог професійної етики та поведінки;

Г) суб’єктивізм при прийнятті рішень.
18. Яка з вимог НЕ належить до етичних засад поведінки працівників прокуратури?

А) конфіденційність;

Б) політична неупередженість;

В) оперативність;

Г) прозорість службової діяльності.
19. Завданнями Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури є:

А) забезпечення ефективного здійснення працівниками прокуратури своїх професійних обов’язків на підставі додержання принципів верховенства права, законності, суспільної моралі та високої культури;

Б) підвищення авторитету органів прокуратури та сприяння зміцненню довіри громадян до них;

В) створення умов для розвитку у працівників прокуратури почуття справедливості, відповідальності, відданості справі;

Г) усі відповіді є правильними.
20. Конфіденційність у діяльності працівника прокуратури передбачає:

А) відмову від надання фізичним та юридичним особам будь-якої службової інформації;

Б) забезпечення конфіденційності інформації, отриманої у ході виконання службових повноважень, крім випадків, коли закон передбачає розкриття такої інформації;

В) приховування лише таємниць приватного життя;

Г) збереження таємниці слідства.
21. Службова етика працівника прокуратури передбачає:

А) беззаперечне виконання будь-яких наказів та розпоряджень керівництва;

Б) обґрунтування доцільності усіх керівних розпоряджень;

В) утримання від виконання наказів, що не узгоджуються з інтересами підлеглих;

Г) утримання від виконання рішень, що суперечать законодавству або становлять загрозу правам і свободам фізичних чи юридичних осіб.
22. Якщо рішення чи доручення керівництва суперечить законодавству або становить загрозу охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, то працівник прокуратури повинен:

А) доповісти про це прокурору вищого рівня;

Б) забезпечити їх неухильне виконання;

В) оскаржити вказані рішення у встановленому законом порядку;

Г) утриматися від їх виконання та негайно в письмовій формі повідомити про це керівника відповідного органу чи установи прокуратури.
23. Працівник прокуратури під час виконання службових обов’язків має:

А) носити лише цивільний одяг з використанням відповідної атрибутики;

Б) дотримуватися ділового стилю одягу;

В) носити парадний одяг;

Г) носити охайний одяг.
24. Згідно із загальнолюдськими принципами моралі працівник прокуратури зобов’язаний:

А) вступати у релігійні організації;

Б) ставитись до громадян справедливо, уважно, доброзичливо та неупереджено;

В) змінювати політичні права і свободи людини і громадянина, що закріплені у вітчизняних та міжнародних правових нормах;

Г) ставитись до громадян на власний розсуд.
25. При прийнятті конкретних рішень керівник прокуратури НЕ повинен керуватися:

А) вимогами закону;

Б) порадами колег по роботі;

В) оцінкою отриманої інформації;

Г) внутрішнім переконанням.
26. При виконанні службових обов’язків працівник прокуратури повинен дотримуватися:

А) загальноприйнятих норм моралі й поведінки, норм професійної етики та чинного законодавства;

Б) виключно норм, що регулюють позаслужбову діяльність;

В) лише корпоративних інструкцій;

Г) порад колег по роботі.
27. Працівник прокуратури може:

А) належати до політичних партій;

Б) брати участь у передвиборній агітації;

В) бути членом громадських організацій;

Г) суміщати виконання службових обов’язків з підприємницькою діяльністю.
28. У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують честь, гідність і ділову репутацію працівника прокуратури, останній:

А) може вживати заходів до спростування такої інформації;

Б) за згодою керівника прокуратури може ініціювати проведення прокурорської перевірки для спростування цих відомостей;

В) надає керівнику прокуратури відповідні письмові пояснення;

Г) не повинен вживати жодних заходів.
29. При розгляді звернень громадян працівник прокуратури повинен:

А) виходити насамперед з державних інтересів і керуватися виключно вимогами закону;

Б) віддавати перевагу інтересам громадян перед інтересами суспільства й держави;

В) враховувати законні інтереси й потреби громадян як рівних суб’єктів поряд з державними та суспільними організаціями;

Г) керуватися лише власними інтересами.
30. Працівникові прокуратури слід уникати:

А) втручань у конфліктні ситуації поза виконанням службових обов’язків;

Б) виникненню боргових зобов’язань;

В) особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, які можуть вплинути на його об’єктивність і неупередженість при виконанні службових обов’язків чи зашкодити його репутації;

Г) спілкування з представниками ЗМІ.
31. При здійсненні службових обов’язків працівник прокуратури НЕ повинен:

А) брати участь у діяльності релігійних об’єднань;

Б) допускати втручання релігійних об’єднань у свої службові справи;

В) вільно визначати своє ставлення до релігії;

Г) поважати релігійні погляди інших осіб
32. У взаємовідносинах із засобами масової інформації працівник прокуратури повинен:

А) утримуватися від надання будь-якої службової інформації;

Б) сприяти їм в отриманні достовірної інформації в установленому законом порядку;

В) з огляду на принцип прозорості надавати інформацію без будь-яких обмежень;

Г) надавати лише таку інформацію, яка сприяє підвищенню престижу органів прокуратури.
33. Працівнику прокуратури у взаємовідносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування забороняється:

А) додержуватися вимог законодавства щодо членства в колегіальних органах;

Б) бути об’єктивним та справедливим;

В) у межах повноважень співпрацювати з ними при виконанні своїх службових обов’язків і здійсненні заходів щодо зміцнення законності і правопорядку;

Г) втручатися в діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування крім випадків, коли їх рішення, дії чи бездіяльність суперечать законодавству та потребують заходів прокурорського реагування.
34. У відносинах з учасниками судочинства працівник прокуратури НЕ повинен:

А) дотримуватися ділового стилю спілкування;

Б) звертати увагу на поведінку учасників процесу, яка суперечить закону;

В) вступати у позапроцесуальні стосунки з учасниками судочинства;

Г) демонструвати коректність, неупередженість та повагу.
35. У процесі здійснення судочинства прокурор має дотримуватися ділового та коректного стилю спілкування:

А) лише звертаючись до суддів;

Б) виключно при спілкуванні із суддями та сторонами захисту;

В) лише звертаючись до позивача;

Г) у відносинах з усіма учасниками судового процесу.
36. Яким чином працівник прокуратури НЕ повинен впливати на здійснення правосуддя?

А) шляхом участі у судовому процесі;

Б) шляхом спілкування з представниками судової влади поза офіційною процедурою взаємовідносин у рамках відповідного провадження;

В) шляхом подання апеляційних та касаційних скарг у межах процесуального законодавства;

Г) правильна відповідь відсутня.
37. Як прокурорський працівник має ставитись до спілкування підозрюваного та обвинуваченого з адвокатом?

А) не повинен допускати конфіденційного спілкування підозрюваного та обвинуваченого з адвокатом;

Б) не повинен допускати будь якого спілкування підозрюваного та обвинуваченого з адвокатом поза межами судового процесу;

В) не повинен перешкоджати передбаченому законом спілкуванню підозрюваного та обвинуваченого з адвокатом;

Г) має право заборонити спілкування.
38. З метою мінімізації конфліктів між працівниками прокуратури керівник підрозділу повинен:

А) забезпечувати жорстке підпорядкування особистих інтересів корпоративним;

Б) сприяти взаємоузгодженню інтересів у колективі;

В) посилити виконавську дисципліну в колективі;

Г) запровадити застосування додаткових дисциплінарних стягнень до конфліктуючих працівників.
39. Вимоги Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури є обов’язковими з моменту:

А) призначення на посаду та ознайомлення з його положеннями;

Б) фактичного виконання службових обов’язків працівником прокуратури;

В) прийняття присяги працівником прокуратури;

Г) присвоєння першого класного чину працівнику прокуратури.

40. У разі відсутності підстав для юридичної відповідальності за порушення працівником прокуратури вимог Кодексу професійної етики та поведінки працівника прокуратури до нього може бути застосовано:

А) перевірку професійних, ділових та моральних якостей;

Б) позбавлення премії;

В) застереження про припинення неетичної поведінки з попередженням про можливість застосування дисциплінарного стягнення;

Г) заходи, пов’язані з проходженням дострокової атестації.
41. Які з перелічених порушень етичних вимог є підставами притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності?

А) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури;

Б) систематичне (два і більше разів протягом одного року) порушення правил прокурорської етики;

В) одноразове грубе порушення правил прокурорської етики;



Г) всі відповіді правильні.




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка