Мова як функціональна система в антропоцентричній картині світу



Сторінка7/10
Дата конвертації16.04.2016
Розмір1.98 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Архітектонічні особливості рекламного тексту глянцевих журналів на матеріалі англомовного дискурсу

Чепурна В. В.

(Сумський державний університет)

Науковий керівник – викладач Рева Н. С.

Мова реклами займає особливе місце серед тих функціонально-стильових утворень, які відносяться до масової інформації, об'єднані масовою комунікацією.

Реклама – це форма комунікації неособистісного характеру, що реалізується за посередництвом платних засобів поширення інформації з чітко вказаним джерелом фінансування [2]. Рекламний текст (РТ) це текст, що є письмово зафіксованим відрізком мовленнєвого ланцюжка, складається з декількох, певним чином організованих речень, характеризується змістовою і структурною завершеністю, а також специфічною авторською настановою, яка полягає в презентації об’єкта та предмета рекламування в найбільш привабливому вигляді [3, 95]. Рекламний текст глянцевих журналів має універсальні та специфічні особливості, які характерні рекламному тексту загалом. Відзначимо особливості журнального тексту:


  1. Специфічна прагматична направленість.

  2. Особливість денотата ( денотатом є рекламований продукт ).

  3. Специфіка когнітивних умов рекламного тексту .

Реклама косметичної продукції націлена на презентацію косметичного продукту певної компанії. Мета реклами косметики – підвести цільову аудиторію жінок до виконання бажаної дії – купівлі косметичного засобу, що рекламується [3, 96].

Основними структурними компонентами в архітектоніці рекламного тексту, що несуть головне інформаційне (змістовне) і експресивно-емоційне навантаження, є заголовок, підзаголовок, основний текст, слоган, які виконують особливу функцію, несуть певне когнітивно-дискурсивне навантаження [2].

Заголовок це коротка фраза, функціональне значення якої полягає в актуалізації інформації, у реалізації номінативної, комунікативної, рекламної функцій. Заголовок є багатофункціональним, про що свідчать функції зовнішні (репрезентативна, з’єднувальна, функція організації читацького сприйняття) та внутрішні (номінативна, делімітативна, текстостворююча) [1, 6].

Підзаголовок – це своєрідний місток між заголовком та основним текстом, уточнення рекламного оголошення, несе додаткову інформацію як до заголовка, так і до основного тексту [2].

Основний рекламний текст (ОРТ) – основна рекламна думка рекламного тексту, що реалізує та обумовлює в розгорнутому виді закладені заголовком авторські інтенці. ОРТ як основна думка рекламного оголошення функціонально представлений трьома блоками: вступ, основна частина, висновки. Композиційна організації інформації ОРТ обіймає опис-перерахування, пояснення та цитування відомих джерел та персоналій [1, 3435].

Слоган – це вербальний еквівалент логотипу, що компенсує торгову концепцію та стратегію. Слоган екстеріоризує об’єкт реклами, виконує функцію розгорнутого логотипа, вказує на рекламну концепцію – бренд компанії, привертає увагу широкого кола цільової аудиторії реклами та активує запам’ятовування тексту [2].

Допоміжними композиційно-семантичними компонентами текстів реклами косметичних засобів є прескриптор, ехо-фраза, вербальний логотип. Ехо-фраза – кінцевий вираз, що підсумовує зміст РТ, що за семантикою наближається до заголовку, з деякими девіаціями повторює виражену у ньому основну ідею. Прескриптор – додаток, інструкція по використанню, зразок бланку, правила, умови, купон та інші пов’язані з об’єктом рекламування пояснення. Вербальний логотип – стилізований маркер товару або фірми. Його основними функціями є персоніфікація товару/фірми – наділення ім’ям, індивідуалізація об’єкту рекламування, закріплення його символічного образу в свідомості адресата, вказівка на бренд, орієнтація адресата. Зображення (фото, ілюстрація, рисунок) – важливий архітектонічний блок РТ, що входить в число прийомів, які служать для фокусування уваги адресата [3, 9798].

Отже, рекламний текст відноситься до текстів малих форм і представляє собою структурно-семантичне ціле вербальних та візуальних елементів, що характеризується особливою прагматичною спрямованістю.




  1. Кафтанджиев Х. Тексты печатной рекламы/ Х. Кафтанджиев. – М. : Издательство „Смысл”, 1995. – 128 с.

  2. Клушина Н. И. Язык рекламы. Композиция рекламного текста [Електронний ресурс] // Н. И. Клушина // Режим доступу: http://dlib.eastview.com/browse/doc/1891487. — Дата доступу: 08.10.12.

  3. Рева Н. С. Архітектонічні аспекти композиції реклам косметичних засобів на матеріалі англомовного дискурсу / Н. С. Рева // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченко. – № 16(227). – Частина II. – Серія: Філологічні науки – Луганськ: Луганський національний університет імені Тараса Шевченко, 2011. – С. 95100.


Секція

"Проблеми стилістики і лінгвістики тексту"
СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕКСТІВ-ІНТЕРВ’Ю У СУЧАСНІЙ АНГЛОМОВНІЙ ПРЕСІ

Бих С. С.

(Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка)

Науковий керівник – канд. філол. наук, доцент Алексенко С. Ф.

У статті розглядається особливості інтерв’ю як одного з жанрів текстів масової комунікації. З’ясовуються особливості текстів публіцистичного стилю та жанру інтерв’ю, що визначають специфіку текстів інтерв’ю у пресі. Виявляються особливості вживання стилістичних засобів та фігур у текстах-інтерв’ю сучасної англомовної преси.



Під інтерв’ю розуміється продукт взаємодії інтерв’юера та респондента, об’єктивований у формі друкованого тексту за певним планом, призначений для публікації у пресі. Дослідження спрямоване на вивчення текстів-інтерв’ю у стилістичному аспекті комунікації, у зв'язку з їх комунікативною організацією та прагматичним потенціалом, що уможливлює розкриття специфіки даних текстів. У текстах-інтерв’ю лексичні засоби та стилістичні фігури вживаються відповідно до ознак публіцистичного стилю та мови газети – стандарту (їх типової організації) та залежить від прагматичних настанов інтерв'юера та респондента, теми інтерв'ю, а також оцінного комплексу та мовної економії – експресії (вживання мовних засобів з метою посилення емоційного впливу на адресата).

Використання стилістичних засобів та фігур різних рівнів сприяє виокремленню найбільш вагомих фактів та подій, відображених у текстах інтерв'ю, є чинником реалізації прагматичної настанови авторів та зумовлені тематикою інтерв'ю [3].



Лексико-стилістичні засоби є складниками успішної реалізації комунікативного наміру авторів текстів інтерв'ю. Лексичні засоби у текстах-інтерв'ю сучасної англомовної преси відносяться переважно до загальновживаної лексики, оскільки тексти цього жанру розраховані на масового адресата. Проте можна відмітити широке вживання термінів, професіоналізмів, неологізмів, колоквіалізмів, сленгізмів, абревіатур, тощо.

Наприклад: BWC (Biological Weapons Convention) – абревіатура; ambitious realism – термін; biopic – професійний сленгізм; newbie – колоквіалізм.

Загальними морфолого-стилістичними засобами є вживання слів та словоформ у непритаманному їм контексті [3, 71]. Розповсюдженим у текстах інтерв’ю є уживання іменників у нехарактерних для них категоріальних формах (наприклад, у множині замість однини), вживання означеного артикля і ін. Стилістично зумовленим є вживання у текстах інтерв'ю різних часових форм та способів дієслів.



Наприклад: Only three persons worked… – вживання форми множини, не притаманної слову person, щоб наголосити на невеликій кількості працівників.

Поширеними синтактико-стилістичними засобами реалізації експресивності текстів інтерв'ю є повтор, синтаксичні конструкції з різними видами підрядного та сурядного зв'язку, вставні речення, уточнення тощо. Виокремлювальні звороти, еліптичні та називні речення, перерахування, безособові речення, прикладки, є типовими, зумовленими стандартом, синтактико-стилістичними засобами текстів інтерв'ю в пресі.



Наприклад: We have a set of CBMs agreed in 1986, politically binding, not legally binding but politically binding, States-parties…– уточнення, вжите, щоб акцентувати увагу на політичному зв’язку партій.

Добір традиційних стилістичних фігур мови (традиційної метафори, метонімії, традиційної перифрази, оксюморона, повтора, синтаксичного паралелізму, риторичних запитань тощо) є стандартизованим у текстах інтерв'ю. Використання авторської метафори, образного порівняння, іронії, гіперболи, літоти, антитези, здійснюється відповідно до експресивності текстів цього жанру.



Наприклад: Why do they charge more than SAP? I can give you the facts… – риторичне питання, вжите з метою акцентуації уваги на проблемі.

Графічні засоби надають можливість передати вичерпну візуальну інформацію, що властиві усному спонтанному мовленню, але відсутня у друкованих текстах та інформацію, що не відома читачам зі слів мовця, але необхідна для розуміння. Основними графічними засобами є особливості вживання шрифтів, додаткове графічне оформлення, стилістичне вживання знаків пунктуації, графіко-фонетичні засоби [3, 61].

Наприклад: More green screen. [Laughing]. I mean literally different worlds.

Отже, використання стилістичних засобів та фігур у текстах-інтерв'ю сучасної англомовної преси має місце на всіх мовних рівнях. Їх вживання є чинником реалізації прагматичної настанови авторів та зумовлене загалом тематикою інтерв'ю.




  1. Гапотченко Н. Є. Структурні та жанрово стилістичні особливості текстів інтерв’ю у сучасній французькій пресі (комунтікативно-прагматичний аспект): автореф. дис. на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук: спеціальність 10.02.05 «Романські мови»/ Гапотченко Надія Євгенівна. – Київ – 2005 206 с

  2. Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка (стилистика декодирования): Учеб. Пособие для студентов пед. ин-тов по специальности № 2103 «Иностранные языка». Изд. 2-е, переаб./ И. В. Арнольд. Л.: «Просвещение», 1981. 295с


Репрезентація модальності в англійській мові

Дуніна К. І

(Сумський державний університет)

Науковий керівник канд. філол. наук, доцент Чернюк Н. І.

Категорія модальності настільки багатогранна, що завжди залишається у центрі лінгвістичного дослідження. Наразі,загальне визначення даної категорії відсутнє. Залишається тільки робоче визначення, згідно якого модальність є відношення висловлювання до реальності з точки зору мовця.

Категорію модальності складають концепти "можливість", "дійсність", "необхідність". Кожній субкатегорії відповідає модальність проблематичного, асерторичного або аподиктичного судження: індикатив відповідає модальності дійсності (асерторичне судження), імператив – модальності необхідності (аподиктичне судження), оптатив – модальності можливості (гіпотетичне судження).

Серед досліджуваних модальних значень важливе місце займає епістемічна модальність, у семантиці якої відображається знання мовця про інформацію, що повідомляється у вислов люванні та його ставлення до неї з точки зору її достовірності.

У протиставленні "епістемічна – деонтична" модальності останню тлумачать як таку, що орієнтована на учасника ситуації. Це зумовлено існуванням зовнішніх обмежень, що спричиняють обов’язковість, дозволеність або забороненість реалізації певної дії. Деонтичну модальність визначають з урахуванням впливу особистості мовця як джерела "елементу волі", його соціального статусу, деонтичних настанов або деонтичної картини світу.

До загальних засобів вираження модальності можна віднести наступні: фонетичні засоби: реалізація модальності через логічний наголос та інші компоненти інтонації; лексико-граматичні засоби, що включають суто модальні дієслова; лексичні засоби – це модальні слова та модальні вирази, що виражають суб'єктивну модальність; граматичні засоби, що виражають граматичну модальні сть.

Безсумнівно, категорія модальності досить об’ємна, різнопланова, функціонує на всіх мовних рівнях і репрезентується різноманітними мовними засобами, властивими тій чи іншій мові.


Фразеологічна репрезентація негативних емоцій в англійській та українській мовних картинах світу

Забара Ю.

(Сумський державний університет)

Науковий керівник – канд. філол. наук, доцент Кобякова І. К.

Важливим поняттям лінгвістики емоцій є “емоційне поняття” як “етнічно, культурно зумовлене, складне структурно-смислове, як правило, лексично та / або фразеологічно вербалізоване утворення, що базується на понятійній основі, охоплює, крім поняття, образ та оцінку, функціонально замінює людині в процесі рефлексії та комунікації безліч однопорядкових предметів, що викликають пристрасть як особливе ставлення до об’єктів довкілля”.

У своїх роботах М. М. Шанський дає фразеологічним одиницям наступне визначення: Фразеологічна одиниця – це відтворена в готовому виді мовна одиниця, що складається із двох або більше ударних компонентів словного характеру, фіксована (тобто постійна) за своїм значенням, складом й структурою" [3, 9].

У кожної людини існує своє уявлення про емоційний світ, що утворює у свідомості емоційну концептосферу. За М. О. Красавським, концептосфера негативних емоцій, репрезентована засобами фразеології, впорядкована та ієрархічно організована сукупність емоційних одиниць, що знаходяться у складних структурно-смислових та функціональних відношеннях, у ній сконцентровано відтворюється емоційна сфера буття соціуму. Емоційні концепти являють собою ментальні одиниці високого рівня абстракції, які відображають загальноуніверсальні й етноспецифічні знання та уявлення про емоційні переживання представників різних мовних спільнот.

Носії англійської та української мови користуються фразеологізмами переважно для вираження негативних емоцій. Носії англійської мови є більш стриманими, ніж представники української спільноти. Як показує емпіричний матеріал, складність організації емоційних одиниць як фрагмента картини світу відображає мінливий і комбінаторний характер негативних емоцій – універсальну властивість емоційних переживань, відбиваючи результати емоційного досвіду носіїв досліджуваних лінгвокультур. Поняття upset, disappointment, discouragement, panic є етноспецифічними і характерні тільки для англійської фразеологічної картини світу.

Емоція гніву, яка визначається психологами як базова, тобто універсальна та поширена серед людей незалежно від культурно-маркованих традицій є домінантною для англійців та українців. Втім в англійській мові спостерігається незначна кількісна перевага фразеологічних одиниць, що вербалізують поняття anger, над відповідними українськими фразеологічними одиницями, а також в англійській мові зафіксовано більше синонімів у цій концептуальній групі. З цього випливає, що поняття anger являє собою домінанту поведінки, характерну для англійської лінгвокультури. Відмінні риси були зафіксовані в інших сегментах ядерної зони досліджуваних концептосфер. Група концептів зі спільним іменем sadness має значно менше фразеологічних одиниць, ніж сум в українській мові, окрім того, українська мова демонструє різноманітніший набір синонімічних засобів у цій групі. Такі розбіжності, очевидно, пояснюються складним і трагічним перебігом історичних подій, пов'язаних із становленням та розвитком українського народу, які певним чином формують менталітет нації. Концепти подив та страх, що є периферійними в українській мові, займають важливіше місце в англійській фразеологічній емоційній картині світу. Значна різниця простежується в об'єктивації переживань, пов'язаних з емоцією хвилювання.

Аналіз периферійної зони концептосфер негативних емоцій засвідчує наявність спільних та відмінних рис в об'єктивації цих концептів засобами фразеології досліджуваних мов. Однаково релевантним є концепт grief / горе в англійській та українській фразеологічних картинах світу зафіксовані розбіжності у продуктивності фразеологічних засобів актуалізації концептів периферійної зони репрезентують етнічно та культурно зумовлені уявлення про емоції англо- та українськомовних спільнот. концепти embarrassment, annoyance, nervousness, humiliation, disgust, guilt кількісно домінують над відповідними українськими концептами, що дозволяє зробити висновок про їхню більшу значущість у фразеологічній картині світу англомовної особистості. натомість в українській мові концепти презирство, ненависть, тривога, осуд, шок, образа, нудьга, сором, заздрість, відчай постають більш кількісно представленими, ніж відповідні англійські концепти, що свідчить про вищу релевантність цих явищ емоційної сфери у фразеологічній картині світу представників українського мовного соціуму [2, 90].

Негативні емоції, що знаходять відображення у фразеологічних одиницях виражаються семами "emotion" та "feeling" в англійській мові: bring a lump to your throat клубок застряв у горлі та "емоція" та "почуття" та в українській мові: серце розривається (надривається) хто-небудь переймається якимсь почуттям (кохання, жалю, одчаю і т.ін.), також семами, які називають конкретні негативні емоції: a storm in a teacup – буря в склянці води; індикаторами негативної оцінки у тлумаченні фразеологічних одиниць: change colour 'blush, flush, or grow pale – змінитися в обличчі; збліднути; линути холодною водою – несподівано з'явитися, неприємно вразити кого-небудь, ремарками негативної оцінки: do someone's head – роздратовувати когось [1, 85].

Українська мовна картина виділяється наявністю значної кількості синонімічних концептів. Уявлення, пов'язані з емоціями смутку, розчарування, знеохочення, паніки, які в англійській мові вербалізуються концептами upset, disappointment, discouragement, panic, не об'єктивуються відповідними концептами в українській мовній картині світу.

Збіг досліджуваних концептосфер спостерігається в домінувальній ролі концептів anger/ гнів в емоційних фразеологічних картинах світу двох лінгвокультур. Проте, незважаючи на універсальність емоційних явищ, виявлені певні розбіжності. Концепти surprise та fear є релевантнішими для англійської фразеологічної картини світу, на відміну від української мови, де відповідні концепти подив та страх є периферійними. В українській мовній свідомості уявлення про емоції суму та хвилювання, репрезентовані концептами сум та хвилювання, є значно релевантнішими, ніж в англійській, що, вочевидь, пов'язано з історично-культурними фактами, які фіксуються у фразеології мови.

Семантична систематизація фразеологічних засобів, що вербалізують негативні емоції в обох мовах дослідження, виявляє складну структуру емоційних концептів. Ізоморфізм мов набору спостерігається в наявності чотирьох універсальних семантичних груп, які називають різні аспекти переживання негативних емоцій: «негативний емоційний стан», «негативна емоційна дія», «негативне емоційне ставлення», «вираження негативної емоції». Аломорфізм мов зіставлення виявляється в тому, що в англійській мові фразеологічні засоби частіше репрезентують «негативний емоційний стан», а в українській мові, порівняно з англійською, «вираження негативної емоції», «негативну емоційну дію».

Класифікація фразеологічних одиниць, що вербалізують негативні емоції, з погляду емотивності ураховує різні параметри взаємодії мови й емоцій: номінацію, дескрипцію та вираження. Збіг між мовами виявляється у приблизно рівному співвідношенні фразеологічні одиниці дескриптивного типу, які в обох мовах набору є найменш численними. Етноспецифічні розбіжності в кодуванні емоцій представниками двох спільнот виявляються в тому, що англійці значно частіше звертаються до номінації негативних емоцій засобами фразеології, ніж українці, а для україномовної особистості характернішим, ніж для англомовної, є вираження негативних емоцій.

Вивчення семантичної структури фразеологічних одинць засвідчує наявність архісем та додаткових семантичних ознак, які містять різноманітну інформацію про переживання негативних емоцій. Набір спільних для досліджуваних мов семантичних компонентів розширюється в українській мові за рахунок національно-специфічних семантичних ознак: «зменшення / посилення ступеню інтенсивності», «образ життя людини», «перехід із негативного в позитивний емоційний стан», «усвідомлений вияв негативної емоції», які виявилися лакунарними в англійській мові.

В англійській мові продуктивнішими є фразеологічні одиниці зі структурою словосполучення. Вигукові фразеологічні одиниці та фразеологічні одиниці зі структурою речення частіше вживаються в українській мові.

Вивчення компонентного складу фразеологічних одиниць, що передають негативні емоції, свідчить про лінгвокультурологічну насиченість таких фразеологічних одиниць, оскільки у процесі фразеологічної номінації негативних емоцій використовуються лексеми, чиє первинне значення пов'язане з різними сферами життєдіяльності людини.
1. Кунин О. В. Фразеологія сучасної англійської мови / О. В. Кунін. – М.: Высшая школа, Дубна: Феникс, 1996 381 с.

2. Трофімова О. В. Фразеологічні одиниці на позначення негативної емоційної дії в англійській та українській мовах / за ред. І. К. Кобякова, О. Г. Ткаченко // Філологічні трактати. – 2010. – № 1’. – 154 с.

3. Шанський М. М. Фразеологія сучасної російської мови / М. М. Шанський – М.: Вища школа, 1985. – 160с.


Молодіжна лексика у німецькій мові

Коваленко Ю. В.

(Сумський державний універстет)

Науковий керівник ст. викладач Чепелюк А. Д.

Молодіжний сленг – це одне із складових процесу розвитку мови, її поповнення, її різноманіття. Актуальність вивчення німецької молодіжної лексики зумовлена тим, що молодіжна мова набуває все більшого значення в умовах розширення міжнародних контактів. Розвиток мови, поповнення її словникового складу відбувається на сучасному етапі дуже швидко. Це пов'язано із шаленою швидкістю розвитку промисловості, техніки, із загальною комп'ютеризацією [1, 95]. У суспільстві є відносно обмежені лексичні угрупування загальних назв. Вони розділяються за соціальними групами. Це – лексика професійних груп (професійні жаргонізми), вікових груп (молодіжні вислови та мова дошкільнят чи старшого покоління, груп дозвілля(спортивний, дискотечний сленг) та кримінальних груп (арготизми). З метою самоствердження, бажаючи виглядати сучасними, "просунутими", молоді люди починають вживати слова і вирази підвищеної емоційності [2, 123]. Так створюється специфічна лексика, а саме сленг підлітків, об'єднаних спільними інтересами, територією, способом життя. За допомогою мови людина не лише висловлює свої думки, а й свої почуття, ставлення до висловлюваного. Експресивна функція мови є ширшою за змістом і визначається як здатність виражати емоційний стан мовця, його суб’єктивне ставлення до позначуваних предметів і явищ дійсності. [3, 7]. Основні функції лексичних одиниць молодіжного сленгу – це слова підвищенної емоційності, які гіперболізують позитивні ( напр. super, schau, geil, cool, genial, klasse, funky) та негативні оціночні слова ( напр. assig schizo, ätzend). Характеризуючи молодіжні висловлення, ми можемо розподілити їх за понятійними групами: здивування та захоплення, небажання, протест, байдужість, перебільшення, доведення своєї думки, погроза. Багато чинників впливає на роль молодіжного сленгу. До таких чинників належать передусім національні мовні традиції, поняття мовної культури, урбаністичні процеси, характер іншомовного впливу, особливості (фонетичні, лексичні, граматичні) будови мови, специфіка мовної орієнтованості медійного середовища, державний статус мови та ін.

Основними спільними рисами між німецьким та українським молодіжним сленгом є: 1) Німецька та українська лексика використовується молоддю для ідентифікації конкретної вікової групи, (напр. Knutschen – küssen; хавати – їсти); 2) Молодіжний сленг зумовлений характерністю внутрішньо групової диференціація (Azubi-Student; бухенвальд – студентська їдальня); 3) Схильність до вульгаризації (Schwul – schlecht; кишка – черга).

Основними відмінними рисами є: 1) Український молодіжний сленг відзначається більшою соціальною маркованістю (Mücke – Musik; бандера – людина із Західної України); 2) Порівняно з німецьким, український молодіжний сленг є більш вульгаризованим, юні мовці часто вимовляють нецензурну лексику (Scheiße, дебіл). При аналізі німецького розмовного матеріалу українським читачем, можуть виникнути непорозуміння. Іноземець схильний вільно реконструювати і осмислювати внутрішню форму, етимологізувати, та вбачати експресію. Молодіжний сленг продовжує цікавити як дослідників і філологів, так і людей, що вивчають іноземну мову.



  1. Галлино Т. Дж. Мат из любви к искусству. – М.: 2009. 340 c.

  2. Розен Е. В. Подростково молодежный словесный репертуар // ИЯШ, 1995. 165с.

  3. Александрова О. В. Проблемы экспрессивного синтаксика М: Высшая школа, 1994. 216 с.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка