Міністерство соціальної політики україни державний комплекс соціальної реабілітації дітей-інвалідів Рекомендації щодо застосування реабілітаційних методик у роботі центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів Розділ ІІІ



Сторінка4/8
Дата конвертації11.04.2016
Розмір1.24 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Синдром «Обличчя ельфа»
Він зумовлений виникаючою аутосомно-домінантною мутацією або пов’язаний із спадковою схильністю плоду до недостатнього збільшення кількості вітаміну D в організмі матері під впливом сонячної радіації.

Зустрічається з частотою 1:25000 як у чоловіків, так і у жінок. Хворі мають своєрідне «обличчя ельфа»: пастозні вії, опущення щоки, великий рот, товсті губи, зменшене підборіддя, широкий лоб, здавлені з боків скроні, глибоке перенісся, рідкі брови, косі щілини очей, блакитні очі, співдружня косоокість. У 96% випадків низький голос. Спостерігаються особливості будови тіла: довга шия, опущені плечі, сколіоз, вузька грудна клітина, низька талія, Х-подібні ноги.

У всіх випадках захворювання спостерігається розумова відсталість. IQ, у середньому, 40-50 %. Вербально-логічне та абстрактне мислення відсутнє. У першу чергу порушується цілеспрямована діяльність. Діти балакучі, але мовлення являє собою набір готових штампів. У багатьох хороший слух. Тонка моторика розвинена погано. У 50% хворих дітей спостерігаються різноманітні неврозоподібні розлади: енурез, звична блювота, головний біль. У частини дітей – гіперактивність, тривожність, страхи. Відмічаються такі особистісні риси, як довірливість, емоційність, прагнення до спілкування, доброзичливість, слухняність.
Синдром Ретта
Існує група генетичних синдромів, яка включає розумову відсталість у поєднанні із сенсорними, руховими та іншими чисельними вадами розвитку, тип наслідування яких не відомий. Одним із прикладів подібних складних форм розумової відсталості є синдром Ретта.

Захворювання спостерігається майже тільки у дівчат. Проявляється воно з п’яти місяців до півторарічного віку, коли дитина починає втрачати набуті психомоторні навички. Втрата навичок та відставання у набутті нових поєднується зі стереотипними ритмічними рухами руками (поплескування, потирання, заламування, «миття» рук), що чергуються з нападами крику. Через декілька тижнів або місяців загальний стан дитини стабілізується, а розумова відсталість дитини стає очевидною.


Інтернет-ресурси


  • http://medicalplanet.su

  • http://www.kidsunity.org

Мікроцефалія


Мікроцефалія – дефект розвитку, в основі якого лежить зменшення маси мозку. Лікарі говорять про захворювання, коли зменшення окружності черепа досягає двох або більше сигмальних відхилень.

Захворювання поділяють на первинну (проста, генетична) та вторинну (комбінована, складна) мікроцефалію.

Первинна мікроцефалія виникає внаслідок впливу шкідливих факторів на ранніх стадіях внутрішньочеревного розвитку, вторинна розвивається внаслідок поразки головного мозку на останніх місяцях внутрішньочеревного розвитку, під час пологів та в перші місяці життя.

У дітей із цим захворюванням окружність черепа зменшена, родимчики та шви закриваються в перші місяці життя, з віком обличчя збільшується, мозкова частина черепа значно відстає у розмірі; вуха збільшені, ніс подовжений, косоокість. Більшість хворих мають різні ступені порушення розумового розвитку. При первинній мікроцефалії в окремих випадках можливе навчання в спеціальних загальноосвітніх школах для дітей з вадами розумового розвитку, діти із вторинною мікроцефалією потребують постійного стороннього догляду.


Інтернет-ресурси


  • http://www.eurolab.ua

  • http://da-med.ru



Синдром розумової відсталості при токсоплазмозі
Токсоплазмоз хвороба людини з групи кишкових інфекцій, яка характеризується ураженням нервової системи, міокарда очей, лімфаденопатією, гепатоспленомегалією. Хвороба може спричинити патологію вагітності і плоду, навіть його смерть. Збудником є Toxoplasma gondіі.

Основним джерелом інфекції для людини є свійські та дикі тварини. Найчастіше зараження здійснюється при вживанні м’яса інфікованих тварин  сирого або недостатньо термічно обробленого. Рідше  від тварин родини котячих при недотриманні правил особистої гігієни та догляду за хворою кішкою.

Плід інфікується від матері при зараженні її під час вагітності. У залежності від строку зараження (1-3-й триместр вагітності), частота вродженого токсоплазмозу коливається від 17 до 62%. Один випадок вродженого токсоплазмозу припадає на 1 000 – 3 500 новонароджених (у 0,2-0,5 % інфікованих жінок). При зараженні напередодні вагітності, а також наявності латентного або хронічного неактивного токсоплазмозу в матері інфікування плоду не настає.

Із метою запобігання вродженому токсоплазмозу велику роль відіграє попередження зараження під час вагітності  виключення контакту з котами, пробування сирого м’ясного фаршу, миття рук після приготування страв із сирого м’яса. Ймовірність зараження найбільша у вагітних, які не мають антитіл до збудника. Принципове значення має клінічне обстеження вагітних, особливо з обтяженим акушерським анамнезом, та проведення в необхідних випадках лікування.

У випадку внутрішньочеревного зараження, якщо дитина народжується живою, в неї виявляють підгострий або хронічний токсоплазмоз із характерною клінічною тріадою: гідроцефалія, судомний синдром, хоріоретиніт. Переважають симптоми ураження центральної нервової системи  неспокій, судоми, парези й паралічі, відставання у фізичному і психічному розвитку, гідро-, іноді мікроцефалія. В окремих випадках вроджений токсоплазмоз може проявитися олігофренією, епісиндромом, хоріоретинітом через кілька років після наро-дження.

Розумова відсталість при цьому синдромі, звичайно, спостерігається з перших місяців життя та досягає важких ступенів.


Інтернет-ресурси


  • http://lidomed.com.ua

  • http://ivt-clinic.com.ua



Синдром розумової відсталості при цитомегалії
Цей синдром викликається вірусом слинних залоз. Віруси, які потрапляють через плацентарну кров, викликають у плоду запалення мозку та його оболонок.

Цитомегалія у 10% випадків стає причиною мікроцефалії, у 0,3-0,5% дітей з важкою формою розумової відсталості спостерігається дане захворювання.

Четверта частина хворих немовлят має ураження центральної нервової системи. Ступінь вираження розумової відсталості визначається терміном та важкістю ураження в пренатальному періоді розвитку плоду.
Інтернет-ресурси


  • http://www.gynecologia.info

  • http://sana-med.com.ua



Синдром розумової відсталості при лістеріозі
Захворювання викликається бактеріями, які уражують нервові тканини і мають властивість проходити плацентарний бар’єр.

Лістеріоз протікає у формі зараження крові і менінгіту або енцефаліту з відповідними симптомами. Із завершенням гострого періоду залишаються ознаки грубого органічного ураження ЦНС. Його наслідками залишаються важкі ступені розумової відсталості із збільшеною збудженістю, схильністю до афективних спалахів.


Інтернет-ресурси


  • http://www.eurolab.ua

  • http://www.diagnos.ru


Синдром розумової відсталості при сифілісі (ювенільний параліч)
У разі зараження плоду сифілітичною спірохетою захворювання може проходити у формі внутрішньочеревного енцефаліту. У такому випадку дитина народжується з органічним ураженням головного мозку та розумовою відсталістю. У подальшому можуть спостерігатися психопатоподібні, астенічні синдроми, прояви епілепсії.

Деякі симптоми захворювання спостерігаються в дитини до дворічного віку, а саме: в’ялість або рухова розгальмованість, ураження шкіри, бородавчасті утворення, хронічний риніт, ламкість кісток, диспластичність, деформація черепа тощо. Після двох років – неправильна форма зубів, сідловидний ніс, радіальні рубчики навколо куточків рота білого кольору (вуса кота), зігнуті гомілки, ураження суглобів та внутрішніх органів, атрофія зорового нерву та ураження слухового апарату.


Інтернет-ресурси


  • http://napishisam.ru

  • http://zabolevaniya.ru



Розумова відсталість інфекційного походження
Настає внаслідок впливу різних інфекцій та інтоксикації в періоді внутрішньочеревного розвитку (краснуха, грип, парагрип тощо). Ураження ембріона безпосередньо пов’язано з термінами вагітності (частіше на 5-9-му тижні).

Олігофренія у вигляді ембріопатії внаслідок захворювання вагітної жінки краснухою супроводжується аномаліями розвитку мозку та інших органів (слуху, зору, серцево-судинної системи).

Спостерігаються епілептичні напади, утруднення смоктання та ковтання, спастичні паралічі та парези.

Розумова відсталість поєднується з порушеннями координації рухів, руховою розгальмованістю або недостатністю активності, емоційною лабільністю та імпульсивністю.


Інтернет-ресурси


  • http://www.allbest.ru

  • http://coolreferat.com



Алкогольний синдром плоду
Алкоголізмом батьків обумовлено 8-10% випадків розумової відсталості в дітей. Вплив на ембріон алкоголізму матері проявляється приблизно у 2-3 рази частіше, ніж алкоголізм батька. Вираженість синдрому залежить від важкості материнського алкоголізму і термінів впливу алкоголю на плід.

Затримка психічного розвитку зустрічається більш ніж у 25% дітей, психофізичний інфантилізм – у 20%, розумова відсталість – у 20%. Ступінь розумової відсталості залежить від ступеня алкоголізму матері.

Поряд із порушеннями психомоторного розвитку мають місце погана пам’ять, увага, загальна астенія. Збільшена афективна збудженість та роздратованість, рухова розгальмованість та втомлюваність. У пубертатному віці проявляються психопатоподібні, церебрастенічні та неврозоподібні синдроми. Часті розгальмованість потягів, рання гіперсексуальність, бродяжництво та крадіжки.
Інтернет-ресурси


  • http://pedlib.ru/Books

  • http://pediatriya.info



Кретинізм
Кретинізм – вроджений гіпотеріоз – ендокринне захворювання, яке викликається недостатністю гормонів щитовидної залози, характеризується порушенням функції щитовидної залози та затримкою фізичного та психічного розвитку.

Недостатність функції щитовидної залози може бути вродженою, також кретинізм розвивається і в процесі росту дитини через нестачу йоду або гормонів щитовидної залози.

Жінки, що страждають на захворювання щитовидної залози, при бажанні народити дитину повинні проконсультуватися з лікарем. Захворювання щитовидної залози не значить, що жінка не може мати дітей, але їй необхідно постійно знаходитися під наглядом лікаря та приймати ліки.

При відсутності лікування у немовлят з’являються утруднення дихання, жовтяниця, голос стає грубим и хриплим; у дітей більш старшого віку затримується ріст, відмічається дистрофія кісткової та м’язової тканин, розумова відсталість.

Якщо лікування починається своєчасно – прогноз обнадійливий. Немовлята, що отримують лікування до двомісячного віку, звичайно ростуть і розвиваються нормально. Але діти з вродженим гіпотеріозом, які не отримали своєчасного лікування, та діти з вродженим гіпотеріозом, що не лікувалися до двох років, стають розумово відсталими. Розумова відсталість може доходити до глибокого ступеня.

Хворим притаманні карликовий зріст, непропорційна будова тіла: короткі кінцівки, велика голова, маленькі косоокі очі, вдавлене перенісся. Вторинні статеві ознаки недорозви-нені.


Інтернет-ресурси


  • http://www.allbest.ru

  • http://coolreferat.com

  • http://www.lor.inventech.ru/neurology/reference-0291.shtml

  • http://na4alodnja.ru/category

  • http://ru.wikipedia.org/wiki

  • http://med-info.ru/content/view/847



Розумова відсталість, викликана гемолітичною хворобою
Гемолітична хвороба плоду та новонародженого – вроджене захворювання, яке характеризується збільшеним розпадом еритроцитів (гемоліз) та симптомами (набряки, жовтяниця, анемія), які обумовлені токсичною дією продуктів гемолізу на організм.

В основі захворювання лежить імунологічна несумісність крові матері та плоду з резус-фактором (1:200 – 250), крім того гемолітична хвороба виникає при несумісності крові матері та дитини за групами крові, а також за іншими, менш вивченими факторами.

При ранніх проявах резус-конфлікт може бути причиною передчасних пологів, викиднів, внутрішньочеревної смерті плоду.

Розпізнають набрякову, жовтяничну та анемічну форми гемолітичної хвороби.

При набряковій формі у більшості випадків настає летальний кінець.

Анемічна форма проявляється, переважно, змінами в крові (анемія).

При жовтяничній формі загальний стан дитини та прогноз залежать від інтенсивності білірубінової інтоксикації та ступеня ураження центральної нервової системи. При рівні непрямого білірубіна нижче критичного прогноз для життя та розвитку сприятливий. У разі вираженої інтоксикації, якщо дитина не помирає на 5-7 день від паралічу дихального центру, у подальшому спостерігається відставання у фізичному та розумовому розвитку від легкого до глибокого ступенів. Спостерігаються судоми, ураження слуху, косоокість, ністагм, атаксія, атетоз, геміплегія.
Інтернет-ресурси


  • http://rtestorator.ru/gemoliticheskaya-bolezn-.html

  • http://vitaportal.ru/mama-i-papa/beremennost/gemoliticheskaya-bolezn-ploda-i-novorozhdennogo.html

  • http://a-nomalia.narod.ru/621-3/45.htm

  • http://det-bol.ru/82.php



Розумова відсталість, пов’язана з патологією вагітності

або пологів
До цієї патології відноситься група захворювань, яка виникає у новонароджених під час вагітності та пологів і характеризується різноманітністю причин виникнення та проявів.

Травма тією чи іншою мірою має місце при народженні кожної дитини як результат родового процесу, механічної взаємодії матері та дитини. Вона може або збільшувати адаптивні можливості дитини, або після виснаження компенсаторних механізмів та виникнення патологічних процесів – знижувати їх.

Основна проблема в діагностиці родових травм у тому, що не всі наслідки можливо виявити у пологовому будинку або на прийомі у педіатра. Деякі проявляються значно пізніше. Якщо пологи були важкими, стрімкими, тривалими, передчасними, використовувалася стимуляція або щипці; було сідничне або переднє розташування плоду тощо, у такому разі вашій дитині потрібне обов’язкове обстеження у лікаря.

Ушкодження під час пологів можна поділити на механічні та гіпоксичні.

Механічні:


  • родова пухлина;

  • крововилив під надкісницю черепної кістки;

  • крововилив у м’язи;

  • перелом кісток;

  • ураження нервів.

  • Гіпоксичні:

  • ураження головного та спинного мозку, внутрішніх органів внаслідок асфіксії або гіпоксії плоду та немовляти.

У середньому в 70% новонароджених спостерігається внутрішньочеревна гіпоксія плоду (патологічний стан, пов’язаний з кисневою недостатністю під час вагітності та пологів) або асфіксія (синдром, характерний відсутністю дихання або окремими нерегулярними неефективними дихальними рухами при наявності серцевої діяльності – сучасна назва «депресія новонародженого»). При легкій формі асфіксії, звичайно, наслідків не спостерігається. Важка форма загрожує життю дитини.

Малюк, який переніс асфіксію, повинен спостерігатися не тільки у педіатра, але і у дитячого невролога протягом перших трьох років життя. Якщо батьки відмовляються від необхідного лікування, наслідки можуть бути непередбаченими.


Інтернет-ресурси


  • http://zabolevaniya.ru/zab.php?id=1078&act=full

  • http://www.textreferat.com/referat-1187-1.html

  • http://znaiu.ru/art/400022000.php

  • http://www.medical-enc.ru/1/asphyxia.shtml


Атипічні олігофренії
Краніостеноз – деформація черепа, яка обумовлена передчасним зрощенням черепних швів.

Причини захворювання точно не визначені: вчені та лікарі стверджують, що 20% випадків – це спадкове порушення, дитина може мати один патологічний ген від батька або матері. Є думка, що захворювання може виникати як результат спонтанної мутації певних генів. Інші причини: куріння та вживання у великій кількості алкогольних напоїв матір’ю під час вагітності.

При даному захворюванні діти відрізняються незвичайною формою голови від народження або зміни починаються в перші місяці життя.

Череп складається з кісткових пластин, які з’єднані швами. Шви збільшуються під час збільшення мозку і з часом стають твердими. При краніостенозі шви зростаються неправильно. Ступінь прояву захворювання та форма голови залежать від кількості швів, які зрослися неправильно і частин черепа, де розташовані шви. Якщо ушкоджено один із швів, мозок дитини розвивається нормально, але голова набуває неправильної форми. При зрощенні декількох швів мозок дитини розвивається неправильно, піднімається тиск, який може стати причиною сліпоти, судом, відставання в розвитку.

У дитини можуть спостерігатися патології будови скелету, довгі та тонкі пальці на ногах та руках, суглоби можуть розвиватися неправильно, що є причиною обмеженості рухів.

Розумова відсталість варіюється від легкої до глибокої ступенів.


Інтернет-ресурси


  • http://ru.wikipedia.org/wiki/Краниостеноз

  • http://www.medchitalka.ru/detskaya_nevrologiya/anomalii_razvitiya_nervnoy_sistemy/849.html

  • http://www.sbornet.ru/slovar/show-15.htm


Розумова відсталість внаслідок гідроцефалії – спостерігається при важких формах гідроцефалії. Гідроцефалія – надмірне збільшення розмірів черепа, яке викликається підвищеною кількістю спинномозкової рідини. Частота захворювання в популяції – 1:500.

Гідроцефалія, відома як «водянка головного мозку», може бути вродженою (внаслідок патології розвитку плоду або внутрішньочеревного ураження центральної нервової системи), або виникнути пізніше (у результаті черепно-мозкової травми, запальних процесів, пухлин тощо).

Прогноз та перспективи для хворих на гідроцефалію залежать від причини появи, терміну виявлення, наявності супутніх захворювань та призначення адекватного лікування.

У функціональному аспекті виділяють гідроцефалію прогресуючу (наростаючу), стабілізуючу (не потребуючу змін протягом часу) і регресуючу. Діти з гідроцефалією потребують консервативного або хірургічного лікування.

У дітей, які отримали лікування, можуть спостерігатися мінімальні обмеження. У деяких випадках – затримка психічного розвитку, порушення мовленнєвої функції. При відносно збереженому інтелекті спостерігаються риси, характерні для дітей із гідроцефалією: вони балакучі, але частіше – це механічне повторення фраз, які діти запам’ятали; характерне недоцільне використання гучних фраз; краще розвинена механічна пам’ять; збільшена навіюваність; настрій нестабільний, раптово можуть виникати напади гніву, агресії, загального психомоторного збудження.

У інших ступінь порушень розумового розвитку різний – від легкого до глибокого.

Отже, складність гідроцефалії залежить від віку, в якому починають розвиватися симптоми, і від ступеня їх розвитку: ймовірна наявність серйозного пошкодження головного мозку і фізична недієздатність; у менш важких випадках, при належному лікуванні, можна сподіватися на практично нормальну тривалість життя і нормальний рівень розумового роз-витку.
Інтернет-ресурси


  • http://www.antef.ru/3391621869

  • http://www.db5.ru/art_hydroc.html

  • http://www.operationhope.ru/cd/3

  • http://ru.wikipedia.org/wiki/Гидроцефалия


Розумова відсталість, поєднана з дитячим церебральним паралічем – ступінь психічних розладів коливається від легких порушень в емоційно-вольовій сфері до важкого інтелектуального дефекту (див. Дитячий церебральний параліч).

Енцефаліти
Це група захворювань, що характеризуються запальним ураженням головного мозку внаслідок первинної інфекційної поразки речовини мозку. У розвитку цих захворювань важливу роль відіграє зміна імунологічної реактивності організму. Енцефаліти діляться на первинні та вторинні.

Серед психічних розладів при енцефалітах виділяють гострі психози із затьмаренням свідомості, психоорганічний синдром і так звані перехідні синдроми у вигляді афективних, галюцинаторних, маревних і кататоноподібних порушень. Розвиток тих чи інших психічних розладів визначається стадією розвитку захворювання, що звичайно починається раптово або після нетривалого періоду неспецифічних розладів, основним з яких є лихоманка.

Після гострої стадії захворювання можливе повне видужання, але частіше виявляються симптоми, що свідчать про розвиток його хронічної стадії.

Хронічна стадія характеризується явищами паркінсонізму і гіперкінетичними розладами. Психічні зміни не є обов’язковими. У разі виникнення вони проявляються слабкістю спонукань, сповільненістю психічних процесів, зниженням ініціативи й спонтанністю, байдужістю, зниженням настрою та мнестичними розладами, що, в цілому, позначається терміном «брадифренія» (Mayer-Gross W., Steiner R., 1921). Як правило, зберігається критичне відношення до власної психічної неспроможності. Процес деменції при цьому не характерний.

Після інфекційних енцефалітів, перенесених у ранньому дитячому віці, часто спостерігаються розумова відсталість, розгальмування й перекручення сексуального потягу, булімія.

Єдиної загальноприйнятої класифікації енцефалітів не існує. У цьому розділі наводиться коротка характеристика тих форм енцефалітів, які можуть спостерігатися в дитячому віці: епідемічний, кліщовий, комариний, енцефаліт при загальних дитячих інфекційних захворюваннях, а також запальні ураження мозку при ревматизмі.



Епідемічний енцефаліт (летаргічний енцефаліт) є вірусною інфекцією, яка передається повітряно-крапельним шляхом, у зв’язку із чим можливі розповсюджені епідемії.

Вперше був детально описаний в 1917р. віденським професором Економо, який спостерігав епідемічний спалах цього захворювання в 1915 р. під Верденом. Остання епідемія спостерігалася в 1916-1920 рр. і охопила більшість країн Європи, у тому числі і Росію. У наступні роки спостерігалися лише окремі випадки даного інфекційного захворювання.

На епідемічний енцефаліт частіше хворіють особи у віці 20-30 років, дещо рідше – діти шкільного віку. Описані поодинокі випадки епідемічного енцефаліту у грудних дітей і дошкільників, причому у віці до 5 років хвороба протікає найважче.

Гостра стадія із розвитком зорових галюцинацій, марення, маніакальних і депресивних станів, гіперкінетичного синдрому характеризується патологічною сонливістю (летаргією), коли хворі сплять і вдень і вночі, але їх можна розбудити для прийому їжі.

Гостра стадія закінчується повним видужанням, або після більш-менш тривалого (від декількох тижнів до декількох років) періоду псевдоневростенних розладів (порушення сну, дратівливість, зниження настрою з дисфоріями) і зниження психічної активності (слабкість спонукань, апатія, адинамія, загальне уповільнення психічних процесів) починають проявлятися симптоми хронічної стадії.

Хронічна стадія характеризується паркінсонічними розладами, можливі нав’язливі розлади, рухові порушення з імпульсивними вчинками, затьмарення свідомості, рідкі випадки затяжних галюцинаторно-параноїдальних психозів.

Перебіг паркінсонізму неухильно прогресує. У хворих поступово розвиваються брадипсихія, ехолалія, збіднення мови. Нерідко хворі стають буркотливими, іноді агресивними; нав’язливість поєднується зі злобністю, болючою педантичністю. Ці симптоми чітко виражені в дітей.

Поряд із симптомами паркінсонізму відзначають вегетативно-ендокринні розлади: гіперсалівація, сальність шкіри, порушення вуглеводного і жирового обміну, дистрофія, підвищені спрага і апетит, патологія статевих функцій, інфантилізм, порушення менструального циклу, імпотенція тощо.


1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка