Міністерство аграрної політики І продовольства україни державна фітосанітарна інспекція Миколаївської області прогноз фітосанітарного стану агроценозів та рекомендації щодо захисту сільськогосподарських рослин від шкідників



Сторінка1/11
Дата конвертації26.04.2016
Розмір1.77 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11








МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ І

ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

Державна фітосанітарна інспекція

Миколаївської області

ПРОГНОЗ

фітосанітарного стану агроценозів та рекомендації

щодо захисту сільськогосподарських рослин

від шкідників, хвороб та бур`янів у господарствах Миколаївської області на 2014 рік


Миколаїв 2014

«Прогноз-2014» складено за показниками динаміки розвитку і розповсюдження на території Миколаївської області основних шкідливих об’єктів та даними осінніх обстежень агробіоценозів у 2013 році, з урахуванням факторів, які впливали на розвиток шкідливих організмів.


За даними щільності залягання та якісного зимуючого запасу шкідників і хвороб прогнозується ступінь загрози пошкодження чи захворюваності сільськогосподарських культур за визначених умов вегетації 2014 року.
Наведені у збірнику компоненти систем захисту основних сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб та бур’янів узгоджені з «Переліком..» дозволених до використання засобів захисту рослин в Україні.
Розділ «Техніка безпеки при роботі з пестицидами і агрохімікатами» складено у відповідності до Державних санітарних правил  "Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві" ДCанПіН 8.8.1.2.001-98.
«Прогноз-2014» може слугувати вихідним матеріалом керівникам, агрономам в плануванні і організації заходів по захисту рослин, проведенні курсів, семінарів, лекцій. Широкому колу спеціалістів, керівників сільськогосподарського виробництва, фермерам, іншим землекористувачам, матеріали викладені в збірнику стануть у пригоді при проведені захисних заходів.

Прогноз склали: спеціалісти інспекції Шаповалов А.І., Моторний О.В., за участю Іванова В.В., Дейнеко К.В., Ленної С.В., Брижатої Н.Г., Проців О.О., Носенко І.В., Юзьків Н.В., Моторної С.В., Кухарчука Ю.С., Масного С.Ф., Жадана І.М., старшого наукового співробітника МДСДС Шахової Н.М.


За редакцією: начальника Державної фітосанітарної інспекції Миколаївської області Степаніщева І.Є., заступника начальника Тронько О.В.

Загальна характеристика агрометеорологічних

і фітосанітарних умов 2012-2013 року
Умови для проведення підготовки грунту під посів озимих культур восени 2012 року внаслідок тривалої атмосферної та ґрунтової посухи, були складними. Дефіцит опадів у серпні та в першій декаді вересня сприяв висиханню як верхнього 5-10 см так і нижнього шару грунту до 20 см. Станом на 10 вересня запаси продуктивної вологи орного шару грунту на площах, призначених під посів озимої пшениці, на більшій частині території області були незадовільними (1-4 мм).

Нерівномірні опади, які відмічалися протягом 1-3 днів в ІІІ декаді вересня, зволожили грунт до достатнього рівня лише в північно-західних районах, а на решті території області рівень зволоження залишався незадовільним. Внаслідок чого на більшості площ озимі культури висівалися в сухий грунт.

В жовтні 2012 року переважала тепла та суха погода. Підвищений температурний режим сприяв активному росту і розвитку рослин. Дощі, які пройшли в останні дні місяця, поповнили запаси вологи в грунті на посівах озимих культур.

Листопад був теплим з нерівномірною кількістю опадів, що дозволило озимим культурам вегетувати.

На всій території області озимі культури 5-6 грудня припинили свою вегетацію, що на тиждень пізніше середніх строків. В цей місяць на більшій частині області випали опади в кількості 47-95 мм (110-211% норми). Мінімальна температура грунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур у найхолодніші ночі нижче 4-8°С морозу не опускалася і була значно вищою критичної температури вимерзання. Грунт промерз до 11-17 см.

Впродовж січня 2013 року погоду визначала циклонічна діяльність та пов’язані з нею атмосферні фронти. Середня температура повітря була на 1.9-2.7°С вище норми. У період найбільших похолодань мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимої пшениці у найхолодніші ночі знижувалася до 0-3°С морозу. Середня кількість опадів за місяць становила 36-49 мм (100-126 % норми).

В першій половині лютого через високі денні температури тривала повільна вегетація озимих культур та багаторічних трав. В період 14-15 лютого в зв’язку із похолоданням вегетація припинилась.

Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимої пшениці у найхолодніші ночі знижувалася до 0-2° морозу

Перезимівля озимих культур та багаторічних трав впродовж ІІІ декади лютого проходила задовільно. В період найбільших похолодань мінімальна температура грунту на глибині залягання вузла кущіння знижувалась до 1-5° морозу. За результатами відрощування встановлено, що у озимої пшениці на більшій частині території області відсоток загиблих рослин в середньому склав від 2 до 11%, максимально у південних районах до 59-69%. У плодових було пошкоджено від 7 до 14% бруньок. Виноградна лоза (Очаківський район) втратила 30% вічок в нижньому ярусі та 67% - у верхньому.

Березень характеризувався мінливою погодою, з різкими перепадами температури. В період 17-18 березня середньодобові температури повітря стійко перейшли через +5°С, 22-24 березня по всій території області озимі культури та багаторічні трави відновили свою вегетацію, що було на 6-10 днів пізніше середніх багаторічних строків.

В І декаді квітня спостерігалося значне підвищення температурного режиму, до +15°С вдень, що призвело до зростання активності личинок хлібного туруна.

Нестійку теплу погоду в ІІ декаді квітня обумовлювала циклонічна діяльність. Пройшли дощі різної інтенсивності. Середня декадна температура повітря виявилась на 1.2-3.5°С вище норми та становила 10.2-13.2°С. В період 13-15 квітня середньодобові температури повітря стійко перейшли через +10°, що в межах середніх багаторічних строків. В ІІІ декаді квітня утримувалася тепла погода. Клоп черепашка на 100% переселився на посіви, зросла активність хлібних блішок, п’явиць, злакових мух, попелиць. В садах активізувалися довгоносики, розпочалося відродження кліщів, листокруток, попелиць.

В першій декаді травня спостерігалася по-літньому дуже жарка, переважно суха погода. Грозові дощі різної інтенсивності носили локальний характер. Середня декадна температура повітря виявилась на 7.5-8.5°С вище норми та становила 21.0-22.9°С. За період спостережень 1945-2011 роках, така та вища середньодекадна температура повітря відмічається вперше. Наявні погодні умови спричинили дуже стрімке погіршення вологозабезпеченості рослин. Зниження відносної вологості повітря до 30% та нижче, в поєднанні з високими температурами повітря і посиленням швидкості вітру, спричиняли суховійні явища. В садах у плодових дерев одночасно проходило відокремлення бутонів, цвітіння, кінець цвітіння та формування зав’язі. Аномально високі температури були несприятливими для запилення квіток. В цей період відмічалася стрімка активізація хвороб та розповсюдження шкідників.

Друга декада травня характеризувалася мінливою погодою. Пройшли грозові дощі різної інтенсивності, які супроводжувалися шквалами та градом, що мали локальний характер. Відбувалося подальше погіршення вологозабезпеченості грунту. Спостерігався нерівномірний розвиток всіх культур, відмічалося передчасне пожовтіння листків нижніх ярусів.

Протягом ІІІ декади травня агрометеорологічні умови для росту і розвитку сільськогосподарських культур залишалися несприятливими. Відбувалося подальше пригнічення посівів та висушування ґрунту. На півтора-два тижні раніше середніх строків проходить фазовий розвиток озимих та ярих зернових культур. На деяких площах в північно-західних районах зафіксовано локальне засихання стебел озимої пшениці та ярого ячменю.

Погода червня в більшості днів знаходилася під впливом поля зниженого тиску та атмосферних фронтів. Протягом місяця відмічалася активна грозова діяльність, яка в окремі дні супроводжувалася шквалами та зливами з градом. Середня місячна температура повітря виявилась на 2.1-2.8°Свищою за норму та становила 21.7-22.6°С. Опади відмічалися у вигляді грозових дощів різної інтенсивності та розподілялися протягом місяця нерівномірно. Так дощовими були перша і третя декади червня. Впродовж 8-16 днів максимальна температура повітря досягала та перевищувала +30°С. На кінець червня випередження в фазовому розвитку зернових культур відносно середніх строків становило два тижні.

В липні спостерігалася переважно жарка з випаданням різної інтенсивності опадів погода. На посівах просапних культур проходив активний розвиток лускокрилих комах, зокрема лучного метелика, бавовникової совки, соняшникової вогнівки. Наприкінці І декади липня розпочалася міграція клопа черепашки.

Серпень відзначався сухою та жаркою погодою, що обумовлювало подальший активний розвиток шкідливих організмів на посівах с/г культур. В останні дні третьої декади місяця відбулося значне пониження температурного режиму, що супроводжувалося випаданням опадів різної інтенсивності.

В першій декаді вересня переважала прохолодна та дощова погода.

Середня декадна температура повітря протягом другої декади була в межах норми та становила 15.1-16.9°С. Внаслідок випадіння дощів суттєво покращилися умови зволоження ґрунту та його підготовки під посів озимини. Запаси продуктивної вологи збільшилися та станом на 18 вересня становили: 0-10 см шарі – 12-16 мм, в орному – 21-28 мм. Розпочалося відродження личинок хлібної жужелиці.

Жовтень характеризувався мінливою, з чергуванням холодних та теплих періодів, погодою. По всій території області проходили дощі, розпочалася міграція мишоподібних гризунів.

Погодні умови, що спостерігалися протягом листопада-грудня 2013 року, сприяли розвитку мишоподібних гризунів, середня чисельність яких на більшості посівів однак була здебільшого допороговою.



БАГАТОЇДНІ ШКІДНИКИ
Мишоподібні гризуни

Ряд Гризуни, Rodentia

Серед видового складу мишоподібних гризунів на території області переважають звичайна (Microtus arvalis) і гуртова полівки (Microtus socialis), родина хом’якоподібні Cricetidae, та курганчикова миша (Mus spicilegus), родина мишині Muridae.

Впродовж останніх років розвиток

гризунів на посівах озимих культур проходив

на низькому рівні. Не виключенням став і

осінньо-зимовий період 2012-2013 років, коли

чисельність шкідників коливалася в межах

1-2 кол./га.

Традиційно сильніший розвиток гризунів

проходив на багаторічних травах, де шкідники

заселяли 20-70% площ за щільності 2-6 кол./га.

Навесні загибель гризунів від затоплення талими водами становила 30-45%, в результаті чого популяція знаходилася в пригніченому стані та характеризувалася досить низькими показниками життєздатності.

Погодні умови літнього періоду стримували активний розвиток шкідників. Початок заселення ними посівів озимих культур восени минулого року відмічено з середини жовтня. За узагальненими даними осінніх обстежень, заселеність сільгоспугідь збільшилася з 10%, що спостерігалося у 2012 році до 23%, також зросла і середня чисельність гризунів з 1,5 до 1,7 кол./га відповідно.

В осінньо-зимовий період 2013-2014 років метереологічні умови сприяли розвитку шкідників, хоча їхня чисельність знаходилася здебільшого на допороговому рівні, лише у північних районах виявлялися осередки з 3-5 колоній на га.

Враховуючи зростання чисельності шкідників та об’єму проведених захисних заходів в осінній період минулого року, які склали 91,3 тис.га, що майже вдвічі більше проти 2012 року, прогнозується збільшення шкідливості гризунів у поточному році. Інтенсивність їхнього розвитку та шкодочинність головним чином визначатиметься погодними умовами, своєчасністю та ефективністю винищувальних заходів. Значну увагу слід приділити боротьбі з курганчиковою мишою, яка набуває дедалі більшого поширення та ймовірно становитиме істотну загрозу в посівах сільгоспкультур у наступні роки.


Ховрахи

Ряд Гризуни, Rodentia, родина Білячі, Sciuridae



Несприятливі погодні умови під час зимівлі обумовили погіршення стану популяції, на окремих ділянках відмічена загибель ховрахів. У південних районах пробудження гризунів розпочалося в останні дні березня. Розселення ховрахів проходило протягом травня. У літній період основний розвиток гризунів відбувався переважно у місцях постійної резервації - на неорних землях, неугіддях, тощо, де у середньому нараховувалося по 2,0-2,5 нори/га. У поточному році можливе осередкове зростання чисельності шкідників, передусім у місцях їх постійної резервації.

Заселеність сільськогосподарських угідь мишоподібними гризунами в осінньо-зимовий період 2013-2014 років




Середня чисельність,

колонній на га.




Заходи боротьби з мишоподібними гризунами

Найбільш радикальний шлях зниження шкодочинності мишоподібних гризунів базований на створенні умов, несприятливих для їх життєдіяльності в агроценозах, за рахунок зменшення площ придатних для резервації і розселення популяції шкідника. З цієї точки зору в першу чергу потрібно передбачити правильне розміщення культур в сівозміні, віддалення озимих зернових від посівів багаторічних трав і пасовищ, збережені чорного пару.

Також важливою умовою підтримання низької чисельності гризунів являється проведення агротехнічних і господарських заходів, перешкоджаючих заселення гризунами посівів. Недопущення втрат при збиранні врожаю, вчасно проведений обробіток грунту значно обмежують час перебування гризунів на зібраній площі. Особливо ефективною є глибока оранка, під час якої знищуються нори, гнізда, запаси шкідників, поверхневий обробіток в цьому плані менш дієвий. Проводити ці роботи потрібно якісно, не допускаючи огріхів, так як саме в таких місцях буде проходити скупчення шкідників.

За наявності 3-5 колоній гризунів на гектар застосовують отруєні зернові принади: бактороденцид 1-2,5 кг/га, бродісан А по 3г в нору, шторм 0,005% воскові брикети 1 брикет на нору, та інші дозволені родентициди.

Попередження пошкоджень посівів ховрахами передбачає проведення постійного моніторингу їх розвитку, передусім на посівах багаторічних травах 3-4 року використання, неорних землях. За перевищення ЕПШ: неорні землі – 15-20, багаторічні трави – 5-10, зернові – 5, просапні культури – 3 нори на гектар, застосовують аміачну воду в кількості 100-150 г/нору.
Підгризаючі совки (озима)

Ряд Лускокрилі, Lepidoptera

Родина Совки, Noctuidae

За сприятливих погодних умов осіннього періоду 2012 року, гусениці озимої совки (Scotia segetum) ввійшли в зиму в добре підготовленому фізіологічному стані, за віковим складом переважали гусениці старших віків. М’яка зима сприяла виживанню 90-100% зимуючого запасу шкідника.

Переміщення шкідника в поверхневі шари

грунту відмічено на початку квітня, гусениці

доживлювалися на посівах озимини. Залялько-

вування розпочалося в ІІІ декаді квітня, стрімке

підвищення температури на початку травня

пришвидшило розвиток лялечок, в результаті

чого літ метеликів розпочався досить рано –

наприкінці І декади травня. Масова яйцекладка

відбулася в травні – на початку червня.

Плодючість самиць була досить високою

160-208 яєць/самку.

Відродження розпочалося в І декаді червня. Гусениці першого покоління розвивалися у посівах соняшнику, кукурудзи, баштанних та овочевих культурах, де за щільності 0,6-2,5, максимально 8 екз./м², шкідник пошкодив 2-8, осередково на соняшнику до 15% рослин.

Літ метеликів ІІ покоління проходив за несприятливих погодних умов – суха та жарка погода обумовлювала формування низької плодючості самиць, що як наслідок обумовило відродження досить низької чисельність гусениць. Вони розвивалися на пізніх посівах соняшнику, падалиці зернових культур, озимині, де пошкодили 3-5%, подекуди до 20% рослин.

За результатами осінніх грунтових обстежень заселеність площ в усіх полях сівозміни зросла до 55%, що на 8% більше проти 2012 року. Відмічалося також і зростання зимуючого запасу з 0,5 до 0,6 екз./м². Тенденція до зростання відповідних показників спостерігалася і в посівах озимини під урожай 2014 року. Віковий склад гусениць які ввійшли в зиму складав: ІV вік – 28%, V вік – 45%, VI вік – 27%.



В поточному році озима та інші підгризаючі совки повсюдно становитимуть істотну загрозу на посівах сільськогосподарських культур. Шкодочинність фітофага зростатиме за доброї перезимівлі гусениць, сприятливих погодних умов під час льоту та яйцекладки фітофага. Основну увагу слід приділити просапним культурам в ранні періоди їх росту.

Прогнозована фенологія розвитку озимої совки у 2014 році



Заходи боротьби з підгризаючими совками.

Для обмеження чисельності і шкідливості совок ефективні агротехнічні прийоми: оптимальні строки сівби та міжрядне розпушування просапних культур; знищення бур’янів та квітучих нектароносів; культивація парових попередників у період масового відкладання яєць або відразу після його закінчення. Під час заляльковування гусені першої та виплодження другої генерації, поливи дощуванням призводять до можливої загибелі 80-85% гусениць.

З біологічних заходів застосовують випуск трихограми на початку та в період масового відкладання яєць, розпочинаючи за наявності 0,4-0,6 яєць/м2. У посівах цукрових буряків, соняшнику, озимої пшениці, багаторічних трав у разі наявності до 30 яєць шкідника на кв. м норма випуску трихограми становить 30 тис. самиць на га, а понад 30 яєць на кв. м – норму визначають з розрахунку одна самиця на 10 яєць шкідника. На парах перший випуск – 10 тис. самиць на га, наступні залежать від чисельності яєць на кв. м: до 1 яйця – 1:1, з розрахунку одна самиця на одне яйце шкідника (10 тис. на га ); до 5 – 1:5 (17 тис. на га); до 15 яєць – 1:7 (20 тис. на га); понад 15 яєць на кв. м – 1:10. Ефективним заходом проти підгризаючих совок є передпосівна обробка інсектицидом насіння озимих зернових, кукурудзи, гречки, овочевих і баштанних культур, цукрового буряка, що може істотно знизити шкідливість гусениць на ранніх стадіях розвитку рослин.

В осередках високої чисельності гусениць за перевищення ЕПШ: у посівах буряків 1-2 екз./м2, кукурудзи, соняшнику, картоплі, інших просапних 3-8, озимої пшениці 2-3 екз./м2, застосовують хімічні препарати: карате зеон, мк.с., 0,3 кг/га, арріво, к.е., 0,24-0,4 л/га, інші дозволені інсектициди за регламентами існуючих технологій. Більш ефективні суміші фосфорорганічних і піретроїдних інсектицидів у половинних нормах з додаванням 3-4 кг/га сечовини. Інсектициди доцільніше застосовувати в період виплодження гусениць та появи другого віку, а також у вечірні години, коли гусінь харчується на рослинах.



Листогризучі совки

Ряд Лускокрилі, Lepidoptera

Родина Совки, Noctuidae

В минулому році листогризучі совки отримали масовий розвиток на посівах сільськогосподарських культур. Основний період шкодочинності комах проходив у липні – першій половині серпня. Такий спалах у розвитку совок обумовлений доброю їх перезимівлею, чому сприяла м’яка та майже безморозна зима. В основні періоду розвитку комах, що визначають стан популяції – літ, яйцекладка та відродження, утримувалися оптимальні для них метереологічні умови, що і стало вирішальним чинником у потужному розвитку не тільки совок, а й інших видів лускокрилих комах.

На соняшнику та інших просапних

культурах повсюдно розвивалася совка-гамма



(Autographa gamma), хоча шкодочинність

першої генерації фітофага мала здебільшого

осередковий характер. Більш агресивним було

друге покоління, шкодочинність гусениць

відмічалася на посівах соняшнику, сої, сорго,

овочевих культурах, де шкідник за щільності

1,5-7 екз./м² пошкодив до 25% рослин.

Домінуючим видом стала бавовникова



совка (Helicoverpa armigera), масовий літ

перезимувалого покоління якої спостерігався

в ІІІ декаді травня - на початку червня.

Гусениці фітофага заселили 25% посівів

соняшнику, кукурудзи, подекуди сорго, за

середньої щільності 1-5 екз./м². Погодні умови,

при яких відбувався розвиток першого покоління шкідника та відсутність захисних заходів на більшості площ в цей період, сприяли збереженню переважної частини популяції совки у посівах сільськогосподарських культур, що як наслідок значно вплинуло на подальший розвиток фітофага.

Друге покоління шкідника розвивалося в липні-серпні та вирізнялося високою агресивністю. Наявність великої кількості квітучої рослинності в липні, що не є характерним для Миколаївської області, обумовили реалізацію високої плодючості самиць. Крім того, відродження гусениць співпало з оптимальними для їх розвитку погодними умовами. Результати масових обстежень на території області показували значне розповсюдження совки, заселеність просапних культур знаходилася на рівні 50-100%, при середній чисельності 3,5-5,0 екз./м². Максимально у посівах соняшнику нараховувалося до 36 особин на кв. м, а на одній рослині обліковувалося до 26 екземплярів. Живлення гусениць відбувалося на листковому апараті, в кошиках соняшнику, качанах кукурудзи, а поза межами посівів – на бур'янах. У пошкоджених шкідником кошиках спостерігався розвиток гнилей, масового характеру які набули в останню декаду липня.

Значна шкодочинність совки відмічалася і на овочевих культурах, зокрема томатах, перцю, баклажанах. Так, бавовникова совка подекуди заселяла до 100% посадок томатів, де пошкодила в середньому 6-9, максимально до 20% плодів. В присадибних ділянках шкідливість фітофага була значно вищою – пошкодженість плодів сягала 60-70%.

Гусениці С-чорної совки (Xestia c-nigrum) розвивалися переважно на посівах соняшнику та овочевих культурах, де за щільності 1,3-6,0 екз./м2 пошкодило 3-12 % рослин. Значного розвитку даний вид совки в минулому році не мав.

Повсюдно на посівах просапних культур відмічався підвищений розвиток люцернової совки (Heliothis viriplaca), гусениці якої за чисельності 1,5-10 екз./м² пошкодили 3-12% рослин соняшнику та до 25% багаторічних трав.

Навесні минулого року на посівах колосових культур проявилася шкодочинність звичайної зернової совки (Apamea sordens). У фазу молочно-воскової стиглості шкідник заселив 25%, максимально у південних районах до 50% площ ярого ячменя де пошкодив до 30% рослин.

Підвищений розвиток мала помідорна совка (Spodoptera exigua), гусениці першої генерації якої заселили 20-35% кущів томатів, де пошкодили 3-8% плодів. Значно сильнішим був розвиток другого покоління фітофага, гусениці якого заселили 60-100% площ томатів, де пошкодив 45-70%, а у присадибних ділянках до 100% кущів та 28, максимально до 80% плодів. Третє покоління карадрини, яке розвивалося протягом вересня - жовтня, через несприятливі метереологічні умови значної шкодочинності не мало.

Високу шкодочинність мала і капустяна совка (Mamestra brassicae), гусениці якої заселили 25% посадок капусти, де за чисельності 1,0-3,0 екз./рослину пошкодив біля 15% рослин. Більшу шкодочинність мало друге покоління фітофага, гусениці якого розвивалися на 30-60% площ, у яких за щільності 1,0-4,0 екз./рослину пошкодили 5-8, максимально 22% рослин.

Результатами грунтових обстежень встановлено, що зимуючий запас совок зберігається на 36% площ, що на 9% більше проти 2012 року. Також в двічі зросла чисельність шкідників з 0,4 до 0,8 екз./м².

Враховуючи вищезазначене, у 2014 році слід очікувати на збереження високого рівня шкодочинності листогризучих совок, насамперед бавовникової та люцернової, спостерігатиметься також подальше зростання чисельності зернової совки. Шкідливість фітофагів зростатиме за сприятливих погодних умов під час яйцекладки та відродження фітофага.

Прогнозована шкодочинність листогризучих совок у 2014 році


Прогнозована фенологія розвитку бавовникової совки у 2014 році


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка