Міністерство освіти і науки України Полтавський державний педагогічний університет імені В. Г. Короленка



Сторінка3/5
Дата конвертації16.04.2016
Розмір0.75 Mb.
1   2   3   4   5

ІСТОРІЯ СЛОВ’ЯНСЬКИХ НАРОДІВ


(ХVІ – перша половина ХІХ століття)

Навчально-методичний комплекс


для студентів ІІІ курсу заочної форми навчання


Шифр, назва галузі:

0203. Гуманітарні науки.



Шифр та назва напряму:

6.020302. Історія



Укладач: кандидат історичних наук, доцент Цехмістро Н.Я.

Полтава — 2009



ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Курс “Історія слов’янських народів (ХVІ – перша половина ХІХ століття)” є поряд з іншими курсами складовою частиною всесвітньої історії та охоплює тривалий період в історії східних, західних і південних слов’ян. Хронологічні межі курсу сягають періоду з XVI по першу половину ХІХ століття. Цей період знаменує початок нового етапу всесвітньо-історичного розвитку: якщо у попередній час зв’язки між різними частинами і народами світу не мали міцної основи в їх економічних взаєминах, то унаслідок великих географічних відкриттів і зародження у XVI столітті перших обрисів світового ринку, ці відносини стають регулярними, і вся подальша історія людства розвивається у процесі зростаючого спілкування різних народів між собою.

У курсі на основі національного і регіонального підходу дається інтегрований виклад найважливіших проблем історії слов’янських народів. З урахуванням того, що він читається паралельно з курсом історії країн Західної Європи і Америки, передбачається поєднання компаративізму і системного аналізу.

Структура курсу зберігає традиційний країнознавчий принцип викладу матеріалу у контексті особливостей і характерних рис тих конфесійно-культурних і державно-політичних утворень, в рамках яких проходило життя окремих слов’янських народів. При цьому як системний курс він розглядає основні проблеми історії поліетнічних суспільств Центральної, Південно-Східної та Східної Європи.


1.2. Мета і завдання вивчення дисципліни

Історія слов’янських народів”



Основною метою курсу є вивчення основних закономірностей та особливих тенденцій соціально-економічного, політичного та культурного розвитку слов’янських народів у ХVІ – першій половині ХІХ століття в контексті основних напрямів розвитку людської цивілізації.
Завдання курсу “Історія слов’янських народів”:

— вивчити основні напрями соціально-економічного, політичного та ідеологічного розвитку слов’янських народів; розвиток їх культури, науки, техніки, побуту, та звичаїв у ХVІ – І половині ХІХ століття;

— сформувати базовий понятійний апарат дисципліни, познайомити студентів з науковими підходами до вивчення історії слов’янських народів, що склалися у вітчизняній та зарубіжній історіографії;

— розширити й удосконалити раніше набуті знання і вміння, необхідні для роботи з історичними документами, науковою літературою, періодичними виданнями.


1.3. Опис предмету навчальної дисципліни

Загальна кількість годин на вивчення дисципліни — 270 год.

Обов’язкова чи за вибором — обов’язкова

Семестр — п’ятий і шостий (третій курс)

Лекції — 22 год.

Практичні заняття — 12 год.

Самостійна робота — 46/46 год.

Вид підсумкового контролю — екзамен у шостому семестрі


СТРУКТУРА КУРСУ

Історія слов’янських народів ХVІ – першої половини ХІХ століття
Частина 1. Історія слов’янських народів ХVІ – першої половини ХVІІ століття

з/п


Теми

лекції

практичні заняття

самост

робота


1.

Основні закономірності формування централізованих держав та особливості процесу на східноєвропейських теренах

2

-




2.

Процес формування централізованої Московської держави за часів “Ізбраної ради”

-

-

2

3.

Московія в 60 – 80-ті роки ХVІ століття: Опричнина.

-

2

2

4.

Період Смути у Московській державі (1591 – 1613 роки)

-

-

2

5.

Соціально-економічний розвиток Московії у ХVІІ столітті

-

-

2

6.

Внутрішня політика Московії в першій половині та середині ХVІІ століття

-




2

7.

Бунташне ХVІІ століття” Московської держави

-




2

8.

Польща у період розвитку феодально-кріпосницької системи в ХVІ – першій половині ХVІІ століття”

-

2

2

9.

Державний і суспільний лад Речі Посполитої

2

-

2

10.

Польща у міжнародній політиці ХVІ – першої половини ХVІІ століття

-

-

2

11.

“Золотий вік” польської культури.

-

-

2

12.

Включення Чехії до складу монархії Габсбургів

2

-

2

13.

Релігійно-політична боротьба в Чехії

у ХVІ – на початку ХVІІ століття



-

-

2

14.

Розгром Чехії у Тридцятилітній війні

-

-

2

15.

Словаччина у складі володінь Габсбургів

-

-

2

16.

Болгарія під Османським ярмом у ХVІ – ХVІІ століттях

2

-

-

17.

Сербія, Боснія, Герцеговина та Чорногорія у ХVІ – першій половині ХVІІ століттях

-

-

2-

18.

Хорватія та Словенія під владою Габсбургів та Венеції в ХVІ – першій половині ХVІІ століттях

-

-

2

Частина 2. Історія слов’янських народів у другій половині ХVІІ – ХVІІІ століттях



з/п


Теми

лекції

практичні заняття

самост

робота

19.


Чеські землі у другій половині ХVІІ– першій половині ХVІІІ століття

-

-

2

20.


Втрата державної самобутності Чехії в другій половині ХVІІІ століття.

2

-

2

21.

Культура в Чеських землях

-

-

2

22.

Словаччина в ХVІІ–ХVІІІ століттях

-

-

2

23.

Економічний і політичний занепад Польщі

в другій половині ХVІІ – першій половині ХVІІІ століття



-

2

2

324.

Річ Посполита в другій половині ХVІІІ століття

2

-

-

25.

Культура Речі Посполитої в XVII-XVIII століттях

-

-

2

26.

Соціально-економічне становище Болгарії в першій половині ХVІІІ століттях

-

-

-

27.

Серби під владою Османів та Габсбургів у ХVІІ– ХVІІІ століття

-

-

2

28.

Хорватські та словенські землі під владою Габсбургів і Венеції в ХVІІ– ХVІІІ століттях

-

-

2

29.

Боснія та Герцеговина в ХVІІ–ХІХ століттях

-

-

2

30.

Московія в середині та другій половині XVII століття

-

-

2

31.

Колонізація Сибіру в XVII столітті

-

-

2

32.

Розвиток культури Московії в ХVІІ столітті

-

-

2

33.

Московська держава наприкінці ХVІІ століття

2

-

-

34.

Соціально-економічний розвиток Росії у першій чверті ХVІІІ століття

-

-

2

35.

Перша спроба модернізації Росії (І чверть ХVІІІ століття)

2

-

-

36.

Зовнішня політика Росії в першій чверті ХVПІ століття

-

-

2

37.

Культура Росії першої чверті ХVПІ століття

-

-

2

38.

Дворянська імперія в період палацових переворотів. 1725–1762 роки

2

-

-

39.

Соціально-економічний розвиток Росії в середині та другій половині ХVІІІ століття

2

-

-

40.

Внутрішня політика Росії в 60–70-ті роки ХVІІІ століття

-

-

2

41.

Селянська війна під проводом О.Пугачова

-

2

-

42.

Зовнішня політика Російської імперії в другій половині ХVІІІ століття

-

-

2

43.

Розвиток російської культури в середині та другій половині ХVІІІ століття

-

-

2

Частина 3. Історія слов’янських народів наприкінці ХVІІІ – першій половині ХІХ століття



з/п


Теми

лекції

практичні заняття

самост

робота


44.

Розклад кріпосництва і розвиток капіталістичних відносин у Росії в першій половині ХІХ століття

-

-

2

45.

Внутрішня політика царизму на початку ХІХ століття

-

-

2

46.

Зовнішня політика царизму в 1801–1812 роках

-

-

2

47.

Російсько-французька війна 1812року. Закордонні походи російської армії

-

2

2

48.

Рух декабристів

2

-

-

49.

Внутрішня і зовнішня політика самодержавства Росії в другій чверті ХІХ століття

-

-

2

50.

Суспільно-політичний рух у 30–40-ві роки ХІХ століття

-

-

2

51.

Зовнішня політика Росії 20–50-х років. Кримська війна

-

-

2

52.

Культура Росії у першій половині ХІХ століття

-

-

2

53.

Національне відродження та спроби відновлення державної самобутності у Чехії

-

2

2

54.

Землі Речі Посполитої наприкінці ХVІІІ –

на початку 30-х років ХІХ століття



-

-

2

55.

Національні рухи на теренах Речі Посполитої

у першій половині ХІХ століття



-

-

2

56.

Формування болгарської нації та її боротьба за незалежність у другій половині ХVІІІ – 50-ті роки ХІХ століття

-

-

2

57.

Відновлення сербської державності

-

-

2

58.

Чорногорія в боротьбі за незалежність. Утворення національної держави (кінець ХVІІІ – 70-ті роки ХІХ століття)

-

-

2

Загалом……………………………………………………22…….12……….46/46

ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

з/п

Тема

К-ть

годин

1.
2.

3.
4.

5.

6.


Опричнина у Московії в другій половині ХVІ століття.

Польща в ХVІ – першій половині ХVІІ століття.

Економічний і політичний занепад Польщі в другій половині ХVІІ – першій половині ХVІІІ століття.

Селянська війна під проводом О.Пугачова.

Російсько-французька війна 1812 року.

Революція 1848 – 1849 років на теренах Чехії.



2
2

2
2


2

2



ТЕМА 1. Московія в 60 – 80-ті роки ХVІ століття: Опричнина
Зміст теми:

Основні точки зору в історичній літературі на причини переходу від політики реформ 50-х років до опричного терору. Розбіжності царя і його найближчого оточення у поглядах на основні завдання внутрішньої та зовнішньої політики. Заснування опричнини. Від’їзд царя з Москви. Поділ країни на опричнину і земщину. Перерозподіл земельних володінь серед панівних прошарків. Масовий терор. Погром у Новгороді. Проблема соціальної сутності та наслідків опричнини в історичній літературі.

Господарське розорення і запустіння північно-західного і центрального районів країни у 70 – 80-ті роки. Проблема закріпачення селян. Рух населення на окраїни. “Заповідні роки”. Укази про селян і холопів 1597 року. “Указне” і “безуказне” закріпачення селян. Роль держави у сфері громадських відносин.

Зовнішня політика у другій половині ХVІ століття. Боротьба за вихід до Балтійського моря. Лівонська війна, хід військових дій на її першому етапі. Вступ у війну Литви, Польщі та Швеції. Люблінська унія й утворення Речі Посполитої. Псковське “сидіння”. Завершення Лівонської війни, її наслідки для Московії. Війна зі Швецією.


Література:

Альшиц Д. Начало самодержавия в России: государство Ивана Грозного. – Л., 1988.

Богоявленский Б., Митрофанов К. Иван Грозный и сын его Иван: Событие в зеркале источников // История. Приложение к газете “Первое сентября”. – 1999. – №17.

Веселовский С. Исследования по истории опричнины. – М., 1983.

Гельберштейн С. Записки о Московии. – М., 1988.

Емельянов Е. Опричнина в трудах отечественных историков // История. Приложение к газете “Первое сентября”. – 1998. – № 35.

Зимин А. Реформы Ивана Грозного. – М., 1960.

История СССР с древнейших времен до наших дней. – Т. 2. – М., 1966.

Каравашкин А. Мораль опричников: проблема насилия в эпоху Ивана Грозного // Человек. – 1993. – № 4.

Каштанов С. Социально – политическая история России конца ХVІ – первой половины ХVІІ веков. – М., 1967.

Кобрин В., Юрганов А. Становление деспотического самодержавия в средневековой Руси // История СССР. – 1999. – № 4.

Ковалевский П. Одаренные безумием. – К., 1994.

Корецкий В.И. Земский собор 1575 г. и частичное возрождение опричнины // Вопросы истории. – 1967. – № 5.

Мельников Ю. Ликвидация двора (опричнины) // Вопросы истории. – 1991 – № 11.

Назаров В. О структуре “государева двора” в середине ХVІ в. // Общество и государство феодальной России. – М., 1975.

Носов Н. Становление сословно-представительных учреждений в России. – Л., 1960.

Очерки истории СССР. Конец ХVІ – начало ХVІІ ст. – М., 1955.

Перевезенцев С. Тайна Ивана Грозного // Роман – газета. ХХІ век. – 1999. – № 12.

Платонов С. Иван Грозный (1530 – 1584). – М., 1991.

Половатенко А. Два кризиса русской государственности: опричнина и смутное время // Преподавание истории в школе. – 1993. – №2.

Проезжая по Московии (Россия ХVІ – ХVІІ веков глазами дипломатов). – М., 1991.

Рогожин Н. Митрополит Филипп и царь Иван Грозный // Преподавание истории в школе. – 1994. – № 6.

Сахаров А. Образование и развитие Российского государства в ХVІ – ХVІІ вв. – М., 1969.

Скрынников Р. Иван Грозный. – М., 1975.

Скрынников Р. Начало опричнины. – Л., 1966.

Скрынников Р. Опричный террор. – Л., 1969.

Скрынников Р. Россия после опричнины. – Л., 1975.

Скрынников Р. Татарский хан на московском троне // Знание – сила. – 1973. – № 2.

Смирнов И. Очерки политической истории русского государства 30 – 50-х годов ХVІ в. – М. – Л., 1958.

Хрестоматия по истории СССР. – Т. 1. – К., 1950.

Хрестоматия по истории СССР. ХVІ – ХVП в.в. – М., 1966.

Шмидт С. Становление российского самодержавия. – М., 1978.


Основні терміни і поняття:

Опричнина, земщина, вотчина, помістя, опрична тисяча, земський собор, казанське переселення, період трирічного терору, новгородська справа, московська справа, останній опричний уряд, офіційна відміна опричнини, другий період опричнини, політика уділу, політика двору, заповідні роки, урочні роки, “указне” і “безуказне” закріпачення селян.


Види навчальної діяльності студентів:

А) Лекція робочим планом не передбачена
Б) Семінарське заняття: Опричнина у Московії в другій половині ХVІ століття (2 год.)

План:

1. Причини запровадження опричнини, її територія. Створення апарату опричнини.

2. Перший період опричнини (1565 – 1572 роки).

3. Відродження політики опричнини у 70 – 80-ті роки ХVІ століття.

4. Значення та наслідки опричнини.
Методичні поради:

При розгляді питань теми необхідно з’ясувати причини переходу від політики реформ 50-х років до опричного терору. Виділити об’єктивні і суб’єктивні чинники опричнини. Засвоїти послідовність основних заходів уряду Івана Грозного, які отримали назву “опричнини”, розібратися у сутності, значені та наслідках цієї політики. Вивчаючи опричнину, необхідно виходити з того, що вона була спрямована на зміцнення самодержавної влади та посилення централізації, звернути увагу на прискорення ліквідації залишків роздробленості. Не варто забувати про криваві методи проведення цих заходів та про роль опричнини у процесі формування кріпосного права. Подумати над питаннями: “Чи були доцільними методи вирішення завдань опричнини?”, “Чи була певна система у її проведенні?”, “Чи існувала необхідність проведення такої політики для зміцнення централізації держави?”, “Чи відповідають результати цієї політики поставленим цілям?”.


В) Завдання для самостійної роботи (2 год.)

Тестові завдання.

І. Початковий рівень:

1. На відміну від Західної Європи, де королі корилися владі папи римського, у Московській державі церква визнавала владу царя:

а) так, б) ні, в) і так, і ні.



2. Яка подія відбулася раніше:

а) Початок опричнини чи Лівонська війна?

б) Новгородська чи московська справи у ході опричнини?

в) казанське переселення чи уведення політики “уділу”?

г) татарський хан на Московському престолі чи смерть сина Івана Грозного —Івана Івановича?

ІІ. Середній рівень:

1. Опишіть події Лівонської війни, скориставшись планом відповіді:

а) Коли відбулася ця подія?

б) Хто розпочав війну?

в) Якою була мета Московії у цій війні?

г) Назвіть основні етапи війни.

д) Визначте наслідки Лівонської війни для Московської держави.



ІІІ. Достатній рівень:

1.Складіть розгорнутий план відповіді на тему: “ Господарське розорення і запустіння північно-західного і центрального районів країни у 70 – 80-ті роки“.

ІV. Високий рівень:

1. Російський історик В.Ключевський писав про Івана Грозного: “Цар Іван був видатний письменник, мабуть, навіть меткий політичний мислитель, але він не був державним діячем… Грізний цар більше замислював, ніж робив, сильніше діяв на уяву і нерви своїх сучасників, ніж на сучасний йому державний устрій“.

Чи згодні ви з такою характеристикою Івана ІV? Які факти підтверджують або спростовують її.



2. Хто з англійських правителів був сучасником Івана ІV? Яку він проводив політику?

ТЕМА 2.Польща у період розвитку феодально-кріпосницької

системи в ХVІ – першій половині ХVІІ століття”
Зміст теми:

Соціально-економічний розвиток країни. Розвиток сільського господарства. Формування і розквіт фільварково-панщинної системи, посилення кріпацтва. Вплив фільварково-панщинної системи на розвиток міського ремесла і торгівлі. Причини боротьби між шляхтою і магнатами. Соціальна структура Польщі у ХVІ – першій половині ХVІІ століття. Еволюція польського міста в ХVІ – ХVІІ столітті. Стан ремесла і торгівлі. Козацько-селянські повстання.


Література:

Бардах Ю., Леснодорский Б., Пиетрчак М. История государства и права Польши. – М., 1980.


1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка