Національна академія педагогічних наук україни інститут соціальної та політичної психології Іванченко С. М. Організація заходів з громадської підтримки освітніх інновацій



Сторінка1/3
Дата конвертації07.09.2017
Розмір0.53 Mb.
#34672
  1   2   3
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

Інститут соціальної та політичної психології


Іванченко С.М.

ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАХОДІВ З ГРОМАДСЬКОЇ
ПІДТРИМКИ ОСВІТНІХ ІННОВАЦІЙ

(методичні рекомендації)

Київ – 2015


Анотація


до методичних рекомендацій Іванченко С.М.

"Організація заходів з громадської підтримки

освітніх інновацій"

(1,5 д.а., 2015 р.)



Актуальність соціально-психологічного супроводу заходів з підтримки освітніх реформ зумовлена новими соціальними умовами, стратегічними змінами у розвитку освіти України та загальносвітовими тенденціями. З метою забезпечення психологічної складової впровадження освітніх реформ, перед психологами постає завдання розробки технологій супроводу, за допомогою яких цей процес відбуватиметься більш ефективно.

У виданні висвітлені соціально-психологічні закономірності та описані шляхи досягнення суспільного консенсусу щодо проблемних питань реформування вітчизняної освіти. Представлені перелік та характеристика заходів з громадської підтримки освітніх реформ (організація та проведення опитувань освітянської спільноти, громадських обговорень, масових кампаній та акцій) з використанням технологій збагачення громадської думки та знаходження консенсусу.

У першій частині методичних рекомендацій буде висвітлено питання соціально-психологічного супроводу суспільних реформ. Практична частина містить опис заходів з громадської підтримки реформ та методи роботи, за допомогою яких проводяться ці заходи.



Видання розраховане на фахівців органів управління освітою, викладачів системи післядипломної освіти, працівників психологічної служби в системі освіти, а також буде корисним для наукових співробітників, студентів, представників громадських організацій.

Тематика методичних рекомендацій відповідає Напряму 12. «Психологія особистості. Соціальна психологія» Основних напрямів досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні.

Методичні рекомендації "Організація заходів з громадської підтримки освітніх інновацій" запропоновано внести до переліку кінцевої продукції за темою "Соціально-психологічні механізми формування консолідованої громадської думки щодо освітніх та суспільних реформ" (№0113U002134).


ЗМІСТ




Вступ 4

РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ОСВІТНІХ РЕФОРМ 6

РОЗДІЛ 2. ЗАХОДИ З ГРОМАДСЬКОЇ ПІДТРИМКИ ОСВІТНІХ РЕФОРМ 9

РОЗДІЛ 3. МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ КОНСОЛІДОВАНОЇ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ 19

Рекомендована література 38



Вступ

Центральною проблемою модернізації освіти більшість науковців і практиків вважають підвищення її якості. Упровадження заходів, спрямованих на підвищення якості освіти, викликає у суспільстві палкі дискусії, а часом й активний спротив їх упровадженню. Значною мірою це зумовлено тим, що робота з громадською думкою не розглядається більшістю освітян в якості пріоритетної, загальним станом оснащеності освітніх установ технологіями формування громадської думки, адаптованими до специфіки їх діяльності, недостатньою обізнаністю освітян з технологічними аспектами формування громадської думки.

Усвідомлення важливості психологічної підготовки громадської думки до належного сприймання пропонованих інновацій, її консолідації в процесі конструктивного діалогу між ініціаторами інновацій та широкою громадськістю зумовлює необхідність вирішення проблеми технологізації соціально-психологічного знання, виявлення соціально-психологічних механізмів узгодження позицій суб’єктів формування та носіїв громадської думки, розкриття закономірностей її збагачення та консолідації, розроблення і вдосконалення психологічно обґрунтованих технологій формування позитивного образу освітніх інновацій.

Актуальність соціально-психологічного супроводу заходів з підтримки освітніх реформ зумовлена новими соціальними умовами, стратегічними змінами у розвитку освіти України та загальносвітовими тенденціями. Основні проблеми впровадження інновацій пов’язані з браком надійного методологічного знання, з переважно маніпулятивними стратегіями впровадження, з браком ефективного суспільного діалогу та неприйняттям інновацій населенням.

Існує велика кількість технологій формування громадської думки, здебільшого вони використовуються у політиці (виборчі технології) та бізнесі (маркетингові технології). Тому здійснення соціально-психологічного супроводу суспільних та зокрема освітніх інновацій, спрямованих на підвищення якості освіти, є винятково актуальним.

Формування громадської думки щодо суспільних інновацій залежить від рівня громадського інтересу, наявності широкої громадської дискусії та суспільного діалогу. Визнання населенням ефективності прийнятих державних рішень значною мірою пов’язане з ефективною комунікацією з громадськістю та поясненням владними структурами своїх дій, спрямованих на інтеграцію суспільства та врахування інтересів окремих груп та громадян. Впроваджувані інновації необхідно презентувати громадськості таким чином, щоб були зрозумілі їхня мета, конкретний результат для суспільства, переваги, які вони дають цільовим групам, інноваційні ризики, а також наслідки соціального процесу у часовій перспективі. З цією метою були складені ці методичні рекомендації.

Методичні рекомендації складаються з трьох розділів, у першому розділі висвітлено питання соціально-психологічного супроводу суспільних реформ. Другий розділ містить опис заходів з громадської підтримки реформ, а також інтегрована технологія соціально-психологічного супроводу освітніх та суспільних інновацій. У третьому розділі представлено дві групи методів – дискусійні та ігрові, а також дві технології – збагачення громадської думки та знаходження консенсусу.

РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ОСВІТНІХ РЕФОРМ

Соціально-психологічний супровід полягає у наданні довготривалої психологічної допомоги як окремим особам, так і певним соціальним групам або організаціям, які з тих чи тих причин опинилися у скрутній життєвій ситуації. У психології супровід розглядається як система професійної діяльності, що забезпечує створення умов для успішної адаптації людини до обставин її життєдіяльності [1].

Соціально-психологічний супровід як одна з умов успішної реалізації освітніх реформ може здійснюватися на рівні суспільства в цілому, на рівні окремих цільових груп (територіальних чи соціально-демографічних спільнот, колективів конкретних організацій тощо), а також окремих осіб. Для кожного з цих рівнів, відповідно до певних завдань і проектів, розробляються та реалізуються моделі психологічного супроводу.

Типові структурні елементи моделі супроводу це об’єкт та суб’єкт психологічного супроводу, його мета, зміст, завдання та засоби (технології) їх вирішення. Також це може бути сам «технологічний ланцюжок» різноманітних програм, заходів та дій, спрямованих на розв’язання тих чи тих проблем. У цьому ланцюжку зазвичай виокремлюють кілька типових блоків: аналітичний (діагностика, моніторинг), організаційно-управлінський (обговорення, планування, нормативне забезпечення тощо), формувальний та корекційний (тренінги, консультації, просвітництво, створення сприятливого середовища тощо) [14].

Соціально-психологічний підхід до вивчення громадської думки акцентує два моменти: по-перше, це думка не абстрактної «громадськості», а позиція певних соціальних груп, що відбиває їхні уявлення та ставлення до суспільно-значущих проблем та подій. По-друге, консолідований характер громадської думки. Хоча громадська думка є консолідованою вже за визначенням, вона може бути амбівалентною, консолідованою, або невизначеною.

Консолідованою громадська думка вважається тоді, коли абсолютна більшість населення/ громади висловлюється за чи проти чогось (наприклад, заміна смертного вироку на пожиттєве ув’язнення, легалізація або заборона абортів тощо). Амбівалентна (або поляризована) громадська думка показує, що суспільство поділяється приблизно навпіл і підтримує, як правило, взаємовиключні точки зору. Невизначеною громадська думка буде у випадку, коли значна кількість громадян не має певної думки щодо поставленого питання. Тоді у результатах опитувань значно зростає частка тих, хто «не визначився», «утримався», тощо.

Очевидно, що для вирішення важливих соціальних проблем, зокрема, при впровадженні суспільних інновацій чи проведенні реформ, важливо досягти в суспільстві консенсусу, тобто, консолідувати громадську думку [8].

Ми розглядаємо формування громадської думки як діалогічний, ітераційний процес, аналогом якого може виступати процес групового прийняття рішення. Процес формування консолідованої громадської думки складається з декількох фаз: ініціація обговорення, дискусія і прихід до консенсусу. Консолідована громадська думка виникає як результат цього процесу.

Соціально-психологічні технології формування громадської думки спрямовані на зміну знань, настановлень та поведінки людей; вони охоплюють різні сфери психічної активності індивідів. Здебільшого такі технології мають інформаційний характер і спрямовані на надання людям більшої інформації. Але сама по собі інформація не завжди веде до автоматичного сприйняття нововведень. Тому ми пропонуємо спеціальну технологію, яка містить у собі усі ці компоненти і організована як інформаційно-промоційна кампанія. Подібні кампанії використовуються у сфері громадського здоров’я, наприклад, у боротьбі з раком, коли населення мотивують проходити профілактичні обстеження щоб виявити це захворювання на ранніх етапах. Також відомі анти-тютюнові кампанії, профілактика ВІЛ тощо.

Важливим елементом таких кампаній є використання так званих «активних» методів, які, крім простого надання інформації вимагають залучення цільової аудиторії до процесу обговорення, дискусії, розробки стратегії та, можливо, до процесу впровадження тої чи іншої інновації. Основна ідея використання активних методів полягає у тому, що формування власної думки, а потому – і громадської думки, відбувається краще, коли людина має змогу безпосередньо «доторкнутися» до предмету, бере участь у прийнятті рішень чи на практиці застосовує нові знання та навички. Аудиторія з об’єкту впливу перетворюється на суб’єкт і, таким чином, знімається питання про маніпуляцію, оскільки громадська думка формується за участі тих, на кого спрямований цей вплив. У якості такого суб’єкта виокремлюються цільові групи, які уособлюють інтереси певної соціально-демографічної або професійної групи, наприклад, освітяни. Такі групи зазвичай є або бенефіциарами (такими, що отримують користь) від нововведень або, навпаки, на які буде покладено основний тягар цих реформ – тоді вони з великою вірогідністю будуть «противниками реформ».





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка