Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни харківський національний економічний університет отенко І. П. Іващенко Г. А. Воронков Д. К. Економічна безпека підприємства навчальний посібник



Сторінка4/24
Дата конвертації16.04.2016
Розмір4.48 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24

2.2. Інформаційно-аналітичне забезпечення системи управління економічною безпекою підприємства
Від якості інформаційно-аналітичного забезпечення прямо зале -

жить якість управління економічною безпекою підприємства. Інформацій-

но-аналітичне забезпечення системи управління економічною безпекою підприємства повинне включати такі підсистеми: інформації, систем показників, індикаторів та методів оцінки та аналізу економічної безпеки підприємства.

Найбільш значуща властивість інформації – це здатність викликати зміни. Неодмінною умовою виживання в умовах ринку й збереження конкурентоспроможності є адаптація до мінливих потреб ринку та забезпечення економічної безпеки підприємства. Практично цінність інформації прямо пропорційна тій ролі, яку вона відіграє в прийнятті управлінських рішень. Цінність інформації визначається тим, як суб’єкт зможе розпоряджатися нею. Інформація, покликана забезпечити прийняття рішень, вносить істотний вклад у прийняття управлінського рішення. Вона стає фактором виробництва й подібно праці, матеріалам і капіталу дозволяє створювати додану вартість, тому інформація є критерієм забезпечення економічної безпеки підприємства.

Основними властивостями інформації є: повнота, вірогідність, цінність, актуальність і ясність.

Аналітичну обробку інформації дуже важливо здійснювати на основі системного підходу, що дозволяє розкрити комплексність об'єкта, багатогранність зв'язків і звести їх у єдину цілісну систему. При системному підході визначаються основні цілі системи, досягненню яких повинні сприяти вихідні дані й одержана результативна інформація. За цілями конструюється система. Під системою в цьому випадку розуміється набір елементів і інформаційні зв'язки, що виникають між ними і які забезпечують оптимальне безпечне управління економікою підприємств.

Система аналітичної інформації для прийняття управлінських рішень відрізняється складністю. Причому спостерігається тенденція ускладнення взаємозв'язків в інформаційному потоці. Одночасно відбувається систематичне зростання обсягів інформації, її надмірності при інформаційній недостатності для прийняття оптимальних управлінських рішень. Інформація щодо забезпечення економічної безпеки підприємства досить неоднорідна. Усе це ускладнює її використання в управлінні економічною безпекою.

На більшості підприємств інформація, яка використовується менеджерами для забезпечення економічної безпеки, забезпечують внутрішні джерела. Створюється спеціалізована аналітична група, або служба економічної безпеки підприємства, до складу функціональних обов'язків якої повністю або частково включається інформаційне забезпечення.

Створення раціонального потоку інформації про економічну безпеку підприємства повинне опиратися на такі принципи:

уніфікованості, що припускає те, що аналітики повинні прагнути до того, щоб проектні рішення, які ними пропонуються, підходили до якомога ширшого кола завдань, які вирішуються;

системності, що припускає встановлення порядку функціонування всієї системи аналітичної інформації в цілому і її динамічних тенденцій;

принцип вирішення нових завдань, що дозволяє виявляти й вирішувати нові завдання, які ставляться перед підприємством у зв'язку з ускладненням зовнішнього середовища;

принцип першого керівника, заснований на безпосередньому керівництві аналітичною роботою на підприємстві першим керівником у зв'язку з тим припущенням, що він буде постійно націлювати аналітичний відділ на рішення нових більш складних завдань і намагатися вивести підприємство на лідируючі положення в конкурентному середовищі;

принцип розвитку – розроблений комплекс вирішення аналітичних завдань повинен створюватися з урахуванням можливості поповнення й постійної актуалізації без порушення його функціонування;

принцип сумісності – при створенні системи повинні бути реалізовані інформаційні інтерфейси, завдяки яким вона може взаємодіяти з іншими системами відповідно до встановлених правил;

принцип стандартизації, що припускає те, що при створенні аналітичних комплексів повинні бути раціонально застосовані типові уніфіковані й стандартизовані елементи, проектні рішення, пакети прикладних програм, зокрема такі, які дозволяють займатися побудовою економіко-математичних моделей;

принцип ефективності полягає у досягненні раціонального співвідношення між витратами й цільовими ефектами, включаючи кінцеві результати автоматизації;

принцип єдиної інформаційної бази, що припускає те, що вихідна інформація один раз вводилась в систему й могла бути використана багаторазово.

До збору, накопичення й систематизації інформації пред'являються певні вимоги: інформація повинна бути повною й своєчасною, достовірною, корисною й зручною для сприйняття й подальшого використання. Необхідність збору, накопичення й зберігання економічної інформації диктується багатьма обставинами. До них належать: багаторазовість і тривалість її застосування, розрив у часі між збором і використанням інформації при проведенні аналізу й управлінні економічною безпекою на підприємстві.

Хаотичність потоків інформації, недосконалість їх каналів, методів і техніки збору, зберігання й обробки приводять до істотного запізнювання інформації й до втрати її якості та виникнення загроз для підприємства. Основа сучасного одержання інформації – це інтеграція її збору й обробки. Результати проведення аналітичних досліджень прямо залежать від якості інформації, яка використовується, тому перед їх проведенням слід ретельно перевірити вхідну інформацію.

Систематизацію й підготовку джерел інформації для аналізу можна розділити на два етапи: перевірка їх змісту; обробка й вивчення матеріалів.

Процес підготовки матеріалу до аналізу економічної безпеки підприємства включає також приведення показників у порівнянний вид і спрощення цифрового матеріалу. Однорідність і порівнянність даних – обов'язкова умова одержання правильних результатів при проведенні економічного аналізу. Найпоширенішими прийманнями приведення показників у порівнянний вид є:

нейтралізація ціннісного фактора шляхом відображення різних видів об'ємних показників у єдиних цінах;

нейтралізація кількісного фактора при аналізі ефективності використання якого-небудь виду ресурсу за допомогою розрахунку ряду умовних показників, де незмінним залишається об'ємний показник і послідовно змінюється величина ресурсу, що витрачається;

нейтралізація впливу на рівень кількісних і якісних показників методик їх розрахунку. Сукупність однорідних планових, звітних і облікових показників повинна мати єдину методику визначення;

вирахування середніх величин при вивченні ряду однорідних показників;

заміна абсолютних величин відносними, коли це найбільш доцільно, для більшої наочності, доступності й сприйнятливості.

У процесі аналізу виявляються переваги й недоліки інформації, повнота її використання для аналізу й управління економічною безпекою.

Інформацію про економічну безпеку підприємства використовують як внутрішні, так і зовнішні користувачі.

До якості економічної інформації пред'являються певні вимоги, насамперед, вимога про те, щоб вона задовольняла користувачів інформації, інакше кажучи, була корисною.

Звичайне забезпечення управлінського персоналу відповідною інформацією залежить від розподілу функцій між виконавцями. Із цією метою для кожного керуючого розробляються посадові інструкції, у яких перелічуються функції, які він виконує. На підставі посадових інструкцій визначається той обсяг інформації, який необхідний для забезпечення економічної безпеки підприємства.

Економічні показники для проведення оцінки і аналізу економічної безпеки підприємства повинні бути представлені у вигляді системи. Система показників – це їх упорядкована сукупність, у якій кожний показник дає кількісну або якісну характеристику певної сторони господарської діяльності, має властивості зведення й подільності, пов’язаний з іншими показниками, але не дублює їх [130].

Інформаційна база економічної безпеки, яка існує на підприємстві, становить систему показників, вірогідність, періодичність поновлення, повнота й автоматизація якої забезпечує якість прийнятих управлінських рішень. Система показників для проведення фундаментальних аналітичних досліджень економічної безпеки повинна враховувати такі вимоги до їх формування [102; 107]:

у систему повинні входити декілька окремих (частинних) показників і один узагальнюючий, залежний від частинних;

загальнотеоретична інтерпретація, взаємозв’язок і цілеспрямова -

ність як окремих показників, їх груп, так і всієї системи в цілому;

для системи повинна бути характерною інтегрованість, що дозволяє застосовувати її при програмно цільовому управлінні економічною безпекою й будувати «дерево» цілей економічного й соціального розвитку підприємства;

можливість регуляції значень величини показників залежить від досягнутого рівня економічної безпеки та наявності потенціалу її досягнення в майбутньому;

наявність достатньої кількості показників для оцінки окремих функціональних складових економічної безпеки підприємства;

усі показники в системі повинні бути реальними й динамічними;

можливість одержання прогнозу про спрямованість динаміки показників;

показники повинні бути значимими (найбільш важливими для дослідження економічної безпеки);

у системі показників, які використовуються при проведенні оцінки та аналізу економічної безпеки підприємства, необхідно враховувати галузеві особливості підприємства, його конкурентну стратегію та стадію життєвого циклу, на якому воно знаходиться.

Відповідно до розробленої концепції управління економічною безпекою підприємства в частині структурування її рівнів сформовано системи показників для оцінки передумов досягнення певного рівня (табл. 2.1) та поточного рівня (табл. 2.2) економічної безпеки підприємства. Виділення саме таких систем обґрунтовується доцільністю проведення оцінки та аналізу не тільки досягнутого рівня економічної безпеки підприємства, а й його нарощування (або виснаження) потенціалу, тобто оцінки накопичення підприємством здатностей до формування високого рівня в майбутньому.

Основними причинами депресивного розвитку державної науково-промислової політики є технологічна відсталість суб'єктів господарювання, низький рівень науково-дослідних конструкторських розробок, переви -

щення нормативів фізичного зносу основних засобів. Такі глобальні проблеми призводять до зниження конкурентоспроможності продукції підприємства, та, як наслідок, до зниження рівня їх економічної безпеки. Менеджмент вітчизняних промислових підприємств в основному вважає, що держава повинна їм забезпечити належний рівень економічної безпеки, але без значних зусиль самих підприємств у цьому напрямі сучасний рівень може знизитися ще більше, в результаті чого лідируючі позиції на світових ринках займуть товаровиробники інших країн. Одним із ключових компонентів економічної безпеки підприємства є її техніко-технологічна складова. Функціонування промислового підприємства значною мірою визначається надійністю підсистеми техніко-технологічної безпеки, тому дослідження згаданих проблем є важливим та актуальним.


Таблиця 2.1

Система показників для оцінки основних передумов досягнення певного рівня економічної безпеки підприємства

Підсистеми показників, що характеризують здатності підприємства до:

Показники

1

2

протистояння загрозам

Питома вага в активі балансу необоротних активів




Питома вага в активі балансу оборотних активів




Питома вага в пасиві балансу власного капіталу




Питома вага в пасиві балансу довгострокових зобов’язань




Питома вага в пасиві балансу поточних зобов’язань

адаптації

Питома вага основних засобів у виробничому потенціалі




Питома вага виробничих запасів у виробничому потенціалі




Питома вага незавершеного виробництва в виробничому потенціалі




Темп зростання фонду оплати праці




Питома вага заохочувальних виплат і компенсацій в фонді оплати праці

постійного розвитку

Коефіцієнт забезпеченості інтелектуальною власністю




Питома вага витрат на обчислювальну техніку в загальному об’ємі витрат на інформатизацію




Питома вага витрат на оплату послуг сторонніх підприємств у сфері інформатизації в загальному об’ємі витрат на інформатизацію




Коефіцієнт покриття капітальних інвестицій




Коефіцієнт капітального будівництва




Питома вага інвестицій на будівництво в загальному об’ємі капітальних інвестицій

Закінчення табл. 2.1

1

2




Питома вага інвестицій на придбання нових основних засобів в загальному об’ємі капітальних інвестицій




Питома вага кадрів, які підготовлені новим професіям




Питома вага працівників, які підвищили кваліфікацію

Таблиця 2.2



Система показників для оцінки поточного рівня економічної безпеки підприємства

Підсистеми показників, що характеризують результати діяльності підприємства, зокрема:

Назва показника

Розрахункова формула

1

2

3

фінансово-економічну стійкість підприємства

Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії)

Власний капітал (П1 + П2) / Валюта балансу




Коефіцієнт фінансового ризику

(П3 + П4 + П5) / (П1 + П2)




Коефіцієнт абсолютної ліквідності

Грошові кошти та їх еквіваленти /(поточні зобов’язання + ДМП)




Коефіцієнт швидкої (термінової) ліквідності

((Оборотні активи - Запаси) + ВМП)/(Поточні зобов’язання + ДМП)




Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття)

(Оборотні активи + ВМП)/(Поточні зобов’язання + ДМП)




Коефіцієнт маневреності

(П1 + П2 - А1) / (П1 + П2)

стабільність та безперервність виробничої діяльності підприємства

Коефіцієнт оборотності оборотних активів

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції / Середній розмір оборотних активів




Тривалість одного обороту оборотних активів

Відношення кількості днів в періоді, який аналізується, до коефіцієнта оборотності




Собівартість реалізованої продукції, тис. грн

Собівартість реалізованої продукції




Адміністративні витрати, тис. грн

Адміністративні витрати




Витрати на збут, тис. грн

Витрати на збут




Матеріальні витрати, тис. грн

Матеріальні витрати




Витрати на оплату праці, тис. грн

Витрати на оплату праці

Продовження табл. 2.2

1

2

3




Матеріалоємність

Матеріальні витрати / Виручка від реалізації продукції




Енергоємність

Витрати на тепло- та електроенергію / Виручка від реалізації продукції




Виробничий потенціал

Основні засоби + незавершене виробництво + виробничі запаси




Фондоозброєність праці

Залишкова вартість основних засобів / Чисельність робітників




Трудомісткість

Фонд робочого часу / Виручка від реалізації продукції

ефективність використання ресурсів підприємства

Рентабельність продажу, %

Валовий прибуток / Чистий дохід від реалізації продукції




Рентабельність активів, %

Чистий дохід / Активи підприємства




Сума вивільнених коштів у процесі прискорення оборотності оборотних активів

(Тривалість одного обороту в звітному періоду – Тривалість одного обороту в базисному періоді) / Одноденний об’єм реалізації продукції




Коефіцієнт придатності нематеріальних активів

Відношення залишкової вартості НА до первісної вартості НА




Коефіцієнт зношеності нематеріальних активів

Відношення зношеності НА до первісної вартості НА




Фондовіддача

Дохід (виручка) від реалізації продукції / Середньорічна вартість основних засобів




Показник виходу придатного продукту з використаної сировини

Готова продукція / Матеріальні витрати




Коефіцієнт зношеності основних засобів (ОЗ)

Сума зношеності ОЗ / Первісна вартість ОЗ




Коефіцієнт придатності основних засобів

Залишкова вартість ОЗ / Первісна вартість ОЗ




Рентабельність за операційною діяльністю, %

Дохід від операційної діяльності / чистий дохід від реалізації продукції




Коефіцієнт затоварювання готовою продукцією

Готова продукція / Виручка від реалізації продукції




Коефіцієнт плинності кадрів

Кількість звільнених за всіма причинами / Середньообліковий склад персоналу




Коефіцієнт динаміки середньооблікового складу персоналу

(Прийнято – Вибуло) / Середньообліковий склад персоналу

Закінчення табл. 2.2

1

2

3




Питома вага простоїв у фонді робочого часу

Простої / Фонд робочого часу




Питома вага неявок у зв’язку з переведенням на скорочений робочий день у фонді робочого часу

Неявки в зв’язку з переведенням на скорочений робочий день / Фонд робочого часу




Питома вага неявок з дозволу адміністрації в фонді робочого часу

Неявки з дозволу адміністрації / Фонд робочого часу




Питома вага працівників, які підвищили кваліфікацію

Чисельність працівників, які підвищили кваліфікацію / Середньообліковий склад персоналу




Продуктивність праці

Дохід (виручка) від реалізації продукції / Середньообліковий склад персоналу




Темп зростання персоналу

Чисельність персоналу в звітному періоді / чисельність персоналу в попередньому періоді




Коефіцієнт придатності нематеріальних активів

Відношення залишкової вартості НА до первісної вартості НА




Коефіцієнт зношеності нематеріальних активів

Відношення зношеності НА до первісної вартості НА

Приклад формування системи показників для оцінки техніко-технологічної складової економічної безпеки підприємства, яке випускає залізобетонні плити, наведено в табл. 2.3. Виділення двох підсистем техніко-технологічних та економічних параметрів обумовлено тим, що техніко-технологічна складова розглядається ізольовано від інших функціональних складових економічної безпеки підприємства, тому необхідно крім техніко-технологічних параметрів визначати результативні, тобто економічні параметри.

Таблиця 2.3

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка