Методика ознайомлення дітей з предметним довкіллям



Сторінка21/24
Дата конвертації11.04.2016
Розмір4.57 Mb.
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   24

Тема: Державна символіка.

Мета: продовжити знайомити дітей з поняттям "Наша Батьківщина", формувати знання про державні символи та ознайомити з Державним Гімном України, розвивати інте­рес до української мови, бажання спілкуватися рідною мовою, виховувати громадянина своєї держави, любов до рідного краю, шанобливе ставлення до національних та державних символів, повагу до українського народу, гор­дість за красу і велич нашої Батьківщини.

Обладнання: карта України, прапор, герб, гімн, вірші, прислів'я, легенда.

Словник: Батьківщина, державні символи, прапор, герб, гімн.

Хід заняття:

1. Педагог загадує дітям загадку:

На землі великій є одна країна: Гарна, неповторна, красна, як калина. І живуть тут люди добрі, працьовиті І скажу, до речі, ще й талановиті. Землю засівають і пісні співають, На бандурі грають і вірші складають Про ліси і гори, і про синє море, Про людей і квіти, то скажіть же діти, Що це за країна? — Наша славна Україна!


  1. Бесіда про Україну. Україна - це Батьківщина для всіх людей, які живуть на її території. Що таке Батьківщина? Батьківщина - це найкраще і найдорожче місце у світі. Пригадайте, що сказали поети про Батьківщину (Діти чи­тають вірші). Батьківщина наша велика, неосяжна. А скла­дається вона з окремих країв, які мають свої назви: Полісся, Поділля, Волинь, Галичина, Слобожанщина. А які ви знаєте великі міста України? Назвіть великі ріки. Народ склав багато приказок і прислів'їв про нашу Батьківщину. Давай­те зберемо зерна народної мудрості в маленьку скриньку. Діти, а по чому впізнають українців у всьому світі?

  2. Вихователь організує гру "Віночок".

  3. Розповідання легенди. Давно-давно жила колись жін­ка. І було в неї три сини. Росли вони чесними, сміливими, дуже любили свою матусю. Підросли вони і вирішили піти у світ. Вирушив у дорогу найстарший син. Мати на згадку про себе подарувала йому золоту корону з трьома промін­цями. Пішов син між люди. Як його назвали? (Тризуб). Настала черга середнього сина. Йому мати подарувала в дорогу синьо-жовту тканину. Своїми звитяжними ділами


354

355


Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям


прославляв він свою матір. Яке ім'я одержав середній син? (Прапор). А там, де був найменший син, завжди лунала дзвінкоголоса пісня. Адже мама своєму наймолодшому синові подарувала красивий соловейків голос. І одержав син за свій голос і величний спів ім'я Гімн. Сьогодні ми поз­найомимося з Державним Гімном України. Державним Гімном України є пісня "Ще не вмерла України і слава, і воля..." Коли звучить Державний гімн, треба обов'язково встати, цим ми виявляємо особливу пошану до наших державних святинь (Звучить Гімн).

  1. Розповідь про Державний Гімн. Державний Гімн України -це урочиста пісня, символ нашої державної єдності. Слова гімну написав поет Павло Чубинський, а музику композитор Ми­хайло Вербицький. Виконують Державний Гімн України під час проведення офіційних державних церемоній, на урочистих зборах, святах. Гімн можна почути по українсь­кому радіо о б годині ранку та о 24 годині вночі. Гімном починають день і закінчують. Так, які державні символи ви пам'ятаєте? Де можна побачити зображення державних символів?

  1. Вправа "Збери ланцюжок слів".

  1. Вихователь збирає дітей навколо карти України та пропонує прикрасити її квітами, щоб наша Батьківщина стала ще красивішою, ще багатшою, ще мальовничішою. Погляньте, яка краса! Діти співають веселу пісню.

Наводимо конспект інтегрованого заняття у старшій групі з теми "Рідна земля, матінко моя, і мова моя солов'ї­на"1 .

Мета: закріплювати знання дітей про рідний край, легенду його назви. Розширити знання про красу і силу рідної мови. Закріпити основні символи держави: прапор,

1 Провозюк Г.Г. Цікаві заняття для малят. - Тернопіль: Мальва ОСО, 2006. -С. 126-138.

гімн, герб. Розвивати уяву, мислення, образну пам'ять. Формувати почуття любові до рідного краю, рідної мови, художнього слова, музики, гордість за Україну - неньку, шану рідній мові.



Матеріал: карта України, емблема герба, прапор, кар­тини про Україну, атрибути до ігор.

Попередня робота з дітьми: вивчали вірші про Україну, рідну мову, розучувати пісні, хороводні ігри, ігри-атракціо-ни. Подорож у країну знань. "Відгадай, з якої це казки", "Вечір гумору". Відвідувати музеї книги, краєзнавчий музей.

Хід заняття (Зал святково прибраний рушниками, доріжками):

Вихователь: - Сьогодні, діти, у нас незвичайне занят­тя, адже ми будемо говорити про наш рідний край, про нашу землю, на якій ми живемо та будемо вшановувати нашу рідну мову.

  1. Діти читають знайомі вірші про Україну, потім вико­нують пісню "Мій рідний край".

  2. Бесіда про Україну. Україна - це наша земля, де ми народились, тут жили наші прадіди, прабабусі, наші бать­ки, тут народились і ви. І ми щасливі, що живемо на такій багатій, мальовничій землі. У слові "Україна" є щось святе; земля, рідна домівка, батьківська хата, сині ріки, гори. Діти, а ви знаєте, чому нашу землю назвали Україною? Ось послухайте легенду про те, як нашу землю, де ми з вами живемо, назвали Україною.

  3. Легенда про Україну. "Колись давним-давно в одному селі жила бідна вдова. Не було у неї ніякої втіхи, тільки одна важка робота. І була в неї дівчинка маленька, крихіт­на, гарненька. І мати стала думати, як її назвати, яке ім'я дати своїй дитині. Тут невідомо звідки, осяяна маревом, з'явилась у її хатині чарівниця. Вона з тривогою і жалістю подивилася на немовля і сказала жінці: "Не давай дитині


356

357


Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям


імені, вона сама його знайде, а якщо дати ім'я - вона помре". Дівчинка росла, підростала, була розумною, слухняною, але невеселою, бо в неї не було імені.

Коли виповнилося їй 16 років, вирушила в білий світ шукати своє ім'я. Мама її не пускала, плакала, але дівчинка вирушила в дорогу.

Бідна мати чекала дочку день, два, три, а далі пішла шу­кати її. Вийшла вона в чисте поле, жовте-жовте, і пшени­цею колоситься, ясно світить сонечко, і бачить мати, спить на полі її дівчинка, дочка та така гарна, що вона зами-лувалася нею.

Раптом потемніло синє небо, здійняв вітер куряву, по­лягла до землі колосиста пшениця, насунулася чорна хмара. Почувся тупіт та іржання коней, брязкіт зброї, вигуки чужою мовою. Це було військо хана Батия.

Попереду їхав сам Батий. Він зупинився, побачив кра-суню-дівчину, вигукнув: "Українка", що на його мові озна­чало "Дівчина молода". Дівчина прокинулася, хан схопив її і забрав із собою. Мама побачила, впала на коліна і почала благати Бога захисту для своєї єдиної дочки.

Раптом все стало чорне-чорне, загримів грім, затрясла­ся, іздригнула земля. А потім все стихло, по небу проплива­ли рожеві хмари. Пішла вона, плачучи, по землі, шукаючи свою дитину. А в пам'яті у неї залишилось одне слово "Україна". Мати йшла, а з очей падали сльози. А на тому місці, де впали сльози, проростали волошки сині, йшла довго, позбивала ноги, де падала кров, виростали маки. Де пройшла мати по землі - так і стала та земля називатися Україною".

— Пройшло багато років, як наша Україна виборола і вистояла свою незалежність. 24 серпня 1991 року наша країна стала незалежною самостійною державою. Вона має свої державні символи. Які основні символи нашої держа-

358


1

ви? Якого кольору прапор України? Що означає жовтий колір? Що означає блакитний колір? Що є символом вла­ди? Яке слово можна прочитати на гербі? Хто ти, дівчинка така? іі Українка молода. А який твій знак рідненький? Славний тризуб золотенький. Жовті ниви, сині гори, жовто-сині в нас прапори. Національний гімн - це урочиста пісня, символ єдності. На яку пісню написаний гімн України? А хто керує нашою державою? Хто приймає закони, за якими ми живемо? Як називається столиця України?



  1. Фізкультхвилинка "Наша мова".

  2. Вихователь пропонує дітям заспівати колискової. Діти виконують пісню "Котику сіренький".

  3. Гра "Подоляночка"

7. Чути дзвіночок. Вхід Української мови (дорослий).
— Не впізнали? Та ж я мова

Українська, калинова,

А ще кажуть солов'їна,

Бо як пісня вона лине.

Із маленьких цих краплинок,

Що почули ви сьогодні,

Мова складена народна. Вихователь: Українська мово, запрошуємо тебе до нас на заняття. Діти читають вірші про мову, виконують пісню "Українська мова".

Українська мова: У мене є чарівна квітка, в кожній пе­люстці є вірш, загадка, казки, якщо відгадаєте, з якого це твору, то з'являється на пелюстці персонажі цих творів.

8. Фізкультхвилинка "У країні казочок".
Вихователь: Діти, ви ще маленькі, але ви по крапельці

-краплині вивчаєте рідну мову, мову своїх батьків. Свою мову ви повинні вивчати, берегти і шанувати. Звучить пісня "Присяга українській мові".

Дітям старшої групи дають знання про свій рід, родину, родовід. Програмою передбачено виховувати в дітей інтерес

359


Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей^з довкіллям


до походження свого роду, прізвища. Формувати уявлення, що в кожної людини є батьки, а в них - свої батьки (дідусь, бабуся), дідусеві і бабусині батько і мати - це прадід і прабабуся. Усі ці люди становлять рід. Він має історію, яку своїм жит­тям продовжує кожна людина. Підвести до усвідомлення, що від того, як живе людина, залежить честь її роду.

Кожна людина повинна якнайбільше знати про своїх родичів і предків: де і як жили, чим займалися, що доброго зробили для людей. Розвивати в дошкільників інтерес до родинних реліквій, їх походження, зберігання, вшанову­вання. Учити складати родовідне деревце.

Розширювати знання дітей про житло (народне і су­часне), його обладнання, будівництво, про засоби прикра­шання та особливості українського житла; про догляд за житлом; про предмети сучасного побуту (пилосос, пральну машину, телефон, телевізор), правила безпечного користу­вання ними1. Наприклад, родинне свято у старшій групі з теми "Міцна родина — міцна Україна" (записане в дошкіль­них закладах м. Миколаєва).

Напередодні була проведена така робота: бесіди з бать­ками, вивчення віршів, пісень, прислів'їв, танців, бесід, розгляд картинок, фотовиставка: "Я і моя сім'я". Для проведення свята діти і вихователь одягнені в українські костюми, квіти на столах, каравай, вишиті рушники, виро­би з дерева, страви, свічки за кількістю дітей, магнітофон.



Хід заняття: Вихователь: Дорогі діти! Шановні батьки! Сьогодні ми зібралися з вами на родинне свято. Сім'я, ро­дина - найдорожчі для кожної людини. Народ склав при­слів'я: "З родини йде життя людини". У родині людина робить свої найперші кроки, з родини вона виходить у світ. У сім'ї від своїх батьків вона навчається любити, творити добро, тут вона вчиться шанувати свою рідну землю, свій рід.

1 Малятко. - К., 1999 - С. 156.

Ніякими словами не висловити те особисте та світле, що народжується у нашій душі, коли ми згадуємо тепло сімей­ного гнізда. І несемо ми в собі до глибокої старості ті сімейні зв'язки, звідки ми вийшли. А життя дитині дають батько і мати.

Вихователь: — Нас життєвими стежками всіх ведуть за руку...

Діти: — Мами.

Вихователь: — Щоб не трапилося з нами, біжимо куди?...

Діти: — До мами.

Вихователь: — Відведе біду руками і прихилить небо...

Діти: — Мама.

Вихователь: — Мама любить нас! Так само кожен любить рідну...

Діти: — Маму.

Вихователь: — Вам не передати словами, як летить душа...

Діти: — До мами.

I дитина: Як добре нам жити і знати

І вірити, друзі, весь час, Що кращого слова, як Мати, Немає у світі у нас.

II дитина: Вона, мов зоря світанкова,

Як хліб і людська доброта, Як мова твоя колискова, Як доля і правда свята.



III дитина: Всього нас матінка навчає,

Щоб добрі, чемні ми були. Любов'ю щиро зігріває, Щоб ми в цей світ людьми ішли. Вихователь: - Мама заспіває пісеньку для вас "Дитятко маленьке" (Співає хтось із батьків).

Вихователь: — Батько в родині - є прикладом для сина. Батько завжди приділяє багато уваги вихованню дітей. Яка сьогодні роль батька в сучасній родині. Про свої захоплення та інтереси батьки розповідають гостям.


360

361


Алла Богуш, Наталія Гавриш

Перший батько демонструє вироби з дерева, які він зро­бив разом з сином. Другий розповідає, як він відпочиває з дітьми у вихідні дні. Третій - приносить свою улюблену страву і пригощає гостей, розповідає, як залучає до цього свою доньку і сина.

I дитина: Батьку милий, тату любий,

Нинішньої днини

Ти прийшов до нас на свято

Нашої родини.



Батько розуму навчає, Мати приголубить. Ніхто мене так на світі, Як вони не любить.

II дитина:

■ ■"


Вихователь: Тато, мама і дитя

Разом дружная сім'я

У житті добру навчаються.

Та ще й в ігри граються.

Гра: "Продовж прислів'я". У грі беруть участь батьки і діти. Діти починають прислів'я про родину, батьки закінчують.


Батьки ...таке й дитятко". ...який батько, така й дитина". ...не навчить і дядько". ...то честь батька й матері.

Діти "Які мама й татко... "Який кущ, така й хворостина... "Не навчив батько... "Хороші діти...

Вихователь: Приємно слухати пісні,

Що зігрівають нашу душу,

А чи щасливі діти всі?

Чи всіх їх люблять серцем щирим?

362


Методика ознайомлення дітей з довкіллям

Діти, а як ви гадаєте, чи у всіх родинах панує злагода? 1 їй завжди добрі стосунки між батьками та дітьми? (Ні, не у всіх родинах добрі стосунки, є сім'ї, у яких дітей обража­ють, або немає одного з батьків).

А зараз я хочу, щоб ви показали, як ви любите своїх батьків (підходять, обіймають, цілують своїх батьків).

Гра "Хто як себе почуває" (Запрошується сім'я на сере­дину зали: батько, мати, дитина (донька, син); їм треба по­казати, як вони разом з дітьми йдуть чи до зоопарку, чи в парк на прогулянку, і де знаходиться у цей час їхня дитина: мама тримає за руку, чи мама і тато разом тримають ди­тину, або дитина йде сама по собі). Ігрова ситуація.

Вихователь: Як бачимо з гри: дитині надійніше, коли її тримають за руку мама і тато. Але, на жаль, деякі батьки не турбуються про своїх дітей, а змушують їх тяжко працю­вати, жебракувати.

Гра "Так чи ні" (демонструють картки з зображенням моментів "можна", чи "не можна" так робити).

Вихователь: Діти, я хочу розповісти вам одну історію про дівчину, в якої все було здавалося добре, якби не одна прикра річ, а яка здогадайтеся самі. Коли народилася дів­чинка, батьки все сперечалися, як її назвати і не дійшовши згоди, назвали її просто Дівчинкою.

У Дівчинки було дуже багато друзів, але всі до неї зверталися: "Гей, ти..." Від цього вона засумувала і ставала дедалі невеселою, хоча в неї все було.

Діти, а як ви гадаєте, чого не вистачало дівчинці? Чому вона була така засмучена? (дівчинці не вистачало імені). А чи подобаються вам ваші імена? У вас на столах лежать квітки, напишіть, будь ласка, у середині квітки своє ім'я і подаруйте батькам на знак подяки за те, що вони вам дали такі гарні імена (діти роздають квіти батькам).

Гра "Що в імені твоєму" (батьки розповідають, чому назвали доньку чи сина саме таким іменем і що воно означає).

363


Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям


Діти, а як вас ще ласкаво називають батьки? (сонечко, зайчик, синочок). Гра "Ласкаве ім'я" (батьки змагаються по одному: хто більше назве ласкавих слів своїй дитині). Вихователь: Дуже добре, що батьки. Люблять діточок своїх. Хай вам буде щастя й доля, Урожай дорідний в полі Щоб у вашій світлій хаті Ви завжди були багаті.

Дитина: Свою домівку - я люблю Сімейний дух - як у раю, Тут мама, тато, брат, сестра І всі бажають мені добра.

Вихователь: Батьків дім - це світлий дім, Скільки радості у нім А ще, друзі, пам'ятайте: Дитсадок не забувайте.

I дитина: Я садочок свій люблю


Кожен день сюди ходжу
Тут навчають нас дружити
І ніколи не тужити.

II дитина: Наш садочок - другий дім


Скільки друзів тут у нім,
Вихователька ~ як мати
Може про усіх подбати.

IV дитина: У дитсадок ми прийдемо,

Скільки цікавого знайдемо, Нас навчають тут творити Малювати і ліпити.

Вихователь: Коли в кожного є ім'я, домівка - це дуже добре. Діти, а наша країна має своє ім'я? А як вона називається? А ми як називаємося? А ще, діти, ми називаємося громадя­нами своєї країни. Діти, зараз буде звучати музика, а ви разом з батьками скажіть слово "Україна" тихим голосом, дзвінким, ніжним, веселим, можна прошепотіти (діти про­мовляють):

І дитина: Я мала українка , : Дівчинка кирпата

Ходить моя доля

Піснею багата.

Ходить в нашім краї

Біля гір високих,

Там, де водограї,

Де стрімкі потоки.

Пісня "Добрий день матусю - Україно" Вихователь: У залі нашім сміх і гра, Посмішок багато Прощатись, діти, вже пора Нам свято завертати. (Діти стають напівколо, в руках тримають свічечки). Пісня "Батько і мати" (виконують діти). Вихователь дякує гостям і дітям за свято.




III дитина: В дитсадочку добре вчись І різні труднощі долай Лети до світла - ввись! Про це не забувай!

365


Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям


8.2. Ознайомлення дітей з національними символами України

Кожний народ має свою історію, свої історичні святині: герб, прапор, гімн. Українська національна символіка бере свої корені з Київської Русі.1

Ранньофеодальна держава Київська Русь користувалася особистою символікою князів. Проте феодальна роздрібненість країни сприяла виникненню й територіальних символів (стародавній герб Києва - Архангел Михаїл; герб Львова -Лев; герб Запорізької Січі - козак з мушкетом, "лицар козак зо самопалом").2

Герб - це своєрідний ключ до історії сім'ї, міста, на­ціонального утворення держави. Це пам'ятка духовної культури. У гербі у вигляді знаків втілюються реальні події, суспільні явища, ідеологія та світосприймання.

Золотий тризуб на блакитному тлі як символ влади — дуже давній родовий знак Рюриковичів, знак Київської дер­жави часів Володимира Великого. Зображення тризуба використовували українські січові стрільці під час першої світової війни. Як державний герб Української Народної Республіки - золотий тризуб на синьому тлі - було схвалено 12 лютого 1918 р. малою радою у Коростені.

Символіку із зображенням тризуба у 20-40-х рр. нашо­го століття використовували різні політичні угрупування Західної України. Як державний герб, тризуб було визнано 15 березня 1939 р. Сеймом Карпатської України, що про­голосив самостійність цього регіону. Що ж означає тризуб? По-різному тлумачать цей знак історики. Одні вважають його зображенням церковного світильника, корогви, цер-



1 Богуш А.М. Методика навчання дітей української мови. - К.: "Слово",
2007.-С. 360-370.

2 Див.: РященкоД. Герби на Україні // Дошк. виховання. - 1990. - №10.-

с. зо.

366


ковного порталу, якоря; інші - зображенням голуба, шоло­ма, двосічної сокири або верхівки скіпетра.

Число три завжди вважалося числом казковим, чарів­ним. У народних казках йдеться про трьох богатирів, про три бажання, які виконують чарівники, розповіді про три дороги, що лягають перед казковими героями... Отже, у тризубі відображено триєдність життя. Це Батько - Мати -Дитя, які символізують собою Силу, Мудрість, Любов. Таке пояснення буде доступне дитині, а глибші корені історії дитина вивчить уже у школі.

Прапор - це символ державності й національної належ­ності. Національний прапор України - синьо-жовтий. З Утворенням Української Народної Республіки Центральна Рада в Києві 22 березня 1918 р. ухвалила Закон про Дер­жавний прапор України - він був жовто-блакитним. У 1939 р. синьо-жовтий прапор було проголошено державним симво­лом Карпатської України.

Жовтий - це колір пшеничної ниви, колір хліба — зерна, що дарує життя усьому сущому на землі, це колір жовтога­рячого сонця, без лагідних променів якого не заколосився б життєдайний хліб. Це символ достатку.

Блакитний, синій кольори - це ясне, чисте, мирне небо. Це колір води, без якої не дозрів би хліб. І ще це колір миру. Гімн - це урочистий, музичний твір на вірші програмного характеру. Це символ державної єдності, який виражає ідеологічні устої держави, її принципи, історію та програм­ні цілі на майбутнє.

Діти дошкільного віку повинні знати державний Гімн України та її національні гімни.

В українській поезії до 1917 р. популярними віршами-гімнами були вірші Т.Г.Шевченка "Заповіт" та П.Чубинсь-кого "Ще не вмерла України", музику до цих віршів написав М.Вербицький. Поступово національним гімном України стає "Ще не вмерла України".

367


Алла Богуш, Наталія Гавриш

Національний гімн - це історія прагнення відродження української нації, утворення української державності в її суверенних формах1.

З національними і державними символами України (гербом, прапором, гімном) дітей знайомлять у старшому дошкільному віці. Кожному з цих символів слід присвятити одне-два заняття. У доступній формі вихователь розповідає їх історію, знайомить з їх призначенням, ритуальними діями. Крім державної та національної символіки, в Україні історично склалися народні символи - вишитий рушник, вінок, червона калина, тополя, верба, мальва, чорнобривці. Розгляньмо деякі народні символи. Український віночок -не просто краса, а й оберіг, "знахар душі", бо в ньому є така чаклунська сила, що болі знімає, волосся береже. Впліталося до віночка багато квітів: вишні, ружі, калини, безсмертника, деревію, незабудки, чорнобривців, любистку, волошок, ро­машок.

Найпочесніше місце належало деревію. Ці дрібненькі біленькі квіточки здалеку нагадують велику квітку, в на­роді її називають деревцем. Коли квіти відцвітають, вітер розносить насінини далеко-далеко. Та хоч би де проросла ця рослина, вона завжди цвіте. Тому й вплели її люди до віночка як символ нескореності.

А барвінок до людської оселі, до городу тягнеться. Взимку відвар барвінку п'ють від нежиті, влітку барвінком прикрашають святковий хліб, хату, плетуть весільні буке­ти. Цілий рік його шанують, вважаючи символом життя. Безсмертник дарує здоров'я нашому роду людському. Гоїть виразки, ранки, тому й співають славу цьому квітові життя. Квіт вишні та яблуні - символ материнської любові. Калина -символ краси та дівочої вроди, символ України. У народі кажуть, що Ружа колись була дуже красивою дівчиною.

1 Див.: РященкоД. Гімни України // Дошк. виховання. -1991 - №7. - С. 22-23.

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

Вона, як її сестри - Мальва та Півонія, лікувала людей від сердечних хвороб. І прийшов якось до них лікуватися Зи­мовий Вітер. Постукав у двері та й питає, чи тут дівчата-красуні живуть, що людей лікують, здоров'я дають?



  • Тут, - відповіла Ружа.

  • То впустіть до хати.

  • А хто ти будеш?

  • Той, хто гори верне, страху наганяє, людей від сонця оберігає.

  • А чи не завдаси ти нам шкоди?

Відчинила Ружа двері, і влетів у хату Вітер-вітрисько.

  • На що скаржишся? - спитала Мальва.

  • На безсилля з Морозом боротися.

  • А чи якесь добро ти зробив людям?




  • Ні!

  • То за що ж тобі співчувати?

  • За те, що я хворий.

  • Але ми лише добрим людям допомагаємо, - відповіли дівчата. Тоді дмухнув Вітер на сестер і перетворив їх на квіти. А люди навесні висадили їх у квітниках: мальву - до вікна ближче, півонію — до води, ружу - до сонця. Так і ростуть сестри, своєю красою людей милують. У віночку -це символи віри, надії, любові.

А любисток і васильки були колись птахами, що вчили людей любити одне одного, бути щирими в розмовах. А як померли, то проросли двома пахучими рослинками - лю­бистком та васильком. Люди люблять їх не лише за пахощі, а й за лікарські властивості. Ними миють волосся, осві­жають помешкання, купають маленьких дітей. Тому у ві­ночку - це символ людської відданості, вміння бути ко­рисним.

Ромашка у віночку наймолодша за своїм віком, її впле­ли люди тоді, коли переконалися, що вона приносить не лише здоров'я, а й доброту і ніжність. І вплітають її разом з гронами калини та цвіту яблуні, вишні, переплітають з батіжком хмелю - символом гнучкості й розуму.




368

369


Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям


Цвіт маку долучають у віночок лише тих дівчаток, у чиїх родинах хтось загинув у боротьбі з ворогами. До того ж мак є символом печалі, туги. А всього в українському ві­ночку 12 квіточок, і кожна - лікар, оберіг.

Плести віночки - то ціла наука і дійство. Наші прабабусі знали різні секрети, як плести і коли, як зберігати квіти у віночках. Де відшукати той рецепт, за яким квіти замочу­вали в рослинних соках, аби довший час були свіжими?

Тепер віночки рідко плетуть із живих квітів, добирають їх зі штучних. Але й до цих віночків треба ставитися з повагою. Дівчинку завжди по віночку впізнають: хто вміє віночок вити - той вміє життя любити. Який вінок - такий голосок. І сором був тій дівчині, в якої стрічки пов'язано недбайливо або не по порядку. В'язати стрічки теж треба вміти, символи їх знати.

Наприклад, найпершу у віночку - посередині - в'яжуть світло-коричневу стрічку - символ землі-годувальниці. Пообіч неї - жовті стрічки - символ сонця; за ними світло-зелені - символ краси й молодості. Потім голубі, сині — символи неба й води, що дають силу і здоров'я; далі в'яжуть жовтогарячу - символ хліба, фіолетову - символ мудрості людини, малинову - символ душевності, щирості, рожеву - символ достатку. В'язали до строю й білу стрічеч­ку, але тоді, коли кінці її були розшиті сріблом і золотом. На лівому кінці вишивали сонце, на правову - місяць. Якщо стрічка не була вишита, то її не пов'язували, бо це символ пам'яті про померлих.

Дівчата, вплітаючи у вінок мак, одночасно прив'язува­ли до нього червону стрічку - символ печалі й магічності. Люди вірили в силу стрічок. Стрічки - обереги волосся від чужих очей; відмірювалися вони від довжини дівочої коси і відрізалися трохи нижче коси, щоб її сховати.

Коли дівчинка росла сиротою, то в косу вона вплітала голубі стрічки. І люди при зустрічі обдаровували таку дів-

370

чинку подарунками, хлібом, грошима, крамом, одежею. Бажали їй стати щасливою та багатою. Бездітні люди про­сили їм за доньку стати. А. дівчинка за увагу таку дарувала тим людям стрічку з віночка або вишиту хустку, в якій носила насіння любистку.



Починали носити дівчатка віночок із трьох років. Пер­ший - для трирічної дівчинки - плела мама, змочувала в росах, коли на небі сонце зійде. І купала його в росах сім днів, а тоді до скрині клала. У віночок вплітала чорнобрив­ці, незабудки, барвінок, ромашки. Кожна квіточка лікувала дитину: чорнобривці допомагали позбутися болю голови, незабудки та барвінок зір розвивали, а ромашка серце заспокоювала.

У чотири роки плівсь інший віночок. Усі кінчики пе­люсток були вже розсічені, доплітався безсмертник, листоч­ки багна чи яблуні.

А для шестирічної доньки у вінок вплітали мак, що давав сон та беріг думку, крім того, вплітали й волошку. Для семирічної дівчинки плели вінок із семи квіточок. І вперше вплітали квіт яблуні. То був цілий ритуал, коли тато торкався вінком голівки і промовляв: "Мати - яблуне, дядино моя..." й просив у неї здоров'я і долі дитині.

У центрі віночка - гроно калини - символ краси дівочої, далі квітки незабудки ("Я прийшла до тебе, роде мій! Не за­будь мене"), барвінку, любистку, чорнобривців чи нагідок, безсмертник.

Мак і волошки в українському віночку з'являються лише в ХУІ-ХУП ст. То були часи боротьби українського народу за незалежність. Кожна родина когось втратила, в тій борні і розцвіла пролита кров маковою квіткою в укра­їнському вінку... Волошка ж була символом прозріння ("Де волошка росте, там верба гине"). Крім "вікових віночків", що плелися відповідно до віку дитини, в Україні існували ритуальні, звичаєві, магічні вінки. Усього їх 77 видів.

371


Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям


Один із них - вінок Спаса. Його плетуть навесні, як заквітнуть зозулині черевички та яблуні. Додають ще виш­неві листочки. Одягають вінок лише на Спаса (19 серпня). До віночка в'язалися відповідні стрічки: посередині -жовтогаряча, далі голубі, сині, жовті, фіолетові - кольори Спаса, жовтий - колір сонця.

...Йшов Спас до Сонця-Ярила й просив у нього один промінчик весни, аби освятити ним весняні квіти з дівочого віночка. А Ярило відповідало: "Я тобі дам проміння муд­рості і здоров'я, але мусиш мені принести в долонях дві краплини голубої водиці (тому й голубі стрічки), зіроньки ночі синьої (звідси й сині) радість життя (жовті стрічки) та мудрість людську (фіолетові)".

Спас дає на те згоду і через три дні все обіцяне приносить Сонцю. А Сонце вручає свій промінь і освячує ним віночок. І Спас, маючи вже магічний промінь, святить дерева, торкається кожної їх гілочки, яблука, сливочки... Одягали дитині той віночок із трьох років, на Спаса, як давали їй свячене яблуко та наказували: здоровому тілу - здоровий дух!

Для ознайомлення дітей з українським символом - він­ком - можна прочитати оповідання О.Волосюк "Віночок"1, а також провести

1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   24


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка