Мова як функціональна система в антропоцентричній картині світу



Сторінка10/10
Дата конвертації16.04.2016
Розмір1.98 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Засоби словотвору в сучасній англійській мові


Анісова А. Р.

(Сумський державний університет)

Науковий керівник – канд. філол. наук, доцент Медвідь О. М.

Мова знаходиться в стані постійного розвитку, який складається з окремих мовних процесів, процес творення нових слів "словотвір". Термін "словотвір" має два основних значення, які потрібно чітко розрізняти.

Предметом дослідження словотвору є вивчення процесу творення нових лексичних одиниць та засобів, за допомогою яких цей процес відбувається

Префіксація, як словотвір, полягає у модифікації основи, до якої приєднується префікс. Префікси розрізняються за своїм походженням: вони можуть походити із власної мови або бути іншомовними.

Префіксація набула широкого вжитку в англійській мові завдяки відсутності закінчень. Вирівнювання відмінкових закінчень та зникнення дієслівних флексій призвели до глибоких лексичних розмежувань, що викликаються вживанням префіксів.

Суфіксація як словотвір значно ширша, ніж префіксація. Пропорційна частина власно мовних суфіксів також більша, ніж серед префіксів. Це означає, що активне запозичення латинських, грецьких та французьких суфіксів не витіснило словотворчі елементи власної мови, продуктивність яких може час від часу поновлюватись.

Складне слово – це специфічна одиниця, що визначається особливими морфемними і дериваційними характеристиками. До складу композита входить не менше двох основ, які, в залежності від своїх морфологічних ознак, вступають до особливих стосунків.

Найбільш поширеними другорядними типами словотвору є скорочення (усне та писемне), а також конверсія. Скорочення – це частина слова, що вживається після втрати його окремих елементів. Пропущення якоїсь частини слова походить від явища узагальнення і відноситься до факторів мовної економії.

На даному етапі розвитку мови, відзначаючи продуктивність афіксального засобу словотвору, найбільш продуктивним засобом новотвору є скорочення. Цей вид словотвору охоплює значні прошарки лексики, а засоби його творення найрізноманітніші. Конверсія більш притаманна розмовним стилям, хоча вона використовується і в інших мовних стилях


Способи творення денумеративів-іменників

Голубченко Н. О.

(Сумський державний університет)

Науковий керівник − д-р філол. наук, професор Швачко С. О.

Провідне місце серед самостійних денумеральних частин мови належить іменнику, що забезпечує можливість мислити предметно та інтерпретує предметну частину мовної картини світу. Узагальнене значення предметності є релевантною семантичною ознакою іменників, які називають предмети і відповідають на питання хто? що? Але предмети - це не тільки назви людей, тварин, конкретних речей, а й опредмечених дій, ознак та абстрактних понять [1, 74]. Як кожна частина мови, іменник має суфікси -er (teenag-er), -aire (million-aire), та закінчення -s (hundreds). Денумеративи-іменники відображають ретроспективне становлення числівників, їх предметне походження. Кожен спосіб словотворення має свої специфічні правила, засоби та моделі. Субстантивація денумеративів, тобто придбання ними предметного значення, вказує на семантичну близькість з лічильними словами. Денумеративи-іменники утворюються шляхом:



  • конверсії (the one, hundredth of): He was the one who said he might as well drop out [4, 256];

  • афіксації ( twenties, teenager, tens, teens): Oh, when I was in my teens I was as interested as anyone [4, 79];

  • словоскладанням (композиція) (sixteen-year-olds, five-former, sixpence): It didn't matter sixpence to him what color of cushions Sarah would choose [4, 34].

Найбільш активним словотворчим процесом утворення денумеративів-іменників є конверсія, композиція та афіксація, за рахунок яких поповнюється словниковий склад мови.

В результаті конверсії утворюються нові функціонально-семантичні варіанти слів - похідні лексичні одиниці. Явище конверсії в сучасній англійській мові одержало особливо широке поширення. Найбільш важливою причиною цьому можна вважати відсутність в англійській мові морфологічних показників частин мови.

Афіксація є одним із продуктивних способів словотвору і посідає друге місце за наявністю інновацій - після словоскладання. Афіксація як спосіб словотвору діє шляхом додавання до твірної основи префікса або суфікса, за допомогою яких утворюються нові слова з новим лексичним значенням або з новим відтінком [2, 30].

Одним із продуктивних способів утворення дериватів англійскої мови є композиція (словоскладання), що є вагомим джерелом поповнення мови.

Денумеративи-іменники англійської мови походять від числівників та є секондарними конструюваннями, утвореними морфологічним та синтаксичним способами [3, 96]. До морфологічного способу творення відносяться афіксація та словоскладання, до синтаксичного - конверсія (трансформація).




  1. Введение в сравнительную типологию английского, русского, украинского язика / [К. К. Швачко, П. В. Терентьев, Т. Г. Янукян, С. А. Швачко]. – К.: Вища школа, 1977. – 187с.

  2. Каравашкин В. И. О некоторых композитних закономірностях / В. И. Каравашкин // Вестник Харьковского государственного университета. Серия Иностранные языки. – 1980. – Вып. 11. № 170. – с. 2835

  3. Кочерган М. П. Мова. Людина. Світ : До 70-річчя професора М. П. Кочергана : [зб. наук. ст./ відп. ред. О. О. Тараненко]. – К. : Вид. Центр КНЛУ, 2006. – 352 с.

  4. Tyler Anne. Accidental Tourist. Published by Random House, 1998 – 368 p.


СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНЕ БУТТЯ ТА ПРИНЦИПИ ТВОРЕННЯ ДЕНУМЕРАЛЬНИХ СЛІВ ONLY, ALONE, BETWEEN

Здоровцова Н. І.

(Сумський державний університет)

Науковий керівник – канд. філол. наук, доцент Чернюк Н. І.

Серед вторинних конструювань в англійській мові чинне місце посідають нумеральні морфеми з притаманними їм семантичними та формальними характеристиками. Нумеральні морфеми походять від числівників і є членами родини квантитативних одиниць [2].

Числівники англійської мови – це самостійний незамкнений ряд повнозначних нумеральних слів, яким притаманні специфічні семантичні, синтаксичні та словотворчі особливості.

Висока комбінаторика числівників проявляється на рівні вербокреації. Корені числівників можуть сполучатися як з афіксами, так і з іншими морфемами. Слова, утворені від числівників, зберігають сему числа, розширюють значення корелята, і, тим самим, стають дериватами [1]. Термін «дериват» вживається для позначення результатів словотвору – морфологічного, синтаксичного та семантичного.

Оскільки у функціонально-семантичному полі кількості центральне місце займають числівники, на словотвірному мовному рівні вони виступають основою для творення денумеративів. Під денумеративами ми розуміємо секондарні утворення, вихідною морфемою яких є коренева основа числівників. В умовах оточуючого контексту числівники модифікують синтаксичну, прагматичну, морфологічну, епідигматичну функції, остання з яких об'єктивується існуючою парадигмою денумеративів, утворених за моделями макросистеми.

Серед денумеративів виокремлюються адвербіальні, ад’єктивні, субстантивні та службові слова. Ще одну специфічну групу складають денумеративи-прислівники [3].

За принципом побудови денумеративи-прислівники поділяються на:

1) одиниці моделі Num+-th+-ly, напр.: And, fourthly, I discovered her having an intimate lunch with another man [5];

2) денумеративи на -ce, що утворюють закриту парадигму, напр.: Once they’d chosen, the waiters were ever present. Lightning doesn’t strike twice and all that [6];

3) відчислівникові утворення на -fold, пор.: She had identified the threefold power of the motivation [5].

До денумеративів-прислівників належать alone, only, between.

Денумератив only в залежності від функціонального навантаження може виступати як самостійною частиною мови (прикметником, прислівником), так і службовою (вигуком, сполучником). Найчастіше денумератив only зустрічається в ролі прикметника, але із розвитком мовної системи з’являється все більше прикладів only в ролі однойменного прислівника та частки.

Only – це вторинне конструювання, секондарне відчислівникове утворення від one- + -like [1]. Це слово утворилося шляхом словоскладання та стягнення. Семантична девіація лексеми only є очевидною із сполучуваності з корелюючими словами. Її омонімічність знімається частиномовною віднесеністю до ад’єктивних або адвербіальних одиниць. Сукцесивність семантичної деривації закінчується «вивітрюванням», деквантифікацією, появою службових одиниць. У художньому дискурсі only може виступати такими частинами мови, як прикметник, прислівник, частка та сполучник.

Як прикметник only утворюється шляхом афіксації. Наприклад: Abby hoped this line would make her plan seem the only sensible option [5].

Як прислівник only утворюється шляхом конверсії. Only уточнює, інтенсифікує ознаку предметів, дій. Наприклад: But she was only saying that she understood the doctor’s point [5].

Лексема only може зазнавати спустошення при конверсії (гіпостазу) у службове слово: Adjective → Adverb → Particle. Наприклад: Because only he can move Jess from the grief toward happiness [5].

За допомогою конверсії денумератив only зазнає ще одного етапу перетворень [1]: Particle → Conjunction. Наприклад: Only if you help me, it will be easier to settle [6].

Денумератив alone – похідна одиниця від словосполучення all but one. Alone – композитне слово, що вказує на означення або предикатив. Як частка інтенсифікатор alone виокремлює референт та може замінюватись іншими словами: Edward alone knew the truth It was Edward who knew the truth.

Прикметник alone реалізує квантитативне значення, що відлунюється у денумеративі. Наприклад: She wasn’t cut out to flirt, let alone have an affair [6].

Серед денумеративів виокремлюється прийменник between, що походить від числівника two. Це службове слово підвладне також семантичній девіації, спустошеності вихідної семи. Напр.: The atmosphere between husband and wife was colder than the Arctic Circle [5].

Семантична комбінаторика денумеральних утворень ґрунтується на відповідності компонентів [4], напр.: between-maida sort of cook and room-maid.

В умовах фразеологічного контексту квантитативний компонент десемантизується, а фразеологічна одиниця з квантитативним компонентом реалізує квалітативні та предметні значення [4], напр.: between two days – «вночі».

В результаті аналізу емпіричного матеріалу можна зробити висновок, що система числівників та від числівникових секондарних утворень не є закритою системою, вона постійно доповнюється. Числівникова родина розростається за рахунок похідних одиниць – деривативів, які, зберігаючи сему числа, підлягають формальній та семантичній девіаціям.


  1. Земская Е. А. Словообразование как деятельность/ Земская Е. А. – М.: Наука, 1992. – 221 с.

  2. Медвідь О. М. Структурні особливості нумеральних сполучень // Вісник СумДУ. Серія Філологія. 2000. № 19. С.2435.

  3. Числівник англійської мови: навч. посіб. / С. О. Швачко, С. В. Баранова, І. К. Кобякова та ін.; за заг. ред. С. О. Швачко. Суми: Вид-во СумДУ, 2010. – 171 с.

  4. Швачко С. О. Квантитативні одиниці англійської мови : перекладацькі аспекти : посібник / Швачко С. О. – Вінниця : Нова кн., 2008. – 128 с.

  5. Cathy Kelly. Best of Friends. Published by Harper Collins Publishers, 2003. – 528 p.

  6. Gregory P. A Respectable Trade. Published by Harper Collins Publishers, 1996. − 510 p.


Порівняльна характеристика латинських запозичень в англійській та українській мовах

Любич С. В.

(Сумський державний університет)

Науковий керівник – канд. філол. наук, доцент Таценко Н. В.

Латинська мова з давніх давен відігравала важливу роль у культурному розвитку Західної Європи. Вона була літературною мовою переважної більшості західноєвропейських народів, це була мова науки, медицини, юриспруденції, мова художньої літератури.

Вперше латинізми проникають на терени України ще в XXI ст. (коляда, тмин, кесар, фортуна та ін.). Однак основна маса латинізмів була засвоєна українською мовою у XVIXVII ст.

Вплив античної культури на українську у XVIXVII ст. йшов опосередковано через Європу, особливо через посередництво німецької та чеської культур; та найпомітнішу роль у цьому процесі відіграла Польща, що було зумовлено тогочасними суспільно-політичними та економічними умовами розвитку Речі Посполитої, до складу якої входила частина українських земель.

Особливість англійського словникового складу проявляється в тому, що в ньому міститься до 70% слів, запозичених з інших мов. Це не раз давало підстави лінгвістам для занепокоєння з приводу втрати англійською мовою її своєрідності; говорилося, що сучасна англійська мова сформувалася в результаті двох національних катастроф – римської навали і нормандського завоювання і являє собою, по суті справи, суміш мов завойовників. Ці вельми емоційні заяви не враховують головного – мова зберігає свою національну своєрідність тоді, коли вона розвиває за своїми законами фонетичну й граматичну системи, підпорядковуючи їм розвиток і формування системи лексичної.

Складаючи значну частину англійської словникової системи, запозичення по-різному приживаються в новій для них мові, то зберігаючи в більшій чи меншій мірі своєрідність звукової, графічної і граматичної форми мови-джерела, то повністю підпорядковуючись новій системі; варіюються аж до повної зміни смислова сторона і стилістична приналежність.

Шар запозиченої лексики англійської й української мов містить як спільні, так і відмінні елементи. Латинські запозичення є властивими як для англійської, так і для української мов, вони входять до класичного елемента запозичень, частина з них є так званими варваризмами. Ці запозичення складають досить численну групу. Латинські запозичення використовуються у різних сферах життя, зокрема в науковій, релігійній, економічній, технічній, побутовій тощо.
1. Арнольд І. В. Лексикологія сучасної англійської мови. – Москва, 1959.

2. Будагов Р. А. Вступ в науку про мову. – Москва: «Просвіта», 1969.

3. Грищенко С. П. Лексичний вплив як чинник динаміки структури мови-реципієнта: Автореф. дис. кандидата філол. наук: 10.02.15 / Київ. ун-т. ім. Т. Шевченка. – К.,1999. – 20с.


ЯВИЩЕ ТЕЛЕСКОПІЇ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Медвідь К. М.

(Сумський державний університет)

Науковий керівник – д-р філол. наук, професор Швачко С. О.

Темп сучасного існування з його постійним, безперервним прагненням до прискорення всіх життєвих процесів, звільнення від умовностей не міг не позначитися на стані мовної системи, особливістю якої стало тяжіння до компресії, до економії мовних засобів, до оціночного характеру вербоутворень. Екстралінгвальні фактори, прагнення мовця виражатися яскраво та живо слугують причинами виникнення телескопічних одиниць в англійській мові.

У сучасній англійській мові використання телескопічних одиниць регламентовано конкретним дискурсом. Комплексний підхід до вивчення структурно-семантичних і функціональних характеристик телескопічних одиниць об’єктивується характером дискурсу.

Телескопія, складний з точки зору формальної і функціональної організації процес, являє собою одне зі спірних і разом з тим недостатньо вивчених явищ, що викликають у мовознавстві безперечний інтерес. З одного боку, серйозність

Дискурсійні різновиди сучасної англійської мови (рекламний, діловий, науковий, технічний, медицинський, політичний, фінансовий тощо) є основними «постачальниками» гібридної лексики в мові. Отже, за дискурсійною ознакою телескопічні одиниці можна поділити наступним чином [19]:

1. Економічна та політична термінологія: англ. stagflation = stagnation + inflation; reganomics = region + economics [34].

2. Наукова i технічна термінологія: англ. transistor = transfer + resistor; transputer = transistor + computer [34].

3. Назви фізичних вправ: англ. callanetics = Callan Pinckney + athletics; jazzercise = jazz+ exercise; parascending = parachute + ascending [34].

4. Сфера послуг: англ. laundromat = to launder + automate пральня-автомат; mailgram = mail + telegram телефонограма (повідомлення, що передається по телефону в поштове відділення і доставляється адресатові додому листоношею) [34].

5. Інформаційні технології: англ. tradigital = traditional + digital; machinima = machine + cinema [34].

6. Слова 3MI (торгівельні назви, знаки, організації): англ. advertorial = advertisement + editorial; magalogue = magazine + catalogue; Nabisco = National Biscuit Company [40].

Англомовні журнали і телебачення використовують подібні слова на позначення подружніх пар: англ. TomKat = Tom Cruise + Kate Holmes; Bennifer = Ben Afflek + Jennifer Lopez; Brangelina = Brad Pitt + Angelina Jolie [38; 39].

З неосяжної мозаїки сфер людської діяльності найбільш часте використання слів-зрощень спостерігається саме в засобах масової інформації і рекламі. На часі більшість засобів масової інформації, телебачення, радіо, газети і журнали потребують реклами, яка представляє сферу практичної діяльності і сферу мовного спілкування. Значний інтерес представляють прагмоніми, що позначають деякі продукти дитячого харчування: англ. bubblicious = bubble+ delicious (жувальна гумка «Bubble gum» з різними смаковими добавками); chocice = chocolate і ice (морозиво «Чокайс» в шоколадній глазурі) [39]. Слова-гібриди використовуються на позначення нових різновидів газет і журналів, наприклад: англ. fanzine = fan + magazine, журнал для фанатів; scanword = Scandinavian + crossword, сканворд, створений для аматорів розгадування даного виду кросвордів [39]. Працівники телебачення активно використовують наступні слова-зрощення: англ. docudrama = documentary + drama, документальна драма; faction = fact + fiction, художня література на документальній основі; infortainment = information + entertainment, музично-інформаційна програма; sellathon = sell + marathon, телеаукціон / телепрограма, повністю присвячена рекламі товару [38; 39; 40].

Відомий письменник Дж. Прістлі придумав назву для людей (потенційних жертв реклами, довірливої публіки, що слухає комерційні радіо- і телепрограми) – admass (advertisement «реклама» + mass «маси, публіка»). Працівників рекламних агенств називають також adman (advertisement + man) [34].

Структурно-семантичне дослідження явища телескопії та його статистичний аналіз доводять, що сучасні словотворчі процеси виходять за рамки сталих норм і призводять до їх руйнації. Сучасні процеси словотворення відбуваються не тільки і не стільки на рівні морфології, скільки на рівні семантичних зсувів, а також торкаються інших рівнів мовної системи, зокрема фонологічних процесів, і більш того, когнітивних процесів, що призводять до інновацій в лексичному прошарку і очікують на подальші дослідження.


ФУНКЦІОНАЛЬНІ ДЕВІАЦІЇ ЛЕКСЕМИ ONE

Совенко А. М.

(Сумський державний університет)

Науковий керівник – канд. філол. наук, доцент Баранова С. В.

Лексема one з’явилася близько 1200 року н.е. Такий вік лексеми об’єктивує її частотність, морфологічну дивергенцію, граматикалізацію та значний словотворчий потенціал.

Денумеральні іменники від лексеми one складають 113 одиниць у вибірці з яких іменник one зустрічається 88 разів. Інші одиниці з цієї групи: none (10), loneliness (7), oneness (1). Лексеми утворені афіксацією та композицією.

Кількість денумеральних прикметників становить 200 одиниць, 107 з них складають приклади з лексемою only, 52 – alone, 17 – lonely, lone – 2, one – 7 випадків. Решта денумеративів зустрічається ілюзорно. Серед способів словотвору прикметників превалює композиція.

Денумеральні прислівники налічують 216 слів, з них 157 – лексема once, 33 – only, 18 – alone, nonetheless – 4, інші – одиничні. У способах творення цих слів переважає афіксація.

Найбільш чисельними є денумеральні займенники, утворені від лексеми one. Їх кількість складає 293 одиниці, найбільш частотними є лексеми one (40 випадків), no one (40), none (48), someone (48), everyone (38), anyone (24), any (22). Явним є тяжіння лексеми one до функції заміни.

Поліфункціональність лексеми one зумовлена міцною діахронічною пам’яттю, частим використанням та великим словотворчим потенціалом. Денумеральні утворення формуються за законами вербокреації англійської мови, переважно способами конверсії, композиції, суфіксації. Повнозначні секондарні утворення від лексеми one зберігають сему числа синкретично.
1. Швачко С. О. Словотворчі тенденції квантитативних одиниць: лінгвокогнітивні аспекти./ С. О. Швачко //Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. − 2012. − № 23(248). − С. 197 − 201.

2. Шуменко О. А. Частиномовний простір денумеративів сучасної англійської мови. Філологічні трактати. – Том 3, №2, ’2011. − С.97 – 101.

3. Online Etymology dictionary http://www.etymonline.com/index.php


ЧАСТИНОМОВНІ особливості ЧИСЛІВНИКІВ onЕ, twО

Ткаченко М. О.

(Сумський державний університет)

Науковий керівник канд. філол. наук, ст. викладач Шуменко О. А.

Числівники англійської мови є самостійним незамкнутим рядом повнозначних нумеральних слів, яким притаманні специфічні семантичні, синтаксичні та словотворчі особливості. Від інших частин мови числівники відрізняються облігаторною наявністю семи нумеральності, яка є їхньою ідентифікуючою ознакою.

Денумеративи це секондарні конструювання, вихідною морфемою яких є коренева основа числівників. Денумеративні конструювання утворюються, як і інші похідні слова, продуктивними та непродуктивними способами, за допомогою «вічного двигуна» іманентної системи англійської мови [3, 99].

Службові слова (денумеративи) слугують мовленню і вони прозоро вказують на кінцевий статус числівників, деквантивацію та десемантизацію, тобто на загальний закон мовознавства, еволюцію слів, іх інтеграцію з інволюцією.

Певний інтерес становить структурно-семантичне буття денумеральної частки only. Only це вторинне конструювання, секондарне відчислівникове утворення від one- + - like [2, 523]. Денумератив only зазнав конверсії, тобто переходу від однієї частини мови в іншу. Тому еволюцію цього секондарного утворення можно зобразити за допомогою наступної схеми:

One + like → only (Adj.) → only (Adv.) → only (Particle)

Хоча частка only за своєю формою співпадає з прислівником only та прикметником only, але частка «відрізняється своїм значенням та синтаксичною функцією та способом творення. Наприклад: He is only just in time (Adv.). The only person she really wants to talk with was Steven. (Adj.). Adrian only said that everything was fine, and Steven was out playing tennis. He hesitated but only for an instant (Particle).

Частки виконують функцію засобів вираження емотивності і оцінки, тобто специфіка часток полягає в тому, що вони "діють" лише у ручищі комунікативних одиниць. Частки, як і прислівники, виступають у реченні інтенсифікаторами, що затрудняє їх розмежування у парадигмі службових частин мови.

Лексема between є прикладом службового слова кількісної наповненості. Вона походить від числівника two та підвласна семантичній девіації (спустошеності вихідної семи). Дана номінативна одиниця є малодослідженою. Однак це не означає, що її значення в реченні неважливе. Навпаки, ця лексема відіграє важливу роль в речення, вказуючи на відношення між словами і може бути використана як у вільних словосполученнях так і в сталих виразах. Пор. : вільні словосполучення: He could not make her choose between the baby or him, that was insane [4, 23]. He was starting playing with the concept and then the first script during a time when he was between plays in New York (4, с. 134). Since we don’t have those between us that we can not truly be in intimate terms [4, 241]. Сталі вирази: between whiles (іноді); between hay and grass (ні те ні се); between ourselves (між нами, конфіденційно); between friends all is common (Для милого друга і воля з плуга) [1, 244].

Службові слова типу only, between виступають маркерами синтаксичного конструювання, конекторами слів та речень, маркерами відношень між словами, інтенсифікаторами змісту, слів, словосполучень, виявлень.




  1. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник./ Ф. С. Бацевич. К.: Видав. центр «Академія», 2004. 344 с.

  2. Швачко С. О. Семантичне навантаження денумеральних одиниць./ С. О. Швачко // Зб. наук.праць : Мовні й концептуальні картини світу. – Київ, 2002. – № 7. – С. 522–527.

  3. Шуменко О. А. Еволюційні тенденції англійських числівників малого рангу / О. А. Шуменко // Вісник Сум ДУ. Серія Філологічні науки. – 2011. №4. – С. 97-101.

  4. Collins Suzanne "The Hunger Games". − United States: Scholastic, 2008. − 384 p.


ад'єктивні деривати з компонентом –ly

Ульянченко О. В.

(Сумський державний університет)

Науковий керівник – канд. філол. наук, доцент Баранова С. В.

Значення прислівникового суфікса –ly [1; 2] також в деякій мірі відрізняється від прикметникового утворюючи прислівники способу дії від основ прикметників, суфікс –ly виражає значення «таким способом, виглядом або чином, як на те вказує словотворча основа». Наприклад: separately «окремо», truly «правдиво», fiercely «люто», readily «охоче, швидко».

Суфікс ly у прикметників (умовно позначимо його –ly1) і прислівниковий суфікс ly (умовно позначимо його –ly2) відрізняються один від одного не лише походженням і значенням, але ще й тим, що –ly1 приєднується до основ іменників і в результаті утворює прикметники, тоді як –ly2 поєднується з основами прикметників і утворює прислівники. Тому ті прикметники на ly, основи яких є прикметниками, слід розглядати як ад’єктивовані прислівники.

Процес ад’єктивації прислівників на –ly пояснюється різними причинами. По-перше, часте вживання одного і того ж прикметника в різних синтаксичних функціях призвело до необхідності якимось чином диференціювати форми одного і того ж прикметника. У результаті цього у функції предикативного члена вживалася форма прикметника без суфікса, а в атрибутивній функції – ад’єктивований прислівник із суфіксом –ly2. Наприклад: There were many excellent landlords, humane and kindly men, men, too, who saw the wisdom of being humane and kind. They were true, kindly people, and now they were more kind to her than ever.

По-друге, ад’єктивація прислівників на ly2 могла бути викликана необхідністю вживати різні прикметники для утворення відтінків основного значення. Наприклад: sick «хворий, що почуває нудоту; перенасичений; втомлений; що нудьгує; що почуває прикрість» та sickly «хворобливий; нудотний». Приєднуючись до основ прикметників, адвербіальний суфікс -ly впливає на значення похідного слова: scarcely, hardly, barely ледве, shortly майже, nearly невдовзі, lately нещодавно. Суфікс ly має високу продуктивність при утворенні прислівників від дієприкметників теперішнього часу. Наприклад: frightingly, laughingly.
1. Кочерган М. П. Загальне мовознавство: підручник / М. П. Кочерган. – 2-ге видання. – К.: ВЦ «Академія», 2006. – 368 с.

2. Шуменко О. А. Словтворчі потенції англомовних денумеративів / О. А. Шуменко // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. – 2010. № 8. – С. 445447




СЛОВООБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ ГНЕЗДО В РУССКОМ И НЕМЕЦКОМ ЯЗЫКАХ

Юсупов М.

(Сумской государственный университет)

Научный руководитель канд. филол. наук, ст. преподаватель Щигло Л. В.

Проблема комплексных единиц словообразования как универсальных деривационных подсистем естественного языка еще не получила своего фундаментального описания, и в лингвистической литературе отсутствуют исследования, посвященные всестороннему межъязыковому анализу данных образований [1]. Мы рассматриваем комплексные единицы словообразования русского и немецкого языков как особые формы систематизации производной лексики, и, в первую очередь, их наиболее очевидные разновидности: словообразовательное гнездо и его составляющие словообразовательные пары, цепи и парадигмы.

В качестве одного из инструментов сопоставительного анализа используется когнитивный подход, позволяющий понять, «почему окружающая человека действительность осмыслена именно так, а не иначе» [2, 14].

Специфика структурно-семантической и номинативной конфигурации соотносительных словообразовательных гнезд русского и немецкого языков обусловлена следующими факторами:

1) разным количественным составом исследуемых словообразовательных гнезд, находящимся в определенной зависимости от степени интенсивности деривационных процессов;

2) специфическим набором производных, проистекающим из различий в обозначаемых ими понятиях. Номинативные единицы коррелирующих словообразовательных гнезд обнаруживают разную денотативную соотнесенность с внеязыковыми реалиями. При тождестве понятийного содержания средства его выражения в сопоставляемых языках также могут быть различными: одни и те же означаемые в одном языке могут быть словообразовательно маркированы, в другом выражаться на лексическом или синтаксическом уровнях;

3) наличием в русском и немецком языках специфических словообразовательных значений, характерных для той или иной части речи, а также производных с идиоэтническим компонентом семантики, что свидетельствует о неоднородном характере семантических приращений в процессе развития коррелятивных корневых морфем;

4) существованием в словообразовательных гнездах исследуемых языков специфических семантических зон и смысловых подгнезд, их внутриязыковым развитием и степенью номинативной дифференциации обозначаемой смысловой области;

5) разной репрезентацией одних и тех же системных явлений: спецификой способов словообразования, производящих основ, инвентаря словообразовательных средств, т.е. всего того, что определяет деривационную структуру входящих в гнездо производных слов, а также соотношением главных составляющих словообразовательного гнезда словообразовательных цепей и парадигм.

Когнитивная интерпретация словообразовательных гнезд разных тематических групп позволяет выявить те или иные концептуальные сферы, определяющие этнокультурную специфику русского и немецкого языков и языкового сознания их носителей. Внутренняя форма производного слова в составе словообразовательного гнезда может выступать как средство познания ментального содержания и картины мира, представленной в конкретном языке с ее универсальными и культурно-специфическими характеристиками.

Итак, в рамках словообразовательных гнезд разносистемных языков можно установить когнитивные модели интерпретации явлений действительности, т.е. те понятийные области, которые в большей степени подвержены словообразовательной детерминации, а следовательно, являются более значимыми для носителей языка.
1.  Ширшов И. А. Толковый словообразовательный словарь русского языка: Комплексное описание русской лексики и словообразования / И. А. Ширшов. М.: Русские словари, 2004. 1002 с.

2. Кубрякова Е. С. Язык и знание: На пути получения знаний о языке: Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира / Е. С. Кубрякова. М.: Языки славянской культуры, 2004. 560 с.




СЕМАНТИКО-СЛОВОТВІРНА МОТИВОВАНІСТЬ ПОХІДНОГО СЛОВА У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

Ясинська А.

(Сумський державний університет)

Науковий керівник – канд. філол. наук, ст. викладач Щигло Л. В.

Мотивованість властива лише тим лексичним одиницям, які, зазнали дії словотворчих процесів, і за умови, що твірне та похідне слова мають формальну спільність.

Поняття семантико-словотвірної мотивованості похідних слів спочатку застосовувалося в практиці словотвірного аналізу, а вже потім знайшло відображення в теорії словотвору. Семантико-словотвірна мотивованість розуміється як виведення лексичного значення похідного з твірного на підставі лексико-семантичних та словотвірних чинників: подібності / відмінності, співвідношення обсягу семантичних структур тощо.

Семантико-словотвірна мотивованість поєднує два типи відношень між однокореневими похідними:



  1. лексико-семантичні відношення, включаючи збіг / розбіжність змісту, співвідношення лексико-семантичних варіантів і обсягу семантичних структур твірних і похідних слів і семантичну співвіднесеність;

  2. словотвірні відношення, які визначаються словотвірною похідністю.

З’ясування семантичнного співвідношення твірної основи та похідних слів потребує виявлення інтегрального, що об’єднує твірні і похідні, та диференційного, що відрізняє похідні слова від твір­них як з погляду семантики, так і структури.

На мовному рівні розрізняють три види мотивованості: знакову (семіотичну), формальну (словотвірну) та змістову (інтенсіональну). Знакову мотивованість можна розуміти як мотивованість у вузькому сенсі, вона властива лексичним одиницям, які реально функціонують у мові у вигляді мовних знаків; тут слово мотивується самим фактом існування та вживання, бо в мові не існує абсолютно немотивованих слів. Усі вони пов’язані з відповідним значенням хоча б на рівні загальної лексико-семантичної категорії. До того ж лексична одиниця мотивується своїми системними характеристиками.

Формальну мотивованість поділяють на два типи: мотивованість за зовнішньою формою (фонетична / абсолютна) та за внутрішньою, де розрізняють морфологічну та семантичну. Морфологічна мотивованість визначається передусім словотвірною моделлю лексичної одиниці і витікає зі значення її компонентів. Вона залежить від взаємовідношень між формою та змістом похідного, від взаємовідношень між твірною основою та словотвірним формантом, від відношень між внутрішньою формою та значенням похідного в цілому. Семантична мотивованість є результатом взаємовідношень між словотвірним формантом та основою, між набутим та попереднім значеннями, між різними модифікаціями внутрішніх форм [1, 213; 2, 15]. З названими типами мотивації тісно пов’язана словотвірна мотивація – відношення між двома однокореневими словами, значення одного із яких:

- або визначається через значення іншого,

- або тотожне значенню іншого за всіма своїми компонентами, крім граматичного,

- або переноситься без зміни під час словотвірного акту з однієї частини мови в іншу.

Між внутрішньою формою, мотивацією і мотивованістю є суттєва різниця як у гносеологічному, так і у функціональному плані:

1) мотивація - процес, внутрішня форма – засіб, мотивованість – результат словотвірного акту;

2) внутрішня форма – регулярна характеристика будь-якого слова, мотивація властива не всім одиницям мови (її, наприклад, не мають кореневі слова), мотивованість – факультативна характеристика у словотворі, тобто за наявності одного й того ж акту мотивації вона може реалізуватися або ж втрачати свою актуальність;

3) мотивованість – наслідок взаємовідношення між внутрішньою формою та значенням, у той час, як мотивація головним чином стосується внутрішньої форми;

4) мотивованість та мотивація – характеризуються синхронією, а з’ясування внутрішньої форми найчастіше потребує розкриття етимології мовної одиниці;

5) ступінь мотивованості змінюється у зв’язку з еволюціонуванням значення слів, тоді як їх внутрішня форма відзначається стабільністю;

6) мотивованість надає внутрішній формі властивості екзоцентричності, тобто звернення до позначення, висвітлюючи найбільш яскраві сторони денотата;

7) мотивованість і внутрішня форма (як і мотивація) можуть різнитися за обсягом інформації, яку вони вміщують [3, 104].

Отже, наявність мотиваційних зв’язків між твірною та похідною основами уможливлює пояснення твірного через похідне, опис його реального змісту, а також допомагає виявити об’єктивну картину навколишнього світу і визначити сутність словотвірних процесів у когнітивному та прагматичному аспектах.
1. Ищенко Н. Г. Словообразовательная синонимия в современном немецком языке. – Киев: Издательский центр КГЛУ, 2000. – С. 213.

2. Fleischer W., Barz I. Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache. – Tübingen: Max NiemeyerVerlag.– 1995. – S.15.

3. Кияк Т. Р. О видах мотивированности лексических единиц // Вопросы языкознания. – 1989. – № 1. – С. 104.

Секція

"Статус вербальних та невербальних елементів у інтралінгвістичному та інтерлінгвістичному векторах"
ВІДЕОВЕРБАЛЬНИЙ ТЕКСТ НІМЕЦЬКОМОВНОГО ВЕРБАЛЬНОГО ДИСКУРСУ

Бикова О. Д.

(Сумський державний університет)

Науковий керівник – ст. викладач Єрмоленко С. В.

Дослідивши питання відеовербального тексту німецькомовного рекламного дискурсу, можна зробити висновки, що реклама є багатогранним поняттям і єдиного визначення цього явища не існує. Більшість дослідників, по-перше, визначають рекламу як форму масової комунікації, а по-друге, звертають увагу на характер рекламного звернення і його вплив на масову або індивідуальну свідомість, що чиниться текстами реклами.

Комунікативна спрямованість і прагматична мета тексту впливають на структурну і композиційну моделі та на вибір мовленнєвих засобів впливу на адресата. Певні дослідники характеризують рекламний текст як функціональний комплекс, що інтегрує в собі ознаки публіцистичного, газетного, наукового і ділового стилів.

З лінгвістичної точки зору реклама є текст, словесний твір, що використовується в практичній діяльності. Серед жанрів реклами виділяють комерційні, політичні та науково-технічні рекламні тексти.

Стратегія побудови мовного акту базується на гіпотезі про ситуацію і уявлення про адресата тексту, включаючи такі параметри, як соціально-рольові, психологічні, професійні та інші характеристики. На стратегію рекламного тексту впливають цілі, прагматична установка адресанта, специфіка референта, етапи рекламної кампанії та канал повідомлення. Урахування реакції адресата, що передбачалася, знання цілей і завдань конкретного рекламного тексту визначають саму специфіку кожного рекламного звернення, яке проявляється в використанні того або іншого різновиду жанру.

Основними структурним компонентами реклами є вербальний текст, візуальний ряд і звучання. У структурі рекламного повідомлення також виділяють "первинний дискурс", що являє собою пропозицію товарів і послуг, що рекламуються, і "вторинний дискурс", який демонструє суспільні цінності, рольові, соціальні, ґендерні стереотипи, що існують у конкретному суспільстві на даному етапі [1, 339].

Лексичне наповнення рекламних текстів складається із загальновживаної, загальнонаукової, термінологічної та семантично та стилістично забарвленої лексики. Основними рисами рекламного тексту є структурно-семантична і композиційна організація тексту спрямовані на полегшення сприйняття інформації, привернення уваги, створення інтересу, спонукання реципієнту до дії, наявність оцінного елементу, наявність емфатичного елементу та наявність невербальних компонентів [2, 10].

Проаналізувавши текст реклами, можна сказати, що він виконує ряд певних функцій. Кінцевою метою рекламного тексту є переконання читачів у користі об’єкту, що рекламується. Ефект впливу реклами заснований на правильному використанні ряду лінгвістичних і психологічних феноменів і закономірностей. Рекламний текст включає в себе всі вербальні і невербальні засоби, що виражають необхідну інформацію і доносять її до реципієнта, а також обумовлюють реакцію на неї.

Реклама використовує різні канали масової комунікації, які дозволяють встановлювати і підтримувати контакти з масовою аудиторією. Вона також являє собою потужний засіб маніпуляції свідомістю суспільства. Маніпуляція може бути здійснена шляхом звернення до людських емоцій, до соціальних установок та до уявлення реципієнта про світ.

Використання стилістичних засобів на графічному рівні направлене на реалізацію стратегії привернення уваги до рекламного тексту на основі його структурної організації. Займенники є основним засобом реалізації такої комунікативної тактики, як інтимізація оповіді і діалогізація.

Важливим етапом розробки реклами є не лише підбір влучних виразів, стилістичних засобів та прийомів, але й візуальне оформлення реклами. Реципієнт рекламного повідомлення сприймає будь-яку візуальну інформацію швидше, а її дія часто сильніша, ніж у текстової. Візуальні елементи сприяють вирішенню цілої низки завдань: привертати увагу цільової аудиторії, тлумачити зазначені в тексті якості товару чи послуги, підкреслювати їх унікальність, утримувати інтерес у ході сприйняття реклами та створювати атмосферу довіри [3, 2].

Важливу роль при створенні ефективного рекламного зображення відіграє чинник емоційності. Також одним з найважливіших композиційно-графічних засобів є колір, котрий виконує важливі функції привернення уваги, сприяння розумінню суті товару, поліпшення запам’ятовування та формування позитивного ставлення до реклами у реципієнтів.


1. Велика І. В., Реклама як інструмент формування масової свідомості суспільства // Наукові записки (Серія "Філологічні науки"). 2010. № 89 (5). С. 338341.

2. Соколова І. В. Інформаційно-рекламний текст як тип тексту // Філологічні трактати. Суми., 2009. № 3. 11 с.

3. Дмитрієва В. В. Рекламне повідомлення як носій візуальної комунікації // Наукові записки (Серія "Філологічні науки"). 2008. № 7. С. 218223.

ЗМІСТ


С Е К Ц І Я «МОВА ЯК ФУНКЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА В АНТРОПОЦЕНТРИЧНІЙ КАРТИНІ СВІТУ»
Молодіжний сленг, як спосіб самовираження студентів (на матеріалі англійської та української мов). Боклаг Н. П..........................................................................................................

Військові команди як особливий вид фразеологічних одиниць. Будко Г. І.………………………………………………………………

СПЕЦИФІЧНІ РИСИ КОМУНІКАЦІЇ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ. Васильєва А. О.………………………………………………………………………...



Лінгво-когнітивні аспекти числівників англійських паремій. Грамотіна В. О..……………………………………………………….

ОСОБЛИВОСТІ СЕМАНТИЧНОЇ СТРУКТУРИ БАГАТОЗНАЧНИХ СЛІВ. Гребченко А. О..……………………………………………………………….

ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ МОЖЛИВИХ ТЕКСТОВИХ СВІТІВ У СУЧАСНІЙ ЛІНГВОКОГНІТОЛОГІЇ. Денісова Д. Д. …………………….

Специфіка актуалізації концепту «вода» у неблизькоспоріднених мовах. Зінченко О. С.…………………….

ЛІНГВІСТИЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПОНЯТТЯ «МРІЯ» НА МАТЕРІАЛІ АНГЛІЙСЬКОЇ А НІМЕЦЬКОЇ МОВ. Ковнацька Д. В……………………..

КАТЕГОРІАЛЬНИЙ АПАРАТ ЛІНГВОКОГНІТИВНОГО АНАЛІЗУ. Козупиця А. Ю.………………………………………………………………………..

Про засоби актуалізації концепту «жінка» у неблизькоспоріднених мовах. Колій Д. О.…………………………

ФУНКЦІОНУВАННЯ МОЛОДІЖНОГО СЛЕНГУ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ. Коржова Є. О. …………………………………………


ГЕНДЕР ЯК АНТРОПОЦЕНТРИЧНЕ ПОНЯТТЯ У СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЧНІЙ ПАРАДИГМІ ЗНАНЬ. Коцюба А. А.…………………….

СУБСТАНТИВОВАНІ ПРИКМЕТНИКИ ТА ДІЄПРИКМЕТНИКИ В НІМЕЦЬКІЙ МОВІ (НА МАТЕРІАЛІ НІМЕЦЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ). Кучмій О. О. …………………………………………………………………...

СУЧАСНІ ЛІНГВІСТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ВЕРБАЛЬНОГО КОНФЛІКТУ. Малєй А. В.……………………………………

КАТЕГОРІЇ СХВАЛЕННЯ ТА НЕСХВАЛЕННЯ ЯК ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ МОРАЛЬНОЇ ОЦІНКИ. Матлахова О.І.………………….

Похідні денумеративи як службові слова. Моісеєнко М. В. .

ЕКСПЛІЦИТНО-ПЕРФОРМАТИВНІ ВИСЛОВЛЮВАННЯ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ. Пархоменко В. О.……………………………………..



Структурно-семантичні особливості вторинних конструювань в англійській мові. Плавич І.……………………..
ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ СТЕРЕОТИПІВ. Серженко Г. В.…………………………

Slang. Problems of Definition. L. Taran………………………………..

О противоречиях уровневой концепции языка. Таукчи А. С.………………………………………………………………………….

Мовленнєвий статус лакунарності. Тимошик А. В.….………

ІМПЛІКАЦІЯ В РЕКЛАМНОМУ ТЕКСТІ. Філіпенко А. В...……………..


С Е К Ц І Я "Переклад та міжкультурна комунікація"
ЛЕКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ САЛТИКОВИМ ВІРША ДЖ. Г. БАЙРОНА "THE SPELL IS BROKE". Левченко К. С.…………….

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ БРИТАНСЬКИХ АНЕКДОТІВ. Ткаченко К. І.……………………………………………………………………………

ОСОБЛИВОСТІ ВІДТВОРЕННЯ ПОРЯДКУ СЛІВ У ПОЛЬСЬКОМУ РЕЧЕННІ ПРИ ЗВОРОТНОМУ ПЕРЕКЛАДІ. Ткаченко К. І.………..…….
С Е К Ц І Я "Дискурсивна лінгвістика"
МОВЛЕННЄВИЙ АКТ НЕЗГОДИ В СУЧАСНОМУ ДІАЛОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ. Азаренко А. Ю.……………………

Матеріалізація категорії негації. Гема М. Л.………………………

КОНТЕНТ-АНАЛІЗ ЛЕКСЕМИ “ONE” (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛОМОВНОГО ДИСКУРСУ). Грінченко А. І.……………………………..



Інтеракція стратегій та тактик у політичному дискурсі. Громак М. В.………………………………………………………………………….....

мЕМИ ТА ТРОЛЛІНГ у сучасному комп’ютерному дискурсі. Король А. П.……………………………………………………………

Лексико-семантичні особливості евфемізмів у англомовному політичному дискурсі (на матеріалі промов Барака Обами). Кравець Л. С.…………………………………

ЛІНГВОКОГНІТИВНІ ТА ДИСКУРСНІ АСПЕКТИ НЕПОРОЗУМІННЯ ЯК ТИПУ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ. Литюга Ю. В.………………………………….

ПРАГМАТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СКОРОЧЕНЬ В АНГЛОМОВНОМУ ДІЛОВОМУ ДИСКУРСІ. Маринченко К. В.……………………………………

ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ ″SILENCE″ НА МАТЕРІАЛІ ХУДОЖНІХ ДИСКУРСІВ КОРЕЛЮЮЧИХ МОВ. Рудич Н. С.…………………………….

ТАКТИКИ АРГУМЕНТАЦІЇ В ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ ЗМІ (НА МАТЕРІАЛІ ПРЕСИ НІМЕЧЧИНИ). Сідліченко О. С.……………………….

Способи передачі категорії оцінки на різних мовних рівнях на прикладі англійських текстів-відгуків. Ставничий І. В.………………………………………………………………………..

Архітектонічні особливості рекламного тексту глянцевих журналів на матеріалі англомовного дискурсу. Чепурна В. В.…………………………………………………
С Е К Ц І Я "Проблеми стилістики і лінгвістики тексту"
СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕКСТІВ-ІНТЕРВ’Ю У СУЧАСНІЙ АНГЛОМОВНІЙ ПРЕСІ. Бих С. С.………………………………………………..

Репрезентація модальності в англійській мові. Дуніна К. І.……………………………………………………………………………….

Фразеологічна репрезентація негативних емоцій в англійській та українській мовних картинах світу. Забара Ю.………………………………………………………………………………..

Молодіжна лексика у німецькій мові. Коваленко Ю. В.……..

Структурно-функціональні та лінгвістичні особливості створення експресивності рекламного тексту- регулятиву. Кузьменко І. М.…………………………………………………….

Техноцентрична метафорика. Лакізіна С. В.………………………..

ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ З КОМПОНЕНТОМ «ЧАСТИНА ТІЛА». Пономаренко М.……………………………………………



Модальні дієслова як гарант комунікативно успішної політичної промови. Ткаченко К. І.………………………………………

Функціонування категорії емотивності у текстах-регулятивах (на матеріалі реклам художніх творів). Трофимець Д. П.………………………………………………………………………
С Е К Ц І Я "Методологія й методика сучасних літературознавчих досліджень"
Типологія персонажів у сучасних англомовних авторських казках. Бергазова Д. С.…………………………………….

ВНУТРІШНЯ МОВА ЯК КОМПОЗИЦІЙНИЙ ЕЛЕМЕНТ РОМАНУ ДЕНА БРАУНА «КОД ДА ВІНЧІ». Дорошенко Є. О. ……………………...

ВІДОБРАЖЕННЯ ПСИХІЧНОЇ РІВНОВАГИ ПЕРСОНАЖА В СУЧАСНІЙ АНГЛОМОВНІЙ ХУДОЖНІЙ ПРОЗІ: ЛІНГВО-КОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ. Крівшенко О. В.…………………………………...

ВЖИВАННЯ ТА СПОСОБИ ТВОРЕННЯ НЕОЛОГІЗМІВ У ТВОРАХ ФЕНТЕЗІ. Литвиненко М. В.……………………………………………………..

СЕМАНТИЧНА НАДМІРНІСТЬ У РОЗМОВНОМУ СТИЛІ МОВЛЕННЯ (НА МАТЕРІАЛІ П'ЄСИ ОСКАРА УАЙЛЬДА "ЖІНКА, НЕ ВАРТА УВАГИ"). Мащенко К. Г.……………………………………………………………

Семантика кольорової і звукової символіки детективних оповідань Е. По. Медвідь А. А. ………………………..

THE PROBLEM OF MORAL AND SOCIAL DECLINE IN ANTIUTOPIAN NOVEL. Ostrovska I. G.………………………………………………………………..



Мовні засоби вираження емоційного стану радості (на матеріалі твору Сомерсета Моема «Театр»). Разуванова Ю. Г.……………………………………………………………………….

СТАНОВЛЕННЯ ДЕТЕКТИВУ ЯК ЖАНРУ У КОНТЕКСТІ СВІТОВОГО ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ. Цимбал М. В.………………………………..


С Е К Ц І Я "Словотвір германських та слов’янських мов"

Засоби словотвору в сучасній англійській мові. Анісова А. Р.…………………………………………………………………………..


Способи творення денумеративів-іменників. Голубченко Н. О.……………………………………………………………………….

СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНЕ БУТТЯ ТА ПРИНЦИПИ ТВОРЕННЯ ДЕНУМЕРАЛЬНИХ СЛІВ ONLY, ALONE, BETWEEN. Здоровцова Н. І. ……………………………………………………………………….



Порівняльна характеристика латинських запозичень в англійській та українській мовах. Любич С. В. ………………..

ЯВИЩЕ ТЕЛЕСКОПІЇ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ. Медвідь К. М. …………………………………………………………………………..

ФУНКЦІОНАЛЬНІ ДЕВІАЦІЇ ЛЕКСЕМИ ONE. Совенко А. М. …………..

ЧАСТИНОМОВНІ особливості ЧИСЛІВНИКІВ onЕ, twО. Ткаченко М. О. …………………………………………………………………

ад'єктивні деривати з компонентом –ly. Ульянченко О. В.

СЛОВООБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ ГНЕЗДО В РУССКОМ И НЕМЕЦКОМ ЯЗЫКАХ. Юсупов М.…………………………………………………………..

СЕМАНТИКО-СЛОВОТВІРНА МОТИВОВАНІСТЬ ПОХІДНОГО СЛОВА У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ. Ясинська А. ………………..
С Е К Ц І Я "Статус вербальних та невербальних елементів у інтралінгвістичному та інтерлінгвістичному векторах"
ВІДЕОВЕРБАЛЬНИЙ ТЕКСТ НІМЕЦЬКОМОВНОГО ВЕРБАЛЬНОГО ДИСКУРСУ. Бикова О. Д. ……………………………………………………..



3
5
7


9
11
13
15
17
19
22
25
26

28
30


32

34
36


39

40

42


44

47

49



51
53
55

57

59


62
65
67

69
71


73
74
77

79

81


84
86

87

91



93

95
96


98

100
103


105

107
110

112
114
116

119
124


126
127

128
131


133

135
136

138
139
141

144








1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка