Національна академія керівних кадрів культури І мистецтв інститут післядипломної освіти кафедра суспільних наук



Сторінка1/3
Дата конвертації17.04.2016
Розмір0.71 Mb.
  1   2   3


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ КЕРІВНИХ КАДРІВ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

КАФЕДРА СУСПІЛЬНИХ НАУК


ЗАТВЕРДЖУЮ
Перший проректор

з науково-педагогічної

роботи
___________ В. І. Бойко

27 жовтня 2014 р.



ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

для студентів усіх спеціальностей

за освітнім рівнем «Спеціаліст», «Магістр»


Київ – 2014

Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни «Цивільний захист» для студентів усіх спеціальностей за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Спеціаліст», «Магістр»

Розробник: Карпов В. В., кандидат історичних наук,

доцент кафедри

Навчально-методичний комплекс затверджено на засіданні кафедри суспільних наук

Протокол № 5 від 23.12.2013


Завідувач кафедри С. Х. Литвин

 Карпов В. В., 2014

 НАКККіМ, 2014

ЗМІСТ
Опис навчальної дисципліни 4

Мета та завдання навчальної дисципліни 5

Програма навчальної дисципліни 9

Структура навчальної дисципліни 13

Теми семінарських занять 14

Завдання до самостійної роботи 14

Методи навчання 16

Система та методи контролю знань студентів 17

Розподіл балів, які отримують студенти 18

Питання до модульної контрольної роботи 20

Теми рефератів 22

Питання до заліку 23

Методичне забезпечення 24

Опорний конспект лекцій 25

Рекомендована література 47

ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Найменування

показників

Галузь знань,

освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика

навчальної дисципліни

денна

форма

навчання

заочна

форма

навчання

Кількість

кредитів – 1,5



Галузь знань

для всіх спеціальностей

НАКККіМ


Нормативна

Модулів – 1

Спеціальність

(професійне спрямування):

для всіх спеціальностей

НАКККіМ


Рік підготовки:

Змістових

модулів – 2



1-й

1-й

Загальна кількість

годин – 54



Семестр

1-й

1-й

Тижневих годин

для денної форми

навчання:

аудиторних – 2,

самостійної роботи студента – 4


Освітньо-

кваліфікаційний рівень:

«Спеціаліст»

«Магістр»



Лекції

12 год

4 год

Семінарські

4 год

2 год

МКР

2 год




Самостійна робота

36 год

48 год

Вид контролю:

залік

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної та індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 30 % до 70 %;

для заочної форми навчання – 12 % до 88 %.

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Навчально-методичний комплекс «Цивільний захист» розроблено відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України, Міністер-ства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010 р. № 969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України», зареєс-трованого в Міністерстві юстиції України 9.11.2010 р. за № 1057/18352.

Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни «Цивіль-ний захист» передбачає вивчення актуальних питань цивільного захисту для конкретної галузі господарської, економічної та науково-дослідної діяльності з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності випускників, а також досягнень науково-технічного прогресу.

Загальний обсяг навчального часу для вивчення дисципліни «Цивільний захист» у навчальних планах підготовки спеціалістів, магістрів визначений державними вимогами зазначеного вище спільного наказу та становить не менше 36 академічних годин.

У типовій навчальній програмі нормативної дисципліни «Цивіль-ний захист» подані загальні вимоги щодо структури та змісту дисципліни, отриманих знань і вмінь. У переліку рекомендованої літератури наведені джерела загального характеру, вимоги яких є актуальними для фахівців усіх спеціальностей.



Мета вивчення дисципліни формування в студентів здатності творчо мислити, вирішувати складні проблеми інноваційного характеру та приймати продуктивні рішення у сфері цивільного захисту, з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності.

Навчально-методичний комплекс визначає зміст і обсяги навчан-ня та форми контролю знань з нормативної дисципліни «Цивільний захист», яка вивчається на етапі підготовки фахівців освітньо-квалі-фікаційного рівня «спеціаліст», «магістр». Основою для розробки комплексу є типова навчальна програма дисципліни «Цивільний захист», що затверджена спільним наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій і Державною службою з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду України.


Завдання вивчення дисципліни – засвоєння студентами новітніх теорій, методів і технологій з прогнозування надзвичайної ситуації, побудови моделей їх розвитку, визначення рівня ризику й обґрунтування комплексу заходів, спрямованих на відвернення надзвичайної ситуації, захисту персоналу, населення, матеріальних і культурних цінностей в умовах надзвичайної ситуації, локалізації та ліквідації їхніх наслідків.

Освоївши програму навчальної дисципліни «Цивільний захист» спеціалісти, магістри у відповідних напрямах підготовки, повинні бути здатними вирішувати професійні завдання з урахуванням вимог цивільного захисту та володіти наступними головними професійними компетенціями для забезпечення реалізації вказаних завдань.



Загальнокультурні компетенції охоплюють:

  • вміння визначити коло своїх обов’язків за напрямом професійної діяльності з урахуванням завдань з цивільного захисту;

  • знання методів та інструментарію моніторингу надзвичайної ситуації, побудови моделей (сценаріїв) їх розвитку й оцінки їх соціально-економічних наслідків;

  • здатність приймати рішення з питань цивільного захисту в межах своїх повноважень.

Професійні компетенції за видом діяльності охоплюють:

  • проведення ідентифікації, дослідження умов виникнення і розвитку надзвичайної ситуації та забезпечення скоординованих дій щодо їх попередження на об’єктах господарювання відповідно до своїх професійних обов’язків;

  • обрання і застосовування методик з прогнозування й оцінки обстановки в зоні надзвичайної ситуації, розрахунку параметрів чинників ураження джерел надзвичайної ситуації, що контролюються і використовуються для прогнозування, визначення складу сил, засобів і ресурсів для подолання наслідків надзвичайної ситуації;

  • розуміння, розробка та впровадження превентивних і опера-тивних (аварійних) заходів цивільного захисту;

  • інтерпретування новітніх досягнень у теорії та практиці управління безпекою в надзвичайній ситуації;

  • забезпечення якісного навчання працівників об’єктів господарювання з питань цивільного захисту, надання допомоги та консультацій працівникам організації (підрозділу) з практичних питань захисту в надзвичайній ситуації;




  • оцінювання стану готовності підрозділу до роботи в умовах загрози та виникнення надзвичайної ситуації за встановленими критеріями і показниками;

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні знати:

  • історичні засади виникнення потреби в Цивільному захисті населення;

  • чинне законодавство України стосовно системи Цивільного захисту України та захисту населення і територій України від надзвичайних ситуацій;

  • роль і значення української та міжнародної термінології в царині Цивільного захисту України та захисту населення і територій України від надзвичайних ситуацій;

  • суспільну потребу в створенні та розвитку систем Цивільного захисту;

  • роль і значення термінології в процесах захисту населення як засобу комунікації механізму функціонування системи Цивільного захисту України;

  • органи державної регламентації у сфері Цивільного захисту;

  • права й обов’язки громадян України в системі Цивільного захисту України;

  • основні принципи у сфері захисту населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

  • основні методи ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

  • основні засоби індивідуального та колективного захисту й методологію заходів евакуації;

  • основні завдання у сфері захисту населення й територій від надзвичайних ситуацій;

  • основні принципи у сфері захисту населення й територій від надзвичайних ситуацій;

  • основні заходи у сфері захисту населення й територій від надзвичайних ситуацій;

  • державну стандартизацію з питань безпеки в надзвичайних ситуаціях;

  • декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки;

  • обов’язки громадян у сфері захисту населення й територій від надзвичайних ситуацій;

  • міжнародне співробітництво у сфері Цивільного захисту України та захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Студент повинен вміти:

  • ефективно використовувати набуті знання для захисту від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру;

  • активно застосовувати свій культурно-інформаційний потенціал і набуті знання для прогнозування та попередження виникнення нештатних або надзвичайних ситуацій;

  • своєчасно реагувати на загрози виникнення чи штучного створення надзвичайних ситуацій;

  • адекватно сприймати сигнали і повідомлення стосовно загрози чи виникнення надзвичайних ситуацій;

  • класифікувати ознаки та види надзвичайних ситуацій;

  • здійснювати заходи щодо запобігання або реагування на надзвичайні ситуації;

  • ефективно застосовувати сучасні інформаційні технології в менеджменті захисту від аварій і катастроф;

  • професійно використовувати досягнення науки і техніки в техно-логіях прогнозування виникнення загроз техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру;

  • розробляти та впроваджувати сучасні технології стандартизації та сертифікації захисту населення;

  • визначати об’єкти підвищеної небезпеки.

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Модуль 1
Змістовий модуль 1

Теоретико-правові засади цивільного захисту
Тема1. Вступ. Структура та концепція курсу. Передумови

виникнення суспільної потреби в створені Цивільного захисту
Освітню програму з курсу «Цивільний захист» розроблено відповідно до галузевих стандартів вищої освіти. У програмі враховано вимоги щодо рівня магістерської підготовки та «Положення про орга-нізацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», затвердженого наказом Міністерства освіти України від 2.06.1993 р. №161.

Концепція курсу базується на нормативності даної навчальної дисципліни й обов’язковості її викладання на даному освітньо-кваліфіка-ційному рівні зазначеної спеціальності. Структурні елементи програми актуалізовано відповідно до Рішення Колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04.2003 р. (протокол № 5/5-4).

Основні поняття і терміни в системі Цивільного захисту. Крах систем старих епох на рубежі нових (століть, тисячоліть), їхнє відображення в розпаді сформованих структур, зв’язків, ідеологічних цін-ностей певних етносів, у соціальних, міжетнічних, міждержавних війнах, міграціях тощо, в економічних і природних катаклізмах (потопи, землетруси, різкі зміни берегів річок, морів тощо). Передумови виникнення суспільної потреби в створені Цивільного захисту. Основні етапи становлення і розвитку системи цивільного захисту в СРСР і сучасній Україні.
Тема 2. Система державного управління у сфері

Цивільного захисту. Правова основа та юридичний статус

системи Цивільного захисту країни
Обов’язки держави перед населенням країни в аспекті безпеки його життєдіяльності. Характеристики основних законодавчих і нормативно-правових актів держави стосовно захисту населення країни.

Правова основа та юридичний статус системи Цивільного захисту України. Характеристика рівнів державної регламентації у сфері Цивільного захисту України.


Державне управління системою Цивільного захисту. Державні органи управління у сфері захисту населення і територій. Аварійно-рятувальні служби країни.

Координаційні органи у сфері Цивільного захисту населення і територій. Повноваження структурних елементів системи Цивільного захисту. Нагляд і контроль у системі Цивільного захисту.

Принципи й основні елементи системи кодифікації в Цивільному захисті. Державна стандартизація з питань безпеки в надзвичайних ситуаціях. Державна сертифікація як інструмент гарантування безпеки продукції (робіт і послуг), матеріалів і речовин для життя та здоров’я людей, довкілля.

Стандарти оцінювання наслідків аварій і катастроф природного та техногенного характеру. Стандарти економічного оцінювання збитків від надзвичайних ситуацій. Стандарти безпеки в надзвичайних ситуаціях.


Тема 3. Надзвичайні ситуації природного, техногенного

та суспільно-політичного характеру
Основи класифікації надзвичайних ситуацій (НС). Причини виникнення НС. Види, рівні й критерії загальної класифікації НС. Сучасна класифікація НС в Україні.

НС природного характеру, їх класифікації. Стихійні лиха. Землетруси та їх характеристика. Сейсмоактивні зони в Україні. Дії під час і після землетрусу. Вулканізм. Стихійні явища екзогенного походження, їх класифікація. Гідрологічні НС: затоплення, повінь, маловоддя, зміна рівня Чорного й Азовського морів. Геологічні НС: зсуви, обвали (осипи), селевий потік. Метеорологічні небезпечні явища: урагани, бурі, смерчі, сильні снігопади та заметілі, ожеледі, град, тумани, зсуви, спека, суховії, посухи, блискавка.

НС техногенного характеру. Класифікація НС техногенного харак-теру. Виробнича аварія та катастрофа. Транспортні аварії (катастрофи). Радіаційно небезпечні об’єкти. Радіаційні аварії. Катастрофа на Чорнобильській АЕС. Хімічно-, пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти. Об’єкти комунального господарства. Гідродинамічні аварії. Ліквідація наслідків аварій і катастроф. Пожежі: лісові й торфові. Пожежі на об’єктах і підприємствах. Гасіння пожеж.

НС суспільно-політичного характеру. Причини загострення су-спільно-політичної ситуації у сучасному світі. Тероризм і його види. Терористичні акти 2001 р. у США. «Помаранчева революція» в Україні.



Змістовий модуль 2

Забезпечення заходів і дій у межах єдиної системи

цивільного захисту
Тема 4. Надзвичайні ситуації воєнного характеру
Осередок ядерного ураження. Вплив на людей і господарські об’єкти. Елементи ядерної фізики. Ударна хвиля. Світлове випромінювання. Проникаюча радіація. Радіоактивне забруднення. Радіаційне ураження людей і тварин. Вплив радіоактивних речовин на рослини. Наслідки радіоактивного забруднення. Забруднення радіоактивними речовинами продуктів харчування, кормів і води. Електромагнітний імпульс.

Осередок хімічного ураження. Характеристика осередку хімічного ураження. Вплив отруйних речовин на людей і тварин. Надання першої медичної допомоги при хімічному ураженні. Токсини. Фітотоксиканти. Сильнодіючі ядучі речовини. Ураження людей і надання першої допомоги. Зараження отруйними і сильнодіючими речовинами місцевості, кормів, продуктів харчування і води.

Осередок біологічного та комбінованого ураження. Характеристика осередку біологічного ураження. Біологічні засоби ураження людей, тварин, рослин, продуктів харчування, кормів і води. Осередок комбінованого ураження та його характеристика.
Тема 5. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій
Державне регулювання діяльності суб’єктів господарювання з питань цивільного захисту. Моніторинг і прогнозування надзвичайних ситуацій. Державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту.

Забезпечення техногенної безпеки. Забезпечення пожежної безпеки. Державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Оповіщення та інформування суб’єктів забезпечення цивільного захисту.

Укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту й евакуаційні заходи.

Заходи з евакуації. Інженерний захист територій, радіаційний і хімічний захист. Медичний, біологічний і психологічний захист, забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя населення. Навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях.
Тема 6. Забезпечення заходів і дій у межах

єдиної системи цивільного захисту
Організація робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Пункти і Центри управління в надзвичайних ситуаціях. Система екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112. Керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Залучення сил цивільного захисту до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій. Режими підвищеної готовності та надзвичайної ситуації. Проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт. Гасіння пожеж. Життєзабезпечення постраждалих. Проведення відновлювальних робіт. Цільова мобілізація. Відшкодування матеріальних збитків і надання допомоги постраждалим внаслідок надзвичайної ситуації. Соціальний захист постраждалих. Забезпечення житлом постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій. Надання медичної та психологічної допомоги. Гуманітарна допомога. Форми організації гуманітарної допомоги. Послуги та матеріальні ресурси в рамках гуманітарної допомоги, що надаються у вигляді благодійності.

Планування і реалізація заходів щодо запобігання та мінімізації втрат на об’єктах, які становлять національне культурне надбання.


СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


з/п

Назви змістових

модулів і тем

Кількість годин

усього

денна форма

усього

заочна форма

л.

пр.

с. р.

л.

пр.

с. р.

Модуль 1

Змістовий модуль 1

Теоретико-правові засади цивільного захисту

1

Вступ. Структура та концепція курсу. Передумови виникнення суспільної потреби в створені Цивільного захисту

6

2




4

4







4

2

Система державного уп-равління у сфері Цивільного захисту. Правова основа та юридичний статус системи Цивільного захисту країни

6

2

1

3

5

1




6

3

Надзвичайні ситуації при-родного, техногенного і суспільно-політичного характеру

6

2

1

3

5

1

1

4

Змістовий модуль 2

Забезпечення заходів і дій у межах єдиної системи цивільного захисту

4

Надзвичайні ситуації воєнного характеру

6

2

1

3

6

1

1

4

5

Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій

6

2




4

6

1




5

6

Забезпечення заходів і дій у межах єдиної системи цивільного захисту

6

2

1

3

3







7

Разом годин

36

12

4

20

36

4

2

30

Модульна контрольна робота

2






















Усього годин

54

12

4

40

54

4

4

46

ФОРМА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ – ЗАЛІК


ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка