Микола Лісовий, Людмила Тищенко



Скачати 90.12 Kb.
Дата конвертації12.09.2017
Розмір90.12 Kb.
#50969
Микола Лісовий, Людмила Тищенко

Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова
ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ КУРСУ «УКРАЇНСЬКА МОВА

(ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ)»
У статті окреслюються шляхи оптимізації навчального процесу під час вивчення дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» у вищому медичному навчальному закладі, виділяються умови, які сприяють розвитку пізнавального інтересу студентів.

Ключові слова: студенти-медики, професійне мовлення, оптимізація навчального процесу, пізнавальний інтерес, умови, позитивна мотивація.
Відповідно до потреб держави у розв’язанні цілого комплексу соціально-економічних і культурно-просвітницьких проблем постають нові вимоги до мовної освіти випускників вищих навчальних закладів.

Мета статті – окреслити шляхи оптимізації навчального процесу під час вивчення дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» у вищому медичному навчальному закладі.

Становлення висококваліфікованих, з належним інтелектуальним потенціалом, грамотних фахівців медичної галузі, які б вільно користувалися українською мовою в усіх сферах діяльності, особливо у професійній та офіційно-діловій, вимагає реалізації таких завдань:


  1. Дати студентам-медикам чіткі відомості про нормативність української мови, виробити у них практичні навички правильного використання різноманітних мовних засобів залежно від сфери й мети висловлювання.

  2. Підвищити рівень культури їхнього усного й писемного мовлення.

  3. Навчити майбутніх медичних працівників мови спеціальності, збагатити їхній словник, особливо термінологічною як загальнонауковою, так і фаховою лексикою.

  4. Сприяти засвоєнню студентами основних відомостей зі стилістики.

  5. Навчити їх складати різні види ділових паперів, особливо ті, що використовуються в медичній галузі, та працювати з текстами (науковими, культурологічними, художніми, діловими), що в результаті дасть змогу забезпечити майбутнім медичним працівникам ту лінгвістичну освіту, яка сприятиме успішній професійній діяльності і необхідна кожній освіченій людині будь-якого фаху.

Проте, як вказує О. Сисоєва, сьогодні спостерігається тенденція суттєвого збільшення обсягів знань, умінь і навичок, які необхідні фахівцю, хоча термін його професійної підготовки залишається незмінним, а у деяких випадках навіть зменшується. Вирішення означеної суперечності науковець бачить у підвищенні ефективності організації навчального процесу у професійних закладах освіти, «спрямованості його на розвиток тих особистісних і професійних якостей майбутнього фахівця, які сприяють його творчій, самостійній діяльності, успішній адаптації до нових соціально-економічних реалій» [8, c. 17–18 ].

З огляду на значний обсяг наукової інформації, яку мають засвоїти студенти, на невелику кількість годин, відведених на опанування курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)», постає питання про інтенсифікацію та оптимізацію навчального процесу. Для успішної інтенсифікації навчального процесу необхідно упроваджувати науково обґрунтовані методи керування пізнавальною діяльністю, які мобілізують творчий потенціал особистості. Підвищення темпів навчання досягається шляхом удосконалення змісту навчального матеріалу й методів навчання [7, c. 152].



На нашу думку, удосконалення змісту навчального матеріалу з навчальної дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)», що сприятиме ефективності формування професійного мовлення студентів-медиків, передбачає:

– раціональний відбір мовного матеріалу з чітким виділенням у ньому основної базової частини та додаткової, другорядної інформації;

– часовий перерозподіл навчального матеріалу з тенденцією викладу нової інформації на початку заняття, коли сприйняття студентів більш активне;

– раціональне дозування навчального матеріалу для багаторівневого опрацювання нової інформації з урахуванням того, що процес пізнання розвивається не за лінійним, а спіральним принципом;

– забезпечення логічної наступності нової і вже засвоєної інформації, активне використання нового матеріалу для повторення та більш глибокого засвоєння вивченого.

Мобілізація творчого потенціалу особистості майбутнього фахівця забезпечується шляхом:

– широкого використання колективних форм пізнавальної діяльності (парна і групова робота, рольові та ділові ігри);

– вироблення у викладачів відповідних навичок організації колективної навчальної діяльності студентів;

– застосування різноманітних елементів проблемного навчання;

– удосконалення навичок педагогічного спілкування, які мобілізують творче мислення студентів;

– індивідуалізація навчання в студентській групі й урахування особистісних характеристик під час розробки індивідуальних завдань і вибору форм спілкування;

– прагнення результативності навчання і рівномірного просування всіх студентів у процесі пізнання незалежно від початкового рівня їхніх знань та індивідуальних здібностей;

– знання і використання нових наукових даних з галузі педагогіки, психології, соціології, мовознавства;

– застосування сучасних аудіовізуальних засобів, ТЗН.

Досягненню позитивних результатів у підготовці висококваліфікованих фахівців сприяє використання активних методів навчання, які дозволяють формувати знання, уміння і навички студентів шляхом залучення їх до активної навчально-пізнавальної діяльності, в результаті чого навчальна інформація переходить в особистісний досвід студентів.

Однак які б методи не застосовувалися, важливо, як зазначають науковці, для підвищення ефективності навчання у вищій школі створити такі психолого-педагогічні умови, коли студент може зайняти активну особистісну позицію та повною мірою проявити себе як суб’єкт навчальної діяльності [7, с. 157].

На оптимізацію навчального процесу, за словами В. Лозниці, впливають комфортне фізіологічне існування (житло, їжа, одяг), сприятливі умови навчання (приміщення, апаратура, підручники), доброзичливий морально-психологічний клімат (студент-студент, студент-викладач), естетика навколишнього простору (дизайн, духовні інтереси), психолого-педагогічні вектори навчання (форми, методи, складність, посильність), свідоме й підсвідоме розуміння життєвої перспективи від навчання [4, с. 223].

Усе це сприяє ефективності засвоєння навчального матеріалу, формування професійного мовлення студентів-медиків, що, як і будь-яка діяльність, здійснюється під впливом певних мотивів. Мотиви є джерелом активності студентів, вони суб’єктивно відображаються у формі переживання, бажання, прагнення до певної мети. Розуміючи великий вплив специфічних чинників на мотивацію навчальної діяльності студентів (успіх – невдача, оцінка їхньої діяльності педагогом, бажання мати гарні оцінки, усвідомлення необхідності вивчення певного предмету), слід зазначити, що надзвичайно важливе значення має правильна організація навчальної діяльності, оскільки саме вона є основним джерелом мотивації.

Значення для майбутнього медичного працівника того чи іншого мотиву залежить від багатьох чинників: віку студента, рівня його вихованості, розумових здібностей та інтелектуального розвитку, суспільних, соціальних умов, у яких проходить навчання, від оточення, професійної майстерності викладача, соціальної перспективи навчання. Лише за умов реалізації достатньої мотивації навчальної діяльності можна отримати позитивні результати.

Мотиви професійної підготовки, на думку В. Ковальова, залежать від відповідного ставлення до навчання, що склалося у шкільні роки, до оволодіння знаннями, від ставлення до вибраної професії [1, с. 104]. Негативне ставлення до опанування деяких дисциплін пов’язане з тим, що студенти не бачать користі від їх вивчення. Для ефективності професійного навчання повинна формуватися мотиваційна сфера, адекватна змісту професійної підготовки і тим соціальним умовам, у яких вона відбувається [1, с. 121].

Одне з основних завдань сьогодні полягає в тому, як зауважують дослідники, щоб підготувати молодь до професійного самовдосконалення, сформувати інтерес до поступового оновлення знань, дати розуміння того, що процес навчання в школі, ліцеї, коледжі, вищому навчальному закладі не завершується, а є сходинкою в безперервному шляху до професіоналізму; стійке засвоєння студентами знань, умінь і навичок самоосвіти, за умови їх подальшого поглиблення і вдосконаленняч, допомагає покращити якість навчально-виховного процесу і забезпечити підготовку фахівців [4, с. 42].

Особливу роль у мотивації учіння студентів відіграє пізнавальний інтерес, наявність якого є однією з головних умов ефективності навчання і свідченням його правильної організації. Ураховуючи рекомендації В. Галузяка, М. Сметанського, В. Шахова [6, с. 111–114], ми виділяємо декілька основних умов, які сприяють розвитку пізнавального інтересу:



  1. Включення студентів у самостійний пошук і відкриття нових знань, розв’язування проблемних завдань.

  2. Навчальна діяльність, як і будь-яка інша, цікава тоді, коли вона різноманітна.

  3. Для появи інтересу до знань необхідне розуміння їх корисності, важливості.

  4. Чим більше новий матеріал пов’язаний із раніше засвоєними знаннями та раніше сформованими інтересами, тим цікавіший він для студентів.

  5. Навчання повинно бути важким, але посильним.

  6. Чим частіше перевіряється й оцінюється робота студента, тим цікавіше йому працювати.

  7. Яскравість, емоційність навчального матеріалу, схвильованість самого викладача суттєвим чином впливають на ставлення студентів до навчання.

Виконання окреслених вимог стимулює волю, увагу, допомагає більш легкому запам’ятовуванню навчального матеріалу, сприяє удосконаленню рівня культури як усного, так і писемного професійного мовлення студентів.

«Щоб не формально засвоїти матеріал, – підкреслює О. Леонтьєв, – потрібно не „відбути” навчання, а прожити його, необхідно, щоб навчання ввійшло в життя, щоб воно мало життєве значення для того, хто навчається» [3, с. 55].

Звідси випливає, що успішність навчання багато в чому залежить від змісту особистісного ставлення до нього. Свідоме ставлення майбутніх фахівців до формування певних умінь, інтерес і мотиви навчального процесу є основою, на якій виникають, закріплюються і розвиваються знання, навички пізнання і практичний досвід студентів. Мотивація, інтерес, потреба пізнання вважаються необхідними умовами навчальної діяльності.

Формування умінь і навичок, необхідних для майбутньої фахової діяльності, у тому числі професійного мовлення, здійснюється переважно в результаті включення студентів у навчальну діяльність, яка змінює їхні основні цільові орієнтири, загальну спрямованість особистості. Велике значення має при цьому не сама діяльність, а нове усвідомлення завдань і цілей, які стоять перед людиною.

У психологічній літературі використовується термін «рефлексія», який звичайно тлумачиться як форма самосвідомості, форма теоретичної діяльності людини, форма активного особистісного переосмислення того чи іншого змісту своєї індивідуальної свідомості. До рефлексії відносять усвідомлення індивідумом не тільки своїх дій, свого «я», але й внутрішнього світу людей, разом з якими він здійснює групову діяльність. Суттєвою характеристикою рефлексії є певний рівень психічного усвідомлення своєї діяльності, свого «я», а також особистої і спільної діяльності своїх партнерів [5, с. 19].

Сприяти усвідомленню студентами-медиками значущості професійного мовлення у майбутній фаховій діяльності, необхідності формування професійного мовлення, розвитку позитивної мотивації мають:



  1. Особистісно-розвиваючий підхід до навчання, який враховує особливості й інтереси студентів і вдосконалює професійно-творчі здібності.

  2. Відносини співробітництва педагогів і студентів, основані на взаємоповазі та взаєморозумінні й потребі у спільній пізнавальній діяльності.

  3. Навчання того, що дійсно необхідне для даної професії. Таке навчання базується на професійній зацікавленості майбутніх фахівців та їхній творчості.

  4. Навчання без примушування, яке спрямоване на підтримання власної зацікавленості студентів, бажання отримувати знання, необхідні для майбутньої професійної творчої діяльності.

  5. Єдність навчання та самонавчання – спирання викладача на знання та досвід, що є у студентів, а також активізація їх до самостійного вивчення необхідного матеріалу.

  6. Емоційно-культурний фон навчання, задоволення ним, приємна атмосфера, що супроводжує навчально-пізнавальну діяльність і рівень культури викладачів і студентів.

Отже, окресленні шляхи оптимізації навчального процесу під час вивчення дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» у вищому медичному навчальному закладі сприятимуть позитивному ставленню студентів до вивчення цього предмету, кращому засвоєнню знань, умінь і навичок, що в результаті підвищить їхній рівень професійного мовлення і культури мови в цілому.
Література

  1. Ковалёв В. И. Мотивы поведения и деятельность / Отв. ред. А. А. Бодалев. – М. : Наука, 1988. – 191 с.

  2. Крылова Н. Б. Формирование культуры будущего специалиста / Н. Б. Крылова. – М. : Высшая школа, 1990. – 142 с.

  3. Леонтьев А. А. Язык, речь, речевая деятельность / А. А. Леонтьев. – М. : Просвещение, 1969. – 214 с.

  4. Лозниця В. С. Психологія і педагогіка: основні положення. Навч. посібник для самост. вивч. дисц / В. С. Лозниця. – К. : «ЕксОб», 1999. – 304 с.

  5. Машбиц Е. И. Психологические основы управления учебной деятельностью / Е. И. Машбиц. – К. : Вища школа, 1987. – 224 с.

  6. Педагогіка : Навчальний посібник / В. М. Галузяк, М. І. Сметанський, В. І. Шахов. – 2-е вид. випр. і доп. – Вінниця : «Книга-Вега», 2003. – 416 с.

  7. Педагогика и психология высшей школы. – Ростов-на-Дону : «Феникс», 1998. – 554 с.

  8. Сисоєва С. О. Основи педагогічної творчості вчителя : Навчальний посібник / С. О. Сысоева. – К. : ІСДОУ, 1994. – 112 с.

Каталог: wp-content -> uploads -> 2015
2015 -> Навчальний посібник Харків нфаУ 2011 (07) к 15 Рецензенти: В. О. Тюріна
2015 -> Київська духовна академія української православної церкви київського патріархату новітні релігійні та містичні рухи: системний аналіз Збірник наукових праць
2015 -> Положення про підготовку науково-педагогічних І наукових кадрів { Із змінами, внесеними згідно з Постановами км n 960 ( 960-2000-п ) від 14. 06. 2000 n 1124 ( 1124-2004-п ) від 27. 08. 2004 n 254
2015 -> Положення про організацію освітнього навчального процесу Миколаїв-2015 ббк 74. 202 П 52 Затверджено вченою радою Миколаївського національного університету імені В. О
2015 -> Міністерство освіти І науки україни технолого-економічний коледж миколаївського національного аграрного університету
2015 -> Матеріали VІІІ міжнародної науково-практичної конференціїз питань патріотичного виховання молоді
2015 -> Гарбадин Андрій Стефанович робоча програма

Скачати 90.12 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал