Міністерство охорони здоров’я україни львівський національний медичний університет імені данила галицького «затверджую»



Сторінка5/5
Дата конвертації12.04.2016
Розмір0.83 Mb.
1   2   3   4   5

Модуль 1. Розвиток дитини.

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті. Готовність студента до заняття (початковий етап) перевіряється на основі відповіді на 10 тестових завдань. На першому практичному занятті ці питання включені до заключного контролю. За правильну відповідь на 10-9 тестів студент отримує 5 балів, на 8-7 тестів – 4 бали, на 6-5 тестів – 3 бали, 4 і менше – 0 балів.

Основний етап практичного заняття передбачає роботу у клініці, опанування практичними навичками. Контроль основного етапу заняття проводиться шляхом оцінки виконання студентом практичних навичок, аналізу його участі у діяльності клінічного відділення, вміння розв’язувати типові ситуаційні задачі. Опитування оцінюється 12, 8, 4, 0 балів.

На заключному етапі заняття проводиться підсумок практичної діяльності студента, дається завдання на час виконання студентом самостійної роботи після завершення аудиторної частини заняття. Для оцінки засвоєння студентом теми йому пропонується дати відповідь на три ситуаційні задачі. Якщо правильно вирішені 3 задачі, студент отримує 5 балів, якщо 2 – 4 бали, якщо 1 – 3 бали. Отримані протягом заняття бали складаються: бали, отримані за тести + бали, отримані за опитування + бали, отримані за задачі.

Перерахунок оцінок з багатобальної шкали здійснюється наступним чином:

18 – 22 бали – оцінка «відмінно»

14 – 17 балів – оцінка «добре»

10 – 13 балів – оцінка «задовільно»

0 – 9 балів – оцінка «незадовільно»

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну діяльність становить 120 балів. Вона вираховується шляхом складання кількості балів,що відповідають оцінці «відмінно» на кожному практичному занятті (по 20 балів за теми №1 - 6)

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля. Вираховується шляхом складання кількості балів, що відповідають оцінці «задовільно» на кожному занятті (по 12 балів за теми №1 - 6). Отже, до підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які виконали програму модулю 1 та отримали за поточну діяльність не менше 72 балів.

Підсумковий модульний контроль засвоєння матеріалу здійснюється на двох останніх практичних заняттях модулю. Засобами діагностики засвоєння матеріалу є контроль виконання практичних навичок (демонстрація методики і техніки виконання запропонованих практичних навичок), ситуаційні задачі (типові ситуаційні задачі у кількості 2), теcтові завдання (студентові пропонується 20 тестів фомату А).

Максимальна кількість балів, яку студент може отримати під час модульного контролю становить 80:


  • максимальна кількість балів за демонстрацію виконання практичної навички становить 20 балів (практична навичка виконано методично правильно – 20 балів, виконана з недоліками, виправленими студентом самостійно – 18 балів, виправлено студентом після зауваження викладача – 16 балів, не виконано – 0 балів);

  • за вирішення кожної ситуаційної задачі студент максимально отримує по 20 балів (задача вирішена методично правильно – 20 балів, виконано з несуттєвими помилками, виправленим студентом – 16 балів, виконано з 1-2 суттєвими помилками – 12 балів, не виконано – 0 балів);

  • за відповідь на питання тест контролю – 20 балів (1 бал за правильну відповідь)

Модульний контроль зараховується студентові, якщо за демонстрацію практичної навички він набрав не менше 16 балів, при вирішенні ситуаційних задач набрав не менше 24 балів (12 х 2), за результатами тестування набрав не менше 10 балів. Таким чином, мінімальна сумарна оцінка за підсумковий модульний контроль становить 50 балів.

Модуль 2. Анатомо-фізіологічні особливості, методика досліджень та семіотика захворювань у дітей.

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті. Готовність студента до заняття (початковий етап) перевіряється на основі відповіді на 10 тестових завдань. На першому практичному занятті ці питання включені до заключного контролю. За правильну відповідь на 10-9 тестів студент отримує 3 бали, на 8-7 тестів – 2 бали, на 6-5 тестів – 1 бали, 4 і менше – 0 балів.

Основний етап практичного заняття передбачає роботу у клініці, опанування практичними навичками. Контроль основного етапу заняття проводиться шляхом оцінки виконання студентом практичних навичок, аналізу його участі у діяльності клінічного відділення, вміння розв’язувати типові ситуаційні задачі. Опитування оцінюється 3, 2, 1, 0 балів.

На заключному етапі заняття проводиться підсумок практичної діяльності студента, дається завдання на час виконання студентом самостійної роботи після завершення аудиторної частини заняття. Для оцінки засвоєння студентом теми йому пропонується дати відповідь на одну ситуаційну задачу. Якщо правильно вирішена задача, студент отримує 1 бал, якщо ні – 0 балів. Отримані протягом заняття бали складаються: бали, отримані за тести + бали, отримані за опитування + бали, отримані за задачу.

Перерахунок оцінок з багатобальної шкали здійснюється наступним чином:

6 – 7 балів – оцінка «відмінно»

4 – 5 балів – оцінка «добре»

2 – 3 бали – оцінка «задовільно»

0 – 1 бал – оцінка «незадовільно»

Поточний контроль на практичних заняттях, які відповідають змістовому модулю 3 «Написання історії хвороби», проводиться наступним чином:



  • на занятті, що відповідає темі 21 оцінюється вміння студента зібрати скарги і анамнез, провести повне об’єктивне обстеження хворого, вміння проаналізувати результати додаткових методів обстеження хворого;

  • на занятті, що відповідає темі 22 оцінюється написана студентом історія хвороби (5 балів - (історія написана без зауважень, 4 бали – неповністю висвітлені деякі розділи, проте суттєвих помилок немає, синдромальний діагноз обгрунтовано, 3 бали – не висвітлені окремі розділи, є 1-2 суттєві помилки, синдромальний діагноз нечітко обрунтований, 0 балів – історія хвороби не написана або історія написана з 3 і більше суттєвими помилками). Оцінка захисту історії хвороби проводиться на даному занятті наступним чином: історія захищена без помилок – 10 балів, несуттєві помилки, які після зауваження виправлені студентом самостійно– 8 бали, 1-2 суттєві помилки при захисті, або невміння обгрунтувати синдромальний діагноз – 6 бали, історія не захищена - 0 балів).

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну діяльність становить 120 балів. Вона вираховується шляхом складання кількості балів, що відповідають оцінці «відмінно» на кожному практичному занятті (по 5 балів за теми №1 – 22 і 10 балів за захист історії хвороби).

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля. Вираховується шляхом складання кількості балів, що відповідають оцінці «задовільно» на кожному занятті (по 3 бали за теми №1 – 22 і 6 балів за захист історії хвороби). Отже, до підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які виконали програму модулю 2 та отримали за поточну діяльність не менше 72 балів.

Підсумковий модульний контроль засвоєння матеріалу здійснюється на двох останніх практичних заняттях модулю. Засобами діагностики засвоєння матеріалу є контроль виконання практичних навичок (демонстрація методики і техніки виконання запропонованих практичних навичок), ситуаційні задачі (типові ситуаційні задачі у кількості 1), теоретичні питання (студентові пропонується відповісти на 2 питання), тестові завдання (студентові пропонується 10 тестів фомату А).

Максимальна кількість балів, яку студент може отримати під час модульного контролю становить 80:



  • максимальна кількість балів за демонстрацію виконання практичної навички становить 20 балів (правильно проведено огляд системи – 5 балів, правильно проведено пальпацію системи – 5 балів, правильно проведено перкусію меж серця, топографічну або порівняльну перкусію легень – 10 балів; виправлено студентом самостійно – відповідно 4, 4, 9 балів (разом 17 балів), виправлено студентом після зауваження викладача – відповідно 3, 3, 8 (разом 14 балів), не виконано – 0 балів);

  • за вирішення ситуаційної задачі студент максимально отримує 20 балів (задача вирішена методично правильно – 20 балів, виконано з несуттєвими помилками, виправленим студентом – 17 балів, виконано з 1-2 суттєвими помилками – 14 балів, не виконано – 0 балів);

  • за відповідь на теоретичне питання студент максимально отримує 10 балів (10 балів за правильну відповідь на питання, 8 балів – за неповну відповідь на питання, 6 балів за неповну, з 1-2 суттєвими помилками відповідь на питання, за відсутність відповіді – 0 балів). Кількість балів за відповіді на 2 питання сумується: максимальна кількість балів за відповіді на теоретичні питання становить 20;

  • за відповідь на питання тест контролю – 20 балів (2 бали за правильну відповідь)

Модульний контроль зараховується студентові, якщо за демонстрацію практичної навички він набрав не менше 14 балів, при вирішенні ситуаційної задачі набрав не менше 14 балів, за відповіді на 2 теоретичні питання отримав не менше 12 балів (6х2), за результатами тестування набрав не менше 10 балів. Таким чином, мінімальна сумарна оцінка за підсумковий модульний контроль становить 50 балів.

Модуль 3. Вигодовування та харчування дітей раннього віку.

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті. Готовність студента до заняття (початковий етап) перевіряється на основі відповіді на 10 тестових завдань. На першому практичному занятті ці питання включені до заключного контролю. За правильну відповідь на 10-9 тестів студент отримує 5 балів, на 8-7 тестів – 4 бали, на 6-5 тестів – 3 бали, 4 і менше – 0 балів.

Основний етап практичного заняття передбачає складання раціону харчування дитини.. Контроль основного етапу заняття проводиться шляхом оцінки виконання студентом практичних навичок, аналізу його участі у діяльності клінічного відділення, вміння розв’язувати типові ситуаційні задачі. Опитування оцінюється 12, 8, 4, 0 балів.

На заключному етапі заняття проводиться підсумок практичної діяльності студента, дається завдання на час виконання студентом самостійної роботи після завершення аудиторної частини заняття. Для оцінки засвоєння студентом теми йому пропонується дати відповідь на три ситуаційні задачі. Якщо правильно вирішені 3 задачі, студент отримує 5 балів, якщо 2 – 4 бали, якщо 1 – 3 бали, не вирішені задачі – 0 балів. Отримані протягом заняття бали складаються: бали, отримані за тести + бали, отримані за опитування + бали, отримані за задачі.

Перерахунок оцінок з багатобальної шкали здійснюється наступним чином:

18 – 22 бали – оцінка «відмінно»

14 – 17 балів – оцінка «добре»

10 – 13 балів – оцінка «задовільно»

0 – 9 бал – оцінка «незадовільно»

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну діяльність становить 120 балів. Вона вираховується шляхом складання кількості балів,що відповідають оцінці «відмінно» на кожному практичному занятті (по 20 балів за теми №1 - 6)

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля. Вираховується шляхом складання кількості балів, що відповідають оцінці «задовільно» на кожному занятті (по 12 бали за теми №1 - 20). Отже, до підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які виконали програму модулю 3 та отримали за поточну діяльність не менше 72 бали.

Підсумковий модульний контроль засвоєння матеріалу здійснюється на двох останніх практичних заняттях модулю. Засобами діагностики засвоєння матеріалу є контроль виконання практичних навичок (студентові пропонуються зібрати анамнез, оцінити харчування дитини віком до 1 року і віком старше від 1 року та відкоригувати меню), тестові завдання (студентові пропонується 20 тестів фомату А), ситуаційні задачі (типові ситуаційні задачі у кількості 2)

Максимальна кількість балів, яку студент може отримати під час модульного контролю становить 80:


  • максимальна кількість балів за демонстрацію виконання практичної навички становить 20 балів (меню складено правильно), виконано з недоліком, виправленим студентом самостійно – 18 бали, виправлено студентом після зауваження викладача – 16 бали, меню не складено – 0 балів);

  • за відповідь на питання тест контролю – 20 балів (1 бал за правильну відповідь)

  • за вирішення кожної ситуаційної задачі студент максимально отримує по 20 балів (задача вирішена методично правильно – 20 балів, виконано з несуттєвими помилками, виправленим студентом – 16 балів, виконано з 1-2 суттєвими помилками – 12 балів, не виконано – 0 балів)

Модульний контроль зараховується студентові, якщо за демонстрацію практичної навички він набрав не менше 16 балів, при вирішенні ситуаційних задач набрав не менше 24 балів (12х2), за результатами тестування набрав не менше 10 балів. Таким чином, мінімальна сумарна оцінка за підсумковий модульний контроль становить 50 балів.


  1. ОЦІНЮВАННЯ ДИСЦИПЛІНИ.

Оцінка з пропедевтики педіатрії виставляється лише студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни. Оцінка з дисципліни виставляється як середня з оцінок за модулі, на які структурована навчальна дисципліна. Максимальна кількість балів, яку може отримати студент за кожний модуль (поточна навчальна діяльність та підсумковий модульний контроль) становить 200 балів. Заохочувальні бали за рішенням Вченої Ради можуть додаватися до кількості балів з дисципліни студентам, які мають наукові публікації або зайняли призові місця за участь у олімпіаді з дисципліни серед ВНЗ України та інше.

Конвертація кількості балів з дисципліни у оцінки за шкалами ECTS та 4-х бальною (традиційною). Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ECTS таким чином:



Оцінка ECTS

Статистичний показник

A

найкращі 10% студентів

B

наступні 25 % студентів

C

наступні 30% студентів

D

наступні 25% студентів

E

останні 10% студентів

Відсоток студентів визначається на виборці для студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у 4-х бальну шкалу таким чином:



Оцінка ECTS

Статистичний показник

A

“5”

B, С

“4”

D, E

“3”

FХ, F

“2”

Оцінка з дисципліни FX, F (“2”) виставляється студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.

Оцінка FX (“2”) виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали підсумковий модульний контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю не більше 2-ох (двох) разів за графіком, затвердженим ректором.



Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля або не набрали за поточну навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів), мають пройти повторне навчання з відповідного модуля. Рішення приймається керівництвом ВНЗ відповідно до нормативних документів, затвердженим в установленому порядку.

  1. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

7.1. ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Еренков В.А. Клиническое исследование ребенка. – К.: Здоров’я, 1984. – 336 с.

  2. Клінічний протокол медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років / наказ МОЗ України від 20.03.2008 № 149.

  3. Майданник В.Г. Основи клінічної діагностики в педіатрії. – К., 1998. – 213 с.

  4. Майданник В.Г., Бурлай В.Г., Корнієнко А.Б. Анатомо-фізіологічні особливості та методика дослідження функціональних систем у дітей. – К., 1994. – 81 с.

  5. Мазурин А.В. Учебное пособие по питанию здорового ребенка. – М.: Медицина, 1980. – 180 с.

  6. Мазурин А.В., Воронцов И.В. Пропедевтика детских болезней. – СПб.: Фолиант, 1999. – 928 с.

  7. Мазурин А.В., Запруднов А.М., Григорьев К.И. Общий уход за детьми. – М.: Медицина, 1989. – 192 с.

  8. Особливості та семіотика захворювань дитячого віку / за ред. І.С. Сміяна, В.Г. Майданника. – Тернопіль-Київ, 1999. – 146 с.

  9. Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми / за ред В.Г. Майданника, К.Д. Дуки. – К.: Знання України, 2002. – 356 с.

  10. Пропедевтика дитячих хвороб. Методика обстеження здорової та хворої дитини. Семіотика дитячих хвороб / Навчальний посібник для студентів ІІІ-IV рівнів акредитації вищих навчальних закладів за ред. проф. О. Гнатейка. – Львів: Ліга-Прес, 2004. – 320 с.

  11. Протокол медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною / наказ МОЗ України

від 04.04.2005 № 152

  1. Тур А.Ф. Пропедевтика детских болезней. Л.: медицина, 1967. – 492 с.

  2. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтичеа педіатрія. – К., 1999. – 578 с.

7.2. ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

  1. Воронцов И.М., Мазурин А.В. Справочник по детской диететике. – Л.: Медицина, 1980. – 416 с.

  2. Гематологические болезни у детей / под ред. М.Л. Павловой. – Минск: «Вышейшая школа», 1996. – 430 с.

  3. Детские болезни / под ред. Л.А. Исаевой. – М.: Медицина, 1986. С. 369 – 412.

  4. Жуковский М.А. Детская эндокринология. – М.: Медицина, 1995. 630 с.

  5. Зернов Н.Г., Тарасов О.Ф. Семиотика детских болезней (руководство для врачей). – Л.: Медицина, 1984. – 360 с.

  6. Игнатов С.И. Руководство по клиническому исследованию ребенка (элементами семиотики и диагностики). М.: Медицина, 1978. – 328 с.

  7. Клінічне обстеження органів та систем у дітей / Майданник В.Г., Чеботарьова В.Д., Дадакіна М. А. та ін. – К., 1994. – 81 с.

  8. Майданник В.Г., Дадакіна М.А. Діагностика порушень фізичного та психічного розвитку дітей. – К., 1995. – 124 с.

  9. Морфофункціональні та біохімічні показники у дітей і дорослих / Маркевич В.Е., Майданник В.Г., Павлюк П.О. та ін. – Київ-Суми: МакДен, 2002. – 268 с.

  10. Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо удосконалення надання медичної допомоги [Електронний ресурс] / Закон України від 07.07.2011 р. № 3611-VI. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3611-17

  11. Про затвердження Загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року [Електронний ресурс] / Закон України від 23.12.2009 р. № 1794-VI. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1794-17.

  12. Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми «Здоров’я – 2020: український вимір» [Електронний ресурс] / Розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2011 р. №1164. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1164-2011-%FO

  13. Сміян І. С. Захворювання гепатобіліарної системи у дітей (лекція). – Тернопіль, 1995. – 51 с.

  14. Сміян І. С., Лобода В.Ф. Особливості перебігу хронічного гастродуоденіту у дітей (лекція). – Тернопіль, 1996. – 27 с.

  15. Студеникин М.Я., Ладодо К.С. Питание детей раннего возраста. – Л.: Медицина, 1991. – 176 с.

  16. Терещенко О.В., Люлько О.О. Нариси дитячої урології. – Дніпропетровськ: «Пороги», 1995. – С. 4 - 260.

  17. Усов И.Н, Здоровый ребенок. – Минск: Беларусь, 1984. – 207 с.

  18. Чеботарьова В.Д., Мельник А.И. Основные принципы организации питания здорового ребенка раннего возраста. - К., 1986. – 37 с.

  19. Dworkin P.H. Pediatrics/ - Baltimore: Williams, Wilkins, 1987. – 260 pp.

  20. Gill D., O’Brien N. Pediatric clinical examination. – Edinburg, 1988. - 197 pp.

  21. Willms J.L., Lewis J. Introduction to clinical medicine/ - Baltimore: Williams, Wilkins, 1991. – 260 pp.

  22. Curriculum in Palliative Care for Undergraduate Medical Education : Recommendations of the European Association for Palliative Care [Electronic resource] / Milano, EAPC, 2007. – 24 p. - Access mode: http://www.eapcnet.eu/LinkClick.aspx?fileticket=VmnUSgQm5PQ%3D.

  23. EAPC Atlas of Palliative Care in Europe [Electronic resource]/ [C. Centeno, D. Clark, T. Lynch et al.] – Houston : IAPHC Press, 2007. – 340 p. – Access mode: http://www.eapc-taskforce-development.eu/documents/taskforce/ATLAS-EAPC-2007.pdf.

  24. Recommendation Rec (2003) 24 of the Committee of Ministers to member states on the organisation of palliative care [Electronic resource] / Council of Europe. – 2003. - Access mode: http://www.coe.int/t/dg3/health/Source/Rec(2003)24_en.pdf.

  25. White Paper on standards and norms for hospice and pallianive care in Europe [Electronic resource]/ Recommendations from the European Association for Palliative Care. Part I // Eur. J of Palliative Care. – 2009. – # 16 (6). - Access mode: http://www.eapcnet.eu/LinkClick.aspx?fileticket=f63pXXzVNEY%3D&tabid=735.

  26. White Paper on standards and norms for hospice and pallianive care in Europe [Electronic resource] / Recommendations from the European Association for Palliative Care. Part II // Eur. J of Palliative Care. – 2010. – # 17 (1). - Access mode: http://www.eapcnet.eu/LinkClick.aspx?fileticket=f63pXXzVNEY%3D&tabid=735.

  27. Recommendations of the European Association for Palliative Care (EAPC) For the Development of Undergraduate Curricula in Palliative Medicine At European Medical Schools [Electronic resource]: report of the EAPC Steering Group on Medical Education and Training in Palliative Care. - Edition 2013. - Access mode: https://mail.rambler.ru/m/folder/INBOX/7271.2/download/id/EAPC_UndergraduateCurriculumUpdate2013.pdf
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка