На допомогу класному керівнику



Скачати 177.45 Kb.
Дата конвертації09.09.2017
Розмір177.45 Kb.
На допомогу класному керівнику

Залежно від виховних завдань класний керівник може використову­вати найрізноманітніші методики вивчення особистості учня у вільний від навчання час. Важливо навчитися здійснювати кількісний і якісний аналізи отриманих результатів такого педа­гогічного обстеження. Це дозволить з'ясувати ступінь вираженості певної якості, вивчити умови, за яких вона яскраво виявляється, спонукати вихованців до самови­вчення, самовиховання відсутніх якостей, або дозволить по­збутися негативних форм поведінки тощо. У практиці виховної роботи з класним колективом педагог може використову­вати або окремі, поодинокі методики, або кілька, комплексно. При доборі не­обхідних діагностико-корекційних методик обов'язково враховуються вікові, індивідуальні особливості та психофі­зіологічні можливості конкретної дити­ни, які порівнюються з фоном класно­го колективу, і лише після цього визна­чаються шляхи подальшого виховного впливу на учня. Суворої необхідності дотримання будь-якої послідовності використання діагностичних методик немає. Тому класний керівник може застосовувати виховні прийоми посту­пово, крок за кроком — від простих методів обстеження до складних. Не­абияку роль при цьому відіграють заці­кавленість педагога у моральному ста­новленні особистості кожного учня, власний консультаційний досвід, педа­гогічний такт і уміння переконувати.



Методика «закінчення речення» (для учнів 5—6-х класів)

Мета. Виявити ступінь розвитку в учнів таких якостей, як самокритичність, колек­тивізм, самостійність, справедливість, принциповість, чесність.

Учням пропонується послухати речення (коротке оповідання) і в досить швидкому темпі закінчити це речення або повідом­лення.

1. Якщо я знаю, що вчинив неправильно, то...

2. Коли я відчуваю утруднення при прий­нятті певного рішення, то...

3. Обираючи між цікавим, але необов'яз­ковим. і необхідним, але нудним заняттям, я звичайно...

4. Коли в моїй присутності ображають людину, я...

5. Коли брехня стає єдиним засобом збереження доброго ставлення до мене, я...

6. Якби я був на місці вчителя, то я...



Оповідання

1. У шкільній їдальні черговий учень зне­нацька впустив шматок хліба в котел з мо­локом і нікому не сказав про це. Один з од­нокласників бачив, що трапилося, але так само ні з ким не поділився. Молоко скисло, і вся школа залишилася без сніданку.



Я думаю, що...

2. На традиційній зустрічі з колишніми випускниками школи мав виступати вокально-інструментальний ансамбль стар­шокласників, який підготував спеціальну програму. Однак соліст ансамблю, без яко­го виступ відбутися не міг, у той же вечір мав брати участь у відбіркових змаганнях з боксу. Участь у змаганнях була для хлопця надзвичайно важливою, оскільки відкри­вала йому можливість увійти до складу збірної юнацької команди міста.

Довелося...

 

Обробка отриманих даних — якісний аналіз моральних суджень школярів.

 

Методика виявлення моральних уявлень учнів (для 5—7-х класів)

Мета. Встановити ступінь уявлень учнів про моральні якості — чуйність, принципо­вість, чесність, справедливість, дисциплі­нованість, відповідальність.

Учням пропонується пригадати або на­звати добре відомі їм випадки певної пове­дінки дітей і дорослих людей. Педагог вго­лос називає моральні ситуації перед кла­сом, а потім пропонує учням дати стислі письмові відповіді.

1. Наведи приклад принципового вчинку, що зробив ти або хтось інший.

2. Зло, що скоїли тобі інші діти, дорослі люди.

3. Добра справа, свідком якої ти був.

4. Безчесний вчинок, скоєний кимось.

5. Справедливий вчинок твого знайо­мого.

6. Безвольний вчинок відомої тобі лю­дини.

7. Проявлена кимось із твоїх друзів від­повідальність.

 

Обробка отриманих даних , аналіз відпо­відей учнів дозволяють визначити ступінь сформованості в них понять про деякі мо­ральні якості, що можуть бути оцінені таким чином:



  • неправильне уявлення.

  • правильне, але недостатньо повне й чітке.

  • повне й чітке уявлення про мораль­ну якість.


Методика «Вибір» (для учнів 5—7-х класів)

Мета. Виявити ставлення школярів до моральних норм, певних моральних якос­тей (відповідальність, колективізм, спря­мованість, самокритичність, совісність, принциповість, чуйність, справедливість). Учням пропонується виконати завдання. Як ти поводитимеш себе у таких ситуа­ціях? Вибери відповідь відповідно до твого вчинку або допиши нову відповідь.

1. Під час канікул, коли ти збирався поїхати на відпочинок, класний керівник несподівано попросив тебе допомогти на­вести порядок у класній кімнаті. Як ти вчиниш:

а) відповіси, що згоден допомогти, і відкладеш свій від'їзд;

б) збереш хлоп'ят і разом з ними зро­биш роботу за один день;

в) пообіцяєш виконати роботу після повернення;

г) порадиш залучити на допомогу того, хто залишається на канікули у місті;

д) або ж...

2. Тобі дали доручення, яке не зовсім до душі, але його виконання є необхідним для класу. Як ти вчиниш:

а) сумлінно виконаєш доручення;

б) залучиш до виконання доручення товаришів, щоб не виконувати ро­боту самому;

в) попросиш дати тобі більш цікаве завдання;

г) знайдеш причину для відмови;

д) або ж...

3. Ти випадково почув, як група одно­класників виказувала справедливі, але не­приємні зауваження на твою адресу. Як ти вчиниш:

а) спробуєш пояснити однокласникам, чим саме були викликані прорахунки в твоїй поведінці;

б) переведеш розмову на жарт, або спробуєш швидше виправити недо­ліки, про які йшлося;

в) спробуєш зробити вигляд, що нічого не чув;

г) вкажеш однокласникам, що вони самі не кращі за тебе, особливо то­му, що обговорюють твою поведінку без тебе;

д) або...

4. У таборі праці й відпочинку під час прополювання овочів у тебе на руках зро­билися мозолі. Як ти вчиниш:

а) будеш, переборюючи біль, викону­вати норму нарівні з усіма;

б) звернешся до друзів з проханням допомогти тобі виконати норму;

в) попросиш звільнити тебе від цієї роботи і перевести на іншу;

г) залишиш роботу незакінченою і підеш відпочивати мовчки;

д) або…

5. Ти став свідком того, як одна людина незаслужено образила іншу на твоїх очах. Що ти зробиш?

а) почнеш вимагати від винуватця пробачень на адресу постраждалої людини;

б) дізнаєшся про причину кон­флікту і вимагатимеш її усунення;

в) висловиш співчуття тому, кого образили;

г) зробиш вигляд, що це тебе не стосується;

д) або…

6. Ти випадково, не бажаючи того, заподіяв зло іншій людині. Що ти вдієш:

а) зробиш усе можливе, щоб усунути зло;

б) попросиш вибачення, поясниш скривдженому, що того не хотів;

в) намагатимешся, щоб ніхто не помітив скоєного тобою зла, зробиш вигляд, що не винен;

г) перенесеш провину на того, хто постраждав; хай не лізе — сам винен;

д) або…

 

Обробка отриманих даних. Вибір відповідей:

а) у кожному з питань міститься активне, позитивно-стійке ставлення до відповідних моральних норм;

б) показує, що це ставлення хоч і активне, але недостатньо стійке (можливі компроміси).

Якщо учень обрав варіант відповіді «в», його ставлення пасивне і недостатньо стійке.

Вибір останнього варіанта відповіді, «г», свідчить про негативне, нестійке ставлення учня до моральних норм.



Анкета соціоніки, самохарактеристики учня (5—9-і класи)

1. Прізвище, ім'я…

2. Чи задоволений ти самим собою?

Так, ні.

3. Як, на твою думку, ставляться до тебе в класі?

4. Якщо б тобі запропонували перейти до іншого класу, ти б погодився?

Так, ні.

5. Що ти більш за все цінуєш у своєму характері? (Якщо можеш, перелічи.)

6. Чи є у тебе недоліки в характері? Якщо так, то які? (Напиши, будь ласка.)

7. Чи думаєш ти позбавитись недоліків? Так, ні, не замислювався.

8. Хто твій улюблений вчитель?

9. Які в тебе навчальні успіхи з предмета цього вчителя?

10. Чи впевнений ти у своїх знаннях?

Так, ні.


Як ти їх оцінюєш; задовільні, хороші, відмінні (необхідне підкреслити)

11. Чи в повну міру своїх можливостей ти навчаєшся? Якщо ні, то за яких умов ти навчався б добре? (Будь ласка, напиши.)

 

Анкета учня

1. Чи впливає твій настрій на взаємини з педагогами? Так, ні, частково, важко відповісти.

2. Чи можеш ти перерахувати теми бесід класних годин про норми й правила, культуру поведінки, що проводились у класі?

3. Чи були в тебе конфлікти з педагогами? Якщо так, назви, будь ласка, їхню причину:

4. Нерозуміння вчителем учня.

5. Висока вимогливість учителя до вчинків, поведінки учнів.

6. Незнання вчителем інтересів, прагнень учнів.

7. Відсутній контакт з учнями після уроків.

8. Вчитель припускається по відношенню до учнів нетактовності, некоректності.

9. Неоднакове (можливо, несправедливе) ставлення до різних учнів класу.

10. Відсутність взаєморозуміння педагога з батьками.

11. Несучасність поглядів, світогляду педагога.

12. Педагог має своєрідну манеру одягатися.

13. Відсутність у педагога терплячості до недоліків школярів (роздратованість, голосна мова, знервованість та ін.).

14. Припущення прикрості з мого боку.

15. Не вмію сам вести бесіду стримано.

16. Відчуваю несправедливість, надмірну критичність з боку педагога до мене.

17. Маю нахил здійснювати вчинки швидко, не замислюючись над їх осмисленням.

18. Не вмію (не хочу) знайти спільну мову з педагогом.

19. Втратив інтерес до навчання.

20. Чи є серед оточуючих такі, яких ти хотів би наслідувати?

Так, ні, важко відповісти.

21. Що, на твій погляд, дозволяє людині відчувати себе рівною серед інших людей:

22. Уміння прислухатися до інших.

23. Уміння розуміти інших людей.

24. Поступливість.

25. Ввічливість.

26. Принциповість.

27. Прагнення до пізнання.

28. Уміння вчити і навчатися самому.

29. Прагнення допомогти іншим.

30. Доброта, сердечність.

40. Готовність прийти на допомогу.

41. Працелюбність.

42. Самостійність.

43. Мовчазність.

44. Уміння ризикувати.

45. Бажання успіху.

46. Корисливість.

Дякуємо за щирість.

Методика «Моя самооцінка»

Мета. Заохочувати учнів до здійснення самооцінки власних якостей особистості, усвідомлення їх значення для підлітка.

Спочатку учням пропонується прочитати слова, що характеризують окремі якості особистості; охайність, безтурботність, вдумливість, сприйнятливість, заздрість, сором'язливість, злопам'ятність, щирість, вишуканість, поміркованість, легковажність, повільність, мрійливість, поміркованість, мстивість, наполегливість, ніжність, невимушеність, нервовість, нерішучість, нестриманість, образливість, обережність, педантичність, підо­зрілість, принциповість, презирливість, розв'язність, рухливість, розсудливість, рішучість, стриманість, співпереживання, терплячість, боягузливість, завзятість, поступливість, чуйність, ентузіазм.

Після того, як учні прочитають усі наведені якості, їм можна запропонувати скласти два рядки слів по 10—15 у кожному. У перший рядок слів, що розміститься на аркуші паперу ліворуч, учні вписують ті слова, які, на їх думку, характеризують їхній ідеал рядка. На аркуші праворуч пропонується записати перелік якостей, що характеризують так званий антиідеал учня.

Коли слова будуть записані в обох рядках, учням рекомендується з першого (позитивного) і другого (негативного) дібрати ті слова, які характеризують їхні якості.

Вибір учнями якостей здійснюється за системою «так» чи «ні», є певна риса характеру чи ні, незалежно від ступеня вираженості.

 

Обробка результатів і висновки

Кількість позитивних рис, які ви собі дібрали, поділіть на кількість слів, що містяться в рядку ідеалу. Якщо результат є близьким до одиниці, ви себе переоцінюєте. Результат, близький до нуля, свідчить про недооцінку і підвищену самокритичність. При результаті, близькому до 0,5, можна говорити про нормальну (адекватну), середню самооцінку, про те, що ви достатньо критично себе сприймаєте.

Таким самим чином робляться висновки на основі подібного порівняння виділеним рівнем негативних якостей у рядку антиідеал. Тут результат, близький до нуля, свідчить про завищену самооцінку; до одиниці — занижену; до 0,5 — про адекватну (нормальну, об'єктивну).



Для перевірки індивідуальних особливостей старшокласники можуть скористатися запропонованою таблицею. Класний керівник звертається до учнів: «У таблиці в рядках ліворуч і праворуч подано опис уда­ваної пове­дінки двох різних людей. До кого з них ви більше подібні?».

Уважно прочитайте спочатку речення ліворуч, потім — праворуч і всередині арку­ша у відповідній графі зробіть позначення «пташкою», наскільки подібні ваші якості до якостей першої чи другої людини. Якщо ви подібні до людини, якості якої описано ліво­руч, то й «пташку» треба поставити в одній з двох граф з лівого боку. Якщо ви побачите, що подібні до людини, якості якої вказано в правому рядку, позначку слід робити ближ­че до правого рядка. Якщо ви вважатиме­те, що певні якості обох людей у вас вияв­ляються однаковою мірою, «пташку» можна поставити всередині. Це означатиме, що ви подібні до першого та другого типів.



  • Дуже подібний

  • В основному подібний

  • Подібний до першого й другого

  • В основному подібний

  • Дуже подібний

Таблиця №1

Тепер підрахуйте «пташки» ліворуч і пра­воруч та з'ясуйте, які якості у вас переважають.

Класний керівник може не використову­вати методи анкетування, а поставити ряд нескладних питань щодо самоаналізу осо­бистості учням:

(необхідне підкресли, будь ласка)

1. Чи можеш ти володіти собою?

Так, ні, буває по-різному

2. Чи можеш ти підкорятися іншим?

(Так, ні, буває по-різному)

3. Маєш досвід прийняття самостійних рішень?

(Так, ні, буває по-різному)

4. Чи завжди виявляєш готовність до активних дій?

(Так, ні, буває по-різному)



Наступним етапом у діагностичній роботі за умови відсутності явних відхилень, вад у відповідях учнів класний керівник може ви­користати такий прийом, як поради з само­виховання:

1. Коли берешся за будь-яку справу, подумай: який результат повинен отримати.

2. Записуй згідно з важливістю свої тер­мінові справи, які маєш виконати протягом тижня, дня.

Берись за справу сміливо і не відступай, поки її не виконаєш. Якщо в кінці тижня або дня залишаються невиконаними один чи два запланованих тобою пункти, перепиши їх у план на наступний тиждень (наступний день).

3. Візьми собі за правило обов'язково аналізувати: чому саме ти не виконав той чи інший пункт. Намагайся сам усувати причини невиконання. Спочатку це здава­тиметься важким, але з часом ти зрозу­мієш, що головне — це правильно оцінюва­ти свої сили і не гаяти марно часу.

4. Ніколи не практикуй перенесення ви­конання справи на наступний день. При­ступай до виконання запланованого одра­зу ж, без зволікань.

5. Не роби жодних попускань, навчися своїм примхам відповідати коротко, але твердо — «ні».

6. Навчися сам собі наказувати, будь до себе непохитним, але став перед собою завдання реальні, ні в якому разі «не зари­вайся», бо не спрацює твій внутрішній на­каз «Так треба», «Я мушу».

7. Спробуй проаналізувати: на що ти пе­реважно витрачаєш свій вільний час?

8. Твій організм здатний до тривалих на­вантажень, але, щоб уникнути стомлення, переборюй втому, змінюй види діяльності протягом дня.

9. Приймаючи на себе будь-яке завдан­ня навчитися слухати уважно вказівки до­рослих, користуйся нотатками, щоб нічого не пропустити повз увагу і зберегти час.

Основні правила поведінки при самовихованні

Ніколи не уникати персональної відпові­дальності.

Свою думку не тільки виробляти, а й ви­словлювати.

Прагнути самостійно вирішувати усі пи­тання, що стосуються власного життя.

Не боятися помилок — просто треба їх своєчасно виправляти.

Чесно визнавати неправоту, пам'ятати, що впертість — самозахист людини слабкої.

Не вийде задумане — обов'язково роз­берися, чому. Починай робити все спочатку і так доти, поки не вийде.

Іноді учні (особливо старшого шкільного віку) звертаються до класного керівника за порадою щодо можливостей підвищення якості навчання. Як правило, такі старшо­класники вже мають певні життєві плани, уявлення про свою майбутню професію та про вимоги, які ставить вона до спе­ціаліста. Класний керівник може порадити своєму вихованцеві орієнтовну програму розумо­вого самовиховання, ознайомивши його з такою пам'яткою:

 

Пам'ятка з самоосвіти

1. Постав собі завдання самостійно по­ліпшувати якість свого навчання, проявляй при цьому неухильну наполегливість.

2. Спробуй уявити, які особистісні якості тобі можуть бути потрібними в самостійно­му житті. Подумай, які з цих якостей ти мо­жеш сформувати у себе під час навчання?


  • . Проаналізуй індивідуальні особливості виконання навчальних завдань. Дай собі відповідь на такі запитання:

  • для чого ти навчаєшся (які мотиви навчання)?

  • чи вмієш ставити перед собою нав­чальне завдання і самостійно його вирішувати?

  • як ти зазвичай контролюєш себе: по ходу виконання домашнього зав­дання, у кінці, коли все зробиш, чи плануєш очікуваний результат?

  • чи довго можеш лишатися праце­здатним?

  • коли протягом дня ти працюєш про­дуктивніше?

  • чи вмієш зосереджуватися на нав­чальних завданнях, коли тебе відво­лікають: чи намагався утримувати свою увагу?

  • яким чином ти запам'ятовуєш мате­ріал: які прийоми при цьому використовуєш?

  • які недоліки твоєї навчальної діяль­ності можуть тобі заважати у самоосвіті?

Спробуй скласти план своєї самоосвіти, відповідаючи на вищенаведені питання.

Що тобі потрібно врахувати

Засвоюй прийоми запам'ятовування та опрацювання в свідомості навчального матеріалу.

Формуй і тренуй у собі якості культури розумової праці:


  • конспектувати, записувати тези;

  • самостійно знаходити необхідну ін­формацію в підручнику і запам'ято­вувати її;

  • робити картотеку додаткових ві­домостей за навчальними пред­метами.

Регулярно користуйся само­перевір­кою домашніх завдань.

При вивченні особистості особливу увагу слід приділяти виявленню спрямованості школяра, зокрема професійної. Спрямова­ність особистості виявляється в її інтере­сах, нахилах, переконаннях, ідеалах, світог­ляді. Інтереси — це форма пізнавальної ак­тивності дитини, позитивне ставлення до чогось, що є актуальним для неї. Стійкі інте­реси часто переростають у нахили — праг­нення займатися певною діяльністю, на­громаджувати знання, вдосконалювати уміння й навички, що необхідні для цієї ді­яльності.

Для виявлення ступеня самооцінки, са­мохарактеристики професійних інтересів, нахилів класний керівник може використа­ти анкету. Дані анкети дозволяють дібрати оптимальні для учня позакласні види діяль­ності.

 

 




Вплив міжособистісних взаємин на розвиток творчості у школярів

Важливе значення набуває проблема вивчення міжособистісних взаємин в шкільному колективі. Завжди ця проблема була пов’язана з вивченням стосунків, самоооцінки особистості, соціального статусу особистості в колективі. В нашому дослідженні, яке грунтувалось на розвиваємому на сучасному етапі в вітчизняній психології діалого-культурологічному підході до навчання міжособистісні взаємини розглядались як чинник розвитку творчості у школярів. Як відомо, що взаємодія, взаємовплив, взаємне спілкування в колективі займають значне місце в стосунках, коли одна особистість впливає на іншу то підсилюються задатки і нахили, здібності до певної діяльності у інших особистостей. Цей взаємовплив можна розглядати і гіпотетично і експериментально на досвіді. Як покозують дослідження Воробйова А.М., Бойко Д., Чорної А., Юсіфової А. та інших, що творчість – природна функція мозку людини і тому творчий потенціал заложений в кожній нормальній дитині і тому може бути розвинений в процесі цілеспрямованого навчання, практичного вирішення творчих завдань і робіт. В нашому дослідженні зроблена спроба показати вплив міжособистісних взаємин на розвиток творчості у школяра. В розвиненому вигляді рівні творчості включають здатність синтезування та аналізування рефлексії, моделювання. діяти в умі, внутрішньому плані про себе, планувати нові шляхи досягнення рішення завдання, співвідношення емпіричного та логічного, теоретичного мислення тощо.


Керівництво розвитком творчості у школярів, на нашу думку, полягає в стимулюванні учнів на пошук нових, оригінальних та раціональних способів вирішення завдань, вибір адекватних та складання програми дії з використанням досвіду, знань навичок, включати вирішення задачі в цілісну систему взаємовідношень з предматами та міжособистісною взаємодією учнів.
Основні завдання дослідження полягали в тому, щоб вивчити особливості прояву творчості у школярів молодшого та середнього шкільного віку, показати вплив міжособистісної взаємодії на розвиток творчих здібностей, сприяти організації необхідних умов та оточення в розвитку творчості.
В дослідженні приймала участь студентка психологічного факультету Устьянівська Катерина, яка допомагала в обробці отриманих матеріалів. З метою діагностики творчих здібностей та творчого мислення використовували стандартизавані методики, а також проводилась діагностика міжособистісних стосунків та їх вплив на творчі здібності школряів. Рівні творчості в процесі міжособових взаємин оцінювались за показниками: швидкість творчого мислення школярів, його гнучкість, оригінальність вирішення творчого завдання та рівень розробленості творчої ідеї. Як показали результати дослідження в міжособових взаєминах при використанні спільних творчих робіт учні виявили низького рівня швидкості мислення 20%, середнього рівня 50%, високого 30%; гнучкості творчого мислення низького рівня 16%, середнього 44% і високого рівня 40%; оригінальності в виконанні творчих сумісних робіт низького рівня 24%, середнього рівня 24%; розробленості ідеї в виконанні сумісних творчих робіт низького рівня 16%, середнього – 64%, високого 20%. Найменше вираженим виявився низький рівень, а найбільше виражений середній і високий рівень. Придумування нестандартних оригінальних рішень виявилась лише під силу в процесі міжособистісної взаємодії і діалогічного спілкування про те, що і як виконувати і робити. Переважання середнього рівня у молодших школярів і високого рівня в учнів середніх класів є досить показовим, оскільки з віком зростає можливість до прояву швидкості творчого мислення, його гнучкості, оригінальності та розробленості ідеї в вирішенні творчого завдання, але не тільки вікові особливості впливають на рівень творчого потенціалу учнів, але й міжособові взаємини, які мали позитивний характер. Середні показники творчих здібностей зафіксовано у 38% учнів, які в індивідуальних творчих роботах відчували значні труднощі в винахідницькій діяльності, в виконанні нетипових завдань виявили більш високий рівень творчого підходу до роботи і могли навіть пропонувати досить нестандартні вирішення завдання.
Аналіз показав, що в учнів з високим рівнем обдарованості і творчих здібностей набуває середній коефіцієнт соціального статусу в шкільному колективі, а в тих учнів, що мають середній рівень творчих здібностей часто буває високий соціальний статус. В процесі психокорекційної роботи намагались підняти рівень соціального статусу у творчих, обдарованих учнів і розвинути творчі здібності тих учнів, що мали високий соціальний статус у колективі в процесі виконання творчих спільних робіт в навчальній діяльності. Був виявлений зв’язок між рівнем творчості і соціальним статусом, так, високий соціальний статус у учнів з високим рівнем творчості мали 20%, середній статус 74% і 6% низький. Середній рівень творчого мислення мали учні з середнім соціальним статусом і лише незначна частина учнів з низьким соціальним статусом мали низький рівень творчого мислення. В основі проведення психокорекційної роботи лежала розроблена нами соціальна модель розвитку творчих здібностей в процесі міжособистісної взаємодії, яка полягала в тому, що покращання міжособистісних взаємин повинно позитивно вплинути на прояви творчості в процесі виконання спільних творчих робіт і в процесі виконання індивідуальних творчих завдань. Таким чином, зміна соціальної позиції і статусу учня в колективі явилось домінуючим фактором в розвитку творчості школярів. За допомогою діагностичної методики міжособистісних стосунків Лірі виявлено домінування доброзичливого, альтруїстичного типу особистості у взаєминах, а перша адаптивна поведінка по відношенню до інших з позитивною спрямованістю, яка почала домінувати у взаєминах з іншими, дещо меншою була виражена помірна поведінка у взаєминах з іншими і майже була відсутня третя ступінь – дезедаптована, егоїстична поведінка у взаєминах з іншими при виконанні спільних творчих робіт, яка була пов’язана з суперництвом, негативізмом до інших.
Таким чином, підтвердилась наша гіпотеза і припущення про те, що розвиток позитивних міжособистісних відносин при виконанні спільних творчих робіт і завдань знімає проблему суперництва і сприяє підвищенню рівня соціального статусу кожного учня, а також прояви творчих здібностей і нахилів. Так, визначення кореляційних зв’язків показало, що швидкість творчого мислення пов’язана з високим соціальним статусом і коефіцієнт становив 0,85, гнучкість творчого мислення і соціальний статус коефіцієнт становив 0,65, оригінальність ідеї розробки творчого завдання і соціальний статус становив 0,49, розробленість ідеї творчого завдання і соціальний статус становив 0,63. Всі коефіцієнти показали значні зв’язки з достовірністю по t – критерію Стьюдента 0,05.
Таким чином, результати показали, що сумарні показники творчого мислення достовірно збільшилися і найсильніші відмінності було виявлено за показником оргінальності та розробленість ідеї в використанні спільних творчих робіт і завдань. Систематичне позитивне підкріплення соціального статусу і положення учня в колективі, опора на творчий потенціал особистості сприяє підвищенню рівня психологічного клімату в міжособистісних взаєминах, розвиває творчий потенціал кожної особистості. Високий рівень творчого мислення співвідноситься з високим соціометричним статусом, розширяється сфера самосвідомості, критичної самооцінки учнями своїх потенційних можливостей. Так, поступово розвивається Я–образ учня, взаємодія емоційного і когнітивного компоненту в оцінці один одного, усвідомлення себе як суб’єкта спільної творчої діяльності, а потім її індивідуальних творчих особливостей кожного.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка