Міністерство освіти і науки України Маріупольський державний університет «Актуальні проблеми міжкультурної комунікації, перекладу та порівняльних студій»

Дата конвертації08.09.2017
Розмір1.25 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7
Міністерство освіти і науки України


Маріупольський державний університет

«Актуальні проблеми міжкультурної комунікації, перекладу та порівняльних студій»


Збірка матеріалів

міжвузівського круглого столу
30 вересня 2015
За загальною редакцією

кандидата філологічних наук, професора С.В.Шепітько
Маріуполь 2015

Міністерство освіти і науки України

Маріупольський державний університет

«Актуальні проблеми міжкультурної комунікації, перекладу та порівняльних студій»

Збірка матеріалів

міжвузівського круглого столу
30 вересня2015

За загальною редакцією

кандидата філологічних наук, професора С.В.Шепітько
Маріуполь 2015

ДК 316.77+81’25+81-115(063)

ББК 81я431
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ, ПЕРЕКЛАДУ ТА ПОРІВНЯЛЬНИХ СТУДІЙ: Збірник матеріалів Міжвузівського круглого столу / За заг. ред. С.В. Шепітько. – Маріуполь, 2015. – 102 с.
Редакційна колегія:

Голова: Шепітько С.В., канд. філол. наук, проф.

Члени редколегії: Шепітько С.В.

Васильєва Е.В.

Потіпак Ю.А.

Сабадаш Ю.С.

Збірник містить матеріали Міжвузівського круглого столу, який відбувся у Маріупольському державному університеті.

У матеріалах висвітлено проблеми теорії та практики перекладу, контрастивної лінгвістики та лінгвістичної типології, художнього перекладу, галузевої комунікації, підготовки перекладачів в умовах євроінтеграції.

Видання адресоване науковцям, викладачам, аспірантам та студентам, а також усім, хто цікавиться проблемами міжкультурної комунікації, перекладу та порівняльних студій.

Редакція не несе відповідальності за авторський стиль праць,

опублікованих у збірці

© Маріупольський державний університет


Elsa VASYLYEVA (Mariupol, Ukraine)

Стаття присвячена проблемі контролю якості перекладів. У статті узагальнено головні методи оцінювання перекладу, перелічено перекладацькі вміння як об’єкти контролю, а також визначено вправи для формування перекладацької компетенції.

Ключові слова: медіація, уніфікована система оцінювання, методи оцінювання перекладу, базові перекладацькі вміння, перекладацька компетенція.

The article deals with the problem of translation assessment. The main methods of translation assessment were generalized, translation skills as objects of control were analysed, and exercises to develop translation competence were defined.

Key words: Mediation, unified system of translation assessment, methods of translation control, basic translation skills, translation competence.

Mediation can be considered in various aspects: as an aid in language learning, a useful testing device and an invaluable skill in itself in which capacity is to be developed within the Theory and Practice of Translation Course [2; 3]. Methods of control are directly connected with the objectives which are set by the teacher and which arise under the necessity to make a perfect translation.

The purpose of this research is to generalize methods of translation control.

It is worth saying that methods of control are not the same in teaching different types of translation due to their characteristics and also to different conditions of functioning of the translator's mental mechanisms.

Researches attempted to create a unified system of translation assessment which will comprise the considerations of the following basic requirements: the translation can only be evaluated in comparison with the original; the assessor should know and take into account the external conditions of the original text (time, place, purpose, potential recipients, etc.); one should assess the overall translation competence (i.e. specific actions, translator's decisions and their consequences, as well as the overall quality of the translation) [1: 143-144].

All methods of control are designated to check the level of basic skills which are necessary for professional fulfillment of this work, namely: a) speed of speech when translating; b) completeness of translation (amount of missing information); c) distortion (linguistic and factual errors); d) linearity of speech (completeness of phrases, the presence of tautology); e) the correctness of speech (compliance of literary norm, stylistic conformity, normative pronunciation); f) behavior of the interpreter (facial expressions, gestures, strength and confidence of speech), etc.

Training types of work may include exercises of suggestive and mnemonic techniques for the development of random access memory; the development of listening skills focused on perception of the important information; training exercises with pre-translation analysis of selected items (the number of meanings, synonyms-antonyms, hyponymy, emotional and stylistic units marked, etc.); two-way translation of micro-texts; making exercises of monologue expression development for practicing individual speed of speech, etc.

To evaluate the translation competence of future specialists in the field of different types of interpretation the following types of control methods can be offered:

1. To listen to a fragment of the text in a foreign language and to provide its full reproduction it the native language. In this case the interpreter's speech reactivity and his memory y is assessed. The teacher should pay much attention to the completeness of the translation, its semantic correspondence to the original text, the linearity and speech accuracy.

2. One-sided text interpretation on the familiar subject (10-15 minutes). Since the student knows the vocabulary which is available in the text proposed for translation, such measure verifies student's ability to use previously obtained knowledge and skills.

3. One-sided synchronous text interpretation on unfamiliar subject (10-15 minutes). This task checks not only the erudition of students, ability to self-education and self-improvement, but also the ability to act properly in unexpected situations, to solve difficult tasks of the translation, to find the right solutions etc.

4. Consecutive text translation on familiar subjects. Since the consecutive translation covers various types of speech activity (productive – speaking and writing, and receptive – listening and reading), this task will test the language competence (both in receptive and productive terms), communicative competence, translation and interpretation competence (skills and bilingualism translation), technical competence (the ability to encode and decode the information, a form of presentation) and personal characteristics (memory development) of the future translators.

5. Consecutive text translation on unfamiliar subject. The problem of the communicative competence of the future translators is closely connected with the cultural differences and requires that a translator should know the culture of the original language and the target language and other extra-linguistic knowledge.

6. Two-way synchronous and consecutive interpreting. This form of control is primarily directed to check students' ability to switch from one language to another, as well as the mastering of the technique of two-way translation through the skills in the operation of speech units and concepts.

7. Translation from the sheet is directed to check the level of novice in interpreting of the written text (reviewing).

It’s worth mentioning in conclusion that the translator should possess a perfect knowledge of lexical, grammar and stylistic devices of the target language in addition to professional knowledge, abilities and skills which are required for certain types of translation. The evaluation requirements are mostly determined by stylistic affiliation of the text as well as by specifics of the language used in a particular field.


1.Вознюк М.Ю. Критерії оцінювання перекладу // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка / М.Ю.Вознюк. – 2011. – № 9 (220), Ч. ІІ. – С. 143-149. 2.Програма з англійської мови для університетів / інститутів (п’ятирічний курс навчання): проект / Колектив авт.: С.Ю.Ніколаєва, М.І.Соловей (керівники). – К.: Київ. держ. ун-т 2001. – 245 с. 3.The Common European Framework of Reference for Language: Learning, teaching, assessment. – [Electronic Resource] – Access mode: http://www.teemeurope.eu/documents/CEFR.DOC


Світлана Шепітько (Маріуполь, Україна)

Тези присвячені проблемі історичного та соціального варіювання прислів’їв та опису факторів, що впливають на системні угрупування їх синонімічних відповідників.

Ключові слова: прислів’я, соціальні зміни, історичній фон.

The article tackles the problem of historic and social divergence of proverbs and description of the factors influencing the systemic groupings of their semantic equivalents.

Keywords: proverbs, social changes, historic background.

«Все плине, все змінюється» - починаючи свої тези з цього афоризму, ми вважаємо за доцільне проілюструвати, як й у досить сталій системі лексики (фразеології, ідіоматиці) під впливом соціальних факторів відбуваються зміни.

Гендерний баланс сьогодення відповідає, наприклад, за заміну в давніх прислів’ях іменника «man», що позначає чоловічий рід на нейтральні «someone», «person». Заміна патріархального укладу в суспільстві на сучасний унеможливлює вжиток такого прислів’я як «A woman, a dog and a walnut tree, the more you beat them the better they be».

Адаптація прислів’їв до сучасних соціальних реалій не позначає заміну їх семантики, але пролонгує їх життя, модифікує засоби їх сприйняття людиною, веде до пошуків універсалій в їх рядах.

Оскільки формат наш обмежений тезами, наведемо один приклад для пояснення. Англійське прислів’я «An ape's an ape, a varlet's a varlet, though they be clad in silk or scarlet» вперше з’явилось в 1539 році у роботі R. Taverner – перекладі Erasmus Adages 21. An ape is an ape although she weare badges of golde. В 1659 році у J. Howell в книзі Proverbs (English) це прислів’я вже має трансформації, що наближають його до сучасної форми – an ape’s and ape, a varlett’s a varlett, though they be clad in silk or scarlet. Тут треба пояснити семантику слова varlet, яке позначало слугу, або негідника у ті часи. До необхідних фонових знань також треба віднести і соціокультурну та історичну інформацію, що scarlet був кольором офіційного, церемоніального одягу, найчастіше суддів.

У 1732 році прислів’я можна відстежити у T. Fuller в Gromologia nο 6391 - an ape’s an ape: a varlet’s a varlet, tho’ they be clad in silk or scarlet, де воно потерпає формальних змін, але семантика його не змінюється.

У 1967 році D. Morris в «Naked Ape» використав це прислів’я таким чином: «The naked ape is in danger of “forgetting that beneath the surface gloss he is still very much a primate (“An ape’s an ape, a varlet’s a varlet, though they be clad in silk or scarlet”). Even a space ape must urinate».

Однак, на сьогодні більш у вжитку є синонімічне прислів’я «all is not gold that glitters». На наш погляд, це пояснюється тим фактом, що реалії, компоненти яких були закладені в семантичну структуру прислів’я, вже вийшли з обігу. Немає вже слуги, колір мантії суддів не всюди є червоним. Але золото є універсальною реалією. Отже усталеність залежить від того денотату, що є прийнятним для різних лінгвокультур, не обмеженим історичною та культурною своєрідність.

Більшість прислів’їв не є ізольованими, вони вступають в системні відношення з іншими, які є синонімічними в плані змісту і варіюються в плані вираження. Семантична структура прислів’їв має за основу денотативний аспект значення, референтом якого є ситуація або подія, те, що відрізняє прислів’я від звичайної пропозиції, це – узагальнений характер денотативного аспекту значення, тобто ми маємо на увазі не конкретну подію, а характерні особливості таких типових ситуацій.

Основний денотативний аспект значення супроводжується конотативним, що детермінує експресивно-оцінні відтінки прислів’я. Синоніми, що співпадають за своїм денотативним, так і конотативним значенням, широко представлені у мові. Вони різняться тільки своїми образами.

Все це дозволяє віднести до синонімів нашого прикладу вже наведену «All is not gold that glitters» а також «Appearances are deceptive» з варіантами «Appearances often deceive», «Appearances may be deceitful». «Judge not of men and things at first sight», «а fair face may hide a foul heart/soul», «you can not judge a tree by its bark».

Протоваріант прислів’я на початку нашого дослідження поєднував два конфронтуючі простори – простір тварини, що за своїми звичками сприймається негативно (ape) та простір металу, що вважається найціннішим для людини (gold). Ця конфронтація смислів, яка є найстійкішою до змін є інваріантом семантичної структури прислів’я. Можливо, синонім All is not gold that glitters тому і є розповсюдженим в інших мовах,( порівняємо, наприклад: «не все те золото, що блищить», «не все то, золото, что блестит»), що воно є близьким до образу прототипу.

Ілюстративний матеріал:

The Oxford Dictionary of proverbs edited by Jennifer Speake, co-edited John Simpson. – Oxford: University Press, 2004.



Юлія ПОТІПАК, Рустам КІОР (Маріуполь, Україна)

У статті розглянуто появу перших лексикографічних праць у Греції, зокрема, в елліністичну епоху, наведено імена грецьких філологів-укладачів перших словників, проаналізовано внесок кожного з них.

Ключові слова: лексикографія, глоса, глосарій, діалект,Олександрійська школа.

The article describes appearance of the first lexicographical works in Greece especially in Hellenistic epoch, names Greek philologists-drafters of the first dictionaries and analyzes contribution each of them.

Key words: lexicography, gloss, glossary, dialect, Alexandrian school

Найдавніші свідчення про використання перекладу – це написи, знайдені на гробницях правителів Елефантини, що відносяться до ІІІ тисячоліття до н. е. Проте існують інші матеріальні свідчення про існування перекладу. Це – словники. Словники існують стільки, скільки існує сама писемність. Шумерські таблички, що відносяться до 2600 р. до н. е., – це найстаріші номенклатури, які збереглися до наших днів. Ці таблички слугували одномовними словниками, перелічуючи професії, худобу, посуд, реманент, божества. У них наводяться терміни, прийняті школами писців, і ці переліки стали основою більш повного словника цієї мови, укладеного бл. 2200 року до н. е. [3: 149].

Щодо грецької лексикографії, відомий спеціаліст з грецької філології, професор візантійських досліджень Боннського університету Ерих Трапп зазначає, що візантійські граматики, лексикографи та філологи не проявляли великого інтересу та не докладали особливих зусиль до розвитку своєї живої мови. Виключення становить Євстафій Фессалонійський, який у своїх коментарях до творів Гомера часто цитує сучасні йому народні вислови або слова в процесі пояснення гомерівської лексики або якихось подій. Особливо цінний матеріал міститься у словнику Суди та у Псевдо-Зонари [4].

Однак, як зазначає грецька дослідниця-філолог Вікторія Мотсіу, давні греки залишили нам достатньо спостережень чисто мовного характеру, серед яких маркування діалектичних форм (переважно щодо фонетичної форми окремих слів), беручи до уваги, що вже з V ст. до н.е. «аттичне звучання» визнається моделлю «гарної» грецької мови. Також виділяються запозичені слова («іноземні» або «варварські назви»). З V ст. до н.е. починається систематичне вивчення гомерівського словника, складаються глосарії – рідкісні, архаїчні та діалектні слова. Цей напрям продовжується й пізніше, в елліністичну епоху, особливо філологами славетної Олександрійської школи [5: 14].

Елліністична епоха стала періодом розквіту лексикографії: складаються словники «глос» та «слів» (тобто глосарії), вивчається не лише гомерівська мова, але й взагалі мова та стиль видатних письменників, а також ідіоматичні вислови [5: 14].

Один з перших олександрійських граматиків та перший очільник Олександрійської бібліотеки Зенодот Ефеський паралельно з критичним виданням текстів Гомера, Гесіода, Анакреонта та ін. склав словник поетичних слів («Глоси»), в якому вперше слова розташовуються в алфавітному порядку, та словник діалектних та іноземних слів у літературних творах («Національні слова»).

Однак «батьком» наукової лексикографії повинен вважатися учень Зенодота, Арістофан Візантійський. Він перший увів знаки пунктуації та знаки наголосу. Пунктуаційна система Арістофана складалася із крапок, які розміщувалися внизу, посередині або зверху рядка, щоб показати, наскільки глибоко треба вдихнути актору, щоб прочитати фрагмент тексту вголос. Арістофан підготував коментоване видання «Іліади» та «Одіссеї» Гомера на основі праць попередників, видавав Гесіода, ліриків VI і V століть до н. е. – Алкмана, Алкея, АнакреонтаПіндара. До Арістофана тексти ліриків записувалися поспіль, як проза; філолог у своєму виданні запропонував поділ ліричних поетів на колони, і цей поділ надалі відтворювався для деяких авторів до XIX ст. Він підготував видання комедіографа Арістофана, вперше видав трагедії Софокла та Евріпіда. Імовірно від Арістофана бере початок прийнятий в Александрії «канон» видатних письменників [1]. Лексикографічний труд Арістофана, з якого збереглася маленька частина, включає словники аттичного та лаконського діалекту, тематичні словники. Велика увага приділялася зміні значення слів з плином часу.

Укладачем етимологічних словників був Аполлодор Афінський [5: 15].

Лексикографічна робота продовжувалась і в І ст. до н.е. Були написані дослідження про гомерівські глоси та діалектні словники лаконського та сіракузького діалекту (Філоксен), «тематичні» словники назв рослин та тварин (Трифон). Дідім Халтентерус уклав багато спеціальних словників, таких, як «Слова трагедії», «Слова комедії».

У І ст. до н.е. граматик Памфіл узагальнив та систематизував лексикографічні праці своїх попередників в одному словнику, який складався з 95 книг [5: 16]. Інший філолог, Діогеніан, зробив його переказ у 5 книгах, який став одним із основних джерел відомої праці Ісіхія, який створив словник грецької мови та її діалектів «Збірник усіх слів в алфавітному порядку», який місить близько 51 тис. слів [2].

Слід зазначити, однак, що більшість безцінних творів давньогрецьких філологів не дійшли до наших часів. Крім того, незважаючи на їх цінність, дослідження такого плану – глоси, глосарії, тематичні каталоги – не можуть вважатися науковою лексикографічною працею.


  1. Арістофан Візантійський [Електронний ресурс] // Вікіпедія. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%84%D0%B0%D0%BD_%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9

  2. Исихий Александрийский [Електронний ресурс] // Википедия. – Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%B8%D0%B9_%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9

  3. Кальниченко, О.А. Найдавніші згадки про переклад [Текст] / О.А. Кальниченко, В.О. Подміногін // Вісник Сумського державного університету. Серія Філологічні науки. – 2005. – №5(77). – С. 149-159. 4. Михалицын П.Е. Реферативный обзор статьи Э. Траппа «Лексикография и электронные текстовые ресурсы» [Електронний ресурс] / П.Е. Михалицын. – Режим доступу: http://de.bogoslov.ru/text/423989.html 5. Μότσιου Β. Στοιχεία λεξικολογίας. Εισαγωγή στη νεοελληνική λεξικολογία / Β. Μότσιου. – Αθήνα: Εκδόσεις Νεφέλη, 1994. – 251 σ.


Ганна РУДНИЦЬКА, Олена ГАВЕНКО (Маріуполь, Україна)

У тезах проаналізована роль перекладачів у процесах фільтрації новинного потоку, визначені основні необхідні професійні вміння перекладачів для збереження адекватної картини світосприйняття при перекладі журналістських текстів.

Ключові слова: гейткіпер, перекладач, денотативне значення, конотативне значення, емоційний компонент, комунікативна установка

The role of translators in the process of news flow filtration, the basic professional skills of the translators that are necessary for the adequate communication of the events have been analyzed.

Key words: gatekeeper, translator, denotative meaning, connotative meaning, emotional component, communicative setting.

Сучасне суспільство, визначене як інформаційне, розвивається на тлі й завдяки процесам глобалізації, технологізації та інформатизації. Світ стає умовно меншим, і на такому тлі засоби масової комунікації стають первинним джерелом знань та інформації про дійсність. У сучасному світі велике значення мають міжнародні інформаційні обміни. В їх основі лежить передача думок і особливостей способу мислення, навіть емоцій і інтонацій (через пунктуаційні знаки, іноді, особливий порядок слів, сучасну тенденцію використовувати смайли) за допомогою знаків і символів. У сучасних процесах глобального міжнародного інформаційного обміну ключову роль відіграють перекладачі. Саме ця категорія фахівців, які стають в черзі гейткіперами новинного потоку, забезпечує наповненість значенням тієї інформації, яка приходить з-за кордону.

Таким чином, актуальним стає дослідження ролі перекладачів у цих процесах і визначення необхідних професійних умінь, метою застосування яких є запобігання викривленню існуючої реальності та неадекватному її сприйняттю.

У роботі ми вирішили порівняти заголовки однієї новини, написані різними мовами (українською, англійською, італійською, російською) на сайті Міжнародні новини: euronews.com та проаналізувати емоційну реакцію, яку вони в нас викликають. У випадково обраному повідомленні мова йшла про постійний обстріл міста Дебальцеве на Сході України та про евакуацію з нього півтори сотні мешканців. Розглянемо заголовок англійською мовою: «Heavy shelling in eastern Ukraine forces civilians to flee». По-перше, в заголовку відсутня назва конкретного міста, в якому ці події відбуваються, тобто можна припустити, що важливим є не назва міста, а події, які там мають місце. По-друге, помітною є велика кількість слів, які викликають здебільшого тривожні емоції (heavy shelling, forces, to flee). Причому, саме поняття shelling (артилерійський обстріл), згідно з тлумачним словником англійської мови, вже має у своєму значенні компонент «сильний» («heavy fire of artillery to saturate an area rather than hit a specific target»), але у заголовку воно ще більше посилюється прикметником «heavy». Крім цього, у заголовку чітко простежується, що страждають від обстрілів саме цивільні, оскільки вони вимушені тікати.

Якщо розглянути заголовок того самого тексту російською мовою, то можна побачити дещо іншу картину: «Дебальцево: бои и эвакуация населения». Перш за все, у російському заголовку, на відміну від англійського, зазначена назва міста Дебальцеве, а замість певної кількості слів, які викликають занепокоєння, бачимо лише одне: «бои». У російському заголовку мешканці не тікають, як у англійському, а їх евакуюють, що теж викликає зовсім різні емоції у реципієнтів, які читають новини російською та англійською мовами.

Український заголовок: «Дебальцеве: бої за місто та евакуація під прицільним вогнем» має спільні риси з російським, але більш чітко вказує, що для українського читача важливо знати про евакуацію людей із міста, незважаючи на надскладні обставини.

Заголовок італійською: «Ucraina. Fine settimana di combattimenti a Debaltseve», здається, здебільшого констатує факт, а не покликаний викликати емоції у реципієнтів. У заголовку вказано країну, місто, але посилання на «вихідні» (fine settimana), може навести на думку, що новини про ці події висвітлюються країною не кожного дня.

Якщо порівняти реакції, які викликає кожний з наведених заголовків, то можна побачити, що всі вони дуже різні. Так, англійський заголовок викликає у реципієнта паніку та тривогу, російський ніби дає зрозуміти, що ситуація під контролем, а про мешканців турбуються (евакуюють), український підкреслює, що незважаючи на дуже складну ситуацію, мешканців намагаються врятувати, а італійський є здебільшого інформаційним та менш емоційно забарвленим. Англійський та український заголовки можна назвати такими, які мають за мету викликати у реципієнтів певні емоції, тобто мають установку на переконання, а російський та італійський заголовки, скоріше, просто передають інформацію, а отже, мають установку на інформацію. Звісно, це також може бути обумовлено важливістю цих подій для кожної із країн та сприйняттям ситуації журналістом і перекладачем.

Все це свідчить про те, що для прийняття зваженого рішення під час перекладу газетно-публіцистичного тексту, перекладачу важливо визначити, яка функціональна характеристика, денотативна чи експресивна, є домінантною та зрозуміти, яку реакцію повідомлення має викликати у реципієнта тексту перекладу. Таким чином, від індивідуального рішення перекладача залежить адекватна й еквівалентна передача значень і вибір певного значення з низки подібних залежно від професійної компетентності й досвіду перекладача.

Перекладачі забезпечують адекватну передачу картини світу між різними мовно-культурними середовищами. Якість цієї передачі залежить від професійної компетентності та досвіду перекладачів. Перекладач, по-перше, повинен досконало володіти типологією мов, з якими від працює при перекладі, та механізмами трансформації моделей передачі думок у різних мовних площинах. По-друге, прагнути еквівалентності денотативних і конотативних значень слів у різних мовах. По-третє, володіти знаннями з порівняльної фразеології, враховувати екстралінгвістичний компонент. Помилка перекладача може ставати причиною викривлення реальної картини світу і, таким чином, відображатись на формуванні світогляду аудиторії.


  1. Корунець І. В. Вступ до перекладознавства. Навч.посібник / І. В. Корунець. – Вінниця : Нова Книга, 2008. – 515 с. 2. Лингвистические аспекты теории перевода – Ереван: Лингва, 2007. – 307 с. 3/ De Oliveira Branco S. An account of the functional approach of translation applied to online journalism / Sinara de Oliveira Branco. // Translatio. – 2012. – №1. – С. 51– 69.


Марія СМИРНОВА (Маріуполь, Україна)

У тезах розглядаються тактики вербалізації контролюючої та організуючої дискурсивних стратегій православного проповідника на матеріалі англійської, новогрецької, української та російської мов. Автор аналізує прийоми реалізації стратегій, наводить номенклатуру традиційних тактик для православної проповіді.

Ключові слова: дискурсивні стратегії та тактики, православна проповідь.

The author of the article examines the verbalization of the tactics of the orthodox preacher’s controlling and organizing discursive strategies on the material of English, Modern Greek, Ukrainian and Russian sermons. The methods of the strategies’ realization are analyzed; the range of the tactics traditional for the Orthodox sermon is presented.

Key words: discursive strategies and tactics, Orthodox sermon.

Контролююча дискурсивна стратегія використовується в тому випадку, коли проповідник прагне удостовіритись, що мирянин правильно зрозумів подану інформацію. За для цього мовець використовує як емоційно-впливаючу так і раціонально-агрументуючу тактики, які у свою чергу реалізуються певними риторичними прийомами — проповідник емоційно ставить запитання, стверджує певні істини, які викликають невербальну реакцію (наприклад, кивок, опущення очей до долу, нанесення на себе хресного знамені тощо).

Серед невербальних прийомів реалізації цієї стратегії відіграють вагому роль тональність голосу, крім того проповідник використовує звертання, різні коментарі.

Контролююча дискурсивна стратегія вербалізується за допомогою риторичних тактик, коли проповідник задає питання до пастви, а потім надає на нього відповідь: рос. «Если низшие твари разрушаются только для воссоздания новой жизни, то неужели человек - этот венец творения, красота всей вселенной - хуже червя, или зерна горчичного?» (арх. Кирилл (Павлов)). На прикладі ми бачимо, що окрім риторичної тактики проповідник використовує також емоційно-впливаючу тактику та тактику апеляції до логіки. Проповідник будує своє висловлювання, надаючи беззаперечний факт про тварин та людей, використовуючи емоційно-забарвлені тропи, а потім пропонує порівняти черв’яка та людину, таким чином отримуючи згоду пастви зі своєю лінією аргументації та контролюючи правильне розуміння паствою заздалегідь викладеного.

Стратегія проповідника актуалізується також завдяки використанню тактики апеляції до авторитету Церкви та тактики ідентифікації. Так, проповідник закликає до певної моделі дій від імені Церкви, або наголошує прийнятність тих або інших дій для віруючої людини, залишаючи на її власний розсуд вирішувати, чи відносить вона себе до цієї категорії: англ. «When Holy Mother Church asks us to comply with her laws, we should respond positively, not because it is the right thing to do, but rather because it is the will of God for us. (Rev. Robert E. Lucas)».

Організуюча дискурсивна стратегія спрямована на організацію суспільних вербальних або невербальних дій комунікантів. Це може бути спільний заклик до молитви, заборона або дозвіл на певні дії, порада.

Стратегія актуалізується риторичною тактикою звертання та тактикою заклику: рос. «Дорогие братия и сестры, помолимся Господу об отшедших наших сродниках, чтобы Господь простил им грехи и вселил их в селения праведников» (арх. Кирилл (Павлов)). Проповідник для досятгення сратегічної мети використовує граматичну конструкцію Let us+ прямий додаток: «Let us ask Him to grant us His mercy, so that through the interventions of most blessed Lady and Ever Virgin Mary, the Theotokos, and all the Saints to achieve our salvation in Christ» (V. Rev. Archimandrite Panteleimon P. Lampadarios Patriarchal Vicar of Alexandria)».

Крім того, священник інколи використовує тактику порівняння, наголошуючи на тому, що не тільки у духівництва є свої обов’язки, але й міряни повинні виконувати свої, наприклад, грец. «Έχουμε κι εμείς τις ευθύνες μας αλλά έχετε κι εσείς τις δικές σας» (Πρωτοπρεσβυτέρου π. Στεφάνου Αναγνωστοπούλου).

Для організації правильного з точки зору православної віри молитви використовується тактика апеляції до авторитетного джерела, народного досвіду: грец. «Στην Κρήτη λένε οι παλαιότεροι: «Και στην κορυφή του βουνού να βρεθείς τούτη την ημέρα ολομόναχος, θα πρέπει να γονατίσεις και να κάμεις το σταυρό σου» (Μητροπολίτου Προικοννήσου Ιωσήφ).

Зважаючи на те, що на свята певні службові обряди змінюються, то у недiлю та у великi свята, а також увесь час вiд першого дня Великодня до дня П'ятидесятницi земнi поклони забороненi, бо ці дні мiстять спогади про людське примирення з Богом, «по слову апостола: "Ти вже не раб але син" (Гал. 4, 7), синам же не личить творити рабське поклоніння, і віруючи не биють земні поклони», то священник у проповіді детально роз’яснює ці моменти, використовуючи тактики пояснення та заклику: грец. «Σύμφωνα με τους Ιερούς Κανόνες, και για να υπογραμμίζεται το χαρούμενο και σωτήριο μήνυμα των αναστάσιμων βιωμάτων της Εκκλησίας, η προσευχή των Ορθοδόξων γίνεται «ορθοστάδην». Σε όρθια δηλαδή στάση, και όχι με γονυκλισία. Όμως την ώρα τούτη το «ορθοστάδην» παραμερίζεται, όχι μόνο για να χαιρετίσουμε θεοπρεπώς το Πανάγιο Πνεύμα, «δι’ ου Πατήρ γνωρίζεται και Υιός δοξάζεται, και παρά πάντων γινώσκεται μία δύναμις, μία σύνταξις, μία προσκύνησις τής Αγίας Τριάδος», μα και για να πούμε κατά πως ταιριάζει σε παραστρατημένους, όπως είμαστε όλοι μας, χωρίς εξαίρεση, το «ημάρτομεν!», και να ζητήσουμε το έλεος του Θεού, την άφεση, την κάθαρση, τη συγγνώμη (Μητροπολίτου Προικοννήσου Ιωσήφ).

Розглянувши реалізації контролюючої та організуючої дискурсивних стратегій у православній проповіді на матеріалі різноспоріднених мов, встановлено ключові тактики їх вербалізації, серед яких - емоційно-впливаюча, раціонально-агрументуюча, пояснення, заклику, апеляції до логіки, до авторитету Церкви, до авторитетного джерела, народного досвіду, тактики ідентифікації, риторична, звертання, порівняння.


1. Смирнова М.С. Поняття стратегії і тактики релігійної проповіді з позицій дискурсивно-комунікативного підходу // Вестник Днепропетровского университета. Серия: Языкознание», 2014. – Т.22, №11. — С. 150-158. 2. Смирнова М.С. Принципи аналізу дискурсивних стратегій і тактик православної

проповіді // Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія: Філологічні науки. — Бердянськ, 2014. — С. 141.

Ірина РОЖКОВА (Маріуполь, Україна)

У статті розглянуто деякі характерні лексико-семантичні особливості рекламного дискурсу на прикладі української, російської, новогрецької та німецької мов.

Ключові слова: рекламний дискурс, слоган, лексико-семантичні особливості, маніпулятивний вплив, національно-культурний компонент

The article deals with some typical lexico-semantic features of advertising discourse in Ukrainian, Russian, Modern Greek and German.

Key words: advertising discourse, slogan, lexico-semantic features, manipulative influence, national-cultural component

Притаманний сьогоденню стрімкий розвиток засобів масової інформації та їх вплив на діяльність людини зумовлюють актуальність досліджень рекламних текстів. Розглядаючи рекламу як один із видів комунікації, науковці наголошують на тому, що вона є невід’ємною частиною людської діяльності – соціальної, політичної, економічної, наукової, культурної тощо [1].

Серед елементів рекламного тексту найцікавішим з точки зору вербального наповнення та маніпулятивного впливу є слоган, який повинен акумулювати рекламну ідею. Слоган підсумовує міфологізовані й символізовані переваги рекламованого об’єкта і дає можливість затримати в пам’яті лаконічну мовну формулу [3: 265]. Рекламний слоган виражає основну ідею кількома словами, що полегшує декодування закладеної в ньому інформації й сприяє її швидкому запам’ятовуванню, його відносна автономність, апеляція до емоцій та почуттів адресата обумовлюють його маніпулятивний вплив у рекламі [1]. Це універсальна характеристика для більшості рекламних текстів на різних національних мовах: укр. мова – “Даніссімо… нехай увесь світ почекає” (з рекл. йогурту «Danissimo»); "Мезим – шлунку добре з ним" (з рекл. ліків), рос. мова – Иногда лучше жевать, чем говорить (Stimorol , Есть идея — есть IKEA, нім. моваNichts ist unmöglich. Toyota.; LEXWARE. Alles In Ordnung.; ROBINSON. Zeit für Gefühle.; Audi. Vorsprung durch Technik.; Opel. Wir leben Autos, новогрец. мова – Η νέα γενιά επιλέγει Pepsi, Μεταξύ μας METAXA.

Однією із найбільш характерних вербальних характеристик рекламного дискурсу, в тому числі із маніпулятивним та сугестивним ефектом є стилістичні тропи та фігури. Функціонування чисельних епітетів, метафор, порівнянь, уособлень та ін. становить одну із найефективніших сугестивних тактик сучасного рекламного дискурсу. У цьому контексті наведемо деякі цікаві факти, що стосуються певних національних мов. Наприклад, у рекламних повідомленнях російською та українською мовами, дуже характерними є лексичні одиниці, означення, в тому числі епітети та порівняння для позначення низьких цін: недорогі (недорогие), невисокі (невысокие), низькі (низкие), найнижчі ціни (самые низкие цены), обвал цен (рос.) та ін. У рекламних повідомленнях німецькою мовою навпаки іміджмейкери намагаються не використовувати лексичні одиниці зі значенням «низька (ціна)» - billig «дешевий», nicht teuer «недорогий», niedrig «низький». Німецький споживач асоціює низькі ціни з низькою якістю продукту. Тому більш кращим є лексика типу guenstig «вигідний» і його синонімічний варіант preiswert. Привабливими для покупця є і спеціальні ціни: Sonderangebot «розпродаж за зниженими цінами», radikal reduziert «дуже знижені», zum halben Preis fuer Kinder «за півціни для дітей». Грецький сучасний рекламний дискурс також намагається не апелювати до низьких цін, у цьому форматі рекламні повідомлення новогрецькою мовою більш нагадують німецькі, де існують стереотипи типу «дешево – неякісно». В грецькій рекламі частіше можна зустріти такі лексичні одиниці в цьому контексті – με καλή τιμή (за вигідною ціною), γιορταστικές προσφορές (святкові пропозиції) (δώρα Χριστουγέννων κτλ. – різдвяні подарунки та ін.)

В українських рекламних текстах все частіше використовується національна тематика та відчутно зростає значимість патріотизму. Гасло «Купуй українське!», яке висунула Українська народна партія, активно підхопили українські виробники для своїх рекламних кампаній. («Автомобілі ЗАЗ: купуй українське – підтримай своїх!» та ін.) [4]. Наявність національно-культурних стереотипів та етнічних мотивів характеризує також і російський, і грецькомовний сучасний рекламний дискурс. На відміну, реклама німецькою мовою порівняно рідко апелює до патріотичних почуттів клієнта, поняттям нація, народність, не використовуються і образи з історичного минулого, історизми, лексика із національно-культурною забарвленістю. Цей факт констатують дослідники німецькомовного рекламного дискурсу (Корнєва О.В., Козуб Л.С., Лещенко О.В. та ін.), які налічують малочисельні приклади з ключовими словами deutsch (німецький), Deutschland (Німеччина): «Feines Rapsöl aus deutschen Landen» (реклама рослинного масла); «Wir forschen international, aber am liebsten in Deutschland» (реклама медичного дослідницького центру) та ін.


1.Козуб Л.С. Маніпулятивні властивості структурних компонентів англійської і німецької реклами / Л.С. Козуб // [Електронний ресурс] Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Сер. : Філологічна. – 2013. – Вип.35. – С. 160-162. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Nznuoaf_2013_35_50.pdf 2. Лещенко О.В. Комунікативні стратегії, тактики і прийоми в німецьких та українських слоганах (на матеріалі реклами фінансових, страхових і консалтингових послуг) / О. В. Лещенко // Studia Germanica et Romanica: Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання [наук. журнал / голов. ред. В. Д. Каліущенко]. – Донецьк : ДонНУ, 2013. – Т. 10. – № 2 (29). – С. 94–104. 3. Хавкіна Л. Сучасний український рекламний міф : монографія/ Л. Хавкіна. – Х. : Харківське історико-філологічне товариство, 2010. – 352 с. 4.Шиприкевич О. Етнічні стереотипи в сучасній українській телерекламі/ О. Шиприкевич // Народна творчість та етнографія. – 2010. – N1.– С. 94-99.

Techniki wpływu mownego na publiczność w nagłówkach gazet i czasopism

Hanna MASLOVA, Nataliia STRUKOVA (Mariupol, Ukraina)

У статті розглянуто структурно-смислову специфіку газетно-журнальних заголовків з точки зору використання прийомів мовленнєвого впливу як засобів їх маркування у спеціальній літературі. Проведено аналіз окремих лексичних сполук та виявлено їх вплив на адресата.

Ключові слова: мовленнєвий вплив, синтаксичні конструкції, емоційний вплив, логічні операції.

The article discusses the structural and semantic specifics of newspaper and magazine titles in terms of using speech techniques as a means to influence their marks in the literature. The analysis of lexical individual compounds detected and their impact on the recipient.

Key words: speech influence, syntactic constructions, emotional impact, logic operations.

Analiza strukturalno-semantycznej specyfiki nagłówek gazet i czasopism w zakresie stosowania technik wpływu mownego jako sposobu cechowania w literaturze przeprowadzona niezwykle rzadko i nie była przedmiotem kompleksowych badań. Pod wpływem mownym rozumieją wykorzystanie cech urządzenia i eksploatacji tych systemów symbolicznych i języka, zwłaszcza naturalnego, w celu stworzenia wiadomości, która ma zwiększoną zdolność do oddziaływania na świadomość i zachowanie adresatów wiadomości.

Koncepcja wpływu mownego związana z koncepcją komunikacji werbalnej. Jeśli weźmiemy pod uwagę komunikację werbalną, jak złożony wieloaspektowy proces nawiązywania kontaktu między nadawcą i odbiorcą, wtedy każdy akt komunikacji można zdefiniować jako wpływ mowny, ale zmiany cech subiektywnych – jako efekt wpływu mownego. Problem oddziaływania mowy jest rozwijany przez naukowców dawno temu [3: 12]. Obecnie badania lingwistyczne problemu wpływu mownego przedstawiono przez kilka tendencji: teoria argumentacji, teoria mowy żargonu, teoria wpływu mownego [3: 15].

Trafność tematu decyduje o gwałtownym wzroście zainteresowania w gazecie i dziennikarskim stylu w związku z rosnącą rolą tego ostatniego jako sposób wpływania na publiczność.

Celem jest przegląd i analiza techniki wpływu przemówienia w nagłówkach gazet i czasopism. Realizacja wybranego celu polega na rozwiązywaniu problemów zdefiniowania pojęcia wpływu przemówienia, określania specyfiki strukturalnо-semantycznych prasowych nagłówek czasopism, wyznaczania instrumentów wpływu mownego. Przedmiotem badań są nagłówki gazet i czasopism, obiektem jest wpływ mowny na czytelników w nagłówkach gazet i czasopism.

Dla celów wpływu mownego może być wykorzystana prawie każda strona konstrukcji języka. Z innego względu instrumentem wpływu mownego w niektórym sensie jest użycie znaczącej zmiany struktur językowych, przy czym różnice między nimi, czasem bardzo subtelne, niekiedy bardzo znaczne, są ignorowane przez adresata wiadomości w okresie «kompromisu komunikatywnego», więc nakłada się jeden z kilku możliwych interpretacji rzeczywistości [1: 124].

Wybór / konstrukcja słów i zwrotów. Najbardziej powszechnym i najlepiej opanowanym sposobem językowym, który jest stosowany w celu oddziaływania mowy, jest wybór słów oraz ekwiwalentnych kombinacji, w szczególności frazeologizmów. Ze względu na różnorodność semantyki leksykalnej dobór słów jest wszechstronnym instrumentem, przez który realizują się różne rodzaje wpływu.

W znaczeniu leksykalnym wielu słów jest składnik emocjonalny, i wybierając takie słowa można wywierać silny wpływ emocjonalny. Na przykład, atakując czytelników ciągłym strumieniem odniesienia do zdrady, grabieży, szkodliwych fal, straszliwych najeźdź (przykłady z artykułu w gazecie "Rosja Radziecka" w dniu 19 sierpnia 1995 roku), można człowieka wnieść w stan podniecenia, rozzłościć go, zastraszyć, a tym samym zmodyfikować jego zachowanie.

Stylistycznie neutralne słowa mogą mieć komponent oceny i różnego rodzaju konotacji i skojarzeń, uwzględnienie których sprzyja, a nie uwzględnienie –przeszkadza celom wpływu mownego [2: 54]. Tak więc, po dziesięciu lat intensywnej debaty negatywne aspekty rozwoju społecznego rewolucyjnego słowo «rewolucja» straciło pozytywną szacowaną konotację i pozytywne skojarzenia. Są słowa, w których szacowana składnia zasłoni w codziennym użytkowaniu ich znaczenia – to jest rzeczywiście przeklina, która obejmuje i wyrażenia takie, jak faszysta lub ekstremista. Jednym z istotnych rezerw wpływu mownego za pomocą leksykalnego wyboru jest stworzenie (czasami wypożyczenie) nowych słów i wyrażeń. W języku polskim jest dużo możliwości dla budowy wyrażeń, pojęć takich, jak handlówka (Zasadnicza Szkoła Handlowa), krajówka (Komisja Krajowa Solidarności), pudlarz (uliczny handlarz, który przechowuje towar w pudle.)

Wybór składni. Wybór składni w stanie zmienić punkt widzenia, umieszczać czy nie w centrum uwagi tych czy innych uczestników procesu, i tym samym osiągnąć ten samy eufemistyczny efekt lub uniknąć go. Dobrze znaną metodą wpływu mownego jest użycie strony biernej i tzw. nominalizacji (wzięci zakładnicy // wzięcie zakładników).

Podczas korzystania strony biernej informacja o rzeczywistym producencie działania może nie wzmiankować się, żeby nasuwało się poczucie niekompletności wypowiedzi: głównym jest zdarzenie, a odpowiedzialnym za niego, jakby nikt nie jest.

Operacje logiczne: bezpośredniość lub niejednoznaczna informacja. Wyrażenia języka naturalnego są bardzo często nierównoznaczne, i przyczyny tego są różne: słowo może mieć dużo znaczeń albo niejednoznaczność konstrukcji składni (na przykład, ta konstrukcja składniowa z dopełniaczem «Posąg Fidiusza» ma trzy znaczenia: а) ta, co należy Fidiaszu; в) wyrzeźbiony przez Fidiasza; с) przedstawiająca Fidiusza). Wszystkie te źródła niejasności mogą być wykorzystywane do «zaproszenia» słuchacza do pełnego i korzystnego dla mówiącego zrozumienia. Kierowanie logicznym wynikiem może dochodzić do skutku poprzez zapobieganie jakichkolwiek niechcianych dla mówiącego wyników.

Więc, w konstrukcji tekstu gazet i czasopism bardzo ważna rola należy nagłówku, który jest jednostką komunikacji, krótko informuje czytelnika o treści artykułu, często wskazuje na stopień ważności zdarzeń i na poziomie podświadomości wpływa na oddziaływanie czytelnictwa.


1.Głowiński M. Nowomowa i ciągi dalsze. Szkice dawne i nowe / M. Głowiński. – Kraków, 2009. – 224 s. 2. Jadacka H. System słowotworczy polszczyzny (1945-2000) / H. Jadacka. – Warszawa, 2001. – 156 s. 3. Ożog K. Nowe czasy, nowy język polski, „Kwartalnik Edukacyjny” / K. Ożóg. – Rzeszów, 2007. – 33 s.


Вероніка АВЕРКІНА (Маріуполь, Україна)

Стаття присвячена особливостям перекладу англомовних рекламних текстів на українську мову. Розглянуто поняття та особливості відтворення рекламного тексту, його стильові риси та жанр.

Ключові слова: рекламний текст, жанрово-стилістичні особливості, переклад, стильові риси, жанр, мова реклами, об’єктивні чинники.

This article is devoted to the peculiarities of translation of advertisements from English into Ukrainian. The concept and peculiarities of translation of the advertisement, its stylistic markers and genre are examined.

Key words: advertisement, genre-stylistic peculiarities, translation, stylistic features, genre, language of advertising, objective factors.

До кінця XX ст. за допомогою засобів масової комунікації реклама перетворилася на єдину глобальну індустрію, в якій зайняти тисячі людей. У сучасному суспільстві реклама – це і потужна галузь індустрії, і продукт її діяльності, спрямований на забезпечення потенційного адресата рекламного повідомлення інформацією про товари або послуги з метою їх популяризації. Історія реклами та проблеми жанрово-стилістичної специфіки рекламного тексту є об’єктом аналізу таких мовознавців як Л.В. Лебедєва, Т.Н. Лівшиц, М.Н. Кожина та інші.

Об'єктом дослідження виступає рекламний текст. Предметом дослідження є жанрово-стилістичні особливості відтворення англомовних рекламних текстів на українську мову.

Мета роботи полягає у виявленні та аналізі жанрово-стилістичних особливостей відтворення англомовних рекламних текстів на українську мову.

На основі об'єкта, предмета і мети дослідження можна виділити наступні завдання: надати визначення поняттю «рекламний текст», виявити жанрові-стилістичні особливості відтворення рекламного тексту на матеріалі англійської та української мов, розглянути та проаналізувати жанрово-стилістичні особливості відтворення англомовних рекламних текстів на українську мову. Наступні методи використовувалися для вирішення вище вказаних завдань дослідження: порівняльний метод, описовий метод і метод суцільної вибірки.

Матеріалом дослідження стали телевізійні рекламні слогани, журнальні та газетні рекламні тексти.

Теоретична значущість даної роботи визначається подальшим дослідженням стратегій відтворення рекламних текстів. Практичне значення роботи полягає в можливості застосування результатів дослідження на практиці при роботі з рекламними текстами, а також при викладанні лінгвокраїнознавства, порівняльної лексикології та практики перекладу.

Т. Н. Лівшиц визначає мову реклами як особливу підсистему в рамках публіцистичного стилю. Підстиль мови реклами має риси подібності та відмінності з публіцистичним стилем [2: 76]. Підстиль мови реклами, вважає Т. Н. Лівшиц, подібно публіцистичного стилю, характеризується єдністю двох функцій – інформує та впливає, проте загальна емоційна забарвленість мови реклами має деякі відмінності. Якщо тексти публіцистичного стилю можуть викликати весь спектр людських емоцій, то рекламний вплив спирається цілком на позитивні оцінки й емоції [3: 77].

М. Н. Кожина виділяє об'єктивні чинники, які створюють певний стиль та пов'язані з природою мови-мовлення, і екстралінгвістичні фактори, не пов'язані ні з природою мови, ні зі способом прояви у мовленні. У першу групу входять громадська діяльність; форма суспільної свідомості. Другу групу складають: а) соціальні фактори: професія, освітній ценз, вік, стать мовців, їх сімейний стан і т. д. б) індивідуальні особливості об'єктів мови: їх психічні особливості, мотив спілкування, настрій в момент мовлення, облік мовцем соціального стану співрозмовника, його ставлення до себе і об'єкту мовлення.

Серед стильових рис, притаманних рекламному стилю, виділяють інформативність, предметну конкретність, узагальнену образність, адресність, персоніфікацію і лаконічність [1: 56]. Зазначені стильові риси спираються на спектр екстралінгвістичних факторів. Інформативність обумовлена завданнями реклами, які полягають у тому, щоб проінформувати споживача про рекламований товар і його корисних властивостях.

До жанрів книжкової реклами традиційно відносять рекламну рецензію (або добірку рецензій), анотацію, уривки з рекламованої книги, цитати, відгуки читачів, інтерв'ю з автором і біографічну довідку. Деякі автори розглядають перераховані вище жанри лише як складові рекламної рецензії: реклама книг, театральних вистав найчастіше пишеться у жанрі рецензії, що обумовлено самим об'єктом рекламування.

На відміну від звичайної рецензії, у рекламній рецензії припустимі лише позитивні відомості про рекламований об’єкт. В рекламну рецензію часто включаються цитати з книги, висловлювання авторитетних осіб про рекламований об'єкт, думки авторів книги, творців кінофільмів та вистав [4].

Співробітники рекламних агентств знаходяться в постійному пошуку нових способів впливу на споживачів, що робить рекламну продукцію неймовірно мінливою. Пошук нових форм і способів впливу призводить до постійного появи оригінальних жанрів, нетрадиційних методів подачі матеріалу.

Отже, перспективними в цьому аспекті виступають дослідження пов’язані з жанрово-стилістичними особливостями відтворення рекламних текстів, на матеріалі різних мов (англійської, української).


1.Кожина М. Н. К основаниям функциональной стилистики / М.Н. Кожина. – Пермь, 1998. – 464 c. 2. Лившиц Т.Н. Реклама в прагмалингвистическом аспекте / Т.Н. Ливщиц. – Таганрог, 1999. – 177 с. 3. Лившиц Т. Н. Специфика рекламы в прагматическом и лингвистическом аспектах : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 / Т.Н. Лившищ. - Таганрог: Б. И., 2009. 4. Назайкин А.Н. Практика рекламного текста / А.Н. Назайкин. – М.: Бератор-Пресс, 2008. – 211 c.


Дар’я КАЧУРА (Маріуполь, Україна)

Робота присвячена дослідженню текстів науково-технічного стилю та прийомів перекладу таких текстів в англійській та українській мовах. Було проаналізовано особливості науково-технічного тексту. Також було визначено основні перекладацькі трансформації в текстах даного стилю.

Ключові слова: науково-технічний стиль, прийоми перекладу, особливості перекладу, перекладацькі трансформації.

This paper is devoted to the study of scientific and technical style and ways of translation of such texts in English and Ukrainian. The peculairities of scientific and technical texts are analyzed. The basic translation transformations, which are used in the texts of this type, are determined.

Keywords: scientific and technical style, ways of translation, peculiarities of translation, translation transformations.

Актуальність даної роботи визначається важливістю теоретичного осмислення проблем комплексних смислових перекладацьких трансформацій у зв'язку з підвищенням ролі науково-технічного перекладу і необхідністю його адекватного забезпечення дослідженнями. Лінгвоперекладацьке дослідження особливостей комплексних перекладацьких трансформацій та використання їх при перекладі з англійської мови на українську набувають в наш час особливого значення у зв'язку з необхідністю всебічного вивчення мови науки і техніки на сучасному етапі науково-технічного прогрессу.

Метою нашого дослідження є розгляд комплексних смислових перекладацьких трансформацій з точки зору змін, яким вони піддаються в текстах науково-технічної літератури, вивчити і зрозуміти особливості науково-технічного тексту та навчитись уникати труднощі, які можуть постати перед нами в процесі перекладу.

Об'єктом дослідження є переклад науково-технічних текстів .

Предметом дослідження є способи та прийоми перекладу англомомовних науково-технічних текстів українською мовою.

Розглянемо особливості науково-технічного стилю. Характерні риси наукового і технічного стилю: інформативність, логічність, точність і об’єктивність, а також ясність та зрозумілість. Крім того виділяють такі ознаки, як предметність, узагальнення, однозначність, лаконічність, доказовість, переконливість та ін. До головних мовних засобів належать абстрактна лексика, символи, велика кількість термінів, схем, таблиць, графіків, зразків-символів, іншомовних слів, наукова фразеологія, цитати, посилання, загальновживана лексика, безсуб’єктність, безособовість синтаксису, відсутність всього того, що вказувало б на особу автора, його уподобання (емоційно-експресивні синоніми, суфікси, багатозначні слова, художні тропи, індивідуальні неологізми)[1: 13].

Серед лінгвістичних характеристик, що відрізняють науково-технічні тексти від інших типів тексту, більшість авторів називають наступні: складність синтаксичних конструкцій, лексична, синтаксична та композиційна стереотипізация; підпорядкованість естетичних властивостей прагматичним установкам та інтенції автора; регламентований характер використання емоційних можливостей; використання синтаксичних і лексичних штампів; переважання об’єктивності у викладі, поєднання безсуб’єктного способу викладу з вираженням суб’єктивної думки автора, широке використання символів,  та ін.[6:46].

Було виділено наступні прийоми перекладу наукво-технічного тексту:

  • Прийом смислового розвитку - полягає в заміні перекладної одиниці на контекстуальне, логічно пов'язане з нею слово чи словосполучення. В основі лежить принцип, коли згадана в тексті причина розвивається і замінюється її наслідком (або навпаки).

Approximately - точно / наближено

Trip - вмикати / вимикати

Apparent - здається / очевидний

  • Прийом лексичного опущення - передбачає ігнорування в процесі перекладу деяких семантично надлишкових слів, які не несуть важливого смислового навантаження, їх значення найчастіше комплексно відновлюється в перекладі. Опущення є методом прямо протилежним прийому додавання.

- Just and equitable treatment - справедливе ставлення;

- Normal and regular – звичайний.

  • Антонімічний переклад - це лексико-граматична трансформація, при якій заміна позитивної форми в оригіналі на негативну форму в перекладі або, навпаки, негативною на ствердну супроводжується заміною лексичної одиниці іноземних мов на одиницю ПЯ з протилежним значенням:

If n = 1, we may dispense with this condition;

Якщо n = 1, ми можемо цієї вимоги не накладати.

  • Описовий переклад - це лексико-граматична трансформація, при якій лексична одиниця МО замiнюється словосполученням, експлікує її значення, тобто що дає більш-менш повне пояснення або визначення цього значення на МП . 

- Coil gradient - Перепад температури між котушкою і навколишнім маслом;

- Hydraulic water - Вода, що надходить в гідравлічний класифікатор.

Отже, ми розглянули рiзноманiтнi прийоми, за допомогою яких ми можемо грамотно та чiтко зробити переклад науково-технiчного тексту. До таких прийомiв належать прийом смислового розвитку(модуляція), прийом лексичних опущень(компресія), антонімічний переклад, та описовий переклад. Всi вони мають свої власнi особливостi, але виконують одну головну роль: вони допомагають перекладачевi створити i побудувати безпомилкову структуру перевтiлення і перекладу текстiв наукової галузi.


1.Борисова Л.І. Лексичні особливості англо-українського науково-технічного перекладу/Л.І. Борисова-М., 2005. 2.Голікова Ж.А. Переклад з англійської на українську/Ж.А. Голікова-М., 2008. 3.Комісарів В.Н. Сучасне перекладознавство/В.Н. Коісаров-М., 2001. 4.Утробіна А.А. Теорія перекладу/А.А. Утробіна-М., 2009. 5.Федоров А.В. Основи загальної теорії перекладу. Четвертий вид., Перероб. і доп./А.В. Федоров-M., 1983. 6.Швейцер А.Д. Переклад і лінгвістика/А.Д. Швейцер-М, 1973. 7.Клімзо Б.М. Ремесло технічного перекладу/Б.М. Клімзо-М., 2006. 8.Нелюбін Л.Л. Введення в техніку перекладу/Л.Л. Нелюбін-М., 2009.


Олена ОЛІЙНИК (Маріуполь, Україна)

У статті розглядається християнська проповідь з лінгвістичної точки зору. Стаття присвячена особливостям композиції сучасної грецької проповіді, а саме структурі її побудови. Функції кожної складової частини проповіді також описані автором з наведенням прикладів задля наочного підтвердження висловлених тез.

Ключові слова: проповідь, структура, композиція, аналіз, жанр.

The article deals with Christian discourse, which is learned from linguistic point of view. The article is dedicated to features of modern Greek discourse’s composition, in other words to structure of its construction. Functions of every composing part of discourse are described by the author with some examples to confirm presented theses.

Key words: discourse, structure, composition, analyze, genre.

У зв’язку зі зміною громадсько-політичної ситуації у Греції за останні десятиліття, релігія як форма громадянської свідомості активно відновлює втрачені протягом ХХ століття позиції та займає властиве їй місце у житті людини та суспільства.

Згідно з думкою архімандрита Рафаїла (Кареліна) у жанровому ряду релігійного стиля (молитва, сповідь, привітання та ін.) проповідь – один з найяскравіших репрезентативних жанрів, вивчення якого у лінгвістиці грецької мови тільки розпочинається. Це обумовлено недостатньою розробкою текстового трактування функціональних стилів. Найбільше це має відношення до релігійного стилю, статус і місце якого у системі функціональних стилів грецької літературної мови були визначені лише на межі століть у зв’язку з кардинальними змінами соціальних відносин та зростанням ролі релігійної сфери у громадському житті (відкриття недільних шкіл; введення релігії, як обов’язкового предмету, у школі; заснування теологічних кафедр та факультетів; зростання чисельності вузько-спрямованих духовних навчальних закладів (шкіл, гімназій, університетів) та ін.). Все це створило необхідність опори текстового аналізу на християнську картину світу, що призвело до установи та опису сакральної складової проповіді [5].

За Д.А. Звездіним, жанр православної грецької проповіді загалом представлений групою текстів, однорідних за ситуацією спілкування, за стратегічною метою комунікації, за позицією автора та за характером адресованості [2].

На думку американського викладача гомілетики Фреда Б. Креддока, відправною точкою проповіді необов’язково має слугувати виключно біблійській текст. Це може бути будь-яка тема, ідея чи образ, до якого пізніше підбирається відповідний біблейський текст. У будь-якому разі, мова проповідника й текст Біблії створюють єдине ціле і повинні розглядатися сумісно [3].

Згідно з Фредом Б. Креддоком, будь-яка проповідь за своєю структурою поділяється на три умовні частини: вступ, основна частина та заключна.

Вступ виконує контактновстановлюючу функцію, тобто основною метою є привернення уваги слухачів та провокування їх на співчуття та співпереживання: Ο μήνας Αύγουστος είναι ο μήνας της Υπεραγίας Θεοτόκου, της Παναγίας μας. Αν καθ' όλο το έτος έχουμε συχνές και πυκνές αναφορές για τη Μητέρα του Κυρίου, εκεί που αποκορυφώνεται η δοξολογική, τιμητική και ικετευτική αναφορά μας σ' Εκείνη, είναι κατά τον μήνα αυτό, λόγω της εορτής της Κοιμήσεώς της και της με αυτήν κατά την παράδοση της Εκκλησίας μας συνδεδεμένης μεταστάσεώς της. – Серпень – місяць присвячений Пресвятій Діві нашій, Богородиці. Незважаючи на те, що протягом усього року ми згадуємо Божу Мати, але саме тепер ми найбільш звеличуємо, шануємо Її й звертаємося до Неї зі своїми тривогами через церковну традицію святкування свята Успіння [6]. Таким чином, саме у вступі декларується тема проповіді.

Основна частина тексту проповіді у більшості випадків представляє собою викладення тез та підтверджуючих аргументів, наприклад: Όλοι λοιπόν πάσχουμε εξωτερικά και εσωτερικά. Εξωτερικά: με τις διάφορες αρρώστιες, τους πόνους, τις δοκιμασίες της ζωής, εσωτερικά: με τα διάφορα πάθη και τις αδυναμίες μας. – Усі ми страждаємо з зовні та з середини. Ззовні через постійні хвороби, болі та життєві випробування, а внутрішньо через наші пристрасті чи слабкості [6].

На цьому етапі у проповідника на меті є розкриття сутності проблеми, переконання аудиторії в істинності аргументів. Від слухачів очікується розуміння. Домінуючим типом мовлення в основній частині проповіді виступає не тільки міркування, але й опис чи оповідь (найчастіше це невеликі розкази чи історії, які виконують ілюстративну функцію).

У заключній частині ж узагальнюється повна картина сказаного, робляться висновки. Саме тому, найчастіше проповідь завершується побажаннями чи призивами, наприклад: Η Παναγία μας λοιπόν έχει τη δύναμη να μας βοηθήσει σε όλα μας τα προβλήματα. – Богородиця має силу нам допомогти у всіх наших незгодах; Δεν έχουμε παρά να προστρέχουμε συνεχώς σ' Αυτήνκαι όχι μόνον με τις παρακλήσειςμε την πεποίθηση ότι η βοήθειά της αποτελεί και χαρά, αλλά και ανάγκη της. – Ми повинні звертатися до Неї в наших молитвах з твердою надією на Її допомогу та співчуття [6].

Обов’язкова ритуальна кінцівка – слово «амінь».

Отже, сучасні проповіді, якщо розглядати їх композиційну структуру, поділяються на три основні частини, кожна з яких виконує певну функцію, а отже пропуск тієї чи іншої складовою частини не є можливим.


  1. Блох М. Я. Теоретические основы грамматики / Блох Марк Яковлевич. – М. : Высшая школа, 2002. – 160 с. 2. Звездин Д. А. Православная проповедь как жанр церковно-религиозного стиля современного русского литературного языка: дис… кан. фил. наук : 10.02.01 / Звездин Дмитрий Александрович. – Челябинск, 2012. – 201 с. 3. Крэддок Фред Б. Проповедь / Фред Б. Крэддок. – К. : Вера и святость, 2007. – 246 с. 4. Митрополит Афанасий (Лимасольский) Открытое сердце Церкви / Пере. А. Волгиной, А. Саминской. – М. : Изд-во Сретенского монастыря, 2014. – 320 с. 5. О мистической красоте церковного языка [Електронний ресурс] / Архимандрит Рафаил (Карелин) // Официальный сайт архимандрита Рафаила (Карелина). – Режим доступу : http://www.hram-ks.ru/Karelin1.shtml 6. Υπεράγια Θεοτόκε, σωσόν ημάς [Електронний ресурс] / ΠΑΡΑΚΛΗΣΕΩΝ ΤΗΣ ΠΑΝΑΓΙΑΣ // ΚΗΡΥΓΜΑΤΑ. Συλλογὴ Κηρυγμάτων Γιὰ Κάθε Κυριακή, Ἑορτῶν καὶ Ἁγίων. – Πηγή : http://kirigmata.blogspot.com/search/label


Валерія СЕРЕДА (Маріуполь, Україна)
  1   2   3   4   5   6   7

База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка