Метою викладання навчальної дисципліни «Психологічна служба»



Скачати 313.87 Kb.
Дата конвертації09.09.2017
Розмір313.87 Kb.
ВСТУП
Дисципліна «Психологічна служба» рекомендована Міністерством освіти і науки України для обов'язкового вивчення студентами психологами згідно з концепцією викладання гуманітарних і соціально-політичних дисциплін.

Метою викладання навчальної дисципліни «Психологічна служба» є розвиток уявлень студентів про зміст, форми й методи навчання та формування особистості практичного психолога, розкриття основних наукових концепцій, понять, методів та технологій практичної психології, надбання студентами знань, вмінь і навичок, які максимально сприяють усвідомленню професійного становлення майбутнього фахівця.

Завданнями вивчення навчальної дисципліни є:

  • ознайомлення студентів з системою соціально-психологічної служби, змістом, формами й методами організації та роботи психологічної служби з різними віковими категоріями населення;

  • використання знань практичної психології у різних структурах виробництва та організаціях;

  • оволодінні психологічними технологіями, практичними навичками, що формуються під час участі у семінарах та практикумах;

  • надбання студентами знань, вмінь і навичок, що максимально сприяють становленню майбутнього спеціаліста.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

  • основні принципи практичної психології, її роль і місце в системі психологічного знання;

  • етичні засади діяльності практичного психолога;

  • нормативні документи, що регулюють діяльність практичного психолога;

  • організаційну структуру психологічної служби системи освіти;

  • основні напрями діяльності психологічної служби організації, виробництва;

  • основні напрями роботи практичного психолога у центрах реабілітації неповнолітніх;

  • основні напрями роботи практичного психолога в центрах соціально-психологічної служби.

Ґрунтуючись на одержаних у процесі вивчення дисципліни знаннях, студенти повинні вміти:



    • розробляти конкретні плани й завдання роботи з дітьми та дорослими;

    • вибирати пріоритетні напрями, форми і методи роботи, які випливають з професійних можливостей і цілей психологічної служби;

    • спиратися на чинні закони, директивні документи та нормативні акти, які стосуються професійної діяльності практичного психолога;

    • проводити психодіагностику та розробляти програми корекційної допомоги;

    • самостійно проводити порівняльний аналіз психологічних проблем, визначати напрямок роботи практичного психолога;

    • використовувати отримані знання на практиці.

Актуальність викладання дисципліни «Психологічна служба» зумовлена зростанням ролі «людського фактору» в функціонуванні нашого суспільства, а також розвитком психологічної науки, яка переживає потребу більш тісного контакту з практикою.

Організація психологічної служби у будь-якій сфері суспільства сприяє підвищенню ефективності діяльності персоналу, створенню передумов становлення належного психологічного клімату, самореалізації та ефективної взаємодії співробітників, допомагає аналізувати і координувати психологічні аспекти діяльності впродовж виробничого циклу, екстраполює їх на побут і соціальну сферу персоналу.

Робочою навчальною програмою дисципліни «Психологічна служба» передбачена самостійна робота студентів за тематикою дисципліни та виконання двох контрольних робіт (9, 10 семестри).



МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
Тема 1. Теоретичні засади практичної психології
План

  1. Основи діяльності практичної психології.

  2. Феномен психологічної практики.

  3. Завдання та напрями діяльності психологічної служби.

  4. Основні нормативні документи, що забезпечують діяльність практичного психолога.


Література: 1; 15; 16; 22; 27.
Розпочати вивчення теоретичних засад практичної психології необхідно з ознайомлення з основною науково-методичною літературою провідних фахівців у галузі практичної психології. Навіть короткий огляд засвідчить, що основним предметом практичної психології є психічне життя людини, а досить широкий спектр функцій, методів і прийомів роботи практичного психолога вкаже на різноманітність спеціалізації в роботі майбутнього фахівця.

Необхідно зрозуміти, що практична психологія – це галузь професійної діяльності, мета якої визначення психологічних особливостей життєвої проблематики і життєвої ситуації та індивідуальності людини, розробку і впровадження у практику технологій, методик і прийомів внесення позитивних змін у її внутрішній світ, профілактику небажаних форм поведінки. Далі потрібно усвідомити, що метою психологічної практики є зміна стану або змісту свідомості особистості (ставлень, переконань, уявлень тощо), рис або якостей людини, зміна поведінки.

Знайомлячись з різноманітними формами діяльності практичної психології, потрібно детально розглянути психологічну службу як її організаційну форму. Теоретичний аналіз надасть необхідні уявлення про те, що психологічна служба – це цілісна структурована сукупність закладів, установ, підрозділів і посад, що входять до єдиної субординативної системи, основу якої складають фахівці в галузі практичної психології. Далі необхідно ознайомитись з метою, завданнями та з організаційно-методичними умовами її діяльності. Слід зрозуміти, що спільною метою діяльності усіх зазначених служб є підвищення ефективності професійної діяльності персоналу та, одночасно, захист його психічного й соціального здоров’я.

