Міністерство освіти і науки України Полтавський державний педагогічний університет імені В. Г. Короленка



Сторінка5/5
Дата конвертації16.04.2016
Розмір0.75 Mb.
1   2   3   4   5

Всемирная история. Энциклопедия. – Т. 4. – М., 1958.


Заборовский Л. Россия, Речь Посполитая и Швеция в середине ХVІІ в. Из истории международных отношений в Восточной и Юго-Восточной Европе. – М., 1979.

История Польши. В 3-х томах. – Т. 1. – М., 1954.

Краткая история Польши. С древнейших времен до наших дней. – М., 1993.

Манусевич А. Очерки по истории Польши. – М., 1952.

Россия, Польша и Причерноморье в ХV – ХVІІІ вв. – М., 1979.

Сборник документов по истории нового времени. 1870–1914. – М., 1989.

Україна і Польща в період феодалізму: Збірник наукових праць. – К., 1992.

Хрестоматия памятников феодального государства и права стран Европы. – М., 1961.

Хрестоматия по истории южных и западных славян. В 3-х томах. – Т. I. Эпоха феодализма. – Т. II. Новая история. – Минск, 1987 – 1989.

Центральна і Східна Європа в ХV – ХVІІІ ст.: питання соціально-економічної та політичної історії. – Львів, 1998.

Якубовский В. Проблемы аграрной истории позднесредневековой Польши. – Л., 1975.
Основні терміни і поняття:

Пропінації, право меча, партачі, юридики, “Liberum veto”, магнатська олігархія, Бучацький мирний договір, Священна ліга, Карловицький мир, Альтранштадтський мир, “німий сейм”.


Види навчальної діяльності студентів:

А) Лекція робочим планом не передбачена.
Б) Семінарське заняття Політичний і економічний занепад Польщі в другій половині ХVІІ – першій половині ХVІІІ століття (2 год.)

План:

1. Політичний занепад Речі Посполитої в другій половині ХVІІ століття:

а) перетворення шляхетської республіки на магнатську олігархію;

б) зовнішня політика Речі Посполитої.

2. Річ Посполита у часи Північної війни.

3. Стан сільського господарства. Криза фільварково-панщинної системи.

4. Занепад міст, ремесла й торгівлі.
Методичні поради:

Підготовку до семінарського заняття варто розпочати зі з’ясування чинників економічного і політичного занепаду Речі Посполитої.

У першому питанні необхідно показати, що у цей час продовжується процес втрати значення королівської влади, до якого додається ще один чинник — занепад іншого органу центральної влади — сейму. Визначити чинники підриву впливу вального сейму й зростання ролі сеймиків.

Підкреслити ослаблення Польщі у воєнному плані, втрату значення “посполитого рушення”, низький рівень боєздатності найманців у регулярному війську. Слабкість польської держави позначилася й на зовнішній політиці. Показати, що вся друга половина ХVІІ століття була заповнена війнами, які проходили переважно на території Речі Посполитої.

У другому питанні необхідно розглянути хід воєн Польщі з Росією, Швецією. Проаналізувати умови мирного договору 1660 року зі Швецією, укладеного в Оліве (поблизу Гданська); Андрусівського перемир’я 1667 року та “Вічного миру” 1686 року з Московією.

З’ясувати події пов’язані з турецькою агресією 1672 року. Проаналізувати умови Бучацького 1672 року договору. Визначити основні напрями зовнішньої політики Польщі в останній чверті ХVІІ століття. Висвітлити розгром османів під Віднем польсько-австрійськими військами та утворення Священної ліги. Яке значення для Речі Посполитої мав Карловицький мир 1699 року?

Висвітлити рішення елекційного сейму 1704 року про обрання на престол Станіслава Ліщинського. Підписання ним угоди зі Швецією, що привело до формування Сандомирської конфедерації. Підкреслити, що у 1704 році Річ Посполита офіційно вступила у Північну війну. Висвітлити умови Альтранштадтського миру. З’ясувати зміни у Польщі після Полтавської битви, причини Тарногродської конфедерації, рішення і значення “німого сейму”. Чинники занепаду Речі Посполитої.

У третьому питанні необхідно з’ясувати техніку землеробства, випадки переходу до двопілля, скорочення посівів, зниження урожайності. Слід підкреслити вплив фільварково-панщинної системи на стан господарства, розорення селянства. Визначити повинності селян і права панів щодо своїх “хлопів”.

Визначити особливості польських міст, які фактично були усунуті від зовнішньої торгівлі. Пояснити чинники цього явища. Як панщинно-фільваркова система вплинула на розвиток зв’язків селянського господарства з ринком?

Підкреслити, що основною формою промислового виробництва залишалося цехове ремесло, хоча помітними темпами розвивалося й позацехове виробництво. З’ясувати особливість цього розвитку в Польщі.

Які чинники занепаду внутрішньої та скорочення зовнішньої торгівлі?
ТЕМА 4. Селянська війна під проводом О. Пугачова
Зміст теми:

Чинники і передумови загострення соціальних протиріч, передвісники та рушійні сили селянської війни. Основні етапи руху, їх особливість. Соціальні прагнення повсталих за маніфестами та указами О.Пугачова. Військо й органи влади повсталих. О.Пугачов і його соратники. Історичне значення та причини поразки руху. Селянська війна О.Пугачова в історичні літературі. Дискусії про “пугачовщину” та її місце в історії Росії. Погляд на селянські війни як на війни громадянські. Питання про характер боротьби селянства у феодальній Росії. За що боролися селяни? Особливості селянської війни О.Пугачова.


Література:

Андрущенко А. Крестьянская война 1773 – 1775гг. – М., 1969.

Белявский И. Первый этап войны 1773 – 1775гг и его особенности // История СССР. – 1991. – №1.

Буганов В. Крестьянские войны в России ХVП – ХVШ вв. – М., 1976.

Буганов В. Об идеологии крестьянских войн в России // Вопросы истории. – 1974. –№1.

Крестьянские войны в России. Проблемы, поиски, решения. – М., 1974.

Лимонов Ю. Мавродин В., Панеях В. Пугачев и пугачевцы. – Л., 1974.

Лимонов Ю. Пугачев и его сподвижники. – М.-Л., 1965.

Мавродин В. Классовая борьба и общественно-политическая мысль в России в ХVШ в. (1773–1790-е годы). – Л.,975.

Мавродин В. Крестьянская война в России в 1773–1775 гг. Восстание Пугачева. – Т. 1–3. – ДГУ., 1961–1963.

Мавродин В. Под знаменем крестьянской войны. – М., 1974.

Маркедонов С. Донское казачество и Российская империя / /Общественные науки и современность. – 1998. – № 13.

Милов Л. Классовая борьба крепостного крестьянства в России ХVП–ХVШ вв. Некоторые вопросы теории // Вопросы истории. – 1981. – №3.

Муратов Х. Крестьянская борьба под предводительством Е.И.Пугачева (1773–1775). Пособие для учащихся. – М., 1980.

Овчинников Р. Манифесты и указы Е.И.Пугачева. Источниковедческое исследование. – М., 1980.

Практикум по истории СССР С древнейших времен до конца ХVШ века. – М., 1968.

Пронштейн А. Задера А. Практикум по истории СССР (период феодализма). – М., 1969.

Пронштейн А. Пушкаренко А. Крестьянская война в России в 1773–1775 гг. Итоги и перспективы исследования // Вопросы истории. – 1971. – №8.

Рахматулин М. Крестьянская война в России 1773–1775 гг. // История СССР. – 1973. – №6.

Рукосуев Е. Казачество: права и обязанности сословия // Вопросы истории. – 1998. – №5.

Смирнов И., Маньков А., Подьяпольская Е. Крестьянские войны ХVП – ХVШ вв. – М.- Л., 1968.

Соловьев В. Актуальные вопросы изучения народных движений // История СССР. – 1991. – № 3.

Три века: Россия от Смуты до нашего времени. – Т.2. – М., 1991.

Усенко О. Самозванство на Руси: норма или патология? // Родина. – 1995. – №1-2.

Хрестоматия по истории СССР. ХУШ век. – М.,1974.

Шапиро А. Об исторической роли крестьянских войн ХVП–ХVШ вв. в России // История СССР. – 1965. – №5.


Основні терміни і поняття:

Селянська війна, “пугачовщина”, маніфести, передвісники руху.


Види навчальної діяльності студентів:

А) Лекція робочим планом не передбачена.
Б) Семінарське заняття: Селянська війна під проводом О. Пугачова (2 год.)

План:

1. Передумови і рушійні сили селянської війни.

2. Початок руху. Облога Оренбургу.

3. Другий і третій етапи руху, їх особливості.

4. Причини поразки повсталих.
Методичні поради:

Починаючи вивчення теми, необхідно з’ясувати причини селянської війни. Виділити соціально-економічні та політичні її передумови, які були пов’язані з посиленням феодально-кріпосницької експлуатації й формуванням капіталістичного укладу, втягуванням до всеросійського ринку національних окраїн, наступом на привілеї козацтва, загостренням становища у країні внаслідок російсько-турецьких воєн. Звернути увагу на поширення руху самозванства напередодні селянської війни, з’ясувавши причини цього явища.

Знати хід подій, визначити особливості кожного етапу селянської війни, звернути увагу на динаміку організованості виступів народних мас і поступове зростання свідомості у ході боротьби.

Чітко визначити на карті райони поширення народних рухів, звернувши увагу не тільки на дії загонів під проводом О.Пугачова, а й на виступи під проводом Чіки-Зарубіна, Салавата Юлаєва, Білобородова та інших.

Порівняти селянську війну під проводом О.Пугачова з попередніми і з’ясувати, чому вона була останньою селянською війною історії Росії.
В )Самостійна робота робочим планом не передбачена.


ТЕМА 5. Російсько-французька війна 1812року.

Закордонні походи російської армії
Зміст теми:

Джерела та історіографія. Міжнародні відносини напередодні війни 1812 року. Чинники війни: загарбницькі цілі французької буржуазії. Характер, періодизація, плани, співвідношення сил воюючих сторін. Відступ російської армії. Битва за Смоленськ. Військове мистецтво М.Кутузова. Бородінська битва та її значення: перемога чи поразка російської армії? Залишення російською армією Москви. Фланговий маневр російської армії. Партизанська війна. Перехід російської армії в контрнаступ: міф чи реальність? Сучасники про ці події. Розгром наполеонівської армії.

Воєнні дії 1813–1814 років. Звільнення західноєвропейських народів від наполеонівських військ. “Битва народів ” під Лейпцигом. Вступ російської армії в Париж і його капітуляція. Віденський конгрес.
Література:

“К чести России”: Из частной переписки 1812 года. – М., 1988.

Абалихин Б. 1812 год: актуальные проблемы истории. – Элиста, 2000.

Абалихин Б. Контрнаступление русских войск в 1812 году: Планы и их реализация // История СССР. – 1987. – № 4.

Абалихин Б. Дунаевский В. 1812 год на перекрестках мнений советских историков. 1917–1987. – М., 1990.

Абалихин Б., Дунаевский В. Пусть судит читатель... Авторы книги о войне 1812 года не согласны с оценками рецензента // Отечественная история. – 1992. – № 6.

Александр Первый: Сборник. – М., 1998.

Безотосный В. Рецензия // Отечественная история. – 1993. (Рецензия на кн.: Троицкий Н. Отечественная война 1812 года. История темы. – Саратов, 1991).

Бородино.1812. – М., 1987.

Бородино. Документы, письма, воспоминания. – М., 1962.

Валлатон А. Александр I. – М., 1991.

Жилин П. Отечественная война 1812 года. – М., 1988.

История Отечества: люди, идеи, решения: Очерки истории России IX – начала XX вв. – М., 1991.

Каппелер А. Россия – многонациональная империя: Возникновение. История. Распад. – М., 1997.

Киняпина Н. Внешняя политика России в І половине ХІХ в. – М., 1963.

Круглый стол по проблемам Отечественной войны 1812 года // Родина. – 1992. – № 6-7.

Кутузов М.И. Письма, записки. – М., 1989.

Лютых А., Скобелкин О., Тонких В. История России (курс лекций). – Воронеж, 1993.

Орлик О. “Гроза двенадцатого года”. – М., 1987.

Орлик О. Россия в международных отношениях. 1815-1829: От Венского конгресса до Адрианопольского мира. – М., 1998.

Сахаров А. Александр I. – М., 1998.

Семенова А., Троицкий Н. Два мнения об одном издании // Вопросы истории. – 1988. – № 4. (Рецензия на кн.: Бородино. 1812. – М., 1987

Страницы боевого прошлого нашей страны. (ІХ–ХІХ вв.). – М., 1972.

Тотфалушин В. М.Б. Барклай де Толли в Отечественной войне 1812 года. – Саратов, 1991.

Троицкий Н. Александр I и Наполеон. – М., 1994.

Троицкий Н. Рецензия // Отечественная история. – 1992. – № 2. (Рецензия на кн.: Абалихин Б., Дунаевский В. 1812 год на перекрестках мнений советских историков, 1917 – 1987. – М., 1990).

Троицкий Н. 1812. Великий год России. – М., 1988.

Троицкий Н. Повторение пройденного // Вопросы истории. – 1989. – № 2. Рецензия на кн.: Жилин П. Отечественная война 1812 года. – М., 1988).

Троицкий Н. Фельдмаршал М.И. Кутузов: легенда и реальность: Пособие к спецкурсу. – Саратов, 1998.

Труайя А. Александр I. – М., 1997.

Черкасов П. Мифология или история? // Новый мир. – 1989. – № 2.( Рецензия на кн.: Троицкий Н. 1812. Великий год России. – М., 1988).

Шведов С. Комплектование, численность и потери русской армии в 1812 году (К 175-летию Отечественной войны 1812 года) // История СССР. – 1987. – № 4.


Основні терміни і поняття:

План Фуля, план Барклая де Толлі, “скіфська стратегія”, “Велика армія”, наполеонівська коаліція, Дріський табір, оборона Смоленська, Цареве Займище, Бородінська битва, редут (батарея) Раєвського, Шевардінський редут, Семенівські флеші, кавалерійський рейд Уварова і Платова, Тарутинський маневр, катастрофа під Красним, переправа через Березіну, Лейпцігська битва — битва народів, Віденський конгрес.


Види навчальної діяльності студентів:

А) Лекція робочим планом не передбачена.
Б) Семінарське заняття: Російсько-французька війна 1812 року (2 год.)

План:

1. Міжнародна обстановка на початку війни. Сили і плани сторін.

2. Основні етапи і події війни:

а) перший етап;

б) Москва в 1812 році, Тарутинський період війни;

в) розгром “Великої армії” Наполеона.

3. Віденський конгрес.
Методичні поради:

Студіюючи тему подумати над питаннями: “Наскільки необхідними були для Росії війни з Францією? Чи була неминучою війна 1812 року? Як довго війна залишалася для Росії “вітчизняною”?” Розкриваючи чинники російсько-французької війни, необхідно з’ясувати вплив континентальної блокади на економіку Росії, значення російсько-французьких економічних суперечностей, польського питання, проблеми дунайських князівств, політики на Кавказі і Закавказзі, щодо Фінляндії, герцогства Ольденбурзького.

Розкриваючи друге питання, звернути увагу на дискусійне питання про періодизацію війни, погляди Л.Бескровного та І.Ростунова. Показати важкі умови, в яких опинилися російські війська в перші дні війни. Описати Смоленську битву, підкреслити, що ця битва послабила армію Наполеона і зменшила наступальний тиск французів.

Ознайомлення з темою передбачає вивчення полководської майстерності Барклая де Толлі й Кутузова.

Провідним завданням є висвітлення Бородінської битви. Необхідно дати детальний огляд дій сторін. З’ясувати, які цілі ставив Кутузов напередодні битви? Як обиралася позиція? Які побудовані оборонні споруди? Як розташовані війська на полі битви? Роль Багратіона у Бородінській битві. Варто з’ясувати втрати сторін у битві. Подумати над питанням: “Бородінська битва — це перемога чи поразка російської армії?” “У чому полягало значення наради у Філях?”

Не випустити з поля зору той факт, що наполеонівські війська вели наступ не лише на московському стратегічному напрямі, а й на петербурзькому та київському. Висвітлити хід воєнних дій на флангах.

Визначити чинники початку пожежі в Москві, причини, які примусили Кутузова обрати Тарутине як місце підготовки до контрнаступу. Дати опис Тарутинського табору, значення битви під Малоярославцем. Звернути увагу на розгортання партизанської війни.

Порівняти плани розгрому Наполеона складені Олександром І і М.Кутузовим. Розглянути проблему контрнаступу російських військ. Знати хід подій. Коли Кутузов віддав наказ про завершення війни? Які втрати сторін у ході російсько-французької війни?

У третьому питання підкреслити зростання авторитету Росії на міжнародній арені, Пріоритет зовнішньополітичної діяльності для Олександра І. Подумати над питанням: “ Як війна вплинула на урядовий курс реформ”. “Які надії селянство пов’язувало із завершенням війни?”. “Чи були вони реалізовані?”
ТЕМА 6. Національне відродження та спроби відновлення державної самобутності у Чехії
Зміст теми:

Періодизація чеського національного відродження. Культурно-громадський рух у Чехії, його початковий характер. Утворення товариств: Землеробське товариство, Королівське учене товариство. Пожвавлення національних почуттів і свідомості. Головні діячі чеського національного відродження: Й.Югман, В.Гаєк, Ф.Палацкий, П.Шафарик, Я.Коллар, Ф.Челаковський, К.Гавличек-Боровський.

Суспільно-економічний розвиток чеських земель. Переродження “освіченого абсолютизму” в консервативну монархію. Правління імператора Франца ІІ. Політична діяльність міністра закордонних справ і канцлера уряду князя К.Меттерніха. Правління імператора Фердинанда І. Промисловий переворот у Чехії та його етапи. Поява машинного виробництва, парових двигунів, утворення нової транспортної системи. Урбанізація та її особливості в Чехії. Повільний розвиток капіталістичних відносин у сільському господарстві, збереження феодальних пережитків.

Соціальні суперечності в чеському суспільстві. Зміна статусу чеських земель на початку ХІХ століття.

Боротьба за відродження та утвердження чеської мови, як найважливішої етнічної ознаки. Особливості чеського національного руху з другій половині 40-х років. Розробка політичної програми.

Революція 1848–1849 років у Чехії. Причини руху. Необхідність вирішення національного, аграрного питання, врегулювання соціально-економічного становища міського населення. Початок революції в Австрійські імперії. Повстання у Празі та причини його поразки. Наслідки і значення революції 1848–1849 років. реставрація абсолютизму. Міністерство Баха. Австро-Угорська угода 1867 року і крах політичних прагнень чехів.


Література:

Австро-Венгрия. Опыт многонационального государства. – М., 1995.

Антология чешской и словацкой философии. – М., 1982.

Ванечек В. История государства и права Чехословакии. – М., 1981.

Великая Моравия. Ее историческое и культурное значение. – М., 1985.

Великая Моравия. Тысячелетняя традиция государственности и культуры. – Прага, 1963.

Всемирная история. Энциклопедия. – Т. 4. – М., 1958.

Зарубежные славяне и Россия: Документы архива М.Ф. Раевского. 40-е – 80-е гг. XIX в. – М., 1975.

Историография истории южных и западных славян. – М., 1987.

История Чехии. – М., 1947.

История Чехословакии. В 3-х томах. – М., 1956 – 1960.

История южных и западных славян. – М., 1998.

История южных и западных славян. Курс лекций. – М., 1979.

История южных и западных славян. Методические указания для студентов-заочников исторических факультетов государственных университетов. Изд. 7-е, переработ. / Отв. ред. В. Карасев, И. Созин. – М., 1985.

Источниковедение истории южных и западных славян. – М., 1998.

Костюшко И. Аграрные реформы в Австрии, Пруссии и России в период перехода от феодализма к капитализму. Сравнительный очерк. – М., 1994.

Краткая история Чехословакии. С древнейших времен до наших дней. – М., 1988.

Лаптева Л. История Чехии периода позднего феодализма и раннего нового времени (1648-1849 гг.). Учебное пособие. – М., 1998.

Лаптева Л. Письменные источники по истории Чехии периода феодализма (до 1848 г.) – М., 1985.

Мыльников А. Культура чешского Возрождения. – М., 1982.

Хрестоматия памятников феодального государства и права стран Европы. – М., 1961.

Хрестоматия по истории южных и западных славян. – В 3-х тт. – Т. I. Эпоха феодализма. – Т. II. Новая история. – Минск, 1987–1989.

Центральна і Східна Європа в ХV–ХVІІІ ст.: питання соціально-економічної та політичної історії. – Львів, 1998.
Основні терміни і поняття:

Чеське національне відродження, Меттерніхівський абсолютизм, Австрійська імперія, Німецький союз, “будителі”, національна гвардія, академічний легіон, Святовацлавський комітет, Національний комітет, Слов’янський з’їзд, “Маніфест до європейських народів”, “Тимчасова урядова рада”, Кромержицький сейм, березнева конституція 1849 року, міністерство Баха, Австро-Угорська угода 1867 року.


Види навчальної діяльності студентів:

А) Лекція робочим планом не передбачена.
Б) Семінарське заняття: Революція 1848–1849 років на теренах Чехії (2 год.)

План:

1. Соціально-економічні, політичні та ідеологічні передумови революції 1848–1849 років.

2. Початок революції в Австрійські імперії.

3. Повстання у Празі та причини його поразки.

4. Наслідки і значення революції 1848–1849 років.
Методичні поради:

Роботу над темою слід розпочати зі з’ясування соціально-економічних, політичних та ідеологічних передумов революції 1848–1849 років. Варто пам’ятати, що у 1848 році хвиля революцій охопила Європу. То була кульмінація ліберального націоналізму, а згодом — його крах через внутрішні суперечності. Події відбулися одночасно на загально німецькому рівні, в Австрії, Чехії, польських землях та Угорщині. Вони були пов’язані між собою та чинили вплив одна на одну. Особливо яскраво це проявилося на Слов’янському конгресі, де зустрілися поляки, словаки, русини, південні слов’яни та чехи. Звернути увагу на суперечності у поглядах учасників конгресу. Знати хід подій у ході революції. Проаналізувати значення і причини поразки руху.


В) Самостійна робота робочим планом не передбачена.
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка