Міністерство освіти І науки україни національна академія наук україни



Сторінка5/11
Дата конвертації16.04.2016
Розмір2.3 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

ПРОГРАМА

«Зарубіжна література»

Вищий рівень

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Складовою частиною системи сучасної загальної середньої освіти є дисципліни гуманітарного циклу, серед яких — курс «Зарубіжна література». Саме в процесі вивчення зазначеного предмета можливо найповніше реалізувати завдання гуманітарного виховання молоді, залучення її до багатств світової духовної культури, духовного і морального зростання особистості, естетичного виховання, розвиток художнього смаку.

Програма гуртка «Зарубіжна література» є логічним розширенням і доповненням шкільного предмета та спрямована на осягнення учнями феномена художньої літератури як мистецтва слова в розмаїтих формах національної своєрідності світової словесності здобуття умінь і навичок науково-дослідницької роботи, реалізацію творчих здібностей обдарованих учнів, підготовку до життя в кон­кретному історичному соціокультурному просторі.

Слухачами гуртка є учні 10-11 класів. Рівень навчання слухачів - вищий. Кількісний склад навчальної групи — 12-15 учнів.

Програма розрахована на 1 рік навчання. На опрацювання навчального матеріалу відводиться 324 год (9 год на тиждень).

Метою програми є формування компетентностей особистості в процесі науково-дослідницької діяльності в галузі зарубіжної літератури.

Основні завдання полягають у формуванні в учнів таких компетентностей:

пізнавальної: поглиблення знань із зарубіжної літератури; актуалізація та збагачення термінологічного апарату; ознайомлення з вершинними досягненнями світової культури; оволодіння теоре­тичними основами наукової діяльності, питань методики, психології, технології, організації та проведення науково-дослідницької діяльності;

практичної: формування умінь і навичок літературознавчого аналізу; розвиток умінь щодо визначення національної своєрідності і загальнолюдської значущості творів світової літератури, зокрема в зіставленні з творами української літератури та інших видів мистецтва; здобуття навичок порівняльного літературознавства; опа­нування нормативної літературної мови; оволодіння методикою обробки наукової інформації та її передачі; формування навичок самостійної літературознавчої роботи;

творчої: розвиток усного і писемного мовлення, а також мислення (образного, асоціативного, абстрактного, логічного, критичного та ін.) формування творчих підходів у науково-дослідницькій діяльності інтересу до вітчизняної та світової літератури і формування потреби в читанні художніх творів; виховання естетичних смаків, високої читацької та загальної культури; реалізація потенційних можливостей творчої особистості;

соціальної: залучення до найвищих досягнень світової культури і національних духовних цінностей через вивчення літератури; переймання кращого духовного досвіду і його втілення у власному житті; набуття навичок самостійно здобувати інформацію, поновлювати, коригувати та інтерпретувати в повсякденні; вироблення здатності сприймати або вислуховувати іншу точку зору, що йде від розмаїття художніх світів, естетичних систем і стилів світової літератури; виховання поваги до духовних скарбів людства і, зокрема, українського народу; формування позитивних якостей емоційно-вольової сфери.

У змісті програми враховані вимоги Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти з галузей «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Естетична культура».

Навчальна програма передбачає поєднання теоретичного матері­алу з практичними завданнями. Пропонуються різноманітні методи навчання, а саме: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, частково-пошуковий (евристичний), дослідницький, метод взаємо­дії викладача та учнів (бесіда, дискусія), метод самостійної роботи учнів тощо. Програмою пропонується запровадження й інтерактив­них методів: групових (робота в парах, робота в трійках, змінювані трійки, карусель, акваріум) та фронтальних (велике коло, мікрофон, незакінчені речення, мозковий штурм, аналіз дилеми (проблеми), мозаїка). Серед організаційних форм перевага надається лекції, лекції з елементами бесіди, практичному заняттю, навчальному заняттю (семінару), самостійній роботі слухачів, бібліографічному практикуму, індивідуальній роботі.

Індивідуальна робота з учнями МАН передбачає консультації з науково-дослідницької роботи; роботу в архівах, бібліотеках, му­зейних сховищах; роботу з каталогами; обробку та узагальнення результатів пошуково-дослідницької праці; поглиблене вивчення окре­мих питань літературознавчої науки; підготовку публікацій.

Контроль знань здійснюється у формі тестування, розв'язування проблемно-пошукових завдань, перевірки творчих робіт.

Застосовуються різноманітні засоби навчання: наочні посібники, роздатковий матеріал, технічні засоби.

За даною програмою можуть проводитися також заняття в групах індивідуального навчання відповідно до Положення про порядок організації індивідуальної та групової роботи в позашкільних навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і України від 11.08.2004 р. № 651 (із змінами, внесеними згідно 3 казом Міністерства освіти і науки України № 1123 від 10.12.2008 р.)

Розподіл годин за темами — орієнтовний. Керівник гуртка, враховуючи підготовку учнів, може самостійно визначати кількість годин для опанування тієї чи іншої теми і вносити відповідні корективи.

Вищий рівень

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН



п/п


Розділ, тема

Кількість годин

усього

теоретичні

практичні



Вступне заняття

3

2

1



Літературознавство — наука про літературу

6

3

3



Основні етапи розвитку

12

6

6



Літературознавчі школи і методи XIX століття

12

6

6



Літературознавство XX століття

12

6

6



Література - мистецтво слова

9

3

6



Образність - ознака художності літератури

12

6

6



Поділ літератури на роди, види, жанри

6

3

3



Зміст і форма літературного твору

12

6

6



Художня мова. Тропи

12

6

6



Поетичний синтаксис. Фігури

9

3

6



Фоніка

9

3

6



Віршування

15

6

9



Літературні напрями і культурні епохи

12

6

6



Романтизм як напрям світової літератури

6

3

3



Німецький романтизм

12

6

6



Художня система французького романтизму

9

6

3



Романтизм Англії

12

6

6



Американська література романтичної доби

9

3

6



Реалізм як літературний напрям у зарубіжній літературі другої половини ХІХ століття

9

3

6



Реалізм у французькій літературі

12

6

6



Особливості англійського реалізму

12

6

6



Реалізм у російській літературі

15

6

9



Американська література. Творчість У. Уітмена

9

6

9



Модернізм у світовій літературі

12

6

6



Основи науково-дослідницької діяльності

45

21

24



Екскурсії, конкурси, тематичні заходи

18

3

15



Підсумкове заняття

3

3

-

Разом

324

149

175

ЗМІСТ ПРОГРАМИ



  1. Вступне заняггя (3 год)

Мета, завдання навчального курсу. Ознайомлення з порядком і пла­ном роботи гуртка. Організаційні питання. Рекомендована література.

Практична робота. Написання тесту з метою перевірки рівня під­готовки учнів.

  1. Літературознавство — наука про літературу (6 год)

Літературознавство — наука про літературу. Теорія літератури серед інших літературознавчих дисциплін. Основні й допоміжні галузі літературознавства. Взаємозв'язок теорії літератури з мовознавством, мистецтвознавством, історією, психологією, філософією, соціологією, етикою, естетикою, логікою та іншими науками.

Практична робота. Розробка таблиці «Основні й допоміжні галузі літературознавства».

  1. Основні етапи розвитку літературознавства (12 год)

Зародження літературознавства в античну епоху. Аристотелівська та платонівська концепція мистецтва. «Поетика» Аристотеля.

Погляди на мистецтво в епоху Середньовіччя. Естетика Відродження.

Класицизм. Н. Буало — теоретик класицизму. Трактат «Поетичне мистецтво».

Зародження та становлення української літературної теорії Києво-Могилянська академія. Давні поетики.

Естетика Просвітництва. Праці Д. Дідро та Г.-Е. Лессінга

Ф. Шлегель як теоретик романтизму.

Класичний період у розвитку ідеалістичної естетики. І. Кант, Г.В.Ф.Гегель.

Розвиток національної теоретико-літературної думки в першій половині XIX ст. (Харківська школа дослідників; літературно-естетичні погляди Т.Шевченка), другої половини XIX — початку XX століття (М. Драгоманов, І.Білик, Леся Українка, Д. Донцова, І. Франко — теоретик літератури), 20-30-х років XX століття. Новітня українська наукова думка.



Практична робота. Підготовка і виголошення доповіді на тему за вибором.

Написання підсумкового тесту.



  1. Літературознавчі школи і методи XIX століття (12 год)

Міфологічна школа (значення міфів для художньої творчості міфологічні образи, сюжети, мотиви у творах світової літератури), культурно-історична школа (філософія позитивізму, розуміння творчості як відтворення соціального життя суспільства, зв'язок творчості митця з широким культурним контекстом), біографічний метод (зв'язок художнього твору з біографічними фактами), порівняльний метод (компаративістика).

Практична робота. Семінар «Літературознавчі школи і методи XIX століття».

Виконання творчих вправ на закріплення вмінь користуватися історико-культурним, біографічним, порівняльно-літературним методами.



  1. Літературознавство XX століття (12 год)

Філологічна школа (засадничі положення філологічного (текстологічного) аналізу твору — література як вид мистецтва, історизм літературного явища, зв'язок тексту з культурно-історичним контекстом, врахування варіантів тексту, місце його серед інших творів автора і сучасників, вплив аналізованого тексту на інші літературні явища), інтуїтивізм (вплив філософського вчення на літературу, визнання ірраціональних джерел творчості), формальна школа (аналіз твору через аналіз форми), психоаналіз (пошук психологічних витоків творчості), структуралізм (розуміння тексту як сукупності знаків, які мають значення і можуть бути розшифровані), деконструктивізм.

Практична робота. Семінар «Літературознавство XX століття-тенденції, методи, школи».

Виконання творчих вправ на закріплення вмінь користуватися методами формалізму, психоаналізу, структуралізму.



  1. Література — мистецтво слова (9 год)

Література і наука. Наукове і художнє освоєння світу людиною. Види мистецтва. Синкретизм первісного мистецтва. Гіпотези про виникнення різних видів мистецтва. Проблема їх класифікації.

Художня література як мистецтво слова. Її зв’язок з іншими видами мистецтв. Словесно-образний характер літератури.

Визначення художньої літератури. Література в широкому і вузькому значенні слова, література як людинознавство.

Практична робота. Розробка таблиці «Види мистецтва».

Виконання творчих вправ на закріплення вмінь знаходити спільне й відмінне в різних видах мистецтва

Виконання творчих завдань (підбірка зі словника академічного значень слів для порівняльної характеристики їх з певними образами-описами з художніх творів; на основі цих прикладів ви­значення особливостей науково-теоретичного пізнання і художньо-образного відтворення об'єктів дійсності).


  1. Образність — ознака художності літератури (12 год)

Специфічна властивість мистецтва — в його образності. Словесно-образний характер літератури.

Художній образ і наукова абстракція. Філософське розуміння образу як будь-якого відображення життя у свідомості людей.

Визначення літературно-художнього образу. Художній образ і його відношення до дійсності.

Види образності. Ілюстративні, фактографічні, публіцистично-ілюстративні образи.

Відмінні риси художнього образу — типізація, емоційність. Проблема класифікації художньо-літературних образів. Образи на рівні твору: персонаж, оповідач, розповідач, образ авто­ра, образ читача, ліричний герой. Пейзаж, інтер'єр, художня деталь. Автологічні та металогічні образи. Словесний образ.

Практична робота. Семінар «Образи на рівні художнього тексту». Виконання творчих завдань (класифікація образів-персонажів епопеї Л.Толстого «Війна і мир»).


  1. Поділ літератури на роди, види, жанри (6 год)

Рід як найбільш загальний поділ літератури.

Проблема структурування художніх творів. Рід, вид, жанр, жанровий різновид.

Історичні передумови виникнення й розвитку різних родів, видів та жанрів художньої літератури.

Епос, лірика, драма — основні роди літератури. Їх жанри.



Практична робота. Розробка таблиці «Рід, вид, жанр, жанровий різновид».

Виконання творчих завдань (з'ясування жанрової специфіки твору Б. Шоу «Пігмаліон»).



  1. Зміст і форма літературного твору (12 год)

Зміст і форма твору. Взаємозв'язок змісту і форми, їх єдність і взаємозумовленість. Твір як цілість змісту і форми.

Історична динаміка питання змісту і форми.

Основні елементи змісту — тема, ідея, конфлікт, характери пафос, тенденція. Предметний і внутрішній зміст.

Визначення форми твору. Формальні елементи літературного твору — жанр, композиція, художня мова, ритм.

Проблема «сюжет — фабула»: історична динаміка питання та сучасне трактування. Внутрішні та зовнішні аспекти форми.

Гармонійна єдність змісту і форми — ознака художньої довершеності літературного твору.



Практична робота. Написання підсумкового тесту.

Виконання творчих вправ на закріплення вмінь визначати змістові та формальні елементи літературного твору.

Виконання творчих завдань («вирівнювання» фабули драми Ф. Дюрренматта «Гостина старої дами»).


  1. Художня мова. Тропи (12 год)

Тропи. Різновиди тропів. Епітет. Історія терміна. Фольклорні епітети. Прості (сполучникові та безсполучникові) й розгорнуті. Порівняння: пряме, заперечне, поширене.

Метафора як один з найуживаніших видів тропа і одне з найцікавіших явищ мови та мислення. Визначення метафори.

Перенесення ознак як основа всіх тропів.

Проблема природи тропа, психології його творення в історичному роз­витку. Аристотель, Цицерон про метафору. Теорія тропів О. Потебні.

Природа метафори. Метафора-загадка. Асоціації — основний принцип творення метафори.

Різновиди метафори. Персоніфікація. Типи метафори: живе неживе, неживе — живе, живе — живе, неживе — неживе.



Практична робота. Написання підсумкового тесту.

Виконання творчих вправ на закріплення вмінь визначати тропи та з'ясовувати їх змістову функцію.

Виконання творчих завдань (аналіз вірша П. Верлена «Осіння пісня» у перекладах Г. Кочура та М. Рильського; порівняльна характеристика перекладів).


  1. Поетичний синтаксис. Фігури (9 год)

Синтаксис художньої мови, його особливості, відмінність від синтаксису буденної мови.

Фігури поетичної мови, їх різновиди: анафора, антитеза, асиндетон, градація, еліпсис, інверсія, паралелізм, плеоназм.

Експресивні функції фігур поетичної мови (на прикладі літературних творів)

Практична робота. Написання підсумкового тесту.

Виконання творчих вправ на закріплення вмінь визначати змістову функцію фігур Виконання творчих завдань (аналіз поезії символістів).


  1. Фоніка (9 год)

Звукова організація вірша.

Прозорість мови. Евфонія і какофонія. Специфіка звукової функції вірша Типи звукових повторів. Художня функція звукових повторів емоційно-смислова; функція виділення значимих слів; ритмічна

Поетична гра звуком. Символіка й містика фонічних компонентів.

Скоромовки-язиколамки. Каламбур. Анафора. Рима-луна. Ономатопеї. Буриме. Абеткові (алфавітні) вірші. Акростихи та мезостихи. Логогрифи. Паліндроми. Анаграма, метаграма.

Зв'язок звуконаслідування з символікою і містикою віршів.

Практична робота. Виконання творчих вправ на закріплення вмінь з'ясовувати змістову функцію фонічних елементів.

Виконання творчих завдань (аналіз символіки поезії А. Рембо «Голо-сівки» (в інших перекладах — «Голосні»); підготовка відповіді на питан­ня: «Які асоціації викликають у вас голосні звуки рідної мови?»).

Проведення літературних ігор.


  1. Віршування (15 год)

Віршознавство в літературознавчих дослідженнях. Розділи віршознавства: метрика, строфіка, фоніка. Методи віршознавства як науки.

Визначення вірша. Вірш і проза. Ритм. Ритмічна організація вірша. Первинний і вторинний ритм. Форми вторинного ритму вірша. Індивідуальна своєрідність ритмічної організації вірша.

Проза і вірш як два різновиди художньої мови, спільне й відмінне між ними. Ритмічна організація прози і вірша.

Походження і розвиток віршування. Визначення віршування. Квантативне і квалітативне віршування. Національна версифікація, Українські системи віршування: силабічна, силабо-тонічна, тонічна.

Системи віршування. Квантативне і квалітативне віршування. Визначення рими. Походження рими. Класифікація типів рим. Способи римування. Художнє значення рими, її функції: ритмічна, смислова, евфонічна, композиційна. Строфа та її ознаки. Поезії строфічні та астрофічні.

Прості та канонізовані строфи.



Практична робота. Виконання творчих вправ на закгГ вмінь з'ясовувати змістову функцію елементів віршування д^11 класичних і некласичних віршів.

Виконання творчих завдань (віршознавчий аналіз поезії С.Єсеніна «Закружилась листва золотая»).


1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка