Мостівський навчально-виховний комплекс «загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»



Скачати 233.21 Kb.
Дата конвертації01.05.2016
Розмір233.21 Kb.
#32537
Мостівський навчально-виховний комплекс «загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» c:\users\комп 9\appdata\local\microsoft\windows\temporary internet files\content.word\7727.jpg

Доманівської районної ради


Математична казка як один з найефективніших засобів виховання учнів на уроці математики
Методичний кабінет


Робота вчителів

природничо-математичного циклу

Нікори Світлани Віталіївни,

Шумекової Ніни Миколаївни,

Онищак Вікторії Семенівни.

Мостове,2014


Математична казка як один з найефективніших засобів виховання учнів на уроці математики

Щоб підготувати учнів до життя, суспільно-корисної праці, школа повинна особливу увагу звертати на ті питання програми, з якими можуть зустрічатися її вихованці в житті. В цьому і полягають практичні цілі навчання математики.

Відомо, що математика, як ніякий інший шкільний предмет, виховує логічне мислення, а воно тому потрібне всім людям. Вивчення математики, особливо геометрії, сприяє розвитку просторової уяви, а вона також потрібна не лише математикам.

Виховні цілі навчання математики в школі зводяться головним чином до розвитку в учнів культури, мислення, виховання в них діалектико-матеріалістичного світогляду, патріотизму, наполегливості та інших корисних рис характеру.

Одне з важливих завдань, що стоять перед учителем математики - виховувати в учнів творчість, фантазію, матеріалістичний світогляд.

    Високий рівень сучасних вимог щодо професійно-методичної компетентності працівників освітніх закладів передбачає володіння ними новітніми підходами для організації і проведення навчально-виховних заходів з дітьми молодшого та середнього шкільоного віку. Уміння педагога гнучко реагувати на пізнавальні запити і потреби учнів, художньо-естетичні уподобання вихованців з урахуванням розвивального потенціалу лінгвістичного та народознавчого аспектів літературних творів складає реальний напрям підвищення якості роботи педагога, виваженого застосування особистісно орієнтованої моделі навчання. Використання виховного потенціалу казки у навчанні дітей математики можливо за умови оволодіння технологією складання математичної казки, яка, з одного боку, розширює робоче поле діяльності педагога щодо реалізації дидактичних функцій казки, а з другого – сприяє розвитку в учнів творчих компонентів діяльності, характеристик математичного мислення, інтересу до предмету, розуміння змісту математичних понять.

     Казка – один із основних жанрів фольклору чарівницько-містичного або фантастично-реалістичного характеру, у якому реалізується лінія утвердження ціннісних аспектів життя. Робота з казкою має бути орієнтована не тільки на розвиток лексично і синтаксично грамотного усного мовлення, імітаційної та інтонаційної манери вербального спілкування, але і на опанування логікою діяльності планування та формування творчості у дітей на новій предметній області (математичному матеріалі).

Технологія складання математичної казки

      Серед цілей роботи з казкою назвемо використання виховного потенціалу математичного боку казки, поглиблення та розширення математичних знань, формування практичних навичок і умінь з математики. Завдання для роботи з математичною казкою полягають у тому, щоб: формувати досвід пошукової продуктивної діяльності учнів на математичному матеріалі; сприяти розвитку здібних до математики дітей; розвивати логічне мислення, математичну чутливість до естетичної сторони математичних завдань та способів їх розв’язування; розвивати математичну мову учнів; виховувати особистісні якості, а саме: дисциплінованість, наполегливість, працелюбство тощо.

      У роботі з математичною казкою слід дотримуватися дидактичних принципів:


  • науковості, тобто зміст казки і форми роботи з нею мають враховувати методологічні основи математики як науки, історичні та лінгводидактичні засади народної казки, результати психологічних та педагогічних досліджень щодо формування індивідуальних моделей пізнання;

  • доступності, коли змістова лінія казки узгоджується із вимогами Державного стандарту початкової загальної освіти та віковими закономірностями розумового розвитку молодших школярів.

      Припускається, що матеріал з математики може добиратися:

а) підвищеної складності;

б) стимульний, тобто такий, що формує позитивну мотивацію та виховує інтерес до математики;

в) доповнювальний, коли основні теми математичної підготовки закріплюються на нестандартних завданнях, задачах з логічним навантаженням тощо;



  • наочності, а саме: врахування особливостей сприймання на основі оптичного аналізу, формування перцептивного образу предмета та уявлень про математичні поняття, сенсорні еталони, величину, арифметичні дії; активізації навчально-пізнавальної діяльності, під якою розуміємо підсилення ролі операційної складової математичної діяльності, спрямованої на розширення та збагачення математичних уявлень у дітей молодшого шкільного віку. 

     Серед вимог до організації роботи з математичною казкою: цілісність або співвіднесеність сюжету казки цілям, змісту, формам організації навчання школярів; навчально-методичну доцільність, тобто підпорядкування вимогам програми, віковим особливостям засвоєння дітьми математичного матеріалу; особистісно орієнтовану спрямованість, що розуміємо як вимогу врахування індивідуального рівня математичної підготовки кожної дитини; масовості, тобто зміст, структура, сюжет казки. Використання технологічного підходу для складання математичної казки передбачає переорієнтацію навчально-виховного процесу на єдність теоретичних засад та практичної реалізованості казки. Маємо на увазі розробку теорії сучасної математичної казки, прикладний зміст якої орієнтовано на діагностико-коригувальну, терапевтичну роботу та моделювання навчальних ситуацій із формування особистісного віртуального простору вихованців у світосприйманні ними математичного боку дійсності.

      Теоретичний етап технологічного підходу містить такі провідні інформаційно-аналітичні характеристики:

а) концептуальну основу, яка включає основну ідею казки, цільові установки, параметри та принципи навчання і виховання учнів через казку, трактування її побудови та функціонування, позиції укладача казки щодо нових функцій казки, які забезпечують зв’язок між жанром (народна, про звірів, чарівницька), типом казки (кумулятивна, структурно-логічна, коригувальна, терапевтичної дії) та конкретним об’єктом казки;

б) інформаційно-змістове забезпечення, а саме загальні і часткові цілі, обсяг змісту математичної освіти для засвоєння, орієнтація на розвиток пізнавальної активності школярів та формування в учнів цілісного уявлення про цінності життєвого простору людини;

в) програмно-методичне забезпечення, до якого відносимо предметну та проблемну області, сценарій казки, морфологічний ящик, матрицю рішень, характер навчання та форму викладу;

г) проектувальну частину, що передбачає розробку навчальних ситуацій на основі окреслених теоретико-методичних позицій, вибору основних параметрів казки, визначення структури та складання тексту математичної казки;

д) процесуальну реалізованість, тобто конкретні форми і методи роботи вихователя, проблемні демонстрації епізодів чи фрагментів казки, способи управління та співуправління в режисерському поданні казки.

Технологія складання математичної казки передбачає використання продуктивних методичних прийомів, в яких:



  • у повній мірі використовуються можливості стимулювання учнів до складання казки, коли діяльність по реалізації ігрового задуму спрямована на рівень математичної підготовки та мовленнєвого розвитку школярів;

  • передбачається застосування інтерактивних форм роботи, коли дорослий і дитина спільно планують сценарій казки, обирають параметри казки, у яких дорослий враховує пропозиції дитини в складанні казки, обов’язково визначаючи внесок дитини в процес складання казки;

  • дітям пропонуються деякі параметри казки, які спрямовують до евристичного пошуку способів вирішення навчальних суперечностей, конфлікту ролей чи протистояння моральних позицій героїв;

  • розширюється коло контрольованих дитиною факторів ігрового середовища на засадах складання усвідомленої та обґрунтованої програми дій, висунення власних пропозицій щодо складання казки з математичним змістом.

       Методика роботи з математичною казкою передбачає дві форми організації навчально-пізнавальної діяльності дітей молодшого та середнього шкільного віку, що пов’язано із реалізацією управлінської функції навчання математики та мірою допомоги педагога. По-перше, це складання математичної казки учнями за настановами дорослого при повному управлінні та контролі з його боку, а по-друге – співуправління з використанням засобів заохочення ініціативи дітей щодо самостійного складання ними математичної казки.

     Технологія складання математичної казки передбачає три етапи роботи: 



1) Репродуктивний, відтворювальний етап, коли казка складається за інструкціями педагога тобто учителем жорстко визначені основні параметри у складанні казки. Він визначає героїв казки та математичні знання, на яких складається казка. На цьому етапі відома казка розглядається як базовий текст, що підлягає вивченню, аналізу для побудови нової казки. Цей етап роботи над казкою має закінчуватися запитаннями педагога, які стимулюють мисленнєву активність учнів щодо математичного змісту казки. Іншим видом завдань на цьому етапі може бути завдання на кодування казок. Наприклад, потрібно відгадати назву казки за малюнком у вигляді геометричних фігур.

  2) Продуктивний етап у складанні математичної казки полягає у тому, що вчитель пропонує розробити сюжет для героїв різних творів для дітей та певних математичних відношень у нових умовах. Учні мають розробити діалог, монолог для героїв на тлі математичного боку сюжетної лінії задачі при взаємодії «учитель-учень» у розробці "вихідних” параметрів ігрового проектування, визначенні послідовності подій, встановленні причин явищ, побудові ігрових моделей завершення казкової ситуації і в яких дорослий враховує пропозиції дитини в організації та проведенні казки. При плануванні казки слід використовувати потенціал казки, як-от: перенесення сюжету на новий об’єкт; виконання ролі у новій казковій ситуації; заміна ігрових дій на казкові; гіперболізація певної ролі у казці; виведення другорядної ролі на перший план (зміщення сценічного акценту); побудова образу героя по пам’яті, якщо герой добре відомий дітям або раніше з цим героєм діти не були знайомі; виконання гіперболізації або загострення уваги дитини на певних характеристиках, рисах та діях героя казки; створення вигаданого образу з певними властивостями. Окрім розвитку репродуктивної уяви (повторення базової казки або певних її фрагментів) робота з казкою на цьому етапі налаштовує на розвиток творчої уяви, а саме на поєднання частин різних казок у нову казку, внесення змін у хід викладу відомої казки, уведення нових не передбачуваних казкових ситуацій, перетворення кінцівки казки тощо (додатки). Розвиток процесів мислення співвідносимо із такими видами роботи над математичною казкою або казкою, що містить математичний матеріал: формуванням уміння ставити різні запитання до одного сюжету; складанням речень за малюнками до казки; складанням листа, телеграми, вітальної листівки з математичним змістом; аналізом сюжету казки щодо математичної складової; складанням початку (кінцівки) казки та встановленням причинно-наслідувальних зв’язків; складання казки за моделлю, набором геометричних фігур, кількома операндами, за проблемними завданнями, за конфліктною ситуацією.

     Серед підходів до складання математичної казки можна вказати на такі:

1) матричний, тобто заснований на перегляді можливих варіантів майбутньої казки за морфологічним ящиком Ф. Цвіккі та досліджень В. Я. Проппа;

2) типологічний або такий, що орієнтує на складання математичної казки за певним жанром: народної, чарівної, про тварин;

3) структурний, коли сюжет казки будується за періодами життя та діяльності героїв казки, а саме: початком (ознайомлення із героями), основною частиною (вчинками героїв, діалогами, монологами героїв казки) та кінцівкою;

4) етико-моральний, коли герої казки розв’язують конфліктну ситуацію;

5) функціональний, що передбачає перенесення завдань, які поставлені перед героями казки, до виконання дітьми.

       Розвитку продуктивного мислення у молодших школярів при складанні казок з математичним змістом сприяє застосування морфологічного аналізу, засновником якого є відомий швейцарський астроном Ф. Цвіккі. Морфологічний аналіз – це метод системного комбінування можливих варіантів ознак предметів, дій об’єктів, типу поведінки героїв казок тощо. Цей метод дозволяє здійснювати послідовний перебір та оцінювання варіантів вибору окремих частин казки на основі морфологічного ящика або морфологічної матриці. Для укладання матриці необхідно виокремити клас основних параметрів, комбінування яких надає значну кількість варіантів щодо складання нової казки. До них відносимо:

логічний аспекти змісту навчання математики учнів тобто формування знаково-символічної функції; поєднання розвитку інтересів

· предметну область (ПО): математичні поняття, відношення, геометричні форми, які узгоджуються із традиційним змістом математичної підготовки дітей молодшого шкільного віку за ДСПЗО в Україні;

· проблемну область(ПРО): формування емоційно-оцінних якостей особистості дитини на основі протиставлення позитивних та негативних рис героїв; абстрактний су до математики з дидактичними цілями навчання математики у дошкільних закладах освіти;

· об’єкти казки (ОК): герої казок та мультфільмів (Іван Царевич, Омелько, Буратіно, Мальвіна, Лисичка, Вовчик, Півник і т. д.);

· риси характеру героїв казки (РХ): наполегливість, відповідальність, допитливість, хоробрість, мужність, обізнаність, зарозумілість, невміння довести справу до завершення, щирість, доброзичливість, доброта, уміння співпереживати, повага до старших, дружелюбність, працьовитість, легковажність, лінощі;

· дії героїв казки ): допомога, захист, схованка, подолання труднощів, перевиховання, перемога, змагання;

· операнд казки (О): чарівна паличка, магічні числа, килим-літак, літаючий стільчик, казкова скриня, лічильна машина, чарівний автомобіль, ручка-самописка, числа-друзі, математичний компас, казковий телевізор, математичне дзеркальце, чарівні кубики;

· сюжетну лінію (СЛ): мандрівка лісом; подорож літаком, на поїзді, на велосипедах, на автомобілі, на гвинтокрилі; морська прогулянка; космічний політ, політ в атмосферу; в гостях у казкових героїв; лісова школа; казковий магазин; чарівний вокзал; чарівна пошта;

· математичний зміст (МЗ): довести (формування вивідних суджень, встановлення істинності-хибності висловлень), побудувати (геометричні фігури), розв’язати (задачі, приклади), порівняти (за формою, кольором, величиною; за допомогою умовної мірки; «на око», на «руку»), обчислити (знайти значення числового виразу), розпізнати (геометричні фігури за формою), виміряти (за допомогою сенсорн     их еталонів та одиниць вимірювання), класифікувати (встановити зв’язки між класами предметів, розподілити однорідні), провести серіацію (упорядкувати предмети за певною ознакою), орієнтуватися (на площині, у просторі).

      3) Етап режисури та драматургії, коли учні складають математичну казку та реалізують її у рольовій грі. Передбачається використання у повній мірі можливостей стимулюючої функції казки (з правилами, без правил), коли режисура адаптована до пізнавальних можливостей учнів. У запобіганні виснаження ігрової ініціативи мають використовуватися методичні підходи, щоб у будь-який момент рольової інтерпретації казки могла бути змінене (збільшено, зменшено) ігрове навантаження ролі чи сюжетної лінії казки. Робота над складанням математичної казки, з одного боку, дозволяє більш глибоко засвоїти вихованцями математичний матеріал, а з другого – навчати дітей логічно розмірковувати, послідовно викладати свою думку та обґрунтовано обирати варіанти складання казки.

Додатки


Відсоткові пригоди діда Панаса

Жив-був дід Панас, який вирішив зайнятися бізнесом. Довго роздумував дід, аж раптом з полиці випала книжка «Ріпка».



  • Ну тут все ясно – посаджу напевно я ріпку – подумав дід Панас та так і зробив.

Кожного дня дід вправно працював, ріпку поливав і отримав винагороду - велетенський коренеплід. Ну, - думає дід – час мою ріпку рвати. Взяв дід ріпку за зелений чуб, тягне-потягне, а витягти не може. Походив довкола ріпки, покрутився, аж раптом баче, під нею нірка, а в нірці мишки тримають ріпку.

  • В чому справа? – спитав дід Панас.

  • Розв’яжи нашу задачу і ми відпустимо твою ріпку. – захіхікали миші.

Задачаc:\users\комп 9\pictures\17805601.jpg

Жило сімейство із 15 мишей. 9 із них були мишенята. Скільки відсотків сім’ї становлять мишенята?

Дідусь відповів: «9:15·100=0,6·100=60%

Відповідь: 60% становлять мишенята.»



  • Правильно. – відповіли мишки і відпустили ріпку.

Зрадів дід і знову потягнув ріпку, але вона не витягується. Раптом сама ріпка мовила до діда Панаса:

  • Слухала я, як ти вправно розв’язав задачу. Ти дуже розумний. Важко тобі було?

  • Та ні. – відповідає старий.

  • Так розв’яжи й мою задачу. Як розв’яжеш, то витягнеш мене, а як ні, то мучитися тобі аж до самого ранку.

Задача

Ріпку тягнули 6 осіб. Троє відійшли відпочити. Скільки відсотків людей пішло відпочивати?



  • Це дуже просто.

3:6·100=50%

Відповідь: на відпочинок пішло 50% людей.



  • Молодець!!! – зраділа ріпка і вискочила з землі.

А дід Панас продав ріпку, заробив грошей і повторив тему «Відсотки». З тих пір всі приходили до старенького, якщо потрібна була допомога з відсотками.

Автор: учениця 5 класу Вилкун Валентина



Казка про відсотки

Діло було в одному гарному королівстві під назвою «Відсоткове». Це було дружне і багате королівство, в якому гарно рахували відсотки. Але жив у тому королівстві злий чаклун, який не дуже любив обчислення(чесно кажучи, він їх ненавидів, бо зовсім не розумів) і його дратували дружні і розумні відсотківці (так називали жителів Відсоткового королівства ).

Якось вночі, коли всі спали,чаклун наклав на королівство страшне закляття:

Нехай жителі у королівстві,

Ніби звірі в дикім лісі,

Математику забудуть

І такими завжди будуть.

Вранці ніхто не міг зрозуміти, що відбувається. Настала повна плутанина з днями тижня, з часом. Так люди стали вітатися через день, а іноді і через два,не розуміючи, що відбувається. Жителі перестали бути дружніми і королівство стало занепадати. Вже ніхто, як раніше, не рахував витрати та прибутки, відсотківці взагалі перестали купувати – та ж не знали як це робиться.

Так би було завжди, але сталася біда – захворіла королева Відсоткія. Їй стало зле, через забуті відсотки. З кожним днем королеві гіршало. Тоді жителі вирішили об’єднатися. Для приготування ліків потрібен відсотковий підрахунок компонентів. Всі відсотківці взялися за руки, заплющили очі і почали потроху пригадувати, що таке число, які бувають числа, з яким математичним терміном пов’язані десяткові дроби і , нарешті, від якого слова походить назва їх чудового і дружнього королівства. Саме в цей момент, у небі над замком пролунало: ВІДСОТОК-ЦЕ СОТА ЧАСТИНА ЧИСЛА. Ці слова остаточно повернули пам'ять жителів Відсоткового королівства і позбавили чарів злого чарівника.

Так чарівник став звичайним жителем королівства. Без своїх чарів він нічого не вмів, тому йому довелося вчити тему «Відсотки». Згодом він став найуспішнішим підприємцем Відсоткового королівства і з задоволенням допомагав тим, хто не міг розібратися з відсотками.

Автор: учениця 5 класу Кременецька Анастасія

Найпотрібніша цифра

Одного разу маленькому хлопчикові подарували його першу книжку з цифрами, він їх довго розглядав і намагався зрозуміти: яка ж з них головна?

А цифри помітили це і стали кричати йому :


  • Я! Я! Подивись на мене!

Але хлопчик їх, звичайно, не чув. Переглянувши книгу він її закрив, а цифри все не могли заспокоїтися і зовсім розсварилися !

"Я , - кричало число 10 . - Я більше за вас всіх! Я коштую 10 таких , як 1 , двох таких , як 5 ! " .

Девʼятка показувала , як вона може розкладатися 3 рази по 3 ! Хвалилася і 8 тим , що вона всього 2 рази по 1 поступається 10 . Цифра 7 сказала , що пишається тим , що вона дорівнює 1 і 6 разом узятим , а ще 2 і 5 , і навіть 3 і 4. Цифра 6 заявила , що вона - то вже точно в 2 рази краще , ніж 3 і в 3 рази краще, ніж 2 .

Цифра 5 помітила , що без неї хлопчик ніколи не зможе поділити 10 на 2. А цифра 4 бубоніла , що вона нічим не гірше 8 : якщо її скласти 2 рази , вони стануть рівними, а якщо ще й додати 2 , то стане 10 .І 3 відкрила всім свою таємницю : виявляється , без неї хлопчик навіть чарівну казку не зрозуміє , тому що там завжди є 3 брата , 3 сестри , 3 подвиги, 3 царівни .

Навіть двійка довела, що вона дуже важлива, лишень одиничка тихо сиділа і не хизувалася своїми властивостями. Цифри швиденько цим скористалися і вигнали 1 з царства цифр і чисел, а головним назначили число 10. Та щойно одиниця пішла, від 10 залишився лиш 0 та й інші цифри захиталися, почали по трохи зникати.

Не гаючи часу, цифри в один голос закричали:



  • Одиничка-сестричка! Повертайся! Ми тепер знаємо, що без тебе ми нічого не варті!

Пожаліла їх 1 і повернулася, бо знала, що без неї хлопчик не зрозуміє звідки взялись інші цифри та числа. Відтоді жили цифри в мирі і злагоді, бо зрозуміли – всі вони важливі для рахунку.

Ось і казочці кінець, хто навчився рахувати молодець!

Автор: учениця 5 класу Тимощук Юлія

Пригоди в місті Трикутників
Жили-були в країні геометрії двоє друзів: Олівець і Циркуль. Одного разу вони гуляли по парку і зустріли маленьку заплакану Точку.

- Чому ти плачеш, Точко? - запитав Олівець.

- Я така маленька і нікому не потрібна, мене ніхто не бачить, - сумним голосом відповіла Точка.

- Не плач! - сказав Циркуль - Ми щось придумаємо!

- Правда? - запитала Точка.

- Звичайно, ми недавно там були! - вигукнув Циркуль.

І ось пішли друзі в місто, в якому все трикутне: чоловічки, будинки, гори, дерева, автомобілі і навіть хмари. Точка дуже зраділа. І ось йдуть вони по Набережній. Раптом почули пісеньку, яку співали будівельники:

Ти на нас, ти на нас, уважно подивись.

У нас усе , у нас усе, у нас усе по-три.

Три сторони і три кути і стільки ж в нас вершин.

Ми всі діла, ми всі діла, ми тричі завершим.

Трикутники веселі ми, дружніших не знайти.

Бо в нас усе, бо в нас усе, у нас усе по-три.

З піснею робота пішла ще швидше, і вмить стіна була готова.

Пішли вони далі гуляти по місту і жителі подарували гостям чарівні палички. За допомогою цих паличок можна скласти будь-який трикутник. Точка зацікавилася і запитала:

- Які можна скласти трикутники і як це зробити?

Олівець каже:

- Трикутники можна скласти не з будь-яких трьох паличок. Які б ми два з трьох відрізків не взяли, вони разом повинні бути довші від третьої.

- А з трьох однакових можна завжди скласти трикутник, - сказав Циркуль.

- Так, так, про такий трикутник кажуть, що у нього всі сторони рівні, і він називається рівностороннім, - додав Олівець.

- А які ще можна скласти трикутники? - запитала Точка.

- Можна скласти тупокутний, гострокутний, прямокутний, рівнобедрений трикутники, - сказав Циркуль.

- Розкажи, Олівець, про рівнобедрений трикутник! - попросила Точка.

- Трикутник, у якого дві сторони рівні, - відповів Олівець.

-У такого трикутника кути при основі завжди рівні, - додав Циркуль.

- Розкажіть мені про гострокутний трикутник, - сказала Точка.

- Трикутник з гострим кутом називається гострокутним! - відповів Олівець.

- А про тупокутні розповісте? - запитала Точка.

- Так! Трикутник, в якому є тупий кут, називається тупокутним.

- А тепер розкажіть мені про прямокутний трикутник! - попросила Точка.

- Якщо в трикутнику є прямий кут, значить трикутник прямокутний. У прямокутному трикутнику не може бути два прямих кути, - сказав Олівець.

- Що ще можете мені розповісти про трикутники? - сказала Точка, посміхаючись.

- У кожному трикутнику можна побудувати три висоти, три медіани, три бісектриси.

І раптом відрізки ожили. Цих відрізків звали Висота, Бісектриса і Медіана.c:\users\комп 9\desktop\географія\imgpreview (14).jpg

- А ось я в трикутнику виходжу з однієї будь-якої вершини на протилежну сторону і ділю її навпіл, - каже Медіана.

- Я поділяю кут на два рівних кути! - хвалилася Бісектриса.

- А ось я виходжу з вершини трикутника на протилежну сторону під прямим кутом! - вигукнула Висота.

- А хочете ми покажемо вам фокус? - хором сказали всі відрізки.

- У рівносторонньому трикутнику ми всі рівні між собою, тобто Медіана є Бісектрисою і Висотою; Бісектриса - Медіаною і Висотою; Висота - Бісектрисою і Медіаною. І всі ми виходимо з однієї точки.

- Як це зрозуміти «виходимо з точки»? - запитала Точка.

- Справа в тому, що ти, Точка, одна з трьох вершин трикутника, і граєш дуже важливу роль в трикутнику.

- Тепер ми все тобі розповіли про трикутники. Нам пора повертатися додому, - сказав Олівець. І друзі повернулися додому, до країни Геометрії. Точка більше ніколи не сумувала, бо вона розповіла всім, яку роль вона відіграє в трикутнику. І всі стали з нею дружити!


Автор: учень 8 класу Пузиревський Дмитро

Казка про дроби
Жили - були в країні «Математика» дивні числа - дроби. Одні були правильні , інші - неправильні.

Якщо дріб менший 1, то його називали правильним. А неправильний дріб - більший або дорівнює одиниці. У кожному дробі є два числа: чисельник дробу – над рисою, а знаменник – під рисою. Знаменник показує, на скільки частин ділять, а чисельник - скільки таких частин узято.

Одного разу посперичалися дроби хто з них більший, тому й пошана. Звернулися вони до мудреця Порівняння. Став мудрець дроби порівнювати, на ваги ставити. І прийшов до висновку, що із двох дробів з однаковими знаменниками менший той, у якого менший чисельник, і більший той , у якого більший чисельник. Два рівні дроби позначають те саме дробове число.

c:\users\комп 9\desktop\географія\imgpreview (4).jpg

У країні «Математика» були незвичайні міста. В одному з них – Додавання. Там дроби любили часто ходити в гості один до одного й рахувати: скільки їх усього стало. При додаванні дробів з однаковими знаменниками чисельники дробів додають, а знаменник залишається тим самим. В іншому місті – Віднімання були постійні войни. Дроби боролися з вірусом Помилка. Кожен дріб, що він бачив, зменшував. При відніманні дробів з однаковими знаменниками від чисельника зменшуваного віднімають чисельник , що означає від`ємник, а знаменник залишають той же .

Неправильні дроби можна було перетворити в змішані числа. У змішаного числа є ціла й дробова частини . Їх так само можна додавати й віднімати. Секрет їх полягає в тім, що цілі частини складаються й віднімаються один з одним і дробові частини складаються й віднімаються один з одним.

У країні «Математика» жили й особливі – десяткові дроби. Числа, зі знаменниками 10, 100, 1000 умовилися записувати без знаменника. Цілу частину відокремлюють від дробової коми (наприклад: 0,57). Десяткові дроби теж можна порівнювати, віднімати й додавати. Тут теж є свій секрет. Щоб порівняти два десяткові дроби, треба спочатку порівняти в них число десяткових знаків, приписавши до однієї з них праворуч нулі, а потім, відкинувши кому, порівняти натуральні числа, що вийшли (наприклад: 8,6000 більше 8,006).

У країні «Математика» були й особливі міста для навчання - місто Рівняння й місто Задачі. Там деякий дріб ховали, перетворювали в невідоме число. Задача молодих жителів - знайти це невідоме число, розв`язавши рівняння або задачу. За правильністю рішень стежила Рада старійшин, а нагороджувала за вміння й старання цариця країни - Математика.

Автор: учень 7 класу Гловатський Максим



Як вийшли мішані числа

Давним-давно серед високих і гарних рівнин жила держава чисел. До неї відносилися натуральні числа й дробові. У цій державі росли квіти, різні ягоди, дерева й багато чого іншого. Все було добре, але натуральні числа й дробові дуже сильно ворогували.

І ось одного разу в них сталася суперечка. Хто важливіший натуральні чи дробові числа? І тут мудре число сказало: «Якщо ви не хочете миритися, то давайте влаштуємо змагання й хто переможе, той і важливіший всіх чисел». Промова мудрого числа всім сподобалася, але не всі дали на неї згоду. Цар дробових чисел був набагато боягузливіший, але дуже розумний, тому він сказав, що нібито він подумає, а насправді вирішив підготувати себе й інші дробові числа. Цар натуральних чисел відповів, що готовий почекати рівно три дні. І вони розійшлися по своїх групах. Пройшов перший день, цар дробових чисел набрав найкращих і пішов до того мудреця , який запропонував їм змагатися. Цар дробових чисел запитав у нього: «Які завдання ви дасте нам?». Мудре число промовчало. Пройшло ще два дні й нарешті цей день настав. Два царі запитали: «Скільки чисел треба представити?». Мудре число відповіло: « Приймати участь будуть всі, до єдиного, а завдання буде таке - побувати й обійти, якнайбільше держав разом. Усі здивувалися, але, що робити , вони почали готуватися до відходу, а мудре число вказало їм шлях: « У дорозі кожному допомагайте й робіть все разом».

От вони дійшли до держави, що носить назву «Додавання». Ця держава прийняла їх гостинно. Дробові й натуральні числа трималися разом, як їм сказало мудре число. Знаки додавання сказали: « Якщо ви тут , можна ми порахуємо приклади на додавання». Всі, звичайно, погодилися й почали робити приклади. Вони дуже радісно провели час і довідалися багато нового. Натуральні й дробові числа попрощалися з усіма й пішли далі. Далі їх очікувало зустрітися з державою за назвою «Віднімання». Там їм запропонували порахувати завдання на віднімання. Вони зробили й виріши-ли , що десять завдань їм вистачило. Небагато пізніше до них прийшли три держави, в одній з яких натуральні й дробові числа вже були. Це були держави, що носять назви «Додавання», «Ділення» й «Множення». Вони всі придумали, чим зайнятися - почали розв`язувати рівняння, учити правила й c:\users\комп 9\appdata\local\microsoft\windows\temporary internet files\content.word\imgpreview (19).jpg

багато чого іншого. Натуральні числа вдосталь навеселилися й дробові від них не відставали. Вони вирішили, що їм треба йти додому. Коли вони прийшли додому , то дробові й натуральні числа не стали лаятися й сваритися. І мудре число їм сказало: «Якщо ви хочете остаточно помиритися, пригорніться один до одного й у вас вийде мішане число». Усі так і зробили.

Після цього вони ніколи не сварилися, а жили довго й щасливо! Казка про два Кути і Бісектрису та утворення Суміжного Кута учениця 7 класу Савченко Марина



Було це чи не було - не знаю. А було все так. Одного разу на одній площині зустрілися два кути. Старший, якому було 130 ° (тут рік замінюється на 1?), І молодший, якому від роду було лише 50?. Зустрілися і тут же посперечалися, хто з них важливіший, кращий та сміливіший. Молодший стверджував, що сильніший, тому що він молодший, а сил, за його твердженням у нього більше. Старший вважав себе самим-самим, бо він старший і багато побачив за свої 130°. Суперечка вже не могла продовжуватися, і вони вирішили провести турнір. Про турнір знала Бісектриса, вона і задумала перемогти двох своїх ворогів, і тим самим стати на чолі Геометрії. Розпочався турнір в призначений час. На ньому були присутні два Кути. У самий розпал бою раптом з'явилася Бісектриса, застав бійців в розгубленості. У бій з Бісектрисою вступив старший Кут, потім молодший але до успіху це не призвело. Перемога, здавалося, була на боці Бісектриси. Вона тріумфувала і вже уявляла себе в ролі правителя. Раптом до Кутів прийшла ідея. Вони вирішили об'єднати сили і прогнати злодійку з країни. Тріумфуюча Бісектриса не помітила, що замість двох Кутів, двох затятих супротивників, з'явився Суміжний Кут, який у момент переміг її. Бісектриса заблагала пробачення. З тих самих пір Бісектриса знаходиться на службі у короля, а два Кути, два затятих противники , стали одним цілим - Суміжні Кути і знаходяться на службі у короля, захищаючиГеометрію від ворогів.
Автор: учениця 5 класу Грищук Тетяна

Як нуль провчили
В одній країні було королівство Математики. Правили там дві сестри – принцеси. Одну з них звали Додавання, а іншу Віднімання. Все було в цьому королівстві добре. Всі жили дружно й турбувалися один про одного. Та був у цьому королівстві злий чаклун – Нуль. Він вирішив заволодіти королівством, тому надіслав листи сестрам, в яких говорив, що кожна сестра хвалиться, що вона найважливіша в королівстві. Принцеси розсердилися одна на одну і почали сваритися. А потім почали збирати війська, щоб довести, хто з них найголовніша. Та трапилося так, що проїжджали цим королівством два принци – брати: Множення та Ділення і побачили, що робиться в ньому. Дівчата дуже сподобалися їм. Принци сказали їм: - Чому ви сперечаєтеся? Адже, ви важливіші та головніші обоє. Без вас люди б не дізналися, ні скільки вони врожаю зібрали, ні на скільки більше вони зібрали пшениці, картоплі, яблук та всього іншого в порівнянні з попереднім роком. Без вас не буде успіху та ладу в королівстві. Сестри подумали та й зрозуміли, що юнаки праві. Вони вибачилися одна перед одною, обнялися і знову сонце радості засіяло в їх краї. Раптом де не взявся злий Нулик. Він розлютився і сказав, що хотів заволодіти королівством, поки дівчата сварилися. І тут принци зрозуміли, хто винен у цій сварці. Тож вони й сказали: - Бути тобі порожнім місцем, але дуже необхідним. Так і сталося, що нуль в складі числа дуже важливий, але наодинці ніщо.
Автор: учениця 5 класу Бабічина Юлія




Скачати 233.21 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка