Міністерство освіти І науки україни основи християнської етики



Сторінка14/26
Дата конвертації15.04.2016
Розмір2.17 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   26

Святкування Різдва Христового


РІЗДВО ХРИСТОВЕ - велике християнське свято на спомин про народження Ісуса Христа в Віфлеємі. Повна церковна назва його - Різдво во плоті Господа, Бога та Спаса нашого Ісуса Христа. Святу Різдва передує сорокаденний Різдвяний (або Пилипів) піст, який триває до появи на небі першої вечірньої зорі. Але з появою зірки піст не закінчується, і кутя в цей вечір пісна. Святкування Різдва встановлене церквою ще з IV століття. Підставою для встановлення дати Різдва Христового є відрахування рівно дев’яти місяців від дати Благовіщення.

Як розповідає Біблія, про таємницю втілення Сина Божого на землі, крім Діви Марії, яку сповістив архангел Гавриїл, знали, за одкровенням Духа Святого, усього дві людини: це батьки Іоанна Предтечі (Хрестителя) Захарія та Єлисавета. Треба було сповістити про це і третього праведника: обрученого чоловіка Пресвятої Діви Марії - Іосифа. Ангел явився йому уві сні і сказав: “Іосифе, сине Давидів, не бійся прийняти Марію, дружину свою, бо зачате в ній - то від Духа Святого. І вона народить сина, ти ж даси Йому ймення Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів”.

Різдво - одне з найголовніших свят у році. Кажуть, що “на Різдво і сонце грає. Якщо іній на деревах у перші три дні Різдва - це до врожаю хліба; якщо сніги глибокі - будуть гарні трави та хліб; якщо в цей день тепло - весна буде холодною, вночі багато зірок - багато ягід буде.”

Щодо колядування, колядують в Україні в різних місцях не в один і той же день. Де колядують вже на Святий Вечір, де - в перший день Різдва, а де - ранком другого дня свят. Колядували звичайно діти, дорослі парубки та дівчата. Діти збиралися ватагами в залежності від віку. Малі хлоп’ята співали під вікнами у сусідів. Старші діти, яким вже виповнилося років по дванадцять, обходили майже ціле село. Вони підходили до хати, ставали під вікнами та гукали всі разом, щоб господарі благословили їх колядування. Коли дозвіл одержували, починали співати колядку, призначену особисто господарю або господині, довідавшись заздалегідь, як кого звуть. Після закінчення співу, господарі виносили дітям дещо з солодощів або ж по копійці.

Колядувати ходили окремо дорослі хлопці, окремо дорослі хлопці, окремо - дівчата. Хлопці ходять із “звіздою” та дзвоником. “Звізда” прикрашається кольоровим папером, стрічками, у середині “звізди” - образок “Народження Христа” та свічка. Ватага колядників складалася з п’яти осіб: берези, звіздоноші, дзвонаря, міхоноші та запасного хлопця, який мав допомагати міхоноші. Звичайно вони колядували у хаті перед образами, після чого хлопців добре наділяли, запрошували до столу як дорогих гостей, але вони довго не затримувалися, вклонялися всім, хто був у господі, і поспішали до іншої хати.

Дівчата ходили колядувати ввечері, тому мали при собі ліхтар у формі місяця або зірки. Його прив’язували до великого ціпка та тримали високо над головою, щоб здалеку було видно дівочу ватагу. Дівчата звичайно в хату не заходили, а співали на дворі під вікнами. Їх наділяли цукерками , горіхами, солодощами та грошима.

У Західній Україні колядували ще й чоловіки, що належали до церковного братства. Цікаво колядували легіні - гуцульські парубки, ватага яких складалася аж із двадцяти осіб: “берези”, “виборця” - скарбника, “коня” - міхоноші, скрипника, трембітаря, кількох танцюристів. Всі інші, що не мали певної функції, супроводжували ватагу. Попереду йшли танцюристи з сокирами на плечах. До “братків” були прив’язані дзвоники, які дзвонили при кожному русі танцюристів, і їх було чути ще здалеку. Починалася колядка обходом навколо церкви та колядою в панотця, а потім вже підходили до кожної оселі. Якщо господарі хотіли прийняти колядників, вони виходили з хати з калачем у руках та пасмом льону. До них підходив “виборець” і підносив дерев’яного хреста, щоб його поцілували. Господиня перев’язувала пасмом льону хрест, господар кидав гроші до скриньки та давав калача, після чого запрошували гостей до хати, частували їх, а колядники звеселяли родину піснями, танцями, веселими розповідями. Та попереду було ще справжнє колядування, присвячене кожному, хто був у хаті: господареві, господині, синові, дочці і навіть усьому неживому, що знаходилося тут. Після цього один з танцюристів, підстрибуючи то на одній нозі, то на другій, підходив до кожного та отримував від нього гроші. Наприкінці, тричі вклонившись усім у хаті, приспівуючи та пританцьовуючи, ватага виходила з цієї хати та йшла до іншої. Зародився обряд колядування ще в язичницькі часи, коли Коляда був божеством бенкету та миру у стародавніх слов’ян, і на сьогоднішній день поширений в українських селах.

 Лидия Кушерець. "Київенерго сьогодні" №16 (30.12.00)



УРОК-узагальнення та тематичного оцінювання 17



Відтворення і корекція опорних понять: вірність і праведність, віра в Бога, прощення, відповідальність, Божі Заповіді, самовідданість, гостинність, патріотизм, мужність, віра, витривалість у доброму.

Повторення та аналіз фактів, подій, явищ: історія праведника Ноя, вірність і відданість Богу Авраама, сила прощення Йосипа; історія про непохитність Даниїла; приклади про збереження миру і братолюбства в історії українського народу; традиції святкування Різдва в Україні.
Тема уроку: урок–ілюстрація «Праведники Старого Завіту»
Мета: Узагальнити, систематизувати й оцінити знання, отримані на попередніх уроках; засобами уроку сприяти формуванню у п‘ятикласників умінню системного підходу до засвоєних знань; продовжувати виховувати у кожного учня потребу в моральній досконалості.

Обладнання: 1. Фланелеграф « Історія Мойсея».

  1. Малюнки – ілюстрації.

  2. Відеодвійка та касета з мультфільмом «Суперкнига», серія про Йосипа.

  3. Класна дошка, крейда, великі листи білого паперу, фломастери.

  4. Підготовлений стенд «Божі Заповіді».



  • Література:

    1. Біблія. Старий і Новий Завіт.

    2. Данилевська О. Етика: робочий зошит. - К., 2002. - 80 с.

    3. Лахно А. І., Царенко В. М. Християнська етика. – К., 2002.- 215 с.

    4. Нюрстрем Е. Библейский словарь. - СПб.,1995.- 522 с.

    5. Педагогіка: підручник. – К.: Знання–Прес, 2003 . – 450 с.



Хід уроку

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

Вітання


Налагодження контакту з класом

Оголошення теми, мети, завдань уроку


ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

  1. Захист малюнків.

  • (Заздалегідь готується на дошці виставка ілюстрацій до історій про Ноя, Авраама, Йосипа під загальною темою «Праведники Старого Завіту». Автори малюнків чи інші учні, колективно чи індивідуально готують виступи на захист кожного малюнка).

  1. Колективне створення історії із картинок про Авраама при допомозі фланелеграфа. (Використовуючи навички роботи із фланелеграфом, діти усім класом, тримаючи по одній фігурці, прикріплюють її та розповідають свій епізод історії.)

  2. Фізкультхвилинка.

  3. Мультфільм про всепрощаючого Йосипа із мультсеріалу «Суперкнига». (Учні перед переглядом отримують завдання: уважно дивитися та знайти невідповідність у мультиплікаційному варіанті історії про Йосипа.)

Запитання для бесіди про фільм:

    • Як художники показали сни Йосипа?

    • Яким чином зображена в‘язниця?

    • Що привабило вашу увагу в одязі Йосипа, коли він став важливим керівником?

    • Які фрагменти мультфільму ви запам‘ятали найкраще?



  • Рольова гра в науковців: народознавець та історики. Виступи про: звичаї, Ноя, Авраама, Йосипа, Даниїла.

  • Про Ноя

  • Це син Ламеха, внук Мафусала, народився близько 1055р. після створення світу і був людиною праведною і непорочною та “ходив перед Богом” (Буття 6:9). Бог наказав йому будувати ковчег для спасіння від потопу. Потоп настав, коли Ною було 600 років. Він врятувався зі своєю дружиною та синами Симом, Хамом і Яфемом, їхніми дружинами і тваринами, на які йому вказав Господь. Через рік вони всі вийшли із ковчега, подякували Богу за спасіння і побачили веселку.

  • Про Авраама

  • Його називають прабатьком єврейського народу. Він був сином Фари, потомком Сима. Авраам народився за 2 тис. років до Р. Хр. Із країни Ур за Божим наказом переселився в Месопотамію. Господь з`вився йому та пообіцяв, що нащадків у нього буде стільки, скільки зірок на небі. На сотому році життя Авраама Господь благословив сином Ісаком. Через 25 років Бог випробовував Авраама. А через 12 років він похоронив дружину Сарру на полі Ефрона в печері Махпела. Авраам помер на 175 році « в старості добрій і насичений життям» ( Бут. 25 : 8) і був похоронений Ісааком біля Сарри.

  • Про Йосипа

  • Був 11-м сином Якова і першим у Рахілі. Йосип у перекладі – « він збирає і він добавляє».У 17 років через ненависть братів потрапив до Поті фара в Єгипет. У30 років при Божому благословенні став керівником Єгипетської землі. Своєму батьку і братам надав для користування землі Гесему. Помер у 110 років і за його завітом брати похоронили його в долині Наблуса, недалеко від криниці Якова на Обіцяній землі. За злість Йосип віддячив братам порятунком від голоду та величезними дарами.

  • Про Даниїла

  • Ім’я означає «суди мене Бог». При дворі вавилонського царя отримав ім’я Валтасар. Йому Бог дав книжну мудрість, видіння і розуміння снів. Даниїл був керівником вавилонських мудреців. Він пережив змову проти себе і дотримався традиції тричі молитися істинному Богові. Дожив до 90 років. Про нього говорять як про приклад праведності і мудрості.



  • 8. Тематичне оцінювання (письмове).



Перший рівень

1.Виберіть правильне твердження.

Чуйність – це …

а)вміння почути потреби інших людей;

б)вміння гарно слухати оточуючих;

в) вміння давати людям поради.


2.Допишіть необхідне слово.

Соломон отримав від Бога в подарунок …( що ?)

а)мужність,

б) мудрість,

в) гордість.
3.Що служило Давидові зброєю проти Голіафа?

а) праща,

б) віра в Бога,

в) велика сила.


4.Складіть із слів речення:

левами, Даніїл, при, Божій, керував, допомозі.


5.Про кого йде мова?

«Він умів мужньо відстоювати свої переконання»


1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   26


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка