Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни харківський національний економічний університет отенко І. П. Іващенко Г. А. Воронков Д. К. Економічна безпека підприємства навчальний посібник



Сторінка9/24
Дата конвертації16.04.2016
Розмір4.48 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   24

Визначення ймовірності банкрутства

на основі моделі R-Рахунку

Значення R

Ймовірність банкрутства, %

Менше 0

Максимальна (90 – 100)

0 – 0,18

Висока (60 – 80)

0,18 – 0,32

Середня (35 – 50)

0,32 – 0,42

Низька (15 – 20)

Більше 0,42

Мінімальна (до 10)

У оцінці кредитоспроможності підприємства і ризику його банкрутства, багато вітчизняних і зарубіжних економістів рекомендують використовувати також інтегральну оцінку фінансової стійкості на основі скорингового аналізу.

Методика кредитного скорингу вперше була запропонована американським економістом Д. Дюраном на початку 40-х рр. Суть цієї методики полягає у класифікації підприємств за мірою ризику виходячи з фактичного рівня показників фінансової стійкості і рейтингу кожного показника вираженого в балах на основі експертних оцінок. Розглянемо просту скорингову модель з трьома балансовими показниками (табл. 3.8).

I клас – підприємства з хорошим запасом фінансової стійкості, що дозволяє бути впевненим у поверненні позикових коштів;

II клас – підприємства, що демонструють деяку міру ризику по заборгованості, але такі, що ще не розглядаються як ризиковані;

III клас – проблемні підприємства;

IV клас – підприємства з високим ризиком банкрутства навіть після вживання заходів по фінансовому оздоровленню. Кредитори ризикують втратити свої кошти і відсотки;

V клас – підприємства високого ризику, практично плато- неспроможні [61].


Таблиця 3.8

Групування підприємств на класи за рівнем їх платоспроможності

Показники

Межі класів за критеріями




I клас

II клас

III клас

IV клас

V клас

Рентабельність власного капіталу, %

30 і вище (50 балів)

29,9 - 20 (49,9-35 балів)

19,9-10 (34,9 - 20 балів)

9,9-1 (19,9-5 балів)

менше 1

(0 балів)



Коефіцієнт поточної ліквідності

2,0 і вище (30 балів)

1,99-1,7 (29,9-20 балів)

1,69-1,4 (19,9 -10 балів)

1,39:1,1 (9,9-1 балів)

1 і нижче

(0 балів)



Коефіцієнт фінансової незалежності

0,7 і вище (20 балів)

0,69-0,45 (19,9-

10 балів)



0,44-0,30 (9,9

-5 балів)



0,29-0,20 (5-1 балів)

менше 0,2

(0 балів)



Межі класів

100 балів і вище

99-65 балів

64-35 балів

34-6 балів

0 балів

Підводячи підсумок, необхідно зазначити, що жодну з вищерозглянутих моделей прогнозування банкрутства не можна вважати досконалою, тому їх слід розглядати як допоміжні засоби діагностики та аналізу діяльності підприємств. Оцінювати рівень економічної безпеки необхідно на основі декількох методичних підходів для того, щоб упевнитись у правильності та обґрунтованості проведеної оцінки.

Розглянуті моделі оцінки ймовірності банкрутства підприємства адаптовані, в основному, під діяльність закордонних підприємств. При оцінюванні ймовірності банкрутства необхідно враховувати галузеві особливості. Тому пропонується перейти від інтегральних показників, розрахованих за певною моделлю, до спеціального коефіцієнта можливості банкрутства, який можливо розраховувати за такою формулою:
, (3.51)

де – коефіцієнт можливості банкрутства;



– інтегральний показник за моделлю для кожного підприємства;

– інтегральний показник за цією ж моделлю на основі середньогалузевих показників.
Якщо > 1,5, то фінансовий стан підприємства відносно стабільний і йому банкрутство не загрожує. Коли знаходиться в межах від 0,8 до 1,5, то фінансовий стан підприємства задовільний, хоча в нього можуть бути певні фінансові проблеми. Якщо < 0,8 то підприємство переживає фінансову кризу, а імовірність банкрутства для нього дуже висока.
3.4. Технологія моделювання стану економічної безпеки підприємства
Відповідно до розробленої концепції управління економічною безпекою підприємства в частині структурування її рівнів сформовано системи показників для оцінки передумов досягнення певного рівня (табл. 2.1) та поточного рівня (табл. 2.2) економічної безпеки підприємства. Виділення саме таких систем обґрунтовується доцільністю проведення оцінки та аналізу не тільки досягнутого рівня економічної безпеки підприємства, а й його нарощування (або виснаження) потенціалу, тобто оцінки накопичення підприємством здатностей до формування високого рівня в майбутньому.

Відповідно до визначених основних функціональних цілей здійснюється градація рівнів економічної безпеки підприємства.

Структурування рівнів економічної безпеки підприємства необхідно здійснювати виділенням квадрантів на перетині результатів діяльності підприємства та його здатностей (рис. 3.1).

Перший квадрант характеризується найнижчим рівнем економічної безпеки підприємства. Підприємство має змогу лише протистояти загрозам, які з’являються, а не передбачати їх, та адаптуватись до змін зовнішнього середовища. Стабільність та безперервність виробничої діяльності не гарантує отримання прибутку, а може призвести до затоварювання готовою продукцією. На перетині здатності підприємства до адаптації та стабільності та безперервності виробничої діяльності формується другий рівень економічної безпеки підприємства. На цьому рівні підприємство здатне передбачати загрози, які можуть з’явитися та адаптуватись як до негативних змін зовнішнього та внутрішнього середовища, так і до позитивних. Але не спостерігається значних комерційних результатів. Тут більше проявляється соціальний ефект, що пов’язано з безперервністю функціонування та збереження робочих місць. Третій рівень економічної безпеки характеризує підприємство, в якого виявлені здібності до постійного розвитку, але це не означає, що підприємство розвивається саме в цей період. Підприємство з таким рівнем має потенціал до розвитку. Потрапляння в цей квадрант може бути пов’язане з проходженням перепідготовки персоналу, придбанням нової технологічної лінії. Між здобуттям здатності до розвитку та самим процесом розвитку проходить деякий часовий лаг, на якому зараз знаходиться досліджуване підприємство.


Рис. 3.1. Структурування рівнів економічної безпеки підприємства


Четвертий рівень пов'язаний з початком досягнення результату фінансово-економічної стійкості, тобто мається на увазі, хоча б покриття підприємством всіх своїх витрат. П’ятий квадрант є індикатором здатності підприємства адаптуватись до змін та при цьому зі значною швидкістю відновлювати свою фінансово-економічну стійкість. На такому підприємстві майже завжди команда менеджерів працює на високому професійному рівні та зможе з достатнім рівнем активності відреагувати на зміни в зовнішньому економічному оточенні. Шостий рівень економічної безпеки засвідчує початок процесів розвитку підприємства після досягнення ним нормального типу фінансової стійкості. Менеджмент підприємства працює не тільки оперативно, а й креативно, що є основою його розвитку.

Підприємство, яке знаходиться на сьомому рівні, можна назвати таким, що здійснює відмінну реалізацію посередньої стратегії, це засвідчує ефективність використання ресурсів, але таке підприємство не розробляє ефективної довгострокової стратегії та працює без нарощування потенціалу, тобто може лише протистояти загрозам, які виникають. Підприємства, які потрапили до восьмого рівня, характеризуються середнім рівнем накопичення потенціалу та найвищим рівнем результатів діяльності. Дев’ятий найвищий рівень економічної безпеки підприємства відповідає досягнутим підприємством найвищим результатам його діяльності та найвищому накопиченню його потенціалу. У підприємства в цьому випадку зафіксовано найвищі здатності до розвитку та найвища ефективність використання ресурсів.

У якості досліджуваних обрано машинобудівні підприємства Харківського регіону (табл. 3.9).
Таблиця 3.9

Назви та номери при проведенні кластеризації

досліджуваних підприємств

Номер підпри-ємства при прове-денні кластеризації

Назва підприємства

1

ВАТ «Автрамат»

2

ВАТ "РОСС"

3

ВАТ «Завод ім. Фрунзе»

4

ВАТ «Світло шахтаря»

5

ВАТ "Лозівской ковальсько-механічний завод"

6

ВАТ "Харківський дослідний завод технологічного оснащення"

7

ВАТ "Харківський підшипниковий завод"

8

ЗАТ "Харківський велосипедний завод ім. Г. І. Петровського"

9

ВАТ "Харківський завод електромонтажних виробів"

10

ВАТ завод "Електромаш"

11

ВАТ "ХТЗ ім. Орджонікідзе"

12

ДП завод "Електроважмаш"

Кластерний аналіз необхідно проводити окремо за кожний період з метою дослідження міграції підприємств із кластера в кластер та стійкості проведеної кластеризації. Статистику розподілу підприємств за кластерами протягом 2005-2009 років подано в табл. 3.10.


Таблиця 3.10

Статистика розподілу підприємств

за кластерами протягом 2005 – 2009 років

Номер кластера

Кількість підприємств, які включено до складу кластера

% значущості кластера

2005 рік

1

8

66,67

2

3

25,00

Закінчення табл. 3.10

3

1

8,33

2006 рік

1

10

83,33

2

1

8,33

3

1

8,33

2007 рік

1

7

58,33

2

4

33,33

3

1

8,33

2008 рік

1

7

58,33

2

4

33,33

3

1

8,33

2009 рік

1

10

83,33

2

1

8,33

3

1

8,33

Результати проведення кластерного аналізу за 2005 – 2009 роки подано відповідно на рис. 3.2 – 3.6.




Рис. 3.2. Дендрограма визначення рівня економічної безпеки підприємств за 2005 рік

Рис. 3.3. Дендрограма визначення рівня економічної безпеки підприємств за 2006 рік


Рис. 3.4. Дендрограма визначення рівня економічної безпеки підприємств за 2007 рік


Рис. 3.5. Дендрограма визначення рівня економічної безпеки підприємств за 2008 рік



Рис. 3.6. Дендрограма визначення рівня економічної безпеки підприємств за 2009 рік


Таблиця 3.11

Статистика «міграції» підприємств

по кластерах протягом 2005 – 2009 років

Номер та назва кластера

2005 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

Перший кластер підприємств з середнім рівнем економічної безпеки

1

1

1

1

1




8

11

10

10

10




2

3

12

9

9




3

7

6

6

6




6

6

8

12

12




9

8

9

2

2




10

9

11

3

3




12

10







7







12







11







2







8

Другий кластер підприємств з низьким рівнем економічної безпеки

4

4

2

4

4




7




3

8







11




4

7













7

11




Третій кластер підприємств з високим рівнем економічної безпеки

5

5

5

5

5

Здатність підприємства до постійного розвитку визначається або тим, що підприємство знаходиться на високому рівні економічної безпеки, або перейшло з середнього до високого рівня. У цьому випадку можна стверджувати, що на підприємстві проводиться стратегічне управління економічною безпекою.

Здатність досліджуваного підприємства до адаптації формується при умові постійного знаходження підприємства на середньому рівні економічної безпеки або при переході з низького до середнього рівня та закріплення на цій позиції. Це характеризує тактичне управління економічною безпекою підприємства.

Здатність підприємства лише протистояти загрозам, що виникають, а не попереджувати їх визначається, коли підприємство постійно знаходиться на низькому рівні економічної безпеки або постійно та безсистемно мігрує із кластера в кластер. Підприємство займається лише оперативним управлінням економічною безпекою тільки у випадках появи внутрішніх та зовнішніх загроз.

Отже, в результаті проведення кластеризації підприємств за рівнями їх економічної безпеки виявлено, що лише одне підприємство ВАТ "Лозівський ковальсько-механічний завод" знаходиться на високому рівні по забезпеченню своєї економічної безпеки, тобто тільки на цьому підприємстві проводиться стратегічне управління економічною безпекою, підприємство здатне до постійного розвитку.

Підприємства: ВАТ «Автрамат», ВАТ "Харківський завод електромонтажних виробів", ВАТ завод "Електромаш", ДП завод "Електроважмаш", ВАТ "Харківський дослідний завод технологічного оснащення" протягом п’яти років (2005 – 2009) постійно знаходились на середньому рівні економічної безпеки, що засвідчує ефективне тактичне управління економічною безпекою та їх здатність до адаптації. Чіткої стратегії управління економічною безпекою поки що не сформовано, але тактичне управління економічною безпекою проводиться постійно та ефективно, що дає змогу цим підприємствам передбачати деякі локальні загрози.

Усі інші підприємства або знаходяться на низькому рівні економічної безпеки, або безсистемно переходять з середнього на низький рівень, або навпаки. Така ситуація пов’язана з тим, що ці підприємства не формують ні стратегії, ні тактики управління економічною безпекою, в основному відшкодовують збитки, які виникли в результаті прояви загроз як внутрішнього, так і зовнішнього середовища.

У якості досліджуваного підприємства обрано ВАТ «Світло шахтаря», яке знаходить постійно на низькому рівні економічної безпеки протягом всіх досліджуваних періодів. Тому необхідно детальніше оцінити рівень його економічної безпеки.

Багато авторів пропонують проводити оцінку фінансової складової економічної безпеки підприємства на основі оцінки типів фінансової стійкості.

Для визначення рівня фінансової стійкості ВАТ «Світло шахтаря» було використано класичну схему визначення фінансової стійкості, яка наведена в табл. 3.12.


Таблиця 3.12
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   24


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка