педагогічних: підготовка педагогів до пошукової роботи як управлінський цикл діяльності методистів обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти; підготовка методистів до формування готовності педагогів до пошукової діяльності; єдність теоретичної та практичної підготовки вчителів до пошукової діяльності; формування професійно-ціннісного ставлення педагогів до пошукової діяльності. Дотримання всіх перерахованих вище умов забезпечує проведення наукового дослідження на високому рівні. Важливою передумовою науково-дослідної роботи є підготовка вчителів до такого виду діяльності. Залежно від рівня підготовки педагогів-учасників дослідження, формуються завдання та цілі науково-дослідної роботи. Є кілька рівнів підготовки педагогів до творчої дослідницької діяльності: Високий рівень. Учителі позитивно ставляться до педагогічної діяльності, зорієнтовані на творчість як суттєву характеристику педагогічної діяльності, виявляють сформовану потребу у творчих досягненнях і самопізнанні, мають знання з проблеми творчості та відповідні дослідницькі вміння, особистий погляд на педагогічні ідеї, критично аналізують власний досвід і досвід колег, уміло використовують новаторські прийоми й методи роботи, нетрадиційні форми організації навчально-виховного процесу. Середній рівень. У вчителів цієї групи переважають мотиви престижності участі у творчій діяльності, бажання підвищити рівень професійної майстерності, зробити навчання учнів цікавим. Інтерес до педагогічної творчості має вибірковий характер. Знання з цієї проблеми не досить повні, творчі педагогічні вміння виявляються лише частково. Педагоги менш самостійні у прийнятті власних рішень, їм часто бракує досвіду творчої діяльності. Низький рівень. Для вчителів цієї групи характерний нестійкий інтерес до педагогічної творчості, який виникає внаслідок періодичного стимулювання з боку адміністрації школи. Педагогічна діяльність практично не містить елементів новизни, творчого підходу, що обумовлено, головним чином, поверховими знаннями з проблеми педагогічної творчості, слаборозвиненими творчими здібностями, майже не сформованими творчими вміннями. В таких учителів репродуктивне мислення переважає над творчим, спостерігається низький рівень інтелектуального розвитку, уяви, педагогічного мислення та інтуїції. Варто наголосити: якщо рівень підготовки педагогів низький, то перед початком науково-дослідницької роботи колективу необхідно попрацювати над тим, щоб вийти на вищий рівень підготовки (провести семінари, тренінги, педагогічні читання, майстер-класи, спрямовані на підвищення рівня підготовки до творчої науково-дослідницької діяльності) і лише після цього починати роботу. Провідну роль в організації колективного дослідження відіграє організатор. Основними завданнями організатора колективної наукової роботи в освітньому закладі має бути: освоєння попередньо методології та методики наукової роботи; навчання технології проведення наукового дослідження педагогічних працівників, залучених до науково-дослідної роботи; формування колективу педагогів-дослідників; планування всього комплексу наукових досліджень; допомога в плануванні індивідуальних досліджень кожного учасника наукового колективу; забезпечення контролю за виконанням усіх планів; планування й організація впровадження отриманих результатів у діяльність навчального закладу. Педагог-організатор науково-дослідної роботи має також координувати підготовку педагогів-дослідників до здійснення наукового дослідження. Підготовка педагогів передбачає вироблення ряду вмінь і навичок, які дозволять якісно проводити та забезпечувати наукову діяльність: педагогам-дослідникам необхідно виробити внутрішню установку на поступове освоєння сходинок професійної майстерності, на своєрідний ріст у сфері наукового дослідження; усвідомлення (рефлексія) власних дій; освоєння методології дослідно-пошукової роботи, а як наслідок —перетворення теоретико-методологічних знань у систему науково-дослідної роботи; визначення мети наукової роботи; визначення чіткого напрямку роботи, конкретної мети і послідовне її досягнення; зосередження лише на тій проблемі, якою займається колектив дослідників, а всі інші («побічні») використовувати лише тією мірою і на тому рівні, на якому вони описані в сучасній науковій літературі; попереднє ознайомлення з літературою з проблеми дослідження; засвоєння наукової термінології, чітка побудова термінологічного апарату дослідження; щоденний опис результатів дослідження в робочому щоденнику; оформлення результатів дослідження як наукового звіту, доповіді, реферату, статті, книги тощо. Організатор дослідження повинен підготувати колектив до виникнення у ході роботи наступних труднощів і проблем: Недостатня поінформованість педагогів стосовно організації та проведення науково-дослідної діяльності. Науково-дослідна робота має чітку послідовність, мету, актуальність та проблематику, дотримання і відповідність яким зумовлює напрям дослідження. Відхилення від обраної проблематики, вихід за межі окресленої теми, розгалуження у процесі дослідження може спричинити цілу низку проблем. Відсутність у системі освіти єдиного погляду на пошукову діяльність як на мету та результат формування професійної компетентності педагога. Ця проблема є типовою саме для колективного дослідження, оскільки наявність великої кількості поглядів на досліджувану проблему може спричинити труднощі у виробленні єдиного шляху здійснення дослідження. Низький рівень наукового керівництва, науково-методичного забезпечення творчих пошуків. Вирішення цієї проблеми лежить у компетенції організатора дослідження, який попередньо має продумати та визначити безпосередній супровід науково-дослідної роботи. |