Знайомлячись із феноменом психологічної практики необхідно зрозуміти, що вона має свою специфіку. Розгляньте її. Перш за все, це її суб’єкт – окрема людина (психолог, психотерапевт, консультант) або група людей, що розглядається в якості соціального суб’єкта. Активність його зазвичай носить свідомий, цілеспрямований характер, а основна мета – вплив на іншу людину чи групу людей. По друге, об’єктом психологічної практики завжди виступає інша людина (клієнт) або група людей. По третє, психологічна практика відрізняється від усіх інших практик не лише метою, але й засобами: засоби можуть бути не лише психологічними (малювання, ліплення), але мета і результати завжди мають психологічний характер (наслідки, зміст, полегшення станів тощо). Ознайомтесь із літератури з іншими особливостями психологічної практики, проаналізуйте їх.

Потрібно розглянути також різні форми психологічної практики (міжособистісна взаємодія, предметна, навчальна чи художня діяльність). Форми психологічної практики можна об’єднати у три великі групи:


    • індивідуальні, коли об’єктом практики виступає окрема особистість (бесіда, сповідь, індивідуальна психодіагностика, консультація тощо);

    • групові, коли в якості об’єкта розглядається конкретна група людей, первинний колектив, де члени групи взаємодіють один з одним (групові форми психотерапії, психокорекції, тренінги тощо);

    • масові, коли впливи чи маніпулятивні дії спрямовані на великі соціальні групи (концерти, обряди, ритуальні дійства, мітинги, демонстрації тощо).

Психологічна практика може здійснюватися на основі: наукових знань (психологія, фізіологія, соціологія тощо); містики або позанаукових концепцій (міфи, вірування); життєвого досвіду (здоровий глузд, професійний та соціальний досвіди); еклектичного поєднання трьох попередніх.

Переходячи до підготовки третього питання необхідно ознайомитися з основними напрямами роботи психологічної служби. Перш за все потрібно визначити й зосередитися на методах та основних завданнях наступних практичних напрямів:



    • психологічна служба в системі освіти;

    • соціально-психологічна служба (допомога населенню);

    • психологічна служба у галузі політики;

    • психологічна служба органів внутрішніх справ (робота з персоналом; психологічний супровід оперативно-службової діяльності; психолого-педагогічний супровід навчально-виховного процесу в закладах освіти МВС України);

    • психологічна служба Збройних Сил;

    • психологічна служба у справах сім’ї;

    • психолого-реабілітаційні та соціально-реабілітаційні центри тощо.

Потрібно усвідомити, що в основі діяльності фахівців психологічних служб лежить психологічна практика – професійна діяльність з надання психологічної допомоги особистості.

Розгляд четвертого питання слід розпочати з вивчення нормативних документів, які регламентують діяльність практичного психолога. Перш за все необхідно познайомитись з Положенням про психологічну службу в Україні: визначення, основна мета та завдання діяльності. Потім потрібно детально розглянути Національну систему соціально-психологічної служби (НССПС): визначення, мету діяльності, структуру, історію створення. Ознайомитись з досвідом функціонування психологічних служб у зарубіжних країнах.

Знайомлячись з нормативними документами, студентам бажано також розглянути основні засади Єдиної інформаційної системи психологічної служби (ЄІСПС).

Потім потрібно згадати Етичний кодекс психолога та його основні принципи: відповідальність, компетентність, захист інтересів клієнта, конфіденційність, етичні правила проведення психологічних досліджень, кваліфікована пропаганда психології, професійна кооперація. Необхідно пам’ятати, що дотримання етичних засад в роботі практичного психолога відіграє велику роль у становленні його як професіонала, створює імідж його власного «Я».



Питання для самоперевірки:


  1. Назвіть основи практичної психології, дайте характеристику їх.

  2. Визначте специфіку психологічної практики.

  3. Які форми психологічної практики вам відомі.

  4. Перелічіть нормативні документи, які регламентують роботу практичного психолога.


Тема 2. Практична психологія в системі освіти. Особистість практикуючого психолога
План


  1. Мета, завдання та основні принципи організації психологічної служби системи освіти.

  2. Форми і види діяльності психологічної шкільної служби.

  3. Моніторинг умов та особливостей розвитку особистості учнів. Міжособистісні стосунки в класі.

  4. Діагностика та корекція девіантної поведінки особистості.

  5. Робота з батьками та педагогічним колективом.

  6. Вимоги до особистості практикуючого психолога.


Література: 1-3; 5-9; 11-13; 17-22; 24; 25; 28-30.
Розгляд першого питання потрібно розпочати з ознайомлення з роллю психологічної служби системи освіти. Оскільки основною метою діяльності психологічної служби системи освіти є забезпечення і підвищення ефективності навчально-виховного процесу, то в її роботі необхідно створювати оптимальні соціально-психологічні умови для розвитку та саморозвитку кожної особистості. Необхідно запам’ятати, що психологічна служба забезпечує своєчасне і системне вивчення психофізичного стану дитини, мотивів її поведінки і діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних, фізичних, статевих та інших індивідуальних особливостей, сприяє виконанню освітніх і виховних завдань навчальними закладами. Далі необхідно ознайомитись із завданнями психологічної служби системи освіти та основними видами діяльності.

Проаналізуйте наступні форми та види діяльності психологічної шкільної служби та виділіть основні напрями роботи шкільного психолога, до яких можна віднести:



    • психодіагностику як основу професійної діяльності психолога; завдання та процедуру шкільної психодіагностики; основні фактори ризику у різних вікових групах;

    • психолого-педагогічну корекцію як напрям діяльності психологічної служби у школі; принципи психокорекційної діяльності психолога; характеристику основних форм психокорекційної роботи;

    • реабілітаційну допомогу – надання психолого-педагогічної допомоги дітям, підліткам, молоді, які перебувають у кризовій або складній життєвій ситуації з метою адаптації та повернення до звичайних умов навчання і життєдіяльності;

    • індивідуальну психологічну консультацію як напрям роботи психологічної служби;

    • профілактичну роботу психологічної служби;

    • просвітницьку роботу психологічної служби.

Необхідно проаналізувати кожну із запропонованих форм психологічної служби та спробувати розробити план роботи кожної з них.

Початок вивчення третього питання необхідно поєднати зі знаннями вікової психології, тому що робота шкільного психолога перш за все повинна враховувати вікові особливості на кожному етапі розвитку учня. Необхідно визначити та розподілити технології роботи шкільного психолога з різними віковими групами учнів: робота психолога з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку, психологічна робота з учнями підліткового віку, робота з учнями юнацького віку.

Необхідно розглянути та проаналізувати напрямки діяльності психолога з кожною групою від ознайомлення зі складовими психологічної готовності дитини до школи і до заходів профорієнтації для старшокласників. Спробуйте розробити та написати план роботи шкільного психолога з кожною з вікових груп. Запам’ятайте, що створення позитивного соціально-психологічного клімату кожного колективу класу і школи взагалі є одним із основних у роботі шкільного психолога. Тому шкільному психологу необхідно володіти техніками встановлення доброзичливих міжособистісних стосунків у класі: проведення співбесід, круглих столів, психологічних тренінгів з навичками коректного спілкування та ін.

Студентам необхідно також ознайомитись з методами профілактичної роботи психологічної служби так як цей напрямок роботи може запобігати розвитку багатьох видів конфліктів у колективі.



При вивченні четвертого питання необхідно згадати ряд психодіагностик, які можна використовувати з метою діагностики та корекції психологічних девіацій учнів. Відповідно до вікових груп спробуйте підібрати методики та тести визначення різних відхилень у школярів. Так, наприклад, для учнів молодшого шкільного віку: методика «Визначення сформованості «внутрішньої позиції школяра», методика «Уяви собі...» для оцінки спрямованості на процес навчання, проективна методика «Неіснуюча тварина», «Веселий-сумний» для оцінки емоційного ставлення до навчання у школі, методика «Пізнавальна потреба» В.С.Юркевич, методика діагностики рівня шкільної тривожності Філіпса тощо.

Необхідно також проаналізувати кожний з наступних напрямків можливих девіацій:



    • проблема соціально-психологічної занедбаності учнів;

    • агресивна поведінка;

    • делінквентна поведінка;

    • адиктивна поведінка;

    • аутоагресивна, суїцидальна поведінка тощо.

Також майбутнім практикам необхідно знати методи профілактики здорового способу життя у школі та психологічної просвіти.

При вивченні п`ятого питання потрібно проаналізувати літературу, яка дасть уявлення про роботу з педагогічним колективом та з батьками школярів. Необхідно пам’ятати, що в роботі з вчителями потрібно дотримуватися доброзичливості, толерантності та професіоналізму.

Розкрийте зміст кожного з наступних напрямів роботи: психологічні особливості педагогічного колективу; психологічний портрет педагога: позитивні та негативні аспекти; якості особистості педагога, що вимагають психологічної корекції; експертиза професійної компетенції педагога; педагогічні конфлікти: сутність, профілактика та методи вирішення; індивідуальний стиль діяльності педагога: психологічна допомога у становленні та корекції.

Далі необхідно проаналізувати методи роботи шкільного психолога з батьками:



    • вивчення особливостей сімейного виховання;

    • психологічна допомога батькам учнів;

    • особливості допомоги психолога під час вікових криз дитини;

    • методи психокорекційної роботи з сім`ями школярів;

    • сімейна терапія як вид діяльності психолога в школі.

У результаті вивчення означеної теми необхідно зрозуміти, що напрями роботи психолога у школі не вичерпані, і у різних спеціалізованих школах, ліцеях та гімназіях вони можуть варіюватись відповідно до специфіки закладу. Це може бути робота з обдарованими дітьми або робота з розвитку окремих здібностей тощо.

Необхідно ознайомитися зі складанням плану роботи шкільного психолога: на тиждень, на місяць, на рік. Особливої уваги потребує розробка індивідуальної карти розвитку школяра. Зверніть увагу на ведення необхідних документів у роботі шкільного психолога (див. додаток А).

Готуючись до останнього питання потрібно розуміти, що особистість практичного психолога має характеризуватися високим рівнем розвитку духовного (можливості індивіда, що визначаються рівне соціального розвитку особистісно-природних нахилів) та трудового (найбільш значуща характеристика креативних сил індивіда з погляду реалізації його соціальної сутності) потенціалу тому, що творчий потенціал фактично виростає з трудового потенціалу за рахунок якісного вдосконалення професійних можливостей людини.

Необхідно проаналізувати найсуттєвіші особистісні утворення майбутнього практичного психолога, які виділяють провідні вчені (В.Г.Панок, Н.І.Пов’якель, В.В.Рибалка, Н.В.Чепелєва, Т.С.Яценко та ін.):



  1. спрямованість особистості (пізнавальний, професійний, творчий її компоненти);

  2. розвинуте почуття соціальної відповідальності, гуманістична громадянська позиція;

  3. здатність до ефективних форм і прийомів спілкування з іншими людьми;

  4. активність, організованість, експресивність, конструктивність, старанність;

  5. прагнення до самовдосконалення та самоактуалізації;

  6. мотивація до досягнення успіху в обраній професії;

  7. високий рівень розвитку психічних процесів (пам'ять, увага, мислення та ін.);

  8. розвинуті загальнолюдські якості (вихованість).

Спробуйте оцінити рівень розвиненості їх у собі. Також необхідно ознайомитись та проаналізувати наступні три основні показники культурної компетентності психолога:

а) здатність генерувати максимум думок, слів та дій, які сприяють у налагодженні контакту з іншими в межах тієї чи іншої культури;

б) здатність генерувати думки, слова та дії, необхідні для спілкування із різними групами та людьми, оскільки і психологи, і клієнти мають потребу в спілкуванні в рамках їх особистої культури та розвитку здібності розуміти інші культури;

в) здатність будувати плани, реалізувати багато можливостей, які існують у культурі та виражати себе в цих діях.

Необхідно усвідомити, що особистісна готовність практичного психолога до професійної діяльності – це психічний стан, передстартова активізація «Я», що включає усвідомлення своїх цілей, оцінку наявних умов, зовнішніх і внутрішніх ресурсів, визначення найбільш вірогідних способів дії, прогнозування мотиваційних, вольових, інтелектуальних зусиль, вірогідності досягнення результатів, мобілізацію сил, самонавіювання в досягненні цілей.

Згадайте психологію праці та професіограму психолога: проаналізуйте взаємовідповідність між своїми індивідуально-особистісними характеристиками та вимогами професії.



Питання для самоперевірки:


    1. Перелічіть основні професійно важливі якості практичного психолога.

    2. Як розробити план роботи зі старшокласниками з агресивною поведінкою?

    3. Які заходи профілактики здорового способу життя ви можете запропонувати старшокласникам?

    4. Методи допомоги учням молодшої школи з підвищеним рівнем тривожності.

    5. Складіть програму тренінгу особистісного росту для вчителів.


Тема 3. Основні види діяльності та функції соціально-психологічної служби

План





  1. Основні функції соціально-психологічної служби.

  2. Завдання національної соціально-психологічної служби.

  3. Соціально-психологічна реабілітація населення.


Література: 1; 8; 10; 13; 14-18; 20-22; 24-26; 27; 30.
Готуючись до першого питання необхідно зрозуміти, що національна система соціальних і психологічних служб об’єднує державні органи й організації, що виконують практичні роботи у галузі соціальної педагогіки, прикладної соціології та психології. Далі потрібно ознайомитись з основними функціями:

    • дорадчі та експертні функції в усіх державних і територіальних установах;

    • забезпечення соціально-психологічних умов вільного саморозвитку особистості;

    • розв’язання та профілактики різних типів конфліктів, психологічних перевантажень у професійній діяльності;

    • створення соціально-психологічних умов для підвищення ефективності праці, навчання і виховання;

    • захисту й допомоги людині, яка перебуває у кризовій життєвій ситуації;

    • кваліфікованого управління соціальними процесами у суспільстві;

    • забезпечення єдиної політики у психологічному захисті населення.

Необхідно усвідомити, що діяльність психологічних служб є одним із вирішальних чинників гуманізації відносин у суспільстві, оскільки ґрунтується виключно на індивідуальному підході до особистості людини.

Готуючись до другого питання потрібно проаналізувати основні завдання національної соціально-психологічної служби (НССПС), зокрема:



    1. забезпечення соціально-психологічного захисту і підтримки індивідуального розвитку громадян України з урахуванням їх здібностей, особливостей життя і праці; реабілітації потерпілих від техногенних, соціальних та природних катастроф;

    2. надання допомоги органам місцевого і державного управління у розробці та реалізації соціальної політики на основі вивчення масової свідомості;

    3. виконання консультативних, дорадчих та експертних функцій у сфері управління державою, в економіці, у галузях науки й культури, в органах законодавчої, виконавчої та судової влади;

    4. участь у розробці й практичному застосуванні нових технологій і методів навчання, виховання, розвитку і перевиховання дітей та молоді, впливу засобів масової комунікації на людей;

    5. координація прикладних психологічних, соціологічних і педагогічних досліджень;

    6. здійснення психометричного нагляду: розробка, впровадження та контроль за кваліфікованим використанням психологічних методик і технологій;

    7. участь у ліцензуванні навчальних закладів, що здійснюють підготовку фахівців служб, і в атестації спеціалістів відповідно до державних і міжнародних стандартів.

Далі необхідно розглянути окремі відомчі психологічні служби, їхні функції, сучасний стан і здобутки.

Під час підготовки до третього питання потрібно перш за все згадати, що таке реабілітація, розглянути проблеми соціуму під час виникнення (та після них) масштабних катастроф. Необхідно ознайомитися із загальними етапами діяльності практичних психологів щодо мінімізації соціально-психологічних наслідків катастрофи. До них відносять:

Перший етап – дослідницький – відбувається вивчення соціально-психологічної феноменології, наслідків від масштабної катастрофи (побудова моделей індивідуальної і групової поведінки постраждалих людей в ситуації фрустрації, розлучення із близькими, переселення чи проживання в небезпечних зонах, наявності прихованої загрози для життя і здоров’я).

Другий етап – накопичення практичних методів і методик надання конкретної соціально-психологічної допомоги населенню.

Третій етап – розробка і здійснення комплексних цільових програм реабілітації не тільки для окремих людей, сімей або окремих груп, а цілих спільнот, що постраждали; створення міжгалузевих центрів допомоги.

Необхідно усвідомити основну мету діяльності центрів: надання соціально-психологічної та інформаційної допомоги населенню, яке проживає в складних екологічних, політичних, психологічних та соціально-економічних умовах.


Питання для самоперевірки:



  1. Визначте основні функції та завдання соціально-психологічної служби.

  2. Охарактеризуйте відомчі психологічні служби, їхні функції, сучасний стан.

  3. Назвіть особливості діяльності психологічної служби у період глобальних катастроф чи перетворень у суспільстві.

  4. Визначте основні напрями реабілітаційної роботи.

  5. Які основні методи допомоги потерпілим від катастроф Ви можете запропонувати?

Тема 4. Психологічна служба в організації. Робота практичного психолога щодо розвитку та корекції особистості
План


  1. Основні функції психологічної служби в організації.

  2. Особливості психологічного консультування в організації.

  3. Формування психологічної культури організації.


Література: 1; 4; 5; 10; 13; 14-18; 20; 21; 24; 25; 30.

Вивчення першого питання необхідно розпочати з аналізу історії впровадження психологічних служб на виробництві наприкінці ХХ – на початку ХІ ст. Необхідно виділити причини виникнення психологічних служб, зокрема, така необхідність була зумовлена потребами у подоланні соціально-психологічної напруги, психічної втомлюваності, загальної ослабленості. Тому створення служб психологічної допомоги, ефективне управління їхньою діяльністю – нагальна вимога часу й одне з важливих завдань керівників.

Зрозуміло, що усі аспекти вищевказаного питання потрібно розглядати з точки зору психології управління, яка була вивчена студентами раніше.

Студентам необхідно розглянути можливі функції діяльності психологічних служб як в державних так і в приватних організаціях та виділити основні. Йдеться, насамперед, про психологічні дослідження, що можуть вплинути на формування світогляду людей, оптимізацію розстановки кадрів, поліпшення соціально-побутових умов працівників, дотримання соціальної справедливості, стимулювання праці тощо. Це можуть бути функції:



  1. Сприяння підвищенню ефективності діяльності персоналу організації.

  2. Створення передумов становлення належного психологічного клімату.

  3. Допомога практичного психолога в самореалізації та ефективній взаємодії працівників.

  4. Координація психологічних аспектів діяльності впродовж виробничого циклу.

  5. Консультування як керівників так і виконавців.

  6. Профілактика та розв`язання міжособистісних та групових конфліктів тощо.

Студентам важливо усвідомити, що у будь-якій установі психологічна служба повинна виконувати свої основні функції: інформаційну, консультативну, регулятивну, діагностичну, навчальну, пропагандистську, профілактичну, корегувальну.

Наприкінці підготовки цього питання студентам необхідно спланувати роботу практичного психолога за кожним з визначених напрямків, підібрати методи та описати методики проведення досліджень.

Вивчення другого питання потрібно розпочати з розгляду системи психологічного консультування в організації як однієї з основних функцій психологічної служби та засобу підвищення психологічної культури персоналу.

Необхідно розглянути консультування як спеціально організований процес спілкування практичного психолога з керівником, групою службовців, спрямований на розгортання та просування можливих для них змін у певний період. Також необхідно звернути увагу на види консультування та виділити їх основні особливості.

Необхідно розрізняти такі види консультування: психолого-управлінське, психолого-акмеологічне та соціально-психологічне. Пихолого-управлінське консультування перш за все слід розглядати як таке, що несе найбільше «психологічне навантаження», маючи основним об’єктом аналізу та впливу людський чинник, тобто конкретних людей з їх індивідуально-психологічними особливостями, що так чи інакше впливають на ефективність управлінської діяльності. Студентам необхідно знати, що консультування як метод удосконалення управлінської практики використовують різні організації та їх керівники у різних сферах управління, а саме:


  1. консультування із загальних питань управління (визначення стратегії та основних етапів розвитку організації, формування організаційної культури тощо);

  2. консультування з питань управління фінансовою діяльністю організації;

  3. консультування з проблем управління маркетингом (визначення стратегії маркетингу, обґрунтування заходів щодо його здійснення тощо);

  4. консультування з проблем управління людськими ресурсами.

Під час вивчення третього питання необхідно згадати форми та методи формування психологічної культури колективу: це і соціальна психологія і психологія управління тощо. Перш за все психологічну культуру слід розглядати як комплекс елементів психологічної компетентності, які обслуговують управлінську практику й забезпечують застосування найефективніших способів, форм і методів роботи.

Деякі вчені зазначають, що психологічна культура – це колективне програмування людського розуму, система колективних цінностей, механізм, який допомагає жити у своєму середовищі й зберігати цілісність при взаємодії з іншими спільнотами. Тому, у будь-якому разі, психологічна культура є однією з професійно важливих якостей керівника, співробітників організації, а рівень її розвитку характеризує людину як в особистісному аспекті, так і щодо її діяльності.

Студентам необхідно усвідомити, як психологічна культура формується у процесі тривалої роботи, спрямованої на розвиток та корекцію елементів психологічної компетентності.

Важливо запам’ятати, що керівник, який вдається до послуг психолога-консультанта, прагне досягти вищого рівня як у власному розвитку так і у розвитку керованої ним організації.

Наприкінці підготовки до цього питання зверніть увагу на те, що у роботі практичного психолога необхідно бути відкритою системою: відвідувати семінари психологів, приймати участь у круглих столах, відвідувати конференції та з`їзди психологів. Весь свій професійний шлях вчитися новим методам роботи, знайомитися з новими методиками, аналізувати свою діяльність, покращувати її та самоудосконалювати.



Питання для самоперевірки:


  1. Охарактеризуйте основні напрямки роботи практичного психолога в організації.

  2. Назвіть види консультування в організації.

  3. Визначте особливості управлінського консультування.

4. Визначте шляхи формування психологічної культури в організації.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ

КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
Відповідно до робочої навчальної програми студенти Інституту заочного та дистанційного навчання виконують по одній контрольній роботі у кожному семестрі (9, 10 семестри). Вимоги до виконання обох контрольних робіт – тотожні, теми – різні (подані нижче).

Контрольна робота є теоретичним науковим дослідженням. Її завданням є – шляхом системного ознайомлення з основними науковими джерелами та спеціальною літературою отримання знань з означеної проблеми, вміння аналізувати теоретичний матеріал, підбирати необхідні методики, співставляти отримані дані, робити самостійні висновки.

Виконання контрольної роботи необхідно розпочинати з ознайомлення з матеріалами до обраної теми, вказаними у списку рекомендованої літератури. Тому, перш за все, необхідно скласти наукову бібліографію проблеми та список джерел і літератури відповідно до теми роботи.

Після чого починається новий етап – робота над джерелами і літературою. Починати слід з вивчення спеціальної наукової літератури. Це дає можливість студенту ознайомитись з рівнем розробки в науковій літературі вибраної ним теми. До того ж, починати вивчення літератури необхідно з більш новітніх робіт, а потім поступово знайомитися з працями, які вийшли друком раніше.

Виключне значення для написання роботи мають джерела. Тому, чим ширше залучена документальна база, тим переконливіше виглядатимуть висновки та якість самої роботи.

На наступному етапі необхідно розробити план майбутньої роботи (простий чи складний – за бажанням і міркуванням автора контрольної роботи). План роботи складається залежно від тих питань, які досліджуються, але, як правило, він включає в себе такі розділи: 1) вступ; 2) основна частина – розділи або глави, де висвітлюється основний зміст контрольної роботи (їх може бути декілька); 3) висновки; 4) список використаних джерел і літератури; 5) інколи ілюстрований додаток документів, таблиць, схем, карт, фотографій та ін. Нижче подані теми контрольних робіт з приблизними планами для розкриття кожної теми. Вказані плани можна доповнювати іншими пунктами, але не уникати відповіді на них.

Однією із найскладніших і важливих частин контрольної роботи безумовно є вступ, в якому визначається науковий апарат дослідження: актуальність проблеми, об’єкт та предмет дослідження, формулюються мета та завдання роботи. Відповідно до окреслених завдань в кінці контрольної роботи потрібно сформулювати висновки. Це дасть змогу і викладачу і студенту визначити рівень досягнутого результату.

Кожна контрольна робота складається з глав або розділів, які, в свою чергу, можуть поділятися на параграфи. Тут викладається основний матеріал теми згідно плану. Виклад змісту має бути логічним, послідовним та лаконічним. Слід уникати повторювань, нечітких формулювань. Викладаючи матеріал і використовуючи цитування джерел та літератури, необхідно робити посторінкові посилання на них.

Рекомендуємо перший розділ присвятити аналізу літератури з означеної теми. При цьому, недостатньо обмежуватися лише переліком авторів чи назвами книг, а слід стисло охарактеризовувати значення тієї чи іншої праці, яку згадуєте для розкриття проблеми.

Висновки повинні відповідати основному змісту роботи, бути конкретними й виглядати як підсумкові відповіді на питання плану контрольної роботи. Висновки також повинні підкреслювати виконані завдання, які ставились студентом у вступі.

Список літератури оформлюється відповідно до вимог вищої школи: в алфавітному порядку, з наведенням усіх вихідних даних джерела (див. список рекомендованої літератури).

Наприклад:

1. Психологічна служба: Навчально-методичний посібник для студентів і викладачів. – Кам’янець-Подільський: ТОВ Друкарня Рута, 2012. – 488 с.

2. Помиткіна Л.В. Психодіагностика в процесі консультативної діяльності / Консультативна психологія: підручник // І.С.Булах, В.У.Кузьменко, Е.О.Помиткін [та ін.]: – Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2014. – С.191-209.


Оформлення контрольної роботи: контрольна робота оформлюється згідно із загально прийнятими вимогами відповідно до Положення про курсове проектування та ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти в сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення [23; 31; 32].

Обсяг контрольної роботи – 18-20 друкованих аркушів формату А4. Зразок оформлення титульної сторінки роботи наведений у додатку.

Виконання, оформлення та захист контрольної роботи здійснюється студентом в індивідуальному порядку відповідно до методичних рекомендацій.



Час, потрібний для виконання контрольної роботи – до 8 годин самостійної роботи. Номери тем контрольних робіт збігаються із сумою двох останніх цифр номера залікової книжки студента. Якщо, наприклад, залікова книжка має номер 192538, то студент має писати одинадцяту тему.
Тематика контрольних робіт № 1 (9 семестр):


  1. Основні види діяльності та функції соціально-психологічної служби.

  2. Робота психолога з дітьми дошкільного віку.

  3. Робота психолога з дітьми молодшого шкільного віку.

  4. Діагностика та корекція тривожності молодших школярів.

  5. Робота практичного психолога з учнями підліткового віку.

  6. Профілактика здорового способу життя з підлітками.

  7. Криза підліткового віку як проблема психологічної роботи.

  8. Вікові особливості юнацтва та їх врахування в роботі практичного психолога.

  9. Профорієнтаційна робота зі старшокласниками.

  10. Особливості індивідуального консультування у роботі психолога.

  11. Методи підготовки старшокласників до сімейного життя.

  12. Психологічна корекція проявів девіантної поведінки школярів.

  13. Робота психолога в закладах реабілітації неповнолітніх.

  14. Методи подолання агресивних проявів у шкільному середовищі.
  15. Робота психолога з сім`ями учнів.


  16. Робота шкільного психолога з педагогічним колективом.

  17. Психологічні особливості професійного становлення молодого педагога.

  18. Особливості проведення психологічних семінарів особистісного росту для вчителів.

  19. Робота психолога з розвитку інтелектуальних здібностей школярів.

  20. Робота практичного психолога з обдарованими дітьми.

  21. Шляхи формування позитивного психологічного клімату.

  22. Робота з клієнтами соціальних служб.

  23. Робота соціально-психологічної служби з клієнтами похилого віку.

  24. Основні напрями роботи психологічної служби в організації.

  25. Особливості психологічного консультування персоналу організації.

  26. Робота психолога щодо розстановки кадрів в організації.

  27. Особливості консультативної допомоги зайнятим підприємницькою діяльністю.


Тематика контрольних робіт № 2 (10 семестр):


  1. Психологічна служба в організації: формування колективної мети.

  2. Психологічна допомога з приводу сумісності членів бізнес-організації.

  3. Психологічні методи розстановки кадрів в організації.

  4. Робота психолога щодо мотивації персоналу організації.

  5. Реабілітаційна психологічна робота з потерпілими цивільними, що перебували у зоні воєнних дій.

  6. Психологічна допомога військовим, що повернулися із зони воєнних дій.

  7. Психологічна робота з людьми, що втратили сенс життя.

  8. Розвиток конструктивної життєвої позиції студентської молоді в нестабільних соціальних умовах.

  9. Основні методи роботи з підлітками щодо розвитку позитивної комунікації.

  10. Робота психолога щодо формування позитивних цінностей у підлітків.

  11. Психологічна допомога у подоланні підліткової кризи.

  12. Психологічна робота зі страхами: види та методи.

  13. Корекційна робота психолога щодо подолання людиною страху критики себе та своїх дій.

  14. Психологічна робота з людьми, які мають страх темряви.

  15. Психологічна допомога особистості з розладами з приводу негативних сновидінь.

  16. Сни і сновидіння та їх види: особливості відпочинку людини під час сну.

  17. Напрями роботи практичного психолога з повернувшимися із зони воєнних дій.

  18. Геронтопсихологія: напрями психологічної допомоги людям похилого віку.

  19. Психологічна допомога людям похилого віку в отриманні задоволення від життя.

  20. Застосування позитивних психологічних настроїв у роботі з клієнтами.

  21. Використання аутотренінгів: методи розробки та складання.

  22. Психологічна допомога юнакам та молоді у виборі супутника життя.

  23. Психологічна допомога сім’ї, що на межі розлучення.

  24. Допомога сім’ї у подоланні кризи 3-х років дитини.

  25. Психологічна допомога батькам і дитині у період підліткової кризи.

  26. Психологічна профілактика підліткового суїциду.

  27. Допомога психолога у професійному самовизначенні особистості.



СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ


  1. Абрамова Г.С. Практическая психология. – М.: Академия, 1997. – С. 309-312.

  2. Бандура А., Уолтерс Р. Подростковая агрессия. Изучение влияния воспитания и семейных отношений. Пер. с англ. Ю.Брянцевой и Б.Красовского. – М.: Апрель Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, 1999. – 512 с.

  3. Горностай П.П., Васьковская С.В. Теория и практика психологического консультирования: Проблемный подход. – Киев: Наук. думка, 1995. – 128 с.

  4. Занковский А.Н. Организационная психология: Учебное пособие для вузов по специальности «Организационная психология». — 2-е изд. — М.: Флинта: МПСИ, 2002. — 648 с.

  5. Кісарчук З.Г. Психологічне консультування // Основи практичної психології. – К., 2001. – С. 267-283.

  6. Кочерга О., Васильєв О. Дитячі страхи, неврози, темперамент / Корекційна робота психолога / Упоряд. О.Главник. – К.: Шкільний світ, 2002. – С.18-23.

  7. Кокуркина Н.И. Психодрама как фактор изменений Я-концепции старшеклассников // Школа здоровья. – 1998. – № 3-4. – С.221-226.

  8. Корекційна робота психолога / Упоряд. О.Главник. – К.: Шкільний світ, 2002. – 112 с.

  9. Максименко С.Д. Психічне здоров’я дітей / Авторські програми з психології / Упоряд. О.Главник. – К.: Шк. світ, 2002. – 112 с.

  10. Методика діагностики стратегій розв’язання конфліктних ситуацій Д.Джонсона та Ф.Джонсона // Практична психологія та соціальна робота. – 1999. – № 1. – С.24-25.

  11. Моргун В.Ф., Седых К.В. Делинквентный подросток // учеб. пособ. по психопрофилактике, диагностике и коррекции отклоняющегося поведения подростков для социальных педагогов, студентов педагогических, психологических, юридических специальностей, интернов-психиатров. – Полтава, 1995. – 161 с.

  12. Овчарова Р.В. Технологии практического психолога образования. – М., 2001. – С.156-157.

  13. Осипова А.А. Общая психокоррекция: учеб. пособ. для студентов ВУЗов. – М.: ТЦ «Сфера», 2000. – 512 с.

  14. Панок В.Г., Рудь Г.В. Психологія життєвого шляху особистості: монографія. – К.: Ніка-Центр, 2006. – 280 с.

  15. Панок В.Г. Концепія національної соціально-психологічної служби / Педагогіка і психологія. – 1994, №2.

  16. Панок В.Г., Титаренко Т.М., Чепелєва Н.В., Рибалка В.В. Основи практичної психології: підручник. – К.: Либідь, 2006.–536с.

  17. Помиткіна Л.В. Психодинамічна неконгруентність особистості: діагностика, корекція та консультування: монографія. – К.: Книжкове вид-во НАУ, 2007. – 180 с.

  18. Помиткіна Л.В. Психодіагностика в процесі консультативної діяльності / Консультативна психологія: підручник // І.С.Булах, В.У.Кузьменко, Е.О.Помиткін [та ін.]: – Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2014. – С.191-209.

  19. Помиткіна Л.В. Взаємодія психолога і вчителя як умова творчого зростання особистості учня / Творча особистість у системі неперервної професійної освіти: – Харків: ХДПУ, 2000. – С. 293-295.

  20. Помиткін Е.О. Актуальні питання духовно орієнтованої підготовки та діяльності практичного психолога / Актуальные проблемы профессиональной подготовки практических психологов. Сборник научных трудов. Приложение № 10 (15) к научному журналу «Персонал», № 5 (59), 2000 – С.37-39.

  21. Помиткін Е.О. Психологія духовного розвитку особистості: монографія. – К.: Наш час, 2007. – 280 с.

  22. Психологічна служба: Навчально-методичний посібник для студентів і викладачів. – Кам’янець-Подільський : ТОВ Друкарня Рута, 2012. – 488 с.

  23. Психологічна служба: методичні рекомендації до виконання контрольної роботи та підготовки до практичних занять / уклад. Л.В. Помиткіна – К.: НАУ, 2008. – 28 с.

  24. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. учеб. пособ. – Самара: Издательский Дом «БАХРАХ-М», 2000. – 672с.

  25. Практикум по общей экспериментальной и прикладной психологии / Под ред. А.А.Крылова, С.А.Маничева. – СПб., 2002. – С.379-406.

  26. Робота з клієнтами соціальних служб / Упор. З.Г.Зайцева. – К., 1994.

  27. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: учеб. пособ.: В 2 кн. – М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2002. – Кн.2: Работа психолога со взрослыми. Коррекционные приемы и упражнения. – 480 с.

  28. Самоукина Н.В. Первые шаги школьного психолога. Психологический тренинг. – Дубна, 2002. – С.63-77.

  29. Тодорів Л.Д. Рання юність як період становлення життєвих перспектив // Психологія : Зб. наук. пр. – В. 1 (8). – К.: НПУ, 2000. – С. 90-99.

  30. Цимбалюк І.М. Психологічне консультування та корекція: (Навч. посібник). – Рівне: ЦНТІ. 2001. – 65 с.

  31. Положення про курсове проектування. – К., 2002. – 32 с.

  32. ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти в сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення.

Додаток А


ЖУРНАЛ

щоденного обліку роботи практичного психолога

(соціального педагога)
(назва навчального закладу)


Дата

К-сть год.

Вид роботи

Короткий зміст роботи

ПІБ клієнта

К-сть осіб






































ПРОТОКОЛИ

індивідуальних консультацій практичного психолога

(соціального педагога)
(назва навчального закладу)


№ п/п

Дата проведення

Проблема звернення

Короткий запис змісту консультації


























ЖУРНАЛ

проведеня корекційно-відновлюваної та розвивальної роботи

практичним психологом
(назва навчального закладу)


№ п/п

Прізвище, ім’я учня (дитини)

Форма роботи (інд/груп)

Тематика роботи

Методи роботи

Дата проведення

Облік відвідуання






































Додаток Б


Зразок оформлення титульної сторінки контрольної роботи
Міністерство освіти і науки України

Національний авіаційний університет

Інститут заочного та дистанційного навчання

Контрольна робота з дисципліни


«Психологічна служба»
на тему:

« «


Виконав: студент V курсу ІЗДН

Гнатенко О.П.

Спеціальність 7.03010201

«Психологія»

Група № 1

Київ – 2015






База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка