Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни харківський національний економічний університет отенко І. П. Іващенко Г. А. Воронков Д. К. Економічна безпека підприємства навчальний посібник



Сторінка15/24
Дата конвертації16.04.2016
Розмір4.48 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   24

Характеристика методик оцінювання корпоративного управління

Розробник

Шкала оцінювання

Об’єкти оцінювання

Примітки

1

2

3

4

Stasndard & Poor’s (S&P Сorporate Governance Score – CGS) [41]

10-бальна шкала

Структура власності, відносини з фінансово зацікавленими особами, розкриття інформації, склад та практика роботи ради директорів, правове середовище, регулювання, інфраструктура ринку, інформаційна інфраструктура

Універсальність (використання загальноприйнятих стандартів корпоративного управління), відсутність незалежної перевірки інформації; висока вартість послуг

Gamma (Stasndard & Poor’s) [41]

10-бальна шкала

Права та вплив акціонерів, ефективність роботи ради директорів, стратегічного процесу та системи винагород, прозорість, аудит та корпоративна система управління ризиками

Можливість оцінки корпоративної системи ризик-менеджменту та стратегії компанії; визначення слабких областей корпоративного управління, що призводять до втрати вартості

Інвестиційний банк Brunswick UBS Warburg [36]

72-бальна шкала: 72-максимальні ризики, 0-мінімальні ризики

Непрозорість, розмивання акціонерного капіталу, злиття, реструктуризація, банкрутство, обмеження на купівлю і володіння акціями, ініціативи у сфері корпоративного управління, ведення реєстру

Відкритість методики; порівняльний аналіз підприємств і визначення ступеня ризикованості вкладення в їх активи; об'єктивність інформації

Інститут корпоративного права і управління (CORE-rating) [40]

Від 0 до 200

Відсутність ризиків, розкриття інформації, структура ради директорів та виконавчих органів, структура акціонерного капіталу, основні права акціонерів, історія корпоративного управління

Можливість оцінки якості корпоративного управління на досвіді підприємств; оцінка ризиків, з урахуванням якості аудиторських висновків; закритість методики

Консалтингова фірма Deminor (Брюссель) [36]

10-бальна шкала

Дотримання прав акціонерів та виконання ними своїх обов’язків, виплата дивідендів, прозорість процедур корпоративного управління, структура і функції керівних органів АТ

Простота обчислення; врахування невеликої кількості факторів; проведення оцінки на замовлення

Institutional Shareholder Services [106]

Груповий ранжований ряд

Склад і структура керівних органів; статут та внутрішні документи; дотримання законодавства; винагорода членів виконавчих органів; якісні фактори, включаючи виконання фінансових планів; освіта керівників; частка менеджерів та працівників в акціонерному капіталі

Урахування структури корпоративного управління й положення підприємства на ринку; зосередження на діяльності органів корпоративного управління; відсутність урахування інших факторів

Закінчення табл. 4.1



1

2

3

4

Institutional Shareholder Services [106]

Груповий ранжований ряд

Склад і структура керівних органів; статут та внутрішні документи; дотримання законодавства; винагорода членів виконавчих органів; якісні фактори, включаючи виконання фінансових планів; освіта керівників; частка менеджерів та працівників в акціонерному капіталі

Врахування структури корпоративного управління й становищая підприємства на ринку; зосередження на діяльності органів корпоративного управління; відсутність урахування інших факторів

Економетрична модель М. Гібсона [36]

Регресійні залежності

Результати діяльності підприємства (продажі, прибуток, заборгованість тощо); залежність результатів діяльності менеджменту та економічних показників

Оцінка ефективності корпоративного управління на ринках, що формуються; врахування обмеженої групи факторів

Український інститут розвитку фондового ринку (CGI) [36]

Значення від -1 до +1

Індекс рівня розвитку корпоративного права в країні (права акціонерів, прозорість інформації, взаємодія з зацікавленими сторонами), індекс рівня регуляторного впливу уповноважених органів влади на процес корпоративного управління в країні, індекс рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах

Використання загальнодоступної інформації, кожна складова інтегрального показника може використовуватися як окремий індекс; ризики суб’єктивності оцінювання

Рейтингове агентство «Кредит-Рейтинг» [34]

Рівні: А (вищий) – Е (нижчий), В, С і D – проміжні значення рівня (+, без знака, -)

Структуру власності, права власників та інших зацікавлених сторін, механізми управління й контролю, рівень розкриття інформації, аудит

Незалежна перевірка інформації, урахування національних особливостей

Ренкінг корпоративного управління журналу Euromoney [36]

0 % (повна відсутність позитивних ознак) до 100 % (ідеал)

Прозорість структури власності, фінансова прозорість, структура ради директорів і процес прийняття нею рішень, взаємини з акціонерами, збалансованість інтересів менеджменту й акціонерів компанії

Урахування специфіки національного законодавства й особливостей регулювання; відсутність незалежної перевірки інформації

Davis Global Advisors, Inc [36]

10-бальна шкала, показники

Структура ради директорів, реалізація прав голосування, прозорість інформації

Обмеженість застосування (тільки для розвинених країн)

Методика Крічтон-Міллера та Уормана (CGR) [36]

0 – 5

(дуже високий),

6 – 10 (високий),

11 – 20 (середній), 21 – 28 (низький)



Оцінка чинного законодавства, оцінка правових процесів, оцінка регуляторного режиму, оцінка «етичного покриття»

Обмеженість застосування (тільки для країн з перехідною економікою)

Базою для формування методик у більшості випадків є принципи організації економічного співробітництва та розвитку, а також розробки Всесвітнього банку, принципи Конфедерації асоціацій європейських акціонерів (Євроакціонерів), раціональні ділові норми й корпоративна практика Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), глобальні принципи корпоративного управління Каліфорнійського відкритого пенсійного фонду (CalPRES) [98], принципи діяльності рейтингових агенств, затверджених Технічним Комітетом IOSCO (Міжнародна Організація Регуляторів Ринків Цінних Паперів).

Основним завданням оцінки факторів загроз економічної безпеки є формування системи показників, параметрів, критеріїв і індикаторів, що визначають якість об'єкта дослідження. Показники характеризують певні сторони об'єкта дослідження й зобов'язують вважати саме ці сторони найбільш істотними. Методика визначення показників заснована на проведенні періодичних спостережень об'єкта.

Методика оцінки про передбачає застосування бінарних змінних (1 – при наявності показника, 0 – при його відсутності). У результаті додавання набраних показників підприємство отримує певний бал.

Індекс – це співвідношення набраних підприємством балів до максимально можливого. Кожна категорія індексу повинна отримати певну вагу згідно зі ступенем важливості для користувача.

«Експерт» (від латинського слова «exppertus» – досвідчений) – це спеціаліст, компетентний у вирішенні певного завдання. Об’єктом експертизи (експертних оцінок) у цьому випадку є групи показників інформаційної прозорості підприємства [27].

Експертний метод (метод експертних оцінок) є сукупністю декількох різних методів, які становлять різновид, модифікації методу експертиз. Відомі різновиди експертного методу застосовуються там, де основою рішення є колективне рішення компетентних людей (експертів) [54].

На другому етапі отримані бальні оцінки було трансформовано у коефіцієнти ваги кожного показника, який розраховується за формулою:
(4.1)

де Кі – значення коефіцієнта ваги і-го показника; Бі – середньоарифметичне значення бальної оцінки експертами і-го показника; К – кількість показників у групі.


При аналізі думок експертів можна застосовувати різноманітні статистичні методи, описувати їх – значить описувати всю прикладну статистику. Тим не менше, можна виділити основні методи математичної обробки експертних оцінок, що широко застосовуються, – це перевірка узгодженості думок експертів (чи класифікація експертів, якщо немає узгодженості) та усереднення думок експертів всередині групи. Ясно, що думки різних експертів розрізняються. Важливо зрозуміти, наскільки значна ця різниця, тому необхідність та важливість перевірки узгодженості думок експертів очевидна.

Розроблено ряд методів такої перевірки. Статистичні методи перевірки узгодженості залежать від математичної природи відповідей експертів. Узгодженість думок експертів можна оцінити за величиною коефіцієнта конкордації [9, с. 172].

Нехай m експертів (кожний окремо) проранжували n об’єктів. Ранги yij для кожного експерта Вj є натуральними числами від 1 до m, що розміщуються в різному порядку. Усі ці відомості зведені у табл. 4.2, де Ui – суми рангів усіх експертів для кожного об’єкта.
Таблиця 4.2

Величини рангів об’єктів за оцінками експертів

Об’єкти

Експерти

Суми рангів

Середні




В1

В2



Вm







1

у11

у12



у1m

U1

u1

2

у21

y22



y2m

U2

u2

3

у31

y32



y3m

U3

u3















n

yn1

yn2



ynm

Un

un

Міру узгодженості оцінок двох експертів можна оцінити за допомогою коефіцієнта рангової кореляції Спірмена ρs. Таких порівнянь буде . Але потрібно знайти загальну міру узгодженості всієї групи експертів. Така міра (коефіцієнт конкордації) була запропонована Кенделом у вигляді:


(4.2)

де S – сума квадратів відхилень всіх оцінок рангів кожного об’єкта експертизи від середнього значення;



n – число об’єктів експертизи;

m – число експертів.
Коефіцієнт конкордації – 0,9.

Існують також методи виявлення характеристики професійної діяльності експертів, від якої залежить компетентність оцінки. Багато з цих характеристик визначаються сферою діяльності експертів, але у всіх випадках до них відносяться такі характеристики, як посада та стаж роботи. Для виявлення названих характеристик в інструментарій оцінки включають відповідну множину додаткових питань D = {Dn,n-1,N}, кожному питанню відповідає множина відповідей Bn={B,M=1,Mn} [133, с. 154–172].

Кожному Bnm-му варіанту відповіді на Dn-е питання ставиться у відповідність позитивний нормований коефіцієнт рnm , при цьому:
=1. (4.3)
Нормований коефіцієнт компетентності:
ήк = . (4.4)
Отже, на питання щодо посади є такі варіанти відповідей: В = начальник відділу, В = генеральний директор; В = член наглядової ради; В = голова наглядової ради, питання щодо стажу роботи В = менше 5 років; В=5 – 10 років; В = більше 10 років.

Отримано такі коефіцієнти компетентності: ή1 = 0,67; ή2 = 0,78;

ή3  = 0,89; ή4 = 1; ή5 = 0,67; ή6 = 06,7; ή7 = 0,78.

Індекс можливості виникнення корпоративних конфліктів (ІКК):


(4.5)
Складові індексу можливості виникнення корпоративного конфлікту: захищеність інтересів акціонерів (ІЗ): нові емісії, не пов’язані з переоцінкою основних фондів; облік прав власності на акції незалежним реєстратором; наявність механізмів регулювання дивідендної політики; виплата дивідендів у попередньому звітному році; відсутність дочірніх підприємств.

Участі акціонерів у прийнятті управлінських рішень (ІУ): реєстрація акціонерів на загальних зборах незалежним реєстратором; контроль за ходом реєстрації в загальних зборах акціонерів; участь міноритарних акціонерів у складі ревізійної комісії; відсутність представників виконавчого органу у складі ревізійної комісії; обрання членів ревізійної комісії загальними зборами акціонерів.

Балансу інтересів підприємства та зацікавлених сторін корпоративного упрвління (ІІ): регламентація конфлікту інтересів виконавчого органу; відсутність поєднання обов’язків менеджера і члена наглядової ради; наявність мотиваційної складової членів виконавчого органу та наглядової ради; регламентація взаємодії із зацікавленими особами.

Розраховані індекси вимагають якісного трактування, для чого застосовуємо закон нормального розподілу [126, с. 119]. Показники приймають значення від 0 до 1.

Обмежимося трьома градаціями шкали рівней показників, що відповідають лінгвістичним категоріям «низький», «середній», «високий». Перетворення вихідного показника проводиться за формулою:
zi = (хi – хi0)/( хi1 – хi0). (4.6)
Далі скористаємося статистичним походом, де значення показників хi0 і хi1 приймалися рівними середній величині хср і величині, що перевищує хср на одне среднеквадратичне відхилення. Характеритика рівнів розрахованих показників має вигляд:

низький (1,0 – 0,52) дотримання вимог українського законодавства; діяльність підприємства регламентується у внутрішніх нормативних документах; суворо дотримується порядок проведення загальних зборів акціонерів; встановлено чіткий порядок нарахування та виплати дивідендів; існує система мотивації наглядової ради та виконавчого органу; відсутні ризики порушення прав акціонерів, несумлінної діяльності виконавчого органу; враховуються інтереси «інших зацікавлених осіб»;

середній (0,53 – 0,3) дотримання вимог українського законодавства; діяльність підприємства частково регламентується у внутрішніх нормативних документах; значною мірою дотримуються порядок проведення загальних зборів акціонерів; існують певні ризики порушення прав акціонерів, несумлінної діяльності виконавчого органу; частково враховуються інтереси «інших зацікавлених осіб»;

високий (0,29 – 0) спостерігається: порушення ряду основних вимог діючого законодавства та порядку проведення загальних зборів акціонерів, недбале ставлення до внутрішніх нормативних документів; наявність ризиків порушення прав акціонерів, несумлінної діяльності виконавчого органу; нехтування інтересами «інших зацікавлених осіб».

Незважаючи на відмінність підходів рейтингових агенств до оцінки якості корпоративного управління, вони мают одну загальну рису – присутність прозорості інформації як аналізованого параметра (табл. 4.3), що є одним із загальновизнаних принципів і стандартів корпоративного управління.

Існуючі емпіричні дослідження інформаційної прозорості можна розділити на дві групи: перша група присвячена перевірці впливу інформаційної прозорості й відкритості підприємств на їх результативність (М. Сільва, Л. Альвес); друга група досліджує фактори, що впливають на рівень інформаційної прозорості підприємства. Для перевірки впливу інформаційної прозорості на показники їх діяльності важливим є визначення того, яким чином вимірювати ступінь інформаційної прозорості підприємства. Як правило, в зарубіжних дослідженнях методика передбачає побудову одного чи декількох індексів розкриття інформації (К. Хуфанга, І. Джангу, Дж. Лі, І. Едді (Disclosure Index).

Індекс інформаційної прозорості (ІІП) складається із індексів прозорості фінансової інформації (IФ), прозорості інформації про структуру власності (IВ) та структуру управління (IУ) і відповідності стандартам розкриття інформації (IС).
Таблиця 4.3

Аналіз інформаційної прозорості у методиках рейтингових агенств

Назва

Сутність та напрями оцінки

Stasndard & Poor's

Прозорість структури власності (структура власності; відомості про утримувачів великих (контрольних) пакетів акцій (включаючи випадки володіння акціями й правами голосу через посередників); відомості про акції, що належать членам ради директорів; свідчення фактів володіння акціями через посередників, відомості про акції, що належать членам керівництва).

Прийняті стандарти розкриття інформації (фінансова звітність та інші звіти (у тому числі відомості по ключових афілійованих cтруктурах), що представляються акціонерам і інвесторам). Своєчасність інформації



CORE-rating

Обов'язкове розкриття інформації (перелік інформації, що підлягає обов'язковому публічному розкриттю акціонерними товариствами, а також на вимогу акціонерів, установлений законом. Відповідність змісту інформації вимогам повноти, згідно з відповідним нормативним актом). Добровільне розкриття додаткової інформації (при розрахунку рейтингу досліджуються питання, що стосуються розкриття додаткової інформації на добровільній основі з метою більш повного інформування про свою діяльність зацікавлених осіб. У ході складання рейтингу аналізуються положення статуту, що надають переваги в доступі до інформації одним акціонерам перед іншими або обмежуючим розкриттям інформації. Вивчається також практика розкриття інформації в процесі підготовки до проведення загальних зборів акціонерів)

РІД та РА «Експерт РА»


Наявність документа про інсайдерську інформацію, наявність внутрішнього документа, що відбиває інформаційну політику компанії, розкриття інформації про структурі власності, розкриття інформації про склад ради директорів, розкриття інформації про склад виконавчих органів товариства, розкриття інформації про винагороду членів ради директорів і виконавчих органів товариства, наявність публічної фінансової звітності й аудиторського висновку, підготовлених відповідно до міжнародних стандартів обліку, наявність фінансової звітності, підготовленої відповідно до стандартів обліку, розкриття інформації про угоди, у здійсненні яких є зацікавленість, оперативність розкриття інформації у формі щоквартального звіту, якість річного звіту, повідомлення акціонерів про проведення річних загальних зборів через друковані ЗМІ, розкриття інформації про діяльність товариства на інтернет-сайті, рівнодоступність інформації для зацікавлених осіб

УІРФР


Перелік інформації, що підлягає розкриттю відповідно до принципів корпоративного управління: результати фінансової та операційної діяльності товариства; завдання товариства; володіння значними пакетами акцій та права голосу; члени ради та правління, а також розмір їхньої винагороди; значущі фактори ризику; важливі питання, які пов’язані з працівниками та іншими заінтересованими особами; структура і політика управління товариством;

розкриття інформації відповідно до стандартів бухгалтерського обліку та аудиту;

наявність незалежного аудиту результатів фінансово-господарської діяльності за підсумками року;

наявність рівноправного, зручного, дешевого та своєчасного доступу до необхідної інформації





(4.7)
Фінансова інформація (IФ): річна фінансова звітність (баланс, звіт про прибутки та збитки, звіт про рух грошових коштів й примітки до фінансових звітів); про порядок визначення частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів; про умови виплати, розмір дивідендів, порядок виплати дивідендів (у тому числі строки, місце й форма їх виплати); про кредитну історію підприємства; про винагороду членів наглядової ради та виконавчого органу.

Про структуру власності (IВ): про структуру акціонерного капіталу; про осіб, що контролюють (можуть контролювати) підприємство та спеціальні права голосу про угоди між акціонерами; про володіння контрольними чи крупними пакетами акцій; про значне перехресне володіння акціями та взаємні гарантії; про зміни в структурі власності.

Про структуру управління (IУ): про склад та членів наглядової ради та її комітетів; про склад і членів виконавчого органу; про афілійованих осіб; про склад і членів ревізійної комісії; про аудиторів.

Відповідність стандартам розкриття інформації (IС): доступ до статуту через офіційний сайт в Інтернеті; відповідність інформації чинному законодавству; інформація про реструктуризацію; прийняття стандартів міжнародної звітності; розкриття звітів, що стосуються корпоративної соціальної відповідальності.

Характеритика рівнів індексу:

низький (0 – 0,49): затримки і ускладнення доступу до інформації; невідповідність змісту інформації вимогам повноти, згідно з відповідними нормативними актами;

середній (0,5 – 0,63) наявність помилок, неточностей, недостатній рівень деталізації;

високий (0,64 – 1,0) інформація надається в повному обсязі; можливість прийняття рішень користувачами інформації з високим ступенем упевненості (точність); надання інформації у доступному для сприйняття зацікавленими сторонами вигляді, з необхідним рівнем деталізації; об'єктивність – відсутність упередженості, забезпечення збалансованої картини результативності підприємства; своєчасність; порівняність (послідовність у визначенні границь і сфери охоплення звітів, наявність пояснень щодо внесених змін, можливість підтвердження раніше повідомленої інформації).

Значення наглядової ради як одного з центральних внутрішніх механізмів корпоративного управління, особливо велике в існуючих умовах, коли зовнішні механізми корпоративного управління (фінансові ринки, інститут банкрутств і тощо) слаборозвинені чи недостатньо ефективні в контексті задач корпоративного управління й не спроможні скорегувати всі дисбаланси внутрішнього контролю.

Більша частина досліджень щодо впливу наглядової ради на якість корпоративного управління сфокусована на її структурі та механізмах роботи, а також на контролюючій функції цього органу управління. Тобто увага зосереджується на формальних (кількісних, структурних) аспектах проблеми, оскільки якість корпоративного управління оцінюється на основі відповідності підприємства певному набору вимог. А такі фактори, як індивідуальні якості та компетентність членів наглядової ради, їх здатності взаємодіяти з іншими суб’єктами корпоративного управління та приймати ефективні управлінські рішення, не враховуються.

Можливо, наслідком застосування такого механістичного підходу є відсутність єдиної «ідеальної структури наглядової ради» та однозначного доказу впливу її структури на фінансові результати діяльності підприємства. Компетенції наглядової ради здійснюють не менш вагомий вплив на здатність її членів діяти згідно з інтересами підприємства та інших участників корпоративного управління, а також приймати стратегічні рішення.

Труднощі оцінки наглядової ради полягають у такому: важкість встановлення критеріїв оцінки діяльності, формалізувати результати якої можна лише з великою часткою умовності. Адже наглядова рада – це орган, що здійснює загальне керівництво підприємством. Він має справу з такими нематеріальними об'єктами, як захист прав акціонерів, урегулювання корпоративних конфліктів, контроль за роботою виконавчих органів і управління ризиками, розробка стратегії розвитку товариства тощо. Проблемним є питання щодо того, хто повинен оцінювати діяльність наглядової ради. Акціонери побічно можуть дати таку оцінку шляхом переобрання чи дострокового припинення повноважень членів наглядової ради, але такий механізм не забезпечить удосколення її діяльності. Якщо оцінку проводитиме сама наглядова рада, то виникне питання щодо незалежності та об’єктивності цієї оцінки. Залучення зовнішніх експертів вирішить ці проблеми, але їх послуги є досить дорогими й кількість підприємств, що зможуть скористатися ними, незначна.

Розглянемо практичні підходи до оцінки складу і якості роботи ради директорів (наглядової ради). У табл. 4.4 представлено опитування, складене американським професором Салмоном. У ньому представлено 22 питання, які, на думку авторів, оцінюють виконання основних вимог щодо складу і якості роботи наглядової ради.


Таблиця 4.4

Оцінка складу та якості роботи наглядової ради АТ

Питання

Так

Ні

1

2

3

Чи доводиться у раді директорів фірми на кожного внутрішнього директора по 3 (або більш) зовнішніх директорів?







Чи обмежено членство внутрішніх директорів першою посадовою особою фірми, головним оперативним керівником і головним фінансовим керівником?







Чи є бесіди членів ради з вищими менеджерами, що не входять в його склад, звичайною справою?







Чи оптимальний склад ради (від 8 до 15 членів)?







Чи приймає рішення рада (а не менеджмент) відносно вибору аудиторської фірми для проведення перевірки фірми?







Чи проводить комітет з аудиту регулярний аналіз потенційно небезпечних явищ?







Чи працюють консультанти по оплаті і преміюванню з комітетом з винагороди, а не з керівництвом служби кадрів?







Чи проявив комітет з винагороди сміливість, щоб встановити винагороду керівникові фірми залежно від довгострокових результатів її діяльності, навіть якщо це розходиться з поширеною в галузі практикою?







Чи досить збалансована діяльність виконавчого комітету, щоб запобігти появі директорів «двох сортів», що володіють більшими і меншими повноваженнями?







Чи проводять зовнішні члени ради щорічний аналіз планів заміщення вищих управлінських постів?







Закінчення табл. 4.4

1

2

3

Чи проводять зовнішні члени щорічну формалізовану оцінку сильних сторін і недоліків, цілей, особистих планів і результатів роботи першого керівника?







Чи здійснює номінаційний комітет (а не керівництво) пошук нових членів ради і їх запрошення балотуватися на виборах?







Чи існує спосіб для зовнішніх членів змінити порядок денний засідання ради, запропонований головою?







Чи допомагає фірма директорам підготуватися до засідання, заздалегідь представляючи необхідну стандартну інформацію, а також спеціальні матеріали до обговорення?







Чи достатня тривалість засідань для вдумливого обговорення, а не лише заслуховування виступів керівництва?







Чи зустрічаються зовнішні члени ради на регулярній основі без менеджерів?







Чи активно бере участь рада у формулюванні ділової довгострокової стратегії з самого початку планового циклу?







Чи (фактично, а не лише теоретично) відбирає раду директорів, а не вищий керівник нового вищого керівника фірми?







Чи пов'язана оплата директорів, принаймні деяких, з результатами діяльності фірми?







Чи піддається періодичному аналізу діяльність членів ради?







Чи приймаються заходи для того, щоб члени ради, що не досягли необхідного рівня професіоналізму, не ставали кандидатами на перевибрання?







Чи приймаються ефективні заходи до створення атмосфери довіри між директорами?






* Примітка: негативні відповіді показують проблемні моменти в роботі ради директорів. Ключ тесту: підрахуйте кількість відповідей, за кожну відповідь «Так» привласніть по 1 балу. Підрахуйте бали і порівняєте з ключем тесту: від 1 до 10 балів – не відповідає вимогам; від 11 до 15 балів – є істотні зауваження до роботи; від 16 до 22 балів – відмінна оцінка.


У табл. 4.5 представлена методика оцінки роботи Ради директорів, розроблена однією з провідних компаній світу Motorola. У ній міститься 9 питань щодо різних аспектів діяльності ради з ширшою, ніж в опитувальнику Салмона, варіативністю відповідей (5 варіантів).

Отримані результати анкетування розраховуються за формулою:


, (4.7)

де a – бал оцінки Ради директорів;



– бал i-го показника;

i – номер показника

Таблиця 4.5

Опитувальник оцінки роботи ради директорів Motorola

з/п


Показники

Абсолютно згоден

Згоден

Середній варіант

Незгоден

Абсолютно незгоден

1

Достатньою мірою бере участь у визначенні наступника генерального директора (ген. дир.)

1

2

3

4

5

2

Має необхідні процедури для оцінки ген. дир.

1

2

3

4

5

3

Отримує досить інформації для оцінки ген. дир.

1

2

3

4

5

4

Витрачає досить часу на обговорення довгострокових планів компанії

1

2

3

4

5

5

Пропонує зміни стратегічного курсу компанії

1

2

3

4

5

6

Має бачення і місію, зрозумілі всім членам ради

1

2

3

4

5

7

Готовий врегулювати непередбачену корпоративну кризу

1

2

3

4

5

8

Має належні структури і процедури, що допомагають оцінювати стратегію і цілі компанії

1

2

3

4

5

9

Ефективно досліджує серйозні недоліки в роботі

1

2

3

4

5

Якщо а < 2,5, то можна вважати, що рада директорів працює погано; 2,5 ≤ а < 3,5, то Рада директорів працює задовільно; 3,5 ≤ а < 4,5 – добре; 4,5 ≤ a ≤ 5 – відмінно.

Контроль і оцінка діяльності менеджменту, у тому числі генерального директора – відноситься до компетенції наглядової ради. Крім того, генеральний директор підзвітний вищому органу управління – загальним зборам акціонерів. Хоча процес оцінки діяльності генерального директора в різних компаніях має свої особливості, методика, розроблена фірмою «Дейтон Хадсон», містить його найбільш істотні елементи і представлена в табл. 4.6.

Така процедура щорічної оцінки є істотним кроком щодо надання наглядовій раді повноважень, що гарантують підзвітність менеджерів. Також дана процедура оцінки дає можливість Раді брати участь у відкритому і вільному колегіальному обговоренні діяльності АТ і його генерального директора.


Таблиця 4.6

Процедура оцінки діяльності генерального директора

(американскої фірми «Дейтон Хадсон»)

з/п


Процедура

Виконавець

1

Складання звіту про роботу генерального директора:

досягнуті результати в різних сферах, пропозиції щодо реалізації стратегічних цілей, самооцінка роботи головного керівника



Генеральний директор

2

Доповідь генерального директора перед членами наглядової ради

Генеральний директор

3

Обговорення доповіді генерального директора

Незалежні директори (менеджери не присутні)

4

Заповнення стандартної форми з оцінкою діяльності генерального директора

Усі члени наглядової ради

5

Розробка проекта документа з єдиною оцінкою діяльності генерального директора (за результатами анкетування)

Віце-голова ради та директор з кадрів

6

Розгляд та доопрацювання проекта документа з єдиною оцінкою діяльності генерального директора

Усі члени наглядової ради

7

Обговорення документа з генеральним директором

Віце-голова ради та генеральний директор

8

Виступ генерального директора з відповіддю перед радою

Генеральний директор

Як зазначалося, більша частина методик сфокусована на структурі та діяльності наглядової ради (табл. 4.7): частка незалежних директорів та членів виконавчих органів у складі наглядової ради; періодичність та форма (очна) проведення засідань ради директорів; регламентація роботи наглядової ради; наявність комітетів у складі наглядової ради; винагорода членів ради директорів та її взаємозв’язок із результатами роботи підприємства; наявність процедури декларування членами ради директорів своєї афілійованості. Тому необхідно приділити увагу процесу формування складу наглядової ради та обрання її членів з урахуванням компетенцій, які необхідні їм при виконанні певних функцій, та його оцінці (модель компетентностей).



Модель компетентностей наглядової ради – це повний набір характеристик, що дозволяють її членам успішно виконувати відповідних функцій й отримувати потрібний результат.
Таблиця 4.7

Аналіз складу та діяльності наглядової ради у методиках рейтингових агенств

Назва

Сутність та напрямки оцінки

Stasndard & Poor's

структура й склад ради директорів (чисельність і склад ради директорів; керівництво ради директорів і комітети; представництво сторін, що володіють правом висування кандидатів у раду директорів); роль і ефективність діяльності ради директорів (роль ради директорів; порядок денний й робочі документи засідань ради директорів і її комітетів); структура й склад ради директорів (чисельність і склад ради директорів; керівництво ради директорів і комітети; представництво сторін, що володіють правом висування кандидатів у раду директорів); роль і незалежність зовнішніх директорів (відносини між сторонніми директорами й членами вищого керівництва; історія участі сторонніх директорів у справах компанії; умови залучення сторонніх директорів; незалежність і функції контрольного комітету; чіткість визначення особливої ролі сторонніх директорів; порядок обрання директорів); політика в області винагород, оцінки результатів роботи директорів (сума винагороди; форма виплати винагороди; критерії оцінки якості роботи директорів; порядок визначення розміру винагороди; планування заміщення посад при забезпеченні наступності)

CORE-rating

відповідність порядку обрання й припинення повноважень ради директорів вимогам законодавства; роль ради директорів в управлінні компанією; розподіл повноважень; частка акцій членів ради директорів; розділення на практиці позиції голови ради директорів; представництво менеджменту й співробітників компанії в складі ради директорів; вимоги до кандидатів у склад ради директорів; наявність в раді директорів комітетів; періодичність проведення засідань ради директорів, участь у голосуванні всіх членів ради директорів, питання, розглянуті на засіданнях; компетенції членів ради директорів; незалежні директори

РІД та РА «Експерт РА»


наявність Положення про раду директорів, що визначає порядок її діяльності; періодичність проведення засідань ради директорів; форма проведення засідань ради директорів; наявність внутрішнього документа, що передбачає порядок формування й роботи комітетів ради директорів; наявність комітету по винагородам і призначенням (склад, періодичність засідань, а також основні функції комітету, зокрема участь у визначенні критеріїв підбора кандидатур, що входять до складу виконавчих органів, умов договорів з ними, розробка політики в області винагороди, оцінка діяльності генерального директора, членів правління й ін. функції); участь членів ради директорів в радах директорів інших товариств; участь членів ради директорів у Національному Реєстрі корпоративних директорів; практика ознайомлення членів ради директорів з бізнесом при першому їхньому включенні до складу ради директорів і підвищення їх кваліфікації; практика залучення членами рад директорів зовнішніх консультантів за рахунок коштів акціонерного товариства; винагорода членів ради директорів; взаємозв'язок розміру винагороди членів ради директорів і результатів роботи акціонерного товариства; наявність в товаристві процедури декларування членами директорів своєї афілійованості

УІРФР


визначення у компетенції Ради права контролю за господарською діяльністю; визначення у компетенції Ради можливості впливу на виконавчий орган товариства шляхом прийняття обов’язкових для правління рішень; наявність чітко вираженої процедури роботи Ради як постійно діючого органу управління

Перевагами застосування моделі компетенцій наглядової ради є: оцінка кожного кандидата з точки зору його відповідності майбутнім посадовим обов’язкам; можливість створення корпоративної системи навчання та розвитку членів наглядової ради підприємства; можливість врахування потреб конкретного підприємства на певному етапі його розвитку.

Для створення моделі компетенцій наглядової ради підприємства необхідно: визначити функції та повноваження наглядової ради на основі закону України «Про акціонерні товариства», статуту та інших внутрішніх документів підприємства (декларативна складова); визначення умінь, знань та навичок, необхідних для виконання функції та повноваження наглядової ради (професійна складова); визначення особистісних компетентностей членів наглядової ради (особистісна складова).

До функцій наглядової ради, затверджених п. 1, ст. 52 Закону України «Про акціонерні товариства», належить: стратегічна (прийняття стратегічних рішень); контрольна (здійснення контролю за діяльністю виконавчого органу); регулятивна (регулювання діяльності виконавчого органу); захисна (представництво й захист інтересів акціонерів між проведенням загальних зборів) функція.

Склад індексу дієвості наглядової ради (ІНГ) визначають:



(4.8)
досвідД): наявність у складі наглядової ради членів, що мають досвід роботи на підприємствах та організаціях з аналогічними організаційно-економічними механізмами, а також у якості члена наглядової ради;

професійні знанняП): наявність у складі наглядової ради членів, що мають економічну, юридичну, технічну освіту, вчену ступінь й звання, пройшли додаткове навчання з корпоративного управління;

якість виконання повноважень членів наглядової радиЯ): участь членів наглядової ради в радах інших підприємств; частота проведення засідань наглядових рад.

Характеритика рівнів:

низький (0 – 0,45): формальність наглядової ради; невідповідність професійних знань та досвіду членів наглядової ради потребам розвитку підприємства та функціям і завданями, які виконує рада в цілому;

середній (0,46 – 0,62): часткова відповідність професійних знань та досвіду членів наглядової ради потребам розвитку підприємства та функціям й задачам, які виконує рада в цілому; виконання повноважень членів наглядової ради, визначених діючими правовими актами, внутрішніми документами підприємства;

високий (0,63 – 1,0): відповідність професійних знань та досвіду членів наглядової ради потребам розвитку підприємства та функціям й задачам, які виконує рада в цілому; ефективність виконання повноважень членів наглядової ради, визначених діючими правовими актами, внутрішніми документами підприємства.

Таким чином, визначення та оцінювання рівнів інформаційної прозорості, компетеності діяльності Наглядової ради, конфліктності корпоративного управління дає можливість ідентифікувати та оцінювати рівень загроз економічної безпеки діяльності підприємства, який буде відповідати низькому, достатньому та високому рівням економічної безпеки.



Питання для самостійного опрацювання

1. Як проводиться оцінка рівня корпоративного управління в країнах Європейського Союзу?

2. Класифікація факторів загроз економічній безпеці в системі корпоративного управління підприємства.

Контрольні питання для самодіагностики

1. Перерахуйте основні документи, що регламентують діяльність акціонерного товариства.

2. Назвіть основні зміни в системі господарювання при переході акціонерних товариств у публічні чи приватні.

3. Яким чином обирається тип акціонерного товариства?

4. Можливі санкції за невиконання вимог Закону України «Про акцioнеpнi товариства».

5. Назвіть основні фактори загроз економічній безпеці в системі корпоративного управління підприємства.

6. Що таке конфліктна поведінка?

7. Що ви розумієте під поняттям «корпоративний конфлікт»?

8. Як розраховується індекс інформаційної прозорості?

9. Назвіть основні складові індексу дієвості наглядової ради.



Питання для дискусій

1. Які зміни в Законі України «Пpo акцioнеpнi товариства», на Ваш погляд, є позитивними, а які – негативними?

2. В чому полягають труднощі оцінки наглядової ради?

3. Які, на Вашу думку, методики оцінювання корпоративного управління є найбільш адекватними для вітчизняних корпорацій?


1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   24


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка