Мовна свідомість



Скачати 25.43 Kb.
Дата конвертації14.09.2017
Розмір25.43 Kb.
Мовна свідомість
Мові належить ключова роль у процесах утвердження й змiцнення національної держави. Її поширення в суспiльнiй комунiкацiї об'єднує населення країни в цiлiсну націю. Водночас мова - це не тiльки засiб спілкування. Вона нерозривно пов'язана з природним довкiллям i культурою народу, який нею говорить. У мові акумульовано його вiками накопичений досвід, знання й уявлення про світ, вона формує самобутню нацiональну культуру, відмінну від куль тури iнших народів. Саме в цiлiсному мовно- культурному просторi формується колективна нацiональна iдентичнiсть, в основі якої – усвідомлення кожним iндивiдом своєї причетностi до традицiй, культури й iсторичної долi всієї нацiональної спільноти.

Значення цілісного мовно-культурного середовища у державотворчих процесах засвідчує й нинішній політичний розвиток національних держав, що утворилися на пострадянському просторі після розпаду СРСР. Найбiльшого успiху в побудовi незалежних демократичних країн досягли ті народи, якi в радянський пеpiод солiдарно протистояли iмперськiй асиміляцiї, не дозволяючи російський мові витiсняти свою, звужувати сфери її використання. Сьогоднi Литва, Латвiя й Естонiя вже ввiйшли до Європейського Союзу, Великий поступ на шляху до суверенної демократії зробила Грузія.

Iнший - евразійський - вектор полiтичного розвитку демонструють пострадянськi країни, в яких попереднi процеси русифiкацiї корінного населення досягли значного успiху. Показово, що найбiльшу економiчну й полiтичну залежнiсть від Росії зберiгають країни, в яких росiйська мова затверджена поряд з нацiональною у статусі офiцiйної - Бiлорусь, Казахстан i Киргизiя.

На жаль, Україна за 20 років незалежностi так i не визначилась у напрямi свого шляху, постiйно вагаючись мiж захiдним i схiдним його векторами, Такий «буферний» стан країни не в останню чергу спричинив несинхронiзований мовно-культурний развиток рiзних її частин. Якщо в Захiднiй Україні, де радянськiй владi не вдалося зруйнувати цiлiсне україськомовне середовище, населення вiдзначається розвинутою мовною i нацiональною свiдомiстю, то iдентичнiсть українців у напiвасимiльованих схiдних i пiвденних областях значно послаблена або й роздвоєна мiж українською та російською.

Подолати деформацiї мовно-культурної ситуацiї країни нелегко, але, як показує досвід iнших народів, цiлком реально,

В умовах послаблення мовної і нацiональної iдентичностi громадян України, яке в схiдних i пiвденних районах набуло масового характеру, надзвичайно важливо виховувати, передусiм у молодшого поколiння, розвинуту мовну свідомості.



Надзвичайно актуальною слiд вважати думку автора про потребу розрiзнення двох складникiв мовної освiти - мовного навчання й мовного виховання. Наша педагогiчна практика зосереджуетъся переважно на першому складниковi, годі як мовна освіга в жодному разi не має обмежуватися вивченням орфографії, правил граматики й синтаксису, Не менш важливе завдання вчителя - виховувати в учнiв свідоме ставлення до української мови як до суспiльноії цiнностi, формувати почуття вiдповiдальностi кожного за її стан, за її теперпцнс i майбутнс.

Лариса Масенко


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка