Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни харківський національний економічний університет отенко І. П. Іващенко Г. А. Воронков Д. К. Економічна безпека підприємства навчальний посібник



Сторінка13/24
Дата конвертації16.04.2016
Розмір4.48 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   24

Результати ранжування технічних параметрів техніко-технологічної безпеки залізобетонних конструкцій

Параметр:

Ранг параметра за оцінкою експерта

Сума рангів Ri

Відхи-

лення


Квад-

рат відхи-лення






1

2

3

4

5

6










1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Масової частки вуглецю в арматурному прокаті класу А600

0,1

0,2

0,1

0,1

0,1

0,1

0,7

-0,05

0,0025

Границі плинності арматурного прокату

0,1

0,1

0,1

0,1

0,2

0,1

0,7

-0,05

0,0025

Тимчасового опору розриванню арматурного прокату класу А600

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

0,6

-0,15

0,0225

Закінчення табл. 3.24

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Відносного видовження арматурного прокату після розривання

0,1

0,1

0,1

0,2

0,1

0,1

0,7

-0,05

0,0025

Відносного рівномірного видовження арматурного прокату після розривання

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

0,6

-0,15

0,0225

Повного відносного видовження арматурного прокату за максимального навантаження

0,2

0,1

0,2

0,1

0,1

0,2

0,9

0,15

0,0225

Вмісту пилуватих та глинистих частинок в бетонній суміші класу В40

0,1

0,2

0,1

0,2

0,1

0,1

0,8

0,05

0,0025

Середньої міцності бетону класу В40 на стиск

0,2

0,1

0,2

0,1

0,2

0,2

1,0

0,25

0,0625

Сума

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

6

0

0,14

На першому етапі використання експертних оцінок перевіряється сума рангів по стовбцях матриці. Вона повинна дорівнювати одиниці. Потім розраховується коефіцієнт конкордації (узгодженості) експертних оцінок для того, щоб визначити, чи можливо використовувати результати ранжування для подальших обчислень:

сума рангів кожного показника: , N – число експертів;

загальна сума рангів: ;

середня сума рангів: = 0,75,

де – кількість параметрів;

відхилення суми рангів кожного параметру () від середньої суми рангів (Т), ;

квадрат відхилень за кожним параметром – ;

загальна сума квадратів відхилень 0,14;

коефіцієнт конкордації [68] у випадку, коли ранги визначаються питомою вагою одиниці, розраховується за формулою: 0,04.

Коефіцієнт конкордації у такому випадку повинен бути в межах від 0 до 0,1. Чим ближче значення коефіцієнта конкордації до 0,1, тим вище рівень узгодженості думок експертів. При розрахунку коефіцієнта конкордації визначення рангів у формулі групового індексу конкурентоспроможності залізобетонних конструкцій за технічними параметрами, його величина виявлена на рівні 0,04, що є припустимим значенням, але досить низьким.

Коефіцієнт конкордації узгодженості думок експертів відносно визначення рангів у формулі групового індексу техніко-технологічної безпеки залізобетонних конструкцій за економічними параметрами визначено аналогічно та отримано на рівні 0,06, що є кращим значенням, ніж за технічними параметрами.

Зважаючи на низький рівень групового індексу техніко-технологічної безпеки продукції, необхідно детальніше дослідити саме технічні характеристики залізобетонних конструкцій.

Застосування експертного методу дозволило отримати формулу групового індексу техніко-технологічної безпеки продукції за технічними параметрами на основі експертних значень вагомості параметричних індексів:


(3.55)
За методикою оцінки техніко-технологічної безпеки продукції розроблено такі обмеження:

якщо < 1, то рівень групового індексу техніко-технологічної безпеки продукції за технічними параметрами нижчий, ніж у товару-еталона;

якщо = 1, то рівні групових індексів техніко-технологічної безпеки продукції за технічними параметрами досліджуваної продукції та товару-еталона виявлено на одному рівні;

якщо > 1, то рівень групового індексу техніко-технологічної безпеки продукції за технічними параметрами вище, ніж у товару-еталона.

Перше обмеження є індикатором негативної ситуації та вимагає розробки заходів щодо підвищення рівня технічних параметрів.

Користуючись формулою (3.53) було отримано такі значення групового параметричного індексу за технічними характеристиками залізобетонних конструкцій:



= 0,106+0,098+0,099+0,093+0,096+0,182+0,111+0,2 = 0,985.

Отже, груповий параметричний індекс за технічними характеристиками отримано на рівні нижчому, ніж одиниця, що говорить про те, що рівень техніко-технологічної безпеки продукції ЗАТ «Буддеталь» за технічними характеристиками нижчий, ніж у товару-аналога ВАТ «Заводу залізобетонних конструкцій-13». У такій ситуації виникає необхідність розробки комплексу заходів стосовно його підвищення.

Формулу групового індексу техніко-технологічної безпеки продукції за економічними параметрами на основі експертних значень вагомості параметричних індексів виведено на такому рівні:
.(3.56)
За методикою оцінки техніко-технологічної безпеки продукції розроблено такі обмеження стосовно рівня групового індексу техніко-технологічної безпеки продукції за економічними параметрами:

якщо < 0,5, то рівень групового індексу техніко-технологічної безпеки продукції за економічними параметрами значно нижчий, ніж у товару-еталона;

якщо < 1, то рівень групового індексу техніко-технологічної безпеки продукції за економічними параметрами нижчий, ніж у товару-еталона;

якщо = 1, то рівні групових індексів техніко-технологічної безпеки продукції за економічними параметрами досліджуваної продукції та товару-еталона виявлено на одному рівні;

якщо > 1, то рівень групового індексу техніко-технологічної безпеки продукції за економічними параметрами вище ніж у товару-еталона.

якщо > 5, то рівень групового індексу техніко-технологічної безпеки продукції за економічними параметрами значно вище ніж у товару-еталона.

Перше та друге обмеження є індикаторами негативної ситуації та вимагають розробки заходів щодо підвищення економічних параметрів техніко-технологічної безпеки продукції.

Користуючись формулою (3.56) було отримано такі значення групового параметричного індексу за економічними характеристиками залізобетонних конструкцій:



1,22 + 0,2 + 0,39 + 1,05 + 0,68 + 0,09 + 0,057 + 0,025 + 0,086 + + 0,093 + 0,024 + 0,067 + 0,156 + 0,4 = 4,54.

У результаті проведення дослідження виявлено, що рівень групового індексу техніко-технологічної безпеки продукції за економічними параметрами вище, ніж у товару-еталона, але не значно, тому необхідно розробити комплекс заходів щодо його підвищення.

Розрахунок інтегрального показника техніко-технологічної безпеки залізобетонних конструкцій доцільно здійснити за формулою:
, (3.57)

= 0,985/4,54 = 0,217.
Залізобетонні конструкції ЗАТ «Буддеталь» за рівнем техніко-технологічної безпеки поступаються еталонній продукції, оскільки значення інтегрального показника менше 1. Менеджменту досліджуваного підприємства основний акцент необхідно зробити на удосконаленні технічних параметрів, але удосконалювати також необхідно й економічні параметри.

У результаті проведення дослідження виявлено, що рівень техніко-технологічних та економічних параметрів у досліджуваного підприємства нижче, тому необхідно розробити основні етапи процесу забезпечення техніко-технологічної складової економічної безпеки підприємства. Процес забезпечення техніко-технологічної складової економічної безпеки повинен включати такі етапи:

1) проведення аналізу ринку технологій, який складається зі: збору вихідної інформації щодо особливостей технологічних процесів на підприємствах, які випускають залізобетонні конструкції, а також досліджуються технології, за допомогою яких підприємство зможе впровадити ефективні технологічні інновації. Спеціалісти деяких підприємств самостійно займаються науковими розробками щодо впровадження інноваційних технологій, що є найвищим рівнем забезпечення техніко-технологічної безпеки;

2) проводиться аналіз конкретних технологічних процесів, ціни такої технології та пошук резервів підприємства для її закупки та введення в експлуатацію;

3) проведення аналіз товарних ринків, на яких буде продаватись продукція, виготовлена за новим технологічним способом та доцільність його впровадження. Цей етап є економічним, що є підтвердженням доцільності включення підсистеми економічних параметрів;

4) планування, бюджетування та впровадження нового технологічно -

го енергоощадного процесу випуску залізобетонних конструкцій.

Удосконалення технічних параметрів залізобетонних конструкцій пропонується виконати на основі впровадження у їх виробництво теплоізоляційних матеріалів. При побудові нежитлових споруд, таких як: ангари, склади, гаражі, криті майданчики для термоізоляції пропонується використовувати піноізол. Використання термоізоляційного матеріалу мофотерма доцільне при зведенні житлових будівель зважаючи на те, що цей матеріал є менш токсичним.

Піноізол – це матеріал, виготовлений безпресовим способом і без термічної обробки з піноформуючого складу, що включає полімерну смолу, піноутворювач, воду й спеціальні модифікатори. Карбамідні пінопласти виготовляються в процесі вспінювання карбамідоформальдегідної смоли (зазвичай марки КФ-МТ). Такі пінопласти є одним з найдешевших типів теплоізоляційних матеріалів. Найчастіше матеріал використовується для заповнення (заливання) порожнин і теплоізоляції фундаментів. Матеріал важко займається, вбирає вологу, токсичний, має низьку теплопровідність, схожу з пінополістиролом (0,03-0,04 Вт/(мк). Щільність матеріалу становить від 8 до 28 кг/м3. Марка КФ-МТ є однієї з найпоширеніших.

У Росії діє 37 виробництв карбамідоформальдегідних смол. Найбільші з них: у Сибірі – ТОВ «Томськнафтохім», на Уралі – ЗАТ «Метадінеа» (спільне підприємство ВАТ «Метафракс» і Dynea Chemical), ВАТ «Тольяттіазот», ВАТ «Акрон», ВАТ «Карболіт».

Піноізол є ефективним теплоізоляційним матеріалом, його широко вокористовують за кордоном, маючи різні торговельні назви, різні щільності й фізико-механічні властивості. Так, у Великобританії піноізол має назву флотофаум (випускає фірма «Вармаль ЛТД»), у Японії – іпорка, в Німеччині – амінотерм, у Чехії – мофотерм, у Швейцарії – ізошаум, у Данії – інсульспрей, у Франції – ізолеж, у Канаді – інсулспрей [31].

Ці пінопласти застосовуються для тепло- і звукоізоляції зовнішніх і внутрішніх стін будинків, виконаних із цегли, залізобетонних конструкцій або дерева.

Пінопласти використовуються також для теплоізоляції покрівель старих будинків, підвісних стель, перекриттів, кліматичних установок, кабельних каналів, стін сходових кліток, воздуховодів, сміттєпроводів, шахт, пазів на стелях і стінах, труб гарячого водопостачання й каналізації, металевих порожніх профілів, рам, вікон, дверей.

Проведені в м. Мосту (Чехія) дослідження великої кількості 5- та 9-поверхових будинків підтвердили високі теплоізоляційні властивості мофотерма. У Чехії випробували залізобетонні тришарові панелі з утепленням плитами з мофотерма (щільність 10 кг/м, товщина – 50 мм). Термічний опір таких панелей є еквівалентним опору цегельної стіни. Пропарювання таких панелей не відбилося на теплофізичних властивостях піни [129].

У Чехії використовуються плити – перекриття із залізобетону з ізоляцією з мофотерма. У процесі виробництва на арматурні сітки залізобетонних плит наносилася піна щільністю до 12 кг/м, вирівнюються гладилкою до необхідної товщини. Для запобігання руйнування пінопласту під час монтажу перекриття після закінчення усадки через 2-4 дні на піну наносилася цементна стяжка товщиною 3 мм.

Конкурентною перевагою матеріалу мофотерма на світовому ринку теплоізоляційних матеріалів є високі теплоізоляційні властивості (коефіцієнт теплопровідності від 0,028 – 0,037 Вт/мС°), низька щільність (8 – 25 кг/м), велика опірність вогню, стійкість до дії мікроорганізмів, гризунів, дуже висока звукоізоляцією, низька ціна. За своїми фізико-механічних показниках піноізол відповідає таким вимогам: щільність від 8 кг/м3; коефіцієнт теплопровідності 0,028-0,037 Вт/мС°; водопоглинання за 24 години не більш 20 % за обсягом; робочий діапазон температур від – 80 до +120 С°; тривалість самостійного горіння 0 сек; група горючості – трудногорючі матеріали [31].

При необхідності піноізол у рідкому стані можна заливати в пустотілі профілі тришарових конструкцій, що обгороджують, де він полімеризуєтся й висихає у нормальних умовах. У конструкціях, заповнених піноізолом, навіть при наявності тріщин у зовнішній стіні, небезпека проникнення вологи в приміщення виключається.

Особливо перспективно використовувати піноізол при будівництві 2-поверхових споруджень типу ангарів, боксів, критих майданчиків, при утепленні складів, гаражів, дач, при поточному й капітальному ремонті житлових і виробничих будинків і споруджень. Наприклад, для ізоляції дахів, стін, перекриттів, підлог, у покрівельні й стінові панелі з дерев'яним або металевим каркасом з обшивками, що обгороджують, у збірно-розбірних спорудженнях, у звукоізолюючих перегородках, для ізоляції овочесховищ, промислових холодильників.



Розділ 4. Економічна безпека в системі корпоративних відносин підприємства
4.1. Нормативно-правове забезпечення економічної безпеки в системі корпоративного управління підприємством
У ринкових умовах господарювання підприємство, як відкрита система, функціонує у складному зовнішньому середовищі, що характеризується нестабільністю та постійною динамікою. Таке середовище змушує керівництво швидко адаптуватися до нових умов, потребує знання законів розвитку та пошуку шляхів виживання в ринковій економіці, врахування чинників невизначеності та нестійкості економічного середовища.

Найважливішими факторами, що впливають на економічну безпеку підприємства, є ступінь досконалості законодавчої бази. Основні документи, що регламентують діяльність корпорації, представлені двома рівнями: державні та внутрішньокорпоративні (рис. 4.1).

Дієвість системи економічної безпеки акціонерних товариств залежить від чинної в державі законодавчої бази. Слід зазначити, що Закoн Укpаїни «Пpo акцioнеpнi тoваpиcтва», ухвалений паpламентoм вocени 2008 poку, наблизив вiтчизняне кopпopативне закoнoдавcтвo дo cвiтoвих cтандаpтiв.

Так, наpештi poздiлoм VIII Закoну булo вpегульoване питання пpo пoвнoваження наглядoвoї pади та визначена її ключoва poль у cиcтемi opганiв тoваpиcтва, вcтанoвлена вимoга пpo oбpання наглядoвoї pади кумулятивним гoлocуванням, щo дoзвoлилo мiнopитаpним акцioнеpам oтpимати там пpедcтавництвo. Такoж були запpoвадженi механiзми кoнтpoлю над викoнавчим opганoм, випиcана пpoцедуpа cкликання та пpoведення збopiв, poзшиpенi пpава акцioнеpiв. Вoни oтpимали пpавo вимагати викупу їх акцiй у pазi незгoди з пpийнятими piшеннями. Втiм, нoвий закoн акцioнеpнi тoваpиcтва cпpийняли неoднoзначнo, чималo кpитичних зауважень мають пiд coбoю серйозне підґрунтя.

Аналiз пoлoжень дoкумента не дoзвoляє вiдпoвicти на питання, чи була у poзpoбникiв чiтка уява пpo cтаpтoвi умoви, у яких знахoдятьcя акцioнеpнi тoваpиcтва, cтpатегiчнi цiлi, щo мають бути дocягнутi, та пpo iнcтpументи, якi дoзвoлять дocягти зазначенoї мети з найменшими втpатами.

Рис. 4.1. Основні документи, що регламентують діяльність корпорації (АТ)

Бажання poзpoбникiв пoзбутиcя негативнoгo iмiджу, щo закpiпивcя за ВАТ та ЗАТ, i пoчати нoву icтopiю з пpиватних та публiчних акцioнеpних тoваpиcтв oбiйдетьcя акцioнеpним тoваpиcтвам великими витратами коштів та робочого часу на замiну oфiцiйних назв у безлiчi дoкументiв.

Багатьом акціонерним товариствам при прийнятті рішень про перетворення у публічне чи приватне, внесення змін до статуту, доведеться збільшувати розмір статутного капіталу, що потягне за собою додаткові витрати. Згідно з вимогами ст. 14 мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства становить 1 250 мінімальних заробітних плат (яка діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства).

Ст. 24 Закoну пеpекpиває публiчним тoваpиcтвам таке важливе джеpелo кoштiв, як пpиватнi poзмiщення дoдаткoвo випущених акцiй, вимагаючи, щoб уci угoди купiвлi-пpoдажу акцiй пpoвoдилиcя чеpез бipжу. З уpахуванням cтану жopcткoї бopoтьби за виживання, у якiй пеpебувають бiльшicть акцioнеpних тoваpиcтв, в умoвах фiнанcoвoї кpизи, яка пpизвела дo зниження ваpтocтi активiв, ocoбливу увагу пpивеpтають вимoги зменшити cтатутний капiтал абo лiквiдувати платocпpoмoжнi тoваpиcтва, якщo ваpтicть їх чиcтих активiв виявитьcя меншoю за мiнiмальний poзмip cтатутнoгo капiталу.

Вимoга закoну надcилати акцioнеpу пoвiдoмлення «лиcтoм з oпиcoм вкладення та пoвiдoмленням пpo вручення», яка міститься у ст. 2, теopетичнo cкopoчує мoжливicть злoвживань пpи надcиланнi iнфopмацiї вiд тoваpиcтва, але пiдвищує ваpтicть дoтpимання таких pутинних вимoг дo непpийнятнoгo piвня для бiльшocтi акцioнеpних тoваpиcтв.

Вcтанoвлення квалiфiкoванoї бiльшocтi, неoбхiднoї для пpийняття важливих piшень, напpиклад, внеcення змiн дo cтатуту, на piвнi 3/4 вiд загальнoї кiлькocтi гoлocуючих акцiй мoже паpалiзувати poбoту акцioнеpних тoваpиcтв. В умoвах, кoли для багатьoх з них навiть дocягнення квopуму у 60 % гoлocуючих акцiй є великoю пpoблемoю, вимoга забезпечити пpиcутнicть мiнiмум 75 % акцioнеpiв зупинить poбoту великих акцioнеpних тoваpиcтв i cтимулюватиме пoдальше poзмивання чаcтoк мiнopитаpiїв.

Проблемою є й вибір типу акціонерного товариства, який, згідно з Законом, визнано добровільним, але обмеженим кількісним складом його акціонерів. Згідно зі ст. 5 Закону кількісний склад акціонерів приватного акціонерного товариства не може перевищувати 100 осіб. Сьогодні в Україні близько 24 тис. товариств, кількість акціонерів у яких перевищує 100 осіб. Через зазначене обмеження такі акціонерні товариства будуть змушені до 30.04.2011 р. трансформуватися у публічні. Але й публічними можуть бути не всі акціонерні товариства. Закон передбачає для них проходження процедури лістингу на фондовій біржі. Усі операції з акціями такого підприємства повинні здійснюватися на тій біржі, на якій воно пройшло лістинг. Вимоги до підприємств, що бажають пройти цю процедуру дуже жорсткі й більшість товариств їм не відповідають.

Важливим є і питання про можливі санкції за невиконання вимог Закону. Санкції були встановлені через 3 місяці після появи Закону у зв’язку з прийняттям 25.12.2008 р. ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за правопорушення на ринку цінних паперів».

Даним актом до Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів вносяться зміни, якими встановлюється кримінальна, адміністративна відповідальність за правопорушення на ринку цінних паперів, а також штрафи у розмірі до 50 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо акціонерні товариства своєчасно не приведуть свої статути та внутрішні документи відповідно до Закону, ДКЦПФР анулює реєстрацію їх акцій. У результаті як юридична особа воно існуватиме (законодавство не вимагає ліквідації товариства, якщо його акції визнані нелегітимними), але анулювання реєстрації акцій призведе до нелегітимності керівництва товариства, а всі рішення наглядової ради чи правління носитимуть спірний характер. У цьому випадку товариства повинні або реорганізуватися в товариство з обмеженою відповідальністю, або ліквідуватися.

Основна проблема внесення змін у статут товариства – необхідність переоформлення всіх документів: ліцензій, сертифікатів, патентів, договорів аренди землі, проектної документації на будівництво тощо.

У акціонерних товариств можуть виникнути технічні проблеми з реалізацією прав власності на нерухомість (наприклад, невідповідність найменування власника в право установчих документах на нерухомість новій назві товариства).

Закон також установив широкий та детальний перелік питань, що входять до виключних повноважень загальних зборів акціонерів (п. 2 ст. 33), однак, загальні збори акціонерів «можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства» (п. 1 ст. 33), тоді як широкі повноваження наглядової ради (п. 2 ст. 52) не є її виключною компетенцією, і таким чином, існує ризик того, що загальні збори акціонерів утрутяться в компетенцію наглядової ради та у вирі емоцій ухвалять рішення, що не узгоджуватиметься з політикою ради, однак вона зобов’язана буде його виконувати. При всій зовнішній демократичності забезпечення найширших повноважень загальних зборів акціонерів такий підхід шкодить інтересам товариства та акціонерів, оскільки багато питань, віднесених до компетенції наглядової ради, вимагають прийняття кваліфікованих, інформованих та зважених рішень у межах послідовної політики, тоді як загальні збори можуть стати об’єктом маніпулювань окремих груп акціонерів чи менеджменту.

Від самого початку Україна дотримувалась класичної німецької моделі дворівневої системи органів управління із забороною одночасного членства в наглядовій раді та виконавчому органі. Сьогодні головними проблемами, пов’язаними з виконавчими органами акціонерних товариств, є високий ступінь незалежності, яким користується виконавчий орган, особливо якщо він обирається загальними зборами акціонерів, та кваліфікація відносин між менеджментом та акціонерним товариством як трудових, що суттєво утруднює звільнення менеджерів, несе ризик поновлення їх на роботі (що саме по собі є абсурдом) та ускладнює притягнення їх до відповідальності за збитки, завдані товариству їх недобросовісними діями. Усе це зробило посаду голови виконавчого органу надзвичайно вдалим інструментом для так званих рейдерських захоплень, Менеджери українських компаній усе ще працюватимуть за трудовим договором (п. 5 ст. 58). Однак статутом чи внутрішніми положеннями товариства визначатиметься, чи обиратимуть (звільнятимуть) виконавчий орган загальні збори акціонерів, чи наглядова рада товариства. Навіть якщо виконавчий орган обиратиметься загальними зборами акціонерів, наглядова рада має право зупинити повноваження виконавчого органу і призначити виконуючого обов’язки виконавчого органу до вирішення питання загальними зборами акціонерів п. 2 ст. 61.

Також було прийнято ряд законодавчих актів щодо корпоративного управління. Так, 7 червня 2011 року підписано Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 12 травня 2011. Закон врегульовує перехід учасників фінансового ринку на міжнародні стандарти фінансової звітності («МСФЗ»).

Згідно із законом, публічні акціонерні товариства, банки, страховики, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, повинні з 1 січня 2012 року складати фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами. Інші підприємства зможуть самостійно визначати доцільність застосування ними МСФЗ.

Крім того, з 1 січня 2012 року набирає чинності норма, згідно з якою учасники фінансового ринку будуть зобов’язані не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком. Ця вимога стосуватиметься публічних акціонерних товариств, підприємств-емітентів іпотечних облігацій, іпотечних сертифікатів, облігацій підприємств і сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, а також професійних учасників фондового ринку, банків, страховиків та інших фінансових установ. Таке оприлюднення буде здійснюватись шляхом розміщення на власній веб-сторінці з опублікуванням у періодичних або неперіодичних виданнях.

8 червня 2011 року підписано Закон України «Про внесення змін до деяких законів України (щодо кількості учасників товариства з обмеженою відповідальністю)» від 12 травня 2011 року, який передбачає збільшення максимальної кількість учасників товариств з обмеженою відповідальністю з 10 до 100. Також закон передбачає, що у випадку виникнення необхідності збільшення розміру статутного капіталу у зв’язку з перетворенням товариства з обмеженою відповідальністю на акціонерне товариство формування такою юридичною особою статутного капіталу здійснюється протягом п’яти років. На сьогодні мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства складає 1 200 000,00 гривень (приблизно 150 000,00 доларів США).

28 листопада 2011 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» щодо розкриття інформації на фондовому ринку» від 21.04.2011 р. Зокрема зміни стосуються можливості реєстрації емітентом цінних паперів (крім пайових) базового проспекту емісії при здійсненні відкритого (публічного) розміщення. Це дозволить емітенту спростити процес реєстрації наступних проспектів емісії, якщо емітент планує неодноразово здійснювати розміщення цінних паперів. Здійснивши реєстрацію базового проспекту емісії, що включає інформацію про емітента та іншу інформацію, яка не буде змінюватися з часом, емітент надає для реєстрації наступних випусків цінних паперів проспект емісії, який складається лише з інформації про цінні папери, емісію яких планується здійснити, а також інформації, яка не увійшла в базовий проспект. Закон вводить вимогу реєстрації проспекту емісії та змін до проспекту емісії при закритому (приватному) розміщенні цінних паперів. При цьому емітент не оприлюднює зареєстрований проспект емісії цінних паперів, а лише надає його особам, які є учасниками такого розміщення згідно з відповідним рішенням емітента. Крім того, Закон усуває технічні недоліки системи розкриття інформації емітентами цінних паперів.

1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   24


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка