Міністерство освіти І науки україни основи християнської етики



Сторінка6/26
Дата конвертації15.04.2016
Розмір2.17 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26



  • Стався до людей так –


як хочеш, щоб вони ставилися до тебе



  • Будь прикладом


для інших людей



  • На зло завжди


плати добром



  • Завжди слухайся і поважай


своїх батьків



  • І все, що чините, робіть від душі,


немов Господові, а не людям!




Формування навичок.

Гра “Місце для добра”.

Скажіть, чи є місця де можна робити добро, а де ні? Так, добро треба робити в будь-якому місці. На дошці ви бачите п’ять малюнків (“Школа”, “Ліс”, “Будинок”, “Стадіон”, “Вулиця”). Під ними треба написати, які добрі справи можна зробити в цих місцях. Тому мені потрібно п’ять учнів, які б якнайшвидше справилися з цим завданням!


ІІІ. Заключна частина

Підбиття підсумків уроку.

  • Чому людям треба бути добрими?

  • Хто людину примушує бути добрим?

  • Хто відповідає за вчинки людини?

  • Що таке зло? Як воно виникло?

  • Яких людей, на твій погляд, у світі більше – добрих чи злих? Доведи свою думку.


Оцінювання учнів. Похвалити активних, виставити поурочний бал.

Домашнє завдання.

Скласти Кодекс людської доброти, використовуючи приклади поганих вчинків людей, перетворивши їх на добрі.




Урок 7


Тема уроку: Закони Божі і закони людські

Мета уроку:

Освітня мета: Розкрити учням значення закону в житті людини та суспільства; поглибити знання про актуальність Заповідей Божих для сучасної людини. Розкрити зміст поняття «заповіді» як основи християнського життя.

Виховна мета: Виховувати в учнів відповідальність перед законом; любов до Бога, до свого ближнього, а також бажання виконувати заповіді, дані Богом у Його Святому Письмі.

Розвиваюча мета: Розвивати в учнів уміння правильно (за законом) поступати в різних життєвих ситуаціях.

Біблійна основа:

Вірші з Біблії: Вихід 20 розділ, 31:18; Левит 24:16; Матвія 12:11-12, 36; Римлян 6:23; Луки 10:27,

Біблійна історія: Десять Заповідей Божих

Ключовий вірш: «Якщо любите Мене, то виконуйте заповіді Мої» (Івана 14:15).
Словник понять і термінів: закон, заповідь, скрижалі, Декалог

Обладнання та наочність: Фланелеграф з набором фігур до теми «Мойсей одержує заповіді»; плакат із зображеними скрижалями, 10 смужок, на яких записані заповіді (кріпляться на плакат); набір із чотирьох фігур на кожну парту («пазли», з яких утворюється скрижаль); матеріали до гри «Відшукай свою групу»: картки з порядковими номерами від 1 до 10, смужки з написаними заповідями, смужки із тлумаченням заповіді.
Міжпредметні зв’язки: Читання, математика, розвиток зв'язного мовлення.
Література до уроку:

  1. Бетчелор М. Дитяча Біблія у 365 оповіданнях. – К.: Світло на Сході, 2000. – с.76- 78

  2. Біблія або книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту. – К.: Українське Біблійне Товариство, 2002. – 1375 с.

  3. Біблія для дітей: Переказ укр. мовою. — Київ, 1992. — 506 с.

  4. Нове життя в Христі: Курс по вивч. Біблії для дітей сер. шк. віку. — Рівне: Місія без кордонів, 1995. — 252 с.

  5. Новий тлумачний словник української мови, т. 1-3. – К.: Аконіт, 2001.

  6. Огірко О. Християнська етика: Навч. посібник: 8 клас. — Львів: Свічадо, 1999. — 104 с.

  7. Уілоубай Р. Біблійний путівник для дітей. – К.: Українське Біблійне Товариство, 2004. – с. 36.

  8. Християнська етика: Метод. посібник, 1-11 класи. — Львів: Свічадо, 1998. — 160 с.

  9. Християнська етика: Посібник для вч., 3 (4) клас./ За ред. Б. Г. Скомороського. — Снятин: Прут Принт, 1999. — с. 33-37.

ХІД УРОКУ



І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

Вітання

Налагодження контакту з класом

Гра «Не помились».

Вчитель називає дії і просить, щоб учні виконали їх у тому випадку, коли біля назви дії є вираз «будь ласка». При порушенні правил дитина вибуває з гри (встаньте, підніміть руку, посміхніться, присядьте, поплескайте в долоні).



Перевірка вивченого матеріалу

Повідомлення теми й мети уроку

Учитель. Кожна гра має свої правила. А що стається, коли ми порушуємо їх? (Вихід із гри).



  • Які ще правила ви знаєте? (Дорожнього руху, протипожежної

безпеки, про ввічливість, про поведінку в класі, дома, в транспорті).

  • Як можна назвати тих дітей, які виконують правила? (Хороші,

слухняні діти, їх всі люблять).

  • Кого ми повинні слухати? (Батьків, вчителів, Бога).

  • А як ви думаєте, чи потрібно виконувати якісь правила, щоб

бути слухняними перед Богом?

Так, звичайно. А от що це за правила і як їх виконувати, ми з вами дізнаємося на сьогоднішньому уроці, відправившись у подорож по сторінках Божої книги — Біблії.


ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Актуалізація знань учнів

Виявлення знань учнів про моральні цінності. Стан моральності учнів класу


Форма роботи: фронтальна бесіда учителя з учнями (учитель-клас).

Учитель: Поміркуйте, будь ласка, і скажіть, що означає слово закон, заповідь?

Очікувані відповіді
Учитель: Новий тлумачний словник української мови пропонує такі визначення:

Закон1) встановлене найвищим органом державної влади загальнообов’язкове правило, яке має найвищу юридичну силу;

2) загальноприйняте, усталене правило співжиття, норма поведінки.

Ми живемо за багатьма законами природи, виконуючи їх кожен день упродовж всього нашого життя. Ці основні закони неможливо змінити, не заплативши високої ціни, не змінивши при цьому нас самих. Бог дав нам ці закони, щоб ми жили за ними, а духовні закони описані в книгах Мойсея – перших п’яти книгах Біблії. Висновок ми знаходимо у Десяти Заповідях, які пояснюють нам, що таке зло і що таке добро – і вчать нас робити добро, а не зло (Вихід 20).

З ростом населення уряди почали створювати закони, щоб регулювати ту велику кількість проблем і ситуацій, які виникали. Римське право, англійська та американська правові системи базуються на Слові Божому. Багато людей, які писали правове законодавство, знаходили істину в Слові Божому і відповідно до нього формулювали основні державні закони.

Нам необхідно вчитися виконувати закони всесвіту і закони держави. Життя складається з виконання законів – працювати згідно з законами Божими, а не порушувати їх. Сонце, місяць і зорі дотримуються законів Божих і світять рік за роком, залишаючись на тих місцях, де їх розмістив Бог.

Кожна держава, кожен народ, кожна релігія мають свої закони. Живучи в державі, люди підпорядковуються державним законам, мають свої права та обов’язки.

Головним державним законом в Україні є Конституція, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 8 червня 1996 року. Конституція України – головний підручник життя громадянина та правила поведінки держави, дороговказ тобі, юний друже, твоїм близьким, усій твоїй родині на шляху до щасливої України.

Держава має законодавчу, виконавчу і судову гілки влади. Судова влада має право карати за невиконання чи порушення державного закону.

Отже, ми всі з вами живемо в суспільстві, яке підкоряється певним законам, керується ними. За час свого існування люди відкрили і створили багато законів. Одні з них вже не діють, інші – переробляються, вдосконалюються. Проте існують і такі закони, які не втратили своєї цінності та важливості донині. Які ж це закони?
Актуалізація біблійних знань

Учитель: А що ви знаєте про Господній закон? Закон Божий – вища правова норма для всіх народів, яка утримує світ від деградації. Найважливішим критерієм оцінки будь-якого цивільного законодавства виступають Десять Заповідей, які в свою чергу є не більш як підготовчим етапом до прийняття Євангелія, «дороговказом до Христа».

Закони Господні зібрані в Заповідях Божих. У різні часи люди сприймали їх неоднаково. Адам та Єва мали одну заповідь, Мойсей на горі Синай одержав десять, Ісус Христос говорить про дві заповіді любові.



Заповіді Господні – це не закон, а лише правила поведінки людини (християнина). Бог ніколи нам не «нав’язує» Своєї науки. Він просто пропонує. А вже дотримуватися цієї науки чи ні, то вже наш вибір, наше сумління, наша віра. Однак порушення будь-якої заповіді доводить людину не лише до морального упадку (гріха), але й до інших бід: хвороби, депресії, смерті тощо. Отож, гріх порушує гармонію життя на всіх рівнях: духовному і матеріальному, особистому і суспільному. А коли так, то дотримання Заповідей Божих є необхідною умовою для всіх людей, котрі хочуть гідного життя тут на землі і в вічності.

Біблія розповідає нам, що одного разу єврейський народ на чолі з Мойсеєм перебували в пустелі, і Господь звернувся до Мойсея. Бог повелів йому піднятися на гору Синай. Там Господь із хмари розмовляв з вождем народу і дав йому дві кам'яні таблиці, які називалися «скрижалі». На них були написані правила для щасливого життя. Ці правила називаються заповіді.


Заповідь – правило, яке служить керівною вказівкою для когось або чогось.

Заповідь – 1) біблійний або євангельський вислів-наказ, вислів-повчання морально-побутового характеру;

2) суворе правило поведінки, неухильний обов’язок; наказ.


Заповіді Божі займають особливе положення, оскільки були написані на кам’яних скрижалях «перстом Бога» (Вихід 31:18). Їх часто називають Декалогом, десятисловом.
Подача нового матеріалу

Біблія розповідає нам, що одного разу єврейський народ на чолі з Мойсеєм перебували в пустелі, і Господь звернувся до Мойсея. Бог повелів йому піднятися на гору Синай. Там Господь із хмари розмовляв з вождем народу і дав йому дві кам'яні таблиці, які називалися «скрижалі». На них були написані правила для щасливого життя. Ці правила називаються заповіді.

Зараз ми ознайомимося з деякими із них. Їх є стільки, скільки пальців на двох руках, — 10.

(вчитель прикріпляє до дошки плакат із зображеними скрижалями. На плакаті завчасно зробити 10 прорізів, у які протягом УРОКу по ходу вивчення заповіді вставляти написану заповідь).


Розповідь учителя, яка переплітається бесідою з учнями

(учитель називає заповідь, пояснює її значення, учні хором повторюють заповідь.)
I. «Я Господь, Бог твій. Хай не буде тобі інших богів переді Мною!»

Діти, уявіть, що якийсь хлопчик або дівчинка виросли до 10 років і нічого не чули про свого батька і ніколи його не бачили. Давайте припустимо, що батько дитини зник без вісті, коли відправився у далеку поїздку. В житті сім'ї настав дуже важкий період: мамі доводилося багато працювати, щоб звести кінці з кінцями. Раптом одного разу пролунав дзвінок у двері, і дитина побачила незнайомця, що стояв біля дверей. Ним виявився її власний батько, який залишився живим і після тривалих труднощів зумів добратися додому. Батько міцно обійняв свою дитину, запевняючи її, що ніколи ні на мить не забував про неї і любить її, і буде турбуватися про сім'ю.

Дуже багато дітей ростуть і не знають, що на небі є Небесний Отець. Є тільки один правдивий і живий Бог. Ми не повинні мати інших богів, крім Нього. Давши людині Свій закон, Господь нагадує нам, що Він є нашим Богом. Він дав нам життя. Він звелів землі, щоб на ній виростало все необхідне для нашого повсякденного життя.

Господь — величний Творець, Який створив усе, і нас у тому числі. Бог хоче бути на першому місці у нашому житті.



  • Як ми можемо надати Богові перше місце?

Можливо, найважливіше, — це виконувати те, що Бог велить нам.

Щоденне читання Слова Божого і молитва допоможуть нам дізнатися, що потрібно робити для того, щоб Він зайняв перше місце в нашому житті.


II. «Не роби собі подоби Бога».

З тих пір, як Адам і Єва виявили непослух істинному Богові, всі люди і навіть діти намагаються винайти і створити інших «богів» (безжиттєві мертві предмети), щоб заповнити внутрішню порожнечу через неможливість спілкування з живим Господом.

У часи Старого Заповіту було поширене поклоніння ідолам. Боги, зроблені з дерева, каменю, золота чи срібла, насправді були безпомічними. Дуже часто вони являли собою тварин великих розмірів. Ці зображення були зроблені руками людей для того, щоб замінити Бога, який створив людину. Такі боги не могли ні бачити, ні чути, ні допомагати, ні розмовляти, їх можна потрясти, зламати, перекинути чи вкрасти. Людина могла їх носити і повинна була турбуватися про них. Найголовніше те, що ці боги не можуть нікого спасти.

Звичайно, люди думали, що невидимі боги приймуть цих ідолів і будуть задоволені, що вони шанують їх у такому вигляді і приносять їм жертви. Але такі боги не могли спілкуватися з людьми і люди не могли спілкуватися з ними. Марновірні люди вважали, що всі їхні біди посилаються такими богами, і намагалися задобрити їх, поклоняючись у даремній надії, що невидимі боги звернуть на них увагу.

І навіть у наш час мільйони людей поклоняються таким ідолам.

На відміну від ідолів живий істинний Бог все бачить, чує, говорить і відповідає нам, все знає, все може, ніким не був створений, непохитний, підтримує людину і дає їй сили, Бог всюди присутній. Він — спасає.

Бог — це Дух. Ми не можемо бачити або торкатися Його. У Біблії сказано, що коли Бог промовляв до Свого народу, то люди не бачили ні «образу», ні «форми».
III. «Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно».

Призивати Ім'я Бога «надаремно» означає вживати Ім'я Бога просто так, згадувати Його у прокльонах. В епоху старо-заповітних часів тих, хто нешанобливо використовував Його, вбивали (Левит 24:16).

Кожний, хто промовляє Ім'я Господа, не задумуючись над цим чи просто для зв'язку слів, зловживає ним. Деякі люди цілий день тільки й кажуть: «Боже мій, я забула ключі», або «Ой, Господи Ісусе, на вулиці знову дощ», але навіть не задумуються про Бога і в дійсності не призивають Його Ім’я.

В одного багатого чоловіка була велика кількість працівників. Його старша дочка мала одну погану звичку: вона при будь-якій можливості казала: «О, Боже мій!» Батькові це не подобалось і він дуже часто казав їй, щоб не зловживала іменем Господнім.

— О, тату, — звичайно відповідала вона, — ви надаєте цьому надто серйозного значення, я ж це роблю не через злі думки, і тому це не може бути гріхом.

Одного разу вранці господар скликав усіх своїх слуг і сказав:

— Сьогодні я прошу вас допомогти мені зробити щось особливе, я вам за це добре заплачу. Займаючись своєю роботою, ви цілий день, з раннього ранку, час від часу голосно кличте: «Маріє! Маріє!» (Так звали його дочку) А коли моя дочка запитає, що ви від неї хочете, кажіть: «Ой, нічого, ми просто так кажемо, ми тебе не кликали.»

Вранці Марія пішла до комори, щоб видати служницям продукти на обід, як раптом почула з кімнати: «Маріє! Маріє!» Вона швидко побігла наверх:



  • Що трапилося? Для чого ви мене кликали?

— О, нічого! Нічого! Ми це просто так сказали, — відповіли служниці.

Марія з незадоволенням зачинила двері. Як раптом почула з кухні: «Маріє! Маріє!» На кухні їй відповіли те саме, що й у кімнаті. Вона помітила, що служниці ледь стримуються від сміху. Раз за разом то зверху, то знизу чулося: «Маріє! Маріє!»

Марія розсердилася і, тупнувши ногою, почала вимагати пояснення, чому вони весь час її кличуть.

— Ми над цим не задумувалися, — відповідали слуги та служниці.

Але дуже швидко Марія вже не могла їх терпіти, і вона побігла в кабінет до батька.

— Що з тобою, моє дитя? — запитав лагідно батько. — У тебе такий схвильований вигляд.



  • Для цього у мене достатньо причин! — закричала вона і почала розповідати батькові, як його працівники над нею насміхаються.

  • Ой, — сказав батько, — але ж вони роблять це, зовсім не маючи злих думок. Вони просто не задумуються над цим.

Тут дочка почала плакати:

— Твоя прислуга так нешанобливо зі мною поводиться, а ти ще радієш та схвалюєш це.

— Маріє, Маріє, — перервав її батько, — я не розумію, чому я повинен покарати цих людей лише за те, що вони тебе кличуть? А ти думаєш, що великий, святий Бог не покарає тебе за те, що ти постійно призиваєш Його Ім’я, навіть не думаючи про Нього.

Слова батька дуже вразили Марію, вона дуже плакала і з тих пір слідкувала за тим, що говорила. Протягом деякого часу вона ще промовляла Ім’я Боже надаремно, але тут же просила у Господа прощення.


Біблія каже: «За всяке пусте слово, яке скажуть люди, вони дадуть відповідь» (Матвія 12:36).

Отже, діти, будемо слідкувати за тим, що ми говоримо, щоб не зловживати Іменем Господнім.


IV. «Пам’ятай день суботній, щоб святити його».

Учитель: Чи хотіли б ви працювати 50 днів без перепочинку? А чи сподобалось би вам ходити 3 місяці підряд у школу без канікул і без вихідних?!

Учитель: Думаю, що всі сказали б: «Ні! Ми так не хочемо. Для кожної людини потрібен час для відпочинку».

Величний Творець, мудрий та люблячий Господь, Який створив нас, подумав про відпочинок для нашого тіла. Він наказав, щоб один день у тижні був днем відпочинку, шани та подяки Йому.

Слово «субота» означає «відпочинок». Бог створив світ за шість днів, а сьомого дня відпочив. Він благословив сьомий день відпочинку.

Бог має на увазі, що днем відпочинку повинен бути той день, коли ми відкладаємо всяку роботу і шануємо Господа.

Але Ісус навчав, що термінову і необхідну роботу можна виконувати і в суботу. Первосвященики звинувачували Ісуса в тому, що Він зціляв хворих у суботу. На це Божий Син відповів, що чинити добро у суботній день можна: «Чи знайдеться між вами людина, яка, одну мавши вівцю, не піде по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу? А скільки ж людина вартніша за тую овечку! Тому можна чинити добро й у суботу!» (Матвія 12:11-12)
Прочитати текст з книги Вихід 20:9-10: «Шість день працюй і роби всю працю свою, а день сьомий — субота для Господа, Бога твого».
У Старому Заповіті люди дотримувалися суботи, як дня відпочинку. У Новому Заповіті учні взяли неділю, бо саме недільного ранку Ісус воскрес, і саме в неділю Він з’явився перед Своїми учнями.

В цей день ми можемо відвідати церкву, почитати Слово Боже, помолитися, допомогти комусь.



Творче завдання

Учням на парти роздаються паперові фігури («пазли»). Склавши ці чотири фігури на столі — утвориться одна скрижаль.



Бесіда з учнями:

- Уважно перегляньте ці чотири заповіді і скажіть, про кого тут іде мова? Чиє ім’я використовується?



Учитель:

У перших заповідях Господь показав, як людина повинна відноситися до Нього — Творця неба і землі, всього видимого і невидимого.

У Новому Заповіті Ісус об’єднав ці Божі настанови в одну: «Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом» (Луки 10:27).
V. «Шануй свого батька та матір свою»

Учитель: Що означає вислів «шанувати батьків»?

Очікувана відповідь
«Шанувати» — означає любити, поважати і слухати їх. «Любити» — це не просто казати: «Я тебе, мамо (тату), люблю», а довести на ділі — чимось допомогти.

Не винен нічого»

Одного разу 10-тирічний хлопчик на ім’я Дмитро почув розмову дорослих про бухгалтерські рахунки, які належить оплатити. І тоді він задумав написати своїй мамі рахунок за ту роботу, яку виконає він для неї. Дмитрик підбіг до мами сказати про свій намір. Мама погодилася, і хлопчик з великою старанністю взявся за роботу.

Цілих три дні він намагався допомагати дома у всьому: ходив у магазин, виносив сміття, прибирав у кімнаті, няньчив братика. І от в суботу Дмитрик старанно склав рахунок, який наступного ранку тихенько поклав мамі на стіл. Він мав такий зміст:

1. За те, що приніс вугілля 1 грн.

2. За те, що приніс дрова 1,5 грн.

3. За те, що ходив у магазин 1 грн.

4. За те, що приніс води 1 грн.

5. За прибирання кімнати 1,5 грн.

6. За те, що був зразковим хлопчиком 1 грн.
Всього: 7 грн.

Через годину Дмитрик зазирнув у мамину кімнату. Мами там не було. На столі лежали гроші, і поруч згорнений вчетверо папірець. З радістю хлопчина взяв гроші і вибіг у двір. Його радість була настільки великою, що він навіть не став рахувати грошей, а поклав їх разом із папірцем у кишеню. Хлопчик став підстрибувати навколо дерева: адже у нього тепер були власні, зароблені гроші!

Та раптом Дмитрик згадав про папірець, який лежав біля грошей. Він, діставши його з кишені, розгорнув і почав читати. От що там було написано:

Рахунок

Дмитрик винен мамі:

1. За щасливе протягом 10 років нічого

2. За догляд за ним під час хвороб нічого

3. За його харчування нічого

4. За одяг та взуття нічого

5. За іграшки та солодощі нічого

6. За материнську любов та доброту нічого
Всього: нічого
Коли хлопчик прочитав цей рахунок, його очі наповнилися слізьми, а губи затремтіли. Він швидко поспішив у будинок, забіг на кухню і кинувся мамі на шию, і схлипуючи, сказав:


  • Дорога матусенько! Я був просто негідним хлопчиком, коли захотів отримати від тебе плату за свою маленьку роботу. Прошу, прости мені. Я буду щиро робити для тебе все хороше протягом усього свого життя.

Дмитрик повернув мамі всі гроші і всім своїм життям намагався виправдати свою обіцянку. Надалі мама отримувала лише радість від свого сина.
Отже, діти, ми повинні любити своїх батьків, допомагати їм, приносити їм радість.
VI. «Не вбивай!»

Ця заповідь означає, що людина не має права вбити іншу людину; не повинна ображати творіння Боже, не знущатися; не вбивати словом (не прозиватися).

Коли ми ображаємо кого-небудь чи насміхаємося над кимсь, то наносимо цій людині велику рану. А Богові це не подобається.

Народна мудрість говорить: «Рана, нанесена ножем, гоїться, а язиком — ні».



Не ображай пташок

Ластівки старанно працювали і побудували собі хатинку — маленьку гніздечко. Вони приносили то пір’їнку, то соломинку і таким чином будували своє житло. Незабаром з’явились маленькі пташенята. У батьків тепер було багато турбот, але любов не знає втоми. Пташенята швидко підростали і починали висовувати свої пухнасті голівки і підспівувати своїм батькам.

Але у них з’явились два небезпечні вороги: сірий кіт Мурко і хлопчик Вася. Мурко вже декілька разів намагався добратися до гнізда, але все надаремно, дістати його було неможливо. Вася часто спостерігав як марно мучився його кіт і вирішив допомогти йому. Хлопчик часто руйнував гнізда й ображав птахів, але про це ніхто не знав.

Одного разу, коли нікого дома не було, Вася поставив драбину, взяв на руки Мурка і поліз до гніздечка. Пташечки літали над гніздечком і жалібно кричали , передбачаючи небезпеку.

Кіт, не зрозумівши у чому справа, злякався, і почав нявкати. Це почув Рольф, ворог кота, і стрімголов кинувся до місця, звідки доходив шум. Вибігаючи, пес зачепив ланцюгом драбину, і вона впала.

Вася лежав без свідомості. Виявилось, що він зламав ногу. Довелося із соромом розповісти батькам про свій намір. Хлопчик дивився на засмучені обличчя батьків. Вони ніколи не думали, що їх син здатний на такі нехороші справи. Цей випадок став хорошим УРОКом для Васі. З тих пір він завжди захищає пташок.


VІI. «Не чини перелюбу».

Ця заповідь для ваших батьків. Вони повинні любити один одного, допомагати один одному, і ні в якому разі (тобто за будь-яких обставин) не покидати один одного, зберігати подружню вірність.


Подружня вірність

Це було в роки другої світової війни. В час, коли панувала така ворожнеча, привели матір і двоє її дітей на розстріл. Чоловіка відпустили, бо він був іншої нації. Спочатку він відійшов, але, коли його сім’ю повели на страту, то підійшов і став поруч із ними.



  • Доля моєї дружини і моїх дітей — моя доля, — сказав чоловік. — Вони помирають, значить і мені нема чого жити.

Озвірілі вбивці були зворушені такою вірністю і відпустили їх всіх.
VІI. «Не кради».

Вкрасти — означає взяти щось, що тобі не належить. Звичайно, крадуть через те, що хочуть отримати більше, ніж потрібно людині, або для того, щоб не працювати.



Чесний Авраам

Розповім вам про хлопчика, якого звали Авраам. Коли він був малим, то жив із батьками в лісі, в маленькій хатині з крихітними вікнами. У нього не було ні паперу, ні олівців, і довгий час він не мав змоги відвідувати школу. Вдома хлопчик навчився читати. Замість дошки у нього була дерев’яна лопата, а замість крейди — шматок вугілля. Чи сподобалося б вам таке життя?

Коли Авраам підріс, то знайшов роботу в магазині. Одержував небагато, але працював старанно: нікого не обманював, усіх покупців обслуговував дуже ввічливо й уважно.

Він був і касиром. Одного вечора, підраховуючи гроші, Авраам виявив зайві. Він довго думав, як це могло статися. І, нарешті, згадав, що недодав здачу одній бідній бабусі, яка сьогодні приходила в магазин.

Як ви думаєте, що він вирішив зробити?

Авраам швидко одягнувся, зачинив магазин і відправився до бабусі. Було дуже холодно, дув сильний вітер. Коли хлопець усе розповів бабусі, то виявилося, що гроші дійсно належали їй. Вона щиро подякувала Аврааму і сказала, якщо він і надалі буде таким чесним, то стане великою людиною.

Втомлений хлопець прийшов додому, але на душі було легко і приємно. Незабаром про цей випадок дізналися інші і почали називати його «чесний Авраам».

Я думаю, що вже ніхто не мав недовіри до хлопця.

Згодом Авраам Лінкольн став президентом Америки, і всі з любов’ю говорили про нього.

Якщо у вашому житті коли-небудь трапляться випробування, то згадайте «чесного Авраама».


IX. «Не свідкуй неправдиво на свого ближнього».

Говорити неправду означає: обманювати, пускати плітки.

Неправдиве свідчення — це коли хтось про вас сказав неправду. Наприклад, вас звинуватили в крадіжці (хоча ви цього не робили), або розповіли про вас історію, яка з вами ніколи не траплялась.

Квітка

Був гарний літній день. Тато повідомив Сергійку і Тані, що вони підуть у ботанічний сад після обіду. Діти дуже зраділи, і, поки тато збирався, Сергійко від радості стрибав по кімнаті так сильно, що з підвіконня впав вазон, який і розбився. «Ой, як шкода!» — вигукнула Таня і підбігла до зламаної квітки. В цей момент зайшов тато і, побачивши Таню із зламаною квіткою в руці, сказав: «Таню, що ти зробила? Адже ти знаєш, як мені подобався цей вазон».«Таточку, не сердися», — сказала Таня. «Бачиш, — відповів тато, — тепер я не можу взяти тебе в сад, ти і там можеш зірвати квітку, яку хтось вирощував». Таня, опустивши очі, мовчала. А Сергійко більше не міг мовчати, і зі слізьми на очах він підійшов до тата і сказав: «Ні, таточку, це не Таня зламала вазон, це я зачепив його. Тому саме я повинен залишитися вдома». Тато обійняв своїх дітей і сказав: «Ви обоє мені дорогі, і ми всі підемо в сад. Ця квітка ніколи не приносила для мене стільки радості, як зараз; бо я бачу любов між вами.

Я можу надіятися, що ви і надалі будете любити один одного і станете справжніми християнами».
X. «Не заздри».

Не будь жадібним, не жадай. Заздрити — означає мати сильне бажання отримати собі те, що належить іншому. Біблія це називає гріхом.

Ми можемо захоплюватись речами, які є у наших друзів, а у нас нема. Але бажання мати ці речі неправдивим шляхом — це гріх.
Бесіда з учнями

- Ось такі правила (заповіді) треба було виконувати людям. Як ви думаєте, чи легко було це робити?

- Звичайно, нелегко. Невиконання заповідей, непослух Богові Біблія називає гріхом.

- Чи можливо людині своїми силами протягом життя виконати всі Божі заповіді?

Очікувані відповіді
Якби так, то людина була б щасливою, однак існують сварки, бійки, образи. У нашому житті постійно є спокуси. Все залежить від людини, від її вибору: виконати гріховну думку чи відкинути її.

Адам і Єва порушили правило. А Біблія каже нам: «Бо заплата за гріх — смерть» (Римлянам 6:23).


Наш люблячий Отець послав на землю Свого Сина, Який полюбив цей світ, помер ради нас на хресті, прийнявши гріхи всього людства на Себе. Христос прийшов налагодити зв’язки людини з Богом, залишивши нам заповіді любові...
Прочитати Біблійний текст — Луки 10:27

«Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе».
Учитель: Уважно перечитайте з 5 по 10 заповіді. Про відношення кого з ким тут йде мова?

Очікувана відповідь (Відношення людини з людиною).
Кожен із нас любить себе: коли голодні — їмо, коли холодно — одягаємося, коли втомлені — відпочиваємо.

Христос сказав, що ми повинні любити інших, як самих себе.

Христос Своїм учням залишив нову заповідь, яка звучить:
«Якщо любите Мене, то виконуйте заповіді Мої» Івана 14:15
Ці слова є ключовим віршем нашого уроку. (Запис золотого вірша в зошит, вивчення його).

Закріплення матеріалу (особистісний контекст)


Формування навичок, розвиток умінь, використання у повсякденному житті
Гра «Відшукай групу».

Учням роздаються картки з порядковими номерами від 1 до 10, іншій частині учнів — смужки з написаними заповідями. Решта учнів одержують смужки із тлумаченням заповіді. Діти повинні відшукати свою групу із правильним номером заповіді, формулюванням та поясненням її.


1. «Я Господь, Бог твій».

Існує лише один єдиний істинний Бог.

2. «Не роби собі подоби Бога».

Люди не повинні творити ідолів та обожнювати те, що не слід.

3. «Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно».

Люди не повинні призивати Ім’я Бога заради власної вигоди.

4. «Пам’ятай день суботній, щоб святити його».

Треба присвячувати один день повністю для Бога.

5. «Шануй свого батька та матір свою».

Ми повинні шанобливо ставитися до батьків.

6. «Не вбивай!»

Життя людині дане Богом. І лише Він має право забрати його.

7. «Не чини перелюбу».

Кожна людина має бути вірною своїй дружині або чоловіку.

8. «Не кради».

Ніхто не має права привласнювати те, що належить іншому.

9. «Не свідкуй неправдиво на свого ближнього».

Люди повинні завжди говорити правду.

10. «Не заздри».

Людям не личить бажати того, що належить іншим.



1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка