Міністерство освіти І науки україни Донецький державний університет управління На правах рукопису черниш олена іванівна



Скачати 378.36 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації15.04.2016
Розмір378.36 Kb.
1   2   3

Вступ



Актуальність теми. Шлях України, починаючи з 2000 року, коли було представлено стратегічну програму європейського вибору – це прагнення подолати існуючий розрив у економічному та людському розвитку порівняно з країнами-членами Європейського Союзу, підтримання гідного рівня життя, економічних свобод та соціального захисту громадян.

Зважаючи на це, європейський вибір України повинен означати формування української моделі соціально орієнтованої ринкової економіки з ефективною системою саморегулюючих механізмів, заснованих на рівних можливостях і верховенстві права, для задоволення потреби людей у добробуті та соціальній справедливості.

Однак, фактична модель ринкової трансформації, запроваджена в процесі реформування економіки України, не мала необхідної соціальної спрямованості, а значна частина проблем, які накопичилися за цей період, породжена розбалансуванням економічних, соціальних та політичних чинників суспільних перетворень. Одна із таких проблем – це необхідність переведення систем освіти, науки та охорони здоров’я на суспільний шлях розвитку при державній підтримці і контролі.

Сьогоднішній стан розвитку суспільства і економіки зумовлює необхідність розв'язати проблеми освіти і науки на системно-аналітичному рівні шляхом упровадження нової моделі освітньої політики і науки на основі інформатизації суспільства.

Нинішнє становище державного управління, коли результати наукових досліджень - нові доктрини, концепції, розробки, рекомендації тощо - практично не залучаються до освітянських стан­дартів, а наукові звіти, дисертації, які містять ці результати, осідають на полицях і поступово знищуються - не припустиме.

При формуванні державної політики у сфері послуг важливо визначити і науково обґрунтувати пріоритетність окремих секторів послуг, перспективних для України з точки зору загального розвитку світового ринку соціально значимих послуг. Це, перш за все, послуги пов’язані з освітою населення, наукою, охороною здоров’я та інформатизацією суспільства. На Всесвітньому саміті у Женеві громадською робочою групою “Електронна Україна” було репрезентовано національну стратегію розвитку інформаційного суспільства України, основною метою якої є підвищення ефективності діяльності державних органів управління в напрямку поетапної реалізації інституційних змін у сфері розвитку інформаційного суспільства. Один із чотирьох напрямків розвитку передбачає створення такої інноваційної системи, яка б сприяла використанню інформації як ресурсу, спрямованого на розвиток знань, створення нових технологій, економічне зростання, розширення послуг. Тому у цьому контексті набуває значення вирішення проблеми змін, які необхідно здійснити у сфері державного управління для розвитку інформаційного суспільства в Україні.

Зміна структури власності в сфері послуг створює нову інституціональну економічну основу для розвитку ринку послуг. Але порівняно з іншими галузями економіки і послугами розвиток соціально значимих послуг здійснюється через посилення ролі держави.

В історії економічної думки питання сфери послуг займають специфічне місце. Характеристику окремих аспектів сфери послуг можна вже знайти в працях Ф.Бастіа, К.Маркса, А.Маршалла, Ж-Б.Сея, А.Сміта та ін. Обґрунтування тези про зростання ролі сектора послуг у розвитку сучасної економіки знаходить своє підтвердження в працях таких зарубіжних учених як Д.Белл, З.Бжезінський Дж.Гелбрейт, П.Дракер, М.Кастельє, К.Кларк, У.Ростоу, А.Тоффлер та ін. Представники концепції індустріального та постіндустріального суспільства відводять сфері послуг продуктивну роль в економічному прогресі. Активно відстоює необхідність та структуру ринку послуг Ф.Хайєк. Окремі питання становлення ринкових відносин у сфері послуг у трансформаційній економіці розглянуто в працях таких українських та російських учених, як В. Андрущенко, В.Бабаєв, А.Бабич, І.Балабанов, А. Баранов, М.Білінська, Є.Березняк, Б.Бреєв, З.Варналій, І.Валлерстайн, О.Вершинська, В.Гамаюнов, Б.Горохов,  С.Гуткевич, Г.Губерна, В.Дорофієнко, М.Єрмошенко, Є.Жильцова, Ю.Канигін, Д.Карамишев, А.Кармінський, Т.Качала, А.Кібанов, В.Ковтунець, К.Колін, В.Левічев, В.Лобас, В.Логвінов, Ю.Макогон, В.Максимов, А.Новицький, Н.Піскулова, В.Пила, А.Пороховський, А.Потемкін, Г.Предик, Є.Песоцька, Я.Радиш, В.Рубе, Л.Решодько, В.Сорокіна, В.Семенов, Н.Солоненко, Ю.Сурмін, В.Тихомиров, Ю.Штепа, М.Шутов, Г.Щегловська, А.Ягодка, А.Яновський та ін.

Аналіз опублікованих праць, матеріалів наукових конференцій і дискусій, присвячених дослідженню цієї багатогранної проблеми, показав, що вона має ще багато недосліджених теоретичних і методологічних питань та невирішених практичних проблем.

Передовсім немає жодної роботи, яка була б присвячена державницькому аналізу проблем становлення, функціонування та регулювання ринку соціально значимих послуг як органічно цілісного сектора національної економіки. Дослідники, в основному, приділяють увагу статистично-емпіричному аналізу розвитку окремих видів послуг в економіці України та інших країн. Актуальність дослідження спричинена необхідністю подолати наявну суперечність між потребою застосування пріоритетних напрямків розвитку таких соціально значимих послуг, як освіта, охорона здоров’я, наука і інформатизація суспільства та відсутністю науково-теоретичного обґрунтування відповідних механізмів їх реалізації.

Проблематика роботи відповідає Цілям Розвитку Тисячоліття в Україні, визначеним на Саміті Тисячоліття ООН (2000 рік), завданням Доктрини інформаціологічного розвитку людства в ХХІ столітті схваленої і прийнятої на Всесвітньому Інформаціологічному Форумі під егідою ООН (2000 рік), Стратегії розвитку Інформаційного суспільства України схваленою на Всесвітньому саміті у Женеві (2003 рік), Концепції державної регіональної політики в Україні (2001 рік) та курсу на європейську інтеграцію України (2005 рік).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематики науково-дослідних робіт Донецького державного університету управління, де автор керує науковою темою № 99.06.01 “Державні механізми регулювання ринку послуг у трансформаційній економіці” (номер держреєстрації 0104U009991). У цих дослідженнях було обґрунтовано необхідність і можливість переведення систем освіти, науки, охорони здоров’я на суспільний шлях розвитку при державній підтримці і контролю. З метою реалізації цієї гіпотези розроблено комплекс методів, способів і прийомів формування нових механізмів державного регулювання у сфері соціально значимих послуг на засадах інформатизації суспільства.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування комплексу методів, способів і прийомів для формування механізмів державного регулювання у сфері соціально значимих послуг що базуються на інформатизації суспільства.

Для досягнення поставленої мети були вирішені такі задачі:


1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка