Міністерство освіти і науки України Вінницький національний аграрний університет



Скачати 421.35 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації16.04.2016
Розмір421.35 Kb.
  1   2   3


Міністерство освіти і науки України

Вінницький національний аграрний університет

ПРИШЛЯК НАТАЛЯ ВІКТОРІВНА
УДК 338.432:620.952.003.13:664.1
Ефективність виробництва біопалива на підприємствах бурякоцукрового комплексу

Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)
Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Вінниця – 2015

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана у Вінницькому національному аграрному університеті Міністерства освіти і науки України


Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор,

академік НААН



КАЛЕТНІК Григорій Миколайович,

Вінницький національний аграрний університет,

завідувач кафедри адміністративного менеджменту та альтернативних джерел енергії


Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор,

академік НААН



ПАНАСЮК Броніслав Якович,

Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України, головний науковий співробітник


доктор економічних наук, професор,

член-кореспондент НААН



СИЧЕВСЬКИЙ Микола Петрович,

Інститут продовольчих ресурсів НААН України,

директор







Захист відбудеться 28 грудня 2015 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.854.03 у Вінницькому національному аграрному університеті за адресою: 21008, м. Вінниця, вул. Сонячна, 3, ауд. 2602.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Вінницького національного аграрного університету за адресою: 21008, м. Вінниця, вул. Сонячна, 3.

Автореферат розісланий 26 листопада 2015 р.


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради


Т. М. Корпанюк




ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Наша держава здавна відома високою результативністю з вирощування та переробки цукрових буряків, однак нині бурякоцукровий комплекс характеризується розбалансованістю та нестабільністю. Необґрунтоване проведення аграрних реформ і неефективне застосування економічних, правових та адміністративних важелів щодо сільськогосподарського виробництва призвели до негативного впливу ринкових відносин, а також політичних та екологічних факторів на бурякоцукровий комплекс. Втрачено зовнішні ринки збуту продукції, що призвело до значного скорочення площ посівів і спаду виробництва цукрових буряків, порушення сівозмін, закриття багатьох цукрових заводів, втрати робочих місць, зниження ефективності виробництва цукрових буряків та якості цукру. Значне скорочення обсягів виробництва бурякоцукрового комплексу призводить до втрати великого джерела біопалива в той час, коли Україна щорічно імпортує 60–70% вкрай необхідних енергоресурсів. Значний обсяг імпорту та постійне зростання вартості палива спричиняє залежність економіки та населення держави від зовнішніх факторів і політики країн-експортерів паливно-енергетичних ресурсів.

З погляду катастрофічної руйнації бурякоцукрового виробництва наприкінці ХХ – початку ХХІ ст., небезпеки такого стану для нації та держави виникла потреба обґрунтувати наукові та практичні механізми, спрямовані на підвищення ефективності функціонування підприємств бурякоцукрового комплексу. У цьому контексті малоефективні існуючі механізми стабілізації та розвитку бурякоцукрового комплексу мають бути замінені новими, альтернативними рішеннями.

Теоретичні та практичні аспекти розвитку й ефективності підприємств бурякоцукрового комплексу широко досліджувались у наукових працях К. Г. Воблого, О. М. Ганженка, О. І. Зінченка, І. Г. Кириленка, С. Ф. Покропивного, М. В. Роїка, С. А. Стасіневич та ін. У їхніх працях науково обґрунтовуються основні положення функціонування підприємств бурякоцукрового комплексу, запропоновано шляхи підвищення ефективності діяльності бурякосійних підприємств і цукрових заводів.

Значний внесок у дослідженні розвитку актуальності й ефективності виробництва біопалива здійснили такі провідні вчені, як Я. Б. Блюм, В. С. Бондар, Н. В. Бурєннікова, Г. Г. Гелетуха, В. О. Дубровін, Г. М. Калетнік, М. П. Ковалко, С. Т. Олійнічук, Б. Я. Панасюк, М. П. Сичевський, С. П. Циганков, О. М. Шпичак, П. Л. Шиян, О. Г. Шпикуляк та ін. Цими науковцями було здійснено ряд досліджень щодо ефективності виробництва біопалива з різних сільськогосподарських культур, функціонування ринку біопалива в Україні, особливостей виробництва біопалива в контексті енергетичної, економічної, екологічної та продовольчої безпеки держави.

Економіко-математичне моделювання засобами теорії нечіткої логіки досліджували: в технічних системах – Л. Заде, Х. Бандемер, О. Ротштейн, С. Штовба та ін.; в економічних системах – С. Козловський, А. Матвійчук, Г. Пчелянська. Однак для оцінки рівня виробничих потужностей цукрового заводу з виробництва біоетанолу подібна логіка не використовувалась і пропонується вперше.

Дотепер залишається неповністю розкритим наукою питання ефективності одночасного виробництва цукру та біопалива на цукрових заводах, можливості стабілізації та розвитку бурякоцукрового комплексу шляхом налагодження подібного збалансованого виробництва. Важливим завданням залишаються проблеми значної залежності України від імпорту палива та диверсифікація паливно-енергетичного сектору. Окреслені проблеми обумовили актуальність дисертаційної роботи, вибір мети та напрямків дослідження.



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планами науково-дослідних робіт Вінницького національного аграрного університету і є складовою частиною комплексних тем: “Економічна доцільність виробництва та споживання біопалива в Україні” (номер державної реєстрації 0112U002951), де автором проаналізовано ефективність виробництва біопалива на підприємствах бурякоцукрового комплексу; “Парадигма енергетичної безпеки України в ХХІ столітті” (номер державної реєстрації 0112U002952), де автором запропоновано концептуальний підхід щодо диверсифікації паливно-енергетичного сектору України шляхом налагодження виробництва біопалива з напівпродуктів переробки цукрових буряків; “Дослідження розвитку трансформаційних процесів в аграрній економіці макрорегіону Поділля” (номер державної реєстрації 0115U001345), де автором визначено шляхи стабілізації роботи бурякоцукрового комплексу та підвищення економічної ефективності його функціонування на прикладі цукрових заводів Вінницької області.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування теоретичних, практичних та організаційно-економічних аспектів розвитку й ефективності виробництва біопалива на підприємствах бурякоцукрового комплексу.

Поставлена мета зумовила необхідність вирішення таких задач:



  • визначити сутнісні характеристики, значення та теоретичні засади трактування категорії “ефективність виробництва біопалива”;

  • розкрити ключові аспекти соціально-економічного значення виробництва та споживання біопалива;

  • дати характеристику розвитку виробництва біопалива у світі та визначити основні фактори, що впливають на ринок біопалива;

  • здійснити аналіз і дати комплексну оцінку сучасному стану бурякоцукрового виробництва в Україні, визначити причини розбалансування роботи цукрових заводів у сучасних умовах;

  • окреслити інституційно-правові механізми регулювання виробництва та споживання біопалива у світі, методи оптимізації нормативно-правового забезпечення функціонування ринку біопалива в Україні;

  • науково обґрунтувати напрямки стабілізації та розвитку підприємств бурякоцукрового комплексу завдяки налагодженню виробництва біопалива;

  • внести пропозиції щодо застосування кластерного підходу до налагодження виробництва та реалізації біопалива;

  • розрахувати економічну ефективність виробництва біоетанолу та визначити період окупності інвестицій у встановлення додаткової лінії з виробництва біоетанолу на цукровому заводі;

  • здійснити SWOT-аналіз потенціалу цукрового заводу щодо налагодження виробництва біоетанолу з метою визначення сукупності зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають на ефективність його виробництва;

  • розробити й обґрунтувати економіко-математичну модель оцінки рівня виробничих потужностей цукрового заводу з виробництва біоетанолу засобами теорії нечіткої логіки.

Об’єктом дослідження є економіко-технологічні процеси на підприємствах бурякоцукрового комплексу та дослідження ефективності функціонування цукрових заводів з одночасним виробництвом біопалива.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних і методичних засад ефективності становлення та розвитку підприємств бурякоцукрового комплексу в процесі виробництва біопалива.

Методи дослідження. Методичною основою дисертаційної роботи є сукупність загальнонаукових та специфічних методів дослідження, фундаментальні положення сучасної економічної науки, розробки вітчизняних і зарубіжних науковців з проблеми ефективності функціонування бурякоцукрового комплексу, виробництва та споживання біопалива.

Для вирішення поставлених задач і досягнення мети в роботі використовувались наступні методи: наукової абстракції та історизму (для дослідження особливостей функціонування бурякоцукрового комплексу в динаміці та вивчення еволюції виробництва біопалива у світі); аксіоматичний (для розкриття сутності та функціональних ознак інституціонального забезпечення та його механізмів у процесі виробництва біопалива); статистичного, фінансово-економічного аналізу (для визначення та порівняння тенденцій розвитку підприємств бурякоцукрового комплексу та ефективності їх функціонування); графічного аналізу (для наочного відображення емпіричних даних); системного та комплексного аналізу (при узагальненні й оцінюванні фактичних матеріалів); абстрактно-логічного (для означення перспективних напрямів диверсифікації роботи підприємств бурякоцукрового комплексу в контексті забезпечення продовольчої та енергетичної безпеки держави); SWOТ-аналізу (при дослідженні зовнішнього та внутрішнього середовищ підприємства та визначення потенційних можливостей виробництва біоетанолу на цукрових заводах); макроекономічного моделювання засобами теорії нечіткої логіки (при оцінці виробничих потужностей виробництва біоетанолу на цукровому заводі).



Інформаційною базою дослідження слугували наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, основні положення сучасної економічної теорії, економічного аналізу, економіки підприємств, законодавчі, нормативні й інструктивні документи, міжнародні та національні стандарти якості, статистична інформація Державної служби статистики України, Головного управління статистики у Вінницькій області, фінансова звітність та аналітичні матеріали підприємств бурякоцукрового комплексу та спиртової промисловості, матеріали досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо налагодження ефективного виробництва біопалива на підприємствах бурякоцукрового комплексу, а саме:

вперше:

  • обґрунтовано сутнісні характеристики та напрямки стабілізації й розвитку бурякоцукрового комплексу на регіональному рівні за рахунок ефективного поєднання збалансованого виробництва цукру та біоетанолу на одній виробничій ділянці (у тому числі із застосуванням економіко-математичної моделі оцінки рівня виробничих потужностей цукрового заводу з виробництва біоетанолу на основі теорії нечіткої логіки), котрі на відміну від існуючих підходів дозволятимуть регулювати обсяги виробництва цукру та біоетанолу в залежності від валових зборів цукрових буряків, цінової політики, попиту та пропозиції на ринку цукру та біопалива, що сприятиме підвищенню ефективності підприємств бурякоцукрового комплексу, задоволенню потреб держави та населення;

удосконалено:

  • організаційно-економічний механізм зниження залежності від імпорту енергоносіїв за рахунок збалансованого виробництва цукру та біопалива, що сприятиме посиленню енергетичної безпеки держави;

  • теоретичні положення щодо трактування соціально-економічного значення розвитку ринку біопалива, що дає можливість обґрунтувати додаткові переваги від виробництва та споживання біопалива;

  • теоретико-методичне обґрунтування ефективності виробництва біоетанолу з напівпродуктів переробки цукрових буряків, що дозволить продовжити тривалість роботи цукрових заводів і збільшити їх прибутковість на фоні значних коливань цін на сировину та цукор;

набули подальшого розвитку:

  • пропозиції щодо комплексу заходів на державному рівні й на рівні виробників цукрових буряків і переробних заводів, які сприятимуть налагодженню виробництва біопалива в Україні та, як наслідок, підвищенню ефективності функціонування підприємств бурякоцукрового комплексу;

  • рекомендації до діючих нормативно-правових актів щодо регулювання виробництва та споживання біопалива в Україні, запровадження яких сприятиме адаптації вітчизняних законодавчо-правових актів до міжнародних нормативів і розвитку вітчизняного ринку біопалива;

  • концептуальні засади формування кластерного підходу організації виробництва біопалива, що полягають у налагодженні тісних інтеграційних зв’язків між виробниками цукрових буряків, бурякопереробними заводами, науково-дослідними установами, енергетичними компаніями, оптовими покупцями цукру, страховими компаніями, банками та державою.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в розробленні теоретичних, методичних положень і практичних рекомендацій щодо виробництва біопалива на цукрових заводах, які сприятимуть підвищенню ефективності та розвитку підприємств бурякоцукрового комплексу Вінницької області.

Результати дослідження щодо налагодження додаткової лінії виробництва біоетанолу з меляси та напівпродуктів переробки цукрових буряків задля продовження робочого циклу заводу, збільшення кількості працівників та отримання додаткового прибутку використані в практичній діяльності ТОВ “Іллінецький цукровий завод” (№ 244-з від 22.10.2015 р.). Практичні результати дослідження можуть бути використані іншими цукровими заводами.

Пропозиції щодо методу оцінки сильних і слабких сторін підприємства, а також можливостей і загроз зовнішнього середовища використовуються Департаментом регіонального економічного розвитку Вінницької облдержадміністрації (довідка № 2691/03 від 07.10.2015 р.) для аналізу та формування стратегічних напрямів економічного розвитку виробничих галузей Вінницької області, зокрема підприємств бурякоцукрового комплексу.

Розроблені рекомендації щодо напрямів підвищення ефективності функціонування підприємств бурякоцукрового комплексу та пропозиції щодо застосування кластерного підходу організації виробництва біопалива прийняті до використання Головним управлінням агропромислового розвитку Вінницької облдержадміністрації (довідка № 04-02-24/1822 від 25.09.2015 р.). Основні положення дисертації використовуються у навчальному процесі Вінницького національного аграрного університету при викладанні дисципліни “Біопалива: ефективність їх виробництва та споживання в АПК України” (довідка № 12-48-2058 від 22 вересня 2015 р.).



Особистий внесок здобувача. Одержані наукові результати, які викладені в дисертації та виносяться на захист, отримані та опрацьовані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані лише ті ідеї, положення та результати, які становлять особистий внесок автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались та отримали схвалення на таких міжнародних, всеукраїнських і регіональних конференціях: 13 зліт іменних стипендіатів та відмінників навчання аграрних вищих навчальних закладів “ЛІДЕРИ АПК ХХІ століття” (м. Біла Церква, 2011 р.), ІІ Міжнародна науково-технічна конференція “Земля України – потенціал економічної і екологічної безпеки держави” (м. Вінниця, 2011 р.), ІІ регіональна науково-практична конференція, присвячена 30-річчю Вінницького національного аграрного університету (м. Вінниця, 2011 р.), Всеукраїнська науково-практична конференція “Менеджмент ХХІ сторіччя” (м. Вінниця, 2013 р.), Міжнародна науково-практична конференція “Економічні підсумки 2013 р.: досягнення, тенденції та прогнози” (м. Сімферополь, 2013 р.), IV Міжнародна науково-технічна конференція “Земля України – потенціал продовольчої, енергетичної та екологічної безпеки держави” (м. Вінниця, 2014 р.), ІІІ Міжнародний форум студентів, аспірантів і молодих учених (м. Дніпропетровськ, 2015 р.) та інших.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 22 наукових праці загальним обсягом 6,18 друк. арк., з них 15 – у наукових фахових виданнях обсягом 5,1 друк. арк., з яких особисто автору належить 2,45 друк. арк., і 7 тез доповідей на науково-практичних та науково-технічних конференціях загальним обсягом 1,08 друк. арк., з яких особисто автору належить 0,72 друк. арк.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Дисертація викладена на 187 сторінках комп’ютерного тексту, основний зміст викладено на 168 сторінках. Робота містить 27 таблиць і 39 рисунків, список використаних джерел налічує 173 найменувань на 17 сторінках. Додатки викладені на 55 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У першому розділі “Теоретико-методичні засади ефективності виробництва” висвітлено теоретичні основи сутності ефективності виробництва як системи показників результативності діяльності підприємств, особливості соціально-економічного значення та розвитку виробництва біопалива в Україні та світі, методичні підходи дослідження розвитку й ефективності виробництва.

Ефективність виробництва є однією з головних характеристик господарської діяльності людини, вона є визначальною при оцінці результатів діяльності галузі сільського господарства. Відповідно до цього трактування ефективність є комплексним відображенням кінцевих результатів використання засобів виробництва та трудових ресурсів. Поняття економічної ефективності підприємств у контексті універсальної для всіх видів економічної діяльності категорії характеризує успішність підприємства як суб’єкта бізнесу, джерела доходів для його власників.

Визначено технологічну, економічну, екологічну та соціально-економічну види ефективності як основні складові ефективності сільськогосподарського виробництва. Сформовано класифікацію показників економічної ефективності, ключовими елементами якої було виокремлено вихідні показники, показники факторів виробництва, результативні показники та співвідносні показники.

Підкреслено, що нині у світі біоетанол є найпоширенішим видом рідкого біопалива, використання якого знижує енергетичну залежність і суттєво мінімізує негативний вплив на природне навколишнє середовище в порівнянні з нафтовими паливами. Означено, що ефективність виробництва біопалива вимагає отримання енергетичних, екологічних і соціально-економічних результатів за оптимальних затрат у довготерміновій перспективі. Обґрунтовано, що при визначенні ефективності виробництва біопалива необхідно враховувати не лише матеріальну (фінансову) складову прибутку, а також нематеріальний ефект (рис. 1). Варто зазначити, що всі ефекти від запровадження виробництва та споживання біопалива тісно пов’язані між собою й у багатьох випадках є причинами та наслідками один одного.

Соціальний

- створення нових робочих місць, переважно в сільській місцевості;

- зменшення кількості людей, що перебувають на обліку в центрах зайнятості й одержують соціальну допомогу;

- розвиток інфраструктури



Екологічний

- зменшення шкідливих викидів в атмосферу;

- поліпшення стану здоров’я людей

Енергетичний

- зміцнення енергетичної безпеки шляхом виробництва власних енергоресурсів (біоетанолу та біогазу)



Економічний

- підвищення рівня рентабельності виробництва цукрових буряків і цукру;

- додаткові надходження до державного бюджету;

- заощадження коштів на закупівлі імпортних енергоносіїв;

- зниження витрат на боротьбу з негативними екологічними явищами
ефект
Рис. 1. Структурна схема основних ефектів від виробництва та споживання біопалива

Обґрунтовано, що в умовах залежності України від імпорту нафто-газового палива необхідно диверсифікувати джерела постачання енергоресурсів вітчизняним виробництвом альтернативних видів палива. Установлено, що Україна має достатній сільськогосподарський потенціал для забезпечення як продовольчої, так і енергетичної безпеки держави. З огляду на це, задля підвищення та зміцнення енергетичної безпеки сільське господарство України спроможне бути не тільки споживачем, а й виробником енергії.

Доведено, що впровадження сучасних інноваційних технологій у сфері енергозабезпечення сприятиме зменшенню залежності економіки України від країн-експортерів нафти та газу, що, відповідно, підвищить її енергетичну, економічну й національну безпеку та сприятиме виходу нашої держави на абсолютно новий рівень взаємовідносин з іноземними державами-експортерами нафти, газу та нафтопродуктів і позиціонувати себе як державу з європейським рівнем продовольчої, економічної та екологічної безпеки.

У другому розділі Особливості розвитку виробництва біопалива на підприємствах бурякоцукрового комплексу здійснено економічну характеристику бурякоцукрового виробництва в Україні, проаналізовано види сировини для виробництва біоетанолу та потенційні можливості його виробництва в Україні, розкрито інституційні засади розвитку виробництва біопалива.

Проведений аналіз установив, що за період 19902014 рр. сільськогосподарське виробництво України пройшло кілька етапів трансформаційних перетворень, що зумовило негативні зміни в роботі підприємств бурякоцукрового комплексу. Значне зменшення посівних площ цукрових буряків призвело до зниження обсягів валового виробництва солодких коренеплодів. У 1990 р. валовий збір цукрових буряків в Україні був на рівні 44,193 млн т, що складало 14,3% світового виробництва. З того часу відбувалося поступове розбалансування роботи бурякоцукрового комплексу та різке зниження валових зборів. Найнижчий рівень виробництва цукрових буряків зафіксований у 2009 р. (10,067 млн т) і у 2013 р. (10,735 млн т).

Реалізаційні ціни на цукрові буряки в Україні залишаються досить низькими та на відміну від вартості паливно-мастильних матеріалів, що постійно підвищуються, мають тенденцію до зниження. Так у 2000 р. вартість реалізації 1 т цукрових буряків становила 121,5 грн./т. Вартість реалізації 1 т бензину в цьому ж році була на рівні 1850 грн./т. У 2014 р. реалізаційна ціна цукрових буряків зросла в 4,1 раза і становила 500 грн./т. Вартість реалізації 1 т бензину у 2014 р. була на рівні 17 тис. грн./т, перевищивши в 9,2 раза ціну, яка була у 2000 р.

На фоні збільшення повної собівартості виробництва та зниження ціни реалізації у 2014 р. значно знизився прибуток від реалізації продукції і, відповідно, рівень рентабельності. Найвищим прибуток від реалізації продукції та рівень рентабельності виробництва цукрових буряків був у 2011 р. (949,7 млн грн. і 36,5% відповідно).

Після вступу України в СОТ на противагу розширенню ринків збуту наша держава на добровільних умовах зобов’язалася імпортувати щорічно 260 тис. т цукру-сирцю без застосування імпортних обмежень. Пільгова ставка мита встановлена на рівні 2% проти 50% на загальних умовах.

У зв’язку з неефективним веденням зовнішньої торговельно-економічної політики й інших суб’єктивних факторів Україна не має вільного доступу на світові ринки цукру, тому цукрові заводи не можуть виробляти його більше, аніж потреби внутрішнього споживання. Перенасичення внутрішнього ринку цукру призвело до втрати зацікавленості в сільськогосподарських виробників вирощувати даний вид продукції, у результаті чого посівні площі та валове виробництво цукрових буряків різко зменшились.

У 2000 р. в Україні переробку цукрових буряків здійснювали 146 цукрових заводів, їх добова потужність в Україні становила 405,67 тис. т. З кожним роком спостерігається зменшення кількості діючих заводів. У 2012 р. переробляли цукор 63 цукрових заводи, а виробнича потужність становила 212,88 тис. т/добу. У 2015 р. працюють тільки 36 заводів, виробнича потужність яких становить 118,8 тис. т/добу. Розбалансування роботи цукрових заводів спричинило порушення сировинних зон у багатьох бурякосійних районах, збільшення відстані перевезень та товаротранспортних витрат, вивільнення багатьох спеціалістів цукрової промисловості, які змушені шукати роботу в суміжних сферах. Значна кількість сільськогосподарських підприємств відмовились від вирощування цукрових буряків.

Визначено, що в Україні обсяг вирощування цукрових буряків, виробництво цукру та його реалізаційні ціни мають циклічний характер. У певні роки високий попит на цукор стимулював сільськогосподарські підприємства збільшувати площі посівів цукрових буряків, виникало перевиробництво, ціни падали, на наступний рік виробники скорочували посіви. У результаті обсяги переробки цукрових буряків знижувались, утворювався дефіцит цукру, який швидко покривався за рахунок імпорту цукру-сирцю з цукрової тростини. Ціни на внутрішньому ринку цукру зростали, сільськогосподарські виробники відновлювали площі посівів, і пропозиція цукру перевищувала попит.

Виявлено неадекватність ситуації: США, Канада, Бразилія, країни ЄС, використовуючи вирощені цукровмісні та крохмалевмісні культури, активно нарощують обсяги виробництва біопалива, посилюючи цим власну енергетичну безпеку, а в Україні все навпаки: вирощується експортоорієнтована продукція (соя, ріпак, пшениця, кукурудза й ін.) і у вигляді сировини дешево продається на світовому ринку. При цьому Україна щорічно імпортує великі об’єми енергоносіїв.

Установлено, що сировиною для виробництва біоетанолу можуть бути всі цукро- та крохмалевмісні рослини або лігніноцелюлозна біомаса. Визначено, що основними вимогами до сировини є низька собівартість, зручність переробки, високий вихід біоетанолу із 1 т сировини та з 1 га, позитивний баланс енергії (відношення отриманої енергії до затраченої), низькі затрати при транспортуванні. Від виду сировини та кількості накопиченого в ній крохмалю, цукрів чи глюкози залежить складність біоконверсії, обсяги отримання біоетанолу та собівартість продукції (у структурі собівартості біоетанолу вартість сировини становить до 70%).

Обґрунтовано, що цукрові буряки є перспективною культурою для виробництва біоетанолу в Україні. Дана культура забезпечує високий вихід біоетанолу з кожного гектара, не потребує додаткових затрат на попередню обробку сировини, має високий баланс енергії.

При аналізі світового досвіду нормативно-правового регулювання у сфері біопалива виявлено, що лише послідовна державна політика з використанням механізмів економічного, правового й адміністративного регулювання виконання відповідних нормативних вимог і стандартів може гарантувати ефективне налагодження виробництва та споживання біопалива. Визначено, що систематичне використання дієвих важелів впливу дало можливість Європейському співтовариству досягти значних успіхів у галузі розвитку біоенергетики.

Проведений аналіз нормативно-правового забезпечення виробництва та споживання біопалива в Україні виявив, що регуляторна політика у сфері дотриманням встановлених нормативних вимог потребує вдосконалення. Держава зобов’язана запровадити дієві інституційні механізми, які сприятимуть ефективному виробництву та споживання біопалива, з метою забезпечення при цьому економічного, соціального, енергетичного й екологічного ефектів.

У третьому розділі “Перспективи підвищення ефективності функціонування підприємств бурякоцукрового комплексу на основі запровадження виробництва біопалива” проведено діагностику можливостей виробництва біопалива на підприємствах бурякоцукрового комплексу в Україні, окреслено напрями підвищення ефективності діяльності підприємств бурякоцукрового комплексу та доведено економічну доцільність виробництва біопалива на цих підприємствах у перспективі, визначено перспективні можливості й економічну ефективність виробництва біопалива на підприємствах бурякоцукрового комплексу.

У результаті проведеної науково-аналітичної діагностики підприємств бурякоцукрового комплексу Вінницької області обґрунтовано можливість і доцільність налагодження виробництва біопалива на цукрових підприємствах.

Визначено, що потенційні можливості роботи підприємств цукрової та спиртової галузей в Україні значно перевищують попит на цукор і харчовий спирт у той час, як попит на біоетанол залишається не задоволеним.

Аналіз ефективності діяльності спиртових підприємств виявив, що на даному етапі перепрофілювання спиртових заводів на виробництво біоетанолу є ризикованим. Вартість дообладнання спиртових заводів для виробництва біоетанолу коливається в межах 4060 млн грн. Визначено, що приватні інвестори не зацікавлені вкладати кошти в об’єкти державної власності, які в будь-який момент можуть бути приватизовані іншим власником. З огляду на це, вбачається ефективним налагодження на цукрових заводах одночасного виробництва цукру та біоетанолу. Обґрунтовано, що, окрім економії транспортних витрат, виробництво двох стратегічно важливих продуктів на одній виробничій ділянці допоможе регулювати обсяги виробництва цукру та біоетанолу залежно від попиту та цін. Оскільки виробництво цукрових буряків значною мірою залежить від погодних умов, то в роки неврожаю цукрові заводи, на яких обладнані лінії для виробництва біоетанолу, зможуть без загрози зниження ефективності роботи заводу зменшити обсяги виробництва біоетанолу на користь виробництва цукру. І навпаки: у випадку перенасичення пропозиції цукру та зниження реалізаційних цін завод зможе збільшити виробництво біоетанолу та замінити збиткове виробництво цукру на прибуткове виробництво біоетанолу.



Установлено, що виробництво цукрових буряків у Вінницькій області за наявності попиту можна збільшити до рівня 1990 р. без порушення науково-обґрунтованих сівозмін і продовольчої безпеки. За умови виробництва цукрових буряків в обсязі 5748,7 тис. т і виробництва цукру в обсязі, затвердженому законодавчо (квота “А” на виробництво цукру у 2015 р. в обсязі 432,33 тис. т), виходу цукру 13,35%, виходу меляси 5%, виходу біоетанолу з 1 т цукрових буряків – 0,079 т, з 1 т меляси – 0,237 т, обсяги виробництва біоетанолу становитимуть 236,71 тис. т.

Задля налагодження тісних інтеграційних зв’язків між виробниками цукрових буряків, цукровими заводами, науково-дослідними установами, енергетичними компаніями, оптовими покупцями цукру, страховими компаніями, банками та державою запропоновано кластерну модель виробництва цукру та біопалива з цукрових буряків на цукрових заводах (рис. 2).


Рис. 2. Кластерна модель організації виробництва біопалива
У ході дослідження обґрунтовано економічну ефективність виробництва біоетанолу на Іллінецькому цукровому заводі. Запропоновано виробляти цукор в обсязі 35 тис. т, біоетанол – 14,4 тис. т (6000 дал/добу протягом 300 днів). Визначено, що сировиною для виробництва біоетанолу на цукровому заводі буде меляса (побічний продукт виробництва цукру), сік 2-ї сатурації та цукровий сироп (напівпродукти переробки цукрових буряків). Основні показники щодо обґрунтування ефективності виробництва біоетанолу на цукровому заводі наведено в табл. 1.

Таблиця 1
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка