Міністерство соціальної політики україни державний комплекс соціальної реабілітації дітей-інвалідів Рекомендації щодо застосування реабілітаційних методик у роботі центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів Розділ ІІІ



Сторінка8/8
Дата конвертації11.04.2016
Розмір1.24 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Сенсорна алалія – порушення розуміння мовлення внаслідок порушення роботи мовнослухового аналізатора (центр Верніке) при достатньо збереженому периферичному слухові та первинно збереженому інтелекті.

Сенсорна алалія відноситься до недостатньо вивчених мовленнєвих аномалій.

У дитини не формується зв'язок між звуковим образом та предметом. Сенсорний алалік чує, але не розуміє.

У цілому, мовлення може бути охарактеризоване як збільшена мовленнєва активність на фоні зниженої уваги до мовлення оточуючих і відсутність контролю за власним мовленням.

Відзначається непостійність слухової функції (однакові сигнали то сприймаються, то ні), наявність гіперакузії (збільшена чутливість до звуків, які байдужі оточуючим), ехолалії, відсутність порушень просодичного боку мовлення та бажання контакту.

Діти з сенсорною алалією створюють враження розумово відсталих або слабочуючих, що ускладнює діагностику. У спокої дитина ехолалічно повторює окремі слова або речення. Вона добре передає інтонацію почутого.

У період розвитку мовлення може з’явитися лепетання ехолалічного походження, але фраза не з’являється. Зрозуміти таке мовлення неможливо. Діти із сенсорною алалією навчаються за програмою спеціальних загальноосвітніх шкіл для дітей із важкими розладами мовлення.
___________________________
Джерела інформації


  • Белова-Давид Р.А., Гриншпун Б.М. Нарушение речи у дошкольников. – М.: Просвещение, 1969, 1972 (вып. 1,2).

  • Ковшиков В.А. Экспрессивная алалия. – СПб.: Сатис, 1994.

  • Левина Р.Е. Опыт изучения неговорящих детей (алаликов). – М.: Учпедгиз, 1951.

  • Логопедия / Под ред.. Л.С. Волковой. – М: Просвещение, 1989.

  • Мелехова Л.В. Алалия. Очерки по патологи речи и голоса / Под ред. С.С. Ляпидевского. – М.: Учпедгиз, 1960. Вып. 1.

  • Соботович Е.Ф. Формирование правильной речи у детей с моторной алалией. – К., 1981.

  • Шаховская С.Н. Алалии. Расстройства речи у детей и подростков / Под ред. С.С. Ляпидевского. – М.: Медицина, 1969.

Інтернет-ресурси




  • http://ru.wikipedia.org/wiki/Алалия

  • http://www.logoped.ru/nar05.htm

  • http://children.csa.ru/narusheniya_analizatorov/narusheniya_rechi/alaliya/

  • http://alalia.ru/

  • http://www.boltun-spb.ru/problems.html


Афазія
Афазія – цілковита або часткова втрата мовлення, яка виникає при ураженнях домінантної півкулі головного мозку в осіб зі сформованим мовленням.

Вона охоплює різні рівні організації мовлення (самостійне мовлення, повторювання, називання предметів та дій, діалогічне мовлення тощо), впливає на його зв’язки з іншими психічними процесами і веде до дезінтеграції всієї психічної сфери людини, порушуючи комунікативну функцію мовлення (Л.С. Цвєткова). При афазії порушуються мовлення та вербальне спілкування, інші психічні процеси; виникають зміни особистості та особистісні реакції на хворобу.

Афазія відноситься до тяжких форм мовленнєвої патології, тому що ізолює хворого від соціального середовища, в якому він перебував до захворювання.

Причинами афазії можуть бути крововиливи, пухлини головного мозку, закупорка судин, інфекційні захворювання, травми.

При афазії спостерігається системне порушення, яке охоплює усне і писемне мовлення, фонетику, лексику та граматику, розуміння мовлення.

Загальновизнаною є класифікація О. Лурія, який поділяє афазію на моторну аферентну, моторну еферентну, сенсорну, амнестичну, динамічну, семантичну та тотальну.

Прояви порушення при цих формах різняться у залежності від місця ураження кори головного мозку та характеру немовленнєвих розладів.

Звичайно афазія виникає у дорослому віці, але спостерігається і в дітей.

Причини дитячої афазії подібні до дорослої: травми, запальні процеси після інфекційних захворювань, пухлини; тільки в дітей рідко зустрічається порушення мозкового кровообігу.

У дітей дошкільного віку не спостерігаються всі ті форми афазії, які зустрічаються в дорослих. Це пов’язано з тим, що мовлення дитини ще недостатньо розвинене.

У дітей шкільного віку осередкові ураження проявляються також, як і у дорослих.

Афазія в дітей відмінна від афазії дорослих, досить швидко зазнає зворотнього розвитку. Але якщо поліпшення не настає через декілька тижнів, прогноз стає несприятливим.

Вирішальне значення для відновлення порушених функцій має цілеспрямоване відновлювальне навчання. У цих умовах відзначається позитивна динаміка у хворих різноманітних вікових груп з різною етіологією і терміном захворювання, з різним ступенем мовленнєвого дефекту. У той же час деякі дослідники не ставлять задачу здолати дефект, а радять пристосуватися до нього.

Необхідно звернути увагу на те, що результативність реабілітації дітей-інвалідів щодо подолання мовленнєвих порушень залежить від:



  • тривалості та характеру лікування основного захворювання;

  • віку та рівня інтелектуального розвитку дитини;

  • доцільності та ефективності корекційної роботи логопеда;

  • реабілітаційно-виховного впливу команди фахівців-реабілітологів при організації групових і індивідуальних форм занять.


___________________________
Джерела інформації


  • Бейн Э.С. Афазия и пути её преодоления. – Л.: Медицина, 1964.

  • Бейн Э.С., Бурлакова М.К., Визель Т.Г. Восстановление речи у больных с афазией. – М.: Медицина, 1982.

  • Винарская Е.Н. Клинические проблемы афазии. – М.: Медицина, 1971.

  • Логопедия / Под ред. Л.С. Волковой. – М.: Просвещение, 1989.

  • Лурия А.Р. Травматическая афазия. – М.: АМН СССР, 1947.

  • Оппель В.В. Восстановление речи при афазии. – Л., Медгиз, 1972.

  • Бурлакова М.К. Коррекционно-педагогическая работа при афазии. – М.: Просвещение, 1991. – 190с.

Інтернет-ресурси




  • http://ru.wikipedia.org/wiki/Афазия

  • http://diseases.monomed.ru/info.php?id=2113

  • http://neuroreha.ru/ishemicheskij-insult/info/afaziya/

  • http://логопедическиезанятия.рф/narushenie-ustnoi-rechi/afaziy.html

Рекомендації щодо застосування

реабілітаційних методик у роботі центрів

соціальної реабілітації дітей-інвалідів


Розділ ІІІ. Психолого-педагогічна та клінічна характеристика

основних інвалідизуючих станів і захворювань


Методичний посібник
Коректори Філіпенко Т.О.,

Нікітенко О.М.


Комп’ютерна верстка Ляху В.Є.– оператор

копіювально-

розмножувальних машин

Редакційно-видавничий відділ

Державного комплексу

соціальної реабілітації дітей-інвалідів



54017, м. Миколаїв, вул. Дунаєва, 45а







1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка