Міністерство освіти та науки автономної республіки крим центр розвитку освіти, науки та інновацій самарський інститут бізнесу та управління кримський інститут бізнесу освіта та наука в умовах глобальних викликів



Сторінка7/22
Дата конвертації15.04.2016
Розмір3.56 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   22

МЕТОДИЧНА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ ОСВІЧЕНОСТІ СТУДЕНТІВ ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
На сучасному етапі розвитку гуманітарних наук все виразнішою постає потреба використання в них математичних методів. Широке використання методу моделювання в педагогічних дослідженнях пояснюється багатоманітністю його функцій, а, як наслідок, і можливостей. Моделюючи різноманітні взаємозв’язки елементів системи і процесів, що в ній протікають, дослідник отримує цілий набір структурних, функціональних, математичних та інших моделей, кожна з яких представляє собою приблизну схему об’єкта, що досліджується та відображає одну його сторону [4, с.33].

Питання використання моделювання в педагогіці були тематикою досліджень таких науковців як Є.Н. Гусинський, А.Н. Дахін, В.А. Тестов, В.Т. Тюркін, Ю.І. Турчанінова, Е.В. Яковлєв.



Завдання дослідження полягає у розроблені методичної моделі формування правової освіченості та обґрунтуванні її складових.

Не дивлячись на достатньо велику кількість публікацій, присвячених окресленій проблемі, поняття «модель» в науці трактується досить широко і неоднозначно.

В дослідженні ми розглядаємо модель як «штучну систему елементів, яка з певною точністю відображає деякі властивості, сторони, зв’язки об’єкта, що досліджується» [1, с.120], а моделювання як «дослідження об’єктів пізнання за їхніми моделями: побудова (аналіз, вивчення) моделей об’єктів (систем, конструкцій, процесів тощо)» [3, с.219].

Для побудови моделі необхідно визначити етапи моделювання. Інтерпретуючи описаний у роботах А.Н. Дахіна алгоритм побудови моделі [2, с.15-16], ми окреслили наступні етапи моделювання правової освіченості студентів: 1) ознайомлення із проблемою, що пов’язана з побудовою моделі; вибір методологічних основ для моделювання; якісний опис предмета дослідження; 2) постановка задач моделювання; 3) побудова системи компонентів всієї структури і серед них виділення набору базових складових; встановлення між окремими елементами зв’язків (логічні, функціональні, семантичні тощо); 4) конструювання моделі; 5) застосування моделі в педагогічному експерименті; 6) змістовна інтерпретація результатів моделювання.

Метою моделювання навчання правознавства є формування правової освіченості студентів економічних спеціальностей, як системи, що поєднує взаємопов’язані правомірні способи поведінки, правову культуру, правові знання, уміння і навички, сформовані відповідно до вимог державного стандарту дисципліни правознавство.

Модель направлена на реалізацію наступних задач: формування правових знань та свідоме їх використання, вироблення вмінь та навичок роботи із правовою інформацією необхідних у професійній діяльності.

Критерієм ефективності в моделі виступає рівень сформованості правової освіченості студентів економічних спеціальностей. Нами виділено чотири рівні правової освіченості: початковий, середній, достатній і високий, а в якості змістових характеристик виступають: обізнаність, усвідомленість, дієвість, умілість.

Першим її елементом є базовий (виявлений під час вхідного контролю) рівень правової освіченості. Цей рівень виявляється за допомогою різноманітних педагогічних методів: тестування, анкетування, вирішення правових задач, аналізу документації студентів.

Другий елемент – це рівень правової освіченості, що проектується. Це той рівень, до якого повинен дійти студент в процесі навчання. Ці два рівні взаємопов’язані. На досягнення другого рівня спрямовані всі інші елементи моделі: педагогічні умови, засоби, методи і організаційні форми формування правової освіченості.



Схема 1. Методична модель формування правової освіченості студентів економічних спеціальностей
Наступним елементом моделі можна виділити педагогічні умови формування правової освіченості студентів. Ми розглядаємо педагогічні умови як сукупність об’єктивних можливостей змісту, форм, методів, педагогічних прийомів і матеріально-просторового середовища, направлених на вирішення поставлених задач.

На основі аналізу літератури, ми включили до моделі наступні педагогічні умови: врахування базового рівня правової освіченості студента та стану навчально-методичного забезпечення навчального закладу; формування позитивної мотивації; використання комплексу практично-орієнтованих правових ситуацій та технології тестування «з обґрунтуванням» із врахування індивідуальних нахилів студентів до різноманітних видів навчальної діяльності; забезпечення належного рівня компетентності викладача щодо використання сучасних методів навчання у вищій школі.

Для реалізації кожної із педагогічних умов нами були підібрані відповідні засоби, методи і організаційні форми.

Під методами ми розуміємо способи професійної взаємодії педагога і студента з метою вирішення освітньо-виховних задач. В нашій моделі до них відноситься: активізовані традиційні методи (конференція, дискусія, метод «мозковий штурм») і методи активного навчання (метод кейсів, ігровий метод); тестування «із обґрунтуванням»; реалізація системи практичних завдань, що включають елементи самостійного правового мислення; дослідницька діяльність студента, що реалізується в індивідуальному проекті з дисципліни; усний і письмовий контроль. В процесі навчання всі окреслені методи взаємопов’язані, взаємодоповнюють і збагачують один одного.

Наступний елемент моделі – засоби навчання – це сукупність предметів матеріальної і духовної культури, що застосовуються у педагогічній роботі та забезпечують організацію і хід навчального процесу. В нашій моделі до них відносяться: нормативно-правові акти, бланки документів, Інтернет-джерела з питань навчальної дисципліни, навчальна література.

Серед організаційних форм формування правової освіченості потрібно виділити лекції, семінари, самостійну роботу, а також індивідуальні, групові та фронтальні форми роботи.

Засоби, методи і форми в сукупності обумовлюють освітню діяльність студента, в процесі якої формується «досягнутий рівень правової освіченості». Досягнутий рівень порівнюється із тим, що проектувався. При їх співпадінні робиться висновок про перехід на інший рівень. Досягнутий рівень перетворюється на базовий і процес повторюється за цією ж моделлю до досягнення високого рівня правової освіченості. Рівневий підхід дозволяє розглядати процес правової освіченості як перехід студентів із одного рівня сформованості правової освіченості на інший, якісно більш високий.

Результатом реалізації моделі є перехід студентів на більш високий рівень. Студент із початковим рівнем повинен поступово пройти через середній, достатній і вийти на високий рівень правової освіченості.



Висновки. За властивостями моделі ми можемо дізнатись про суттєві властивості об’єкта. Побудувавши модель формування правової освіченості, можна передбачити взаємозв’язок та взаємовплив основних складових правової підготовки студентів економічних спеціальностей та, інтерпретувавши результати моделювання, визначити систему педагогічних засобів, методів, умов, організаційних форм, які забезпечують перехід студентів на більш високий рівень правової освіченості.
Використана література:

  1. Гончаренко С.У. Педагогічні дослідження: Методологічні поради молодим науковцям / С.У. Гончаренко. – Київ-Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2008. – 278 с.

  2. Дахин А.Н. Моделирование компетентности учасников открытого образования. – М.: НИИ школьные технологи, 2009. – 292с.

  3. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. / З.Н. Курлянд, Р.І. Хмелюк, А.В. Семенова та ін..; За ред. З.Н. Курлянд. – 2-ге вид., переробл. і доп. – К.: Знання, 2005. – 399с.

  4. Яковлєв Е.В. Комплексное моделирование высшего ученого заведения // Педагогика. – 2001. - №2.

Бахмат Наталія Валеріївна

Кам’янець-Подільський Національний університет імені І.Огієнка
ДИДАКТИКО-МЕТОДИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ В СИСТЕМІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
Праця вчителя за своєю природою є особливою, своєрідною, досить складною, тому його підготовку в галузі професії слід спрямувати на формування конкурентноздатності та конкурентоспроможності для забезпечення реалізації основних завдань державних стандартів загальної початкової освіти. Тому до педагогів висувається ряд вимог, серед яких однією з універсальних є вміння орієнтуватися у модельному просторі, вміння моделювати.

В педагогіці моделювання успішно звикористовується для вдосконалення планування навчально-виховного процесу, оптимізації структури навчального матеріалу, управління пізнавальною діяльністю учнів, навчально-виховним процесом тощо.

Дослідженню проблем педагогічного моделювання присвячена велика кількість наукових праць (В.Андрущенко, Н. Бібік, В. Безпалько, В.Биков, М.Бурда, М. Вашуленко, В. Венда, А.Верлань, М.Гамезо, С.Гончаренко, М.Жалдак, Г.Журавльов, І.Зязюн, В. Кремень, Т. Колодько, Л. Красюк, В.Кушнір, В.Лапінський, М. Левшин, Б.Ломов, О.Ляшенко, Ю. Мальований, В.Рубахін, О.Савченко, В. Сластьонін, Н.Тітаренко та ін.).

Водночас, спостерігається відсутність системного дослідження, яке б відображало специфіку множинності об’єктів педагогічного моделювання, ієрархічно-моделювальну діяльність майбутнього вчителя початкових класів. Окремі питання використання моделей у теорії і практиці навчання ще недостатньо вивчені. Потребує також дослідження проблеми моделювання ситуацій, які відображають характерні риси готовності до професійної діяльності майбутніх вчителів початкових класів.

Процес моделювання являється „відтворенням характеристик одного об’єкта на іншому, спеціально створеному для їх вивчення” [2, 5]. Педагогічне моделювання (створення моделі педагогічних явищ і процесів) –процес побудови педагогічних моделей, що полягає у відображенні форми існування, будови, складу та структури функціонування або розвитку педагогічного об’єкта через розкриття компонентного складу й внутрішніх зв’язків, через визначення параметрів, що забезпечують можливість якісного й кількісного аналізу динаміки змін досліджуваного педагогічного явища [1].

Тому знання, вміння та навички моделювання мають суттєве значення у формуванні фахової компетентності педагога та в його майбутній діяльності. Наприклад, вчитель окрім того, що сам повинен вміти вчитися, володіти аналізом, узагальненням, порівнянням, зобов’язаний навчити цьому дитину. Школярі повинні здійснювати порівняння, виділяти істотні ознаки, включатися в роботу за мовленнєвою інструкцією тощо. І перед вчителем постає завдання навчити учнів встановлювати схожість предметів й їхніх властивостей певному зразку, визначати форму та розмір предмета, сформувати в дітей правильні прийоми довільного осмисленого запам’ятовування й відтворення на основі аналізу, виділення головного, групування матеріалу тощо.

Моделювання може являти собою вид діяльності, метод, інтелектуальну операцією, використовуватися у якості процесу, бути його характеристикою. Орієнтуючись на це, в процесі навчання в бакалавратурі для студентів розроблені спеціальні завдання на моделювання ситуацій в процесі формування різних інтелектуальних операцій (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення тощо).

В програмах для середньої загальноосвітньої школи (1-4 класи) [3] закладено досить широке коло їх використання в процесі пояснення, узагальнення та систематизації навчального матеріалу, при цьому майбутні вчителі початкової школи здійснюють такий тип роботи на будь-якій навчальній дисципліні. Для створення студентами певної ситуації та покроково описати дії педагога по формуванню однієї з мисленнєвих дій, потрібно застосовувати весь дидактичний і методичний арсенал знань, умінь та навичок.

Наведемо приклад, коли майбутнім фахівцям в галузі початкової освіти пропонується моделювання ситуації з формування у дітей логічної операції порівняння. Таку роботу пропонується виконувати в три етапи.

Підготовчий етап передбачає поділ студентів на групи для відпрацьовання такої ситуації на різних методиках відповідно під час пояснення, узагальнення або систематизації навчального матеріалу. Таке мікромоделювання на рівні дидактики і однієї методики відбувається в процесі обговорення. Презентуючи свої проекти з формування даного вміння в дитини, вже створюється ситуація, в якій кожен з них шляхом постановки запитань один одному виокремлював і вмів використовувати різноманітні знання і вміння виконання такої діяльності, міг дійти з іншими спільного рішення. Так майбутні педагоги в галузі початкової освіти розуміють комплексність вміння.

На другому, основному, етапі студенти відпрацьовують ситуацію за аналогією з використанням двох-трьох методик, застосовуючи механізми яких, вони відробляють ситуацію з формування вміння порівнювати в конкретної дитини. Завдяки виконанню такої роботи, у студентів формуються дидактико-методичні уміння, що носять характер комплексності.

Останній, інтегруючий етап передбачає орієнтацію майбутніх педагогів на конкретну дитину з її індивідуальними психологічними механізмами. Відбувається обговорення кожної із створених студентами ситуацій, визначаються колективно недоліки та переваги. Так вони вчаться працювати на особистісно орієнтованому рівні вже в процесі оводіння професією.

Моделюючи ситуації, майбутні вчителі початкової школи використовують різноманітні дидактико-методичні засоби, серед яких слід зазначити аудіювання, говоріння, читання, письмо; пропедевтичні вправи: виділення ознак, диференціювання істотного і неістотного, розчленування поняття, первинне узагальнення; складання практичних зразків моделей мислення – вправи на узагальнення пізнавальної суті порівняння (схеми, опори, моделі, складання правил, пам’яток) [4;5]; застосування різноманітних форм навчання (фронтальна, її поєднання із диференційовано-груповою, а далі –об’єднання попередніх із індивідуальною) тощо. Зазначені засоби являються основою реалізації принципів опори на індивідуальні особливості учнів, комплексності, диференціації навчання тощо.

Моделювання як процес сьогодні розглядається як найбільш сучасний, тому що при створенні ситуації, вміння виступають основою, підгрунтям набуття нових знань про зв’язки і залежності, виникнення нестандартних моментів в майбутній професійній діяльності. Отримані знання інтегруються, мають нову базу, набувають інших ознак якості під час входження студента в моделюючу ситуацію.

Ступінь готовності до фахової діяльності підвищується в залежності від того, наскільки студент оволодів знаннями й уміннями з кожної конкретної дисципліни, які проявляються в процесі виконання такого типу завдань.

Створюючи ситуації, слід орієнтувати майбутніх педагогів початкової школи на те, що при формуванні уміння у школяра, наприклад, операції порівняння, потрібно звертати увагу не на суто методичну сторону, яку діти повинні опанувати, а виокремлювати весь комплекс впливу, враховуючи умови середовища, в котрих здійснюється формування самої дитини та окремої її компетенції в різних галузях.

Таким чином, моделюючи ситуації, у майбутніх вчителів початкової школи крок за кроком здійснюється фахова підготовка шляхом формування інтегрованих комплексних умінь. Цей процес відбувається за допомогою використання студентами як дидактичних, так і методичних умінь. Дидактико-методичне моделювання передбачає орієнтацію на педагогічну спрямованість й активність особистості майбутніх педагогів в галузі початкової освіти.

Література



  1. Павлютенков Е.М. Моделювання в системі освіти (у схемах і таблицях). – Харків: ВГ «Основа», 2008. – 128 с.

  2. Колесникова И. А. Педагогическое проектирование: Учеб. пособие для высш. учеб. заведений / И.А.Колесникова, М.П.Горчакова-Сибирская; Под ред. И.А. Колесниковой. — М: Издательский центр «Академия», 2005. — 288 с.

  3. Програми для середньої загальноосвітньої школи, 1-4 класи, - К.: Поч. школа, 2006. – 429с.

  4. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. - К.:Генеза,1999. – с.159-162.

  5. Савченко О. Розвиток у молодших школярів здатності до самонавчання/Школа першого ступеня: теорія і практика: Збірник наукових праць Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. – Випуск 7. - Переяслав-Хмельницький, 2003. – с.15-21.

Жорняк Тетяна Степанівна

Донецький університет економіки та права, м.Донецьк
ПРОБЛЕМИ ІТ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
В умовах нестабільної ринкової кон’юктури, обумовленої динамізмом, непередбачуваністю, мінливістю та складністю зовнішнього середовища, в якому функціонують заклади освіти України, особливої актуальності набувають нові принципи та методи управління. Фундаментальною і центральною стадією в системі управління будь-яким видом діяльності є процес проектування цілей розвитку та обґрунтування засобів їх досягнення. Будь-яке господарське рішення, що приймається в умовах ризику, потребує організаційного, соціально-економічного обґрунтування, прогнозування як можливого результату, так і умов його досягнення і реалізації.

Сьогодення національної системи підготовки фахівців – це складний етап структурного реформування в умовах перенасиченого ринку праці фахівцями економічного профіля і переходу на Болонську дворівневу систему бакалавр – магістр, скорочення обсягів і терміну навчання, підвищення вимог до випускників навчальних закладів з боку роботодавців. При цьому за висновками кадрових агенцій навички роботи з інформацією в умовах використання сучасних інформаційних систем стають одним з основних факторів успішного працевлаштування.

Традиційно якість підготовки фахівців пов’язана з вирішенням питань: кого вчити, чому вчити, кому навчати і як навчати.

Що стосується навчального контингенту (тих, кого вчити), необхідно виділити два істотні чинники, що впливають на якість їх підготовки як професійних користувачів ІТ: рівень двовузівської комп'ютерної освіти і наявність мотивації до опанування знань у галузі інформаційних технологій.

У мотивації студентів головну роль відіграє їх розуміння значення ІТ в їх майбутній професійній діяльності: чим вище буде їх посадове положення, тим більше масштабні завдання вставатимуть перед ними і тим більшу відповідальність доведеться нести за наслідки управлінських рішень, що приймаються.

В той же час, ані існуючі навчальні програми вузів з інформатики і ІТ, ані відповідна методична література повною мірою не відповідають сучасним вимогам до підготовки фахівців з економічного управління. Одна з причин цього полягає в тому, що вони розробляються і рецензуються переважно ІТ-фахівцями без врахування вимог фахівців з управління, тобто тих, на підготовку кого вони і мають бути орієнтовані. Через свій професійний менталітет автори подібних програм і методик при їх підготовці традиційно виходять з того, що можуть дати ІТ підприємству, хоча необхідно було б, навпаки, виходити з того, що потрібно підприємству від ІТ.

У межах вузівського курсу з інформатики і ІТ для майбутніх фахівців з управління повинні знайти місце дійсно важливі питання, пов'язані, наприклад, з умінням грамотно формулювати постановки економічних завдань для їх комп'ютерної реалізації; визначати склад і структуру економічних документів, необхідних для вирішення завдань з управління; розробляти схему проходження документів по робочих місцях фахівців з управління в ході рішення економічних завдань; проектувати інформаційні моделі, що відображають інформаційно-обчислювальні взаємозв'язки документів; описувати моделі, що дозволяють регламентувати права доступу і характер роботи фахівців з управління з документами; готувати електронні форми документів для вирішення економічних завдань і організовувати роботу з ними; працювати в середовищі автоматизованих систем документообігу і діловодства; орієнтуватися в роботі сучасних пошуково-довідкових і довідково-правових систем.

У реальному житті від коректності і ефективності вирішення вказаних питань часом залежить не лише якість підготовки управлінських рішень, але і існування самого бізнесу та його успіх.


Кізім Марина Валентинівна

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди, м. Харків
ОСНОВНІ НАПРЯМИ ОНОВЛЕННЯ ЗМІСТУ ТА ФОРМ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

(ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ)
Актуальність теми. Сучасна цивілізація ступила на принципово новий – інформаційний, інноваційний шлях розвитку. Провідною світовою тенденцією стає глобалізація соціальних, культурних, та, звісно, освітніх процесів. У відповідності до цієї тенденції суспільного розвитку освіта повинна бути гнучкою, демократичною, безперервною та такою, що відображає досвід різних культур (національних, релігійних та ін.), тобто полікультурність, багатонаціональність та поліконфесійність суспільства є фундаментальними факторами, які зумовлюють зміст сучасної освіти. Післядипломна педагогічна освіта (підвищення кваліфікації), як складова частина неперервної освіти, також повинна відповідати цим вимогам.

Як зазначає Л.Колобова, полікультурність освіти передбачає:

– віддзеркалення в навчальному матеріалі гуманістичних переконань, ідей свободи і ненасильства;

– характеристику унікальних етнічно, національно самобутніх ознак в культурах народів світу;

– розкриття в культурах народів світу загальних елементів традицій, що дозволяють жити в мирі, злагоді, терпимості, гармонії;

– прилучення до проблем світової культури, розкриття процесів глобалізації, взаємозалежності країн і народів в сучасних умовах;

– гуманізм, демократизм;

– толерантність, терпимість до інших поглядів, звичок та особливостей різних народів, націй, релігій тощо [1].

Подальший розвиток освітньої системи повинен також передбачати можливість повнішого задоволення інтересів суб’єкту навчання. Потрібен такий освітній стандарт, який би допоміг кожній людині компетентно обрати власний життєвий шлях в умовах світу, що стрімко змінюється, визначити власну освітню траєкторію.

Як зазначає Н.Г. Ничкало, “сучасні тенденції в розвитку неперервної… освіти зумовлюють потреби постійної гнучкості в розробці та оновленні навчальних планів і програм, що сприятиме забезпеченню доступу до навчання в різних ланках неперервної освіти, створенню кожній людині умов, за яких би вона мала змогу почати навчання, перервати його у разі потреби, а потім знову його продовжити на будь-якому етапі”. [2]

Зрозуміло, що актуальні тенденції освітніх змін не могли оминути і післядипломну педагогічну освіту (підвищення кваліфікації), яка є важливою складовою неперервної освіти, освіти протягом життя. Адекватною відповіддю на сучасні вимоги до змісту та форм освіти стало запровадження в системі післядипломної педагогічної освіти (підвищення кваліфікації) кредитно-модульної форми навчання (поки що – у формі пілотних проектів), у тому числі і в Харківському обласному науково-методичному інституті безперервної освіти, який здійснює підвищення кваліфікації педагогічних працівників та керівних кадрів освіти області. Вона передбачає, зокрема, можливість вільного вибору кожним педагогом протягом усього міжатестаційного періоду спецкурсів, семінарів, які є цікавими та корисними саме для нього. Кредитно-модульна форма підвищення кваліфікації педагогів також передбачає дистанційну форму навчання (на другому та третьому році), що, безумовно, є дуже корисним, бо педагоги, по-перше, засвоюють сучасні інформаційно-комунікаційні технології, по-друге, мають змогу заощадити час та кошти. Що ж стосується полікультурності змісту підвищення кваліфікації, то у багатьох інститутах післядипломної педагогічної освіти, зокрема, у Харківському, Кримському, Вінницькому вже почали впроваджуватися відповідні курси.

Висновки. Таким чином, основними напрямами оновлення післядипломної педагогічної освіти (підвищення кваліфікації) є реформування її змісту у відповідності до вимог полікультурності в освіті, а також реформування її змісту шляхом запровадження кредитно-модульної форми навчання, важливою складовою якої є дистанційне навчання.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:



  1. Колобова Л. В.  Поликультурное образование как педагогический феномен//Вестник ОГУ №9. – сентябрь 2006. – Ч.1. – С. 28-32.

  2. Ничкало Н.Г.  Неперервна професійна освіта: міжнародний аспект // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: Монографія / За ред. І.А. Зязюна. – Київ: Вид-во “Віпол”, 2000. – С. 58-80.

  3. Науково-методичне забезпечення переходу на кредитно-модульну форму навчання в післядипломній педагогічній освіті. – Харків: ХОНМІБО, 2008. – 136 с.

Коваленко Наталія Сергіївна, аспірант

Кіровоградський національний технічний університет, м. Кіровоград

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   22


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка